Приїхали книжечки від Лабораторії.
Так як працюю в шпиталі багато, то забрав з Нової Пошти прямо в свій робочий кабінет.
Там і знімав, на фоні крісло, де сидять пацієнти :)

Книги круті:

1. Гора з плечей. Марія Фабричева
Книжка про власні заборони. Як їх виявити і подолати.
З нетерпінням чекаю, коли буду читати.

2. Томас Манн «Будденброки».
Класика, яку давно хотів мати в бібліотеці. Нобелівський лауреат 1929 року, важлива постать в літературі.

Зазвичай показую з фото, але тут захотілось розпакувати з відео. Як вам відео формат?
Якщо норм - поставте вогник.
І щось читали з цього?
@BagnenkoText

Книги для військових. В чому кристь і мій звіт.

Я купую і дарую книги військовим вже майже рік.
Книга - це простий спосіб підтримати військового і подарувати щось цінне.
Сьогодні розкажу, чому книга - хороший подарунок. І також прозвітую про те, що вже куплено і роздано.
На фото - один з багатьох військових, кому я подарував книгу.

Найчастіше діалог відбувається так
— Слухай, у нас з тобою буде десь від 3 до 6 зустрічей за час твого перебування в шпиталі. Але насправді я не зможу бути поруч постійно, а хороша книга постійно з тобою. Я купляю книжки і дарую, як ти, читаєш? Як з увагою зараз?
— У мене ок з увагою. Книги читаю.
— Супер. Тоді дивись, я тобі ось ці книжки пропоную. Обери, що тобі найбільше подобається.

І показую те, що є.
Також є частина військових, з якими підтримую контакт там, де вони є, або в полях, або в тилових частинах і не можуть нормально нікуди виїхати. Їх теж намагаюсь підтримувати.
Їм теж відправляю книги.

Чому книга?
Бо це розвиток нейропластичності і зниження стресу. Ось 5 причин, як читання сприяє розвитку нейропластичності мозку:

1. Активує кілька ділянок мозку одночасно
Під час читання задіюються мовні центри, зони пам’яті, візуальна кора, а також лобові ділянки, відповідальні за аналіз, логіку й уяву. Така одночасна активація сприяє формуванню нових нейронних шляхів.
2. Зміцнює пам’ять і навички концентрації
Щоб слідкувати за змістом книги, мозок постійно пригадує попередні події сюжету, імена, факти. Це тренує короткотривалу й довготривалу пам’ять.
3. Розвиває емоційний інтелект і емпатію
У художній літературі читач «проживає» досвід інших людей, що активує зони мозку, пов’язані з розумінням емоцій, співпереживанням. Це покращує міжособистісні навички та емоційне налаштування. Для переключення уваги - саме те.
4. Формує нові уявлення і сенси
Читання стимулює уяву, сприяє створенню нових асоціацій, альтернативних поглядів на події. Це розширює мислення і сприяє гнучкості — важливому показнику адаптивного мозку.
5. Знижує рівень стресу, що важливо для росту нейронних зв’язків
Дослідження показують, що регулярне читання знижує рівень кортизолу (гормону стресу). Спокійна, зосереджена діяльність створює середовище, сприятливе для навчання і росту нових синапсів.

Книга - це простий спосіб підтримати військового і подарувати щось цінне.

Купую книги зазвичай у видавництва Наш Формат.
Бо у них 2 найпотужніші книжки

1. Одного разу воїн - воїн назавжди
2. Плем’я

Також купляв книги у видавництва Віхола.
У них є дуже цікаві видання про війну, про УПА, про Євгена Коновальця

Книги заходять добре.

Квитанції і чеки за останні кілька закупок - в коментарях.
Також завдяки вам завмовив вже нові книги.

Якщо є бажання підтримати - буду вдячний за будь-який донат.
Книга - це вклад в підтримку наших бійців.


Якщо можете підтримати військового поруч - робіть це.

А якщо хочете підтримати і надалі - то ось банка.
🔗Ось постійна банка на шпиталь.
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP


І дякую всім за підтримку і допомогу. Саме завдяки вам це можливо. Я дуже це ціную, ось звітую.

І чи пробували ви дарувати книгу військовому? Який у вас досвід?

P.S. В коментарях звіти і фото деяких військових, кому дарував книги.
@bagnenkoPsy

Читання книги без смартфону — нова розкіш. Моє читання вихідних

До цього висновку я прийшов.

