🎄 Вчора в Софії Київській відбулися завершальні покази різдвяної вистави «Говорять ті, що слухали вічність» від Фундації Олени Зеленської. Загалом за 10 днів безкоштовну виставу змогли побачити понад 4 тисячі дітей і дорослих.

Рада, що під час різдвяних свят нам із командою вдалося подарувати дітям трохи різдвяного дива, доповненого історією Київської Русі.

Виставу, задуману Фундацією, втілила талановита українська режисерка Олена Коляденко. Вона зуміла об’єднати магію свят із захопливим історичним минулим. Імерсивна історія «Говорять ті, що слухали вічність» стала містком між поколіннями, завдяки якому діти й дорослі за допомогою сучасних спецефектів відчули єднання з предками, їхніми звичаями та культурою.

👉 Фундація також організувала окремі групи для 1 тисячі дітей: із прийомних і великих прийомних родин Київщини, дітей військових, сиріт, дітей, які втратили батьків через війну, дітей полонених, дітей із порушеннями слуху тощо.

🤝 Надзвичайно вдячна всьому творчому колективу за створення цієї вистави, а також партнеру Фундації Sense Bank за можливість реалізувати цей неймовірний проєкт для дітей.

Для команди Фундації показ цієї вистави став першим масштабним культурним проєктом. Сподіваємося, що такі заходи стануть традицією. Наші діти мають із захопленням пізнавати історію України та цінувати її.

Наш 2024-й. Кожен його день здобутий нашими воїнами, усіма нашими людьми, кожним і кожною, хто захищає, хто працює, хто зміцнює й допомагає.

Праця і сміливість, людяність і принциповість цілого народу наповнювали цей рік. А ще – турбота, розвиток і любов, прагнення змінити реальність на краще попри все.

Ми, українці, знаємо, як це – не чекати, що принесе завтра, а виборювати кожен день і кожен рік свободи. І 2024-й став саме таким – здобутим і вільним. Ще одним кроком до справедливості, до чесного миру, до нашої перемоги, до життя без війни.

Сили нам усім у новому році, єдності, наснаги. З новим роком життя та свободи, з нашим роком!

@V_Zelenskiy_official

Всі говорять про мир, але коли ми говоримо про справедливий мир – це сильна Україна. Це серйозні гарантії безпеки, недопущення того, що Путін знову прийде з агресією. Це дуже важливо. 

У нас – історичний шанс, тому що, я вважаю, багато років сміливі люди боролися за незалежність і її не дотиснули. Сьогодні ми можемо це зробити.

Спільне з @FirstLadyOfUkraine інтерв’ю телемарафону «Єдині новини». Про важливість єдності та спільної роботи заради України у новому році.

🇺🇦 «Це не просто допомагає – це вже допомогло, і не тільки Україні», – так характеризує Президент роботу Саміту перших леді та джентльменів. Під час інтерв’ю для телемарафону у нас із Володимиром запитали про діяльність платформи та її вплив на політику країни.

Перші леді, як відомо, не політики. Наша м’яка сила – швидше про гуманітарний вимір, стосунки, взаємодію та взаєморозуміння.

Але коли країна обороняється від нападника, бореться за виживання, саме все це істотно доповнює та підсилює політику.

👉 Як відзначив Президент, наші відносини з Францією, США та багатьма іншими країнами зміцніли, зокрема, завдяки Саміту, тобто контакту між подружжями лідерів держав. І це не просто щорічні зустрічі в Києві (попри війну вони все одно регулярно відбуваються), а наша постійна співпраця та спільні проєкти.

🤝 Пишаюся, що за чотири роки існування започаткована в Україні міжнародна спільнота вже змінила роль перших леді та джентльменів світу на більш дієву й активну. Ми на практиці переконалися, як багато можемо зробити для наших країн, коли діємо разом. І в новому році запланували та зробимо ще більше.

Зручно, коли текст афіші читається здалеку.
Комфортно, коли місце для паркування не треба шукати.
Безпечно, коли на локації є укриття.

Це свідчить про те, що організатори події завчасно продумали деталі та подбали про найважливіше – про людей. Зіпсувати враження від заходу може навіть мокра парасолька, якщо її нікуди подіти. Або сторінка, яку не розпізнав скринридер під час онлайн-конференції.

