Всі вигорають, але всі вигорають по-різному 🔥
Стрес та вигорання по-різному впливають на людей, їхнє бажання працювати та залишатися в компанії чи рекомендувати її. За результатами спеціального HR дослідження Gradus Research “Очікування від роботодавців у ситуації тотального вигорання” всіх працівників умовно поділили на 5 кластерів:
✔️ хронічно перевантажені
✔️ виснажені та демотивовані
✔️ балансують між натхненням і вигоранням
✔️ стабільні, але байдужі
✔️ залучені й натхненні.
Всі з них замислються про звільнення через стрес або вигорання. Найменше про це думають залучені та натхенні працівники (18%), а найбільше — хронічно перевантажені (75%).
Це також впливає на готовність рекомендувати власне місце роботи. Виснажені та демотивовані готові робити це найменше (показник eNPS становить -68), а залучені та вмотивовані, навпаки, готові рекомендувати власне місце роботи іншим (показник eNPS становить 31).
Більше даних з дослідження “Очікування від роботодавців у ситуації тотального вигорання”
Стрес та вигорання по-різному впливають на людей, їхнє бажання працювати та залишатися в компанії чи рекомендувати її. За результатами спеціального HR дослідження Gradus Research “Очікування від роботодавців у ситуації тотального вигорання” всіх працівників умовно поділили на 5 кластерів:
✔️ хронічно перевантажені
✔️ виснажені та демотивовані
✔️ балансують між натхненням і вигоранням
✔️ стабільні, але байдужі
✔️ залучені й натхненні.
Всі з них замислються про звільнення через стрес або вигорання. Найменше про це думають залучені та натхенні працівники (18%), а найбільше — хронічно перевантажені (75%).
Це також впливає на готовність рекомендувати власне місце роботи. Виснажені та демотивовані готові робити це найменше (показник eNPS становить -68), а залучені та вмотивовані, навпаки, готові рекомендувати власне місце роботи іншим (показник eNPS становить 31).
Більше даних з дослідження “Очікування від роботодавців у ситуації тотального вигорання”
🔥6
Напередодні голосування за законопроєкт, що мав відновити незалежність антикорупційних органів НАБУ і САП, Gradus Research провели термінове опитування серед українців, аби дізнатися, чи громадяни підтримують протести.
👉🏻 96% опитаних обізнані щодо перебігу протестів.
👉🏻 69% опитаних українців підтримують протестувальників.
👉🏻 43% респондентів готові доєднатися до протестів особисто.
👉🏻 63% респондентів переконані, що ці акції матимуть вплив на ситуацію.
👉🏻 Найвищий рівень підтримки — серед молоді, мешканців західного регіону та Києва, респондентів із вищою освітою.
👉🏻 Що саме, на думку людей, спровокувало протести?
Респонденти найчастіше відповідали: “проти обмеження повноважень НАБУ і САП” (18%), “через корупцію в країні” — 14% і “за справедливість” — 8%.
👉🏻 Справедливість, боротьба з корупцією та свобода слова залишаються ключовими орієнтирами для українського суспільства. Ці цінності назвали важливими понад 95% опитаних, незалежно від віку, статі чи регіону.
Більше даних — за посиланням
👉🏻 96% опитаних обізнані щодо перебігу протестів.
👉🏻 69% опитаних українців підтримують протестувальників.
👉🏻 43% респондентів готові доєднатися до протестів особисто.
👉🏻 63% респондентів переконані, що ці акції матимуть вплив на ситуацію.
👉🏻 Найвищий рівень підтримки — серед молоді, мешканців західного регіону та Києва, респондентів із вищою освітою.
👉🏻 Що саме, на думку людей, спровокувало протести?
Респонденти найчастіше відповідали: “проти обмеження повноважень НАБУ і САП” (18%), “через корупцію в країні” — 14% і “за справедливість” — 8%.
👉🏻 Справедливість, боротьба з корупцією та свобода слова залишаються ключовими орієнтирами для українського суспільства. Ці цінності назвали важливими понад 95% опитаних, незалежно від віку, статі чи регіону.
Більше даних — за посиланням
🔥5
Як пересічні українці та бізнес-спільнота оцінюють якість соціального життя в країні під час війни? 🤔
Соціальне життя — одна з небагатьох сфер, де фіксується зростання задоволеності у двох групах. Бізнес-аудиторія: 54% задоволених (проти 48% у 2024), 24% незадоволених. Широка аудиторія: 33% задоволених, 42% незадоволених.
