Εἰς ᾽Έρωτα
Anacreontea fr. 35
Ерота якось, що поміж троянд тинявся,
розбуркана ним вжалила бджола.
З опухлим пальцем він кричить, несеться,
і у стрімкім польоті поспішає
до дивовижної Кифери:
«Ой мамо, - скимлить, - я пропав,
і геть вмираю:
мала зміюка з крилами,
що у селян бджолою зветься,
у мене вп’ялася».
Промовила ж богиня:
«Диви, яких страждань тобі завдало
малесенької бджілки жало.
Як боляче ж є тим, у кого,
свої ти стріли вержеш!»
᾽Έρως ποτ᾽ ἐν ῥόδοισι
κοιμωμένην μέλιτταν
οὐκ εἶδεν, ἀλλ᾽ ἐτερώθη
τὸν δάκτυλον· παταχθεὶς
τὰς χεῖρας ὠλόλυξεν·
δραμὼν δὲ καὶ πετασθεὶς
πρὸς τὴν καλὴν Κυθήρην,
ὄλωλα, μᾶτερ, εἶπεν,
ὄλωλα, κἀποθνήσκω·
ὄφις μ᾽ ἔτυψε μικρὸς
πτερωτὸς, ὃν καλοῦσιν
μέλιτταν οἱ γεωργοί.
ἁ δ᾽ εἶπεν· εἰ τὸ κέντρον
πονεῖ τὸ τᾶς μελίττας,
πόσον δοκεῖς πονοῦσιν,
᾽Έρως, ὅσους σὺ βάλλεις;
Anacreontea fr. 35
Ерота якось, що поміж троянд тинявся,
розбуркана ним вжалила бджола.
З опухлим пальцем він кричить, несеться,
і у стрімкім польоті поспішає
до дивовижної Кифери:
«Ой мамо, - скимлить, - я пропав,
і геть вмираю:
мала зміюка з крилами,
що у селян бджолою зветься,
у мене вп’ялася».
Промовила ж богиня:
«Диви, яких страждань тобі завдало
малесенької бджілки жало.
Як боляче ж є тим, у кого,
свої ти стріли вержеш!»
А ось так описує цю історію Θеокрит:
19. ΚΗΡΙΟΚΛΕΠΤΗΣ
Τὸν κλέπταν ποτ᾽ Ἔρωτα κακὰ κέντασε μέλισσα
κηρίον ἐκ σίμβλων συλεύμενον, ἄκρα δὲ χειρῶν
δάκτυλα πάνθ᾽ ὑπένυξεν. ὃ δ᾽ ἄλγεε καὶ χέρ᾽ ἐφύση
καὶ τὰν γᾶν ἐπάταξε καὶ ἅλατο, τᾷ δ᾽ Ἀφροδίτᾳ
5δεῖξεν τὰν ὀδύναν, καὶ μέμφετο ὅττι γε τυτθόν
θηρίον ἐντὶ μέλισσα καὶ ἁλίκα τραύματα ποιεῖ.
χἀ μάτηρ γελάσασα· «τὺ δ᾽ οὐκ ἴσος ἐσσὶ μελίσσαις,
ὃς τυτθὸς μὲν ἔεις τὰ δὲ τραύματα ἁλίκα ποιεῖς;»
Ось переклад від підписника tametataphysica
СОТОКРАД
Злодія якось Ерота | злая поранила бджілка.
З вулика соти таскав, | а та його в пальчика кінчик
боляче вжалила. Він же | від болю завив та на палець
свій він задмУхав; та тУпав | ногАми, скакАв. Й Афродіті:
"Ось, — каже, — як я страждаю!". | Жаліється: як же маленький
звір, хоч і бджілка, єдАнче | шкоди завдав він значної?
Мати ж його, розсміявшись: | "А тИ не такий же, як бджілка?
Як і вона — хоч маленький, | знАчную шкоду приносиш".
19. ΚΗΡΙΟΚΛΕΠΤΗΣ
Τὸν κλέπταν ποτ᾽ Ἔρωτα κακὰ κέντασε μέλισσα
κηρίον ἐκ σίμβλων συλεύμενον, ἄκρα δὲ χειρῶν
δάκτυλα πάνθ᾽ ὑπένυξεν. ὃ δ᾽ ἄλγεε καὶ χέρ᾽ ἐφύση
καὶ τὰν γᾶν ἐπάταξε καὶ ἅλατο, τᾷ δ᾽ Ἀφροδίτᾳ
5δεῖξεν τὰν ὀδύναν, καὶ μέμφετο ὅττι γε τυτθόν
θηρίον ἐντὶ μέλισσα καὶ ἁλίκα τραύματα ποιεῖ.
