Доброго дня! З вами Сергій Будкін, партнер-засновник інвестиційно-банківської компанії FinPoint, зі своїми рекомендаціями відносно подкастів на економічні на політичні теми в рамках проекту "Six articles to read" (в моєму випадку - не шість, а сім, і не статей, а подкастів :-)). Мене дуже довго не було, як казали Брати Гадюкіни, але я дуже радий знову відновити свою участь в проекті і сподіваюся, що вона буде регулярною, на відміну від останніх дев'яти місяців.

Тож поїхали :-)

https://castbox.fm/vb/542267745 - Інтерв'ю голови НАТО Єнса Столтенберга проекту Monocle (який я взагалі рекомендую як джерело щоденних новин про події в світі і дуже яскравою подачею). Чому це цікаво? Тому що Єнс Столтенберг сфокусований майже 90 відсотків часу на перспективах допомоги НАТО Україні у війні з росією, та на тій переоцінці своїх поглядів на росію, яку НАТО зробило після початку війни.
https://castbox.fm/vb/542609089 - Дуже стисло про нового прем'єра Британії Ріші Сунака від одного з найкращих міжнародних кореспондентів, яких я знаю, - Латіки Бурк з Sydney Morning Herald. Чому це цікаво? Тому, що Ріші Сунак, схоже, буде прем'єром найближчі три роки і, у випадку суттєвої зміни влади в США, саме Британія може стати критичною для нас країною з точки зору подовження військової допомоги.
https://castbox.fm/vb/542712433 (War and politics in the 21st Century with Sir Lawrence Freedman) - Дуже цікавий подкаст с сером Лоренсом Фрідманом про війну та політику в 21 сторіччі. Чому він цікавий? Тому, що трохи академічно, але дуже послідовно сер Фрідман дає картинку того, як взаємодія політики та війни (яка, як відомо, є продовженням політики, але іншими способами) змінилася за останні п'ятдесят років. І взагалі сера Фрідмана завжди дуже цікаво слухати і читати.
https://castbox.fm/vb/540375532 (The story of Russia by Orlando Figes) - просто цікаво те, як історик Орландо Фігес розповідає про міфи відносно історії держави в росії і те, як ці міфи еволюціонували з протягом часу.
https://castbox.fm/vb/538054675 (Putin's Threat of Nuclear War) - подкаст серії Intelligence Matters, яку веде бувший в.о. голови ЦРУ Майкл Морел, в якому він обговорює загрозу ядерної війни з бувшим головою резидентури ЦРУ в Москві.
https://castbox.fm/vb/519061287 (Battlefield lessons for Ukraine, Taiwan) - і ще один подкаст з цієї ж серії, де фокус - на сценаріях, якими може піти війна в Україні, а також на тому, які уроки з "нашої" війни може винести Кітай в його намірах підкорити Тайвань. Дуже цікаво.

https://castbox.fm/vb/536059722 (What markets got wrong about Russia 's invasion of Ukraine) - дуже дуже цікавий подкаст відносно того, як економічна спільнота невірно оцінила наслідки війни для різних категорій ринків, від фондового до ринку коммодітіз. Дуже рекомендую.

І не забудьте, будь ласка, задонатити на ЗСУ.

Вітаю. З вами Вікторія Шум, викладачка практик усвідомленості, співзасновниця Української Асоціації Викладачів Майндфулнес (UMTA).

Стрес та тривожність стали частиною буденного життя кожного українця: щодня ми читаємо жахливі новини, відчуваємо напругу під час повітряних тривог та хвилюємось за життя рідних. Важливо вміти зберігати емоційну рівновагу. І в цьому допоможуть практики, описані в наступних 6-ти статтях.

1. Тривожність - нормальне почуття, коли є загроза. Але існують дихальні вправи, що допоможуть істотно заспокоїтись. А це в свою чергу допоможе концентруватись на роботі та пережити труднощі життя.
https://bit.ly/3DvIWfi

2. Цю вправу використовують і військові, і лікарі, й артисти. Щоб заспокоїтись, зробіть вдих, порахуйте до чотирьох, затримайте дихання – до чотирьох і видихніть – до шести. А наступну вправу можна запропонувати як в школах і університетах, так і співробітникам: «Треба зробити п'ять глибоких вдихів та видихів. Потім звернути увагу на п'ять певних речей навколо себе, доторкнутися до чотирьох предметів, розрізнити три звуки, відчути два запахи та один смак». https://bit.ly/3UoZbQQ

3. Щоб опанувати себе, потрібно налагодити дихання: короткий вдих і довгий видих. Ви можете себе обійняти, якщо відчуваєте холод, помасажувати кінцівки, знайти комфортне місце, де є якась опора. Наприклад, можна прихилитися до стіни або відчути контакт стоп з землею. Про такі поради психолога можна почитати тут: https://bit.ly/3SImbcA

4. Для діток потрібні особливі вправи, дихальні теж стануть в нагоді. Але вони мають бути адаптовані для дітей. Прекрасні яскраві малюнки допоможуть вам заспокоїти малечу і навчити дихати, використовуючи малюнки «з прапором, з серцем, з квіткою і т .д.»: https://uni.cf/3VZp77i

5. Майндфулнес практики вважаються також одним з найефективніших засобів зниження тривоги і стресу. Як навчитись виходити з румінацій (думок, що постійно повторюються) можна знайти тут. Але цієї навички треба спочатку навчитись. І воно того варте – мати це вміння у своєму арсеналі досить корисно: https://bit.ly/3zbiMfq

6. Як медитація допомогла пережити складні життєві умови, розказує Олексій Кириченко, який провів у полоні довгих 3,5 років. https://bit.ly/3Ulk67A

Від себе додам, що багатьом українцям зараз неможливо опанувати навички медитації через сильний травматичний досвід. В таких випадках краще звернутись до психотерапевта, за можливості, і/або опанувати дихальні і тілесні вправи (наприклад, практики з йоги).

Запрошую приєднатись до мого телеграм каналу з анонсами майндфулнес, дихальних і тілесних практик і корисною інформацією: https://www.tgoop.com/EQLab_Mindfulness

Доброго (сподіваюся) всім дня! З вами знову партнер-засновник інвестиційно-банківської компанії FinPoint Сергій Будкін в рамках проекту Six Articles. Я повернувся в проект минулого тижня в четвер, але мій звичайний день виходу - кожен другий вівторок місяця. І поки всі ті, хто цікавляться політикою, слідкують за перебігом проміжних виборів в США, хочу порекомендувати тільки один подкаст, але у вісьмох частинах.

Років три тому я читав книгу "Империя должна умереть" Михайла Зигаря і написав в себе на Фейсбуці, що якщо я б за рік прочитав тільки одну книгу, то це мала б бути "Империя должна умереть", настільки ця книга мене вразила. От і цей подкаст с цієї ж категорії - якщо б я цього року послухав тільки один подкаст, то це мав би бути "The Prince", який зробив журнал Економіст. Це - історія Сі Цзіньпіна у восьми частинах. Вражаюча, що місцями пробирає до кісток тим, наскільки, якщо вірити цій історії, товариш Сі схожий психологічно на Путіна. Дуже рекомендую. Дуже.

https://www.economist.com/theprincepod

Доброго дня, шановні друзі. З вами Ілона Сологуб, редакторка "Вокс Україна"

Представляю вам кілька публікацій, які можуть зацікавити тих, хто думає про майбутнє відновлення України (проект підтриманий Єврокомісією).