Це може свідчити про певну адаптацію до умов воєнного часу та зміцнення горизонтальних зв’язків.
Більше даних з дослідження «Барометр якості життя» у 2025 році, проведеного спільно Європейською Бізнес Асоціацією і Gradus Research, і повний звіт дослідження шукайте за посиланням
Соціальне життя — одна з небагатьох сфер, де фіксується зростання задоволеності у двох групах. Бізнес-аудиторія: 54% задоволених (проти 48% у 2024), 24% незадоволених. Широка аудиторія: 33% задоволених, 42% незадоволених.
Це може свідчити про певну адаптацію до умов воєнного часу та зміцнення горизонтальних зв’язків.
Більше даних з дослідження «Барометр якості життя» у 2025 році, проведеного спільно Європейською Бізнес Асоціацією і Gradus Research, і повний звіт дослідження шукайте за посиланням
❤2😁1
🔥 75% опитаних українців відчувають наслідки вигорання.
Це не лише про втому чи перевантаження — це про життя в умовах постійної тривоги, втрат, невизначеності та високої внутрішньої мобілізації.
У новому інтерв’ю для польського медіа ONET Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research, говорить про вигорання як системний виклик: не лише для працівників, а й для держави, бізнесу, суспільства в цілому.
Що можуть зробити роботодавці вже зараз?
Gradus має відповідь — на основі даних, зібраних серед працівників, які живуть і працюють у стані хронічного стресу.
🔗 Читайте інтерв’ю за посиланням: https://wiadomosci.onet.pl/swiat/wojna-obudzila-w-ukraincach-nowy-problem-75-proc-osob-czuje-jego-skutki/j1m6z64
Це не лише про втому чи перевантаження — це про життя в умовах постійної тривоги, втрат, невизначеності та високої внутрішньої мобілізації.
У новому інтерв’ю для польського медіа ONET Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research, говорить про вигорання як системний виклик: не лише для працівників, а й для держави, бізнесу, суспільства в цілому.
Що можуть зробити роботодавці вже зараз?
Gradus має відповідь — на основі даних, зібраних серед працівників, які живуть і працюють у стані хронічного стресу.
🔗 Читайте інтерв’ю за посиланням: https://wiadomosci.onet.pl/swiat/wojna-obudzila-w-ukraincach-nowy-problem-75-proc-osob-czuje-jego-skutki/j1m6z64
👍3❤1
Повертатися додому чи залишатися: як змінюються настрої українців у ЄС?
Чи готові українці за кордоном повертатися додому? Або ж вони дедалі більше вкорінюються в країнах ЄС? Gradus Research провів другу хвилю дослідження про фактори, що впливають на рішення українців повертатися додому з Європейського Союзу чи залишатися там. Як і перша хвиля дослідження, результати були презентовані в межах Ukraine Recovery Conference (URC) 2025.
Скільки українських громадян планують повернутися в Україну і коли?
У 2025 році частка тих, хто хоче повернутись в Україну, зросла до 64% — порівняно з 55% торік. Проте цей показник все ще нижчий, ніж у 2023 році (75%). Це свідчить не стільки про однозначне зростання готовності до повернення, скільки про присутнє емоційне прагнення повернутись — попри те, що раціональні стримуючі фактори досі переважають.
Читайте більше на сайті https://gradus.app/uk/open-reports/return-or-stay-how-ukrainian-migrants-sentiments-in-the-eu-are-changing/
Чи готові українці за кордоном повертатися додому? Або ж вони дедалі більше вкорінюються в країнах ЄС? Gradus Research провів другу хвилю дослідження про фактори, що впливають на рішення українців повертатися додому з Європейського Союзу чи залишатися там. Як і перша хвиля дослідження, результати були презентовані в межах Ukraine Recovery Conference (URC) 2025.
Скільки українських громадян планують повернутися в Україну і коли?
У 2025 році частка тих, хто хоче повернутись в Україну, зросла до 64% — порівняно з 55% торік. Проте цей показник все ще нижчий, ніж у 2023 році (75%). Це свідчить не стільки про однозначне зростання готовності до повернення, скільки про присутнє емоційне прагнення повернутись — попри те, що раціональні стримуючі фактори досі переважають.
