​​Гуайе, або-ж Г'оайе, також якщо перекладати по-одній з версій: сміливі — плем'я адигів, що проживало в Чорноморщині, до їх майже до повного витіснення в кінці Кавказької війни, зникненням говору та втрати суб'єктності. Ще на 1930 рік, повідомлялося лишенл про кіка родів в аулі Тхьег'апш. Були в свій час доволі впливовими, давши велику кікість княжих родів.

Бойовище на Кубани!

Браття й сестри!

Нагадуємо, що сьогодні о 20:00, на каналі "Січова Братія" відбудуться читання для всього визвольного козацького руху.

Звіть усих знайомих, хто дорожить ідеалами будь-якої зі спільнот, вечір обіцяє бути насиченим.

–Сьогодні
–20:00 за Києвом

Мир Вам!

[☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ
[☧]Ꮯічᴏʙᴀ Бᴩᴀᴛія

[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи:@AnghartaBot
[☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи:@A_Rtuur

Доєднуємося до стріму. Приблизно одну годину ми будемо слухати гостя, далі я якщо будуть питання побазікаю вас. Не соромтеся, заходьте, слухайте, пишіть свої думки і тому подібне.

Коментарі під сим дописом використтвуйте як коментарі до стріму.

Бойовище на Кубани!

​​Kosaken-Aufklärungs-Abteilung

Зі початком Німецько-Радянської війни почали виникати козачі повстанський підрозділів, одним з яких став чисельністю в 80 осіб загін військового старшини Миколи Назаренка, котрий втік зі в'язниці на Кавказ та орґанізував повстанців. Вже у вересні почали доєднуватися нові групи, через що загін виріс до 400 бійців поділених на підрозділи з ріжними напрямками боротьби.

У жовтні, майже були перехоплені більшовицькою сволотою, але були врятовані XIV механізованого корпусом генерала Густава фон Вітерсхейма. Після недовгих перемовин, увішло як козачий розвідувальний загін в рамках корпусу. Брали участь у звільнені Низів Дону, після чого підпорядкувані були 1-й танковій армії генерала фон Кляйста та вирушили на Грозний, а за ним до Каспію, рубаючи червоних донських козаків. Вчастували в боях при Сталінграді, вирвашись з оточення направилися до Херсону, там були розформовані та переведені в 1-шу козачу дивізію.

Бойовище на Кубани!

Короткая статья разбирающая происшествия внутри Российской Федерации, а также недавние боевые действия в Курской области.

Центр аналитики »Трисмегист«

Казак — не то что передается лишь по крови, это то что горит в душе, это судьба, это призвание стоять на острие времени и быть её авангардом. В нашем мире, полном упадка и мертвых идеалов, казачий дух — молния разящая тьму либеральной прозаичности. Война за выживание Казачества идёт на разных фронтах, на поле брани, и в умах людей. Война агитационная играет не менее важную роль, и так было всегда. Как и любое движение, мы нуждаемся в людях, что готовы создавать эстетику идей нового времени, чьи истоки восходят к прошлому. Создать внешний вид, что апеллирует к чувственным душам масс – является нашей основной задачей и та основа что взяла Творча Спилка. Дизайн - станет одним из знамений новой войны.

Наш бот: @CreativeCommunication_bot
Ауторъ допыса: Пылыпъ Дубъ

Бойовище на Кубани!

Боспорська єпархія

Маловідома стародавня єпархія зі центром в місті Пантікапеї та розповсюджуючи свій влив на землі Криму, Кубани і навіть низовій Дону. Перший еписком Теофіл Боспорський (Готський іноді навіть Скитський) брав участь в Никєйському Соборі підписавши ëго документи (се вказує на нікейський напрямок єпархії епискомства і відділяє від готського аріянства). Проте, вже наступник був однозначним аріянином, леґендарний єпископ Вульфіла, що написав Готську Біблію та багато чого ще. Наступним став єпископ Селіна, а за ним ставленик Риму – єпископ Уніла, після смерті котрого утворилося ряд нових єпископатів.

Єпархія Боспорська виросла в певний мент часу до автокефальної архієпархії. Проте в подальшому її  було зруйновано нашестям Іга, проте вже найближчим часом ёго намагалися відродити генуезці, проте вже католицького толку, так звана Воспорська єпархія. Розповсюлження католицизму та успішна політична гра, привела до утворення Митрополі. Нажаль, Воспоро закінчило вже через завоювання Османами.

