Не пропустіть унікальну нагоду відвідати лекцію «Як позбутися філософинь або чого нас вчить історія філософії»!
Лекція відбудеться вже завтра, тож встигніть зареєструватися, адже запис лекції не передбачений
• Лекція відбудеться 15 лютого, о 17 годині
• Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom
• Запис лекції: відсутній
80% від вартості зустрічі піде на підтримку історика філософії та перекладача Миколи Бакаєва, який вступив до лав ЗСУ!
Історія філософії дає нам багато уроків. Зокрема вона вчить, як розповісти про понад два тисячоліття інтелектуальних здобутків людства, не згадуючи про доробок жінок. Жінки не мали гідних філософських ідей, чи історики філософії воліли вивчати лише ідеї чоловіків? Якщо жінки філософували до ХХ століття, то як історія філософії «забула» про них?
Лекторка:
Стефанія Сідорова — аспірантка кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, кураторка проєктів Печери Платона, авторка передмови та наукова редакторка книжки «Філософині».
Зареєструватися
Лекція відбудеться вже завтра, тож встигніть зареєструватися, адже запис лекції не передбачений
• Лекція відбудеться 15 лютого, о 17 годині
• Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom
• Запис лекції: відсутній
80% від вартості зустрічі піде на підтримку історика філософії та перекладача Миколи Бакаєва, який вступив до лав ЗСУ!
Історія філософії дає нам багато уроків. Зокрема вона вчить, як розповісти про понад два тисячоліття інтелектуальних здобутків людства, не згадуючи про доробок жінок. Жінки не мали гідних філософських ідей, чи історики філософії воліли вивчати лише ідеї чоловіків? Якщо жінки філософували до ХХ століття, то як історія філософії «забула» про них?
Лекторка:
Стефанія Сідорова — аспірантка кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, кураторка проєктів Печери Платона, авторка передмови та наукова редакторка книжки «Філософині».
Зареєструватися
Знову в наявності, встигніть придбати!
Книга Антологія сучасної філософії науки, або усмішка ASIMO
#ПечерніКнижки
за науковою редакцією В.П. Мельника та А.С. Синиці [пер. І. В. Грабовський, У. І. Лущ, А.С. Синиця]
Видавництво: ЛНУ імені Івана Франка
Мова: українська
Формат: Обкладинка тверда, 568 с.
Рік видання: 2017
В антології вміщено переклад з англійської та французької мов дванадцяти знакових праць провідних сучасних західних мислителів (зокрема, із США, Великої Британії, Канади, Австралії, Франції та Швейцарії), які провадять дослідження в галузі філософії науки – Пенелопи Медді, Едварда Фредкіна, Еріка Р. Скеррі і Лі Макінтайра, Пітера Ґодфрі-Сміта, Ендрю Фінберґа, Мілен Ботболь-Баум, Жан-Іва Безьє, Девіда Чалмерса, Деніела Деннета, Патриції С. Черчленд, Джона Серля, Ноама Хомського.
Для всіх, хто цікавиться проблемами сучасної філософії науки.
Придбати книгу
Книга Антологія сучасної філософії науки, або усмішка ASIMO
#ПечерніКнижки
за науковою редакцією В.П. Мельника та А.С. Синиці [пер. І. В. Грабовський, У. І. Лущ, А.С. Синиця]
Видавництво: ЛНУ імені Івана Франка
Мова: українська
Формат: Обкладинка тверда, 568 с.
Рік видання: 2017
В антології вміщено переклад з англійської та французької мов дванадцяти знакових праць провідних сучасних західних мислителів (зокрема, із США, Великої Британії, Канади, Австралії, Франції та Швейцарії), які провадять дослідження в галузі філософії науки – Пенелопи Медді, Едварда Фредкіна, Еріка Р. Скеррі і Лі Макінтайра, Пітера Ґодфрі-Сміта, Ендрю Фінберґа, Мілен Ботболь-Баум, Жан-Іва Безьє, Девіда Чалмерса, Деніела Деннета, Патриції С. Черчленд, Джона Серля, Ноама Хомського.
Для всіх, хто цікавиться проблемами сучасної філософії науки.
Придбати книгу
Шалена Мардж і її філософія
З-поміж випадків, коли жіночі імена повертаються в історію філософії та стають широко відомими, випадок Марґарет Кавендіш є одним з найуспішніших. Сьогодні без Кавендіш годі уявити ранньомодерну європейську філософію.
Марґарет Кавендіш (1623-1673) за життя опублікувала 8 монографій, численні філософські пʼєси, поезії та навіть фентезійний роман, але не користувалася особливою любовʼю серед сучасників. Так, її справді називали «шаленою Мардж». Показовим є епізод з Томасом Гобсом: Гобс відмовив Кавендіш у спілкуванні попри те, що брав гроші в її чоловіка. Втім, вона стала першою жінкою, яка отримала запрошення на зустріч Лондонського королівського товариства.
Про доробок Кавендіш неможливо розповісти в кількох абзацах. Вона здійснила суттєвий вклад у дослідження проблем причиновості, сприйняття, руху, дієвості, ґендеру, Бога, свободи волі, нейровідмінності, екології тощо. Її метафізика будується на моделі панпсихізму, а пояснення руху — на комунікації. Завдяки тому, що ум вона вважає матеріальним, а певний рівень (прото)розумності приписує всім фізичним частинкам, вона оригінально розвʼязує психофізичну проблему.
Ми часто думаємо про філософів як про самотні фігури в зачинених кабінетах. Але філософи (й філософині) завжди постають в діалозі з іншими й завжди є частиною ширшою інтелектуальної спільноти. Філософська спільнота XVII століття відмовила Кавендіш у визнанні. Знадобилося три століття, щоб її голос нарешті почули.
Вибрані «Філософські листи» Марґарет Кавендіш ввійшли до збірки «Філософині», яку можна придбати на нашому сайті.
З-поміж випадків, коли жіночі імена повертаються в історію філософії та стають широко відомими, випадок Марґарет Кавендіш є одним з найуспішніших. Сьогодні без Кавендіш годі уявити ранньомодерну європейську філософію.
Марґарет Кавендіш (1623-1673) за життя опублікувала 8 монографій, численні філософські пʼєси, поезії та навіть фентезійний роман, але не користувалася особливою любовʼю серед сучасників. Так, її справді називали «шаленою Мардж». Показовим є епізод з Томасом Гобсом: Гобс відмовив Кавендіш у спілкуванні попри те, що брав гроші в її чоловіка. Втім, вона стала першою жінкою, яка отримала запрошення на зустріч Лондонського королівського товариства.
Про доробок Кавендіш неможливо розповісти в кількох абзацах. Вона здійснила суттєвий вклад у дослідження проблем причиновості, сприйняття, руху, дієвості, ґендеру, Бога, свободи волі, нейровідмінності, екології тощо. Її метафізика будується на моделі панпсихізму, а пояснення руху — на комунікації. Завдяки тому, що ум вона вважає матеріальним, а певний рівень (прото)розумності приписує всім фізичним частинкам, вона оригінально розвʼязує психофізичну проблему.
Ми часто думаємо про філософів як про самотні фігури в зачинених кабінетах. Але філософи (й філософині) завжди постають в діалозі з іншими й завжди є частиною ширшою інтелектуальної спільноти. Філософська спільнота XVII століття відмовила Кавендіш у визнанні. Знадобилося три століття, щоб її голос нарешті почули.
Вибрані «Філософські листи» Марґарет Кавендіш ввійшли до збірки «Філософині», яку можна придбати на нашому сайті.
Дискусійний клуб. Твердий ґрунт. Читаємо Юрія Шевельова. Частина третя
#ПечерніПодії
• Зустріч відбудеться 22 лютого о 13:00 наживо!
• Формат: офлайн у просторі «Печери Платона» та онлайн (Zoom)
• Запис зустрічі: для учасників
• Мова зустрічі: українська
Будемо читати вперше опубліковані в Україні (а деякі тексти вперше побачили світ українською мовою) тексти Юрія Шевельова у збірці «Твердий ґрунт»
Читаємо такі тексти:
— До питань націоналізму;
— Коли музика стає політикою;
— Рахунок Европі;
— І звідкіля ж ота полуда на очах, пане Стайнбеку?;
— В полоні звичних схем;
— Те, що дає твердий ґрунт.
Якщо ви хочете долучитись до обговорення, то купіть у зручній для вас книгарні «Твердий ґрунт» (книга також доступна для купівлі у книгарні Печери Платона)
Також радимо ознайомитись з постаттю Шевельова за цією лекцією:
Перша частина
Друга частина
Оскільки ми збираємось малою групою, гарантувати собі місце можливо лише при онлайн-реєстрації!
Зареєструватися можна тут
Модератори:
Руслан Мироненко та Ксенія Зборовська
#ПечерніПодії
• Зустріч відбудеться 22 лютого о 13:00 наживо!
• Формат: офлайн у просторі «Печери Платона» та онлайн (Zoom)
• Запис зустрічі: для учасників
• Мова зустрічі: українська
Будемо читати вперше опубліковані в Україні (а деякі тексти вперше побачили світ українською мовою) тексти Юрія Шевельова у збірці «Твердий ґрунт»
Читаємо такі тексти:
— До питань націоналізму;
— Коли музика стає політикою;
— Рахунок Европі;
— І звідкіля ж ота полуда на очах, пане Стайнбеку?;
— В полоні звичних схем;
— Те, що дає твердий ґрунт.
Якщо ви хочете долучитись до обговорення, то купіть у зручній для вас книгарні «Твердий ґрунт» (книга також доступна для купівлі у книгарні Печери Платона)
Також радимо ознайомитись з постаттю Шевельова за цією лекцією:
Перша частина
Друга частина
Оскільки ми збираємось малою групою, гарантувати собі місце можливо лише при онлайн-реєстрації!
Зареєструватися можна тут
Модератори:
Руслан Мироненко та Ксенія Зборовська
Встигніть зареєструватися на мінікурс «Афект на письмі. Тотальність на письмі» від Ганни Улюри, що відбудеться вже цього тижня!
