Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Росіянин вирішив зіграти у хованки. Але хижаки не люблять довгі пошуки – запустили в укриття FPV із запальничкою.
Результат? Гараж перетворився на імпровізовану духову шафу. Усього за кілька хвилин рівень обсмаження окупанта досягнув стандартів високої кухні
Підписуйся на наші сторінки:
Telegram | Instagram | Facebook
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Олексій Білошицький
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Так хотів узяти Торецьк, що аж дупу розірвало 🔫
Наші хижаки феєрично ліквідували окупанта. Другий скид прийшовся саме на те місце, яким він думав, їдучи в Україну!
😎
Наші хижаки феєрично ліквідували окупанта. Другий скид прийшовся саме на те місце, яким він думав, їдучи в Україну!
😎
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Світла пам’ять Герою: патрульний Максим Гречишкін віддав життя за Батьківщину
Максим завжди був там, де найбільше потрібна допомога. Він не боявся труднощів — навпаки, завжди сміливо йшов їм назустріч.
Максим служив у патрульній поліції Луганської області з 2016 року. На початку повномасштабного вторгнення він разом із колегами евакуйовував людей, розвозив допомогу тим, хто не встиг виїхати.
Його знання та навички були неоціненними, адже Максим умів ремонтувати автомобілі. У час, коли кожне авто на вагу золота, це стало справжнім порятунком. Завдяки його вмінням транспорт знову рушав у дорогу — щоб везти луганчан у безпечні місця та доставляти допомогу.
Згодом, під навалою ворога, Максим був змушений покинути свій рідний дім та переїхати разом із сім’єю на Київщину, де він продовжив нести службу в батальйоні патрульної поліції в селі Чайки.
"Легко знаходив спільну мову з усіма. Був порядною, чесною, доброю людиною, завжди допомагав, коли це було необхідно", — згадує колега Максима.
У 2023 році він став на захист Батьківщини у складі бойової бригади Департаменту патрульної поліції "Хижак". На жаль, у лютому 2024 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині, Максим загинув.
"Максим залишиться для мене життєрадісною, доброю та чесною людиною, яка завжди могла прийти на допомогу. Йому можна було зателефонувати будь-коли — він завжди відповідав, допомагав, вислуховував і давав пораду. Це дуже болісна втрата для мене. Я втратив друга, напарника, з яким нас пов’язує багато різних ситуацій, багато спогадів", — згадує колега Максима, з яким він служив у патрульній поліції Луганської області.
Для нас Максим — це символ мужності, сили духу та любові до Батьківщини. Наш обов’язок — продовжити його боротьбу та назавжди зберегти пам’ять про нього у наших думках і серцях...
Вічна слава Герою! Не забудемо й не пробачимо...
Максим завжди був там, де найбільше потрібна допомога. Він не боявся труднощів — навпаки, завжди сміливо йшов їм назустріч.
Максим служив у патрульній поліції Луганської області з 2016 року. На початку повномасштабного вторгнення він разом із колегами евакуйовував людей, розвозив допомогу тим, хто не встиг виїхати.
Його знання та навички були неоціненними, адже Максим умів ремонтувати автомобілі. У час, коли кожне авто на вагу золота, це стало справжнім порятунком. Завдяки його вмінням транспорт знову рушав у дорогу — щоб везти луганчан у безпечні місця та доставляти допомогу.
Згодом, під навалою ворога, Максим був змушений покинути свій рідний дім та переїхати разом із сім’єю на Київщину, де він продовжив нести службу в батальйоні патрульної поліції в селі Чайки.
"Легко знаходив спільну мову з усіма. Був порядною, чесною, доброю людиною, завжди допомагав, коли це було необхідно", — згадує колега Максима.
У 2023 році він став на захист Батьківщини у складі бойової бригади Департаменту патрульної поліції "Хижак". На жаль, у лютому 2024 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині, Максим загинув.
"Максим залишиться для мене життєрадісною, доброю та чесною людиною, яка завжди могла прийти на допомогу. Йому можна було зателефонувати будь-коли — він завжди відповідав, допомагав, вислуховував і давав пораду. Це дуже болісна втрата для мене. Я втратив друга, напарника, з яким нас пов’язує багато різних ситуацій, багато спогадів", — згадує колега Максима, з яким він служив у патрульній поліції Луганської області.
Для нас Максим — це символ мужності, сили духу та любові до Батьківщини. Наш обов’язок — продовжити його боротьбу та назавжди зберегти пам’ять про нього у наших думках і серцях...
Вічна слава Герою! Не забудемо й не пробачимо...
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM