Горе - це вічна любов, яка не має куди подітись. Вона шукає вихід - і знаходить його в сльозах, у словах, у музиці.

Нік Кейв
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Гемінгвей, антивоєнна книга і відпочинок в гамаку

Я за містом, зі мною гамак під тінистою яблунею, кава і гарні книги. І котик :)
Я вирішив, що буду читати тільки художку, бо чесно кажучи, від книг по психології трохи портиться вже апетит :)

Хочеться чогось справжнього і чесного.
Тому читаю книгу Гемінгвея, якого дуже люблю, і його одну з найсильніших книг — «Прощавай зброє»

Ось вам 3 причини, чому варто прочитати цю книгу хоча б раз.


1. Дуже сильно про війну. Справжній антивоєнний реалізм від військовго.
Гемінґвей не героїзує війну - він показує її абсурдність, хаос і людські втрати без прикрас. Через очі головного героя, лейтенанта Фредеріка Генрі, ми бачимо фронт Першої світової війни як безжальний простір руйнації, де смерть випадкова, а героїзм рідкісний.
Автор показує, як війна знецінює життя та руйнує віру в сенс і справедливість.

2. Теорія айсберга в силі
Гемінґвей застосовує свою знамениту «теорію айсберга»: він описує лише видиму частину подій, залишаючи глибокі емоції під поверхнею тексту. Це створює сильне емоційне напруження і дозволяє читачу самостійно добудовувати підтексти.
Простота мови маскує глибину психологічних переживань героїв.

3. Особиста драма на тлі катастрофи
Центральна сюжетна лінія - кохання між Генрі та медсестрою Кетрін Барклі. Їхні стосунки - не просто романтична історія, а спроба знайти сенс і тепло у світі, де панує смерть. Особиста трагедія героїв віддзеркалює загальнолюдське страждання і втрату віри в майбутнє.

Я дуже люблю цю книгу. Перечитував її багато разів, і цей реалізм, жарти солдатів, вміння передати суть за простими діалогами - це те, за що дуже люблю Гемінгвея.
І особливо зараз хочеться почитати щось де є правда про війну і світ, без солодкої брехні. Бо війни завжди руйнують і завжди приносять багато болю, що Перша Світова, що наша. Тому обираю саме «Прощавай зброє».

Ось кілька цитат з книги

«Світ ламає всіх, а потім багато хто стає сильнішим у зламаних місцях.»
(англ. “The world breaks everyone and afterward many are strong at the broken places.”)

Ні, стареча мудрість — це велика омана. Старі не стають мудрішими. Вони стають обачнішими.

Можливо, війни тепер не завершуються перемогами.

Можливо, вони тривають безконечно. Можливо, це нова Столітня війна.

Перша панацея для погано керованої країни – валютна інфляція, друга –

війна

; обидві приносять тимчасове процвітання, обидві приносять остаточну загибель.

Знаєте, є книги які стають старими і втрачають свою силу.
Але саме ця книга для мене не втрачає актуальності вже багато років.
Люблю це видання від Видавництва Старого Лева.

А ви читаєте антивоєнні книги зараз? Чи читали Гемінгвея?
@BagnenkoText

У горі ми не потребуємо порад. Ми потребуємо тепла, тиші й тих, хто готовий бути з нами в темряві

Брене Браун
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

5 способів працювати з провиною.

Ми говорили раніше про почуття провини у військових. В цьому відео розповідаю про принципи, які допоможуть з цим працювати.

1. Нормалізувати почуття провини. Не знецінювати!
2. Встановити межу відповідальності.
3. Логотерапевтичний підхід В. Франкла (замість уникати болю - повернутись до нього обличчям).
4. Знайти сенс у втраті.
5. Промовляння досвіду.

Провина - це не завжди щось паталогічне, дуже часто - це свідчення людської гідності.
І завдання - допомогти людині висловити це, прожити, і рухатись далі.

