Пише Роман Скакун:

Дуже скоро - вже травні - у Видавництві УКУ побачить світ книжка, в якій я спробував поставити на документальну основу деякі тези, що досі базувалися здебільшого на домислах: «Кардинальний перегляд радянської релігійної політики, що відбувся в 1943 р. й уможливив відновлення організаційних структур РПЦ, мав і зворотний бік – установлення щільного агентурного контролю органів безпеки над усіма аспектами легального церковного життя. У цьому дослідженні на підставі недавно розсекречених архівів колишнього КДБ УРСР вперше реконструйовано персональний склад агентурної мережі в післявоєнному православному єпископаті України, висвітлено конкретні завдання, що ставилися перед єпископами-агентами, і методи контролю за їх роботою. Окрему увагу приділено залученню агентури з єпископату до реалізації радянської атеїстичної політики за правління Микити Хрущова».

В українців все добре з почуттям гумору. От дивіться, історичні приклади.

Коли у листопаді 1918-го розпочалася польського-українська війна, то галичани звернулися до гетьмана Скоропадського із проханням про допомогу. Той багато допомогти не міг, але відправив в Галичину - Козацький загін імені Гонти. (Фото2)

Ще раз - на війну з поляками ЯВПГ відправляє - Загін Гонти))) Добре. Йдемо далі.

У 1934-му українські націоналісти завалили у Варшаві міністра внутрішніх справ - Броніслава Пєрацького. (Фото3). Атентат виконав, член ОУН - Григорій Мацейко. (Фото4)

А знаєте, як псевдо Мацейка? - Правильно! "Гонта")))

П.С. Це я так, поки по Харкову летить, дай думаю щось розкажу.

У совєтів можна було сісти на 8 років лише за те, що ти був офіцером іншого війська і був відзначений нагородами.

Приклад - капітан Війська Польського - Білецький Генріх.

До слова, серед нагород розібрав Хрест Заслуги. На медалі блік, а двох інших відзнак не можу визначити.

Джерело: Державний архів Тернопільської області