Читайте більше на сайті https://gradus.app/uk/open-reports/return-or-stay-how-ukrainian-migrants-sentiments-in-the-eu-are-changing/
🔥4👍1
Наш кейс у шорт-листі ESOMAR Awards! ❤️🔥
Дослідження Gradus Research у співпраці зі Starlight Media — «Ламаючи стереотипи у прайм-таймі: як шоу “Холостяк” змінило сприйняття ветеранів з інвалідністю» — потрапило до фінального відбору премії ESOMAR у категорії Best Social Impact Research.
Проєкт показав, як популярний телевізійний формат може змінювати суспільне сприйняття ветеранів із інвалідністю, долаючи упередження та бар’єри.
Пишаємося бути серед фіналістів глобальної премії ESOMAR — провідної світової організації у сфері досліджень і аналітики.
Переможців оголосять наприкінці вересня. Слідкуємо за новинами 🤞🏻
Дослідження Gradus Research у співпраці зі Starlight Media — «Ламаючи стереотипи у прайм-таймі: як шоу “Холостяк” змінило сприйняття ветеранів з інвалідністю» — потрапило до фінального відбору премії ESOMAR у категорії Best Social Impact Research.
Проєкт показав, як популярний телевізійний формат може змінювати суспільне сприйняття ветеранів із інвалідністю, долаючи упередження та бар’єри.
Пишаємося бути серед фіналістів глобальної премії ESOMAR — провідної світової організації у сфері досліджень і аналітики.
Переможців оголосять наприкінці вересня. Слідкуємо за новинами 🤞🏻
❤11👍1
Більшість українців не вірить у швидкий мир, а українське суспільство демонструє єдність у ключових питаннях:
▪️ воєнні злочини керівництва рф мають бути покарані
▪️ репарації — виплачені в повному обсязі
▪️ пом’якшення санкцій проти агресора є неприпустимим
Такі настрої зафіксувало термінове опитування Gradus напередодні зустрічі Трампа і путіна на Алясці.
Повний реліз із даними — за посиланням: https://gradus.app/uk/open-reports/expectations-meeting-alaska/
▪️ воєнні злочини керівництва рф мають бути покарані
▪️ репарації — виплачені в повному обсязі
▪️ пом’якшення санкцій проти агресора є неприпустимим
Такі настрої зафіксувало термінове опитування Gradus напередодні зустрічі Трампа і путіна на Алясці.
Повний реліз із даними — за посиланням: https://gradus.app/uk/open-reports/expectations-meeting-alaska/
❤8👍4🔥2😁2
Віра у краще майбутнє зберігається 💛💙
Частка опитаних українців, які вірять у можливість мати краще життя, у 2025 році складає майже дві третини респондентів і тримається на довоєнному рівні.
Щороку напередодні Дня Незалежності Gradus Research проводить опитування, щоб зрозуміти, як змінюється українське суспільство, його уявлення про життя в країні та бачення майбутнього. У 2025 році традиція продовжена: результати демонструють складну, але водночас стійку картину трансформації нації під час війни.
Більше подробиць за посиланням
Частка опитаних українців, які вірять у можливість мати краще життя, у 2025 році складає майже дві третини респондентів і тримається на довоєнному рівні.
Щороку напередодні Дня Незалежності Gradus Research проводить опитування, щоб зрозуміти, як змінюється українське суспільство, його уявлення про життя в країні та бачення майбутнього. У 2025 році традиція продовжена: результати демонструють складну, але водночас стійку картину трансформації нації під час війни.
Більше подробиць за посиланням
❤5👍2
Розмовляють у побуті українською майже 70% громадян
Спеціальне щорічне опитування Gradus до Дня Незалежності продемонструвало, що все більше українців користуються державною мовою у повсякденному житті.
Якщо у квітні 2022 року українською у побуті розмовляли трохи більше від половини опитаних, то в серпні 2025 року цей показник зріс до 68%.
Це демонструє глибинні суспільні зміни: українська мова закріплюється як щоденна норма. А перехід на неї сприймається не лише як мовний, а й як ціннісний вибір. Це символізує єдність нації у воєнний час.
Більше інсайтів з дослідження за посиланням
Спеціальне щорічне опитування Gradus до Дня Незалежності продемонструвало, що все більше українців користуються державною мовою у повсякденному житті.
Якщо у квітні 2022 року українською у побуті розмовляли трохи більше від половини опитаних, то в серпні 2025 року цей показник зріс до 68%.
Це демонструє глибинні суспільні зміни: українська мова закріплюється як щоденна норма. А перехід на неї сприймається не лише як мовний, а й як ціннісний вибір. Це символізує єдність нації у воєнний час.
Більше інсайтів з дослідження за посиланням
❤20
Ставлення українців до вступу в ЄС та НАТО залишається стабільно позитивним
У 2025 році підтримка європейської та євроатлантичної інтеграції залишається на високому рівні. Більшість громадян висловлюють позитивне ставлення як до вступу України в ЄС, так і до вступу в НАТО.
Порівняно з довоєнним 2021 роком, коли прихильність до інтеграційних кроків була менш одностайною, від початку повномасштабного вторгнення ці показники різко зросли й відтоді тримаються стабільно. Що, вочевидь, свідчить про усвідомлення українцями важливості міжнародних союзів для безпеки та розвитку країни в майбутньому.
Більше інсайтів з дослідження за посиланням
У 2025 році підтримка європейської та євроатлантичної інтеграції залишається на високому рівні. Більшість громадян висловлюють позитивне ставлення як до вступу України в ЄС, так і до вступу в НАТО.
Порівняно з довоєнним 2021 роком, коли прихильність до інтеграційних кроків була менш одностайною, від початку повномасштабного вторгнення ці показники різко зросли й відтоді тримаються стабільно. Що, вочевидь, свідчить про усвідомлення українцями важливості міжнародних союзів для безпеки та розвитку країни в майбутньому.
Більше інсайтів з дослідження за посиланням
❤5😁1
Що об’єднує та роз’єднує українців?
Найсильнішими об’єднуючими чинниками залишаються спільний ворог, почуття належності до української нації та спільне бачення майбутнього країни.
Водночас у 2025 році серед ключових факторів роз’єднання знову виокремлюються різні політичні погляди та оцінка рішень влади, а також різний соціальний статус.
Більше інсайтів з дослідження за посиланням
Найсильнішими об’єднуючими чинниками залишаються спільний ворог, почуття належності до української нації та спільне бачення майбутнього країни.
Водночас у 2025 році серед ключових факторів роз’єднання знову виокремлюються різні політичні погляди та оцінка рішень влади, а також різний соціальний статус.
Більше інсайтів з дослідження за посиланням
👍5❤4
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
💡 Які риси характеру українців найсильніше проявилися під час війни?
Наше щорічне опитування показує:
▪️ Сміливість залишається головною рисою — її відзначають 44% українців у 2025 році (проти 56% у 2023-му).
▪️ Витривалість стабільно на другому місці — близько 40% у всі три роки.
▪️ Жертовність і організованість тримаються на рівні чверті респондентів.
▪️ Зростає орієнтація на себе (з 8% у 2023 до 17% у 2025), що може свідчити про потребу берегти власні ресурси в умовах затяжного стресу.
▪️ Впертість і наполегливість стабільно відзначають близько 15%.
🔎 Дані показують, що сміливість і витривалість стали візитівкою українців у час війни. Водночас суспільство вчиться балансувати між жертовністю та турботою про себе — що теж важлива умова для стійкості.
👉 Більше інсайтів з дослідження за посиланням
Наше щорічне опитування показує:
▪️ Сміливість залишається головною рисою — її відзначають 44% українців у 2025 році (проти 56% у 2023-му).
▪️ Витривалість стабільно на другому місці — близько 40% у всі три роки.
▪️ Жертовність і організованість тримаються на рівні чверті респондентів.
▪️ Зростає орієнтація на себе (з 8% у 2023 до 17% у 2025), що може свідчити про потребу берегти власні ресурси в умовах затяжного стресу.
▪️ Впертість і наполегливість стабільно відзначають близько 15%.
🔎 Дані показують, що сміливість і витривалість стали візитівкою українців у час війни. Водночас суспільство вчиться балансувати між жертовністю та турботою про себе — що теж важлива умова для стійкості.
👉 Більше інсайтів з дослідження за посиланням
❤9
Які можливості відкриються для України після перемоги? 🇺🇦
Дані Gradus показують, що суспільні очікування концентруються навколо кількох напрямів:
▪️ Обороноздатність — ключовий пріоритет. Понад половина опитаних українців у 2024–2025 роках вбачають у цьому головну можливість для держави.
▪️ Інфраструктура та міста — оновлення у сучасний спосіб залишається у топі очікувань і стабільно тримається на рівні 40–42%.
▪️ Світова економічна підтримка — теж на рівні 40%, що демонструє сталість віри у допомогу міжнародних партнерів.
Опитування Gradus демонструє: українці думають про перемогу не лише як про кінець війни, а й як про старт глибокої трансформації країни.
👉 Більше інсайтів з дослідження за посиланням
Дані Gradus показують, що суспільні очікування концентруються навколо кількох напрямів:
▪️ Обороноздатність — ключовий пріоритет. Понад половина опитаних українців у 2024–2025 роках вбачають у цьому головну можливість для держави.
▪️ Інфраструктура та міста — оновлення у сучасний спосіб залишається у топі очікувань і стабільно тримається на рівні 40–42%.
▪️ Світова економічна підтримка — теж на рівні 40%, що демонструє сталість віри у допомогу міжнародних партнерів.
Опитування Gradus демонструє: українці думають про перемогу не лише як про кінець війни, а й як про старт глибокої трансформації країни.
👉 Більше інсайтів з дослідження за посиланням
❤6👍1
Які виклики постануть перед Україною після перемоги?
Дані Gradus Research показують, що суспільні очікування концентруються довкола кількох ключових тем:
▪️ Економічне відновлення та добробут населення — головний виклик для більшості українців. У 2025 році 57% опитаних назвали його найбільш значущим.
▪️ Відновлення міст та інфраструктури стабільно утримує високу планку (54–58%).
▪️ Адаптація ветеранів до мирного життя і забезпечення безпеки деокупованих територій — по 51% у 2025-му, що свідчить про сталу увагу до цих тем.
▪️ Проблеми зі здоров’ям і реабілітацією населення хвилюють 42% респондентів.
▪️ Повернення громадян з-за кордону залишається актуальним для 38%.
▪️ На рівні 35-36% — виклики ментального здоров’я, що поступово зростають у динаміці, а також демографічні питання.
Дані демонструють, що суспільство усвідомлює багатовимірність відбудови: від економіки й безпеки до ментального здоров’я та культурної пам’яті.
👉 Більше інсайтів з дослідження за посиланням
Дані Gradus Research показують, що суспільні очікування концентруються довкола кількох ключових тем:
▪️ Економічне відновлення та добробут населення — головний виклик для більшості українців. У 2025 році 57% опитаних назвали його найбільш значущим.
▪️ Відновлення міст та інфраструктури стабільно утримує високу планку (54–58%).
▪️ Адаптація ветеранів до мирного життя і забезпечення безпеки деокупованих територій — по 51% у 2025-му, що свідчить про сталу увагу до цих тем.
▪️ Проблеми зі здоров’ям і реабілітацією населення хвилюють 42% респондентів.
▪️ Повернення громадян з-за кордону залишається актуальним для 38%.
▪️ На рівні 35-36% — виклики ментального здоров’я, що поступово зростають у динаміці, а також демографічні питання.
Дані демонструють, що суспільство усвідомлює багатовимірність відбудови: від економіки й безпеки до ментального здоров’я та культурної пам’яті.
👉 Більше інсайтів з дослідження за посиланням
❤4👍2
Напередодні виходу свіжого дослідження Gradus щодо медіаспоживання в Україні дивимося на те, як змінюється споживання новин у світі.
🌍 Reuters Institute опублікував Digital News Report 2025, і результати доволі промовисті.
⚡️ Традиційні медіа втрачають вплив. Телебачення, друк і навіть новинні сайти поступаються соцмережам та відеоплатформам. У США соцмережі вперше обігнали ТБ як основне джерело новин (54% проти 50%).
⚡️ Інфлюенсери стають новими ньюзмейкерами. Джо Роган у США, HugoDécrypte у Франції чи TikTok-блогери в Таїланді — вони досягають молодої аудиторії краще за редакції.
⚡️ Фрагментація каналів. Тепер шість платформ мають понад 10% охоплення новинами щотижня: Facebook, YouTube, Instagram, WhatsApp, TikTok і X.
⚡️ TikTok росте найшвидше. У Таїланді він охоплює 49% користувачів для новин, у Малайзії — 40%. Але саме TikTok і Facebook найчастіше називають джерелом фейків.
⚡️ Подкасти та відео — драйвер молодої аудиторії. У США подкасти слухають 15% щотижня, а перегляд відеоновин виріс до 65% глобально. У Філіппінах, Індії та Кенії люди вже більше дивляться новини, ніж читають їх.
⚡️ AI виходить на арену. 7% вже використовують чатботи для новин (15% серед молоді). Користувачі хочуть резюме, перекладів і персоналізації, але водночас бояться зниження довіри.
⚡️ Фейки та недовіра. 58% людей турбує, чи здатні вони відрізнити правду від брехні. Найбільш небезпечними джерелами дезінформації вважають інфлюенсерів (47%) та політиків (47%).
⚡️ Готовність платити за новини стагнує. Лише 18% у багатих країнах мають підписку на онлайн-новини. Лідери — Норвегія (42%) і Швеція (31%), США — 20%.
Тож світ рухається у бік відео, соцмереж і персоналізованих форматів, а довіра до новин залежатиме від того, як медіа поєднають людську експертизу з новими технологіями. Вже скоро зможемо порівняти ці тренди з інсайтами про те, як споживають медіа українці.
🌍 Reuters Institute опублікував Digital News Report 2025, і результати доволі промовисті.
⚡️ Традиційні медіа втрачають вплив. Телебачення, друк і навіть новинні сайти поступаються соцмережам та відеоплатформам. У США соцмережі вперше обігнали ТБ як основне джерело новин (54% проти 50%).
⚡️ Інфлюенсери стають новими ньюзмейкерами. Джо Роган у США, HugoDécrypte у Франції чи TikTok-блогери в Таїланді — вони досягають молодої аудиторії краще за редакції.
⚡️ Фрагментація каналів. Тепер шість платформ мають понад 10% охоплення новинами щотижня: Facebook, YouTube, Instagram, WhatsApp, TikTok і X.
⚡️ TikTok росте найшвидше. У Таїланді він охоплює 49% користувачів для новин, у Малайзії — 40%. Але саме TikTok і Facebook найчастіше називають джерелом фейків.
⚡️ Подкасти та відео — драйвер молодої аудиторії. У США подкасти слухають 15% щотижня, а перегляд відеоновин виріс до 65% глобально. У Філіппінах, Індії та Кенії люди вже більше дивляться новини, ніж читають їх.
⚡️ AI виходить на арену. 7% вже використовують чатботи для новин (15% серед молоді). Користувачі хочуть резюме, перекладів і персоналізації, але водночас бояться зниження довіри.
⚡️ Фейки та недовіра. 58% людей турбує, чи здатні вони відрізнити правду від брехні. Найбільш небезпечними джерелами дезінформації вважають інфлюенсерів (47%) та політиків (47%).
⚡️ Готовність платити за новини стагнує. Лише 18% у багатих країнах мають підписку на онлайн-новини. Лідери — Норвегія (42%) і Швеція (31%), США — 20%.
Тож світ рухається у бік відео, соцмереж і персоналізованих форматів, а довіра до новин залежатиме від того, як медіа поєднають людську експертизу з новими технологіями. Вже скоро зможемо порівняти ці тренди з інсайтами про те, як споживають медіа українці.
Reuters Institute for the Study of Journalism
Digital News Report 2025
The most comprehensive study of news consumption, covering 48 markets around the world.
❤4
Від хаотичного запасання продуктів до раціональнішої економії та турботи про власне здоров’я: війна сформувала нові харчові стратегії українців.
Спеціально для New Food Summit 2025 ми провели свіжу хвилю дослідження, аби побачити, які тенденції закріпилися у 2025, які зникли, а які лише з’являються.
Ексклюзивні дані на New Food Summit 2025 представить соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research Євгенія Близнюк. Вона розповість про:
🌀динаміку харчових звичок у воєнний час;
🌀як змінився бюджет на їжу;
🌀на чому економлять, а що залишають недоторканним;
🌀чи цікавляться здоровим харчуванням і більше піклуються про себе;
🌀як виглядає «споживчий кошик війни».
Але це не все — Євгенія представить інсайти з нового етнографічного дослідження Gradus, що занурює у щоденні практики українців і показує, як реальні сім’ї формують своє меню, обирають продукти та поєднують харчування з ритмом воєнного життя.
Реєстрація на подію
New Food Summit 2025
22–23 жовтня 2025, Київ та онлайн
Спеціально для New Food Summit 2025 ми провели свіжу хвилю дослідження, аби побачити, які тенденції закріпилися у 2025, які зникли, а які лише з’являються.
Ексклюзивні дані на New Food Summit 2025 представить соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research Євгенія Близнюк. Вона розповість про:
🌀динаміку харчових звичок у воєнний час;
🌀як змінився бюджет на їжу;
🌀на чому економлять, а що залишають недоторканним;
🌀чи цікавляться здоровим харчуванням і більше піклуються про себе;
🌀як виглядає «споживчий кошик війни».
Але це не все — Євгенія представить інсайти з нового етнографічного дослідження Gradus, що занурює у щоденні практики українців і показує, як реальні сім’ї формують своє меню, обирають продукти та поєднують харчування з ритмом воєнного життя.
Реєстрація на подію
New Food Summit 2025
22–23 жовтня 2025, Київ та онлайн
❤5
🥇 Ми здобули золото на ESOMAR Awards!
Дослідження Gradus Research у співпраці зі Starlight Media — «Ламаючи стереотипи у прайм-таймі: як шоу “Холостяк” змінило сприйняття ветеранів з інвалідністю» — отримало Gold Prize у номінації Best Social Impact Research.
Цей проєкт довів, що розважальний контент може бути інструментом соціальних змін. Ми показали, як телешоу здатне впливати на суспільні установки, допомагати долати упередження та формувати більш інклюзивне сприйняття ветеранів із інвалідністю.
Для нас це не просто нагорода, а підтвердження важливості досліджень, що змінюють суспільство, і можливість просувати Україну у світі як країну, що ставить у центр уваги теми інклюзії, рівності та підтримки ветеранів. І ми щасливі поділитися цією новиною саме у День захисників і захисниць України, адже ця нагорода — ще один спосіб подякувати тим, хто боронить країну, і зробити їхній досвід видимим для суспільства 💛💙
Дякуємо команді Starlight Media за партнерство та ESOMAR — за визнання на глобальному рівні.
Дослідження Gradus Research у співпраці зі Starlight Media — «Ламаючи стереотипи у прайм-таймі: як шоу “Холостяк” змінило сприйняття ветеранів з інвалідністю» — отримало Gold Prize у номінації Best Social Impact Research.
Цей проєкт довів, що розважальний контент може бути інструментом соціальних змін. Ми показали, як телешоу здатне впливати на суспільні установки, допомагати долати упередження та формувати більш інклюзивне сприйняття ветеранів із інвалідністю.
Для нас це не просто нагорода, а підтвердження важливості досліджень, що змінюють суспільство, і можливість просувати Україну у світі як країну, що ставить у центр уваги теми інклюзії, рівності та підтримки ветеранів. І ми щасливі поділитися цією новиною саме у День захисників і захисниць України, адже ця нагорода — ще один спосіб подякувати тим, хто боронить країну, і зробити їхній досвід видимим для суспільства 💛💙
Дякуємо команді Starlight Media за партнерство та ESOMAR — за визнання на глобальному рівні.
❤16🔥3
Яке майбутнє обирає покоління, що не знає радянського минулого? І чи обирає воно Україну? 🇺🇦
На 11-му Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research, представить спеціальне дослідження про молодь, якій належить будувати країну завтра.
🔹 Конкуренція за таланти. Україна змагається за людський капітал із розвиненими економіками. Ми покажемо, які умови — від безпеки до якості життя — можуть стати вирішальними, аби молодь, що здобуває освіту й досвід за кордоном, обирала Україну.
🔹 Нова ідентичність. Це покоління має інших героїв, цінності й бачення. Ми дослідимо, як вони визначають свободу та чому готові виходити на протести.
Це дослідження допоможе зрозуміти, що саме може втримати молодь у країні та з яким майбутнім вони бачать Україну.
📅 Презентація відбудеться 16 жовтня у Києві, в межах 11-го КМЕФ Ukraine 2.0: The Power of People.
👉 forumkyiv.org/uk
На 11-му Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ) Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research, представить спеціальне дослідження про молодь, якій належить будувати країну завтра.
🔹 Конкуренція за таланти. Україна змагається за людський капітал із розвиненими економіками. Ми покажемо, які умови — від безпеки до якості життя — можуть стати вирішальними, аби молодь, що здобуває освіту й досвід за кордоном, обирала Україну.
🔹 Нова ідентичність. Це покоління має інших героїв, цінності й бачення. Ми дослідимо, як вони визначають свободу та чому готові виходити на протести.
Це дослідження допоможе зрозуміти, що саме може втримати молодь у країні та з яким майбутнім вони бачать Україну.
📅 Презентація відбудеться 16 жовтня у Києві, в межах 11-го КМЕФ Ukraine 2.0: The Power of People.
👉 forumkyiv.org/uk
❤3
🇺🇦 Між емоційним прагненням і раціональним стримуванням: Як змінились плани українців повертатися з ЄС? — коротко зі свіжої колонки Євгенії Близнюк на NV Бізнес
⚡️ Емоції проти раціо
64% українців за кордоном кажуть, що хочуть повернутися — більше, ніж торік (55%).
Але все менше вірять, що це реально. Емоційне прагнення є, та раціональні аргументи — від умов безпеки до роботи — стримують.
⚡️Головна зміна 2025 року
Уперше основною причиною залишатися стала вища якість життя в країнах ЄС.
Торік це була безпека. Фокус змістився від виживання до добробуту та професійної реалізації.
⚡️ Події останніх місяців змінили контекст
Скорочення програм підтримки біженців, зростання риторики щодо міграції, але водночас — глибша інтеграція українців у нові спільноти.
Діти ходять до шкіл, з’являється стабільність і відчуття “вкорінення”.
⚡️Повернення = нова адаптація
Багато хто усвідомлює: переїхати назад означає знову починати з нуля. І саме цей страх часто стає сильнішим за ностальгію.
⚡️ Висновок для України
Міграційні настрої — це не абстрактна соціологія. Вони напряму впливають на демографію, ринок праці, освітню систему, соціальний капітал. Сьогодні українці, які мігрували, ще мають емоційне бажання повернутись, однак поступово зникає впевненість у можливості це зробити.
Для державної політики це означає одне: потрібні чіткі, конкретні сигнали для українців за кордоном. Програми підтримки повернення, можливості працевлаштування, житлові проєкти, послідовна комунікація.
📎 Детальніше — у колонці Євгенії Близнюк, соціологині, засновниці та директорки Gradus Research, на NV Бізнес
⚡️ Емоції проти раціо
64% українців за кордоном кажуть, що хочуть повернутися — більше, ніж торік (55%).
Але все менше вірять, що це реально. Емоційне прагнення є, та раціональні аргументи — від умов безпеки до роботи — стримують.
⚡️Головна зміна 2025 року
Уперше основною причиною залишатися стала вища якість життя в країнах ЄС.
Торік це була безпека. Фокус змістився від виживання до добробуту та професійної реалізації.
⚡️ Події останніх місяців змінили контекст
Скорочення програм підтримки біженців, зростання риторики щодо міграції, але водночас — глибша інтеграція українців у нові спільноти.
Діти ходять до шкіл, з’являється стабільність і відчуття “вкорінення”.
⚡️Повернення = нова адаптація
Багато хто усвідомлює: переїхати назад означає знову починати з нуля. І саме цей страх часто стає сильнішим за ностальгію.
⚡️ Висновок для України
Міграційні настрої — це не абстрактна соціологія. Вони напряму впливають на демографію, ринок праці, освітню систему, соціальний капітал. Сьогодні українці, які мігрували, ще мають емоційне бажання повернутись, однак поступово зникає впевненість у можливості це зробити.
Для державної політики це означає одне: потрібні чіткі, конкретні сигнали для українців за кордоном. Програми підтримки повернення, можливості працевлаштування, житлові проєкти, послідовна комунікація.
📎 Детальніше — у колонці Євгенії Близнюк, соціологині, засновниці та директорки Gradus Research, на NV Бізнес
NV
Між емоційним прагненням і раціональним стримуванням: Як змінились плани українців повертатися з ЄС
Четвертий рік мільйони українців живуть поза межами рідного дому. І хоча тема вимушеної міграції звучить у суспільному дискурсі постійно, за цими словами — живі люди, їхня втома, адаптація, сподівання і все частіше — запитання: «Чи повертатися?».
❤3