Сьогодні провів пів-дня без телефону.
І це відновлення і спокій.

Більшу частину часу я писав дисертацію і книгу, над якою потроху працюю. Теми схожі.

Але також читав ось цю книгу.
І вона дуже проста і водночас крута.

Зачепила думка, що наше покоління перше, яке витримує таке навантаження на психофізіологію мозку через соцмережі, смартфони і постійне навантаження на дофамінові рецептори. На щорічній зустрічі АПА (Асоціації Психологів Америки) це була тема номер 1.

Тебе постійно бомбардує світ.
Зупинитись. Видохнути. Побути без повідомлень і вхідних — дуже складно.
Але це впливає на те, що ми стаємо непродуктивні, тривожні і просто ковзаємо по поверхні будь-чого, не занурюючись вглиб.
Наш формат видає хороший нон-фікшн.
Раджу цю книгу.

Я от подумав, яке щастя, що моє дитинство і юність були без смартфона і я навчився кайфувати від книг і читання.

А що ви читаєте на ці вихідні?
@BagnenkoText

Подкаст з Володимиром Станчишиним — Як справлятись з хронічним стресом?

На 4й рік повномасштабного вторгнення - кількість викликів, стресів і проблем у кожного з нас величезна.

І я давно хотів поговорити, як справлятись. І ще я дуже хотів обговорити цю тему саме з Володимиром Станчишиним, психологом якого читаю і дуже поважаю.
Що робити нам з тим хронічним стресом, який супроводжує всіх нас зараз.
І коли на книжковому фесті "Книжкова Країна" я підійшов - він радо і дуже легко погодився, за що я щиро вдячний.

Наша розмова - це як джерело підтримки прямо зараз, під час хронічного стресу.

Про що всередині:
✅ Чому хронічний стрес - тихий вбивця?
✅ Як долати хронічний стрес?
✅ Важливість бази - сон, їжа, близькі, праця, донатити
✅ Чому важливо будувати стосунки зараз?
✅ Щоденник і як він сприяє самопідтримці
✅ Як виглядає турбота про себе на 4й рік війни?
✅ І багато-багато книг, про які прямо в подкасті і говоримо.

Я хотів поговорити про реальні конкретні стратегії. І щиро радію, що це вийшло.
Вірю, що це буде корисним і для вас.

Також буду вдячний за ваші реакції і коментарі під відео - це допоможе більшій кількості людей побачит це відео, а для мене з командою буде підтримкою в створенні нових крутих подкастів.
Для нас важливо, щоб ці подкасти виходили і далі.
Бо моя мрія - більше психологічно цілісних і стійких людей.

Запрошую до перегляду:
https://youtu.be/wL-Q3vAJZwA

P.S. А в кінці ще й конкурс! Подарую книжку Володимира Станчишина з його підписом «Емоційні гойдалки війни» за найцікавіше питання в коментарях.
Ми разом оберемо.

А якщо такі відео корисні — поставте тут 🔥

@bagnenkoPsy

Книга «Емоційні гойдалки війни» Володимира Станчишина.

В рамках підготовки до подкасту з автором я читав її.
А потім ми вирішили на подкасті, що подаруємо її за найкраще питання в коментарях. (Подкаст тут, питання пишіть там і можливо це будете саме ви)

До речі потім на самому подкасті Володимир Станчишин назвав її своєю улюбленою.

Особливість книги в тому, що вона написана в перші півроку війни. І там ще є якась непризвичаєність, якась спантеличеність. Перші обстріли, перші прильоти. Тоді це сприймалось дуже незвично. І є фрази в книзі «Ми всі дуже втомлені на 4й місяць війни», які зараз, на 4й рік сприймаються з теплою посмішкою.

Що є в книзі

Книга лаконічно і чітко розбирає такі теми
1. Тривожність
2. Почуття провини
3. Злість і ненависть
4. Утома, апатія, депресія
5. Смуток (переживання втрати
6. Сім’я, розлука і самотність
7. Як жити, щоб перемагати війну

Особливо сподобався розділ про сім’ї, відносини і розлуку.
Що допомагає тримати зв’язок - це сімейні ритуали.

Мені подобається в книзі кілька речей
✅ Вона лаконічна
✅ Вона глибока
✅ В ній є щоденник.
Я люблю щоденники, сам веду і в подкасті з Володимиром ми якраз говорили про важливість щоденника. А тут його щоденник під час перших 6 місяців війни.


