Telegram Web
Forwarded from Володимир 🇺🇦 Багненко
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Як навчається мозок?

Книга «Як ми вчимося?» - одна з кращих про навчання.

В моєму життя так багато навчання зараз, скоро екзамени з клінічної психології, то треба багато інформації засвоювати. Через 2 місяці, дасть Бог, вже матиму диплом КНУ Шевченка з клінічної психології.

Читаю книгу «Як ми вчимося», писав про неї раніше.
Це неймовірно важливо - засвоювати якісно і ефективно.
Ось ця сторінка неймовірна. Повертаюсь подумки до неї постійно.
І в книзі прекрасно описані ці 4 стовпи навчання

1. Увага. Куди я направляю фокус уваги?
2. Активне залучення. Як саме я можу бути залученим більше?
Я максимально включаюсь в усі зуми, коментую, задаю 100024 питань
3. Корекція помилок - для зіставлення припущень з реальністю і виправлення наших моделей світу. І саме тому потрібен вчитель.
4. Консолідація і збереження. Як зберігати отримані знання? Чи достатньо я сплю.

Кожному етапу приділено достатньо багато часу, щоб глибоко розібратись.
От Лабораторія прекрасний нон-фікшн видає.

Ділюсь головною сторінкою книги
для мене. Скоро вже закінчу книгу і напишу відгук.

А взагалі я зараз у Львові, знов на навчанні і вчора якраз на концерті органної музики систематизував всі отримані знання. Просто обдумував отримане і розкладав по поличкам. Вище відосік короткий.

А які книги для вас були корисні в процесі навчання? Я хочу вивчити якомога більше таких.
@bagnenkoText
Львів. Вечір. Різдвяний настрій. Музика. Я тут на навчанні, ввечері є трохи часу.
Не знаю, як вас, а мене тягне купляти класні книжки 😊📔

До цієї приглядаюсь давно. Книга письменника Олександра Міхеда і його батька, літературознавця, Павла Міхеда — те, що глибоко розкриває окремі постаті в українській літературі. Я ще й Гоголя вивчаю для нашого навчання з клінічної психології, у нього є цікаві сюжети — і от Павло Міхед вивчав його шлях 40 років. В книзі цілий розділ про Гоголя.

А я шо, а я купую💁🏻‍♂️😁! Тим більше ці 3 дні знижки 23% на всі книги ВСЛ!

Передчуваю насолоду і катарсис.
@bagnenkoText
Як знімається українське кіно?
Подкаст з Романом Бондарчуком, режисером фільму «Редакція» - про зйомки фільму, Херсон, фейки і ЗМІ.

Фільм Редакція - це квінтесенція багато чого для українців.

- Квінтесенція тупості регіональних виборів
- Квінтесенція ностальгії за рідним містом, бо зйомки проходили восени 2021 року, за 5 місяців до повномасштабного вторгнення
- Квінтесенція роботи регіональних ЗМІ. Як чесних, так і продажних.

А ще це фільм, в якому головну роль зіграв мій рідний брат, непрофесійний актор, який зіграв дуже якісно.

І я не міг не запросити Романа Бондарчука, режисера фільму і поговорити про все побачене.

В подкасті питав про все, чого не вистачило після фінальних титрів і в інших інтерв'ю, які дивився
- як обрали непрофесійного актора на головну роль
- Які пасхалочки закладені в фільм (навіть прізвище головного героя Подгайний» - не просто так, if you know what I mean
- Як не їздив ЛУАЗ по пісках і його носили на руках
- Які сцени були найважчими
- Як сприймали фільм в Європі і на головних фестивалях
- Як це знімати кіно в Україні


Я був доволі втомлений при зйомці, це був другий подкаст за день, тому перепрошую бо іноді деякі питання задовгі.
Але щиро радію, що ми зняли це по гарячих слідах.

Запрошую до перегляду.

І обов’язково підіть на фільм в кінотеатри. Це достойне українське кіно, а ваш квиток насправді впливає на те, що фільми довше в прокаті і більше людей будуть їх дивитись.

https://www.youtube.com/watch?v=Wf89BgVc4rY

Дякую за вашу активну участь під кожним подкастом. Цей для мене особливо цінний.
@BagnenkoText
Літературна зустріч по книзі Віктора Франкла «Людина в пошуках справжнього сенсу»

З корабля на бал.
Після Львова одразу на зустріч. Вже 2й рік я навчаюсь на логотерапевта. У нас в спільноті логотерапевтів є багато учасників. І багато з них живе в Києві.
Але в Києві ми якось не зустрічались.

