Звідки береться вушна сірка і навіщо вона потрібна?

Про те, що наші вуха виділяють сірку, знають усі. Але для більшості це просто якась в’язка речовина, яку треба прибирати з вух. Багато хто навіть не здогадується, наскільки важлива вушна сірка для здоров’я наших вух. Тому ми вирішили розповісти, яку роль вона відіграє у вашому організмі!

Сірка – це секрет, які виділяють апокринові потові та сальні (сірчані) залози. Вони розташовуються у слухових каналах.
Вушна сірка складається з мертвих клітин шкіри, а також виділень із сальних і потових залоз вуха. Клітини шкіри в зовнішньому слуховому проході насправді беруть свій початок у центрі барабанної перетинки, а потім переміщаються до входу у вухо. Тут вони стикаються із сумішшю олій, також відомих як шкірне сало, яка зволожує шкіру. Простими словами, шкірний жир змішується з виділеннями потових залоз і змертвілими клітинами шкіри, утворюючи сірку.

За словами професора аудіології Манчестерського університету у Великій Британії Кевіна Мунро, мета сірки – змащувати шкіру у вушному каналі, щоб уловлювати бруд і пил, як це робить слиз у носі. Крім того, сальні та потові залози виділяють антимікробні білки, які захищають наші вуха від бактеріальних і грибкових інфекцій.

Попередні лабораторні дослідження вже показали, що вушна сірка перешкоджає росту таких поширених вушних патогенів, як:

👂грибок Candida albicans;
👂бактерія Pseudomonas aeruginosa;
👂бактерія Staphylococcus aureus.

Вчені припускають, що цей "захисний бар'єр" пов'язаний зі злегка кислою природою вушної сірки й імунними білками, що містяться в ній, зокрема й антитілами, які кріпляться до чужорідних загарбників і руйнують їх.

Мунро зазначає, що неприємне накопичення вушної сірки насправді найчастіше трапляється в людей, старших за 60 років, бо з віком сірка мігрує повільніше, а виробляється в більшій кількості. Крім того, на виділення сірки також впливає носіння навушників і слухових апаратів, які заважають природному виходу вушної сірки.

Медики також наголошують, що людям не варто самостійно видаляти вушну сірку за допомогою ватних паличок – у такий спосіб ви лише проштовхуєте сірку далі у вухо, а в найгіршому випадку можете пошкодити барабанну перетинку. А вуха мають властивість самоочищуватися без сторонньої допомоги. При рухах щелепами сірка виштовхується з каналів вуха, накопичуючись в вушній раковині. Ось тут її і слід прибирати.

На фото Брайан Джонсон, 47-річний технологічний магнат, одержимий ідеєю свого «омолодження» .

Він витрачає мільйони доларів на оздоровчий режим, який включає 54 щоденні добавки, щоб уповільнити старіння і побити світовий рекорд зі сповільнення старіння.

Нещодавно Джонсон припинив приймати добавку Рапаміцин після того, як нове дослідження показало, що вона може прискорювати старіння і викликати такі побічні ефекти, як шкірні інфекції та прискорене серцебиття, що нівелює її потенційні переваги.

Нетрадиційні методи Джонсона, включаючи використання крові його сина для переливання та шокову терапію статевих органів для покращення сексуального життя, викликають здивування, але фізичні результати поки що не виправдовують очікувань.

Внутрішньокістковий судинний доступ

Внутрішньокістковий судинний доступ (ВКД) — це метод екстреної медичної допомоги, який використовується для введення ліків, розчинів або кровозамінників через кістковий мозок, коли традиційний венозний доступ недоступний або неможливий.

Цей метод застосовується переважно у критичних станах, таких як масивна крововтрата, опіки, серцево-легенева реанімація або у дітей, у яких важко знайти периферичні вени.

Спеціальну голку вводять у кістку (зазвичай у велику гомілкову кістку, плечову кістку або таз). Кістковий мозок має густу мережу кровоносних судин, через які ліки швидко потрапляють у кровообіг.

Переваги:
Швидкий доступ до кровообігу.

Можливість використання у будь-якому віці.

Ефективний у станах, коли вени спазмуються або западають.

Проте такий метод має й свої недоліки:

Ризик інфекції (остеомієліт).

Можливість ушкодження
кістки або навколишніх тканин.

Обмежена тривалість використання (зазвичай до 24 годин).

Протипоказання:
Переломи в місці введення.
Інфекція або опік у зоні проколу.
Остеопороз або інші захворювання кісток.

Внутрішньокістковий доступ є рятівним методом у екстрених ситуаціях і широко використовується в реаніматології, невідкладній медицині та педіатрії.

Американка живе два рекордні місяці з пересадженою свинячою ниркою

53-річній американці Товані Луні зі США трансплантували свинячу нирку, з якою вона живе уже 61 день. Це рекордний показник, пише MedicalXpress.

Луні розповіла, що вона швидко одужує і під час довгих прогулянок по Нью-Йорку вже навіть випереджає у ходьбі інших членів сім’ї.

Видання зазначає, що лише чотирьом американцям зробили експериментальну трансплантацію органів свині – двох сердець і двох нирок, проте ніхто, окрім Луні, не прожив понад два місяці.

