Віктор Франкл і книга в горах

Сьогодні піднялись групою на гору «Червоний Грунь».
Це 1386 метрів.
Важко. 5 годин йшли в одну сторону, і десь 3 години вниз. Загалом 21 км.

Взяв на гору 1 книгу — Віктора Франкла. На горі вирішив почитати щось, що дуже цінне і завжди надихає.

Дуже сподобалось місце, яке я відкрив.

Насправді ми потребували фундаментальної зміни у ставлення до життя. Ми мусили навчитися самі, і більш за те, навчити людей у відчаї, що важливо не те, чого ми очікуємо від життя, а те, що життя очікує від нас. Ми мусили перестати розпитувати про сенс життя, а натомість думати про себе як про людей, яким життя ставить виклики — щоденно і щогодинно.
Наша відповідь має виявлятись не в розмовах і роздумах, але в правильних діях і вчинках.
Життя, урешті, — це відповідальність за знайдення правильних вирішень виниклих проблем і виконання завдань, які воно повсякчас ставить перед людиною.

Рідко отак відкриваю.
Але тут прям дуже влучно.

задача знаходити сенс в кожному моменті. І шукати правильні дії і вчинки в конкретний момент життя.
Надихнувся.

І горою. І книгою.
@BagnenkoText

Гори, книги і відновлення. 5 висновків з короткої відпустки.

Був у відпустці всього на 3 дні. На Закарпатті, біля Дубового.
Але за цей час трохи встиг відновитись. Піднімались в гору, пили джерельну воду, читали книги, загорів як ніби був на Мальдівах, співав під гітару, танцював і їв смачну їжу на свіжому карпатському повітрі.

І оце зробив для себе трохи висновків і вирішив деякими поділитись

✅ Відновлення потрібно не тоді, коли ти вже вигорів, ненавидиш життя і з усіма пересварився. Не в червоній зоні, а в жовтій.
Планування відпустки має бути заздалегідь. Тоді це і відновлює в процесі підготовки, і сам факт такого часу є підтримкою.

✅ Так важливо читати в задоволення.
Коли багато вчишся або працюєш — то читаєш часто не те, що хочеш.
Але читання в задоволення так важливе.
Я розтягую задоволення від деяких історій, як наприклад, «Володар Перснів».

✅ Радість життя приходить під час лінивого часу. Саме час без досягнень і трудоголізму і є дуже важливим для відновлення.

✅ Підйом в гору — це неймовірне відновлення
Викид дофаміну від досягнення. Бо піднятись на вершину - це важко.
Йти 5 годин в гору — це складно.
Ми піднялись на гору Червоний Грунь, 1356 метрів.
І я неймовірно щасливий.
В коментарях залишу фото.

✅ Хронічний стрес - це те, що дуже руйнує. Соцмережі і дешевий дофамін — те, що заповнює життя і починає руйнувати черех хронічний стрес.. І ми, під час війни, дуже багато в соцмережах бачимо того, що травмує і руйнує. Треба ковток свіжого повітря.
Треба наповнювати життя більше тим, що справжнє - Гори. Джерельна вода. Ліси. Природа. Краса.

Просто хочу цим коротким текстом нагадати, що відновлюватись треба не тоді, коли вже дах їде, а коли він тільки починає від’їжджати.

А що вас відновлює? І чи корисні такі думки на каналі, якщо не зовсім про книжки?
@BagnenkoText

Книги, кава і гітарист The White Stripes з життєвою мудрістю.

Пишу зазвичай про книги і каву раз на місяць. Після важкої ночі, яку влаштувала русня, більше 300 повітряних цілей, запущених по українцям - хочу написати ще сильніше, бо треба попіклуватись про себе.

Для мене піклування, коли треба швидко - кава і книги.
Заварити свіжу каву і взяти якусь хорошу книгу, навіть на 10 хвилин - це вже відновлення.
Поділюсь з вами новою порцією важливих новинок. Не виспався в цю ніч, тому в цей раз коротко

Книги
✅Чому ми спимо. Мастхев книжка про сон. ВСЛ видають базову базу про сон.
✅Soft Skills. Новинка від Віхоли - книга про управлінські практики і психологію м’яких навичок
✅1984 Те, що зараз важливо перечитати.
✅Healing is the new high - корисна книга про різні вправи, що допомагають в роботі над собою.
✅Уламки дитячих травм - книга про те, як важке дитинство впливає на майбутнє. І як зцілитись.
✅«Хай буде дощ» - вивчаю все від українських психологів. Хороша книга, яка спирається на техніки з класичної когнітивно-поведінкової терапії, терапії співчуття собі та терапії прийняття й відповідальності.
✅На власній шкірі - дуже важка книга. Історії, розказані вцілілими. Історії катувань від р*сні. Я консультую людей, звільнених з полону, тому для мене ці історії не є здивуванням. Але це важлива книга для історії.
✅Можливо вам варто з кимось поговорити - потужна книга де психотерапевтка описує зсередини процес терапії і багато різних історій.
✅Навиворіт. Історія Pink Floyd від їх барабанщика. Люблю біографії

Кава.
на цей раз вся крута:
1. Робочка - смачна кава з смішною назвою. Робоча така кава, я б сказав.
2. Black Velvet - дуже соковита. Назвою і смаком нагадує суміш RHCP + трохи блюзу.
3. Milk Rush - п’ю каву без молока, то ця мені особливо зайшла
4. Colombia - цю випив першою. Смачна і проста.
5. China - трохи дивний смак, але коли закінчилась інша, ця зайшла як діти в школу.

У мене є постійний промокод.
Промокод дає знижку 15% на всю каву, окрім дріпів, комбо та наборів
Промокод: Багненко
Діє на постійній основі 🌸
Сайт: https://25coffeeroasters.ua/index.php

А ще у них зараз доставка по всій Європі, є інстаграм Європейський (кому цікаво - підписуйтесь)

А якщо більше 350 грн замовлення - то безкоштовна доставка.
Спробуйте.


В кінці посту пишу щось психологічне, але після таких ночей хочеться чогось заряджаючого.
Тому поділюсь цікавим фактом, який вчора дізнався і який здається трохи не в тему на перший погляд.

Лідер The White Stripes (гурт, який має яскравий стиль і створив, наприклад, 7 Nation Army, ви точно чули) спеціально використовуває дешеві гітари, що погано налаштовуються. Він пояснював:
«Чим складніше грати - тим зліший і чесніший звук»
Його Red Airline 1964 постійно фоніла, але стала частиною фірмового саунду.

Мені це сподобалось: чим складніше - тим зліше і чесніше.
Іноді складнощі, які ми не можемо змінити — це важко, але завдяки їм відпадає все другорядне.
Ця злість і ця чесність - це хороша злість і чесність, яка допомагає триматись.

Будемо триматись за цю чесність попри труднощі.

Ну і читати класні книги, запиваючи кавою.

А як ваша ніч? І чи читали щось з цього?

P.S. Фото гітариста з його Red Airline 1964 - в коментах.
@BagnenkoText

Книга для військового — це часто більше, ніж просто книга. Це можливість зануритись в інший світ.

На фото - Саша. Він звільнений з полону.
Ми працюємо.

І книги - один з тих інструментів, який дуже добре працює.

Він любить читати. Перечитав всього Ремарка, Гемінгвея і купу інших книг. Художні І я подарував йому книгу - Осипа Турянського, «Поза межами болю», про Першу Світову.

Він дозволив написати про це.

Всім величезна подяка за те, що підтримуєте.
Звітую про надані книги ось такими короткими історіями.

Робота продовжується.
Я продовжую працювати в шпиталі, купляти книги і дарувати їм. Також закуповую ліки.
якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Книги закінчуються, треба купляти нові.

P.S. Він дозволив написати про нього, розуміючи мету - зменшення прірви між війскьовими і цивільними.
Дякую всім небайдужим.
@bagnenkoPsy

Читати історії вцілілих корисно чи ні? Роздуми на тлі книги «На власній шкірі»

Це важливе питання, про яке я часто роздумую - чи варто читати важкі історії катувань, полону, болю і страждань. Бо ну давайте по-чесному - це важко.
Читаючи цю книгу «На власній шкірі», я переживав багато всього - біль, співчуття, страх, сум, гнів і ненависть до р*сні.

Бо це книга - свідчення тих, хто пройшов окупацію і вижив. Сучасні історії вцілілих. Українські Віктори Франкли та Едіт Егери.
Як людині з Херсону, у якої десятки друзів побували на підвалі (так називала русня короткотривалий полон) або і зараз знаходиться в полоні - для мене це дуже особиста історія.
А як психолог, який щотижня чує такі історії в кабінеті в нашому шпиталі - питання, чи варто ще й у вільний час їх читати.