Піклуйтесь про свій емоційний стан та військових, які вас оточують.

Поставте 🔥 або + в коментарях, якщо це було корисно.
Дякую.
#відео

9 простих порад, як будувати контакт з військовим.

В цьому пості я коротко опишу, як будувати контакт, якщо він короткотривалий і довготривалий. Про це ми говоримо на майстер-класах, але так важливо, щоб ми всі могли будувати такі зв’язки.
Надважливо будувати довготривалі контакти, бо це загалом є прекрасною підтримкою для людини.

Якщо це короткотривалий контакт - 1-2 зустрічі.

1. Будьте щирі та прості.
Уникайте пафосу та співчуття. Краще — спокійне «дякую за службу» або нейтральне «як ви тримаєтесь?».
2. Поважайте простір.
Не питайте про травмуючий досвід, втрати, бойові дії. Це може викликати стрес або замикання.
3. Будьте уважні до сигналів.
Якщо людина хоче говорити - слухайте. Якщо мовчить - не тисніть. Дайте можливість просто бути.
4. Не намагайтесь «вилікувати» чи «втішити».
Краще покажіть спокій, заземленість і надійність. Без поспішних порад чи моральних оцінок.
5. Запропонуйте щось конкретне.
Наприклад «Хочете води/кави?», «Давайте я заправлю ваше авто». Маленькі дії краще за великі слова.

Якщо довготривалий.
6. Регулярна підтримка без тиску.
Не нав'язуйтесь, але будьте поруч. Стабільність і присутність — основа довіри.
7. Цікавтесь не лише війною.
Допоможіть людині знову побачити, що життя має ширший контекст: побут, плани, гумор, мрії.
8. Приймайте різні емоційні реакції.
Агресія, відсторонення, замкненість — часто це не про вас, а про їхній стан. Важливо — не ображатись, а зберігати контакт.
9. Будьте стабільними.
В повідомленнях. В дзвінках. В підтримці зборів. У розмовах. Підтримка зборів часто лягає виключно на військового і його невелике коло в соцмережах. Ваша підтримка завжди дуже доречна тут, бо зазвичай військові самі все це тягнуть.


Більше ми говоримо про це на моїх майстер-класах.
Вони відбудуться 7 і 14 липня, о 19:00

Сьогодні на майстер-класі говоримо про те, як реагує мозок у травмуючій події, а також, як конкретно підтримувати, конкретні практики і інтервенції.

Ще є місця.
Якщо вам це цікаво - долучайтесь

Реєстрація
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7

До речі, на майстер-класі буде присутній діючий військовослужбовець
Він поділиться досвідом
1. Що підтримувало у взаємодії з цивільними
2. Що бісило і напрягало у взаємодії з цивільними
3. Досвід бойових дій. І як мозок реагував на різні складні ситуації

Планую ще написати про те, як працювати з втратою і горюванням у військових. Якщо вам це важливо розуміти — поставте + в коментарях, або вогник.
@BagnenkoPsy

25-річна жінка на могилі свого брата, який служив в армії США в Іраку та Афганістані

2013 рік.
(Поділіться з іншими. Підписуйтесь на канал з цікавими історичними фактами, які ви не знали:
@ObodrenieHistoryWorld)

У багатьох психоемоційних розладах у дорослих виявляються порушення ранніх прив’язаностей.


Джон Боулбі, З книги «Прив’язаність і втрата» (Attachment and Loss, Vol. 2: Separation — Anxiety and Anger, 1973)
Джон Боулбі (1907 - 1990) — британський психіатр і психоаналітик, відомий своїм інтересом до розвитку дитини та новаторською роботою в теорії прихильності.
(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Літо кажете?

(Підписуйся @ObodrenieHumour)

Мої 6 новинок книжкових, які взяв у відпустку. Рубрика «Книги і кава» як основа відновлення.

Я за містом, зі мною гамак, кава і гарні книги.

Чесно кажучи, я все більше розумію, що в епоху домінування цифрових пристроїв і екранів — надважливо відключатись від онлайну, це- життєво важливе для психічного здоров’я та функціонування мозку.

Тому моя рубрика ще важливіша.
І на цей раз зі мною більшість художки, бо від нон-фікшену вже втомився, а психологічні книжки очі б мої не бачили :)

1. «Будденброки» Томас Манн
Давно хотів прочитати Томаса Манна.
В розмові перед подкастом з Володимиром Станчишиним він дуже радив саме цю книгу.
Чому б не прочитати її.
Тим більше це Нобелівський лауреат, а книга написана легко і як мед тече.

2. «Прощавай зброє» Ернест Гемінгвей
Одна з найсильніших антивоенних книг, які я читав
Насолоджуюсь. Перечитую раз на 2-3 роки.
Читав її багато разів, завжди дивуюсь, як Ернест в 28 років міг написати таку потужну роботу і водночас такий антивоєнний маніфест. А сцена з пораненням від прильоту міни, поки вони з побратимами страшенно голодні просто їли холодні макарони з сиром — одна з найбільш реалістичних в книзі про війну.
Ветеран 1 Світової війни - Ернест Гемінгвей один з найулюбленіших авторів. А ця книга - на мій погляд, вершина його творчості (вибачте, але «Старий і море» - ні).

3. «50 видатних книг. Психологія.» Том Батлер-Боудон
Не втримався. Взяв трохи нон-фікшену. Тут ключові книги, які важливо прочитати в психології. Кайф книжки в тому, що можна відкрити,прочитати хоча б тезово про основне.
Багато важливих для мене книг не перекладені українською, деякі реально складно знайти.
Ерік Еріксен, Фріц Перлз, Анна Фройд, Альфред Адлер, Стівен Пінкер, Альберт Бандура, Карл Роджерс, Альберт Елліс - ті, кого я б хотів прочитати, але їх немає. Хоча мені дивно, чому немає Боулбі, бо його робота ключова в багатьох сенсах.
Також в книзі є цитати з кожного твору і біографія автора та чому він писав саме про це.
Дуже потужна книга і читається водночас легко.

4. «Біографія Толкіна»
Люблю Джона нашого Рональда Руела Толкіна і всі його світи.
Але ключ до розуміння його книг - для мене в його біографії. Ветеран 1 Світової війни - він пережив багато, але все це трансформував в потужні сенси у Володарі Перснів.


5. «Свято, яке завжди з тобою» Ернеста Гемінгвея.
Книга-маніфест письменницькій діяльності.
Книга-насолода життям.
Книга-ностальгія.
Написана вже під кінець життя книга Ернесте Гемінгвея - найулюбленіша. Перечитував її разів 12 може.
Для мене вона про щастя, любов, друзів, радість від життя і письменництво. Надважливі речі для мене.

6. «Трансформовані травмою»
Мені складно зараз читати психологічні книги, бо я перечитав їх цього року багато. Може навіть забагато.
Але ця проста і водночас дуже сильна.

Про ПТСР говориться багато.
А от про те, що існує пост травматичне зростання - говорять дуже мало.
Але це надія для всіх, хто переживаю втрату і травму.
Можливість зростати після травми, можливість віднайти нові сенси.
Потужна. Раджу!


І кава.
Я дружу з брендом 25 Coffee Roasters і вони мають дуже смачні смаки
Ці 3 - це просто любов. Тому раджу їх.

☕️☕️☕️El Salvador Raul Alvarez - смак ананасу, лікеру і шоколаду - дуже соковите поєднання

☕️☕️Колумбія Monteblanco - найсмачніша кава для мене, випиваю її першою. Дуже густий і плотний смак.

