✅ Йшов 4 рік повномасштабної війни…
Нуль сумнівів у тому, на кого працюють і на кого чекають ці прокурори і судді.
Нуль сумнівів у тому, на кого працюють і на кого чекають ці прокурори і судді.
🤬199😢17👍3
Обмін полоненими 1000 на 1000
Жодного азовця! ЖОДНОГО!
Вітаємо рідних, які зможуть сьогодні обійняти своїх синів, братів, батьків.
Проте азовців серед них немає...🤬
Представники влади нам постійно повторюють мантру: «росія відмовляється обмінювати азовців на простих солдат».
Це не правда. Аргументую👇
Обмін 1000 на 1000 було анонсовано за таких зовнішньополітичних умов, що можна було наполягти на тому, щоб у списках було хоча б кілька десятків азовців. Натомість українська сторона у черговий раз повністю грала за правилами росіян.
Цінний обмінний фонд, який міг би бути обміняний за вигідним курсом, обмінюється за формулою 1х1. Навіть у цьому обміні були персонажі, за яких можна було виторгувати азовців.
Наприклад: Олександр Тарнашинський – соратник Віктора Медведчука, Василь Мехеда – колишній чиновник апарату прем'єра, який 15 років шпигував для ФСБ росії, Віталій Васильєв – експідполковник СБУ в Луганську, який допомагав "ЛНР" вербувати українських спецслужбовців.
Цих зрадників обміняли за курсом 1х1. Впевнений, що подібних «жирних» колаборантів було і є достатньо. Варто лишень попрацювати з московськими попами та ватною сволотою, яка впевнено та безкарно почуває себе в Україні.
❗️Крім того, росіяни постійно виставляють на обмін дезертирів і зрадників, які займають місце вірних присязі солдат і офіцерів.
Крайній обмін не виключення. Серед тих, кого передали кацапи, вже сьогодні виявлено зрадника, який перебіг до днр ще у 2021 році! Ця паскуда прохала адміністрацію колонії, де перебували наші полонені, щоб йому дали ножа і він буде різати азовців. Цього вилупка включили в обмін!
Про те, що був список з узгодженими прізвищами на обмін повідомляв заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов, у коментарі РБК - Україна. Отже, азовців у цей список на обмін не включали.
Жодного азовця! ЖОДНОГО!
Вітаємо рідних, які зможуть сьогодні обійняти своїх синів, братів, батьків.
Проте азовців серед них немає...🤬
Представники влади нам постійно повторюють мантру: «росія відмовляється обмінювати азовців на простих солдат».
Це не правда. Аргументую👇
Обмін 1000 на 1000 було анонсовано за таких зовнішньополітичних умов, що можна було наполягти на тому, щоб у списках було хоча б кілька десятків азовців. Натомість українська сторона у черговий раз повністю грала за правилами росіян.
Цінний обмінний фонд, який міг би бути обміняний за вигідним курсом, обмінюється за формулою 1х1. Навіть у цьому обміні були персонажі, за яких можна було виторгувати азовців.
Наприклад: Олександр Тарнашинський – соратник Віктора Медведчука, Василь Мехеда – колишній чиновник апарату прем'єра, який 15 років шпигував для ФСБ росії, Віталій Васильєв – експідполковник СБУ в Луганську, який допомагав "ЛНР" вербувати українських спецслужбовців.
Цих зрадників обміняли за курсом 1х1. Впевнений, що подібних «жирних» колаборантів було і є достатньо. Варто лишень попрацювати з московськими попами та ватною сволотою, яка впевнено та безкарно почуває себе в Україні.
❗️Крім того, росіяни постійно виставляють на обмін дезертирів і зрадників, які займають місце вірних присязі солдат і офіцерів.
Крайній обмін не виключення. Серед тих, кого передали кацапи, вже сьогодні виявлено зрадника, який перебіг до днр ще у 2021 році! Ця паскуда прохала адміністрацію колонії, де перебували наші полонені, щоб йому дали ножа і він буде різати азовців. Цього вилупка включили в обмін!
Про те, що був список з узгодженими прізвищами на обмін повідомляв заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов, у коментарі РБК - Україна. Отже, азовців у цей список на обмін не включали.
🤬283😢50❤15👎3👍2
Прекрасна новина!
У Ставрополі підірвали майора, який керував бомбардуванням Маріуполя.