Якби ви побачили її на вулиці, ви б навіть не подумали, що вона – єдина людина у світі, яка ходить зі свинячим органом всередині, який функціонує

, – сказав лікар Роберт Монтгомері, який керував трансплантацією.

Монтгомері назвав роботу нирок Луні "абсолютно нормальною" і висловив сподівання, що його пацієнтка приблизно через місяць зможе поїхати додому в Алабаму.

У матеріалі йдеться, що вчені генетично змінюють свиней, щоб їхні органи були більш схожими на людські, адже проблема нестачі людських органів дуже гостра. У США понад 100 000 осіб перебувають у списку трансплантації, більшість з них потребують саме нирки. Тисячі помирають, так і не дочекавшись рятівного органа.

Те, як одужує Луні, – це "дуже дорогоцінний досвід", сказав лікар Тацуо Каваї з Массачусетської загальної лікарні, який торік провів першу у світі трансплантацію нирки свині. Він зауважив, що Луні була набагато здоровішою, ніж попередні пацієнти, тому її прогрес допоможе планувати наступні операції.

Цікаво, що ще у 1999 році Луні віддала одну нирку своїй матері. Пізніше ускладнення вагітності спричинили у неї високий кров'яний тиск, який пошкодив єдину нирку, яка залишилася і яка, зрештою, відмовила. Жінка жила вісім років на діалізі, перш ніж лікарі дійшли до висновку, що вона, ймовірно, ніколи не отримає донорського органа, адже у її організмі виробився надвисокий рівень антитіл, готових аномально атакувати іншу людську нирку. Тому для Луні підібрали свинячий орган.

Вчені вперше в історії повністю вилікували 25-річного чоловіка від діабету II типу

Раніше він не міг жити без щоденних ін'єкцій інсуліну.
Учені модифікували стовбурові клітини його підшлункової залози та пересадили їх.
Пацієнт уже 33 місяці не вживає ліків.

Чому засунути лампочку в рот можна, а вийняти ні?

Загальновідомий факт: в рот людини лампочка входить без особливих зусиль завдяки своїй грушоподібній формі. Однак, експерименти з тими ж лампочками лідирують у рейтингу причин безглуздих травм.

Феномен із лампочкою у роті пояснюється анатомічними особливостями щелепи. Коли людина вставляє лампочку в рот, нижня щелепа розширюється завдяки рухам м'язів, і лампочка легко проходить між зубами. Але як тільки лампочка опиняється всередині, м'язи рефлекторно скорочуються, а кісткова структура щелепи не дозволяє її розкрити достатньо, щоб вийняти лампочку назад.

Чи маєти ви грецький палець?🤔

Стародавні греки вважали довгий другий палець ідеалом фізичної досконалості.

Венера Мілоська, вітрувіанська людина Леонардо да Вінчі та Давид Мікеланджело – всі вони показують цю унікальну рису.

У практиці психічного читання ніг трактують довгий другий палець – ознака лідерських здібностей або королівського походження.

За підрахунками, від 3% до 5% населення мають грецький палець, або медично відомий як палець Мортона.

🏥🤯 Лікарі львівського "Охматдиту" дістали кілограм волосся зі шлунка 15-річної дівчини

Дівчина родом із Запоріжжя, нині мешкає з родиною у Львові. У 7 років у неї виявили трихобезоар. Трихобезоар – це стороннє тіло в шлунку, що складається з волосся, яке дитина систематично ковтає.
Тоді її прооперували в Запоріжжі.

Однак із 13 років дівчина знову почала скаржитися на біль у животі, блювання, проблеми з прийомом їжі та втрату апетиту. Лікарі припустили, що в неї гастрит, проте лікування не допомогло, і мати з дитиною звернулися до лікарів "Охматдиту".

З’ясувалося, що дівчина механічно їла своє волосся й навіть не підозрювала, що це може призвести до таких серйозних проблем як утворення трихобезоара.

Дівчинка має "синдром Рапунцель", коли діти несвідомо ковтають своє волосся, не розуміючи наслідків. Причиною таких дій можуть бути стрес, психоемоційні розлади, нав’язливі ідеї тощо. Найчастіше такі розлади зустрічаються у дівчат підліткового віку та можуть свідчити про психологічні проблеми, зокрема про напружені стосунки в сім’ї.

Трихобезоар може спричиняти серйозні ускладнення: виразки, ерозії слизової оболонки шлунка, кишкову непрохідність і навіть перфорацію внутрішніх органів. У деяких випадках можливе ендоскопічне видалення безоару, але при великих розмірах необхідне хірургічне втручання.

Як запобігти подібним випадкам?

Батькам варто уважно стежити за поведінкою дитини. Якщо дитина часто бере волосся до рота або жує його, це сигнал для звернення до психолога. У разі підтвердження трихотіломанії(виривання волосся) необхідно залучати команду спеціалістів, зокрема психологів, хірургів та ендоскопістів, щоб уникнути серйозних наслідків.

Операція була складною, адже через великі розміри грудки волосся лікарям довелося повністю розкрити шлунок.

Зараз дівчина почувається добре та проходить реабілітацію, зокрема і з психологом.