☕️Guatemala Finca La Labor - нотки стиглих яблук і дюшеса неймовірні


У мене є постійний промокод.
Промокод дає знижку 15% на всю каву, окрім дріпів, комбо та наборів
Промокод: Багненко
Діє на постійній основі 🌸
Сайт: https://25coffeeroasters.ua/index.php

А ще у них зараз доставка по всій Європі, є інстаграм Європейський.

А якщо більше 350 грн замовлення - то безкоштовна доставка.
Спробуйте.

І душна психологічна порада. Відновлення - це зараз обов’язок всіх нас, і воно найкраще відбувається без онлайну і цифрових пристроїв
⁃ Гарна книга
⁃ Час на природі і без поспіху
⁃ Просте і живе спілкування з близькими.
Базові речі, які дуже відновлюють і підживлюють.
І чашка смачної кави, звісно ☕️

А ви щось читали з мого списку?
@BagnenkoText

Ви те, що ви робите, а не те, що ви кажете, що робитимете.

Карл Густав Юнг
(Поділіться з іншими. І підписуйтесь - тут багато думок, що надихають)👇
@CarlJungWriting

Цікаво, звідки ж ця тривожність? 😁

(Підписуйся @ObodrenieHumour)

Які слова і дії шкодять при горюванні і при втратах?

Втрати - це те, що прийшло в життя багатьох з нас. Втрата близької людини, втрата відносин, втрата дому, втрата ідентичності і багато інших втрат - це те, з чим багато хто звикає жити.

Єдиний спосіб опрацювати втрату - це горювання.
Але горювання - дуже самотній і важкий досвід. дуже. Знаю по собі.
І саме люди поруч можуть стати або джерелом невимомного болю, або підтримки.
В цьому пості торкнусь принципів, які руйнують при горюванні. І також слів.

Принципи, яких краще уникати:
1. Поспішне "виправлення" болю
Не намагайтесь одразу зробити людині "легше". Спочатку важливо визнати біль, а не "заклеювати" його словами.
2. Поради без запиту
Людина, яка горює, не завжди готова чути, що їй робити. Запитайте: "Хочеш, щоб я щось порадив(ла)?"
3. Нав'язування розмови
Не тисніть: "Давай поговоримо!" або "Тобі потрібно виговоритися". Дайте право мовчати або говорити, коли людина готова.
4. Порівняння з чужим досвідом
"У моєї подруги теж помер чоловік, і вона швидко оговталась…" - це знецінення унікального досвіду.
5. Уникання теми втрати
Ігнорування або мовчання ("краще нічого не скажу") - це теж сигнал: "Твоє горе мене лякає".

Деякі слова, яких варто уникати при підтримці людини у горюванні.
(зібрати всі, які озвучують люди - це б посту не вистачило)
• Розкажи про нього
• На все воля Божа
• Я вас розумію
• Мені знайомі ваші почуття
• Вже минуло … (3 тижні, 3 місяці, 1 рік) після смерті, а ви ще не заспокоїлись
• Дякуйте Богу, що у вас ще є діти
• Бог обирає найкращих
• Він прожив довге та щасливе життя, тому настав його час
• Мені дуже шкода
• Подзвоніть мені, якщо щось знадобиться
• Ви маєте бути сильним заради … (дітей, батьків, чоловіка, дружини)

Якщо ви знаєте і чули ще слова, які руйнують - напишіть в коментарях.

А якщо хочете глибше вчитись як проживати втрати або підтримати інших - долучайтесь до майстер-класів.
Найближчій майстер-клас буде 14 липня.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7

Будемо розбирати на прикладах, що і як працює. Також в гостях буде військовослужбовець, який погодився розказати про свій досвід проживання втрати.

Якщо цей матеріал корисний - поставте 🔥 або + в коментарях
І викладу частину матеріалу про те, що треба говорити і які слова підтримують, і не руйнують.
Якщо набереться хоча б 30 плюсів або 🔥, то викладу. Бо кожен пост займає багато часу в підготовці насправді.

І дякую за вашу увагу до цієї теми. Буду вдячний за репост
@bagnenkoPsy

"Віра і релігія можуть бути як джерелом глибокої упередженості, так і джерелом найбільшої людяності."

Гордон Олпорт
Джерело: Allport, G. W. (1950). The Individual and His Religion.
Гордон Віллард Олпорт (1897–1967) — американський психолог, один із засновників гуманістичного напряму в психології та піонер особистісної психології. Він запропонував теорію рис, де стверджував, що особистість складається з унікального набору сталих рис, які визначають поведінку людини. Особливу увагу Олпорт приділяв індивідуальності, мотивації, а також вивченню упереджень і міжгрупових стосунків.

(Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

У котячого психолога багато роботи 😁

(Підписуйся @ObodrenieHumour)

3 неочевидні принципи підтримки під час втрат
Вчора писав про те, що руйнує і що не допомагає при втраті.


Ось три неочікувані, але важливі принципи підтримки під час горювання і після втрати — ті, про які рідко говорять, але які можуть стати дуже важливими:

1. Не заважати людині мовчати
Іноді найглибші емоції не знаходять слів.
Мовчання може бути формою горювання, самозахисту або внутрішньої роботи. Часто близькі намагаються витягнути людину на розмову, думаючи, що це допоможе. Але іноді найкраща підтримка - це тиша поруч, присутність без тиску і питань.

2. Дозволити людині не «дбати про себе»
Класичні поради - пий воду, їж, спи - працюють не одразу. Іноді людина все розуміє, але не хоче дбати про себе.
У перші дні або тижні після втрати тіло може «відмовлятись» функціонувати як раніше. Давати право на тимчасову дезорганізацію (без засудження, без нав'язування «правильних» дій) — це глибока емпатія. І вона часто повертає людині відчуття контролю.

3. Підтримувати через повсякденність, а не тільки розмовами про втрату
Людина не завжди хоче або може говорити про те, що сталося.
Сходити за продуктами, принести суп, запропонувати прогулянку, разом поскладати речі, мовчки сісти поруч — це життєві дії, які стають контейнером для болю, навіть якщо він не озвучений. Повсякденне співбуття іноді лікує краще, ніж «глибокі розмови».

Ці принципи ґрунтуються на глибокій повазі до чужого болю - не з позиції «виправити», а з позиції бути поруч так, як людині зараз можливо.

Пам’ятаю себе під час гострої фази втрати. Все розумієш, але нічого не хочеш і не робиш навіть базові речі.

✅ Що краще сказати:
• "Я з тобою. І мені не треба нічого казати, щоб бути поруч."
• "Мені шкода. Якщо хочеш — я просто побуду поруч."
• "Я не уявляю, що ти відчуваєш. Але я поряд."
• "Можна я зараз тебе обійму?" (якщо людина відкрита до фізичного контакту)
• "Коли будеш готовий(ва), я поруч. Можеш звертатися будь-коли."
• "Я не можу уявити, як тобі важко, і я посилаю тобі всю свою силу і любов".
• "Будь ласка, прийміть мої співчуття".
• "Ваш чоловік був чудовою людиною. Я маю про нього дуже добрі спогади".
• "Нічого, якщо я зайду через кілька днів на обід? Я знаю, що діти беруть участь у багатьох заходах. Вам потрібна допомога, щоб відвести їх на ігри?"
• "У моєму серці є місце для тебе".
• "Ти хочеш, щоб я допоміг тобі, чи ти хочеш, щоб я просто вислухав?"
• "Я завжди пам'ятатиму його/її посмішку".
• "Нічого, якщо я вас зараз обійму?"


А якщо хочете глибше вчитись цьому - долучайтесь до майстер-класів.
Найближчій майстер-клас буде 14 липня. Там буду глибоко розбирати тему горювання і втрат:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7

Якщо вам це корисно - поставте + в коментарях або вогник.
Якщо набереться хоча б 30 вогників - напишу ще про мій улюблений і дуже дієвий інструмент роботи з горем. Особистий щоденник. І поділюсь лайфхаками.

