Це Різдво ми святкуємо завдяки тим, хто бореться і тим, хто заплатив високу ціну.
Різдвяна зірка цього вечора не лише освітлює наші столи, а є згадкою про тих, хто вже не з нами. Полеглі Герої завжди поруч, у наших серцях, у кожному промінні світла, що сходить з небес.
Сьогодні наші оселі наповнені теплом і світлом, але за кожною різдвяною свічкою стоять ті, хто заплатив за це своїм здоров’ям, своїм тілом, своїм спокоєм. Ті, хто віддав усе, щоб ми могли зустріти ще одне Різдво.
Ми дякуємо їм. Ми пам’ятаємо їх. Ми підтримуємо тих, хто досі бореться за нас.
ПАМ’ЯТАЙ. ПОВАЖАЙ. ДОПОМАГАЙ.
Бо родинне тепло і єдність — це найбільша цінність, заради якої вони віддають усе.
Різдвяна зірка цього вечора не лише освітлює наші столи, а є згадкою про тих, хто вже не з нами. Полеглі Герої завжди поруч, у наших серцях, у кожному промінні світла, що сходить з небес.
Сьогодні наші оселі наповнені теплом і світлом, але за кожною різдвяною свічкою стоять ті, хто заплатив за це своїм здоров’ям, своїм тілом, своїм спокоєм. Ті, хто віддав усе, щоб ми могли зустріти ще одне Різдво.
Ми дякуємо їм. Ми пам’ятаємо їх. Ми підтримуємо тих, хто досі бореться за нас.
ПАМ’ЯТАЙ. ПОВАЖАЙ. ДОПОМАГАЙ.
Бо родинне тепло і єдність — це найбільша цінність, заради якої вони віддають усе.
Президент України Володимир Зеленський відзначив «Хрестом бойових заслуг» військовослужбовця 126-ї окремої бригади ТрО, молодшого сержанта Олександра Поповича.
Державну нагороду Олександр Попович отримав за героїзм, хоробрість та відвагу, проявлені під час виконання бойових завдань. У серпні 2023 року Олександр форсував Дніпро в районі Козачих Лагерів. У листопаді в бою знищив пʼятьох окупантів і поранив іще двох. Керував обладнанням понад 1 км окопів та ходів сполучення, кількох опорних пунктів та ВОП, які й зараз є дуже важливими для утримання зайнятих позицій.
В цивільному житті Олександр Попович - приватний підприємець. Бойового досвіду до початку широкомасштабного вторгнення росії не мав, проте одразу вирішив, що не має права залишатися осторонь.
"26 лютого зайшов до молодшої доньки в кімнату. Побачив, як вона посміхається крізь сон, щось хороше їй сниться... Саме в цей момент зрозумів, що маю захистити своїх дітей", - так розповідає Олександр про рішення піти до війська.
Шануймо наших героїв!
Державну нагороду Олександр Попович отримав за героїзм, хоробрість та відвагу, проявлені під час виконання бойових завдань. У серпні 2023 року Олександр форсував Дніпро в районі Козачих Лагерів. У листопаді в бою знищив пʼятьох окупантів і поранив іще двох. Керував обладнанням понад 1 км окопів та ходів сполучення, кількох опорних пунктів та ВОП, які й зараз є дуже важливими для утримання зайнятих позицій.
В цивільному житті Олександр Попович - приватний підприємець. Бойового досвіду до початку широкомасштабного вторгнення росії не мав, проте одразу вирішив, що не має права залишатися осторонь.
"26 лютого зайшов до молодшої доньки в кімнату. Побачив, як вона посміхається крізь сон, щось хороше їй сниться... Саме в цей момент зрозумів, що маю захистити своїх дітей", - так розповідає Олександр про рішення піти до війська.
Шануймо наших героїв!
За словами зв’язківця 126-ї окремої бригади ТрО «Джина», у своєму житті він ухвалив два найважливіших рішення – піти до війська і одружитися. До військкомату 24-річний хлопець прийшов на самому початку широкомасштабного вторгнення росії. Одразу його не взяли через вік та відсутність бойового досвіду. Згодом вдалося домогтися свого і вступити до лав 126-ї бригади.
За плечима «Джина» – виходи на Козачі Лагері, Кринки, Дніпровські острови.
«Кожен вихід запам’ятався чимось особливим. Це були абсолютно різні задачі. На островах, наприклад, нам потрібно було замінити бійців, які мали звідти вийти. На момент нашого заходу в групі були поранені. Тому треба було підійти човном, знайти поранених, затягнути їх до човна і вже потім – на позиції. Хлопці кричали, так що знайти їх було нескладно, але довелося діяти дуже швидко, тому що спочатку прилетів ворожий дрон, потім почався артобстріл. Усіх евакуювали, ми теж позицій без втрат», – розповідає «Джин».
Пропозицію нареченій, з якою, до речі, познайомився після першого поранення у шпиталі, військовослужбовець зробив саме перед виходом на острови.
«Щоправда, телефоном, особисто не міг приїхати», – говорить «Джин». Потім були тижні напруженого очікування, адже зв’язку з рідними увесь цей час не було. Це, зізнається «Джин», пригнічувало чи не найбільше. На островах він отримав ще одне поранення. «Уламок прилетів у ніс. Це ж треба було так зіпсувати хлопцю весілля», – жартують його побратими. Хоча, звісно, це не стало на заваді весіллю, яке відбулося одразу після одужання воїна.
За плечима «Джина» – виходи на Козачі Лагері, Кринки, Дніпровські острови.
«Кожен вихід запам’ятався чимось особливим. Це були абсолютно різні задачі. На островах, наприклад, нам потрібно було замінити бійців, які мали звідти вийти. На момент нашого заходу в групі були поранені. Тому треба було підійти човном, знайти поранених, затягнути їх до човна і вже потім – на позиції. Хлопці кричали, так що знайти їх було нескладно, але довелося діяти дуже швидко, тому що спочатку прилетів ворожий дрон, потім почався артобстріл. Усіх евакуювали, ми теж позицій без втрат», – розповідає «Джин».
Пропозицію нареченій, з якою, до речі, познайомився після першого поранення у шпиталі, військовослужбовець зробив саме перед виходом на острови.
«Щоправда, телефоном, особисто не міг приїхати», – говорить «Джин». Потім були тижні напруженого очікування, адже зв’язку з рідними увесь цей час не було. Це, зізнається «Джин», пригнічувало чи не найбільше. На островах він отримав ще одне поранення. «Уламок прилетів у ніс. Це ж треба було так зіпсувати хлопцю весілля», – жартують його побратими. Хоча, звісно, це не стало на заваді весіллю, яке відбулося одразу після одужання воїна.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Наша боротьба не має вихідних і перерви на свята. Ми не припиняємо її ані на хвилину - заради тих, кого любимо, в ім'я того, у що віримо.
Хай рік прийдешній справдить усі сподівання, зміцнить силу, збереже любов та віру в серцях. Хай Світло нарешті здолає темряву!
Хай рік прийдешній справдить усі сподівання, зміцнить силу, збереже любов та віру в серцях. Хай Світло нарешті здолає темряву!
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Ми розуміємо, як важливо знайти своє місце, де твої здібності та бажання будуть дійсно цінуватися. Саме тому ми гарантуємо, що твоя служба почнеться саме там, де ти цього прагнеш, — у нашій бригаді та на посаді, яку ти обереш.
Зараз ми особливо шукаємо:
Спеціалістів медичної сфери (медсестри або медбрати, санінструктори, фельдшери)
Бойових медиків, які готові працювати в динамічних умовах та рятувати життя.
Розвідників — для виконання складних і відповідальних завдань зі збору критично важливої інформації.
