🎙️Поки ми говоримо — вони живі, — представниця Асоціації родин захисників «Азовсталі»

У першому випуску проєкту «Громадський простір» говоримо з Євгенією Синельник, представницею ГО «Асоціація родин захисників «Азовсталі». З чого починалась організація, у що трансформувались щотижневі акції на підтримку військовополонених та з якими викликами родини захисників «Азовсталі» стикаються зараз?

«Усе почалося весною 2022 року, коли наші рідні були ще на «Азовсталі». Пам’ятаю, тоді казали — Азов тепер вся Україна. І спостерігаючи ті жахливі кадри, коли з усього, що тільки можна і з повітря, і з землі, і ракетами, і КАБами обстрілювали Азовсталь, куди майже всі наші захисники відходили, Катерина Прокопенко та ще троє дівчат поїхали до Папи Римського з релігійною місією, так би мовити. Ми тоді мали ще якісь надії на те, що і Папа Римський, і міжнародні організації, такі як ООН, Червоний Хрест просто не допустять масового вбивства в прямому ефірі.

А вже після виходу усіх наших захисників та захисниць у полон, упродовж 16-20 травня, 1 червня Катерина Прокопенко зареєструвала офіційно громадську організацію «Асоціація родин захисників «Азовсталі». Станом на зараз майже всі, хто досі чекають своїх рідних з полону є так чи інакше дотичними до діяльності нашої асоціації».

«Ми зіткнулись також з проблематикою з того, що люди не розуміють взагалі, що таке полон. Тому що для когось відчуття, що вони там просто сидять в якійсь кімнаті, лежать, можливо, на ліжечках навіть, і чекають. Щось десь поїли, попили, походили. Але це не так. Кожен день це тортури. Якщо не тортури, то фізичні покарання, цілодобове стояння без можливості сісти і ніхто не дивиться ні на поранення, ні на те чи маєш ти на це сили.

Вже дуже багато інтерв’ю зі звільненими з полону військовослужбовцями зроблено, можна подивитися, послухати і зробити для себе висновки, що це є. Тому ми зі свого боку в асоціації зрозуміли, що треба пояснювати, треба вчити, треба показувати, тому що це не щось ефемерне, це цілком реальне і людей таких стає ще більше. І це ж тільки з Азовсталі вийшло 2,5 тисячі. Наших захисників дуже багато в полоні, а скільки в неволі ще цивільних…»

🔗 Повний запис подкасту: https://hromadske.radio/podcasts/hromadskyy-prostir/1456850

@AzovstalFamilies

🌼 Друга героїня проєкту Бренду «IMU UA» та Асоціації родин захисників «Азовсталі» – мама Таня.

Її син обороняв Маріуполь та Азовсталь у року. Сьогодні він – у російському полоні. Засуджений.

В останньому обміні не було жодного азовця.

Але Таня чекає. І ми чекаємо разом із нею.

Ми створили для неї чорну сукню та приталений жакет: образ жінки, що не втрачає гідності навіть у найтемніші часи.

Ми віримо: вона ще зустріне свого сина. У вільній країні.

@AzovstalFamilies

🌼 Третя героїня проєкту Бренду «IMU UA» та Асоціації родин захисників «Азовсталі» – Катерина. Вона чекає коханого з полону. Він – боєць “Азову”, якого засудили в росії. Вони не бачилися з 2022 року. Але вона продовжує вірити та чекати.

Катя обрала лаконічну чорну твідову сукню та кроп-жакет.
Образ стриманої ніжності, сили і вірності.
Образ жінки, яка тримається – за двох.

Ми віримо: вони зустрінуться.
Бо любов, що витримала війну й полон, – заслуговує на повернення. І на нову главу.

@AzovstalFamilies

Понад 800 бійців «Азову» досі в російському полоні.

Але вони не самі. Ми боремось за них.

«Азов» діє. Системно, щодня працює на всіх рівнях, аби пришвидшити повернення наших полонених.

Кожен боєць «Азову» розуміє: полонений окупант — це шанс повернути свого побратима. Лише на Торецькому напрямку за кілька місяців бійці 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» взяли в полон десятки окупантів. У січні 2025 року — 23 російських військових. У березні — ще 20. Нещодавно — ще 8. Робота триває. Це — наш обмінний фонд.

Делегації військовослужбовців «Азову» регулярно зустрічаються з парламентарями, дипломатами та правозахисниками Великої Британії, Німеччини, Європейського Союзу. Ті, хто повернувся з полону, свідчать особисто: на засіданні Ради Безпеки ООН, у штаб-квартирі НАТО, в парламенті Великої Британії та у Бундестазі, і навіть на червоній доріжці Венеційського кінофестивалю. Говорять від імені тих, хто не може. Про катування, знущання, тортури. Про життя між допитами.

Асоціація родин захисників «Азовсталі» започаткувала всеукраїнську акцію «Free Azov». Щонеділі близькі та рідні полонених виходять на вулиці своїх міст — усе заради того, щоб світ знав: захисники «Азову» досі в руках ворога. І поки вони там — тиша не прийнятна.

Подібні акції відбуваються і за кордоном. З 16 по 20 травня пройшли маніфестації до річниці виходу гарнізону з «Азовсталі» — у Стокгольмі, Барселоні, Чикаго, Единбурзі, Порту, Вільнюсі, Вашингтоні, Мілані.

«Азов» разом з Асоціацією також запустили проєкт moscowconvention.com, який наочно демонструє порушення РФ Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Днями, спільно з Відділенням міжнародного співробітництва 1-го корпусу НГУ «Азов», було представлено сайт russian-inferno.com — платформу, що документує свідчення про умови утримання наших полонених у російських тюрмах. Проходить систематична робота над залученням лідерів думок та соціально відповідального бізнесу для підтримки гласності проблеми. Постійно реалізуються різноманітні культурні колаборації та випуск тематичного мерчу.

Родичі полонених виступають у медіа, беруть участь у форумах, акціях і дискусіях, щоб тримати тему полону у фокусі суспільства та міжнародної спільноти. Звільнені з полону теж не мовчать, бо знають, як це — бути там. Беруть участь у кожній акції, кожному зверненні, кожному ефірі. Нагадують: полон — це не минуле. Це — теперішнє.

Ми не зупинимось, поки всі наші не повернуться додому.