🦠🩸Найбільш розповсюджені схеми використання ФОП та фіз осіб для оптимізації податків. Та яких втрат бюджету вони завдають.
Із дослідження Інституту соціально-економічної трансформації, «CASE Україна» та Економічної експертної платформи
🚿 Схема дропів
Мова про масове використання банківських рахунків фіз осіб як транзитних для переказу та «відмивання» незаконних коштів.
Для цього фізична особа включно з реквізитами та доступом до інтернет-банкінгу передає свій банківський рахунок для використання третім особам.
💳Через рахунки дропів проводять і гроші, отримані внаслідок уникнення оподаткування (зокрема тіньовий ринок підакцизної продукції, інтернет-торгівля), і гроші, здобуті злочинним шляхом (кіберзлочинність, торгівля наркотиками та зброєю).
Щорічні обсяги схеми 200–308 млрд грн з втратами бюджету близько 30–40 млрд грн на рік.
До речі, лише за останні півроку банківський нагляд припинив діяльність 80 тис. дропів.
ДПС теж активна. В ході відпрацювання 728 осіб, щодо яких податківцям надійшла інформація, подано 31 декларацію та задекларовано 14,9 млн грн доходу із податковим зобов’язанням до сплати - 2,9 млн грн. Також проведено 425 документальних перевірок, за результатами яких донараховано 223,9 млн грн.
📩 Заробітні плати в ✉️ і неофіційна зайнятість
🕶За оцінками урядовців, зокрема, за даними віце-прем’єрки Юлії Свириденко, у тіні працюють 1,7 млн осіб. Якщо вважати, що вони отримують тільки мін зарплату (нижня оцінка), то загалом їхні доходи, з яких не сплачено податки ≈130 млрд грн. А якщо припустити, що їхня зарплата відповідала середній в Україні, то ≈360 млрд грн.
Щодо зарплат у конвертах, тут обсяги все ж суттєво скоротилися📉, або роботодавці почали виплачувати не мін зарплату, а трохи вищу, щоб не привертати увагу до використання схем ухилення від податків.
Журналісти «ЕП» зіставили дані щодо зарплат, з яких платиться мін ЄСВ, і розмір зарплат, вказаний у вакансіях Держслужби зайнятості та сайтів з пошуку роботи.
За цими підрахунками, близько 750 тис. працівників, імовірно, отримують доплати в конвертах. Якщо їхня справжня зарплата не відрізняється від середньої по Україні, то імовірний оборот цієї схеми ухилення ≈100 млрд грн.
Отже, разом ці схеми мають оборот від 230 до 460 млрд грн. чистих зарплат, з яких не було сплачено ПДФО, ЄСВ та ВЗ. Відповідні умовні втрати бюджетних надходжень можуть становити від 115 до 230 млрд грн.
📦 Ухилення від сплати податків за допомогою спрощеної системи оподаткування
Різке зростання📈 ФОП, що перебувають у зоні аномалії (це близько 50 тис. ФОП, що відповідає 8% усієї чисельності 2 групи), може свідчити про поширення схем подрібнення (наприклад, перехід на них у великих роздрібних мережах).
🌘Більшість з таких ФОП працювали неповний рік, з піком у 3 місяці. Наприклад, у роздрібній торгівлі тільки 16% усіх «аномальних» ФОП відпрацювали повний рік.
📼Інше пояснення – необхідність застосування РРО, через яку організаторам схем подрібнення доводиться періодично замінювати псевдо-ФОП мірою вичерпання ними лімітів. Тут картина подібна. Більшість тих, хто задекларував обороти понад 5 млн грн – це ті, хто працює за безготівковим розрахунком.
Всі «аномальні» ФОП провели через себе близько 240 млрд грн обороту. Відповідно, якби цей оборот було оподатковано, то мало би бути сплачено від 7,5 млрд грн до 12 млрд грн податків.
ФОП 3 групи має свої аномалії. Обидві аномалії дуже чіткі. Перша звична - наприкінці інтервалу. Це 400–500 ФОП із сукупним оборотом близько 3,5 млрд грн.
🤏Друга, близько 1000–1100 ФОП із приблизно таким же сукупним оборотом, пов’язана з тим, що до серпня 2023 діяв спецрежим зі ставкою 2% та без ліміту. Звичайно, більшість з тих, хто використовує ФОП для оптимізації, скористалися ним.
Припускаючи, що це все псевдо-ФОП, у разі їх використання для мінімізації оподаткування прибутку підприємств, недоотримані бюджетні надходження складуть 1-2 млрд грн. А в разі їх використання для виплати зарплат у ✉️ – до 10 млрд грн.
🤷♂️Ось такі от справи…
Із дослідження Інституту соціально-економічної трансформації, «CASE Україна» та Економічної експертної платформи
🚿 Схема дропів
Мова про масове використання банківських рахунків фіз осіб як транзитних для переказу та «відмивання» незаконних коштів.
Для цього фізична особа включно з реквізитами та доступом до інтернет-банкінгу передає свій банківський рахунок для використання третім особам.
💳Через рахунки дропів проводять і гроші, отримані внаслідок уникнення оподаткування (зокрема тіньовий ринок підакцизної продукції, інтернет-торгівля), і гроші, здобуті злочинним шляхом (кіберзлочинність, торгівля наркотиками та зброєю).
Щорічні обсяги схеми 200–308 млрд грн з втратами бюджету близько 30–40 млрд грн на рік.
До речі, лише за останні півроку банківський нагляд припинив діяльність 80 тис. дропів.
ДПС теж активна. В ході відпрацювання 728 осіб, щодо яких податківцям надійшла інформація, подано 31 декларацію та задекларовано 14,9 млн грн доходу із податковим зобов’язанням до сплати - 2,9 млн грн. Також проведено 425 документальних перевірок, за результатами яких донараховано 223,9 млн грн.
📩 Заробітні плати в ✉️ і неофіційна зайнятість
🕶За оцінками урядовців, зокрема, за даними віце-прем’єрки Юлії Свириденко, у тіні працюють 1,7 млн осіб. Якщо вважати, що вони отримують тільки мін зарплату (нижня оцінка), то загалом їхні доходи, з яких не сплачено податки ≈130 млрд грн. А якщо припустити, що їхня зарплата відповідала середній в Україні, то ≈360 млрд грн.
Щодо зарплат у конвертах, тут обсяги все ж суттєво скоротилися📉, або роботодавці почали виплачувати не мін зарплату, а трохи вищу, щоб не привертати увагу до використання схем ухилення від податків.
Журналісти «ЕП» зіставили дані щодо зарплат, з яких платиться мін ЄСВ, і розмір зарплат, вказаний у вакансіях Держслужби зайнятості та сайтів з пошуку роботи.
За цими підрахунками, близько 750 тис. працівників, імовірно, отримують доплати в конвертах. Якщо їхня справжня зарплата не відрізняється від середньої по Україні, то імовірний оборот цієї схеми ухилення ≈100 млрд грн.
Отже, разом ці схеми мають оборот від 230 до 460 млрд грн. чистих зарплат, з яких не було сплачено ПДФО, ЄСВ та ВЗ. Відповідні умовні втрати бюджетних надходжень можуть становити від 115 до 230 млрд грн.
📦 Ухилення від сплати податків за допомогою спрощеної системи оподаткування
Різке зростання📈 ФОП, що перебувають у зоні аномалії (це близько 50 тис. ФОП, що відповідає 8% усієї чисельності 2 групи), може свідчити про поширення схем подрібнення (наприклад, перехід на них у великих роздрібних мережах).