Є ДУЖЕ ВАЖЛИВИЙ НЮАНС: в нас є инший єписком періода Теофіла, котрий вважався Боспорським, а також сама єпархія з'являлася саме в Боспорській державі, котру потім завоювали готи. Се вказує на більш ранню хісторію, проте се тре шукати. Потім напишу новий, як тіки вивчу краще цю тему. А сим дописом я починаю серію записів на тему християнських адміністрацій на землях нашої країни.

Бойовище на Кубани!

Radfahr-Sicherungs-Regiment 4

В жовтні 1941 року була звільнена станиця Сінявська і тогді-ж сотня охочіх доєдналися до сотений добровольчий загін вахмістра Ікрякова. На наступний місяць отримав назву 9-й ескадрон 4-го охоронного велосипедного полку, для охорони та боротьби з партизанами. В перше півріччя 1942 року діяв у тилах 1-шу танкову армію в районі Майкопу. Разом з иншими козачими частинами у липні 1943 ескадрон перекинули до навчального табору у Млаві, де його ввели до 5-го донського полку кавалерії 1-ї козачої дивізії.

Бойовище на Кубани!

Radfahr-Sicherungs-Regiment 10

Тим часом влітку 1944 у 4-му охоронному велосипедному полку групи армій «Південна Україна» було створено 10-й козачий ескадрон, який восени був розгромлений на фронті в боях з Червоною армією.

Бойовище на Кубани!

Доброї ночі, шановна шляхто! Сьогодні наш рух стоїть на порозі нових випробувань і звершень. У часи, коли панує брехня, маніпуляції та зрада, люди забувають про справжню силу слова. Але ми віримо в правду — ту, яка об'єднує, і слова, які надихають та дарують надію на краще майбутнє. Ми запрошуємо вас приєднатися до цієї місії.

Ми шукаємо талановитих та натхненних копірайтерів до лав нашої організації. Разом ми будемо відроджувати справжній козацький дух, що живе в лиш козацьких серцях, і переносити його в сучасний світ.

Якщо ти маєш любов до рідної землі, вмієш писати так, щоб слова запалювали серця, і прагнеш працювати в команді однодумців, що несуть зміни — тоді тобі до нас. Разом ми створимо потужний інформаційний ресурс, який стане голосом козацьких націй, об’єднуючи тих, хто прагне зберегти та захистити наші цінності.

Що потрібно від тебе: – Любов до рідної землі та повага до її історії – Здатність писати яскраво, переконливо й натхненно – Готовність працювати в команді, яка прагне змінити хід історії

Ставай до строю! Якщо в твоїх жилах тече козацька кров або ти прагнеш долучитися до цього славного руху — пиши нам!

Разом ми створимо нову козацьку добу!

Наш бот: @Group91_bot
Аутор дописа: Михайло

Бойовище на Кубани!

Старый, плохой, но горячо любимый мною арт. Не знаю почему, но мне нравится рисовать ночные пейзажи.

ᚼ - Арт в честь уже прошедшего дня рождения казака, силача старой школы и чемпиона мира по французской борьбе - Ивана Максимовича Поддубного, богатыря старой закалки. Арт я закончил ещё вечером 7 октября, но потом работе пришлось пережить ещё несколько изменений. Вышло неплохо, но всегда есть куда стремиться. Постараюсь в будущем радовать вас работами качеством получше.

Полтавський кошового отамана Сидора Білого полк

Утворений 14 січня 1788 року і з того часу часто переформатовувався, то у батальйон, то об'єднувався з иншими в єдиний полк, то ці полки ділилися на нові полки. Проте вже в 1904 році остоточно сформований зі незміною назвою. Проте, ведучи своє старшинство зі першої дати.

Під час Великої Війни, воював на Кавказькому фронті, під проводом генерал-лейтенанта Чорнозубого в рамках Ван-Аразейбайджанського загону, а 1917 році повернувся на Кубань. Відроджений в рамках 2-ї кубанської козачої дивізії, в рядах армії Півдня Росії. До 1919 року залишилося лишень кілька сотень. Залишки після програшу в Громадянці виїхали, через Крим, в Європу.

Відзнаки полку

• Полковий Георгіївський штандарт з написом «За відмінність, надану при розбитті Турецької флотилії у Браїлова 29 травня 1828 року та за відмінність у Турецьку війну 1877 і 1878 років», наданий 6 січня 1879 р.

