Нові реалії та тактики міських боїв

Ну як нові, це не секрет вже кілька місяців. Від свого товариша-білоруса з міжнародного легіону я давно чув, що це стало звичайною справою - дуже короткі дистанції, та піхота постійно побоюється, що ворог підскоче та закине "блін" в будівлю, тобто ТМку. Приколи про швидку зачистку будівель, крутішу за будь-які CQB, стали суворою реальністю, та стосується це обох сторін.

На першому відео можна побачити, як багатоповерхівку підривають наші специ, на другому - ворог. Чергове нагадування, що панельки та в цілому міська забудова - це не заміна інженерним фортифікаціям, багато сліпих зон та інших моментів. Якщо читати книги з міських боїв, там відмічають, що навіть розвалини після потужних бомбардувань часто бувають кращим захистом, ніж сама будівля, яка може поховати цілий підрозділ своїм падінням. Це не заводи, які самі по собі є залізобетонними укриттями.

Один з варіантів переробки орками міни ПОМ-2 під скид.

Для цього вони використовують запал УДЗ з верхньою півсферою гранати РГО або РГН та обрізану банку від енергетика або газованого напою ну і звісно сама міна.

Звичайно, попередньо УДЗ взводиться (демонтуються піротехнічні стопори а також самоліквідатор, переводиться движок в бойове положення) та прибирається капсюль- детонатор.
У стакані верхньої півсфери робиться отвір, який дасть змогу форсу вогню від запалу, дістатися піротехнічного датчика міни.
Обрізана банка в цьому випаду виконує роль фіксатора та позиціювання півсфери.


Запропонувати свою новину чи вікторину або звʼязатися з адмінами @Landmines_bot

Правильна відповідь - підривач МВДМ-Г.

Даний тип підривача використовується з протитанковими касетними мінами ПТМ-1Г. Підривач у міні кріпиться в корпусі металевим кільцем яке обжимається та вдавлює поліетилен горловини в кільцеві канавки на корпусі підривача.

Складається з корпусу, піротехнічного датчика, механізма самоліквідації, запобіжно - детонуючего пристрою, датчика цілі та стакана з детонатором.

Принцип дії :

Через 60-100 секунд після запалювання піротехнічного датчика спрацьовує вишибний заряд, порохові гази якого переміщують втулку разом зі штоками. При цьому звільняється движок, провертаючись так, що його отвір становиться навпроти ударника накольного механізму, а КД на одній осі з передаточним зарядом та ударником плати запобіжно - детонуючого пристрою. Одночасно, при переміщенні штока одна з утримуючих кульок викочується в його проточку, звільняючи при цьому поршень механізму самоліквідації. Поршень під дією пружини починає повільно рухатися в камері, витискуючи з неї каучук через кільцевий зазор між поршнем та стінкою корпусу.
При впливі на датчик цілі, з нього видавлюється рідина яка давить на пробку та втулку накольного механізму стискаючи пружину ударника. При переміщенні втулки в певний момент кульки викочуються звільняючи ударник , під дією пружини ударник наколює КВ. Форс вогню від КВ запалює вишибний заряд ударника запобіжно-детонуючого пристрою, через порохові гази, які утворилися після запалу вишибного заряду, ударник вишибного заряду переміщується та наколює КД, який визиває детонацію проміжного заряда, який в свою чергу підриває основний заряд вибухової речовини.


ТТХ підривача :

Вага - 310 гр;
Тип підривача - гідравличний;
Час самоліквідації - 3-40 с;
Час встановлення на бойовий взвод -60-100 с.