Цитати з книги.

🗞️«Коли ми починаємо шукати винних в тому, що інші роблять не такий вибір, як ми, — насправді турбуємося, чи правильний вибір зробили ми самі.»

🗞️«Сьогодні, коли всі наші системи зразків реакцій поламані, … ми користуємося системою чорного та білого. Інші фарби в цю картину ми додамо згодом.»

🗞️«Нічого у світі не буває раптом. Просто є речі, яких ми не помічали.»

🗞️«Кожне сьогодні таки мало своє вчора.»

🗞️«Основна ідея моєї праці – допомогти зрозуміти людині свій стан і тоді або спробувати його змінити або навчитися з ним жити.»

🗞️«Ненависть — це зброя. Ми завжди боялися цієї зброї … сьогодні вона необхідна, щоб подолати ворога. Ненавидіти нормально. Ненормально починати війну.»

🗞️«Сміх повертає нам відчуття безтурботності… нехай лише на мить. Але ці миті — це теж миті цієї війни.»


Книга для мене займає важливе місце на полиці. Про те, як ми всі почувались на початку повномасштабної війни.
Може перечитувати і не буду, але один раз прочитати - це важлива книга.

Нагадаю, що ви можете виграти цю книжку.

Раджу. В коментарях покажу підпис від автора для всіх, хто може виграти цю книжку :)

А ви читали щось з українських психологічних книг?
@BagnenkoText

«Людина у пошуках справжнього сенсу» Віктора Франкла.

Книга, яку я дарую військовим вже другий рік.
Книга, яку прочитав рази 4.
Книга-сила в темні часи.

Автор, який пережив нацистські концтабори, ділиться глибокими роздумами про страждання, надію та життєвий сенс.

Як не зламатися в найтемніші моменти? І чому пошук сенсу важливіший за пошук щастя?
Відповіді — у цій книзі.

Поставте 🔥 або + у коментарях, якщо це було корисно.
Дякую!

Я у Львові на навчанні і у вільний час між зустрічами — звісно читаю.

Це — важлива книга «Трансформовані війною»
Пост травматичне зростання - це важлива тема, бо про ПТСР багато говорять, а про зростання - мало.
Посттравматичне зростання — це позитивні психологічні зміни, які людина переживає після подолання серйозної життєвої кризи або травматичної події. Це не заперечення болю чи страждання, а процес, у якому через осмислення втрати або шоку людина знаходить нові смисли, цінності й внутрішні ресурси.

Хочу цю книгу також закуповувати і дарувати військовим.

Основні прояви посттравматичного зростання:
1. глибше усвідомлення сенсу життя
2. зміцнення стосунків з іншими
3. підвищення особистої стійкості
3. зміна життєвих пріоритетів

А що ви читаєте? Як ваші вихідні?
@BagnenkoText

Самотність. Несправедливість. Сни і побратими. Кричу вночі. Війна поділила. Військовий говорить

***
Мучить спогад про побратима на позиціях. Триста. Я тягнув.
Я його підіймаю. А він впирається. І каже: “Не піду і все”
Чує вибухи і боїться. 
У мене в голові цей голос: не піду і все. 
Дуже давить. Уривками сниться. 
Я його оставляю і йду. 
***
Все те, що раніше приносило задоволення — не приносить радості.
Мені нецікаво абсолютно
Не сплю. 15-20 хвилин
Постійно прокидаюсь.
Постійно 2 сна на повторі. 
Пустота всередині. За хлопців. 
Наче вмер, але чомусь не помер. 
***
Іноді просто сльози течуть. Згадую. І течуть. 
Яка подія найболючіша?
Хлопці зайшли на позицію. Стрілкові бої були. 
Несправедливість. Командування каже іти вперед.
Побратим. Пробув на позиції 42 дні. 
26 р*саків завалив. 
13 дронів збит з автомату. і нічого.
Людина яка тирила соляру — дають золотого хреста. 
А той, хто реально воював — нічого. 
Ця несправедливість. Абсолютна несправедливість у всьому. 
Світ зламався. 
***
У мене постійно відчуття самотності.
Не бачу майбутнього. Не думаю про нього взагалі. 
Хочеться купити мотоцикл і просто їхати вперед. 
Постійно моніторю ситуацію. Очікую на небезпеку. 
Сідаю всюди так, щоб контролювати периметр. 

