tgoop.com/BagnenkoPsy/1070
Last Update:
Квітка і полон. Хроніки військового шпиталю.
Це я робила в полоні. Хочете і вам зроблю?
— Так, давайте, мені буде приємно.
– Хочете розкажу, як ми це робили?
– Так, звісно
– Ми з хліба робили пластилін. Бо хліб там ніякий. Він жахливий, липне і з піском.
Ми з нього робили пластилін і з ниє квіти.
А фарбували знаєте як?
– Як?
– Зубною пастою.
З волосся, яке випадає робили кисточку.
І потім розфарбовували.
Брали зеленку у тих, хто там за медицину відповадв. І фарбували ніжку троянди в зелений.
І от я зараз тут, вже звільнилась з полону, але це дуже мене відновлює. Продовжую робити ці квіти. Тут вже все у мене є — і навіть пластилін гарний.
Це найкраще, що мене відновлює.
Я і вам таку квітку зроблю.
— Дякую. Це приємно.
— Я можу хоч 15 штук за день зробити.
***
Працюю зі звільненими з полону.
Це люди, які пройшли найважче, але зберегли гідність і силу. Сталеві люди.
Багато поваги. Хочу написати про взаємодію з ними, що варто і що не варто, якщо цікаво - напишіть, будь ласка, або поставте + в коментарях.
(Ця історія розміщена з дозволу. Ця людина дозволила поділитись, щоб якомога більше людей розуміли, що полон - це важко, але звільнення можливе.)
@bagnenkoPsy
BY Психолог під час війни
Share with your friend now:
tgoop.com/BagnenkoPsy/1070