Дякую за вашу активність під попередніми матеріалами, це надихає писати і далі.
@BagnenkoPsy

Людська гідність не залежить від зовнішніх умов — вона проявляється в тому, як ми відповідаємо на них

Віктор Франкл
Джерело: Frankl, V. E. Man’s Search for Meaning

Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists)

Читання і місце.
Я обожнюю читати десь в затишному місці, як от зараз. В гамаку, або поруч з ним, не поспішаючи, сидячи під розкидистою яблунькою.

Поділіться чимось красивим, місцями, де ви любите читати?
@bagnenkoText

Всередині кожного психолога є 2 вовки 💁🏻‍♂️

(Підписуйся @ObodrenieHumour)

Щоденник підтримки в складні часи. 5 причин, чому варто його вести.

Я вів щоденник підтримки в свої найтемніші часи і часи горювання і зараз раджу його багатьом, як дуже дієву практику.

Ось 5 причин, чому варто вести щоденник підтримки під час горювання:

1. Допомагає усвідомити свої почуття
Під час втрати емоції часто плутаються. Щоденник — безпечне місце, де можна чесно називати те, що відчуваєш: гнів, провину, тугу, втому, полегшення. Це допомагає зняти внутрішнє напруження і краще розуміти себе.

2. Фіксує моменти опори і полегшення
У горюванні легко забути, що щось давало полегшення. Записи допомагають відстежити, що підтримало, що трохи допомогло жити — люди, дії, спогади, місця. Це - база для самопідтримки надалі.

3. Дає відчуття руху і часу
Коли дні зливаються, щоденник дає змогу побачити: «Минув ще один день. Я пройшов це». Навіть кілька рядків - це спосіб зафіксувати себе в часі та відчути, що життя не зупинилось остаточно.

4. Допомагає не залишатись наодинці з болем
Навіть якщо поруч немає людини, якій можна довіритись, сторінка щоденника стає простором, де можна виговоритись - без засудження, порад, мовчання. Це зменшує відчуття ізоляції.

5. Сприяє осмисленню досвіду
Поступово щоденник допомагає знаходити сенси, внутрішні опори, цінності, які підтримують. Це важлива частина процесу відновлення після втрати — не лише вижити, а й переосмислити себе і своє життя з урахуванням втрати.

Вести щоденник у період горювання — це не про «писати красиво», а про жити далі з повагою до свого болю і себе.


Створіть власні рубрики для щоденника підтримки. І ведіть його так, як це буде підтримувати саме вас.
Творіть. Намагайтесь створити власні рубрики

В найтемніші часи я відповідав собі на 1 питання.
«Який мій сенс зараз? Що тримає мене на плаву.» І це давало силу і ресурс.

А якщо хочете глибше вчитись цьому - долучайтесь до майстер-класів.
Реєстрація тут. Найближчій майстер-клас буде 14 липня. Там буду глибоко розбирати цю тему.
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7

Якщо вам це корисно - поставте + в коментарях або вогник.
напишу ще важливий принцип про те, що допомагає в горюванні.

Дякую за вашу активність під попередніми матеріалами, це надихає писати і далі.
@BagnenkoPsy

З нашою ринковою орієнтацією ми думаємо, що нас не люблять, тому що ми недостатньо «привабливі», причому під привабливістю розуміється все, що завгодно – від зовнішнього вигляду, сукні, розуму та грошей до становища у суспільстві та престижу.

Люди не розуміють, що реальна проблема полягає в тому, що любов – дуже непроста справа, і що вас люблять тільки якщо ви самі любите; саме ваша здатність любити викликає любов в іншій людині.

Найважче – саме непідробна здатність до любові.


Еріх Фромм
Підписуйтесь на канал з думками найвідоміших психологів і мислителів світу: @FamousPsychologists