χἀ μάτηρ γελάσασα· «τὺ δ᾽ οὐκ ἴσος ἐσσὶ μελίσσαις,
ὃς τυτθὸς μὲν ἔεις τὰ δὲ τραύματα ἁλίκα ποιεῖς;»
Ось переклад від підписника tametataphysica
СОТОКРАД
Злодія якось Ерота | злая поранила бджілка.
З вулика соти таскав, | а та його в пальчика кінчик
боляче вжалила. Він же | від болю завив та на палець
свій він задмУхав; та тУпав | ногАми, скакАв. Й Афродіті:
"Ось, — каже, — як я страждаю!". | Жаліється: як же маленький
звір, хоч і бджілка, єдАнче | шкоди завдав він значної?
Мати ж його, розсміявшись: | "А тИ не такий же, як бджілка?
Як і вона — хоч маленький, | знАчную шкоду приносиш".
Forwarded from Час історій
До 300 року до н.е. жінкам у Стародавній Греції заборонялося займатися медициною - аж поки Агнодіка не змінила історію. Вдаючи із себе чоловіка, вона вивчала медицину в Александрії, а згодом почала лікувати жінок в Афінах. Одного разу, коли жінка у пологах відмовилася від її допомоги, вважаючи її чоловіком, Агнодіка відкрила свою справжню особистість і успішно прийняла дитину. Звістка про це швидко поширилася, і жінки почали звертатися до неї, віддаючи перевагу її лікуванню перед послугами чоловіків-лікарів. Однак це викликало заздрість і призвело до судового процесу, під час якого її спочатку звинуватили у спокушанні пацієнток, а пізніше - у незаконному зайнятті медициною як жінка. Проте афінянки, включно з дружинами суддів, організували протест, що змусило суд відмінити вирок, проклавши шлях для легального допуску жінок до медицини. Таким чином, Агнодіка стала першою задокументованою жінкою-лікарем і гінекологом у Греції. Це звісно якщо вірити легенді.
А ось про історію.
Агнодіка (Agnodike, Ἀγνοδίκη) згадується переважно в працях римського автора Гая Юлія Гігіна (1 ст. до н.е.—1 ст. н.е.), проте сучасні історики сумніваються у фактичності її історії, припускаючи, що вона могла бути легендарною фігурою або алегорією боротьби жінок за право на освіту й медичну практику.
У Стародавній Греції медицина була тісно пов’язана з культами богів, зокрема Асклепія, а лікарі (ἰατροί) проходили навчання у чоловічих медичних школах. Жінки, однак, відігравали певну роль у народній медицині та акушерстві, хоча їхній доступ до формальної освіти був обмежений. Імовірно, заборона на лікарську практику жінками в Афінах могла бути пов’язана із загальним патріархальним устроєм суспільства, який суворо регламентував жіночі права та обов’язки.
Барельєф, знайдений в Остії (сучасна Італія), інтерпретується деякими дослідниками як зображення Агнодіки, яка допомагає при пологах. Проте його зв’язок із конкретною історичною постаттю не підтверджений. Ймовірніше, це загальна сцена, що ілюструє акушерську практику в античному світі.
А ось про історію.
Агнодіка (Agnodike, Ἀγνοδίκη) згадується переважно в працях римського автора Гая Юлія Гігіна (1 ст. до н.е.—1 ст. н.е.), проте сучасні історики сумніваються у фактичності її історії, припускаючи, що вона могла бути легендарною фігурою або алегорією боротьби жінок за право на освіту й медичну практику.
У Стародавній Греції медицина була тісно пов’язана з культами богів, зокрема Асклепія, а лікарі (ἰατροί) проходили навчання у чоловічих медичних школах. Жінки, однак, відігравали певну роль у народній медицині та акушерстві, хоча їхній доступ до формальної освіти був обмежений. Імовірно, заборона на лікарську практику жінками в Афінах могла бути пов’язана із загальним патріархальним устроєм суспільства, який суворо регламентував жіночі права та обов’язки.
Барельєф, знайдений в Остії (сучасна Італія), інтерпретується деякими дослідниками як зображення Агнодіки, яка допомагає при пологах. Проте його зв’язок із конкретною історичною постаттю не підтверджений. Ймовірніше, це загальна сцена, що ілюструє акушерську практику в античному світі.
Птаха маю над домом,
що папугою зветься.
Є хатинка у нього,
де щасливо живе він.
Дивовижна та птиця:
візерункове пір'я.
А яке ж ото диво,
як додому вертаюсь:
"Здрастуй, — каже, — добродій!"
А коли вийду я з дому:
"Друже, — мовить, — вітаю!"
А коли схоче помучать
Воду каже принести.
А коли сильно збажає,
хліба просить принести,
І клює мого пальця,
Як я усе не приношу!
Переклад від tametataphysica
що папугою зветься.
Є хатинка у нього,
де щасливо живе він.
Дивовижна та птиця:
візерункове пір'я.
А яке ж ото диво,
як додому вертаюсь:
"Здрастуй, — каже, — добродій!"
А коли вийду я з дому:
"Друже, — мовить, — вітаю!"
А коли схоче помучать
Воду каже принести.
А коли сильно збажає,
хліба просить принести,
І клює мого пальця,
Як я усе не приношу!
Переклад від tametataphysica
Давньогрецька мова
До дня св. Валентина
А ось варіант від відомого Назара Ващишина
О, анакреонтика. Колись давно я то все переклав. І так воно й лежить у шухляді)
Коли Ерот на ружах
Бджоли, що спала тихо,
Не вгледів — та вжалила
Його у пальчик. З криком,
Руками розмахавши,
Побіг, помчав він хутко
До пишної Кіпріди.
“Пропав я, мамо, - каже, -
Пропав я, помираю!
Маленький змій крилатий
Вжалив мене — він зветься
Бджолою в хліборобів.
А та: “Як жало бджілки
Тобі так дошкуляє,
То уяви, що роблять
Твої, Ероте, стріли.”
О, анакреонтика. Колись давно я то все переклав. І так воно й лежить у шухляді)
Коли Ерот на ружах
Бджоли, що спала тихо,
Не вгледів — та вжалила
Його у пальчик. З криком,
Руками розмахавши,
Побіг, помчав він хутко
До пишної Кіпріди.
“Пропав я, мамо, - каже, -
Пропав я, помираю!
Маленький змій крилатий
Вжалив мене — він зветься
Бджолою в хліборобів.
А та: “Як жало бджілки
Тобі так дошкуляє,
То уяви, що роблять
Твої, Ероте, стріли.”
Якась поетична пошесть )
Ще один варіант від tametataphysica
Ерос якось у розах
сплячу бджолу не помітив.
Боляче пальця поранив,
раптом побіг і розставив
руки. Та до Афродіти:
"Помер, помер я, матко!
Помер, насмерть убили!
В руку крилата упилась
змійка; бджолой називають
пахарі злую ту птицю!"
Мати ж на те йому каже:
"Жало якщо тої бджілки
стільки страждання приносить,
скільки ж, Ероте, учинять
жала, що ти запускаєш?"
Ще один варіант від tametataphysica
Ерос якось у розах
сплячу бджолу не помітив.
Боляче пальця поранив,
раптом побіг і розставив
руки. Та до Афродіти:
"Помер, помер я, матко!
Помер, насмерть убили!
В руку крилата упилась
змійка; бджолой називають
пахарі злую ту птицю!"
Мати ж на те йому каже:
"Жало якщо тої бджілки
стільки страждання приносить,
скільки ж, Ероте, учинять
жала, що ти запускаєш?"
Як сказати візантійською ґрекою "білий-пребілий"?
Аналоґом нашого префіксу "пре-" у значенні "дуже", "повністю" виступає префікс "κατα-"
отже, білий-пребілий -
#ґраматика, #словотвір
Аналоґом нашого префіксу "пре-" у значенні "дуже", "повністю" виступає префікс "κατα-"
отже, білий-пребілий -
λευκὸς κατάλευκος
#ґраматика, #словотвір
Нагадую про постійну акцію "слово дня". В коментах до цього посту пишіть українські слова, згодом будуть опубліковані їхні переклади.