Моєму другу зі східного фронту необхідна ваша допомога.

Для виконання бойових завдань йому життєво потрібний автомобіль, який, на жаль, вийшов із ладу. Для їх сталевого коня потрібний ремонт, а саме:

1. Новий паливний бак
2. Повітряний фільтр
3. Хрестовини
4. Ремонт щеплення


🎯Ціль: 30 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/9jWxi4fwFu

💳Номер картки банки
5375 4112 2110 3448

До речі на початку свого відео Коверт, розповідає про важливість цих САУ на полі бою. Про те як важливо мати швидку та маневрену артилерію, для уникнення контрбатарейного вогню той самий "shoot and scoot" (вистрілив і перемістився). Але це актуально у випадку наприклад курьскої операції, де просування дійсно було швидким і потребувала постійного руху.

А от на сході, де позиційна війна точиться місяцями і рух сторін обмежується просуваннями від кількох сотень метрів до кілометра, таке використання САУ навпаки швидше призведе до втрати артилерії. Те саме стосується тези про надання вчасної вогневої підтримки, підрозділ який стоїть на своїх позиціях місяцями і вже має пристріляні точки, набагато ефективніше надасть вогневу підтримку, аніж САУ яка буде постійно рухатися.

Такі тези, дещо знову демонструє, що західні аналітики відстали від тієї війни і її методів, що використовуються у нас.

Д-44 на складах росії

Продовжуємо разом і Ben оглядати, що ще може перебувати на базах зберігання росіян. На цей раз розглянемо улюблену гармату Бена Д-44.

85-мм Д-44 є, ймовірно, найчисельнішою гарматою СРСР, яку виробили після Другої світової війни. Між 1946 і 1954 роками виробили 10,918 од. Ще було відновлено 704 од. СД-44.

З відкритих джерел, невідомо чи експортували Д-44. Після розпаду СРСР певна кількість потрапила до України. Візуально російські блогери змогли підтвердити, що станом на початок 2010-х років на складах зберігалося менше 100 одиниць.
Згідно з офіційними документами, їх могло бути ~300 одиниць, включно з мінімальною кількістю моделі Д-44Н.

Деякі (низька двозначна кількість) перейшли до Вірменії, згідно з даними The Military Balance.
Деякі (знову ж таки, ймовірно, дуже мала кількість) в якийсь момент перейшли до Грузії, про що свідчать їхні візуально підтверджені втрати - 25 од.

Кілька одиниць офіційно перебувають на озброєнні сил, дислокованих у Придністров'ї. У 1992 році 3 одиниці Д-44 були передані чеченським силам, згідно з офіційною інформацією росіян.
Загалом, ймовірно, менше 500 Д-44 вийшли за межі росії.
Д-44 спочатку використовувалася під час радянсько-афганської війни. 1179-й артилерійський полк мав гарматний артилерійський дивізіон з 18 Д-44.
Наприкінці 1981 року її замінили на Д-30.
Дуже обмежене використання Д-44 відзначається в «контртерористичних операціях» на Північному Кавказі.
Загалом, бойові втрати Д-44 для СРСР/Росії, ймовірно, коливаються від нуля до однозначного числа.

Гармата є одним з найпоширеніших експонатів в артилерійських відділах місцевих музеїв. Як ми вже говорили, гармати вивозять з багатьох великих сховищ, але найчастіше - з Планового та Городищ.
Кількість експонатів, ймовірно, становить кілька сотень одиниць.

Тож приблизна кількість:
- 11 622 вироблено
- <500 пішло до інших армій
- <10 втрачено в бою
- ~400-500 одиниць виставлено в музеях

Найбільша невизначеність - це ті 6 900 артилерійських одиниць, що опинилися на складах Казахстану. Навіть якщо ВСІ 6 900 одиниць були Д-44 і навіть якщо ВСІ залишилися в Казахстані, тоді все одно тисячі одиниць Д-44 могли залишитись на складах.

Одна з причин чому росіяни перестали використовувати бронегрупи на Покровському напрямку. Танк в районі Очеретине-Новоолександрівка. Тікав після невдалого штурму в напрямку Воздвиженки і траси на Костянтинівку. Очевидно, вони ще до цього питання повернуться.

Хоча, якщо чесно, мені здається, що перестали застосовувати бронетехніку з інших мотивів.

Не менш раціональних. Адже для просування вистачає закидання лінії зіткнення живою силою. Звісно за підтримки авіації, артилерії та дронів.

Можливо, якщо впруться, то піде і техніка щоб зрушити, а поки що є що є. До речі, на просування в Новоолександрівці та у бік Воздвиженки, росіяни втратили чимало броні.

Скільки снарядів у росії?

Не одного ж мене зацікавила презентація Сирського, особливо в контексті кількості артилерійських пострілів. Я вирішив порахувати, скільки ж це росіяни роблять пострілів.