Ну я вирішив, що це не ок. І разом з колегою організував ту зустріч.
І щоб було цікавіше і веселіше - ми взяли книгу.

І провели зустріч по книзі Віктора Франкла «Людина в пошуках справжнього сенсу».
Коротко - Віктор Франкл засновник логотерапії, провів 3,5 роки в концтаборах і потім описав цей досвід і що саме допомагало йому і підтримувало в ці складні часи.


Загальна оцінка книги - 9,9 з 10 можливих
Також ми збирали оцінки на книгу Віктора Франкла. Вона отримала 9,9 балів з 10 можливих і єдина людина, яка поставила 9 з 10, це я, бо хотілось, щоб Франкл написав книгу більшу за розміром і можна було отримати ще більше.

Короткі думки після зустрічі.
Ми ділились цитатами, які надихнули найбільше.

Я записав основні ідеї, які нас надихали і ділюсь тут:
Щоб уникнути цих лихоманкових марень, я намагався, як і багато інших, переважно не спати вночі. Протягом годин я придумував промови. Нарешті почав відновлювати в пам’яті мій рукопис, якого позбувся в дезинфекційній камері Освенцима, занотовуючи стрижневі думки на крихітних клаптиках паперу.»

«Спроба розвинути почуття гумору та побачити речі зі смішного боку - це трюк, який засвоюєш, оволодіваючи мистецтвом життя.
Мистецтву життя можна навчатися навіть у концентраційних таборах, хоча там панує страждання.»

І це є відповіддю - чи доречно радіти коли навкруги страждання?

«Сенс життя - наповнювати його сенсом.»


Ця фраза мені дуже відгукується в усіх складних обставинах.


Коли ти допомагаєш іншим - ти навпаки надихаєшся.
Я на лінії отримую той ресурс. І я щаслива.
Провела консультацію - в цьому дні є сенс


Думками я повертався до образу своєї дружини, уявляючи її з моторошною чіткістю

Я чув, як вона відповідає мені.
Вперше в житті я побачив істину, оспівану багатьма мислителями: любов — це остаточна й найвища мета, до якої повинна прагнути людина. І тоді я усвідомив найвеличнішу таємницю, якою діляться поезія, мислення і віра:
Порятунок людини відбувається через любов і в любові.

Там де багато болі - там багато любові.

Скільки всього можна взяти з втрати.
У втраті є ресурс.


Вони стояли на плацу. Оголені. І ніхто не захворів.
Дух сильніший за тіло.
Зухвала сила духу.
Через дух можна впливати на своє тіло, своє ментальне здоров’я.

Логос глибший за логіку.
Ми не знаємо, що куди заведе.

Цінність досвіду. Цінність творчості.

Я не маю права засуджувати тих вязнів, які віддавали перевагу «своїм» людям перед іншими. Хто пожбурить каменем в людину, яка протегує своїм друзям в обставинах, що є питанням життя або смерті? Жодна людина не повинна їх засуджувати, поки не відповість собі абсолютно щиро, чи в подібній ситуації не вчинить так сам.

Я треную самодистанціювання.
В моєму контексті психотерапія - це тренування.
Я йду через сенс.

Людину можна позбавити всього, крім єдиного: останньої людсько свобод
и - обирати власне ставлення до будь-яких наявних обставин, обирати власний шлях.

Книга Франкла - одна з тих, яка потрібна в ці часи - невизначеності і страждань.
А ще ця книга, по якій неймовірно приємно і цінно проводити зустріч.
Більше фото з зустрічі - в коментарях

Найцінніше, що на цю зустріч приїхали люди з Харкова, Дніпра і Львова. Уявіть мотивацію.

А ви читали Франкла? А як вам ця книга?
@bagnenkoText
Це Денис, він діючий військовослужбовець і проходив реабілітацію в нашому шпиталі.

Ми працювали над його станом в цілому, а також опрацьовували деякі особисті питання, які виникли зараз.
Він пройшов дуже важкі дні під час служби. Зараз на реабілітації.