• Шість срібних Георгіївських труб з написом «За взяття Карса 6-го листопада 1877 року», надані 2-й, 3-й та 4-й сотням полку 6 січня 1879 року.

• Відзнаки на головні убори для нижніх чинів з написом «За відмінність при підкоренні Західного Кавказу в 1864 році і за штурм фортеці Геок-Тепе 12 січня 1881», надані 4 червня 1882 року.

Бойовище на Кубани!

"DIE KOSAKEN - GERMANISCHE SPUREN IM OSTEN"

Презентуем ревизию распространенного в Сети перевода на русский язык статьи "Die Kosaken - Germanische Spuren im Osten" ("Казаки - германские следы на Востоке"), который ранее публиковался и на нашем ресурсе (vk. com/wall-159423528_12), однако еще тогда мы обращали внимание на явные ошибки и неточности имевшегося перевода. Как оказалось при изучении немецкого первоисточника, имевшийся перевод на русский (или же переводы - встречаются два варианта, отличающихся лишь немногим) был выполнен его автором чрезвычайно вольно, упускал некоторые предложения и, кажется, был попросту осуществлен путем машинного перевода. Это и породило за собой "косохенов" (в немецком оригинале - "die Kosogen", то есть речь идет о касогах, которых при машинном переводе на русский постигла та же участь, что и бастарнов и ругов, ставших "баскарами" и "ругерами") и абсурдные утверждения о ношении казаками кепок и мечей (в немецком оригинале - "Mütze", что действительно может обозначать кепку или шапку, но также это слово переводится как "фуражка", что наиболее корректным и является, и "Schwert", что переводится не только как "меч", но и как "клинок" и может обозначать холодное оружие вообще), заставившие сомневаться в исторической достоверности статьи многих. Масла в огонь сомнений у читателей этой ставшей широкоизвестной статьи подливало и отсутствие сканов или фотографий издания "SS-Leitheft" от 10 января 1944 года, №1, где данная статья публиковалась на немецком языке (мы исправили эту ситуацию и среди нового перевода продемонстрировали страницы оригинала), а также неразбериха с ее авторством. Статью приписывали непосредственно фюреру национал-социалистов Адольфу Гитлеру и норвежскому публицисту Генрику Вергеланну. Второе предположение однозначно ложно, ибо Генрик Арнольд Вергеланн умер еще в 1845 году и никак не мог описать события из казачьей истории, произошедшие уже после его смерти. Заблуждение об авторстве Вергеланна произошло из-за приводимых уже после статьи слов норвежского писателя: "Никогда не следует беспокоиться о том, чего стоит свобода. Подобно божественному человеку, она рождается в борьбе и боли. Насколько велика эта Европа, что счастье рождается даже из ее страданий. Европа должна истекать кровью и сражаться, чтобы наконец - так близко мы к победе - изломать свои мечи и развеять свои знамена над могилой наших отцов, над нашими могилами". Эти слова, безусловно, ценные и имеют отношение к сущности казачьей и общеевропейской борьбы 1941-1945 годов и нынешнему веку, но написаны задолго до них. Предположение о принадлежности авторства Адольфу Гитлеру, скорее всего, далеко от истины, ибо основано на том, что перед заглавием "Казаки - германские следы на Востоке" помещена цитата: "Как немец, действуйте так, чтобы люди могли выбрать вас в качестве образца для подражания", принадлежащая фюреру германского народа, однако, если данное предположение отбросить, то мы придем к выводу, что автор данной статьи не отмечен в "SS-Leitheft". Так как в качестве издателя "SS-Leitheft" указывается непосредственно райхсфюрер СС, то есть Генрих Гиммлер, то можно предположить, что статья без указания авторства принадлежит ему, но это лишь версия

https://telegra.ph/DIE-KOSAKEN--GERMANISCHE-SPUREN-IM-OSTEN-01-10

И такое иногда бывает, когда скудная на интеллект головёшка не понимает: Государство само определяет, кто ему враг, а кто нет. И этот выбор может быть неприятным для тех, кто считал, будто бы Оно на его стороне

Егорка, тебе очень повезло не повторить судьбу Мозгового, Дрёмова, Захарченко и прочих, и моли Бога, что тебе достанется просто срок, причём вполне по справедливости (в рамках действующего законодательства, конечно же, а не в плане абстракций)

Ѣзиковъй Ѣртаул