***
Бачу один і той самий сон. 
Страшний. І він на повторі.
Скоро весь ютуб переслухаю.
Тоді є шанс що я засну. 
Мільйон думок. 

***
Намагаюсь менше балакать з гражданскими.
Бо вони потім починають багато розказувать зайвого.
Війна поділила людей на хороших і поганих.

Ми нікому не потрібні.
Візьміть любу людину, яка лікується.
Ти коли з військовими — то хоча б на одній хвилі.
Не гражданські.

У мене вся родня — служить. Всі, хто є.
Брат пропав без вісти.
Рік просидів вдома.
Обіда на все.
Несправедливість розʼїдає зсередини.
Був в Києві.
Везли 200.
Кортеж везе.
Ніхто не став навіть.
Це така неповага.
Люди зажрались.

Тепер здоровʼя не те.
Думаю, скільки ще протягну.

***
Злість бере сильна.
Невропатолог. Молода дівчина.
Подивилась на документи, на мене і каже: «у меня спина болит сильнее чем у тебя».
Я ледве стримався. 
У меня уже картинка, як я душу ее. 
Бо я не розумію, навіщо вона це каже. Я ж знаю, як спина болить.
Я сдерживаюсь как могу. Но в последнее время меня начинает рвать. 

**
Жінка каже, що кричу вночі
Руки трусяться
Ноги трусяться
Страх
Тривога
Боюсь і не знаю, що відбуваться.
Не можу зосередитись. Налякався.
Коли обстрілювали
Згадую крики. Лужі крові. Бачу картинки.

***
Тільки з дружиною спілкуюсь. Але зараз виникли непорозуміння. 
Попросила щоб я пішов до сестри пожити. Бо вона мене не впізнає.
Переживаю тепер. 
Дзвоню, прошу, щоб повернувся. 
Каже мені: «Роби шось». Не знаю, що робити, як бути: 
Може пройде.

***
Щоб поїхати сюди в лікарню — треба піти було на позицію. Це була умова командування.
***
Поговорив з вами. Трохи легше стало.
Бо коли тримаєш в собі — це ніби консервуєш все. 

***
Мене дуже заспокоює — коли спілкуюсь з дружиною.
Це дуже підтримує.
І з дітьми.
Старшій 30, меншій 28.

***
Я вже по очам бачу військового.
Глянув — і розумію, що чувак був в звездорезе
Люблю одягати окуляри. Бо і мене одразу викупають. 
Були от нещодавно по гражданке, купляли одяг. Хлопець підійшов і каже: “Братан ти откуда. Заметно, шо був в інтересних місцях.”

***
Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові.
Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась і ми, цивільні могли краще розуміти військових. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки. Також важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу. 
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо це корисно — поставте ❤️ вбо зробіть репост. І дякую кожному за підтримку, донати, репости, коментарі.
#ДумкиВійськових
@BagnenkoPsy

Вже сьогодні, 30.06, 19:00 майстер-клас про розуміння військових.

Це важливі знання для всіх нас, на мій погляд. Це ті знання, які я збирав по крупинках.

✅ Будемо говорити про історію. Чи був ПТСР раніше і якщо так, які є підтвердження.
✅Про ПТСР. Що це. Чому важливо розуміти симптоми і не лякатись
✅Як взаємодіяти. Принципи взаємодії
✅Про різницю між психіатром і психологом, і що робить один спеціаліст, а що інший.
✅Про що небажано говорити з військовими

І що важливе.
Будемо в прямому ефірі говорити з ветераном, моїм хорошим знайомим, який прослужив на ЛБЗ (лінія бойового зіткнення) більше року, а це дуже серйозне навантаження, потім списався за станом здоров’я.
Як він побачив в собі зміни будучи військовим.
І як повертався до соціуму, що допомагало, а що навпаки тригерило.

Якщо вам це потрібно - можна ще в останній потяг застрибнути.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7

І побачимось :)
@bagnenkoPsy

Давайте поговоримо. Як ви берете книжки в дорогу?

Я ото їздив у Львів, психанув трохи і взяв 9 книг, але часу було мало, то читав толком тільки 1. І думаю, то тільки я один такий книжковий псих не вмію обирати і беру з запасом чи є ще тут такі?
Моя логіка проста: а раптом не сподобається. Треба мати про запас ще. А раптом і про запас не сподобається - треба іще взяти 🙂💁🏻‍♂️🤦🏻. Ну ви поняли, так і до 9 дійшов.