📒 Уникнути таких прикростей допоможуть готові інструменти перевірки на доступність – спеціальні чеклісти для онлайн- та офлайн-заходів, зібрані у Гайді безбар’єрних подій, що створений у межах ініціативи «Без бар'єрів».

Зокрема, серед важливих елементів безбар’єрного онлайн-івенту такі:

✔️контрастні кольори та чіткий шрифт;
✔️транскрипція аудіо;
✔️субтитри для відео або залучення перекладача жестовою мовою;
✔️альтернативні тексти для зображень та графіків.

Базові вимоги до проведення безбар’єрних офлайн-заходів:

✔️безпека гостей та учасників;
✔️доступна локація (пандуси, дверні отвори, вбиральні тощо);
✔️зонування (зони входу, реєстрації, очікування, відпочинку);
✔️навігація (напрямні знаки, тактильна навігація та шрифтом Брайля, мнемосхеми, голосові системи, персонал);
✔️інфраструктура для дітей.

Ці пункти будуть корисними як під час планування, так і на фінішному етапі: аби впевнитися, що ви точно нічого не забули та подбали про повагу до всіх гостей.

Повні чеклісти можна знайти наприкінці Гайда безбар’єрних подій, який нині доступний у двох форматах: у вигляді книги та як розділ «Довідника безбар’єрності».

Чи можемо ми нічого не відчувати? Адже інколи ситуація така складна, що хочеться вимкнути емоції зовсім.
Як стишити внутрішній монолог – голос, який постійно звучить у голові й від якого тривожно?
Чи можна навчитися керувати своїми почуттями, аби досягати потрібних цілей?

Про емоційний інтелект і те, як він допомагає людям стати стійкішими, розповів Марк Брекетт, професор, директор центру емоційного інтелекту Єльського університету. Він став гостем нового епізоду сезону «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» від The Village Україна, що виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».

Експерт наголошує, що навички емоційного інтелекту – не щось, чого людина навчається в ранньому віці й потім використовує. Це щоденна праця над собою протягом усього життя. Як приклад він наводить набуте вміння сказати собі: «Агов, ти впораєшся з цим! Ці почуття не назавжди. Були справді паскудні дні. Були й хороші дні. Сьогодні паскудний. Завтра буде краще».

Конспект інтерв'ю тут: https://www.village.com.ua/village/life/podcast/358269-prostimy-slovami-4-ep20

Розмову можна прослухати на подкаст-платформах:
▫️ Apple Podcasts – https://bit.ly/3PhWzne
▫️ SoundCloud – https://bit.ly/3VWpu41
▫️ Spotify – https://bit.ly/49W9cOy
▫️ YouTube Music – https://bit.ly/49VVk6X
▫️ YouTube – https://www.youtube.com/watch?v=QN3QRNrDLXs
Дізнатися більше, як розвинути свою стійкість: https://howareu.com/

🦾 Як потиснути долоню людині, що має протез руки? Зазвичай співрозмовник сам ініціює відповідний жест, тож таке вітання є цілком природним і прийнятним. Але в протилежному випадку краще спитати дозволу: «Чи зручно вам потиснути руку?» Саме так, бо протез слід сприймати як звичайну частину тіла.

📒 Тонкощам коректної взаємодії з різними людьми, зокрема зі співрозмовниками, які мають один або кілька протезів, присвячений оновлений розділ «Довідника безбар’єрності». Він рекомендує не акцентувати на ампутації кінцівок, оскільки це може створити відчуття незручності.

Загалом ситуація, коли людина соромиться перебувати в громадських місцях після початку користування протезом, поширена. Допомогти у створенні атмосфери довіри та прийняття найкраще вдасться родині. Але навіть із близькими відкритий і щирий діалог може початися лише за взаємної готовності. Людина, яка користується протезом, не завжди здатна одразу говорити про свої емоції, і це слід поважати.

Буває й навпаки: людина з інвалідністю не тільки розповідає, а й жартує сама про себе. Такий чорний гумор може стати ефективним способом зняття напруги та допомогти легше переживати складні ситуації. Але важливо пам’ятати, що навіть у близьких стосунках гумор має межі.

🧒 І, мабуть, найбільш незручні запитання ставлять діти, часто надмірно голосно або в некоректних формулюваннях. Варто пояснити, що люди іноді втрачають кінцівки через складні обставини, але не стають від цього менш сильними чи значущими. Уникайте зайвих подробиць, які можуть налякати, але ніколи не залишайте питання дитини без відповіді.

Більше про толерантне спілкування читайте в «Довіднику безбар’єрності» – посібнику з сучасної етики взаємодії, створеному в межах моєї ініціативи.

Зберегти емоційно стабільний стан надважливо і дуже складно зараз, коли чутливий контент – на кожному кроці, а стрічки новин переповнені знімками з місць трагедій. На жаль, ми не завжди можемо вплинути на події війни. Але точно здатні контролювати свій інформаційний простір.

Поради щодо здорового споживання новин підготували експерти Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України:

📍 Фільтруйте інформацію та користуйтеся лише достовірними джерелами. Ретельно контролюйте підписки в соціальних мережах, бо тут редакційна політика не регулює контент, тож він може бути особливо травматичним, навіть фейковим. Якщо допис у соцмережах викликає сумніви, важливо перевірити акаунт, що його публікує, та відписатися.

📍 Бережіть себе від медіатравми. Викликати стрес, виснажити, завдати шкоди може не тільки потрапляння у важкі ситуації, а й інформація про них. Намагайтесь уникати повідомлень про події, схожі на ті, які вам особисто довелося пережити. Це складно в умовах, коли потік контенту неконтрольований, проте гарним кроком буде принаймні обмежити ресурси або час перегляду новин.

📍 Визначте персональну межу прийнятності. Який контент ви можете подивитися на спокійній хвилі, а який вибиває зі стабільного емоційного стану. Відкидайте хибне почуття провини, якщо вимкнули відео чи не догортали фото, адже цей перегляд впливає лише на вас, але ніяк не допомагає й не шкодить іншим.

📍 Користуйтеся аптечкою самодопомоги. Її легко завжди тримати під рукою та швидко знайти дієвий засіб для зменшення сили непроханих емоцій.

📍 Приєднуйтеся до потоків інформації, які вас підсилюють. Знайдіть у медіа те, що може сприяти емоційному розвантаженню, відпочинку та розвитку. І не використовуйте увімкнені гаджети як тло: таке медіаспоживання – насправді шум, який втомлює нервову систему.

Більше порад щодо здорового медіаспоживання під час війни, створених у межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я, дивіться на платформі «Ти як?».

Коли жінки одягають військову форму, вони не стають однаковими з чоловіками. Проте несуть рівну відповідальність та однаково виконують небезпечні завдання.

Попри те що ветеранки вміють дати відсіч лютому ворогові, у спілкуванні з цивільними вони часто стикаються зі стереотипами, нерозумінням з боку суспільства їхнього досвіду та ігноруванням потреб.

📍 Захисниці значно більше стигматизовані, оскільки в уявленні багатьох людей жінка та військова служба несумісні.

📍 Ветеранкам складніше з пошуком психологічної підтримки та відновлення. Не завжди реабілітаційні центри адаптовані для жінок, яким немає з ким залишити маленьких дітей.

📍 Після повернення з війни додому на жінок часто чекає не відпочинок, а рутина, побутові та економічні проблеми, ейджизм та громадський осуд.

Про коректну комунікацію з ветеранками розповідає шостий епізод освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія», який можна переглянути на платформі Дія.Освіта або на YouTube-каналі «Ти як?».

💭 «Жінки, у яких повірили, – це чи не найкращі воїни, воїтельки. Надійні, сміливі. Жінка – вона така, що якщо сказала, що стягне, то попри все вона буде стягувати. Навіть якщо дуже важко», – упевнена ветеранка Катерина Приймак, очільниця руху VETERANKA, одна з героїнь серіалу.

У кожному епізоді наголошують, що базовий принцип комунікації з ветеранами – це повага. До людини, її рішень та досвіду – як бойового, так і в мирному житті.

Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ, ГО «Безбар’єрність» та Visa, яка є учасницею спільноти «Бізнес без бар’єрів».