І на наших зустрічах ми багато говорили про ПТСР, про симптоми, про наслідки.
Навчались

Він когнітивно не знижений, увага є і вивчати матеріали може і готовий.
З радістю прийняв від мене книгу, сказав, що хоче вивчати і читати.

Книги дуже потрібні
Буду вдячний за підтримку.
Зараз збираю на 10 нових книг - «Плем’я» і «Одного разу воїн — воїн назавжди»

Банка тут:
https://send.monobank.ua/jar/3YvCpzVLBV
Ціль - 5000 грн

Фото з Денисом викладаю з його дозволу.
@bagnenkoPsy
Бути письменником зсередини
Зараз працюю над виданням моєї другої книги з видавцем (вона вже написана) і навчаюсь на ЛітОсвіті, щоб весь процес йшов краще.

І якщо ззовні я виглядаю добре, як читач, то всередині десь так я себе і відчуваю 😁🤣
Це дійсно, як писав один письменник, робота важча за роботу шахтаря.
@bagnenkoText
Квітка, зроблена звільненою з полону

Цю квітку мені подарувала звільнена з полону К.
Вона робила її 2 тижні.

Для мене це дуже зворушлива історія.
Я вже писав раніше про неї, тут.
В колонії давали жахливий хліб, глевкий, такий, який їсти неможливо.
І наші дівчата і жінки почали робити з нього квіти.

І навіть зараз, коли вона вже якийсь період звільнена з полону - створення цих квітів - це основне, що її надихає і підтримує.

Тепер ця квітка стоїть на моєму столі. І кожен день, коли я працюю - це для мене нагадування про стійкість.

***

Працюю зі звільненими з полону.
Це люди, які пройшли найважче, але зберегли гідність і силу. Сталеві люди.
Багато поваги. Хочу написати про взаємодію з ними, що варто робити і як взаємодіяти якщо цікаво - напишіть, будь ласка, або поставте + в коментарях.

(Ця історія розміщена з дозволу. Ця людина дозволила поділитись, щоб якомога більше людей розуміли, що полон - це важко, але звільнення можливе.)

@bagnenkoPsy
Ростислав Семків, кураторство в ЛітОсвіті і моя нова книга.

Я навчаюсь на річному курсі літОсвіти.
Це курс де ми проходимо базові знання по написанню рукопису і одразу пишемо книгу.
Особливістю є те, що є куратор - і це досвідчений письменник.

Мій куратор - Ростислав Семків, автор прекрасних книг нон-фікшн «Пригоди української літератури» і кількох інших.
Вчора була перша зустріч з куратором. Я був ще в шпиталі, на робочому місці, тому в халаті.

Кілька місяців я вже працюю над книгою і це перша зустріч, де куратор ознайомився з тим, що зроблено і надав зворотній зв’язок.

Моя тема достатньо важлива — я хочу написати про втрати, які існують втрати, як їх проходити і як допомагати іншим проживати ці втрати (бо не тільки смерть є втратою, а наприклад, втрата дому чи ідентичності після початку війни).
Я працюю з військовими - тема втрат дуже болюча для них

І я почув, що ідея добра, важлива
. І план книги гарний. І ще багато того, що я продумав - потрібне аудиторії.

Знаєте, це дуже класна стратегія.
Ти пишеш книгу і потім отримуєш зворотній зв’язок від куратора.

І от саме зараз в кінці року я отримую такий сильний заряд натхнення і розуміння, що автор книги Року BBC 2023 каже мені, що книга потрібна і цікава.

Додам, що це моя третя книга, вона тільки на етапі написання. Друга книга буде видаватись з видавництвом Відкриття, вона вже написана і я писав про неї раніше (попередньо планується видання в 2025 році.). А першу я видав ще в 2019 («Неідеальний тато»), вона тепер раритет.💁🏻‍♂️

Тепер справа тільки в тому, щоб план книги довести до якісного рукопису. Тут досвід вже є, але все одно, потрібен кам’яний зад, як казав Стівен Кінг.

Продовжу ділитись думками про написання книги.
Якщо цікаво - поставте вогник або питання в коментарях, про що цікаво читати.

@bagnenkoText
Подаруємо книжкове свято людям на прифронтових територіях Херсонщини.

На жаль, на сьогодні нових поповнень від держави небагато. А люди вже зараз потребують якісних книг, і книжковий ринок зростає. Це треба виправити.
Завдяки книгам люди можуть підкріплювати світогляд і триматись. 
Завдяки книгам люди культурно освічуються і можуть вистояти.
Завдяки книгам до них будуть потрапляти гідні і правильні сенси!

Мені це болить! Дуже. Окрім того, що це рідна Херсонщина, я ще розумію, що такими темпами нові книги не скоро з’являться у цих людей. А потреба є і велика. Багато дітей. Багато людей похилого віку.

На фото найбільший мій біль - Обласна бібліотека ім.Гончара, яку було повністю зруйновано. В бібліотеці зберігалося майже 1 млн документів, були видання 45 мовами світу. Книгосховище бібліотеки було розраховане на 1 млн. 200 тис. томів. Тільки уявіть собі, 1,2 млн! Я теж багато там навчався свого часу.
В коментарях ще кілька бібліотек Херсонщини після звільнення.

Я хочу зробити свято для бібліотек Херсонщини. Також планую відправляти  книги регулярно.

Як підтримати?
1. Відправити класні і якісні ваші книги.
2. Донат. Маленьких донатів немає, навіть 10-20 грн грають роль.


Критерії для книг:
1. Україномовні.
2. Якісні. Такі, що не шкода на подарунок.
3. Теми - дитячі, художні, психологічні, корисні, цікаві, історичні.

Якщо ви хочете відправити книги для наших дітей - напишіть в особисті моїй помічниці @marimoiseieva, вона надасть адресу для відправки.

Також відкриваю збір на книги. Є налагоджені зв’язки з 4 видавництвами, які дають гарні знижки.

Книги в бібліотеки на Херсонщині (правий берег), яка була під окупацією.
100% українських книжок були знищені.

🎯Ціль: 12 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7ffeV1DctS

💳Номер картки банки
5375 4112 1864 0162

Дякую всім за підтримку.
Минулого разу ми зібрали 21000 і я впевнений, що і цього разу справимось.

Деякі з вас писали мені, що хочуть відправити книги. От зараз влучний момент. Я все зберу, відправлю на Херсонщину і прозвітую.

Ми разом робимо неймовірну справу!
@bagnenkoText
Щиголь. Книга-насолода чи книга-страждання.

Я почав читати Щиголя ще в квітні 2023 і закинув на 100й сторінці. Подумав, що за книга-страждання з розтягнутими реченням і за шо тут Пулітцера дали взагалі, 800 сторінок я не витримаю.
Потім 1,5 роки перерви і от в листопаді 2024 я побачив, що чомусь не можу читати товсті книги, вирішив боротись з дешевим дофаміном, не дивитись короткий контент і знов відновлювати навичку читати довгі книги. Тут писав про це.

Загалом книга мені дуже сподобалась. І тепер це для мене книга-насолода.
Глибока. Довга. Розважлива.

Я коли відчув оцю насолоду від довгого читання і розгорнутих деталей — я почав за

Головний герой — хлопець, який переживає дуже травмуючу подію. І для мене, як психолога це дуже цікаво досліджувати. Без спойлерів важко, але я тримаюсь )

Головний герой — живе з жахливими страхами і думками. І це настільки реалістично передано і подано. Параноїдальні нахили вкупі з сильним горюванням і трохи ПТСР робить вивчення книги і цікавим і трохи терапевтичним.

Розвиток сюжету дуже затягує.
Я читав з величезним задоволенням всі останні 700 сторінок. І шкодую, що тоді, в 2023 відклав її.

Фінал — трохи голівудський, але дуже добре зроблений, всі кути зведені воєдино, як гарна архітектурна споруда.

Єдиний великий мінус — те, що головний герой не осмислив до кінця все те, що прожив і моє припущення, що після фіналу книги — якщо б було продовження — влізе знов в таку ж або ще більшу халепу.
Ну і забагато наркотичних тріпів і деталей амфетамінової залежності, я на це не погоджувався 🫣🤪

Додам, що захоплення рос.літературою тут дуже напрягає, бо саме достоевський тут один з найчитаніших авторів друга головного героя. Але те, що достоєвський
і абсолютно дике соціальне життя + залежність від наркотиків тут йдуть поруч — цілком закономірно.