Як обираєте, за яким принципом? І скільки загалом берете? Влаштуємо обмін досвідом в коментарях
На фото більш вдалий вибір, коли взяв в гори Віктора Франкла і не прогадав.
@bagnenkoText

Чому вам варто розуміти теорію прихильності?

У відео розказую про книгу «Теорія прихильності» від видавництва Bookchef — це ґрунтовне дослідження того, як наші ранні емоційні зв’язки з батьками або іншими значущими дорослими формують стиль прихильності — тобто спосіб, у який ми будуємо стосунки в дорослому житті.

У книзі пояснюються три основні стилі прихильності: надійний, тривожний і уникаючий, та як вони проявляються у романтичних, дружніх і навіть робочих взаємостосунках.

Теорію прихильності віднайшов Джон Боулбі у 1950–1960-х роках, після багаторічних спостережень за дітьми, які пережили втрату батьків, перебували в інтернатах або були емоційно занедбані. І на мій погляд кожна людина має глибоко розібратись в ній і знати,

Його перші ґрунтовні публікації з цієї теми вийшли у рамках звітів для ВООЗ у 1951 році (зокрема “Maternal Care and Mental Health”), а повна версія теорії розгорнута у тритомній праці: Attachment (1969), Separation (1973), Loss (1980).

Автори Амір Левін й Рейчел Геллер розкривають цю теорію простими словами і показують, як розпізнати власний стиль, змінити деструктивні шаблони поведінки й будувати глибші, здорові зв’язки з іншими.

Мені дуже зайшла ця книга - своєю простотою і водночас глибинним розкриттям теорії Боулбі.

Поставте вогник або + в коментарях, якщо вам корисна інформація про книги від мене.
І дякую 🙂

Поділіться відео з тими, кому це потрібно. І підписуйтесь, тут багато корисного 👇
@bagnenkoPsy

9 простих порад, як будувати контакт з військовим.

В цьому пості я коротко опишу, як будувати контакт, якщо він короткотривалий і довготривалий. Про це ми говоримо на майстер-класах, але так важливо, щоб ми всі могли будувати такі зв’язки.
Надважливо будувати довготривалі контакти, бо це загалом є прекрасною підтримкою для людини.

Якщо це короткотривалий контакт - 1-2 зустрічі.

1. Будьте щирі та прості.
Уникайте пафосу та співчуття. Краще — спокійне «дякую за службу» або нейтральне «як ви тримаєтесь?».
2. Поважайте простір.
Не питайте про травмуючий досвід, втрати, бойові дії. Це може викликати стрес або замикання.
3. Будьте уважні до сигналів.
Якщо людина хоче говорити - слухайте. Якщо мовчить - не тисніть. Дайте можливість просто бути.
4. Не намагайтесь «вилікувати» чи «втішити».
Краще покажіть спокій, заземленість і надійність. Без поспішних порад чи моральних оцінок.
5. Запропонуйте щось конкретне.
Наприклад «Хочете води/кави?», «Давайте я заправлю ваше авто». Маленькі дії краще за великі слова.

Якщо довготривалий.
6. Регулярна підтримка без тиску.
Не нав'язуйтесь, але будьте поруч. Стабільність і присутність — основа довіри.
7. Цікавтесь не лише війною.
Допоможіть людині знову побачити, що життя має ширший контекст: побут, плани, гумор, мрії.
8. Приймайте різні емоційні реакції.
Агресія, відсторонення, замкненість — часто це не про вас, а про їхній стан. Важливо — не ображатись, а зберігати контакт.
9. Будьте стабільними.
В повідомленнях. В дзвінках. В підтримці зборів. У розмовах. Підтримка зборів часто лягає виключно на військового і його невелике коло в соцмережах. Ваша підтримка завжди дуже доречна тут, бо зазвичай військові самі все це тягнуть.


Більше ми говоримо про це на моїх майстер-класах.
Вони відбудуться 7 і 14 липня, о 19:00

Сьогодні на майстер-класі говоримо про те, як реагує мозок у травмуючій події, а також, як конкретно підтримувати, конкретні практики і інтервенції.

Ще є місця.
Якщо вам це цікаво - долучайтесь

Реєстрація
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7

Планую ще написати про те, як працювати з втратою і горюванням у військових. Якщо вам це важливо розуміти — поставте + в коментарях, або вогник.
@BagnenkoPsy