tgoop.com/IHannibal/510
Last Update:
НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ
Якщо нашим співгромадянам поставити запитання “чи ідентифікуєш ти себе, як українця/українку”, то вони відповідять “так”. Проте, чимало людей зараз сперечається з приводу того, хто є “справжніми” та “правильними” українцями. Вони це роблять на матеріалі “Фортеця Львів”, “мова агресора”, “шо по гуманітарці у Львові”, “якби не ви там на сході зі своєю російською, то війни не було б” та інших виродських закидів, які особисто мені бридкі, огидні та потворні. Дивно:
Всі ідентифікують себе справжніми українцями, але ідентифікації виходять якісь дуже різні. Як так? Запрошую вас поміркувати на цю тему. Будьте уважні.
У філософії є таке поняття, як “щойність речі”. Тобто це сутнісні ознаки, які роблять цю річ цією річчю. Ознаки, без яких ця річ перестає бути цією річчю. Наприклад, яблуко:
У нього є акцидентальні ознаки, тобто ті, що можуть змінюватися (колір, смак, розмір), і у нього є сутнісна ознака — деяка яблучність (щойність). Ознака, без якої яблуко перестає бути яблуком. А що є видовими ознаками українства (українського буття)?
Приклади акцидентальних, мінливих ознак:
-етнос (ми поліетнічна та полікультурна держава, де мешкають представники понад 100 різних національностей, але є громадянами України)
-мова (знати державну — бажано, але разом з цим вільно можна мати російську або мову інших меншин у якості рідної, та при цьому вважати себе українцем/українкою)
-релігія (хоч в Україні домінуючою релігією є православна, тут живуть представники багатьох інших релігій та атеїсти, проте всі вони вважають себе українцями)
А теперь запитання: що є нашою українськістю (сутністю, щойністю)? Що є системоутворюючим чинником українського буття? Без чого українство перестає бути українством? На жаль, узвичаєної відповіді на це в нас наразі немає.
Для того, щоб наблизитися до розуміння цього, потрібно відповісти на 4 інших запитання:
-хто ми?
-чого ми хочемо?
-щоб що? (мета)
-яке майбутнє ми бажаємо побудувати? (потрібна картинка)
Відповіді на ці запитання стануть першим кроком до розуміння того, що є сутністю українського буття та до висвітлення картини майбутнього, яке ми будуємо — речей, які дійсно нас об’єднуватимуть і дадуть зрозуміти, що ж таке “бути українцем”. А до тих пір, ми приречені слухати та читати щось на кшталт:
“Розмовляєш російською — ти неправильний українець.”
“Споживаєш російський контент — ти неправильний українець.”
“Іноді дозволяєш собі розважатися, поки хлопці та дівчата гинуть на фронті — ти неправильний українець.”
“Не донатиш = тобі начхати на воєнну безпеку країни — ти неправильний українець.”
“Донатиш = відкуповуєшся — ти неправильний українець.”
“Критикуєш певні групи українців = розколюєш народ — ти неправильний українець.”
До речі, щоб щось розколоти, потрібно щоб те, що будемо розколювати, взагалі існувало. І щоб воно спочатку було цілісним. А цілісним воно буде тільки за умови, що воно буде організовано навколо якоїсь системоутворюючої ідеї (чи ідей). Тож:
Нас неможливо розколоти, оскільки, поки що, нема чого розколювати — немає центральної ідеї. І усі ті перераховані вище закиди можливі тільки через те, що в нас немає спільного розуміння того, що є “щойністю”, сутністю українства — ідеї чи корпусу ідей, які б являли собою українськість та об’єднували усіх або переважну більшість українців.
Тож, я пропоную кожному міцно замислитися над наступними запитаннями:
-хто ми?
-чого ми хочемо?
-щоб що?
-яке майбутнє ми будуємо за великим рахунком?
-без чого українство — не українство (що є нашою щойністю, українськістю?)
Українська ідентифікація — це бажання поділяти зі співгромадянами той унікальний спосіб життя, який притаманний саме українському буттю, що базується на певній українськості, а також готовність захищати цей спосіб життя від тих, хто посміє на нього зазіхнути. І саме цей спосіб життя нам ще тільки належить винаходити.
До зв’язку.)
BY Alex Kovalevsky. Мышление.
Share with your friend now:
tgoop.com/IHannibal/510