Тому я поставив їй 7/10

Був на клубі від Readeat з Дафою.
Дуже сподобалось обговорення і загалом клуб. (Тут посилання, раптом вам цікаво, а в коментарях будуть фоточки, коли надішлють)

І так, книга — лауреат Пулітцерівської премії.
І зараз я вважаю, що це дуже заслужено.

А ви читали Щиголя? Як вам?
@bagnenkoText
Порадьте Різдвяне читання?

Ввечері дуже приємно перед сном гортати щось з присмаком Різдва.
От зараз Гоголь «Ніч проти Різдва». Ми вивчали його на клінічній психології, його типаж, а у книжки я просто занурився. «Ніч проти Різдва» — легка і тепла історія, хоча бачити навіть там подих р*сійської імперії неприємно.

Порадьте, які для вас класні Різдвяні книги? Хочу ще трохи докупити.
@bagnenkoText
Нові книги, нова кава і (не)різдвяний настрій

Загалом фронт насувається, війна триває, світ наче з розуму зійшов і тому особливого Різдвяного настрою немає.
Але все ж я вважаю, що ми в тилу можемо робити все для військових і ЗСУ, донатити, підтримувати і продовжувати жити, читати і пити каву.
Тому не забуваючи про реальність, поділюсь новинками - книгами і кавою.

Новинки з книжок, якими поповнилась моя бібліотека

Живі. Олександр і Павло Міхед.
Дуже цікаво написана. Тільки почав. Про Гоголя дуже змістовно описано. Купив у Львові, писав про це. Тут про українську літературу. Кажуть, ще є подкаст по книзі. Чи книга за подкастом. Якось так.

Кадзуо Ішигуро. Не відпускай мене.
Поки в планах. Нобелівський лауреат. Видавництво Старого Лева. Ідеальне поєднання. Я прочитав перші 10 сторінок - розміреність і плавність стилю Ішигуро притягає.

Євген Рядник. Автаркія. Все, що пишуть військові наші - намагаюсь мати в бібліотеці. Ще не вивчав.

Гоголь. Ніч проти Різдва. Вій. Старосвітські дідичі.
Це просто класика і насолода. Хоча імперський слід і тут стирчить і напрягає.

Гоголь. Тарас Бульба.
Писав, що вивчали його образ на клінічній психології. Мені дуже цікаво було.
Тараса Бульбу вважаю варто прочитати хоча б раз в житті. Казацтво тут прекрасно описано.
Поки ще в процесі.

Кава
Зараз у 25 Coffee Roasters, з якими я дружу, є кавові святкові набори.
Там йде 3 різні смаки.
Дуже круті.

Я скуштував всі 3. Ну я вам скажу, дійсно смачна. Один брав з собою у Львів навіть, так сподобалась.
Тільки упаковка тут 200 грамова. Я люблю, щоб було побільше, хоча б 250.
Тоді є відчуття, що кави більше.

У мене є постійний промокод. То якщо ви замовляєте по ньому -
Промокод дає знижку 15% на всю зернову каву та 10% на новорічні набори лінійки 25CR і дріпи
Діє протягом двох місяців🌸

Промокод Багненко
Дійсний 2 місяці
Сайт: https://25coffeeroasters.ua/index.php

А ще у них зараз доставка по всій Європі, є інстаграм Європейський (кому цікаво - підписуйтесь)

А якщо більше 350 грн замовлення - то безкоштовна доставка.
Спробуйте.

І в кінці порада від психолога: Загалом читати книгу і пити запашну каву в ці довгі зимні вечори — це те, що подарує приємні моменти і збереже від хронічного стресу.
Турбуйтесь про своє ментальне здоровʼя.

#Новинки
@bagnenkoText
Женя, Гендальф і психологічна робота в шпиталі.

Це Женя.
Ми працювали останні тижні в нашому шпиталі. Без деталей.

Я не знав цього, але його захоплення - робити 3D моделі.
Спитав, що я люблю. Я сказав, що Володар Перснів, Фродо і Гендальф - мої герої. Без задніх думок. Це було пару тижнів тому.

Сьогодні виписується. Подарував Гендальфа.

Це його форма прояву турботи. Мова любові сказав би я раніше.
Він довго розказував, як малював Гендальфу обличчя, що на посоху особливий колір, бо вона випромінює силу, і як розмальовував меч, що він синюватий зверху, бо це відблиск від палиці.