За проміжок часу між Серпнем 2023 року і Серпнем 2024 року, росіяни зробили - 17 342 000 пострілів.

І у мене виникає одразу декілька питань.

По-перше у презентації пропущений червень. Чого так, я не знаю, але якщо рахувати по найближчим місяцям, то ми можемо додати до зазначеної кількості від 1 млн до 2 млн снарядів.

По-друге не зрозуміло, що саме береться в оцінку артилерійського пострілу. Нагадаю, що артилерійським пострілом є все, що більше за 20 мм калібр. Тому краще використаємо те, що Кофман вважає артилерійським пострілом, тобто: 152-мм, 122-мм, РСЗВ (300, 220, 122) та 120-мм міномети.

По-третє точна кількість снарядів на складах росії нам звичайно не відома. Але нам відомо, що з 2010-х років, росіяни займалися розширенням виробництва і відновлення снарядів, а з 2014 була запущена масштабна програма з відновлення снарядів. Так у 2017 році, було відновлено 1.7 млн снарядів, артилерійських і реактивних. Таким чином, ми можемо припустити що кількість снарядів на складах становила близько 17.5 млн снарядів.

Кофман надає наступну оцінку, того скільки пострілів робила росія:
"Кількість російських обстрілів у 2022 році, ймовірно, буде в діапазоні 15.000-20.000 [на добу]. Швидше за все, ~18.000. Існує мало доказів того, що інтенсивність російських обстрілів досягала 60.000 на день у 2022 році. Пікові показники, ймовірно, вдвічі перевищували наведену вище цифру - 35.000-40.000.

Це наближає річну інтенсивність вогню до 5,5-6 млн пострілів у 2022 році. Це без урахування знищених під час ударів запасів боєприпасів, і важко підрахувати, скільки можна було б додати. За найскромнішими припущеннями, це ще 500 тис. - 1 млн. одиниць."

Допустимо, що схожа цифра була і у 2023 році але приберемо кількість уражень по складам БК, оскільки їх було набагато менше, виходить також близько 6 млн. Росіяни на початок 2022 приблизно виробляли 1.7 млн снарядів, у 2023 2 млн (за інформацією ГУР) і хоче вийти до 2.7 млн у 2024 році. За інформацією південнокорейської розвідки, КНДР передали росіянам 5 млн снарядів.

Складемо цифри.

Кількість снарядів у росіян за оцінкою виробництва у період 2014-2024 рік (оцінка на 2024 рік 250к снарядів в місяць), а також поставки КНДР:
17.5 + 1.7 + 2 + (250000 х 8) + 5 = 28.2 млн снарядів.

Кількість витрачених снарядів за консервативною оцінкою Кофмана, мене і даними на презентації Сирського:
6 + 6 + 17 (+1-2) = 29-32 млн снарядів.

Якось росіяни вдало стріляють від'ємним балансом.

Скоріш за все, початкова оцінка запасів снарядів росіян була помилкова і кількість снарядів на складах була більшою. Також варто не забувати, про поставки снарядів з того ж Ірану (проте цей варіант навряд-чи зміг би задовольнити потребу у декілька мільйонів).

У мене існує декілька варіантів причини цієї розбіжності:

1. Початкова оцінка кількості снарядів на складах була помилковою і була більше 20 млн снарядів.
2. Оцінка пострілів помилкова. Я чесно не знаю за якою методологією її роблять, це може ґрунтуватися як і на звітності штабів так і на даних розвідки.
3. Кількість снарядів які отримують росіяни вища. Окрім Іранських і КНДРвських, потрапляють снаряди з інших джерел (питання втручання Китаю або снаряди з Білорусі).

Загалом статистика надана генштабом логічна, так наприклад ми наглядно бачимо, зростання використання артилерійських снарядів у 2024 році, разом із появою новин про постачання з КНДР. Тому стосовно тенденцій використання пострілів у мене питань нема.

Ще одна річ. Із таким темпом пострілів, ресурс стволів артилерії буде значно, значно меншим. І питання ботлнеку стволів буде все актуальнішим, залишилось лише зрозуміти - коли цей ботлнек настане.

⚡️🛰️Здатність росії вести війну —запаси радянської зброї

Через вторгнення збройні сили РФ зазнали величезних втрат в техніці яка перебувала на озброєнні регулярних частин. Оскільки здатності ВПК не здатні покрити потреби фронту навіть на 10% росіяни були змушені почати вигрібати техніку з БЗВТ.

Щоб оцінити можливості потенціалу відновлення російських втрат техніки, а також можливості комплектації нових підрозділів підготували для вас інфографіку.

⭕️ Станом на початок літа 2024 року на російських базах зберігання залишалось:

– 37% буксированої артилерії;
– 58% САУ;
– 56% танків;
– 55% ББМ;
– 23% РСЗВ.

💥 Стосовно технічного стану, класифікації, а також можливості й час вичерпання цих запасів очікуйте в нових постах (статтях).

Наш Сайт | Twitter | Донат