🛠 Інститут аналітики та адвокації розглянув досвід відбудови Італії після Другої Світової війни (https://bit.ly/3EAd1uT) та Кіпру після війни з Туреччиною 1974 року (https://bit.ly/3X2RxxE). Італії вдалося відновитися швидко, вадами відбудови було збереження монополій та значного державного втручання в економіку, у зв’язку з чим економіка Італії досі слабша порівняно з рештою країн ЄС. У свою чергу грецька частина Кіпру швидко відновилася завдяки туризму, а дипломатичні зусилля допомогли ізолювати окуповану частину. За 15 років після конфлікту, у 1990-му Кіпр увійшов до ЄС, проте конфлікт досі не вирішено.

💸 З початку повномасштабної війни Україна отримала від інших країн та міжнародних організацій майже 13 млрд дол. кредитів та 10,5 млрд дол. грантів. Деталі – у публікації Української фундації розвитку: https://bit.ly/3GeF6Jn

🍁 Українські міста нарешті припинили спалення опалого листя за закуповують послуги з його утилізації. Наш шлях до Європи починається з таких невеликих кроків. Докладніше – у публікації Transparency International. https://bit.ly/3Edbp8I

🔥 Спростування фейків від проекту «Вокс Україна» VoxCheck. Російська пропаганда подає результати інтерактивного ТБ опитування як репрезентативну думку населення Франції (https://bit.ly/3UZpQnO), а також бреше, що мешканці Люксембургу ходять грітися до «російських будинків» (пунктів обігріву для європейців: https://bit.ly/3UTYXl6). Втім, синоптики прогнозують Європі теплу зиму.

📈 Крім того, запрошую на презентацію дослідження Інституту аналітики та адвокації «Як Україна виконує свої зобов’язання перед МВФ? Аналіз трьох останніх програм».

Під час заходу можна буде дізнатися
👉Чому Україна так і не змогла повністю виконати жодної з програм МВФ?
👉Які причини або фактори призводять до неповного виконання заходів у межах програм з МВФ?
👉Що робити? Тобто як підвищити ефективність виконання Україною наступних програм з МВФ?
Для участі, будь ласка, реєструйтеся за посиланням👉https://cutt.ly/hMacaIx

Добрий день! З вами Дар’я Трапезнікова. Раніше я ділилася добірками текстів медіа про креативну економіку Vector. Тепер я — головна редакторка видання для медіа «Медіамейкер». Запустили його нещодавно з Media Development Foundation як майданчик для дискусій і досвіду тих, хто робить чи хоче робити медіа чесно, виважено і з користю для аудиторії.

Сьогодні поділюся з вами кількома випусками нашої розсилки про тенденції в медіа та соцмережах. Більше новин та історій з усього медіасвіту — в нашому Telegram-каналі @mediamakerme .

▶️ Чому кількість переглядів — це ілюзія (http://bit.ly/3tt3AHf)

На цю метрику орієнтуються всі: від журналістів і головредів до маркетологів і рекламодавців. Але бездумна гонитва за красивими цифрами може зіграти з нами чимало злих жартів. Я розібрала, чим це шкодить аудиторії, ринку й рекламодавцям і найголовніше — нам, медійникам. Наприкінці — трохи про «якісні» альтернативи.

▶️Як розвивати та монетизувати локальне медіа: кейс видання «Цукр» (http://bit.ly/3O9GP4n)

У попередньому тексті пропонуємо виданням фокусуватися на формуванні спільноти навколо себе, а не на полюванні за ситуативним трафіком. І одразу приклад — історія сумського медіа «Цукр»: як вони починали залучати гроші від читачів і які способи дійсно спрацювали. Звісно, не всім медіа вдається окуповувати себе виключно з донатів чи передплат, але понад 50 000 грн на місяць для локального видання — відчутна підтримка.

▶️Розсилки: пік, плато чи початок нової ери? (http://bit.ly/3UHZR4C)

У цьому тексті розбираємо явище, яке в США назвали «бумом розсилок». В Україні він не був настільки помітним. Але ми дійшли висновку, що варто спробувати розсилки не як маркетинговий інструмент, а як спосіб сформувати прямий і доволі близький контакт між автором і читачем, а також уникнути інфошуму, який оточує контент на інших майданчиках.

▶️Як новини з соцмереж підривають довіру до медіа (http://bit.ly/3GiA7aD)

Говоримо і про класичні соцмережі, які зараз переживають важкі часи й/або борються з власними демонами. Поки Meta клонує, Ілон Маск руйнує, а TikTok домінує, користувачі втрачають бажання споживати контент в інтернеті та здатність довіряти йому. Розбираємо, які саме новини шукають користувачі в різних соцмережах і як їх найкраще подавати, щоб вони були задоволені.

▶️ Facebook блокує пости українських медіа про війну. Чому? (http://bit.ly/3OoXYY8)

І все було б нічого, якби це були лише блокування постів. Але «страйки» за «мову ворожнечі» чи «порушення стандартів спільноти» в постах про війну призводять до обмежень органічного охоплення та заборони ставити пости на рекламу. Так національні й регіональні медіа втрачають аудиторію, а та зі свого боку — доступ до якісної інформації. Вивчили дослідження від Media Development Foundation та кейси кількох медіа й розповідаємо, в чому можливі причини та що може вплинути на ситуацію.

▶️Як саморегулювання і свобода слова працюють у «шкірі мамонта» Mastodon та кого він може «затоптати» (http://bit.ly/3UOJXF8)

Mastodon — поки що найбільш «розрекламована» в медіа альтернатива Twitter за правління Ілона Маска. Ми почитали програмні інтерв’ю та гайди для новачків у західних медіа, а також поговорили з організаціями та медіа, які вже працюють на українських серверах. Спойлер: склалося враження, що користувачі не сприймають соцмережу серйозно, а бачать у ній чи то клон, чи то бекап для Twitter. Деякі схожості в інтерфейсі тільки посилюють ефект.

Привіт! Це Костя Ткаченко, головред сайту про агробізнес Latifundist.com. Пишу сюди вперше, і, сподіваюсь, не востаннє).

Українське зерно тепер цікавить не лише нас, а буквально увесь світ. Власне, і ми пишемо не тільки, як вибрати гібриди кукурудзи, розібратися, в якому агрохолдингу найвищі бонуси та чому ціна ріпак не росте. Стараємось дивитися на світ і галузь ширше. Тож сьогодні така добірка агрочтива:

1. «Зернову угоду» продовжили ще на 120 днів. Ніяких змін у порівнянні з попередньою редакцією на сталося. Українська сторона хоче включити в угоду Миколаїв, а сам документ продовжити на рік. У росіян не менш амбітні задачі, але вони їх прямо не озвучують. Тож попереду торги. Шукали, хто і які плюшки хоче закласти в "зерновий коридор". Тут більше https://bit.ly/3Xo207a

2. На хвилі звільнення Херсонщини ми згадали агрокомпанії області, які вже звільнили ЗСУ, а які ще лишаються під окупацією. Тут і найбільші виробники томатів, і компанії з найбільшим земельним банком під зрошенням, і найбільша птахофабика у Європі. Більше тут https://bit.ly/3gvliXK

3. Херсонщини багато не буває. Томатну пасту «Чумак» знають всі. Заводи компанії в окупації, але виробник продовжує випускати продукцію. Поки обмежений асортимент - пасту, макарони і майонез. Пасту виробляють на заводі «Луцьк Фудз» (ТМ Руна). Красива історія, коли вчорашні конкуренти протягнули руку допомоги. Більше про це нам розказав гендиректор «Чумака» Андрій Левчук https://bit.ly/3tQYt3H

4. При світовій ціні на продовольчу пшеницю в $320-330 у Європі український фермер отримує $155-170. Ви скажете, що це й не дивно, адже війна, проблеми з портами. Але не тільки. Аграрій Іван Мірошніченко переконує, що заробляють всі - логісти, трейдери, термінали - лише не аграрій. Тобто бенкет за рахунок фермера. Тут його думки https://bit.ly/3GD1oo5

5. Назад в 90ті: війна, проблеми з розрахунками стимулювали аграрний ринок повернутися до бартерних схем. Як працюють фінанси в АПК у воєнний час, розказує фіндір агрохолдингу https://bit.ly/3XhkUfQ

6. «Ерідон» - найбільший український дистриб’ютор агроресурсів. Компанія настільки вірить в ЗСУ, що продовжує будувати завод з переробки кукурудзи, насіннєвий завод та розвивати роботизовані молочні ферми. Більше тут https://bit.ly/3URli37

Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.

За ці 9 місяців війни українці сильно змінилися, і ми відслідковуємо та аналізуємо ці зміни у дослідженнях Gradus Research. Розповім, які тренди в українському суспільстві ми бачимо зараз.

🟠 Все більше українців переходять на українську в повсякденному житті. Наразі 57% громадян перейшли повністю або частково на українську в побуті. В більшій мірі про мовний перехід кажуть представники молодших вікових категорій, оскільки вони є більш адаптивними і швидкими в своїх реакціях. Детальніше тут

🟠 87% українського бізнесу працює як і раніше або частково. Більше третини бізнесів (35%) констатують зниження доходу більше, ніж на половину. 90% підприємців вважають, що український бізнес спроможний бути конкурентним та успішним на європейських ринках. На думку 50% опитаних членів української бізнес-спільноти, активні бойові дії в Україні продовжуватимуться до кінця 2023 року. Більше подробиць із дослідження українського бізнесу під час війни тут

🟠 Молодь в Україні прагне отримувати достойну винагороду праці та цінує work-life баланс. Майже половина молодих українців (45%) низько оцінюють організації, у яких наразі працюють. Серед основних драйверів задоволеності організацією, де працюють молоді українці — розмір винагороди (24%), work-life баланс (15%) та гнучкий робочий графік (13%). Варто відмітити, що у жодній з досліджених європейських країн немає такого високого запиту на рівень винагороди. Що ж до бажаних ініціатив компаній, в яких би молодь хотіла зростати, для українців усі вони зосереджуються навколо комфорту — гнучкий робочий графік, можливість віддаленої роботи, створення позитивної атмосфери в колективі. Більше даних з міжнародного дослідження драйверів та бар’єрів кар’єрного зростання міленіалів за посиланням

🟠 В Україні за рік зросла кількість громадян, що підтримують легалізацію цивільної вогнепальної зброї, а більше половини населення воліють придбати травматичну зброю. 43% громадян скоріше або повністю підтримують легалізацію цивільної вогнепальної зброї в Україні, тоді як рік назад таку позицію висловлювала третина населення (34%). На запитання щодо бажання придбати травматичну зброю схвальну відповідь дають більше половини опитаних (52%), натомість 37% відповідають, що однозначно або скоріше не придбали б її, якби у них була така можливість. Більше деталей у матеріалі

🟠 Понад 70% українців відчувають стрес або знервованість, але лише 2% звертаються до фахівця. Повномасштабна війна має руйнівний вплив на психіку українців: понад 60% переймаються через безпеку близьких, 42% стурбовані фінансовим становищем, 37% бояться втратити майно, 37% мають страх померти, 32% стресують через розлуку з родинами. Попри такі високі рівні стресу та знервованості, культури звернення до спеціалістів із психічного здоров'я немає — тільки 7% громадян мали досвід звернення до психолога/психотерапевта і лише 1% мають регулярні сесії. Більше про ментальне здоров’я українців тут

🟠 Як українці переживають відключення світла. Майже дві третини (64%) громадян, які наразі перебувають в країні, стикалися з відключенням світла наприкінці жовтня. Графік відключень електроенергії є найбільш потрібною практичною інформацією, якої не вистачає 42% опитаних. У питанні щодо обігріву в домівках 55% відмічають, що залежать виключно від центрального опалення, при цьому половина з них не має альтернатив, а у другої половини напоготові електричні обігрівачі. Інші альтернативні варіанти, як то дрова, газові чи бензинові обігрівачі мають лише 4% серед тих, в кого житло на центральному опаленні. Ще 33% мають автономне опалення, а 5% — можливість одночасно користуватися і тим, і тим. Подробиці за посиланням

І те, що залишається без змін — непохитна віра українців в перемогу. Громадяни та бізнес активно обговорюють відбудову країни.
Разом переможемо!

У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі https://www.tgoop.com/GradusResearch 🌡

Доброго дня, шановні друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та найкращі статті “Вокса” за листопад. Сьогодні це переважно дослідження.

💸 З одного боку, фіксований обмінний курс є певною ознакою стабільності, зокрема, він стримує інфляційні очікування. Проте він також сприяє накопиченню дисбалансів в економіці. Як змінити валютну політику України, щоб “убити двох зайців” одразу - в колонці Юрія Городніченка https://bit.ly/3Y0qnIs

⚔️ З якими шоками зіткнулися українські громади та які фактори сприяли їхній стійкості? Результати початкового етапу дослідження Київської школи економіки показали, що краще впоралися громади, які до повномасштабної війни налагодили комунікацію між владою та мешканцями та активно шукали бізнес-можливості. Детальніше у статті https://bit.ly/3H8X1Sd

📈 Ще одне дослідження, повні результати якого будуть опубліковані трохи пізніше, провела для нас компанія Інфо Сапієнс. Ми хотіли побачити, як українці ставляться до реформ. Найважливішими вони вважають реформу армії, цифровізацію, боротьбу з корупцією, реформу охорони здоров’я та освіти. Детальніше в релізі: https://bit.ly/3WaHghZ

👨‍👩‍👧‍👧 Максим Обрізан дослідив, яким чином повномасштабна війна вплинула на зайнятість та бідність українців у тих регіонах, де велися чи ведуться бойові дії. Він з'ясував, що більший ризик безробіття та бідності існує для жінок без вищої освіти. https://bit.ly/3iEXmBS

🇺🇦 Професорка Університету Гранади Дарина Гречина досліджує “прокляття сусідства”. Як правило, сусідство з корумпованими та нестабільними країнами негативно впливає на сусідні країни. Один із негативних проявів цього впливу - політична поляризація, тобто розкол суспільства за певними ідеологічними лініями. Зайве казати, що Росія підтримує подібні розколи в усіх країнах, до яких може дотягнутися. Проте дослідження Дарини показує, що Україна та Грузія навпаки згуртувалися внаслідок російської агресії. https://bit.ly/3F2ZhHS

🎄Нарешті, Ольга Євстігнєєва розповідає, як український бізнес може стати більш дружнім для довкілля встановивши для себе науково обгрунтовані цілі зменшення викидів: https://bit.ly/3VB0UDC

Дякую за увагу! Слава Україні!

Привіт! Це знову Костя Ткаченко, головред сайту про агробізнес Latifundist.com. І наша тижнева добірка агрочтива: від блекауатів і української відповіді соняшникам Ван Гога до скандалів з заторами у «зерновому коридорі» і інтерв’ю з топ-менеджером агрокомпанії, який служить в ЗСУ і хоче побороти совок в армії.

💥24 лютого засновник компанії SmarFarming змінив піджак на однострій. З 24 лютого він встиг побувати командиром кулеметного взводу та комадиром роти і взяти участь в боях під Бахмутом. Зараз тимчасово виконує обов’язки начальника штабу батальйону. Служить з Маркусом, Олегом Сенцовим, DJ Тапольським, руфером Мустангом. Надивився і наївся за цей час всякого. Зокрема, і армійських недоліків. Каже, що багато командирів банально не вміють працювати з людьми. «Такі думають, як солдатів чимось зайняти — від паркану і до обіду. Реально вони вважають, що якщо солдата чимось не зайняти, то він збухається». Говоримо, як перенести корпоративні фішки в армію, знаходити кулеметників на ярмарках вакансій та викосити совок в ЗСУ.
https://bit.ly/3iIY5C5

🌾📖Уявляєте, наприкінці XIX ст. в Україні була книга популярніша за «Кобзар» Шевченка. Це «Розмови про сільське хазяйство» Євгена Чикаленка. Так-так, саме «хазяйство», тоді так і говорили. Книга написана одеським агрономом у формі розмови з селянином, розійшлася тоді у короткий термін півмільйонним накладом. Ми зібрали «агромистецьку» добірку книг, фільмів та картин від Кобилянської, Довженка, Білокур до Жадана і Матіос.
https://bit.ly/3FuUUqy

🌚🥛Що таке блекаут для журналіста? Це пропущений дедлайн для підготовки матеріалу. А для молокозаводу — це зіпсовані 10 тонн молока, для ферми чи птахофабрики — ризик загибелі тварин, для фермера — колосальні витрати на сушіння кукурудзи. Зібрали матеріал, як блекаути б’ють по галузі, а відтак — по кожному з нас.
https://bit.ly/3BiEMG5

🔍🔓Росіяни хочуть протягнути в «зернову угоду» аміакопровод Тольятті-Одеса. Для чого? Щоб відвантажувати через українську територію російський аміак на світовий ринок. Показуємо, чому російський хімпром — філія «Газпрому», які ризики потрапляння ракет по амікопроводу та загалом, чому Україні не варто вестися на цю ідею.
https://bit.ly/3FztWyb

🛳Недавно власник одного з одеських теміналів В’ячеслав Петрище поскаржився на те, що завантажене компанією судно SUGAR з олією вже місяць стоїть у «зерновому коридорі». При цьому ніхто «пальцем не поворухнув», аби його пропустити. Поцікавилися, у чому причина місячних заторів та чи можливе ручне втручання — які судна пропускати, а які — тримати в черзі.
https://bit.ly/3HdZs5W

🚜Хтось знає «крамп» як популярний вуличний танець. А от для аграріїв цей термін асоціюється з найбільшим оптовим продавцем сільгоспзапчастин у Європі. Попри війну, компанія інвестує в українську «дочку» і збирається запустити у нас маркейплейс для аграріїв. Поговорили з їх директором про боротьбу з гаражними запчастинами, виходом з Росії і «дорослішанням» українського фермера.
https://bit.ly/3FHSp4t

Привіт! З вами Ольга Гуртовенко, Marketing Team Lead у Finmap.online — сервісі для обліку грошей сучасного бізнесу.

Кілька тижнів тому стала учасницею Global Peter Drucker Forum як фіналістка їхнього щорічного конкурсу есе (моє було про економіку під час війни). Під час форуму чимало говорили про те, як підвищити ефективність команд, про важливість резистентності та софт скілів. Кілька цитат та ідей особливо запам’яталися, і я почала читати про них детальніше після форуму у інших джерелах. Тут поділюся з вами найцікавішими знахідками.

1. Прості істини найчастіше стають тими, про які потрібно нагадувати, щоб про них не забули. Так з лідерством, бо лідер команди — це той, хто абсорбує фрустрацію та негатив в команді і віддає команді енергію — і ніколи не навпаки. Великий новий матеріал HBR про сучасне лідерство та ролі лідера, який в один момент може стати каталізатором змін, а в інший — містком між різними командами для створення інноваційного продукту.

2. Книжка The Long Game: How to Be a Long-Term Thinker in a Short-Term World. Назва красномовна і тема як ніколи актуальна. Не змогла відірватися від книги, поки не дочитала.

3. Есе Джорджа Оруела Politics and the English Language — текст 1946 року про силу слова, дезінформацію та популізм.

4. Серіал Severance. Неочевидний пункт мого списку, втім, окрім загадкового трилеру, ви тут отримаєте викручену на максимум ідею про work-life balance і чому пошук чіткого балансу — це водночас марне та небезпечне заняття.

5. Книга The Death Of Expertise: The Campaign Against Established Knowledge and Why it Matters та роздуми про диванних експертів і тих, хто справді володіє ремеслом та знаннями — і як ці дві групи людей розрізняти між собою)

6. “Art became a coping mechanism” — відео-виступ мисткині Ruby Etc для It’s Nice That про те, як скетчі стали її методом комунікації власних емоцій та потреб.

Бережіть себе та зустрінемось у нових дайджестах 🙏

Доброго дня, шановні друзі. Ділюся з вами підбіркою публікацій проекту Re:silience. Re:covery. Re:construction, який виконують низка громадських організацій України за підтримки ЄС

Інститут аналітики та адвокації продовжує вивчати досвід країн після руйнування внаслідок війн чи природних катастроф.

Фінляндія після Другої світової війни втратила низку територій, мусила переселити 450 тис. осіб (12% населення) та виплатити 300 млн дол. репарацій товарами. Переселенці отримали земельні наділи, крім того Фінляндія залучала кредити Світового банку та іноземні інвестиції. З 1960х років Фінляндія почала розвивати освітню систему та зробила ставку на інновації. https://bit.ly/3hwqo6w

2004 року провінцію Ачех в Індонезії зруйнувало одне з найбільш смертоносних цунамі в історії людства. На відбудову країни донори зібрали 14 млрд дол., розпоряджалася коштами окрема агенція, яка користувалася довірою людей та донорів. І хоча загалом досвід відбудови Індонезії вважається успішним, були й деякі проблеми - зокрема корупція та недостатня участь місцевої влади у визначенні пріоритетів. https://bit.ly/3WrdxS1

Українська фундація розвитку наводить основні цифри виконання Державного бюджету за листопад. Власні надходження становили практично стільки ж, як і кредити (понад 94 млрд грн). У листопаді уряд відшкодував рекордний з початку року обсяг ПДВ - 13,6 млрд грн. Загалом з 24 лютого фінансування бюджету становило 43,8 млрд дол. США.
https://bit.ly/3WjuP3e

Transparency International опублікувала звіт «Війна і Prozorro: як жили публічні закупівлі у перші пів року повномашстабного вторгнення». Загальна кількість лотів у досліджуваному періоді впала у 2,6 раза порівняно з 2021 роком, а конкурентних — у понад 4 рази. Лише 42,5% оголошених у перші 6 місяців повномасштабного вторгнення конкурентних лотів завершилися підписанням договору. У 95% випадків неуспішність закупівель зумовлена недостатньою кількістю учасників. https://bit.ly/3W874vl

Росія продовжує засмічувати наш та міжнародний інформаційний простір фейками - зокрема про те, що в Україні підвищився рівень крадіжок та вбивств у звʼязку з відключенням електроенергії (https://bit.ly/3V1SWm2 ) а також про те, що Республіка Чад випустила поштову марку із зображенням палаючого Кримського мосту (Чад такої марки не випускала, а Укрпошта випустила марку, присвячену “бавовні” на мосту, але вона виглядає інакше) https://bit.ly/3Yvrujq

Всім Доброго Вечора.

Це Владислава Магалецька і дозвольте цей випуск зробити перед святами в форматі : Поради для батьків.

Колись фраза «війна - війною, а все інше за розпорядком» нічого особливого в мені не викликала.

Тепер я категорично з нею не згодна. Кожною клітиною свого Я - НЕ згодна.

Хоча є одне виключення, це діти! Поясню: Прийдешні свята все одно мають бути святами для них. І наша задача як батьків і суспільства в цілому - знайти в себе можливості і сили максимально можливо забезпечити настрій свята в серцях наших дітей.

Тож мої поради і статті з цього приводу:
1. Вважаю, що один з найкращих подарунків дитині то є книга або наочний матеріал. Також, це може допомоги підтримати в важкі часи війни наші друкарні. Окрім найбільш відомих, як Друкарнія Старого Лева чи А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА , я особисто дуже часто замовляю в Тернопільскій друкарні «Мандрівець» і в Харківський «видавництво Ранок» . Мене завжди приємно дивують там ціни і якість, тож раджу! А також для вашої уваги пропоную статтю про користь саме читання для ваших дітей: 10 Reasons Why Reading is Important for Kids | Imagine Forest

https://www.imagineforest.com/blog/10-reasons-reading-important-kids/

2. Нещодавно листаючи інстаграм улюбленої Ніни Радзієвськоі побачила пост про дуже сумний факт: досить юна дівчинка має надмірну вагу при цьому найулюбленіші продукти, які вона їсть: ковбаси та цукерки … я переконана, що основи здорового й правильного харчування треба закладати ще з самого раннього дитинства. Тим більше для підлітків в період становлення особистості - питання зовнішнього виду і сприйняття себе є одним з самих важливіших. Тож пораджу книгу для подарунку підлітку та й для дорослих буде корисно: «Ні на крок від Мрії» «Ни на шаг от мечты!» — друга книга Ніни Радзієвської

https://ninaradzievskaya.com/product/ni-na-shag-ot-mechty

3. Мандруйте з дітьми. Навіть якщо це недалеко від дома, або, якщо ви тимчасово знаходитеся в іншій країні - це можливість передати дітям любов до природи, культури, нових вражень. Не можу не згадати вислів, що «згадуючи своє життя, найбільше ми Будємо жаліти, що мало мандрували і мало любили». Тож подорож разом то і є один з кращих спогадів і дарунків.
Benefits of Travel for Kids and How it Impacts Learning - Minds of Wonder https://mindsofwonder.com/2019/01/24/benefits-of-travel-for-kids


4. Ми живемо в діджитал світі і майбутнє наших дітей я думаю будє нерозривно поєднано с AI: artificial intelligence. Тож подумайте про подарунок і з сенсом та з плеканням майбутніх необхідних навичок: ДОПОМОЖІТЬ СВОЇЙ ДИТИНІ СТАТИ ЛІДЕРОМ- Чим краще ви підготуєте свою дитину до самостійного життя, тим успішнішою вона буде. Рекомендую: Курси програмування для дітей. IT курси для підлітків онлайн, наприклад : GoITeens https://goiteens.com

5. Я багато писала про любов до тварин і необхідність її плекання з пелюшок. В цей складний час війни багато тварин залишилися без господарів та люблячих сердець. Разом з дитиною ви можете «всиновити» їх, відвідавши численні притулки. Це неймовірний досвід, коли разом, Ви рятуєте і робите життя живої істоти краще. Якщо ж немає можливості надати притулок безхатнім тваринам - то домовтеся з дитиною, що частину її подарунку в грошовому виразі ви разом задонатите на порятунок. Турбота то один з самих кращіх і шляхетних дарувань. UAnimals ᐈ Організація захисту і порятунку тварин в Україні https://uanimals.org
6. Якісний час разом. Багато про це пишуть, але батькам інколи легше поїхати в магазин і щось купити, ніж побути з дитиною і щось зробити разом: змайструвати, зклеіти, намалювати. Це важко. Але якщо ввести це правило: хоча б 15-30 хвилин 2 рази на тиждень, і ви помітите наскільки стали краще ваші відносини з дитиною та й в родині взагалі. Розвиток дитячої творчості: 10 правил для батьків.

https://rivne1.tv/news/61981-rozvitok-dityachoi-tvorchosti-10-pravil-dlya-batkiv

Гарних, мирних і затишних всім нам прийдешніх свят! 💛💙

Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.

І сьогодні я хочу поділитися шістьма цифрами, які описують ті споживчі тренди, які сформувалися під впливом війни та інших факторів у 2022 році, і з якими ми заходимо у 2023 рік.

🟠 64% українців купують дешевші бренди. 10 місяців життя у стані війни серйозно вплинули на економічне становище громадян: брак роботи (37% населення залишаються непрацевлаштованими) та зниження рівня доходів, про яке заявляють 78% респондентів, штовхають людей заощаджувати, обираючи дешевші альтернативи. В той же час 18% опитаних стверджують, що купують більш дорогі бренди під час війни.
🟠 76% споживачів планують покупки заздалегідь. Тобто бачимо ще більшу раціоналізацію споживання, навіть значнішу, ніж під час ковідної кризи. Все менше громадян купляють товари спонтанно, приймаючи рішення безпосередньо у точці продажу.
🟠 54% опитаних споживачів при здійсненні покупки звертають особливу увагу на бренд. І це означає, що навіть під час війни love marks і надалі працюють, а сила брендів має значення.
🟠 55% тих, хто продовжує купувати знайомі бренди — роблять це через позитивний досвід від покупки товарів саме цих брендів.
🟠 74% опитаних віддають перевагу покупкам у супермаркетах і магазинах, тобто місцям продажу брендованої продукції, а не ринкам — тут купляють лише 16%. При цьому половина українців (48%) схильна робити покупки у своїх улюблених точках продажу, а інші 41% обирають для здійснення покупок зручні варіанти дорогою, не прив’язуючись до звичного місця.
🟠 69% опитаних українців заявляють, що свідомо обирають продукцію українських брендів. А 56% тих, хто почав купувати нові бренди під час війни, роблять це, щоб підтримати українських виробників. Попит на українське продовжує зростати від початку повномасштабної війни росії проти України.

Аналізуючи ключові зміни у поведінці українських споживачів, чітко проглядається свідомий намір громадян підтримати країну та економіку, обравши товари локальних брендів. І навіть необхідність заощаджувати не зупиняє їх перед купівлею улюблених товарів у звичних місцях продажу, ще раз доводячи, що бренд зараз важливий як ніколи, важливіший ніж був до війни.

У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tgoop.com/GradusResearch 🌡

Друзі, вітаю. це Влад Рашкован. На жаль, через війну, в 2022 році я не так багато писав своїх колонок.

Але, як і в останні роки, в цьому році я мав більше 50 виступів на різних лекціях, конференціях, вебінарах тощо. Ось перелік 6 онлайн дискусій, в яких я приймав участь. 2 з них – про світову економіку. Інші 4 – про реконструкцію:

1. Березень: Дискусія з Ivan Kompan з Deloitte Academy про макро ризики війни - https://bit.ly/3tHJ0DU
2. Червень: Подкаст з Daniel Runde (CSIS) про принципи реконструкції https://www.csis.org/node/65960
3. Серпень: Дискусія про проблеми реконструкції українських міст з Iryna Ozymok та іншими колегами https://youtu.be/yJN0bos1rMs;
4. Вересень: Дискусія з членами #EBA про глобальний коктейль ризиків в світі https://youtu.be/BC5TltINEDM
5. Жовтень: Подкаст з the Economist - https://overcast.fm/+i40P7tsk
6. Грудень: Панельна дискусія в Brookings з Yuriy Gorodnichenko – про реконструкцію https://bit.ly/3W3HcRn

Зі святами!

Добрий день усім! Сьогодні з вами Надія Васильєва - засновниця Digital Transformation Institute, незалежний директор Наглядових рад по стратегії та цифровій трансформації, спеціаліст в галузі інженерії, ІТ та цифровоі економіки.

Сьогодні ми поговоримо про сучасні оборонні тренди.
1. Штучний інтелект та хмарні обчислення в оборонному бюджеті США 2025 (основні оборонні тренди)
https://militaryembedded.com/ai/machine-learning/ai-and-cloud-computing-focus-of-dod-c4isr-spending
2. Як промислові, аерокосмічні та оборонні виробники комплексного обладнання можуть перемогти у проблемі старіння.
https://www.mckinsey.com/industries/aerospace-and-defense/our-insights/how-industrial-and-aerospace-and-defense-oems-can-win-the-obsolescence-challenge?cid=eml-web
3. Ринок носимих роботів і екзоскелетів.
https://straitsresearch.com/report/wearable-robots-and-exoskeletons-market
4. Модернізація військових закупівель та забезпечення для 21 століття. https://www.mckinsey.com/industries/aerospace-and-defense/our-insights/modernizing-military-acquisition-and-sustainment-for-the-21st-century?cid=eml-web
5. Інша космічна гонка: залучення капіталу та прискорення зростання. https://www.mckinsey.com/industries/aerospace-and-defense/our-insights/a-different-space-race-raising-capital-and-accelerating-growth-in-space?cid=eml-web
6. Питання на 773 мільярди доларів: вплив інфляції на витрати на оборону. https://www.mckinsey.com/industries/aerospace-and-defense/our-insights/the-773-billion-question-inflations-impact-on-defense-spending?cid=eml-web

1. AI and cloud computing focus of DoD C4ISR spending
👉Нещодавній аналіз Frost & Sullivan, Оцінка ринку C4ISR Міністерства оборони США, прогноз до 2025 року, висвітлює бюджет Міністерства оборони США (DoD) на командування, управління, зв’язок, комп’ютери, розвідку, спостереження та розвідку (C4ISR). витрати та технологічні тенденції. Згідно з дослідженням, ринкові витрати на програми C4ISR, за оцінками, досягнуть 58,50 мільярдів доларів США до 2025 року з 53,60 мільярдів доларів США у 2019 році за середньорічного темпу зростання (CAGR) 1,5%. «C4ISR та ІТ-індустрії об’єднуються навколо штучного інтелекту (ШІ), машинного навчання, аналізу даних, мереж самовідновлення та хмарних обчислень» (C4ISR and IT industries are converging around artificial intelligence (AI), machine learning, data analysis, self-healing networks, and cloud computing,") — сказав Бред Керран, аналітик Frost & Sullivan у сфері аерокосмічних і оборонних досліджень. Постійне зростання бюджетних витрат C4ISR відкриває перспективи зростання для його учасників ринку, включаючи командування та управління (C2) для забезпечення співпраці, зв’язок для забезпечення виконання місій, комп’ютери для забезпечення бойових систем, розвідку для забезпечення прийняття рішень та спостереження та розвідку щоб увімкнути ситуаційну обізнаність.

2. How industrial and aerospace and defense OEMs can win the obsolescence challenge
👉Погодьтесь, що наразі актуальною проблемою для аерокосмічних та оборонних компаній є нерівність життєвих циклів їх продуктів та компонентів для них. Це очевидно, оскільки ті самі електронні плати мають до 5 років строку корисного використання, в той час як готовий виріб від 10 років. Перед виробниками постає проблема у пошуку таких же деталей або заміни на інші. Проте бувають випадки, коли саме потрібні деталі знайти надто складно, бо їх виробництво припинено. Розробка нової деталі потребує певного часу та звісно витрат, що можуть суттєво впливати на майбутню вартість готового виробу. Неймовірно, проте сукупні витрати, що пов’язані з застарілістю лише одного компонента для військових літаків, становлять близько 60 млрд доларів. Звісно, вирішувати проблему із застарінням деталей варто до її появи. Тим не менш, дивитись треба крізь призму операцій – підприємствам потрібно проектувати електронні системи навколо нових компонентів, а запаси старих деталей списувати. Необхідно врахувати ситуацію у зовнішньому середовищі, адже пандемія, інфляція вплинули на кількість постачальників та швидкість доставки комплектуючих.

Для перешкоджанню масштабних витрат компанії даного сектору мають дивитись на ситуацію системно: лише три кроки та кошти збережені.
• Визначте альтернативних постачальників для комплектуючих,
• Визначте альтернативні компоненти, які можуть бути змінені
• Здійсніть перепроектування деталі
Але зауважу, що не потрібно чекати, коли проблема вже критична. Упередження – найкращий варіант вирішення у ситуації даного сектору.

3. Wearable Robots And Exoskeletons Market
👉Цю тему ми намагались розпочати в Укроборонпромі у 2020 хоча б для захисту сил спец операцій, не говорячи вже про піхоту, але розуміння в той час не знайшли навітт всередині концерну. Теперішнє стрімке зростання ринку роботів та екзоскелетів змусило науковців дослідити ймовірний приріст на найближчі роки. Так, до 2030 року ринок буде оцінюватись у 13,58 мільярдів доларів США. Оскільки екзоскелети знаходяться наразі на стадії зародження, то перспективи “увірвати” значну частку ринку є шаленими. Це пояснюється тим, що мільйони людей щороку отримують травми, що часто вимагають подальше використання інвалідних візочків, а екзоскелети є вирішенням цього питання та можуть сформувати високий попит на цю продукцію. Вважаю, що інвестиції в розвиток технології екзоскелету значно зростуть, що вже підтверджується діяльністю компаній. Наприклад, швейцарський виробник медичного обладнання Tendo AB адаптував космічні технології для створення свого екзоскелету, що відповідає невідкладним потребам паралізованих пацієнтів. Дослідження показали, що використання екзоскелетів у медичній практиці реабілітації пацієнта скорочує лікарняні витрати. Не дивно, але екзоскелети використовуються в воєнному та оборонному секторах для покращення навичок та підтримки фізичної активності. Defence Research and Development Organisation розробив екзоскелет для індійських військових, покращивши конфігурації роботи нижніх та верхніх кінцівок. Це стимулює інші галузі вкладати кошти у створення та удосконалення екзоскелетів.

4. Modernizing military acquisition and sustainment for the 21st century
👉Як відомо, після кризи 2008 року витрати на оборону у світі значно скоротились – до 2,8% ВВП. До початку війни в Україні країни G7 мали значні затримки у своїх програмах закупівель. Оборонні відомства мають тривалі цикли закупівлі, що вказує на те, що вони мають змінити спосіб придбання військової техніки, бо не встигатимуть за темпами технологічних змін. Але є інший бік – витрати на уникнення затримок дуже зростають. Тому виділимо 5 ключових факторів, які становлять успішну систему закупівель для оборони.
1) Чітка стратегія та розвиток потенціалу
2) Збалансування бюджетів для забезпечення довгострокової перспективи покупки озброєння
3) Оптимізовані та адаптовані процеси
4) Ефективні дані, що введені в дію
5) Поєднання навичок та талантів людей
Дотримуючись 5 принципів керівники оборонних відомств зможуть скоріш вийти з кризи в найконкурентніші позиції.

5. A different space race: Raising capital and accelerating growth
👉За останній рік спостерігаємо найбільші вклади у космічний сектор. Ці інвестиції підживлюють нову хвилю динамізму та інновацій у всій космічній екосистемі, з подальшим впливом на конкурентне середовище, що може посилити проблеми для деяких компаній. Враховуючи швидке зростання фінансування, яке пришвидшило інновації та призвело до посилення конкуренції, бізнес-стратегії виграшу також швидко змінюються. Гравці, які хочуть створити або зберегти лідерство на ринку в космічному секторі, можуть отримати вигоду від прийняття мислення руйнівника — визначення креативних шляхів доступу до капіталу та його розміщення, одночасно забезпечуючи цінність основним клієнтам, випереджаючи як можливості, так і бізнес-моделі, оскільки інвестори піднімуть планку для розміщення капіталу в підприємства з вищим ризиком.
Космічний сектор стрімко розвивається завдяки наявності доступу до резерву приватного капіталу, що є великою перевагою для гравців, які стикаються з тривалими термінами розробки продукту на незрілих ринках, і цей капітал буде вирішальним для завоювання частки ринку в космічному секторі.

Космічні компанії, які шукають інвестиції, повинні будуть надати інвесторам вагомі аргументи щодо привабливості розміру їхніх цільових ринків, потужності їхніх власних технологій, різноманітності їхніх клієнтських баз і швидкості їхніх планів виходу на ринок.

6. The $773 billion question: Inflation’s impact on defense spending
👉Теперішні умови та кризовий стан економіки, викликаний воєнними подіями в саіті, зумовлюють зміну траєкторії формування бюджетів. Моделювання вказує на те, що Міністерство оборони США може втратити понад 100 мільярдів доларів купівельної спроможності протягом п’яти років, якщо економіка знову увійде в період високої інфляції та низького номінального зростання оборонного бюджету. За такого сценарію Міністерство оборони матиме обмежені кошти для інвестування в модернізацію військового обладнання, особливо тому, що департаменту все одно доведеться підвищити зарплату військовим, щоб відповідати обов’язковим вимогам.Але вищі зарплати створять ще більший тиск на операційні статті бюджету Міністерства оборони, ніж це було в останні кілька років. Якщо більш висока інфляція збережеться до 2026 року, продовження щорічного зростання заробітної плати на 4,6 відсотка призведе до збільшення оборонного бюджету на 45 мільярдів доларів, ніж очікувалося в прогнозованому бюджеті з 2022 по 2026 фінансовий рік. На додаток до посилення бюджетного тиску та ускладнення найму та утримання в Міністерстві оборони, підвищення цін може створити фінансові проблеми для багатьох приватних компаній на всіх рівнях ланцюжка створення вартості. Наприклад, постачальники можуть бути не в змозі знайти матеріали та компоненти за доступною ціною, і це може призвести до перегляду контрактів і негативно вплинути на фінанси компанії. Інфляція цін також може посилити існуючі труднощі в ланцюзі поставок, змусивши компанії платити більше, щоб забезпечити доступність критично важливих компонентів. Щоб усунути ці ризики, міністерство оборони повинно перейняти уроки звичайних компаній під час пандемії, та інтенсифікувати цифровізаціі для вжиття заходів з підвищення доступності, покращення управління запасами та розробки кращих контрактів, які допоможуть як покупцям, так і продавцям, якщо витрати зростуть.

Отже, в сучасних реаліях важливо думати та аналізувати досвід інших країн, застосовувати критичне мислення до ситуації та проблеми, аби ніколи не піддатись пропаганді та мати можливість уникнути маніпуляцій.
#sixarticles #defence #AI #DTI і
Бережіть себе!

Добридень! З прийдешнім Новим роком! Бажаю, щоб ви були більш здорові, щасливі, енергійні і спокійні❤️

З вами Оксана Соколова, засновник Health is Wealth, дієтолог, спортсмен-аматор, марафонець. Для мене важливо, щоб люди розуміли, як у сучасному світі залишатися здоровими, енергийними та щасливими.

У сьогоднішній добірці.

1. Кращі wellness-рецепти до Різдва від дієтолога https://bit.ly/3WyHfoF

Новорічні та Різдвяні свята — це час для сімейних та дружніх посиденьок, а ще для купи святкових ласощів, від яких ви можете легко набрати пару зайвих кг. Тож, аби легко насолоджуватися святкуваннями, заздалегідь сплануйте меню здорової святкової вечері. При цьому стіл зі здоровими стравами не означає, що ваша їжа буде менш святковою. Насправді можна вигадати масу приголомшливих страв, насолоджуватися їжею та піклуватися про здоров’я.

2. Не можете собі відмовити? Чим небезпечний алкоголь і як його пити з найменшою шкодою здоров’ю https://bit.ly/3WEYS5y

Змінити своє ставлення до алкоголю для багатьох непросто. Більшість із нас не усвідомлює, якою мірою вживання спиртного впливає на кожен аспект повсякденного життя: від фізичного добробуту до настрою, від стосунків з оточенням до того, як ми працюємо або вчимося. Найважливіші речі в житті залежать від нашого фізичного та психічного здоров’я, яке безпосередньо пов’язане зі звичками пиття.

3. Улюблений допінг. Що потрібно знати про каву https://bit.ly/3FIvnJk

Про каву можна почути багато хорошого. Якщо вірити науковцям, він багатий на антиоксиданти і вітаміни, прискорює метаболізм і покращує роботу мозку — при вживанні в невеликих кількостях, звичайно, а не по літру на день. Однак важливіше те, що кава містить кофеїн — стимулятор, що викликає залежність, який може викликати підвищення рівня кортизолу, порушення сну та призвести до ще серйозніших проблем.

4. Зв’язок кишечника та жіночих гормонів https://bit.ly/3FPpjyB

Наш кишечник – це дім для безлічі мікроорганізмів. І все, з чим ми взаємодіємо, впливає на ці мікроорганізми. Але звідки тут зв’язок з гормонами? Це ж дві абсолютно різні системи в організмі, чи не так? Річ у тому, що у організмі все взаємопов’язане. Гормональний фон впливає на кожну систему тіла. І мікробіом також. Мікробіом та гормони щодня впливають один на одного. Зрештою, здоровий кишечник і збалансовані гормони є запорукою загального стану здоров’я.

5. Як зробити свій жовчний міхур щасливим https://bit.ly/3GanYE8

Більшість людей ніколи не замислюються про здоров’я свого жовчного міхура. І навіть коли він не працює так, як мав би, і утворюється жовчне каміння, більшість не підозрюють про наявність проблеми. Проте у деякого відсотка камені можуть викликати симптоми: біль у животі, здуття живота, нудота та блювота. Якщо симптоми є частими та сильно дискомфортними, типовим рішенням стає операція з видалення органу. Фактично, як тільки у вас починають розвиватися симптоми – вам треба видаляти жовчний. Тож краще до цього не доводити.

6. Глутатіон: важливий антиоксидант проти старіння https://bit.ly/3Gao6U8

Глутатіон – це важливий антиоксидант, який допомагає захистити клітини та відіграє ключову роль у багатьох хімічних реакціях, що відбуваються в нашому організмі. Його рівень, як правило, знижується з віком, тож його прийом корисний для вашого здоров’я та довголіття. Глутатіон є надзвичайно важливим антиоксидантом, що протидіє старінню та відіграває важливу роль, допомагаючи нам довше почуватися та виглядати молодшими. Окрім захисту клітин, його роль у детоксикації запобігає накопиченню токсинів, які сприяють окислювальному стресу та пошкодженню організма.

Більше завжди в моєму блозі, в соцмережах і, звісно, в кніжці: https://hiw.tips/
Health is Wealth

Доброго дня та з Новим роком, незламні!

З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”. Ділюся з вами дослідженнями, які варто прочитати.

🏗 7 грудня вийшла книга CEPR про відбудову України. “Вокс” та УП почали публікацію короткого змісту розділів книги. У грудні опубліковані розділи про головні принципи відбудови (https://bit.ly/3YZ6PVr) та про організацію процесу відбудови (https://bit.ly/3i7ss5b).

🚊Як спонукати цивільних осіб евакуюватися з небезпечних територій? Відповідь може дати поведінкова економіка. Моніка Помпео, Володимир Вахітов та колеги провели експеримент та виявили, що головне - мати план евакуації, тобто евакуюватися не “звідки”, а “куди” (https://bit.ly/3CcAfpd)

⏰ Максим Обрізан пише про результати пілотного дослідження використання часу (опитано 154 домогосподарства). Очікувано, жінки витрачають на неоплачувану домашню роботу набагато більше, ніж чоловіки - в середньому 4,3 години у містах та 6,4 години у селах порівняно з 2 та 2,5 годин для чоловіків у містах і селах відповідно. Після закінчення війни запитання щодо витрат часу мають стати стандартною частиною опитування домогосподарств (https://bit.ly/3Gbkz6B)

📈 Детальні результати опитування українців щодо реформ та громадського активізму. Очікувано, громадські активісти з більшою імовірністю вважають реформи важливими та є більш терплячими щодо результатів реформ. Зрозуміло, що після 24 лютого громадська активність значно виросла й сконцентрувалася у волонтерстві. Після війни очікується зниження громадянської активності й ротація людей у секторі (https://bit.ly/3GbwVM2)

🌆 Результати дослідження НБУ про те, як українські мігранти впливають на економіки європейських країн. Головний висновок - вплив скоріше позитивний, особливо у середньо- та довгостроковій перспективі (https://bit.ly/3WLKV6A)

💵 Продовжуємо дискусію щодо валютного курсу. Зокрема Девід Вавра наводить аргументи на користь збереження фіксованого курсу. Він погоджується, що зрештою курс потрібно буде відпустити, проте коли це зробити - поки незрозуміло (https://bit.ly/3QbIwzC)

Гарного року й до зустрічі!

Добрий день! З вами Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамейкера» — видання про медіа та для всіх, хто хоче робити їх чесно, якісно та з користю для аудиторії.

Наприкінці року ми підбивали підсумки та шукали прогнози для медіагалузі на 2023 рік. Пропоную добірку з 6 текстів про це. Переконана, що медіа важливі для демократії та стану суспільства, тож знати про їхнє становище та можливості покращення необхідно всім громадянам.

🔷 Медіапідсумки року від «Медіамейкера» (http://bit.ly/3iarEwx)
У листі для підписників нашої розсилки я спробувала узагальнити, що відбувалося з медіагалуззю у світі та Україні протягом 2022 року. Перспективи на новий рік не надто радують, проте і з цим можна працювати (як саме — наприкінці тексту).

🔷 Головні підсумки-2022 та прогнози на 2023-й для медіа та реклами від Kantar (http://bit.ly/3CrhpLb)
Фахівці зібрали важливі спостереження про зміни маркетингових стратегій, споживацьких звичок та майбутнього технологій на базі численних досліджень Kantar. Ми вибрали зі звіту, що варто пам’ятати про складний 2022-й та чого очікувати наступного року медійникам, маркетологам і всім, хто дотичний до впровадження технологій.

🔷 TikTok і YouTube на вершині, суперкористувачі та успіх подкастів — прогнози для технологій і медіа (http://bit.ly/3ijhA4j)
Це вибране із щорічного огляду Tech & Media Outlook про головні тренди, зростання платформ та майбутні популярні формати. Деякі прогнози (наприклад, зростання доходів, зокрема рекламних) видаються дещо нереалістичними на фоні ринку. Проте точно варто звернути увагу на користувачів та інструменти аудіо- та відеоплатформ, які можуть прискорити зростання.

🔷 Як 2022-й «струснув» український сегмент соцмереж і що там робити медійникам 2023-го (http://bit.ly/3IrrkEf)
SMM-ники українських медіа розповіли «Медіамейкеру», що відбувається в кожній із найбільш популярних соцмереж та які тренди варто підхопити вже зараз, щоб активно розвивати свої майданчики. У тексті — про намагання жити далі, експертів та експерименти, «помийки», розваги та протистояння з Маском.

🔷 Яких змін у роботі соцмереж і пошуковиків чекати 2023 року — розповідають фахівці GMEM та AMO (http://bit.ly/3jVKMi3)
А тут представники українських за походженням компаній, які ведуть медіабізнес у США, Європі та Африці, розповіли нам, які тенденції бачать на своїх ринках та як обернути їх на свою користь 2023-го. Особливу увагу приділили Google та переорієнтуванню пошукових алгоритмів на експертизу, якість і рівень довіри до матеріалу під час ранжування у видачі. Згадували і потреби молодої аудиторії, розширення спільнот, «розлучення» Facebook із медіа тощо.

🔷 Медіазаконодавство для big tech. Що може змінитися в законах для техногігантів і редакцій 2023 року (http://bit.ly/3Z7Ht7T)
Канада, Австралія та Нова Зеландія впевнено йдуть до монетизації новин, які використовуються у стрічках соцмереж, у США хочуть посилити нагляд за Big Tech, а ЄС погрожує Ілону Маску. Це дуже короткий опис нормативно-правових актів і законодавчих ініціатив, які ми проаналізували в тексті. Усі вони закордонні, нашого закону про медіа тут немає — думаємо про окремий докладний розбір тексту, який президент підписав «під ялинку».

Більше підсумків/прогнозів, новин та історій з усього медіасвіту — в нашому Telegram-каналі @mediamakerme