Тепер Гендальф стоїть на моєму робочому столі поруч з квіткою, подареною звільненою з полону, про яку писав раніше.

Це неймовірно приємно.
Людина виписується, але їй тут було добре.

Для мене ця фігурка щось більше, аніж просто Гендальф з мечем і посохом (хоча сам образ дуже сильний, Гендальф проти сил зла)

Це про вдячність і обмін, який стався між нами.
Про терапевтичний контакт.
Про те, що моя робота цінна.
Про те, що він потроху проходить свої особисті питання і стає сильніше. В тому числі і трохи завдяки моїй роботі.

Це неймовірно заряджає. Ніби я ракета, якій заправили паливом на міжгалактичний політ.

Якщо хочете підтримати роботу в шпиталі - є банка.
Закуповую ліки, книги і необхідне. На книги потреба ще є, а там і деякі ліки треба докупити.

Банка тут:
https://send.monobank.ua/jar/3YvCpzVLBV

І дякую всім за підтримку.
До речі, Женя теж отримав книгу про симптоми ПТСР, бо потребує більше вивчати.

А ще нагадаю, що 30.12 буде другий майстер-клас по взаємодії між військовими і цивільними. Буду розказувати мій досвід, відповідати на питання, пояснювати правила бою, по яким живуть військові, як розвивається ПТСР і що з цим робити.

Буде цікаво.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/myULpSGsHMisMFwz6

P.S. Історія, фото і інформація надана з дозволу Жені.
@BagnenkoPsy
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Різдво в шпиталі.
Я такий шось щасливий.

Сьогодні в шпиталі у нас річниця відновлення нашого відділення.
Цей шпиталь був в окупації. Тут було повністю знищено все, що всередині - випалені стіни, техніка, меблі, знищено все, що можливо. Так, як зазвичай роблять окупанти.

Після деокупації - все відремонтували.

Але запуск з нуля відділення - це непроста задача. Бо всі процеси, все робиться з нуля абсолютно, все треба налагоджувати.
Запуск відбувся рік тому. І от сьогодні святкували.

А ще ця дата співпала зі Святкуванням Різдва.
І повторюсь, я неймовірно щасливий.

Бо просто взяв з дому гітару і пісні. Дай, думаю, поспіваю колядок людям.
Зазвичай я тут практичний психолог. Ніхто навіть не знав, що я вмію грати на гітарі.

Але сьогодні я роздрукував слова, роздав всім і ми щасливо співали колядки!

І окрім того спів пісні - це те, що дуже відновлює, бо включається дихальний апарат.
І спільний спів - це шось неймовірно об’єднуюче.

Чудовий день Різдва.
Окрім того, зміг проконсультувати хлопців.
І провести групову EMDR сесію.
І розумію, що зміг приділити увагу і хлопцям і все наше відділення поспівало, посміялось і відновилось.

Різдво - це надія для всіх. Бо у тьму прийшло світло, а до грішного світу - спустився Всевишний.
І сьогодні я відчуваю багато надії.

З Різдвом! Христос народився! Славімо його!
@BagnenkoPsy
Літературний 2024йрік в Україні. Підсумки

Багато нових книгарень відкривається весь рік

Багато нови видавництв. «В якийсь момент я перестала вже рахувати»

Нові автори зʼявляються.

Війна — це тема нашого життя.
Безумовно — буде багато цікавих текстів комбатантських.

Нові жанри люди хочуть освоювати. Фантастика. Горрор.

Буде багато короткої прози.
Її раніше гірше видавали. Вона гірше йшла на експорт.
Але тепер цього не бояться і видають.

Все більше літературних фестивалів. Майже кожні другі вихідні в Києві — фестиваль.
Але тепер і по всій Україні.

Перевидань класики дуже багато. І зʼявляються все нові і нові серії.

Це я на підсумках року від ЛітОсвіти — в форматі дискусії і легкої розмови.

Та і я свою книгу нову пишу в рамках навчання на ЛітОсвіті. Тому і тут!

Літературний процес в Україні неймовірний!
А що вас вражає в нашому літературному процесі?
@bagnenkoText
2025/01/07 15:34:28
Back to Top
HTML Embed Code: