Розіграш!

Друзі, це ваш час!
Ви можете виграти одну з трьох книжок видавництва «Наш Формат»:
1. «Самознищення Європи: імміграція, ідентичність, іслам» автора Дуґлас Мюррей
2. «Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети (оновл. вид.)» автора Ґреґ Маккеон
3.«Чипова війна. Боротьба за найважливішу технологію в світі», Кріс Міллер


Ось що треба зробити для участі у нашому розіграші:

1. Бути підписаним на Читай, krw, книжки️📚;
2. Бути підписаним на Закнижжя!;
3. Бути підписаним на Наш Формат;
4. Переслати цей пост другу або подрузі.
5. Написати у коментарях під цим постом на каналі Закнижжя, що читаєте зараз або будь-який коментар.

Переможців оголосимо 19 листопада після 18:00.
Підписки будуть перевірятись. Тому будьте уважні і виконайте всі умови.

Нехай щастить!
@bagnenkoText

Поговоримо про довгі книги.

Я останнім часом побачив по собі, що дуже важко йдуть великі книги.
Відчуваю швидку втрату концентрації.

Досліджував це питання, читав книги по увазі і зрозумів, що причиною тут є дешевий дофамін. Коли я отримую швидке задоволення (завдяки соцмережам найчастіше).

Зараз почав довгий експеримент. Відмова від дешевого дофаміну поступова і бачу результат.

«Щиголь» — це мій експеримент на довге читання, я писав раніше. 800 сторінок. І за останній тиждень відчутний прорив, вже майже на половині.

Але питання не в цьому, хочу це обговорити.
Бачу, що мозок потроху звикає до довгих текстів знов і концентрація — це як навичка.

Поділіться, як у вас з читанням великих книг і довгих текстів? Який у вас досвід і що допомагає?
@bagnenkoText

Звільнені з полону. Головна помилка і що не варто робити

Я обіцяв написати про роботу зі звільненими з полону. Не скажу, що маю великий досвід, але вже консультую, спілкуюсь деякі речі вже бачу і хочу їх розділити. Бо це допоможе багатьом з нас взаємодіяти.

По-перше. В полоні можуть бути не тільки військові, але й цивільні.
І це не той досвід - про який людина буде говорити.
В Херсоні це називалось: “Забрати на підвал”
В моєму оточенні з Херсону близько 10 людей, які потрапляли на підвал. Хтось провів 6 днів, а хтось і сильно більше.
І це дуже травматичний досвід. На все життя.

І ви ніколи не знаєте про людину, з якою спілкуєтесь - чи є у неї цей досвід. Це дуже важливо розуміти.
Бо у мене навіть в останній приїзд в Херсон в розмові з однією близькою людиною - виявилось, що вона була в цьому короткотерміновому полоні під час окупації і це дуже травматичний досвід


Головна помилка в спілкуванні і взаємодії - це жаліти їх.
Коли ти жалієш його - ти показуєш, що його досвід не вартий поваги.
Як сказав один: Як мамка носились зі мною.

“Ох ти ж бідний нещасний. Як же тобі не пощастило.”

Він вже пройшов це.
Він вже справився.
І він не потребує вашої жалості.

Ми сиділи на груповій терапії. І близько години обговорювлаи тільки цю тему.

Дуже важка тема для них. Дуже.

І знаєте, що найдивніше.
Я все це знав.
І прямо на зустрічі в якусь хвилину відчув, що сам досить стриманий і відчуваю потяг до того, щоб жаліти їх.
Звісно, я цього не робив.

Але це перша реакція на дуже травмуючий досвід.
Відчувати, що я це не переживав. А ти переживав. І бажання підтримати без розуміння іншої людини.

Але наша робота пройшла досить добре, бо я усвідомлював цю крайність і не пішов туди.

Друга крайність - це абсолютна і тотальна героїзація.

Що вони потребують - дати їм спокій від зайвої уваги і водночас підтримувати і допомагати, коли вони самі це озвучують.


Так, тут не дуже зрозуміла ця грань.

І це питання я задав. Де грань?
Відповідь одного мені дала багато ясності.
Він сказав мені:
“У кожного з нас ця грань всередині. Але ключове - це не жаліти, і не робити з мене супергероя. “


Ось це, мабуть і є відповідь.
Не жаліти, не робити супергероя. Бути підтримкою.
І шукати ту грань, яка є у всередині конкретної людини, з якою ти спілкуєшся прямо зараз.


Є також загальні поради, які важливо додати в цей пост. Пишу це, щоб ви могли зберегти і використовувати в подальшому.

Що ще не варто робити?
❌ Не варто запитувати про травматичний досвід просто так, з цікавості. Будь-який ваш інтерес до історії має бути суто професійним, а не особистим.
❌ Без дозволу не торкатись до людини, чіпати особисті речі, обіймати
❌ Не варто різко змінювати плани без попередження
❌ Не можна проявляти контроль та обмежувати автономію людини, що пережила полон. В будь-якому випадку завжди потрібно
❌ Не знецінювати досвід полону (“Нічого страшного”, “Забудь”).

На фото - квітка, яку мені подарувала звільнена з полону жінка, яка перебувала в нашому шпиталі. Вона робила такі в полоні, тільки з хліба. І зараз продовжує робити, каже, що це найбільше заспокоює.
Фото розміщено з її дозвілу.

В наступному пості хочу написати, що варто робити. І як треба взаємодіяти зі звільненими з полону.
Якщо це цікаво - поставте + або напишіть щось в коментарях.

І також прошу про репост, бо дуже важливо, щоб якомога більше людей розуміли як взаємодіяти з тими хто пережив полон і тортури.
(в пості використані матеріали брошюри “Особливсті роботи з паціентам, які пережили полон та тортури”)
@BagnenkoPsy

Як ми вчимося? Зрозумілий і якісний нон-фікшн від Лабораторії.

У мене зараз 3 паралельні навчання по психології + ЛітОсвіта + аспірантура, де я пишу дисертацію (ця історія ще на 3 роки).
З одного боку, я трохи психанув з навчанням. (Добре, що воно розтягнуте в році і тижні і кожен день можу зосереджувати увагу на чомусь одному.)
З іншого боку, я зараз працюю в шпиталі і тому практичні знання + взаємодія з практиками зараз на вагу золота.
І я чітко знаю, навіщо я плачу цю ціну.

Але я вирішив розібратись, як ефективніше навчатись.
І також як працює мозок і чому ми втрачаємо здатність вивчати довгі матеріали.
Отут трохи писав про це.

Ось ця книга на мій погляд - дуже глибоко розкриває, як саме мозок навчається.
4 основні стовпи навчання:
1. Увага
2. Активне залучення
3. Корекція помилок
4. Консолідація - аналіз і переробка даних

Книга написана зрозумілою мовою з купою досліджень. Це добротний нон-фікнш.
Поки що я ще в процесі, хоча більше половини пройдено. Але ця книжка точно піде в скарбничку класного нон-фікшена (він по хештегу #НонФікшн)
А які книги ви знаєте по покращенню процесу навчання і ефективності?
#Відгук #НонФікшн
@BagnenkoText

Робота над книгою. Мої відкриття. І як я знайшов видавця.

Продовжую щотижня зустрічатись з редакторкою. Це якесь відкриття для мене (хоча чого ж тут дивуватись, якщо видавництво, де я буду видаватись теж називається «Відкриття»)

На цей раз 2 глибокі усвідомлення
✅ читати текст вголос - є дуже практичним. Не просто знати це, а робити.
Бо читання вголос відсіює всі косяки

✅ проговорення сюжету і причинно-наслідкових зв’язків дуже важливе.
Прямо в процесі розмови у нас народилась одна ідея, яка дуже підсилить текст.

Книга стає все більш ясною, чіткою і зрозумілою.

Нагадаю, хто тут нещодавно. Я написав рукопис книги в 2022, на початку 2024 року дописував великі шматки, а вже восени цього року підписав договір з видавництвом «Відкриття». І домовився з редакторкою, щою зустрічатись щотижня. І пишу щотижня про ті думки і відкриття, які у мене є в процесі.

Ваші питання, які ви писали раніше - буду потроху відповідати

Як знайшов видавця

Думаю, присвячу цьому окремий пост - як взагалі писати у видавництва, що я віднайшов для себе.
Я шукав десь рік. Відправив у більше 10 видавництв.
А потім стався якийсь ідеальний метч з видавництвом «Відкриття». На мене вийшло видавництво, ми познайомились з інших питань з Наталею Васильєвою, вона просто хотіла підтримати мою діяльність у шпиталі для військових книгами.
Потім зустрілись на каву. Потім я запросив на подкаст поговорити про книговидавничий ринок і як молодому автору видатись (подкаст тут). А потім і вона прочитала рукопис і запропонувала видати мою книгу.
І тепер я отримую багато радості від цієї взаємодії.

Для мене еталонним є взаємодія Гемінгвея і його видавця Максуела Перкінза, де обидві сторони віддавали багато і отримували ще більше. І тут щось схоже. Але не забігаємо наперед, бо ми зараз тільки почали взаємодію.

А що вам цікаво про внутрішню кухню роботи над книгою? якщо є ще питання - пишіть під цим постом. Збираю їх і потроху буду відповідати.
А якщо просто цікаво — поставте 🔥
Всі інші думки можна прочитати по хештегу #ЩоденникАвтора (А також є дуже камерний канал, де я просто сам для себе більше звітую, хоча вже 5 років)
@bagnenkoText

Мої пошуки глибин людської ницості, Голокост і традиційне суботнє «що читаєте»?

У Лабораторії одні з найкращих нон-фікшн книжок.
І є теми, до яких я знов і знов повертаюсь.

Особливо зараз, коли я консультую звільнених з р*сійського полону в нашому шпиталі — у мене є одне питання. Як таке можливо?
Точніше так.
Як. Таке. Можливо. Взагалі. Ааааааа?

Винищення людей. Ненависть до іншого народу. Знущання. Катування. Вбивства.

І я продовжую свої пошуки. Бо те, що творить русня, якщо задуматись, у мене поки не має глибинних пояснень.
Ось книга історика Лоренса Ріса, який 25 років досліджував цю тему.
Раніше вже писав про книгу історію Міколая Грінберга «Я звинувачую Аушвіц». Проникливо болюча.
А сьогодні ще й день памʼяті жертв Голодомору.
Важко це все, але не можна забувати або закривати очі.

А що у вас на ці вихідні? Що читаєте?

@bagnenkoText

Дідусь завжди казав: «Тарілка має бути чистою. Доїдай.» і я старанно вичищав хлібчиком дочиста всю тарілку.

Бабуся завжди мала 2 мішка муки і мішок цукру в запасі.
А влітку вони робили сотні закруток і все це зберігалось в кладовці. Деякі закрутки там досі вже 20-25 років. Стоять в кладовці в Херсоні, який під обстрілами р*сії щодня.

Коли в холодильнику пусто — у мене була тривога.
Коли немає вдома хліба — у мене була тривога.
Коли немає мішка картоплі і мішка муки на балконі — підсвідомо, чогось не вистачає. І тільки коли я це усвідомив і опрацював, тривога пройшла.

Тільки останні десь 3 роки я усвідомлюю — це наслідки. Наслідки колективної травми.
Нас вбивали. Винищували. Морили голодом.
І досі нічого не змінилось, вектор недокраїни залишається таким самим. Але тепер знищення йде у відкриту.

Тільки усвідомлення і проговорення цього допоможе пережити цю травму і залишити в минулому.

Сьогодні — день памʼяті жертв Голодомору.
Важливо памʼятати.

@bagnenkoPsy

Ви перечитуєте книги?

Я перечитую іноді деякі книги. Найбільш потужні.

Для мене одна з таких — Віктор Франкл «Людина в пошуках справжнього сенсу».
Завжди надихає шукати сенс і боротись.

А у вас є такі книги?
@bagnenkoText

Ремарк, Гемінґвей і Олдінгтон писали про повернення з війни не просто цікаві історії, а реально те, що розривало зсередини і приносило багато болю

Розуміти ветеранів і військових - це зараз не задача для особливих, волонтерів, медиків, родичів військових.

Це зараз наша з вами задача - всіх цивільних.

Колись я читав Ремарка, Олдінгтона і Гемінгвея з їх книгами про повернення з війни як цікаві книги і ідеї.
Зараз я розумію, що цей досвід дуже потрібен всім нам.


Саме тому я продовжую записувати подкасти з новими людьми і гостями - ветеранами.

Одна історія людини набагато більше пояснює ніж 10 загальних постів або матеріалів.

Макс Злидар - ветеран, і мій добрий знайомий.
І я попросив його щиро розказати про його досвід повернення:

✅ Що турбувало
✅ Що напрягало
✅ Що приносило радість
✅ Чому важко з цивільними людьми
✅ Що можуть робити цивільні люди для об’єднання і зближення

Для мене ця розмова стала як чашка свіжої води в спеку. Бо Макс вербалізував багато того, що я бачу у військових, які не так вправно можуть про це говорити.
Я працюю в шпиталі, тому в моїй бульбашці все більше військових і я трохи більше розумію їх реальність.

Дуже вірю, що ця розмова стане і для вас корисною і цікавою.

І залиште коментар під відео, будь ласка. Це буде підтримкою і для Макса.

https://youtu.be/qd3-bCPpPl8

І поділіться цим відео з тими, кому це потрібно і допоможе краще розуміти ветеранів. Дякую
@BagnenkoText

Як ваша Чорна п’ятниця?

Я спочатку вивчав книжки і знижки, а потім зрозумів, що не хочу нічого, раніше вже купив достатньо і не заставляв себе.
Період такий, хочеться тиші.

А от ваші вполювання цікаві, діліться, що вполювали ви?
@bagnenkoText

Фільм Редакція, Херсон і важливість підтримки українського кіно

Був на фільмі Редакція.
Сьогодні допрем’єрний показ.
Ще у вівторок буде допрем’єрний показ.
І потім фільм іде в прокат.

Мій канал «Закнижжя» про книги. Але іноді і про фільми.

В кінці була дискусія і Андрій Куліков, відомий радіожурналіст, сказав, що це одне з найкращих українських кіно. (трохи зняв, відео в коментарях)

Я прошу вас від усього серця - підіть на фільм.

Цей фільм про довоєний Херсон.
В фільмі показана весела, але і болюча абсурдна ситуація.

Фільм знятий в Олешківських пісках. Між собою ми називаємо Олешківські піски - найбільшою пустелею Європи, хоча це все ж не пустеля
Місцях, де зараз окупація і р*сня.

Дуже якісне українське кіно.
Дуже цікава режисерська робота (Роман Бондарчук, режисер - херсонець)
Якісна сценарна робота.
Дуже класна операторська робота.
Багато смішних моментів.
І багато місць, які так манять.

Історичний фільм для всіх херсонців, бо тут зафільмовані ті місця, які для всіх нас без перебільшення рідні. І які зараз під обстрілами русні.

А ще в фільмі головну роль грає мій рідний брат, Дмитро Багненко.
І тому він для мене особливий. І зараз мене переповнює багато різних емоцій.

Буду дуже вдячний, якщо ви підете на цей фільм і зможете підтримати, бо насправді його прокат багато в чому залежить від нас з вами - простих глядачів, які купляють квитки.

Якщо ви не против текстів про кіно іноді - поставте вогник.

P.S. На фото зі мною мама, режисер Роман Бондарчук і модератор дискусії, сценарист Макс Щербина.

@BagnenkoText

Що читаєте і про експеримент з боротьбою з дешевим дофаміном, який триває.

Я продовжую мій експеримент з 9 листопада. Нагадаю, я писав, що почав замислюватись, що не так, чому так важко концентруватись. Дослідив, що одна з головних причин — дешевий дофамін (короткі відео, сторіз, рілз).
Я зменшив дешевий дофамін і почав більш ефективно працювати зараз.

І для мене тестом на те, як виходить - є довгі книги і складні задачі.
Взяв «Щиголя» і читаю його.
За 3 тижні майже всього прочитав вже (а там 800 сторінок)

Став ефективніше виконувати довгі і важкі задачі. (Наприклад в п’ятницю був важкий екзамен з нейропсихології, але зміг все здати)

Я радію цій можливості. Для мене це щось важливе і неймовірно цінне.

Ось на фото — залишки Щиголя. Мені дуже подобається, розтягую задоволення.

А що ви читаєте? Діліться в коментарях
@BagnenkoText

Ветеран і панічна атака

Це Паша. Йому 24 і зараз він ветеран.
Він отримав поранення при звільненні Херсона. Після довгого лікування був списаний.

Зараз він вже ветеран.
Він відновлюється в нашому шпиталі і ми вже 3 тижні працюємо і навчаємось різним технікам і опрацьовуємо травматичні спогади.

Тиждень тому був в метро і пережив напад панічної атаки. Пришвидшене дихання, запаморочення, тремор.
Був одягнений в цивільне.

Підійшла жінка. Торкнулась. Спитала дозвіл. Побула поруч. І він каже, це відразу відгукнулось теплом в тілі. І він почав заспокоюватись. Потім почав ще робити те, чому ми разом вчились.

Якщо ви бачите людину, якій важко в натовпі, метро, ТРЦ — підійдіть, спитайте.
Це може бути військовий. Може бути ветеран

Допомагає заземлення. Запахи. Смакові
Повернути в тут і зараз. І побути поруч.

Це важливо. Як зробила ця добра жіночка.

І підтримуйте ветеранів. Вони боронили нашу землю. Зараз ветерани бувають і в 24 роки

Зараз Паша працює в УкрЗалізниці провідником. Це дуже гарна історія (хочу більше гарних історій розказувати). Вони взяли його з його групою інвалідності. І у нього є і робота, і зарплата і надія на добре майбутнє.

Да, і до речі, якщо цікаво, розкажу детальніше що робити, якщо панічна атака. Поставте + в коментарях.

Історія надана з його дозволу.

P.S. Ваші донати дуже важливі. Окремо хочу подякувати за книги, на які ми з вами зібрали кошти закупили. Паша зрадів книзі «Племʼя», яку я подарував йому, бо він з тих, хто любить читати.
Скоро книги, схоже закінчаться з такими моїми темпами їх роздачі :)

Постійна банка на шпиталь в коментарях
@bagnenkoPsy

6 книг + 4 нові смаки кави і чаю. Новинки в бібліотеці і на кухні.

Це кайф - я все ще амбасадор бренду 25 coffee roasters. А я шо - я п’ю каву і пишу про це. Ось і все.
Але чи то я цікаво описую свій досвід. Чи то ви гарно купляєте за промокодом. А може і все разом, а я продовжую

Нагадаю - просто роблю апдейт по новинкам книжним і кавовим.

На цей раз у мене багато нон-фікшена. Більшість від видавництва Лабораторія. Шось люблю їх.

✅ Необхідне і достатнє. Книга про різні теми, які важливо розуміти. Якщо хотіли розібратись шо таке Другий закон термодинаміки, чому сонце гаряче, чорні діри і атоми - ця книга дасть достатнє поле для роздумів.

✅ Чоловіче здоров’я. Про ті питання, про які вголос зазвичай не говорять, бо чоловіки ж про це не говорять. Про все - і харчування, сон, випадіння волос, серцево-судинні захворювання, психічне здоров’я.
Коротше, це те, що мені давно хотілось вивчити, а тут все під однією обкладинкою.

✅ Духовні можливості логотерапії Віктора Франкла. Я вивчаю метод логотерапії, зараз навчаюсь на поглибленому курсі. Одна з найважливіших моїх задач в шпиталі - це допомагати шукати і знаходити сенс військовим. Тому ця книга буде дуже доречною.

✅ Фізична неактивність. Книжка про те, яка активність потрібна. І яка неактивність потрібна (сидіння, неспішність, шкода від хронічного стресу). Багато досліджень. Все як люблю

✅ Гітлер і Сталін. Книга про 2 найбільших тиранів 20 сторіччя. Ну тягне мене вивчати історію. Автор писав книжки про Третій Рейх, документальні фільми про сталінізм і 2 світову. А тому розпитував тих, хто знав цих 2 тиранів і був поруч. Так народилась ця книга.

✅ Хто поцупив шапку Санти. Книжка для мого племінника (якому 2,5), дуже класна.

☕️Кава. Black velvet. Назва нагадує поєднання 2 пісень RHCP (Velvet glove та black summer), смак також - неочікувані нотки фанку і папаї, суниці і якихось тропічних фруктів

☕️Кава. Brazil Fazenda Samambaia. Просто розкішна. Випив вже майже всю.

☕️Кава. Ethiopia Sidamo. Просто смачний стандарт. Як смак бабусиної їжі - завжди стабільно смачно.

☕️Чай. Гречаний. На смак дуже смачний. Я навіть не очікував. Думав це прикол якийсь, гречку пити. Але насправді - смачно і ще й корисно.

☕️Чай чорний і чай зелений. Ну як сказати. Просто чай зелений і чорний. Без сюрпризів, все як треба.


І тепер трохи про те, чому я їм довіряю:
✅ Вони 10 років вже обсмажують смачну каву
✅ Вся кава натуральна, без ароматизаторів, свіжої обжарки.
✅ Доставка прямо додому при замовленні від 350 грн (а це навіть 1 пачка кави)
Замовлення можна зробити тут: https://25coffeeroasters.ua/index.php

У мене є постійний промокод тепер,
Промокод Багненко
Дійсний постійно
Сайт: https://25coffeeroasters.ua/index.php


А якщо більше 350 грн замовлення - то безкоштовна доставка.
Спробуйте.

Продовжу розказувати про новинки книги + каву, бо для мене це якесь неймовірно смачне поєднання!
Бачу, що рубрика заходить добре - якщо вам корисно поставте вогник, будь ласка.

А яку каву ви любите? І які у вас новинки, показуйте в коментарях?
#Новинки
@bagnenkoText

Що читаєте і мій Майк Йогансен

Я закінчив Щиголя (перемога над товстунцем) і вирішив поки перечитати трохи наших 20-х. Мрію прочитати всіх недооцінених, вбитих, закатованих, розстріляних в Сандармосі.
Майк Йогансен - той, до кого давно хотів підступитись. Особливо після подкасту з Яриною Цимбал (ще весною в моєму подкасті «Добре, що ти тут» 2024 говорили про наші 20-ті з нею)

А що у вас на вихідних?
@bagnenkoText