І я тепер ще більш впевнено вважаю, що читати такі історії важливо.
Врешті, я сам беру схожі історії у військових і з їх дозволу публікую. Бо це народжує розуміння і близькість.

Одразу попереджу - читати ці історії не варто, якщо ви переживаєте особисту травму, або маєте діагностований ПТСР, тривожність, депресію.
Це може привзести до ретравматизації і формування негативного погляду на світ, що може занурити в глибшу депресію чи тривожність.

Але читати ці історії варто пересічному українцю, бо це про наш колективний спротив і формування колективного імунітету.

Що дають такі книги і історії?

Я виділю 3 основні причини.

1. Формування емпатії та морального чуття
Читання історій про біль і виживання народжує більш глибоку емпатію до інших людей. Це допомагає краще розуміти чужий досвід, не знецінювати біль іншого, розвивати людяність. Десь читав, що у дослідженнях з нейроетики вказується, що "емоційне занурення" в літературу може активувати ті ж самі ділянки мозку, що й справжній досвід співпереживання.

2. Ідентифікація з прикладом сили і гідності
Читаючи деякі історії, я усвідомлював які ж прекрасні і гідні українці. Попри все, попри катування
Якщо травматична історія має не лише опис катування чи болю, а й елементи внутрішнього спротиву, надії чи збереження людяності, вона може стати історією підтримки. Людина бачить, що навіть у найважчих умовах можна залишатися собою, робити вибір, чинити спротив, не зраджувати своїм цінностям.

Нам всім потрібна ця ідентифікація з прикладом сили і гідності.
І в цій книзі їх дуже багато.

3. Формування сенсу.
У багатьох випадках історії страждання вміщують пошук або народження нового смислу: «Я вистояв, бо вірив», «Я вижив, щоб розповісти». Це стає потужним ресурсом для формування власних смислів, особливо в екзистенційній кризі.

І чесно вам скажу, що зараз так потрібно формувати власні сенси. Особливо зараз.
Мене такі книги надихають і підтримують.

І бонусом ось вам 4-та причина. Історії вцілілих - це імунітет.
Країна-гній - як ракова пухлина, яка постійно лізе в усі щілини. Ми прибили одні ракові клітини, а вони встигли створити ще.
Нам потрібен імунітет на тисячі років вперед, а такі книги - це як вітаміни для нашого організму і вироблення.
Є вроджений імунітет (передається спадково), а є набутий, так от ця книжка - як вакцина, яка формує набутий імунітет.
Формує тут і зараз.

І для загального імунітету від русні - це саме те, що потрібно.

Книжка - тут.
Щиро раджу.

P.S. Додам факт, бо точно знаю, що такі книги продаються гірше, аніж умовні лайт історії, бо активно спілкуюсь з різними видавцями.
Тому щира повага видавництву Лабораторія за те, що все ж продовжуєте видавати ці історії!

Окрема подяка Лілії @lily_hordiienko з видавництва Лабораторія з каналом @tereveni_club, яка порекомендувала цю надважливу книжку!

І прошу вас, давайте гривнею підтримаємо видавництво, купивши цю книгу. Бо це вклад в наш колективний імунітет в тому числі. І вклад в вашу бібліотеку правильних і потрібних книг.

А що ви думаєте, варто читати такі історії? Якщо так — поставте ❤️, якщо ні 💔
Або напишіть в коментарях.

@BagnenkoText

Давайте поговоримо.

Як вам ціни на книги? Чи часто купляєте?
Чи плануєте покупки книг?

Цікаво як у вас зараз з цим.
@bagnenkoText

"Дар" Едіт Егер — книга, яка змінює погляд на життя✨

Жінка, яка пережила Аушвіц і стала психотерапевтом, розповідає про те, як знайти сенс у стражданні, чому прощення — це дар собі, як перетворити травму на силу та знайти внутрішню свободу.

У відео ділюсь цитатою із книги, яка особливо вплинула на мене.

Щиро раджу цю книгу, особливо, якщо ви проходити важкі часи.

Було корисно?
Поставте 🔥 або + в коментарях

А ви читали Едіт Еґер? Як вам її книги?
@bagnenkoPsy

Це я позавчора проводив майстер-клас про розуміння військових і цивільних і всіма фібрами, силами і думками закликаю вчитись взаємодіяти, ділюсь купою лайфхаків бо військові віддають найцінніше за нашу свободу. (Кому цікаво — більше тут).

А це тека з класними книжковими каналами, яка закликає підписатись і читати гарні книжки.

Як це повʼязано між собою?
Жирненьким шрифтом в слові «закликає» і тим, що і там, і там я є 😁.
@bagnenkoText

Важливість розуміння між військовими і цивільними.

Нещодавно приїхав друг, військовий. Він у відпустці.
Звісно, я все відклав і ми зустрілись. І з нами був ще мій друг, теж військовий.

Ми говорили десь години. І вгадайте, скільки часу ми говорили про війну, армію і армійські приколи? Весь час. А скільки
І це нова реальність.

Нова реальність, в якій людині, яка колись була цивільною - все її життя займає армія, війна і армійські будні.

Я дивився на нього і думав, який же ти кльовий - веселий, цікавий, щирий і справжній.
Водночас, я почув про те, що цивільні взагалі не розуміють і не хочуть розуміти військових. Навіть в базових речах.

Мені болить те, що я бачу, що цивільні уникають військових. Бо їм немає про що говорити.

Я – цивільний, хоч і працюю в шпиталі, але залишаюсь цивільним.
Але маю більше доступу до важливої інформації - що таке ПТСР, які правила бою військові приймають і

Саме тому я роблю мої майстер-класи.

Бо військових важливо розуміти сьогодні. Конче важливо.

З наступного тижня ми починаємо.
Буде 3 майстер-класи - 1 на тиждень.

Кому буде корисно
✅ Родичі військовослужбовців
✅ Спеціалісти допомагаючих професій - волонтери, активісти, психологи
✅ Всі, хто хоче глибше розуміти мислення військових і як мудро взаємодіяти

Теми:
Тема 1. Базова психоедукація. Що таке ПТСР. Як виглядають симптоми ПТСР і чому їх не варто лякатись. Правила бою, за якими живе військовий.

Тема 2. Комунікація. Що говорити і чого уникати. Військові і цивільні. Базові навички. Базові принципи побудови контакту. Техніки і вправи, які працюють.

Тема 3. Саморегуляція того, хто підтримує. Втрати. Техніки для відновлення після втрат. FAQ

Більше інформації - за посиланням в профілі.

Стартуємо 23 червня.
Кількість місць - всього 12. Щоб приділити увагу кожному.


Якщо вам потрібно це - реєструйтесь за посиланням.

Більше інформації - за посиланням в профілі.
Стартуємо 23 червня.
Кількість місць - всього 12. Щоб приділити увагу кожному.
Будем обговорювати всі питання, які виникають в роботі з військовими і цивільними.

Реєстрація тут:

https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7

Запрошую.

P.S. Напишіть в коментарях, що вас найбільше турбує в темі взаємодії з військовими? Щоб я міг доповнити майстер-класи.
@BagnenkoPsy

Сьогодні в усьому світі святкують Блумсдей

«Улісс» - книга Джеймса Джойса до якої я підступався вже, але не дочитав. Бо мені не зайшло постійно читати паралельно пояснення для книги.
Але я вирішив, що пізніше повернусь і спробую ще раз.
Тим не менш я дуже поважаю цю книгу, бо вона започаткувала цілу епоху в модернізмі.

Ось 10 фактів про Блумсдей і «Улісс».

📖 Назва Блумсдей походить від імені Леопольда Блума — головного героя роману "Улісс" Джеймса Джойса.

📖 Святкування відбувається 16 червня, у день, коли відбуваються всі події роману.

📖 Це також день першого побачення Джойса з його майбутньою дружиною Норою Барнакл у 1904 році.

📖 Найактивніше Блумсдей святкують у Дубліні, але заходи проходять у багатьох країнах світу.

📖 Читачі проходять маршрутом Леопольда Блума, відтворюючи його подорож по місту.

📖 Багато хто одягається у вбрання початку ХХ століття, щоб краще відчути атмосферу твору.

📖 Сніданок із нирками став "традиційною" стравою Блумсдею, адже саме його їсть Блум.

📖 Перший Блумсдей святкували 1954 року, на честь 50-річчя подій роману.

📖 Роман "Улісс" був заборонений у деяких країнах через сміливу тематику, зокрема у США та Британії.

📖 Блумсдей став неформальним святом для шанувальників модернізму, поєднуючи літературу, культуру й історію.

На фото Джеймс Джойс і його дружина Нора в Парижі 1920-х. Весела парочка, так? :)

А ви читали Улісс? Якщо так - що допомогло, якщо ні - чи плануєте?
@bagnenkoText