Заур Гурцієв керував повітряною частиною боїв за Маріуполь на Донеччині, під час яких загинули тисячі українців. Пропаганда РФ стверджує, що Гурцієв "поліпшив технологію наведення ракет на ціль" - це збільшило їхню точність.
Розплата прийде за кожним окупантом, винним у смерті українців.
Українцям гарного дня, а кацапам - смерть!
У Ставрополі підірвали майора, який керував бомбардуванням Маріуполя.
Заур Гурцієв керував повітряною частиною боїв за Маріуполь на Донеччині, під час яких загинули тисячі українців. Пропаганда РФ стверджує, що Гурцієв "поліпшив технологію наведення ракет на ціль" - це збільшило їхню точність.
Розплата прийде за кожним окупантом, винним у смерті українців.
Українцям гарного дня, а кацапам - смерть!
👍171🔥111❤17
✅ Символічно, що в День Захисту Дітей СБУ провели успішну операцію зі знищення стратегічної авіації рф.
Вбивці українських дітей отримали те, на що заслуговують 🔥
Сьогодні дегенерати на болотах мали святкувати свій «день військово-транспортної авіації». Чудовий подарунок від Василя Васильовича!
Орки! Вам сподобалось ?😉
Українцям - ДУЖЕ❗️
Вбивці українських дітей отримали те, на що заслуговують 🔥
Сьогодні дегенерати на болотах мали святкувати свій «день військово-транспортної авіації». Чудовий подарунок від Василя Васильовича!
Орки! Вам сподобалось ?😉
Українцям - ДУЖЕ❗️
2🔥309❤32👍10
✅Цей ліцей безпекового спрямування очолив наш хорунжий, Друг «Легат».
Це вже знак якості )))
Від себе додам, що лектори «Азову» будуть частими гостями ліцею 😉
Це вже знак якості )))
Від себе додам, що лектори «Азову» будуть частими гостями ліцею 😉
👍134❤39🔥6
Не можна жити одночасно за Декалогом і «по понятіям»
Українські націоналісти, потрапляючи до нелюдської системи сталінських концтаборів ГУЛАГу, ніколи не жили за «воровскімі законамі», не засмічували своєї мови кримінальною «фенею», не бруднились «блатною романтикою».
Вони не збирались підлаштовуватись під вибудувану москалями злодійську ієрархію. «Блатні», «пахани», «козли», «стукачі». Без різниці! Все це кримінальне сміття, у разі потреби, швидко ліквідовувалось націоналістами.
Навіть українофоб Солженіцин визнавав, що перша хвиля опору в таборах почалася після прибуття до них саме українських націоналістів:
Націоналістів не цікавила «блатна творчість», вони не визнавали «понятій». Націоналісти, перебуваючи в ув’язнені десятки років, ніколи не намагались інтегруватись у блатну систему, вони руйнували її. Націоналісти жили за Декалогом. Їх метою було не збагачення і не теплі посади.
Метастази московської блатної культури пронизували весь СССР. Вони охоплювали силові структури, огидно проявляли себе в армії через дідівщину. Росія повністю успадкувала цю блатну гниль і блювотиння. Проте й частина українського суспільства була отруєна цим. На жаль, серед «отруєних» є й ті, хто називає себе «українськими націоналістами».
Нині, спостерігаючи за перебігом дискусій у мережі, між людьми які позиціонують себе українськими націоналістами, був неприємно вражений, як аргументацією однієї зі сторін, так і формою вираження цієї аргументації.
«Не по понятіям», «нє пацан», «терпіла», «замусорився», «мусорізм».
Натрапляючи на подібні коментарі, мимоволі ловиш себе на думці, що дискусію ведуть не українські націоналісти, а представники кримінальних угруповань, які у 90-х тероризували «комерсів» і розводили «терпіл».
Націоналісти ніколи не ганьбилися подібним. Не можна жити одночасно за Декалогом і «по понятіям».
Кримінал (на всіх рівнях) нищить націю і державу, дідівщина руйнує армію. Сповідуєш блатні принципи? Шкодиш нації!
«Ідея нації» і «блатна ідея» не сумісні.
У всіх нас є вибір між побратимами з бригад ЗСУ та НГУ і «братками» з «бригад».
З ким ти? З «мурчиками» чи націоналістами?
Кожен обирає своє…
На цьому все. Всім українцям добра, а кацапам – смерть!
26.06.2025.
Українські націоналісти, потрапляючи до нелюдської системи сталінських концтаборів ГУЛАГу, ніколи не жили за «воровскімі законамі», не засмічували своєї мови кримінальною «фенею», не бруднились «блатною романтикою».
Вони не збирались підлаштовуватись під вибудувану москалями злодійську ієрархію. «Блатні», «пахани», «козли», «стукачі». Без різниці! Все це кримінальне сміття, у разі потреби, швидко ліквідовувалось націоналістами.
Навіть українофоб Солженіцин визнавав, що перша хвиля опору в таборах почалася після прибуття до них саме українських націоналістів:
«Вони привезли «бацилу» бунту… Молоді, сильні хлопці, взяті просто з партизанської стежки, роздивилися, вжахнулися цього сплячого рабства і потягнулися до ножа… Бандерівці ввели свої закони: за крадіжку хлібної пайки – смерть, за знущання над політичними – страта; вбивали також за доноси і зраду. У Сусуманському таборі спалили барак, де було 200 злодіїв».
Націоналістів не цікавила «блатна творчість», вони не визнавали «понятій». Націоналісти, перебуваючи в ув’язнені десятки років, ніколи не намагались інтегруватись у блатну систему, вони руйнували її. Націоналісти жили за Декалогом. Їх метою було не збагачення і не теплі посади.
«Ми пам'ятали наказ Проводу ОУН: продовжувати боротьбу за волю України й інших поневолених народів скрізь і за будь-яких обставин», — згадував в’язень ГУЛАГу, старшина УПА, Степан Семенюк.
Метастази московської блатної культури пронизували весь СССР. Вони охоплювали силові структури, огидно проявляли себе в армії через дідівщину. Росія повністю успадкувала цю блатну гниль і блювотиння. Проте й частина українського суспільства була отруєна цим. На жаль, серед «отруєних» є й ті, хто називає себе «українськими націоналістами».
Нині, спостерігаючи за перебігом дискусій у мережі, між людьми які позиціонують себе українськими націоналістами, був неприємно вражений, як аргументацією однієї зі сторін, так і формою вираження цієї аргументації.
«Не по понятіям», «нє пацан», «терпіла», «замусорився», «мусорізм».
Натрапляючи на подібні коментарі, мимоволі ловиш себе на думці, що дискусію ведуть не українські націоналісти, а представники кримінальних угруповань, які у 90-х тероризували «комерсів» і розводили «терпіл».
Націоналісти ніколи не ганьбилися подібним. Не можна жити одночасно за Декалогом і «по понятіям».
Націоналіст живе за принципами, які були окреслені Миколою Сціборським ще у далекому 1935 році: «Все те добре, що добре для блага, сили й розвитку моєї нації; все те зле, що цю силу й розвиток послаблює..».
Кримінал (на всіх рівнях) нищить націю і державу, дідівщина руйнує армію. Сповідуєш блатні принципи? Шкодиш нації!
«Ідея нації» і «блатна ідея» не сумісні.
У всіх нас є вибір між побратимами з бригад ЗСУ та НГУ і «братками» з «бригад».
З ким ти? З «мурчиками» чи націоналістами?
Кожен обирає своє…
На цьому все. Всім українцям добра, а кацапам – смерть!
26.06.2025.
3❤265👍58🔥14👎9😢1
З Днем народження, командире!
Честь служити під Твоїм командуванням!
Пам’ятаю першу зустріч з «Редісом» у 2017 році.
Велась підготовка до проведення першої Хорунжої школи і ми з Другом «Круком» прибули на базу «Азову» обговорити з командиром програму навчань та інші важливі речі. На той момент Денису виповнилось 26 років. Він був наймолодшим командиром в історії ЗСУ та НГУ.
Перше враження від людини є дуже важливим. Молодий інтелектуал. Енергійний, розсудливий, з чіпким аналітичним складом розуму. Я також відмітив для себе, з якою повагою відносились бійці до свого командира. Авторитет Друга «Редіса» серед особового складу був незаперечним.
Солдат, який став командиром Корпусу. Людина, яка 11 років присвятила Азову. Командир, під керівництвом якого підрозділ став зразком професіоналізму й дисципліни.
Люди часто питають, що відрізняє лідера від посадовця, командира від політика. Відповідь проста: лідер йде попереду. «Редіс» саме той тип командира, який не наказує з безпечного місця «вперед-вперед», а командує «За мною!».
Денис Прокопенко – Людина, якій я довіряв своє життя, і з якою був готовий йти до кінця. Він особисто їздив на переговори з росіянами в оточеному Маріуполі, коли ніхто не знав, чим це закінчиться. Уже будучи командиром бригади, знову був на передовій, а не лише в штабі.
Сильні люди не розмінюються на пусті слова. «Редіс» людина справи і він багато не говорить. Але всі, хто був поруч з ним на війні, знають: коли Командир говорить — це варто слухати. А коли діє — це варто запам’ятати!
Честь служити під Твоїм командуванням!
Пам’ятаю першу зустріч з «Редісом» у 2017 році.
Велась підготовка до проведення першої Хорунжої школи і ми з Другом «Круком» прибули на базу «Азову» обговорити з командиром програму навчань та інші важливі речі. На той момент Денису виповнилось 26 років. Він був наймолодшим командиром в історії ЗСУ та НГУ.
Перше враження від людини є дуже важливим. Молодий інтелектуал. Енергійний, розсудливий, з чіпким аналітичним складом розуму. Я також відмітив для себе, з якою повагою відносились бійці до свого командира. Авторитет Друга «Редіса» серед особового складу був незаперечним.
Солдат, який став командиром Корпусу. Людина, яка 11 років присвятила Азову. Командир, під керівництвом якого підрозділ став зразком професіоналізму й дисципліни.
Люди часто питають, що відрізняє лідера від посадовця, командира від політика. Відповідь проста: лідер йде попереду. «Редіс» саме той тип командира, який не наказує з безпечного місця «вперед-вперед», а командує «За мною!».
Денис Прокопенко – Людина, якій я довіряв своє життя, і з якою був готовий йти до кінця. Він особисто їздив на переговори з росіянами в оточеному Маріуполі, коли ніхто не знав, чим це закінчиться. Уже будучи командиром бригади, знову був на передовій, а не лише в штабі.
Сильні люди не розмінюються на пусті слова. «Редіс» людина справи і він багато не говорить. Але всі, хто був поруч з ним на війні, знають: коли Командир говорить — це варто слухати. А коли діє — це варто запам’ятати!
❤338👍30🔥22
Стрімко пробігли мої пів століття
Що ж, напевно треба підбити певні підсумки і записати кілька думок. Чи як там годиться у 50-річних статечних дядьків?
Сім’я. Я не надбав статків. Але у мене все є. Моє багатство – це моя сім’я. Моя красуня донечка і моя кохана дружина. Мій дім там, де вони. Моє серце завжди з ними.
Батьки. Доки живі наші батьки, ми лишаємося дітьми, які поспішають до маминого порогу.
Друзі. У мене є мої справжні друзі та побратими. У мене є мої улюблені студенти, яких я знову і знову зустрічаю на карколомних поворотах свого життя.
Так складалось, що кожна віха життя була пов’язана з новими людьми. Хтось залишався і йшов поруч, а з кимось дороги розходились назавжди. Після важких втрат приходить усвідомлення справжніх цінностей цього життя. Війна стала тим фільтром, який відокремив другорядне від головного, справжнє – від фальші, друзів – від приятелів і знайомих, побратимів на все життя – від випадкових попутників. А ще у моєму телефоні досі залишаються номера тих, кому я вже ніколи не зможу зателефонувати. І рука не піднімається стерти їх контакти і позивні.
Час. Найцінніша річ. Його найбільше бракує і саме його ми марнуємо через дурість у юності і банальні лінощі у зрілості.
Плани. Життя завжди вносить свої корективи у наші плани. Особливо це стосується довгострокових. Моє життя і кар’єра рухались звичайним темпом, неспішно і розважливо по прямій, аж поки доля не зробила карколомний стрибок… і от, у 45 років я у війську, у 46 років – в оточеному Маріуполі, а свій 47-й рік народження зустрічаю в полоні…
Ще якихось 10 років тому мені навіть у сні таке б не наснилось. Тому завжди потрібно бути готовим до того, що все може змінитись водночас. Наше покоління приречене жити в епоху змін. «Це було ще до війни», - фраза, яка назавжди поєднала нас з нашими дідами і бабусями.
Досвід. Не завжди працює. Але моє ставлення до людей залишається не змінним: зустрівши людину, завжди стався до неї як до порядної, аж доки вона не доведе зворотне. Не вимагай від людини більшого, ніж вона може. Люди змінюються, навіть ти сам – змінюєшся. У кожного є шанс стати кращим.
Існують речі, які для тебе будуть важливими завжди, і від яких ти не відмовишся ніколи. Це твій внутрішній Кодекс. Він з тобою назавжди, від дитинства до смерті. Він або є, або його немає.
А ще, з віком приходить усвідомлення, що я можу помилятись і що визнавати це варто. І що бути вдячним і не відмовляти у допомозі – це також одна з чеснот людини.
Формула щастя. Ну як же без неї? Вона у мене проста: Люби те, що робиш, і роби те, що любиш.
Ну якось, так…
Що ж, напевно треба підбити певні підсумки і записати кілька думок. Чи як там годиться у 50-річних статечних дядьків?
Сім’я. Я не надбав статків. Але у мене все є. Моє багатство – це моя сім’я. Моя красуня донечка і моя кохана дружина. Мій дім там, де вони. Моє серце завжди з ними.
Батьки. Доки живі наші батьки, ми лишаємося дітьми, які поспішають до маминого порогу.
Друзі. У мене є мої справжні друзі та побратими. У мене є мої улюблені студенти, яких я знову і знову зустрічаю на карколомних поворотах свого життя.
Так складалось, що кожна віха життя була пов’язана з новими людьми. Хтось залишався і йшов поруч, а з кимось дороги розходились назавжди. Після важких втрат приходить усвідомлення справжніх цінностей цього життя. Війна стала тим фільтром, який відокремив другорядне від головного, справжнє – від фальші, друзів – від приятелів і знайомих, побратимів на все життя – від випадкових попутників. А ще у моєму телефоні досі залишаються номера тих, кому я вже ніколи не зможу зателефонувати. І рука не піднімається стерти їх контакти і позивні.
Час. Найцінніша річ. Його найбільше бракує і саме його ми марнуємо через дурість у юності і банальні лінощі у зрілості.
Плани. Життя завжди вносить свої корективи у наші плани. Особливо це стосується довгострокових. Моє життя і кар’єра рухались звичайним темпом, неспішно і розважливо по прямій, аж поки доля не зробила карколомний стрибок… і от, у 45 років я у війську, у 46 років – в оточеному Маріуполі, а свій 47-й рік народження зустрічаю в полоні…
Ще якихось 10 років тому мені навіть у сні таке б не наснилось. Тому завжди потрібно бути готовим до того, що все може змінитись водночас. Наше покоління приречене жити в епоху змін. «Це було ще до війни», - фраза, яка назавжди поєднала нас з нашими дідами і бабусями.
Досвід. Не завжди працює. Але моє ставлення до людей залишається не змінним: зустрівши людину, завжди стався до неї як до порядної, аж доки вона не доведе зворотне. Не вимагай від людини більшого, ніж вона може. Люди змінюються, навіть ти сам – змінюєшся. У кожного є шанс стати кращим.
Існують речі, які для тебе будуть важливими завжди, і від яких ти не відмовишся ніколи. Це твій внутрішній Кодекс. Він з тобою назавжди, від дитинства до смерті. Він або є, або його немає.
А ще, з віком приходить усвідомлення, що я можу помилятись і що визнавати це варто. І що бути вдячним і не відмовляти у допомозі – це також одна з чеснот людини.
Формула щастя. Ну як же без неї? Вона у мене проста: Люби те, що робиш, і роби те, що любиш.
Ну якось, так…
❤289🔥15👍14
Forwarded from Khimikdavid
Засновую молодіжний рух.
Запрошую хлопців та дівчат віком 14–18 років, а також курсантів вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ), що готують офіцерів ЗСУ, НГУ, ДПСУ, СБУ та МВС.
Проводитиму особисті збори та вишколи, які включатимуть:
– навчання зі зброєю,
– полігонну підготовку,
– курс FPV-дронів,
– фізичний розвиток і спорт.
Приєднуйся до спільноти сильних, дисциплінованих і свідомих.
Запрошую хлопців та дівчат віком 14–18 років, а також курсантів вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ), що готують офіцерів ЗСУ, НГУ, ДПСУ, СБУ та МВС.
Проводитиму особисті збори та вишколи, які включатимуть:
– навчання зі зброєю,
– полігонну підготовку,
– курс FPV-дронів,
– фізичний розвиток і спорт.
Приєднуйся до спільноти сильних, дисциплінованих і свідомих.
❤114🔥27👍21👎1