• Мінікурс відбуватиметься 21 лютого у п’ятницю о 19:00 та суботу 22 лютого 2025 року о 17:00!
• Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
• Кількість зустрічей: 2 лекції
• Запис зустрічей: так, для учасників.
• Мова лекції: українська.
Більшість впливових теорій поетичної мови пов’язують із досвідами тіла, часто фізичні переживання стають метафорами, за допомоги яких осмислюють письмо. Концепція «смерті автора» не передбачає, що кудись зникло фізичне тіло біографічного автора, а лише те, що автор (як функція) не є більше гарантом інтерпретації твору. Хто кому суб’єкт, -- зрештою одне з головних питань теорії письма. Тіло при тому -- не чіпати, але тіло нікуди ж не поділося.
А тілу болить. Чи воно собі болить. Чи йому хтось робить боляче. Хто тут кому суб’єкт? Біль розмиває кордони між суб’єктом і об’єктом не гірше, ніж такі ж границі совають сучасні теорії письма.
А як реалізуються на письмі стани, де ми втрачаємо контроль над власним тілом? Коли збуджені, перелякані, афектовані, коли ми хворіємо, коли ми міцно занурені в сон природного чи неприродного походження, абощо. У кожному великому стилі була своя модна хвороба, при чому вони повторювалися тоді, коли різні стилі зближалися. Хвороба ставала метафорою, щоби описати суб’єктність. І є щось конче важливе в тому, що, скажімо, чуму присвоїв собі Ренесанс і модернізм – сама цілісність і чиста туга за цілісністю. А чи не дивує при цьому, що ковід-19 не став не те що абсолютною метафорою, а й темою літератури як годиться не став? Пам’ятаєте, як всі ми в 2020-у вважали, що пандемія має змінити поетичну мову? Ми помилялися. І це невиправдане очікування -- не про хворобу, а саме про суб’єкт.
Отже.
Дві великі розмови. В першій із них розберемося, як література пише зболіле тіло. А в другі поговоримо про казуси, коли література виявляється неспроможною це зробити. І що такі процеси нам розказують про самовизначення Я на письмі.
1) Афект на письмі. Від туберкульозу до депресії: навіщо література уявляє «модні хвороби».
2) Тотальність на письмі. Чому так і не з'явилася хітова книжка про Ковід-2019, на яку всі чекали.
А як ви думаєте, яка «модна хвороба» (що нею не став ковід) в актуальній літературі?
Лекторка:
Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози.
Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.
Посилання на реєстрацію
• Мінікурс відбуватиметься 21 лютого у п’ятницю о 19:00 та суботу 22 лютого 2025 року о 17:00!
• Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
• Кількість зустрічей: 2 лекції
• Запис зустрічей: так, для учасників.
• Мова лекції: українська.
Більшість впливових теорій поетичної мови пов’язують із досвідами тіла, часто фізичні переживання стають метафорами, за допомоги яких осмислюють письмо. Концепція «смерті автора» не передбачає, що кудись зникло фізичне тіло біографічного автора, а лише те, що автор (як функція) не є більше гарантом інтерпретації твору. Хто кому суб’єкт, -- зрештою одне з головних питань теорії письма. Тіло при тому -- не чіпати, але тіло нікуди ж не поділося.
А тілу болить. Чи воно собі болить. Чи йому хтось робить боляче. Хто тут кому суб’єкт? Біль розмиває кордони між суб’єктом і об’єктом не гірше, ніж такі ж границі совають сучасні теорії письма.
А як реалізуються на письмі стани, де ми втрачаємо контроль над власним тілом? Коли збуджені, перелякані, афектовані, коли ми хворіємо, коли ми міцно занурені в сон природного чи неприродного походження, абощо. У кожному великому стилі була своя модна хвороба, при чому вони повторювалися тоді, коли різні стилі зближалися. Хвороба ставала метафорою, щоби описати суб’єктність. І є щось конче важливе в тому, що, скажімо, чуму присвоїв собі Ренесанс і модернізм – сама цілісність і чиста туга за цілісністю. А чи не дивує при цьому, що ковід-19 не став не те що абсолютною метафорою, а й темою літератури як годиться не став? Пам’ятаєте, як всі ми в 2020-у вважали, що пандемія має змінити поетичну мову? Ми помилялися. І це невиправдане очікування -- не про хворобу, а саме про суб’єкт.
Отже.
Дві великі розмови. В першій із них розберемося, як література пише зболіле тіло. А в другі поговоримо про казуси, коли література виявляється неспроможною це зробити. І що такі процеси нам розказують про самовизначення Я на письмі.
1) Афект на письмі. Від туберкульозу до депресії: навіщо література уявляє «модні хвороби».
2) Тотальність на письмі. Чому так і не з'явилася хітова книжка про Ковід-2019, на яку всі чекали.
А як ви думаєте, яка «модна хвороба» (що нею не став ковід) в актуальній літературі?
Лекторка:
Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози.
Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.
Посилання на реєстрацію
Forwarded from Київська школа давніх мов
Останній тиждень нагоди зареєструватися на курс із вивчення санскриту!
• Курс відбуватиметься по неділях з 23 лютого 2025 року о 14:00
• Місце проведення: Online у Zoom
• Формат: один раз на тиждень по 1,5 години
• Кількість зустрічей: 36
• Запис зустрічей: так, для учасників
• Мова курсу — українська
Санскрит – одна з найдавніших мов світу, завдяки якій був створений і збережений корпус текстів із тисячолітньою історією. Знання структури цієї мови є ключовим аспектом для вивчення мов індоєвропейської сім'ї.
Унікальність цього курсу полягає в тому, що санскрит вивчається в категоріях традиційної граматики Паніні (V ст. до н.е.), яка радикально відрізняється від класичних західних підходів до вивчення мови. Починаючи з перших занять, ми будемо вивчати культурний та релігійний спадок Індії, а також його основоположні терміни й поняття.
Фонетичні та граматичні правила будуть розглядатися на прикладі текстів-першоджерел: Ріґ-веди, Атхарва-веди, упанішад, Бгаґавад-гіти, Йоґа-сутр Патанджалі, праць Шанкарачар'ї та вчителів традиції кашмірського шиваїзму.
В результаті курсу слухачі:
- зможуть озвучувати тексти, написані на деванагарі;
- опанують основи класичної граматики санскриту;
- зможуть самостійно продовжувати вивчення санскриту за допомогою класичних навчальних текстів (Аштадг'яї, Дгату-патха, Амара-кошя).
Курс може бути продовжений у вигляді факультативу з читання та перекладу одного з першоджерел, цікавого групі.
Курс розраховано на дев'ять місяців навчання у компактній групі. Заняття проходитимуть онлайн (Zoom) один раз на тиждень. Тривалість одного заняття — 90 хв.
Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи.
Лектор:
Андрій Скібіцький — дипломований випускник програми з традиційної граматики санскриту (Тірупаті, Індія), магістр богослов'я (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (КІСПП, Україна), перекладач, релігієзнавець.
Зареєструватися на курс
Київська школа давніх мов
• Курс відбуватиметься по неділях з 23 лютого 2025 року о 14:00
• Місце проведення: Online у Zoom
• Формат: один раз на тиждень по 1,5 години
• Кількість зустрічей: 36
• Запис зустрічей: так, для учасників
• Мова курсу — українська
Санскрит – одна з найдавніших мов світу, завдяки якій був створений і збережений корпус текстів із тисячолітньою історією. Знання структури цієї мови є ключовим аспектом для вивчення мов індоєвропейської сім'ї.
Унікальність цього курсу полягає в тому, що санскрит вивчається в категоріях традиційної граматики Паніні (V ст. до н.е.), яка радикально відрізняється від класичних західних підходів до вивчення мови. Починаючи з перших занять, ми будемо вивчати культурний та релігійний спадок Індії, а також його основоположні терміни й поняття.
Фонетичні та граматичні правила будуть розглядатися на прикладі текстів-першоджерел: Ріґ-веди, Атхарва-веди, упанішад, Бгаґавад-гіти, Йоґа-сутр Патанджалі, праць Шанкарачар'ї та вчителів традиції кашмірського шиваїзму.
В результаті курсу слухачі:
- зможуть озвучувати тексти, написані на деванагарі;
- опанують основи класичної граматики санскриту;
- зможуть самостійно продовжувати вивчення санскриту за допомогою класичних навчальних текстів (Аштадг'яї, Дгату-патха, Амара-кошя).
Курс може бути продовжений у вигляді факультативу з читання та перекладу одного з першоджерел, цікавого групі.
Курс розраховано на дев'ять місяців навчання у компактній групі. Заняття проходитимуть онлайн (Zoom) один раз на тиждень. Тривалість одного заняття — 90 хв.
Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи.
Лектор:
Андрій Скібіцький — дипломований випускник програми з традиційної граматики санскриту (Тірупаті, Індія), магістр богослов'я (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (КІСПП, Україна), перекладач, релігієзнавець.
Зареєструватися на курс
Київська школа давніх мов
Дякуємо усім, хто відвідав лекцію «Як позбутися філософинь або чого нас вчить історія філософії»!
Як і було обіцяно, 80% отриманих коштів з лекції ми перевели на підтримку історика філософії та перекладача Миколи Бакаєва, який вступив до лав ЗСУ
Якщо ви не були на лекції, але бажаєте долучитися до актуального збору — от посилання на монобанку для донатів
Як і було обіцяно, 80% отриманих коштів з лекції ми перевели на підтримку історика філософії та перекладача Миколи Бакаєва, який вступив до лав ЗСУ
Якщо ви не були на лекції, але бажаєте долучитися до актуального збору — от посилання на монобанку для донатів
Остання можливість зареєструватися — вже завтра починається мінікурс Ганни Улюри «Афект на письмі. Тотальність на письмі»!
• Мінікурс відбуватиметься 21 лютого у п’ятницю о 19:00 та суботу 22 лютого 2025 року о 17:00!
• Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
• Кількість зустрічей: 2 лекції
• Запис зустрічей: так, для учасників.
• Мова лекції: українська.
Більшість впливових теорій поетичної мови пов’язують із досвідами тіла, часто фізичні переживання стають метафорами, за допомоги яких осмислюють письмо. Концепція «смерті автора» не передбачає, що кудись зникло фізичне тіло біографічного автора, а лише те, що автор (як функція) не є більше гарантом інтерпретації твору. Хто кому суб’єкт, -- зрештою одне з головних питань теорії письма. Тіло при тому -- не чіпати, але тіло нікуди ж не поділося.
А тілу болить. Чи воно собі болить. Чи йому хтось робить боляче. Хто тут кому суб’єкт? Біль розмиває кордони між суб’єктом і об’єктом не гірше, ніж такі ж границі совають сучасні теорії письма.
А як реалізуються на письмі стани, де ми втрачаємо контроль над власним тілом? Коли збуджені, перелякані, афектовані, коли ми хворіємо, коли ми міцно занурені в сон природного чи неприродного походження, абощо. У кожному великому стилі була своя модна хвороба, при чому вони повторювалися тоді, коли різні стилі зближалися. Хвороба ставала метафорою, щоби описати суб’єктність. І є щось конче важливе в тому, що, скажімо, чуму присвоїв собі Ренесанс і модернізм – сама цілісність і чиста туга за цілісністю. А чи не дивує при цьому, що ковід-19 не став не те що абсолютною метафорою, а й темою літератури як годиться не став? Пам’ятаєте, як всі ми в 2020-у вважали, що пандемія має змінити поетичну мову? Ми помилялися. І це невиправдане очікування -- не про хворобу, а саме про суб’єкт.
Отже.
Дві великі розмови. В першій із них розберемося, як література пише зболіле тіло. А в другі поговоримо про казуси, коли література виявляється неспроможною це зробити. І що такі процеси нам розказують про самовизначення Я на письмі.
1) Афект на письмі. Від туберкульозу до депресії: навіщо література уявляє «модні хвороби».
2) Тотальність на письмі. Чому так і не з'явилася хітова книжка про Ковід-2019, на яку всі чекали.
А як ви думаєте, яка «модна хвороба» (що нею не став ковід) в актуальній літературі?
Лекторка:
Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози.
Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.
Посилання на реєстрацію
• Мінікурс відбуватиметься 21 лютого у п’ятницю о 19:00 та суботу 22 лютого 2025 року о 17:00!
• Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
• Кількість зустрічей: 2 лекції
• Запис зустрічей: так, для учасників.
• Мова лекції: українська.
Більшість впливових теорій поетичної мови пов’язують із досвідами тіла, часто фізичні переживання стають метафорами, за допомоги яких осмислюють письмо. Концепція «смерті автора» не передбачає, що кудись зникло фізичне тіло біографічного автора, а лише те, що автор (як функція) не є більше гарантом інтерпретації твору. Хто кому суб’єкт, -- зрештою одне з головних питань теорії письма. Тіло при тому -- не чіпати, але тіло нікуди ж не поділося.
А тілу болить. Чи воно собі болить. Чи йому хтось робить боляче. Хто тут кому суб’єкт? Біль розмиває кордони між суб’єктом і об’єктом не гірше, ніж такі ж границі совають сучасні теорії письма.
А як реалізуються на письмі стани, де ми втрачаємо контроль над власним тілом? Коли збуджені, перелякані, афектовані, коли ми хворіємо, коли ми міцно занурені в сон природного чи неприродного походження, абощо. У кожному великому стилі була своя модна хвороба, при чому вони повторювалися тоді, коли різні стилі зближалися. Хвороба ставала метафорою, щоби описати суб’єктність. І є щось конче важливе в тому, що, скажімо, чуму присвоїв собі Ренесанс і модернізм – сама цілісність і чиста туга за цілісністю. А чи не дивує при цьому, що ковід-19 не став не те що абсолютною метафорою, а й темою літератури як годиться не став? Пам’ятаєте, як всі ми в 2020-у вважали, що пандемія має змінити поетичну мову? Ми помилялися. І це невиправдане очікування -- не про хворобу, а саме про суб’єкт.
Отже.
Дві великі розмови. В першій із них розберемося, як література пише зболіле тіло. А в другі поговоримо про казуси, коли література виявляється неспроможною це зробити. І що такі процеси нам розказують про самовизначення Я на письмі.
1) Афект на письмі. Від туберкульозу до депресії: навіщо література уявляє «модні хвороби».
2) Тотальність на письмі. Чому так і не з'явилася хітова книжка про Ковід-2019, на яку всі чекали.
А як ви думаєте, яка «модна хвороба» (що нею не став ковід) в актуальній літературі?
Лекторка:
Ганна Улюра — українська літературознавиця, кандидатка філологічних наук, літературна критикиня. Авторка близько 200 наукових розвідок із ґендерних студій, трьох наукових монографій, літературознавчого нон-фікшн та науково-популярної прози.
Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Також напередодні зустрічі буде нагадування на пошту.
Посилання на реєстрацію
Forwarded from Київська школа давніх мов
Встигніть зареєструватися на курс із вивчення санскриту — розпочинається курс вже післязавтра!
• Курс відбуватиметься по неділях з 23 лютого 2025 року о 14:00
• Місце проведення: Online у Zoom
• Формат: один раз на тиждень по 1,5 години
• Кількість зустрічей: 36
• Запис зустрічей: так, для учасників
• Мова курсу — українська
Санскрит – одна з найдавніших мов світу, завдяки якій був створений і збережений корпус текстів із тисячолітньою історією. Знання структури цієї мови є ключовим аспектом для вивчення мов індоєвропейської сім'ї.
Унікальність цього курсу полягає в тому, що санскрит вивчається в категоріях традиційної граматики Паніні (V ст. до н.е.), яка радикально відрізняється від класичних західних підходів до вивчення мови. Починаючи з перших занять, ми будемо вивчати культурний та релігійний спадок Індії, а також його основоположні терміни й поняття.
Фонетичні та граматичні правила будуть розглядатися на прикладі текстів-першоджерел: Ріґ-веди, Атхарва-веди, упанішад, Бгаґавад-гіти, Йоґа-сутр Патанджалі, праць Шанкарачар'ї та вчителів традиції кашмірського шиваїзму.
В результаті курсу слухачі:
- зможуть озвучувати тексти, написані на деванагарі;
- опанують основи класичної граматики санскриту;
- зможуть самостійно продовжувати вивчення санскриту за допомогою класичних навчальних текстів (Аштадг'яї, Дгату-патха, Амара-кошя).
Курс може бути продовжений у вигляді факультативу з читання та перекладу одного з першоджерел, цікавого групі.
Курс розраховано на дев'ять місяців навчання у компактній групі. Заняття проходитимуть онлайн (Zoom) один раз на тиждень. Тривалість одного заняття — 90 хв.
Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи.
Лектор:
Андрій Скібіцький — дипломований випускник програми з традиційної граматики санскриту (Тірупаті, Індія), магістр богослов'я (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (КІСПП, Україна), перекладач, релігієзнавець.
Зареєструватися на курс
Київська школа давніх мов
• Курс відбуватиметься по неділях з 23 лютого 2025 року о 14:00
• Місце проведення: Online у Zoom
• Формат: один раз на тиждень по 1,5 години
• Кількість зустрічей: 36
• Запис зустрічей: так, для учасників
• Мова курсу — українська
Санскрит – одна з найдавніших мов світу, завдяки якій був створений і збережений корпус текстів із тисячолітньою історією. Знання структури цієї мови є ключовим аспектом для вивчення мов індоєвропейської сім'ї.
Унікальність цього курсу полягає в тому, що санскрит вивчається в категоріях традиційної граматики Паніні (V ст. до н.е.), яка радикально відрізняється від класичних західних підходів до вивчення мови. Починаючи з перших занять, ми будемо вивчати культурний та релігійний спадок Індії, а також його основоположні терміни й поняття.
Фонетичні та граматичні правила будуть розглядатися на прикладі текстів-першоджерел: Ріґ-веди, Атхарва-веди, упанішад, Бгаґавад-гіти, Йоґа-сутр Патанджалі, праць Шанкарачар'ї та вчителів традиції кашмірського шиваїзму.
В результаті курсу слухачі:
- зможуть озвучувати тексти, написані на деванагарі;
- опанують основи класичної граматики санскриту;
- зможуть самостійно продовжувати вивчення санскриту за допомогою класичних навчальних текстів (Аштадг'яї, Дгату-патха, Амара-кошя).
Курс може бути продовжений у вигляді факультативу з читання та перекладу одного з першоджерел, цікавого групі.
Курс розраховано на дев'ять місяців навчання у компактній групі. Заняття проходитимуть онлайн (Zoom) один раз на тиждень. Тривалість одного заняття — 90 хв.
Після реєстрації вас буде перенаправлено до чату телеграм-групи.
Лектор:
Андрій Скібіцький — дипломований випускник програми з традиційної граматики санскриту (Тірупаті, Індія), магістр богослов'я (Левен, Бельгія), магістр клінічної психології (КІСПП, Україна), перекладач, релігієзнавець.
Зареєструватися на курс
Київська школа давніх мов
Тішимося повідомити вам, що книги Видавництва Печери Платона відтепер є на Yakaboo!
Yakaboo – національна книжкова платформа. Найбільший книжковий онлайн-магазин України охоплює читачів, авторів, видавництва та партнерів в єдину екосистему.
Знайти «Жителів Києва», «Workbook. Початковий курс середньоєгипетської мови», «Казку про потерпілого від кораблетрощі» та «Філософинь» можна ось тут
Yakaboo – національна книжкова платформа. Найбільший книжковий онлайн-магазин України охоплює читачів, авторів, видавництва та партнерів в єдину екосистему.
Знайти «Жителів Києва», «Workbook. Початковий курс середньоєгипетської мови», «Казку про потерпілого від кораблетрощі» та «Філософинь» можна ось тут
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Знову в наявності, встигніть придбати!
Мартін Гайдеґґер та екзистенційна філософія
#ПечерніКнижки
Автор: Андрій Дахній
Видавництво: ЛНУ імені Івана Франка
Мова: українська
Формат: Обкл. м'яка; 250 стор.
Рік видання: 2018
У монографії розглянуто філософію Мартіна Гайдеґґера в контексті екзистенційного мислення. Предмет історико-філософського дослідження – це витоки екзистенціалізму, специфіка його ідей і особливості розвитку, починаючи від раннього Модерну і завершуючи кінцем ХІХ століття (головно на прикладі спроб Б. Паскаля, С. К’єркеґора). Наведено способи, завдяки яким "ранній" Гайдеґґер, "секуляризуючи" чимало ідей названих християнських попередників екзистенціалізму, запропонував власне, детерміноване передовсім фактично-історичним і "негативістсько-динамічним" розумінням, тлумачення проблем людської ідентичності.
Для всіх, хто цікавиться історією екзистенційних ідей західної філософії, а надто спадщиною М. Гайдеґґера – одного з найконтраверсійніших і водночас найвпливовіших мислителів ХХ століття.
Придбати книгу
Мартін Гайдеґґер та екзистенційна філософія
#ПечерніКнижки
Автор: Андрій Дахній
Видавництво: ЛНУ імені Івана Франка
Мова: українська
Формат: Обкл. м'яка; 250 стор.
Рік видання: 2018
У монографії розглянуто філософію Мартіна Гайдеґґера в контексті екзистенційного мислення. Предмет історико-філософського дослідження – це витоки екзистенціалізму, специфіка його ідей і особливості розвитку, починаючи від раннього Модерну і завершуючи кінцем ХІХ століття (головно на прикладі спроб Б. Паскаля, С. К’єркеґора). Наведено способи, завдяки яким "ранній" Гайдеґґер, "секуляризуючи" чимало ідей названих християнських попередників екзистенціалізму, запропонував власне, детерміноване передовсім фактично-історичним і "негативістсько-динамічним" розумінням, тлумачення проблем людської ідентичності.
Для всіх, хто цікавиться історією екзистенційних ідей західної філософії, а надто спадщиною М. Гайдеґґера – одного з найконтраверсійніших і водночас найвпливовіших мислителів ХХ століття.
Придбати книгу
Глуха й гучна: соціологія та філософія Гарієт Мартіно
Гарієт Мартіно (1802-1876) була зірковою авторкою XIX століття, піонеркою соціології та популярною інтелектуалкою. Першу статтю вона опублікувала в 19 років, критикуючи тогочасну систему освіти жінок на основі власного досвіду, а згодом почала заробляти на життя письмом. Її ілюстрована серія викладів політекономічних ідей продавалася краще за роботи Дікенса.
Ще підліткою вона почала втрачати слух, а згодом пережила важку хворобу. Вона зробила досвід хвороби та інвалідності аналітичним інструментом. У «Листах до глухих» критикувала слухоцентричність суспільства задовго до того, як це стало темою академічних дискусій. А в «Житті в кімнаті для хворих» вона показала, як медична та соціальна системи формують уявлення про здоров'я та хворобу.
Вона подорожувала США, Єгиптом, Палестиною та іншими країнами, щоб аналізувати відповідні суспільства. Ідеї Мартіно в галузі соціології випередили Дюркгайма та Вебера. Так, вона стверджувала, що суспільства треба аналізувати комплексно, а також порівнювати декларовані цінності та політики з реальним становищем.
Мартіно написала понад 50 книжок та 2000 статей — повної бібліографії її творів все ще немає. Вона писала про історію, законодавство, медицину, релігію й атеїзм, рабство, права жінок, політекономію тощо, філософувала й розробляла методологію досліджень, займалася соціологією й писала репортажі, перекладала й агітувала... В одному дописі охопити весь її доробок неможливо.
Це останній допис із серії розповідей про філософинь, чиї праці ввійшли до збірки «Філософині». Про яких ще філософинь вам було б цікаво дізнатися?
Гарієт Мартіно (1802-1876) була зірковою авторкою XIX століття, піонеркою соціології та популярною інтелектуалкою. Першу статтю вона опублікувала в 19 років, критикуючи тогочасну систему освіти жінок на основі власного досвіду, а згодом почала заробляти на життя письмом. Її ілюстрована серія викладів політекономічних ідей продавалася краще за роботи Дікенса.
Ще підліткою вона почала втрачати слух, а згодом пережила важку хворобу. Вона зробила досвід хвороби та інвалідності аналітичним інструментом. У «Листах до глухих» критикувала слухоцентричність суспільства задовго до того, як це стало темою академічних дискусій. А в «Житті в кімнаті для хворих» вона показала, як медична та соціальна системи формують уявлення про здоров'я та хворобу.
Вона подорожувала США, Єгиптом, Палестиною та іншими країнами, щоб аналізувати відповідні суспільства. Ідеї Мартіно в галузі соціології випередили Дюркгайма та Вебера. Так, вона стверджувала, що суспільства треба аналізувати комплексно, а також порівнювати декларовані цінності та політики з реальним становищем.
Мартіно написала понад 50 книжок та 2000 статей — повної бібліографії її творів все ще немає. Вона писала про історію, законодавство, медицину, релігію й атеїзм, рабство, права жінок, політекономію тощо, філософувала й розробляла методологію досліджень, займалася соціологією й писала репортажі, перекладала й агітувала... В одному дописі охопити весь її доробок неможливо.
Це останній допис із серії розповідей про філософинь, чиї праці ввійшли до збірки «Філософині». Про яких ще філософинь вам було б цікаво дізнатися?
Дискусійний клуб. Твердий ґрунт. Читаємо Юрія Шевельова. Частина четверта
#ПечерніПодії
• Зустріч відбудеться 01 березня о 13:00 наживо!
• Формат: офлайн у просторі «Печери Платона» та онлайн (Zoom)
• Запис зустрічі: для учасників
• Мова зустрічі: українська
Будемо читати вперше опубліковані в Україні (а деякі тексти вперше побачили світ українською мовою) тексти Юрія Шевельова у збірці «Твердий ґрунт»
Читаємо такі тексти:
— І звідкіля ж ота полуда на очах, пане Стайнбеку?;
— В полоні звичних схем;
— Те, що дає твердий ґрунт;
— Гоголь, Кравченко, Донцов, Керенський.
Оскільки ми збираємось малою групою, гарантувати собі місце можливо лише при онлайн-реєстрації!
Зареєструватися можна тут
Модератори:
Руслан Мироненко та Ксенія Зборовська
#ПечерніПодії
• Зустріч відбудеться 01 березня о 13:00 наживо!
• Формат: офлайн у просторі «Печери Платона» та онлайн (Zoom)
• Запис зустрічі: для учасників
• Мова зустрічі: українська
Будемо читати вперше опубліковані в Україні (а деякі тексти вперше побачили світ українською мовою) тексти Юрія Шевельова у збірці «Твердий ґрунт»
Читаємо такі тексти:
— І звідкіля ж ота полуда на очах, пане Стайнбеку?;
— В полоні звичних схем;
— Те, що дає твердий ґрунт;
— Гоголь, Кравченко, Донцов, Керенський.
Оскільки ми збираємось малою групою, гарантувати собі місце можливо лише при онлайн-реєстрації!
Зареєструватися можна тут
Модератори:
Руслан Мироненко та Ксенія Зборовська
Перша презентація книги «Філософині» від видавництва Печери Платона — зустрічаємося у Закапелку!
Запрошуємо до обговорення праць філософинь, що ввійшли до збірки, їхнього місця у філософії, життя та ідей. Ми створимо камерну розмову між командою, що працювала над збіркою, та книголюбами.
• Що саме: презентація, обговорення та читання збірки «Філософині»
• Коли саме: 4 березня (вівторок) о 19:00!
• Де саме: «Закапелок» на вул. Верхній Вал, 62
Трохи про книгу:
«Філософині» — це унікальна антологія філософських текстів авторства видатних жінок XVII–XIX століть, уперше опублікованих українською мовою. Збірка підважує поширене уявлення про філософію як чоловічу справу й знайомить з поглядами шістьох мислительок.
Гарієт Тейлор-Міл розповідає про права жінок, Франсіс Павер Коб обґрунтовує етичне ставлення до тварин, Марґарет Кавендіш пропонує власну концепцію у сфері філософії свідомості — кожна діячка висвітлює вкрай важливі теми, актуальні й нині.
«Філософині» — не просто книга. Це заклик долучитися до філософської дискусії та почути тих, ким задовго нехтували.
Зареєструватися на презентацію можна тут
Видання вийшло за підтримки програми "Гендерна демократія" Фонду імені Г. Бьолля.
Запрошуємо до обговорення праць філософинь, що ввійшли до збірки, їхнього місця у філософії, життя та ідей. Ми створимо камерну розмову між командою, що працювала над збіркою, та книголюбами.
• Що саме: презентація, обговорення та читання збірки «Філософині»
• Коли саме: 4 березня (вівторок) о 19:00!
• Де саме: «Закапелок» на вул. Верхній Вал, 62
Трохи про книгу:
«Філософині» — це унікальна антологія філософських текстів авторства видатних жінок XVII–XIX століть, уперше опублікованих українською мовою. Збірка підважує поширене уявлення про філософію як чоловічу справу й знайомить з поглядами шістьох мислительок.
Гарієт Тейлор-Міл розповідає про права жінок, Франсіс Павер Коб обґрунтовує етичне ставлення до тварин, Марґарет Кавендіш пропонує власну концепцію у сфері філософії свідомості — кожна діячка висвітлює вкрай важливі теми, актуальні й нині.
«Філософині» — не просто книга. Це заклик долучитися до філософської дискусії та почути тих, ким задовго нехтували.
Зареєструватися на презентацію можна тут
Видання вийшло за підтримки програми "Гендерна демократія" Фонду імені Г. Бьолля.