Чергових ISTAR — мультизадачних менеджерів з гарними комунікаційними навичками.
Операторів дронів у підрозділи БПС — для роботи по живій силі ворога або ворожим очам в небі.
Бійців на бойові посади — людей, які не бояться приймати виклики.
Наші вакансії можна знайти на таких майданчиках як LobbyX, OLX, Rabota.ua, Work.ua
Для отримання консультації, підбору посади, звертайся до нашого рекрут-центру за номером +380731268814.
Зараз ми особливо шукаємо:
Спеціалістів медичної сфери (медсестри або медбрати, санінструктори, фельдшери)
Бойових медиків, які готові працювати в динамічних умовах та рятувати життя.
Розвідників — для виконання складних і відповідальних завдань зі збору критично важливої інформації.
Чергових ISTAR — мультизадачних менеджерів з гарними комунікаційними навичками.
Операторів дронів у підрозділи БПС — для роботи по живій силі ворога або ворожим очам в небі.
Бійців на бойові посади — людей, які не бояться приймати виклики.
Наші вакансії можна знайти на таких майданчиках як LobbyX, OLX, Rabota.ua, Work.ua
Для отримання консультації, підбору посади, звертайся до нашого рекрут-центру за номером +380731268814.
23 лютого 2022 року «Гетьман» з дружиною відсвяткували річницю весілля, а вже 24-го зранку прокинулися від гучних вибухів. «Гетьман», який на той момент був власником СТО, побіг на роботу – потрібно було віддати машини клієнтам, щоб ті могли вивезти родини у безпечні місця.
За деякий час він приєднався до лав 126-ї окремої бригади ТрО. Був водієм, потім почав працювати з безпілотними системами. Спочатку разом з побратимом «Барсом» проводили аеророзвідку та коригували артилерію. А потім вирішили, що непогано було б спробувати працювати зі скидами.
«Якщо розглядати з економічної точки зору, вигідніше було літати. Тобто вартість гранати для скиду (навіть з дроном) менша, ніж вартість артилерійського снаряду. І точність набагато більша. І швидкість – ти бачиш, прицілюєшся, влучаєш. Так ми фактично на власному ентузіазмі почали вивчати технологію скидів, розбиратися, які боєприпаси краще використовувати, як їх готувати тощо. Усі отримані знання й навички ми повною мірою застосували на лівому березі, де наша піхота утримувала плацдарм. Та й зараз активно працюємо», – розповідає «Гетьман».
Найбільша мрія «Гетьмана» – тихі, затишні вечори в колі родини.
«Звісно, хочеться додому. Проводити час з дружиною, з дітьми, а не на війні. Але поки на нашій землі ворог, маємо стояти на захисті», – говорить військовий.
За деякий час він приєднався до лав 126-ї окремої бригади ТрО. Був водієм, потім почав працювати з безпілотними системами. Спочатку разом з побратимом «Барсом» проводили аеророзвідку та коригували артилерію. А потім вирішили, що непогано було б спробувати працювати зі скидами.
«Якщо розглядати з економічної точки зору, вигідніше було літати. Тобто вартість гранати для скиду (навіть з дроном) менша, ніж вартість артилерійського снаряду. І точність набагато більша. І швидкість – ти бачиш, прицілюєшся, влучаєш. Так ми фактично на власному ентузіазмі почали вивчати технологію скидів, розбиратися, які боєприпаси краще використовувати, як їх готувати тощо. Усі отримані знання й навички ми повною мірою застосували на лівому березі, де наша піхота утримувала плацдарм. Та й зараз активно працюємо», – розповідає «Гетьман».
Найбільша мрія «Гетьмана» – тихі, затишні вечори в колі родини.
«Звісно, хочеться додому. Проводити час з дружиною, з дітьми, а не на війні. Але поки на нашій землі ворог, маємо стояти на захисті», – говорить військовий.