🌘Більшість з таких ФОП працювали неповний рік, з піком у 3 місяці. Наприклад, у роздрібній торгівлі тільки 16% усіх «аномальних» ФОП відпрацювали повний рік.
📼Інше пояснення – необхідність застосування РРО, через яку організаторам схем подрібнення доводиться періодично замінювати псевдо-ФОП мірою вичерпання ними лімітів. Тут картина подібна. Більшість тих, хто задекларував обороти понад 5 млн грн – це ті, хто працює за безготівковим розрахунком.
Всі «аномальні» ФОП провели через себе близько 240 млрд грн обороту. Відповідно, якби цей оборот було оподатковано, то мало би бути сплачено від 7,5 млрд грн до 12 млрд грн податків.
ФОП 3 групи має свої аномалії. Обидві аномалії дуже чіткі. Перша звична - наприкінці інтервалу. Це 400–500 ФОП із сукупним оборотом близько 3,5 млрд грн.
🤏Друга, близько 1000–1100 ФОП із приблизно таким же сукупним оборотом, пов’язана з тим, що до серпня 2023 діяв спецрежим зі ставкою 2% та без ліміту. Звичайно, більшість з тих, хто використовує ФОП для оптимізації, скористалися ним.
Припускаючи, що це все псевдо-ФОП, у разі їх використання для мінімізації оподаткування прибутку підприємств, недоотримані бюджетні надходження складуть 1-2 млрд грн. А в разі їх використання для виплати зарплат у ✉️ – до 10 млрд грн.
🤷♂️Ось такі от справи…
🪙✂️Оподаткування криптовалюти: податкова практика різних країн.
Досліджувала тему Ірина Цимбалюк, ділимось її спостереженнями
❓Як платити податки з криптовалюти?
🇺🇸 США
Моделі оподаткування залежать від інвестиційного прибутку, який отримує фізична або юридична особа. Податкова ставка коливається від 0% до 20%. Штати зараз знаходяться у перехідному періоді, адже тут відбуваються серйозні зміни: місцевий регулятор не так давно прийняв норму, згідно з якою криптовалюта є цінними паперами.
Але є винятки: зокрема, Біткоїн може розглядатися на законодавчому рівні як товар, а тут вже діють інші правила. Звучить складно? Не хвилюйтесь, регуляторам так само непросто. Попри ці нюанси, діапазон в 0–20% можна вважати коректним орієнтиром.
🇮🇹 Італія
Місцеве законодавство і не визнає цифрові активи, і не забороняє їх. Податкову службу не цікавлять прибутки інвесторів, які заробляють менш ніж 2000 євро на місяць. Якщо фізична чи юридична особа заробляє більше, застосовується процентна ставка 10–26%.
🇯🇵 Японія
Тут відсотки за приріст капіталу одні з найвищих у світі. Інвестори платять до 55% з отриманого прибутку. Податки стягуються з усіх власників крипти, незалежно від доходів.
🇨🇦 Канада
Ця країна пішла незвичайним шляхом. Оподатковується не весь річний дохід, а лише 50%. Тобто, якщо ви заробили «чистими» 20 000 доларів, 10 000 ви зможете покласти собі у кишеню у повному обсязі. Весь інший прибуток від продажу або обміну оподатковується за ставкою до 50%.
🇩🇪 Німеччина
Тут все залежить від терміну володіння. Якщо інвестор купує криптоактив і продає його через рік або пізніше, він не платить взагалі ніяких податків. Таким чином німці стимулюють довгострокові інвестиції в крипту. Якщо продаж відбувається раніше, власник активу виплачує до 45% податку. Транзакції, які приносять прибуток менш ніж 600 євро, не підлягають оподаткуванню.
🇨🇭 Швейцарія
Обіг криптовалюти та податки напряму тут не пов’язані. Тобто податкова служба не звертає увагу безпосередньо на самі транзакції. Однак, якщо інвестор потрапляє під дію закону про розкіш, криптовалюта розглядається як одне з джерел прибутку, і за неї потрібно платити. Розмір податку залежить від кантону.
❓А що в 🇺🇦Україні?
🤷Оподаткування української криптовалюти детально не прописане у чинному законодавстві. Проте є роз’яснення, згідно з яким продаж криптовалюти є податковою подією, яка передбачає застосування податку на дохід фізичної особи (18%) та військового збору (наразі ще 1,5%, хоча невдовзі вже може бути 5%).
Тож податок на крипту в Україні існує, однак окремого закону, який би регулював таке оподаткування, немає. Очевидно, що українському податковому законодавству є куди розвиватися.
===
До речі, є свіжий update щодо закону про регулювання віртуальних активів в Україні.
💁♂️Ярослава Железняк відзначив певний прогрес робочої групи, яка вже непогано просунулась, грубо можна сказати що до першого читання 42% законопроекту погоджено (з 125-и статей закону вже 53 пройдено). Хоча багато дискусій перенесли на друге читання).
🗓Відтак досі залишається план мати текст до кінця року, що, на думку Ярослава, вже виглядає реалістичним.
Досліджувала тему Ірина Цимбалюк, ділимось її спостереженнями
❓Як платити податки з криптовалюти?
🇺🇸 США
Моделі оподаткування залежать від інвестиційного прибутку, який отримує фізична або юридична особа. Податкова ставка коливається від 0% до 20%. Штати зараз знаходяться у перехідному періоді, адже тут відбуваються серйозні зміни: місцевий регулятор не так давно прийняв норму, згідно з якою криптовалюта є цінними паперами.
Але є винятки: зокрема, Біткоїн може розглядатися на законодавчому рівні як товар, а тут вже діють інші правила. Звучить складно? Не хвилюйтесь, регуляторам так само непросто. Попри ці нюанси, діапазон в 0–20% можна вважати коректним орієнтиром.
🇮🇹 Італія
Місцеве законодавство і не визнає цифрові активи, і не забороняє їх. Податкову службу не цікавлять прибутки інвесторів, які заробляють менш ніж 2000 євро на місяць. Якщо фізична чи юридична особа заробляє більше, застосовується процентна ставка 10–26%.
🇯🇵 Японія
Тут відсотки за приріст капіталу одні з найвищих у світі. Інвестори платять до 55% з отриманого прибутку. Податки стягуються з усіх власників крипти, незалежно від доходів.
🇨🇦 Канада
Ця країна пішла незвичайним шляхом. Оподатковується не весь річний дохід, а лише 50%. Тобто, якщо ви заробили «чистими» 20 000 доларів, 10 000 ви зможете покласти собі у кишеню у повному обсязі. Весь інший прибуток від продажу або обміну оподатковується за ставкою до 50%.
🇩🇪 Німеччина
Тут все залежить від терміну володіння. Якщо інвестор купує криптоактив і продає його через рік або пізніше, він не платить взагалі ніяких податків. Таким чином німці стимулюють довгострокові інвестиції в крипту. Якщо продаж відбувається раніше, власник активу виплачує до 45% податку. Транзакції, які приносять прибуток менш ніж 600 євро, не підлягають оподаткуванню.
🇨🇭 Швейцарія
Обіг криптовалюти та податки напряму тут не пов’язані. Тобто податкова служба не звертає увагу безпосередньо на самі транзакції. Однак, якщо інвестор потрапляє під дію закону про розкіш, криптовалюта розглядається як одне з джерел прибутку, і за неї потрібно платити. Розмір податку залежить від кантону.
❓А що в 🇺🇦Україні?
🤷Оподаткування української криптовалюти детально не прописане у чинному законодавстві. Проте є роз’яснення, згідно з яким продаж криптовалюти є податковою подією, яка передбачає застосування податку на дохід фізичної особи (18%) та військового збору (наразі ще 1,5%, хоча невдовзі вже може бути 5%).
Тож податок на крипту в Україні існує, однак окремого закону, який би регулював таке оподаткування, немає. Очевидно, що українському податковому законодавству є куди розвиватися.
===
До речі, є свіжий update щодо закону про регулювання віртуальних активів в Україні.
💁♂️Ярослава Железняк відзначив певний прогрес робочої групи, яка вже непогано просунулась, грубо можна сказати що до першого читання 42% законопроекту погоджено (з 125-и статей закону вже 53 пройдено). Хоча багато дискусій перенесли на друге читання).
🗓Відтак досі залишається план мати текст до кінця року, що, на думку Ярослава, вже виглядає реалістичним.
🇵🇱Крипта у Польщі. Три кейси про оподаткування криптовалют в цій країні.
Продовжуючи тему щодо практики оподаткування криптовалюти в різних юрисдикціях, ділимось з вами тематичним відео з каналу Сімейний бюджет,
де Любомир Остапів із запрошеним гостем, юристом міжнародної компанії, спеціалізацією якої є власне криптовалюти, розглядають три історії про оподаткування криптовалют в Польщі, щоб на конкретних прикладах розказати, як, коли саме і скільки потрібно сплачувати податків, щоб не мати проблем із податковими органами.
🎥 Дивіться самі та поширюйте серед тих, кому це буде корисним.
✍️💙А ще, автори каналу «Сімейний бюджет» дуже просили, щоб тут чи у коментарях під відео ви написали, які інші країни з точки зору інвестування чи податків варто розглянути у нових відео на каналі.
Тож будемо вдячні за ваш активний зворотній зв'язок🤝.
Продовжуючи тему щодо практики оподаткування криптовалюти в різних юрисдикціях, ділимось з вами тематичним відео з каналу Сімейний бюджет,
де Любомир Остапів із запрошеним гостем, юристом міжнародної компанії, спеціалізацією якої є власне криптовалюти, розглядають три історії про оподаткування криптовалют в Польщі, щоб на конкретних прикладах розказати, як, коли саме і скільки потрібно сплачувати податків, щоб не мати проблем із податковими органами.
🎥 Дивіться самі та поширюйте серед тих, кому це буде корисним.
✍️💙А ще, автори каналу «Сімейний бюджет» дуже просили, щоб тут чи у коментарях під відео ви написали, які інші країни з точки зору інвестування чи податків варто розглянути у нових відео на каналі.
Тож будемо вдячні за ваш активний зворотній зв'язок🤝.
YouTube
🌟3 історії про оподаткування криптовалют в Польщі ⬇️
🪙 Зараз криптою цікавляться, здається, всі. Але варто не тільки знати, на скільки виріс біткоїн, 📈 а і як оподаткувати прибуток.✂️ У новому відео ми розглядаємо 3 історії про оподаткування криптовалют в Польщі,💁 щоб на конкретних кейсах розказати, як, коли…
🧮🗓2025 в цифрах: ліміти та податки для ФОП на 2 та 3 групах.
❓Що змінюється у 2025 році?
🖇 З прийняттям Верховною Радою Закону про Державний бюджет України на 2025 рік повертається обов’язок для ФОП сплачувати ЄСВ за себе.
🖇 При цьому розмір мінімальної заробітної плати залишається на рівні 8 000 грн.
🖇 Але є і невідоме🤷♂️ щодо розрахунку податкового навантаження для ФОП у 2025 році, поки що невідоме, адже досі залишається без підпису Президента законопроєкт №11416-д, яким, зокрема, запроваджують військовий збір для ФОП.
Шансів, що його не підпишуть небагато, тому рахуємо по максимуму.
🟦 ФОП 2 група
💰Ліміт річного доходу для ФОП 2 групи – 6 672 000 грн
💳Розмір єдиного податку – 1 600 грн на місяць
💸Розмір мінімального ЄСВ – 1 760 грн на місяць або 5 280 грн на квартал
🪖Військовий збір – 800 грн на місяць
◾️Загальне податкове навантаження:
▫️на місяць - 4 160 грн
▫️▫️▫️на квартал - 12 480 грн
▫️▫️▫️▫️на рік - 49 920 грн
🟦 ФОП 3 група
💰Ліміт річного доходу для ФОП 3 групи – 9 336 000 грн
💳Єдиний податок – 5% доходу (якщо підприємець не зареєстрований платником ПДВ), або 3% доходу «плюс» ПДВ для тих, хто має свідоцтво платника ПДВ
💸Мінімальний ЄСВ – 1 760 грн на місяць або 5 280 грн на квартал
🪖Військовий збір – 1% від доходу
◾️Загальне податкове навантаження:
▫️6% від доходу + ЄСВ 5 280 грн/квартал або 21 120 грн/рік
📌Щодо обов’язку сплати ЄСВ - чинною залишається норма, яка дає право тим ФОП, що мають основне місце роботи, не платити ЄСВ за себе, якщо роботодавець сплатив за місяці звітного періоду не менше мінімального ЄСВ за них. Також звільняються від сплати ЄСВ ФОП, зареєстровані на тимчасово окупованих територіях, пенсіонери та особи з інвалідністю.
❓Що змінюється у 2025 році?
🖇 З прийняттям Верховною Радою Закону про Державний бюджет України на 2025 рік повертається обов’язок для ФОП сплачувати ЄСВ за себе.
🖇 При цьому розмір мінімальної заробітної плати залишається на рівні 8 000 грн.
🖇 Але є і невідоме🤷♂️ щодо розрахунку податкового навантаження для ФОП у 2025 році, поки що невідоме, адже досі залишається без підпису Президента законопроєкт №11416-д, яким, зокрема, запроваджують військовий збір для ФОП.
Шансів, що його не підпишуть небагато, тому рахуємо по максимуму.
🟦 ФОП 2 група
💰Ліміт річного доходу для ФОП 2 групи – 6 672 000 грн
💳Розмір єдиного податку – 1 600 грн на місяць
💸Розмір мінімального ЄСВ – 1 760 грн на місяць або 5 280 грн на квартал
🪖Військовий збір – 800 грн на місяць
◾️Загальне податкове навантаження:
▫️на місяць - 4 160 грн
▫️▫️▫️на квартал - 12 480 грн
▫️▫️▫️▫️на рік - 49 920 грн
🟦 ФОП 3 група
💰Ліміт річного доходу для ФОП 3 групи – 9 336 000 грн
💳Єдиний податок – 5% доходу (якщо підприємець не зареєстрований платником ПДВ), або 3% доходу «плюс» ПДВ для тих, хто має свідоцтво платника ПДВ
💸Мінімальний ЄСВ – 1 760 грн на місяць або 5 280 грн на квартал
🪖Військовий збір – 1% від доходу
◾️Загальне податкове навантаження:
▫️6% від доходу + ЄСВ 5 280 грн/квартал або 21 120 грн/рік
📌Щодо обов’язку сплати ЄСВ - чинною залишається норма, яка дає право тим ФОП, що мають основне місце роботи, не платити ЄСВ за себе, якщо роботодавець сплатив за місяці звітного періоду не менше мінімального ЄСВ за них. Також звільняються від сплати ЄСВ ФОП, зареєстровані на тимчасово окупованих територіях, пенсіонери та особи з інвалідністю.
🛠📑Як полагодити те, що прийняли уже «поламаним». Профільний комітет Верховної ради підтримав правки до ще не підписаного Президентом законопроєкту щодо підвищення податків.
Рішення знайшлось, але чи спрацює воно🤔…
❓Що взагалі відбувається?
При підготовці до другого читання законопроєкту щодо стартапів в Дія.Сіті, комітетом до нього ж внесено правки, які стосуються ще так і не підписаного законопроєкту №11416-д.
Ідея – виправити закладені у законопроєкт часові колізії щодо впровадження окремих норм закону про підвищення податків заднім числом🤷♂️.
Про що це?
Деталями поділилась Ніна Южаніна
❗️Ключове там: для платників єдиного податку – фізичних і юридичних осіб 1–4 груп, ТОБТО ДЛЯ ВСІХ СПРОЩЕНЦІВ, підвищена ставка військового збору почне діяти не ретроспективно з 1 жовтня 2024 року, а з 1 січня 2025 року.
Для найманих працівників її збільшення й так передбачено з дня набрання чинності законом.
та Ярослав Железняк
🤝Зараз на комітеті перенесли для ФОПів впровадження оподаткування з 01 жовтня на 01 січня 2025. Правку Комітет схвалив, тому на наступному тижні буде в залі.
Тобто повністю відстояли, щоб прибрати з закону «заднє число»…ну окрім банків.
📰І ще, Мінфін проговорився, що Президент скоро підпише №11416д ✍️, а опублікують закон так, щоб він запрацював з 01 грудня.
===
🗓Дату 1 грудня підтвердив також і прем'єр-міністр Денис Шмигаль: «Уряд прогнозує, що закон про підвищення податків набере чинності з 1 грудня».
🔜Тож слідкуємо за новинами далі...
Рішення знайшлось, але чи спрацює воно🤔…
❓Що взагалі відбувається?
При підготовці до другого читання законопроєкту щодо стартапів в Дія.Сіті, комітетом до нього ж внесено правки, які стосуються ще так і не підписаного законопроєкту №11416-д.
Ідея – виправити закладені у законопроєкт часові колізії щодо впровадження окремих норм закону про підвищення податків заднім числом🤷♂️.
Про що це?
Деталями поділилась Ніна Южаніна
❗️Ключове там: для платників єдиного податку – фізичних і юридичних осіб 1–4 груп, ТОБТО ДЛЯ ВСІХ СПРОЩЕНЦІВ, підвищена ставка військового збору почне діяти не ретроспективно з 1 жовтня 2024 року, а з 1 січня 2025 року.
Для найманих працівників її збільшення й так передбачено з дня набрання чинності законом.
та Ярослав Железняк
🤝Зараз на комітеті перенесли для ФОПів впровадження оподаткування з 01 жовтня на 01 січня 2025. Правку Комітет схвалив, тому на наступному тижні буде в залі.
Тобто повністю відстояли, щоб прибрати з закону «заднє число»…ну окрім банків.
📰І ще, Мінфін проговорився, що Президент скоро підпише №11416д ✍️, а опублікують закон так, щоб він запрацював з 01 грудня.
===
🗓Дату 1 грудня підтвердив також і прем'єр-міністр Денис Шмигаль: «Уряд прогнозує, що закон про підвищення податків набере чинності з 1 грудня».
🔜Тож слідкуємо за новинами далі...
📝Повернуто з підписом від Президента України.
‼️✍️Закон про підвищення податків сьогодні підписано.
Ймовірно він набуде чинності з 1 грудня 2024 року.
❓Щодо змін по військовому збору для ФОП⬆️ - їх ще мають проголосувати. Виглядає так, що поспішатимуть провести це на наступному тижні.
Що ж, тепер чекаємо публікації закону та офіційних роз'яснень від ДПС та Мінфіну...
‼️✍️Закон про підвищення податків сьогодні підписано.
Ймовірно він набуде чинності з 1 грудня 2024 року.
❓Щодо змін по військовому збору для ФОП⬆️ - їх ще мають проголосувати. Виглядає так, що поспішатимуть провести це на наступному тижні.
Що ж, тепер чекаємо публікації закону та офіційних роз'яснень від ДПС та Мінфіну...
💁♂️🔰Умови та критерії бронювання оновилися. На сьогодні це не менш дискусійна ніж щодо підвищення податків тема.
Як насправді працюватиме бронювання в рамках нових законодавчих правил напевне зрозуміло стане після появи перших реальних кейсів, тож поки наводимо рекомендації від Мінцифри щодо процедури та умов бронювання військовозобов’язаних, які почнуть діяти уже з 1 грудня 2024 року.
❓Що буде з бронюванням після 1 грудня?
Раніше була опція бронювання через Дію та офлайн. З 1 грудня буде лише онлайн, що має розв'язати проблему з тривалим опрацюванням документів.
❓Що із поточним статусом критичності?
Підприємства, які зберегли статус критичності під час аудиту, повинні його підтвердити до 28 лютого 2025 року.
☝️Бронювати працівників можна, поки критичність підтверджується. Але бронь на непідтвердженому підприємстві діятиме лише до 28.02.
📑Для отримання чи підтвердження критичності — збирайте пакет документів, що підтверджує відповідність критеріям, і подавайте до профільного держоргану.
Працюєте в енергетиці? До Міненерго. Займаєтесь сільським господарством? До Мінагро. Резидент Дія.City — до Мінцифри. Сплачуєте понад 1,5 млн євро податків за рік, 32+ млн євро надходжень або важливі для національної економіки — до Мінекономіки.
🧑💻Щодо нових бронювань, це неочевидно із чинної редакції Порядку, але такий механізм декларує Мінцифри:
❗️Нових працівників можна бронювати, жодний термін відпрацьовувати не треба. Якщо підприємство з 1 грудня хоче забронювати нового чи вже працюючого фахівця — керівник під час подання списку на бронювання на порталі Дія має декларативно підтвердити, що нарахована зарплата працівника до сплати всіх податків буде не менше 20 тис. грн (умова для всіх, крім державних і комунальних підприємств, а також резидентів Дія.City). Це дозволить бізнесу бронювати новоприйнятих працівників відразу, якщо він відповідає таким вимогам.
❓Які зміни по критеріях?
Тепер є два обов’язкових для бізнесу критерії:
1️⃣ Середня зарплата на підприємстві повинна бути не менше 2,5 мін зарплат. Зараз — це 20 000 гривень
2️⃣ У критичного підприємства не може бути податкових боргів
Та додаткові критерії, з яких потрібно вибрати мінімум один:
▪️Сплата податків і зборів понад 1,5 млн євро за рік (еквівалент у гривнях за курсом НБУ)
▪️Валютні надходження понад 32 млн євро на рік, крім позик і кредитів
▪️Стратегічне значення для держави (визначено в переліку стратегічних об’єктів)
▪️Важливе значення для певної галузі економіки або потреб територіальної громади
▪️Статус резидента Дія.City
❓Яка процедура отримання статусу критично важливого підприємства?
Наприклад: третім критерієм ви обрали резидентство Дія.City - відтак ваш профільний орган Міністерство цифрової трансформації. Керівник підприємства має зробити подання, до якого додається копія наказу про набуття резидентства Дія.City, податкова звітність, довідка про заробітну плату. Документи, підписані КЕПом або написані «від руки» та відскановані подаються на офіційну пошту Мінцифри.
Рішення очікуйте протягом 10 робочих днів.
❓Як забронювати працівника через Дію?
1. Зайдіть у кабінет громадянина на порталі Дія (авторизація через електронний підпис)
2. Виберіть опцію Подати заяву
3. Вкажіть дані працівників для бронювання
4. Підтвердьте заробітну плату працівника, якого бронюєте
5. Перевірте заяву та підпишіть її (підпис має поставити керівник підприємства або підписант)
6. Очікуйте результату:
▫️Заява обробляється протягом трьох днів
▫️Повідомлення надійде на електронну пошту та в особистий кабінет, успішне бронювання буде відображатись у Резерв+ працівника
‼️Важливо: заборонено бронювати працівників без військово-облікових документів, що перебувають у розшуку, та тих, хто не актуалізував дані. У бронюванні може бути відмовлено після перевірки.
🇺🇦До речі, новий зарплатний критерій приймався із розрахунку того, що податки на одного заброньованого працівника за рік дозволять забезпечити одного військового або військову. Це приблизно 1,2 млн грн на людину.
Як насправді працюватиме бронювання в рамках нових законодавчих правил напевне зрозуміло стане після появи перших реальних кейсів, тож поки наводимо рекомендації від Мінцифри щодо процедури та умов бронювання військовозобов’язаних, які почнуть діяти уже з 1 грудня 2024 року.
❓Що буде з бронюванням після 1 грудня?
Раніше була опція бронювання через Дію та офлайн. З 1 грудня буде лише онлайн, що має розв'язати проблему з тривалим опрацюванням документів.
❓Що із поточним статусом критичності?
Підприємства, які зберегли статус критичності під час аудиту, повинні його підтвердити до 28 лютого 2025 року.
☝️Бронювати працівників можна, поки критичність підтверджується. Але бронь на непідтвердженому підприємстві діятиме лише до 28.02.
📑Для отримання чи підтвердження критичності — збирайте пакет документів, що підтверджує відповідність критеріям, і подавайте до профільного держоргану.
Працюєте в енергетиці? До Міненерго. Займаєтесь сільським господарством? До Мінагро. Резидент Дія.City — до Мінцифри. Сплачуєте понад 1,5 млн євро податків за рік, 32+ млн євро надходжень або важливі для національної економіки — до Мінекономіки.
🧑💻Щодо нових бронювань, це неочевидно із чинної редакції Порядку, але такий механізм декларує Мінцифри:
❗️Нових працівників можна бронювати, жодний термін відпрацьовувати не треба. Якщо підприємство з 1 грудня хоче забронювати нового чи вже працюючого фахівця — керівник під час подання списку на бронювання на порталі Дія має декларативно підтвердити, що нарахована зарплата працівника до сплати всіх податків буде не менше 20 тис. грн (умова для всіх, крім державних і комунальних підприємств, а також резидентів Дія.City). Це дозволить бізнесу бронювати новоприйнятих працівників відразу, якщо він відповідає таким вимогам.
❓Які зміни по критеріях?
Тепер є два обов’язкових для бізнесу критерії:
1️⃣ Середня зарплата на підприємстві повинна бути не менше 2,5 мін зарплат. Зараз — це 20 000 гривень
2️⃣ У критичного підприємства не може бути податкових боргів
Та додаткові критерії, з яких потрібно вибрати мінімум один:
▪️Сплата податків і зборів понад 1,5 млн євро за рік (еквівалент у гривнях за курсом НБУ)
▪️Валютні надходження понад 32 млн євро на рік, крім позик і кредитів
▪️Стратегічне значення для держави (визначено в переліку стратегічних об’єктів)
▪️Важливе значення для певної галузі економіки або потреб територіальної громади
▪️Статус резидента Дія.City
❓Яка процедура отримання статусу критично важливого підприємства?
Наприклад: третім критерієм ви обрали резидентство Дія.City - відтак ваш профільний орган Міністерство цифрової трансформації. Керівник підприємства має зробити подання, до якого додається копія наказу про набуття резидентства Дія.City, податкова звітність, довідка про заробітну плату. Документи, підписані КЕПом або написані «від руки» та відскановані подаються на офіційну пошту Мінцифри.
Рішення очікуйте протягом 10 робочих днів.
❓Як забронювати працівника через Дію?
1. Зайдіть у кабінет громадянина на порталі Дія (авторизація через електронний підпис)
2. Виберіть опцію Подати заяву
3. Вкажіть дані працівників для бронювання
4. Підтвердьте заробітну плату працівника, якого бронюєте
5. Перевірте заяву та підпишіть її (підпис має поставити керівник підприємства або підписант)
6. Очікуйте результату:
▫️Заява обробляється протягом трьох днів
▫️Повідомлення надійде на електронну пошту та в особистий кабінет, успішне бронювання буде відображатись у Резерв+ працівника
‼️Важливо: заборонено бронювати працівників без військово-облікових документів, що перебувають у розшуку, та тих, хто не актуалізував дані. У бронюванні може бути відмовлено після перевірки.
🇺🇦До речі, новий зарплатний критерій приймався із розрахунку того, що податки на одного заброньованого працівника за рік дозволять забезпечити одного військового або військову. Це приблизно 1,2 млн грн на людину.
📰Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», той самий, наробивший чимало галасу законопроєкт про підвищення податків, офіційно опубліковано на сторінках «Голос України» 30 листопада 2024 року.
🗓 Відповідно з 01 грудня 2024 року норми цього закону набирають чинності.
Основні податкові зміни – це, зокрема, підвищення ставки військового збору для фізичних осіб з 1,5% до 5% та встановлення військового збору для фізичних осіб-підприємців.
Але є нюанс…
Наразі всіх ФОП хвилює питання чи належить їм сплачувати військовий збір «за себе» ретроспективно з 1 жовтня🤷♂️?
🏛Міністерство фінансів на своїх сторінках декларує наступне:
‼️Важливо! Враховуючи зміни, які були підтримані Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики та направлені до Верховної Ради (законопроєкт № 9319), податковий закон не передбачатиме нарахування платникам військового збору “заднім числом”.
Зміна ставки військового збору для фізичних осіб на заробітну плату, доходи з банківських депозитів, оренди нерухомості, виграшів та інших доходів збільшується з 1,5% до 5% і набуває чинності з дня наступного за днем його опублікування.
Для фізичних осіб-підприємців (ФОПів) першої, другої та четвертої груп платників єдиного податку обов’язок сплати військового збору з'являється з 1 січня 2025 року. Ставка збору становить 10% від мінімальної заробітної плати, встановленої на початок 2025 року (8000 грн). Відповідно, військовий збір буде розраховуватися на основі цієї суми, тобто становитиме 800 грн на місяць.
Платники єдиного податку третьої групи (ФОПи) сплачуватимуть військовий збір у розмірі 1% від свого обороту за підсумками першого кварталу 2025 року.
Водночас ОВДП, зокрема військові облігації, для фізичних осіб продовжують не оподатковуватися ні ПДФО, ні військовим збором.
Соціальні виплати, пенсії, стипендії та інші доходи, що не підпадають під оподаткування ПДФО, також не оподатковуються військовим збором.
Ставка військового збору для військовослужбовців та працівників силових структур, визначених у законі, залишається на рівні 1,5%.
⚠️Військовий збір для платників єдиного податку встановлюється тимчасово на період воєнного стану.
📄🪖Окрім суто фінансових змін, також закон запроваджує місячну звітність щодо ПДФО та ЄСВ замість квартальної, це необхідно для забезпечення прозорості наявної системи бронювання.
❓На які правки до нового закону очікувати?
▪️пільга для ФОП щодо несплати військового збору протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби
▪️пільга щодо несплати військового збору, якщо ФОП зареєстрований на тимчасово окупованих територіях або на територіях бойових дій
▪️скасування обов’язку сплати військового збору, якщо ФОП припинив свою підприємницьку діяльність у період з 1 жовтня до набрання чинності законом
▪️звільнення від сплати військового збору ФОП 1, 2 та 4 груп, які зараз мобілізовані до Збройних сил
▪️перенесення на 1 січня 2025 року обов’язку щодо сплати військового збору для ФОП усіх груп
▪️звільнення від сплати ВЗ електронних резидентів (е-резидентів)
▪️незастосування ставки 5% по доходах, які підлягають річному декларуванню за результатами 2024 року
Але що із цього і в якій саме редакції буде прийнято подивимось уже за результатами голосування.
🔜Стежимо за новинами далі…
🗓 Відповідно з 01 грудня 2024 року норми цього закону набирають чинності.
Основні податкові зміни – це, зокрема, підвищення ставки військового збору для фізичних осіб з 1,5% до 5% та встановлення військового збору для фізичних осіб-підприємців.
Але є нюанс…
Наразі всіх ФОП хвилює питання чи належить їм сплачувати військовий збір «за себе» ретроспективно з 1 жовтня🤷♂️?
🏛Міністерство фінансів на своїх сторінках декларує наступне:
‼️Важливо! Враховуючи зміни, які були підтримані Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики та направлені до Верховної Ради (законопроєкт № 9319), податковий закон не передбачатиме нарахування платникам військового збору “заднім числом”.
Зміна ставки військового збору для фізичних осіб на заробітну плату, доходи з банківських депозитів, оренди нерухомості, виграшів та інших доходів збільшується з 1,5% до 5% і набуває чинності з дня наступного за днем його опублікування.
Для фізичних осіб-підприємців (ФОПів) першої, другої та четвертої груп платників єдиного податку обов’язок сплати військового збору з'являється з 1 січня 2025 року. Ставка збору становить 10% від мінімальної заробітної плати, встановленої на початок 2025 року (8000 грн). Відповідно, військовий збір буде розраховуватися на основі цієї суми, тобто становитиме 800 грн на місяць.
Платники єдиного податку третьої групи (ФОПи) сплачуватимуть військовий збір у розмірі 1% від свого обороту за підсумками першого кварталу 2025 року.
Водночас ОВДП, зокрема військові облігації, для фізичних осіб продовжують не оподатковуватися ні ПДФО, ні військовим збором.
Соціальні виплати, пенсії, стипендії та інші доходи, що не підпадають під оподаткування ПДФО, також не оподатковуються військовим збором.
Ставка військового збору для військовослужбовців та працівників силових структур, визначених у законі, залишається на рівні 1,5%.
⚠️Військовий збір для платників єдиного податку встановлюється тимчасово на період воєнного стану.
📄🪖Окрім суто фінансових змін, також закон запроваджує місячну звітність щодо ПДФО та ЄСВ замість квартальної, це необхідно для забезпечення прозорості наявної системи бронювання.
❓На які правки до нового закону очікувати?
▪️пільга для ФОП щодо несплати військового збору протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби
▪️пільга щодо несплати військового збору, якщо ФОП зареєстрований на тимчасово окупованих територіях або на територіях бойових дій
▪️скасування обов’язку сплати військового збору, якщо ФОП припинив свою підприємницьку діяльність у період з 1 жовтня до набрання чинності законом
▪️звільнення від сплати військового збору ФОП 1, 2 та 4 груп, які зараз мобілізовані до Збройних сил
▪️перенесення на 1 січня 2025 року обов’язку щодо сплати військового збору для ФОП усіх груп
▪️звільнення від сплати ВЗ електронних резидентів (е-резидентів)
▪️незастосування ставки 5% по доходах, які підлягають річному декларуванню за результатами 2024 року
Але що із цього і в якій саме редакції буде прийнято подивимось уже за результатами голосування.
🔜Стежимо за новинами далі…
✔️📃Ну що, на вчорашньому засіданні Верховна Рада прийняла законопроєкт №9319, яким передбачено, зокрема, відтермінування військового збору для ФОП на 2025 рік.
✍️Тепер ще підпис Президента і тему із підвищенням податків будемо рахувати закритою.
Про те, що ще із прийняттям цього законопроєкту виправили у «податковому» законі обіцяємо написати трохи згодом🤝.
✨А сьогодні маємо пропозицію зустрітись. Зустрітись, щоб наживо обговорити найбільш актуальні теми.
iPlan запрошує усіх охочих на Kyiv Invest Meetup #26.
Це чудова нагода для живого спілкування ✅
Цього разу тема: "Фондовий ринок 2025: стратегії та прогнози для інвесторів".
У програмі:
✔️ Живі дискусії та обговорення
✔️ Практичні кейси та можливість дізнатися про досвід інших інвесторів
✔️ Нетворкінг: знайомство зі спікерами та шанс поставити їм запитання
📌 Київ, 5 грудня 2024, 17:00
KyivInvestMeetup x iPlan 2️⃣6️⃣
🎫 Квитки тут!
(участь можлива офлайн та онлайн)
✍️Тепер ще підпис Президента і тему із підвищенням податків будемо рахувати закритою.
Про те, що ще із прийняттям цього законопроєкту виправили у «податковому» законі обіцяємо написати трохи згодом🤝.
✨А сьогодні маємо пропозицію зустрітись. Зустрітись, щоб наживо обговорити найбільш актуальні теми.
iPlan запрошує усіх охочих на Kyiv Invest Meetup #26.
Це чудова нагода для живого спілкування ✅
Цього разу тема: "Фондовий ринок 2025: стратегії та прогнози для інвесторів".
У програмі:
✔️ Живі дискусії та обговорення
✔️ Практичні кейси та можливість дізнатися про досвід інших інвесторів
✔️ Нетворкінг: знайомство зі спікерами та шанс поставити їм запитання
📌 Київ, 5 грудня 2024, 17:00
KyivInvestMeetup x iPlan 2️⃣6️⃣
🎫 Квитки тут!
(участь можлива офлайн та онлайн)
Wayforpay
KyivInvestMeetup #26: Фондовий ринок 2025
Приготуйтеся до нового Kyiv Invest Meetup x iPlan #26 — події, що обіцяє бути захоплюючою та пізнавальною! 😎 Тема: Фондовий ринок 2025 року — що чекає на інвесторів? Які стратегії будуть ефективними та як уникнути великих втрат? Чому це важливо? На порозі…
🤏✂️Оптимізувати податкове навантаження для ФОП у 2025 році.
📈Сплата військового збору та повернення обов’язку щодо сплати ЄСВ "за себе" з 1 січня 2025 року – відчутно збільшують податкові зобов’язання для підприємців.
❓Які рішення ще можна прийняти, якщо ФОП тимчасово не веде діяльність або має невеликі доходи?
Пише Михайло Смокович
Є багато ФОПів, які не отримували доходу та не вели діяльність, проте й не закривались, бо можна було нічого не платити. Проте ситуація змінюється з 2025 року.
В нас з'являється як обов'язкова сплата ЄСВ, так і сплата військового збору. І ті ФОПи, які не мають податкових пільг, будуть змушені платити за свій ФОП, який не веде діяльності🤷♂️.
▪️Щоб не платити, можна або закрити ФОП, або перевести його на загальну систему, де при відсутності доходу не потрібно сплачувати ні ЄСВ, ні податків.
📌 Щодо закриття ФОП – писали про це тут.
📆 Якщо вирішили перейти на "загалку" – встигніть подати відповідну заяву до 20-го грудня 2024 року. Тоді перехід буде з 1-го січня 2025 року.
▪️Крім того, можна перейти на іншу групу єдиного податку, щоб оптимізувати податкове навантаження.
💁♂️Для прикладу, є ФОП який здає в оренду квартиру за 10 000 грн на місяць. На 2 групі у 2025 році він сплатить 1600 грн єдиного податку плюс 800 грн військового збору - загалом 2400 грн податків на місяць.
На 3 групі він сплатить 5% єдиного податку та 1% військового збору - загалом 600 грн. Різниця кардинальна.
ЄСВ тут не беремо в розрахунок, оскільки він на всіх групах має однаковий розмір.
🗓 Щоб змінити групу - відповідну заяву слід подати до 16-го грудня, щоб перехід відбувся з 1-го січня 2025 року.
📈Сплата військового збору та повернення обов’язку щодо сплати ЄСВ "за себе" з 1 січня 2025 року – відчутно збільшують податкові зобов’язання для підприємців.
❓Які рішення ще можна прийняти, якщо ФОП тимчасово не веде діяльність або має невеликі доходи?
Пише Михайло Смокович
Є багато ФОПів, які не отримували доходу та не вели діяльність, проте й не закривались, бо можна було нічого не платити. Проте ситуація змінюється з 2025 року.
В нас з'являється як обов'язкова сплата ЄСВ, так і сплата військового збору. І ті ФОПи, які не мають податкових пільг, будуть змушені платити за свій ФОП, який не веде діяльності🤷♂️.
▪️Щоб не платити, можна або закрити ФОП, або перевести його на загальну систему, де при відсутності доходу не потрібно сплачувати ні ЄСВ, ні податків.
📌 Щодо закриття ФОП – писали про це тут.
📆 Якщо вирішили перейти на "загалку" – встигніть подати відповідну заяву до 20-го грудня 2024 року. Тоді перехід буде з 1-го січня 2025 року.
▪️Крім того, можна перейти на іншу групу єдиного податку, щоб оптимізувати податкове навантаження.
💁♂️Для прикладу, є ФОП який здає в оренду квартиру за 10 000 грн на місяць. На 2 групі у 2025 році він сплатить 1600 грн єдиного податку плюс 800 грн військового збору - загалом 2400 грн податків на місяць.
На 3 групі він сплатить 5% єдиного податку та 1% військового збору - загалом 600 грн. Різниця кардинальна.
ЄСВ тут не беремо в розрахунок, оскільки він на всіх групах має однаковий розмір.
🗓 Щоб змінити групу - відповідну заяву слід подати до 16-го грудня, щоб перехід відбувся з 1-го січня 2025 року.
📩📝ФОП, що мають основне місце роботи, й надалі зберігають право не платити ЄСВ «за себе». Але чи є обов’язок проінформувати про це податкову?
📌ФОП не повинні повідомляти про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем.
Підтверджують це й самі податківці:
Контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати ЄСВ надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, тож ФОП, з метою звільнення від сплати єдиного внеску за себе, 🙅♂️НЕ ПОВИННІ повідомляти контролюючі органи, що мають основне місце роботи, де за них було сплачено страховий внесок у розмірі не менше мінімального.
📌ФОП не повинні повідомляти про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем.
Підтверджують це й самі податківці:
Контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати ЄСВ надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, тож ФОП, з метою звільнення від сплати єдиного внеску за себе, 🙅♂️НЕ ПОВИННІ повідомляти контролюючі органи, що мають основне місце роботи, де за них було сплачено страховий внесок у розмірі не менше мінімального.
🗞🔜Профіскальні КІК-новини.
❓Як збільшуються КІК-податки у 2025 році?
Пише Олена Кузнечікова
Через набуття чинності 01 грудня 2024 року законом № 4015-IX (той самий одіозний ресурсний законопроєкт №11416-д) про підвищення податків, буде підвищено і податкове КІК-навантаження для контролерів фізичних осіб з 2025 року:
1️⃣ Для випадків “наскрізних дивідендів українського походження”, що становитимуть частину прибутку КІК — від діючих 6,5% до 10%, відповідно
2️⃣ Для випадків своєчасного (до дати подання відповідного Звіту про КІК за повною формою) фактичного отримання розподіленого скорегованого прибутку КІК — від діючих 10,5% до 14%, відповідно
3️⃣ Для випадків нерозподіленого скорегованого прибутку КІК — від діючих 19,5% до 23%, відповідно
🖇Ще з корисного - щодо визначення активних доходів.
В разі, коли КІК зареєстрований в країні, з якою в України укладена угода про уникнення подвійного оподаткування, і при цьому менше 50% з загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел – КІК отримує в формі пасивних доходів, то нерозподілений скорегований прибуток такої КІК звільняється від оподаткування на рівні українського контролера.
💁Тож для пільгових КІК важливо визначитись із часткою активних доходів, особливо у випадках, коли сукупний річний дохід всіх КІКів контролера із всіх джерел перевищує 2 мільйони євро.
Тут Олена звертає увагу на ІПК № 4186/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 23.08.2024 року, із суті якої можна дійти висновку, що контролюючий орган, на прикладі доходу, отриманого КІК від списання кредиторської заборгованості за раніше отриманими позиками, фактично робить висновок, що для випадків отримання КІК-доходів, не віднесених пп. 14.1.268 ПКУ до “пасивних”, КІК самостійно у своїй обліковій політиці визначає, які її доходи вважаються активними, а які пасивними, проте, в межах, передбачених стандартами (МСФЗ чи локальними) або іншими нормативними документами.
❓Як збільшуються КІК-податки у 2025 році?
Пише Олена Кузнечікова
Через набуття чинності 01 грудня 2024 року законом № 4015-IX (той самий одіозний ресурсний законопроєкт №11416-д) про підвищення податків, буде підвищено і податкове КІК-навантаження для контролерів фізичних осіб з 2025 року:
1️⃣ Для випадків “наскрізних дивідендів українського походження”, що становитимуть частину прибутку КІК — від діючих 6,5% до 10%, відповідно
2️⃣ Для випадків своєчасного (до дати подання відповідного Звіту про КІК за повною формою) фактичного отримання розподіленого скорегованого прибутку КІК — від діючих 10,5% до 14%, відповідно
3️⃣ Для випадків нерозподіленого скорегованого прибутку КІК — від діючих 19,5% до 23%, відповідно
🖇Ще з корисного - щодо визначення активних доходів.
В разі, коли КІК зареєстрований в країні, з якою в України укладена угода про уникнення подвійного оподаткування, і при цьому менше 50% з загальної суми доходів контрольованої іноземної компанії із всіх джерел – КІК отримує в формі пасивних доходів, то нерозподілений скорегований прибуток такої КІК звільняється від оподаткування на рівні українського контролера.
💁Тож для пільгових КІК важливо визначитись із часткою активних доходів, особливо у випадках, коли сукупний річний дохід всіх КІКів контролера із всіх джерел перевищує 2 мільйони євро.
Тут Олена звертає увагу на ІПК № 4186/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 23.08.2024 року, із суті якої можна дійти висновку, що контролюючий орган, на прикладі доходу, отриманого КІК від списання кредиторської заборгованості за раніше отриманими позиками, фактично робить висновок, що для випадків отримання КІК-доходів, не віднесених пп. 14.1.268 ПКУ до “пасивних”, КІК самостійно у своїй обліковій політиці визначає, які її доходи вважаються активними, а які пасивними, проте, в межах, передбачених стандартами (МСФЗ чи локальними) або іншими нормативними документами.
🔮💰Пенсійна реформа та обов'язкові накопичувальні пенсії - що планує Мінсоцполітики?
🗞Деталі із матеріалу Економічної правди
Запропонована урядом реформа передбачає радикальне оновлення солідарного рівня пенсійної системи.
➡️Виплата складатиметься з двох компонентів: страхової (наразі отримують пенсіонери в Україні) та базової пенсії.
▫️Базова пенсія – це складова солідарної пенсії, яку нараховуватимуть усім пенсіонерам.
💳Розмір базової пенсії буде однаковим для усіх пенсіонерів – 30% від мінімальної зарплати після вирахування з неї податків.
▫️Страхова пенсія – це частина солідарного рівня, яка залежить від трудового стажу пенсіонера та розміру зарплати, який він отримував.
💳Розмір пенсійної виплати залежатиме від кількості зароблених протягом трудової діяльності балів. Їх людина отримуватиме кожного місяця, протягом якого була офіційно працевлаштованою (і роботодавець здійснював за неї внески до Пенсійного фонду).
Коли прийде час виходити на пенсію, то розмір страхової виплати визначатимуть, помноживши суму зароблених за всю трудову діяльність балів на вартість одного бала.
Вартість пенсійного бала переглядатимуть щороку у березні. Такий підхід замінить традиційну індексацію пенсій.
❓Як розраховуватимуть розмір солідарної пенсії?
Розмір виплати, на яку претендуватиме людина після реформи розраховуватимуть як суму базової та страхової пенсій.
Тобто, особа, яка все життя отримувала середню зарплату у 2024 році могла б претендувати на 6140 грн: базова пенсія 1848 грн "плюс" страхова виплата 4292 грн (детальний розрахунок наведено у статті ЕП).
Розмір солідарної пенсії особи із зарплатою 30 тис. грн за новими правилами становив би 8978 грн, а особи з мінімалкою – 3750 грн.
З цікавого, максимальна кількість пенсійних балів буде розраховуватися із тієї суми, з якої було сплачено ЄСВ. Іншими словами, навіть якщо зарплата особи перевищує 15 мінімальних зарплат, то держава їй нарахує пенсійних балів лише за 15 мінімалок.
❓Що за накопичувальний рівень пенсій?
Ще одна частина реформи – запровадження обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи.
Особливістю другого рівня є індивідуальний характер внесків. Якщо на солідарному рівні виплати здійснюють із "загального казанка", у який роблять внески громадяни працездатного віку, то на накопичувальному, розмір майбутніх виплат залежить виключно від того, скільки особа сама собі відклала на старість.
В межах реформи кожному працюючому українцю відкриють індивідуальні пенсійні рахунки, які щомісяця будуть поповнювати роботодавці та держава.
Накопичувальний фонд, який керуватиме цими коштами, буде інвестувати їх для того, аби вберегти від інфляції та примножити.
Доступ до накопичувальних внесків відкриється лише після виходу на пенсію, тобто у 60 років за наявності 35 років трудового стажу.
Як зазначають у Мінсоцполітики, держава створить спеціальний фонд, який гарантуватиме пенсійні накопичення громадян (за прикладом Фонду гарантування вкладів для банків).
Ось на цьому етапі немає впевненості, на скільки ефективним буде управління таким фондом.
Починаючи з четвертого року у громадян з'явиться право перенести свої пенсійні заощадження на рахунки приватних компаній, які авторизуються для участі у другому рівні. Це можуть бути як недержавні пенсійні фонди (НПФ), так і компанії зі страхування життя або банки.
❓🤔А може не варто чекати, та уже прямо зараз починати формувати свої власні пенсійні заощадження. І управляти ними на свій власний розсуд… Що скажете?
👍 - я уже так і роблю
❤️ - мабуть таки варто брати своє майбутнє у власні руки
🤔 - ну ні, коли там ще та пенсія
👉 До речі, саме до теми пенсійних заощаджень - практичний курс від iPlan.ua «"Особисті фінанси та інвестиції для початківців", наша рекомендація тим, хто хоче сформувати власну фінансову незалежність і додатковий дохід.
🔜Ще встигнете доєднатись. Реєстрація завершується за кілька днів.
Деталі тут – https://www.iplan-edu.com/course-start/.
🗞Деталі із матеріалу Економічної правди
Запропонована урядом реформа передбачає радикальне оновлення солідарного рівня пенсійної системи.
➡️Виплата складатиметься з двох компонентів: страхової (наразі отримують пенсіонери в Україні) та базової пенсії.
▫️Базова пенсія – це складова солідарної пенсії, яку нараховуватимуть усім пенсіонерам.
💳Розмір базової пенсії буде однаковим для усіх пенсіонерів – 30% від мінімальної зарплати після вирахування з неї податків.
▫️Страхова пенсія – це частина солідарного рівня, яка залежить від трудового стажу пенсіонера та розміру зарплати, який він отримував.
💳Розмір пенсійної виплати залежатиме від кількості зароблених протягом трудової діяльності балів. Їх людина отримуватиме кожного місяця, протягом якого була офіційно працевлаштованою (і роботодавець здійснював за неї внески до Пенсійного фонду).
Коли прийде час виходити на пенсію, то розмір страхової виплати визначатимуть, помноживши суму зароблених за всю трудову діяльність балів на вартість одного бала.
Вартість пенсійного бала переглядатимуть щороку у березні. Такий підхід замінить традиційну індексацію пенсій.
❓Як розраховуватимуть розмір солідарної пенсії?
Розмір виплати, на яку претендуватиме людина після реформи розраховуватимуть як суму базової та страхової пенсій.
Тобто, особа, яка все життя отримувала середню зарплату у 2024 році могла б претендувати на 6140 грн: базова пенсія 1848 грн "плюс" страхова виплата 4292 грн (детальний розрахунок наведено у статті ЕП).
Розмір солідарної пенсії особи із зарплатою 30 тис. грн за новими правилами становив би 8978 грн, а особи з мінімалкою – 3750 грн.
З цікавого, максимальна кількість пенсійних балів буде розраховуватися із тієї суми, з якої було сплачено ЄСВ. Іншими словами, навіть якщо зарплата особи перевищує 15 мінімальних зарплат, то держава їй нарахує пенсійних балів лише за 15 мінімалок.
❓Що за накопичувальний рівень пенсій?
Ще одна частина реформи – запровадження обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи.
Особливістю другого рівня є індивідуальний характер внесків. Якщо на солідарному рівні виплати здійснюють із "загального казанка", у який роблять внески громадяни працездатного віку, то на накопичувальному, розмір майбутніх виплат залежить виключно від того, скільки особа сама собі відклала на старість.
В межах реформи кожному працюючому українцю відкриють індивідуальні пенсійні рахунки, які щомісяця будуть поповнювати роботодавці та держава.
Накопичувальний фонд, який керуватиме цими коштами, буде інвестувати їх для того, аби вберегти від інфляції та примножити.
Доступ до накопичувальних внесків відкриється лише після виходу на пенсію, тобто у 60 років за наявності 35 років трудового стажу.
Як зазначають у Мінсоцполітики, держава створить спеціальний фонд, який гарантуватиме пенсійні накопичення громадян (за прикладом Фонду гарантування вкладів для банків).
Ось на цьому етапі немає впевненості, на скільки ефективним буде управління таким фондом.
Починаючи з четвертого року у громадян з'явиться право перенести свої пенсійні заощадження на рахунки приватних компаній, які авторизуються для участі у другому рівні. Це можуть бути як недержавні пенсійні фонди (НПФ), так і компанії зі страхування життя або банки.
❓🤔А може не варто чекати, та уже прямо зараз починати формувати свої власні пенсійні заощадження. І управляти ними на свій власний розсуд… Що скажете?
👍 - я уже так і роблю
❤️ - мабуть таки варто брати своє майбутнє у власні руки
🤔 - ну ні, коли там ще та пенсія
👉 До речі, саме до теми пенсійних заощаджень - практичний курс від iPlan.ua «"Особисті фінанси та інвестиції для початківців", наша рекомендація тим, хто хоче сформувати власну фінансову незалежність і додатковий дохід.
🔜Ще встигнете доєднатись. Реєстрація завершується за кілька днів.
Деталі тут – https://www.iplan-edu.com/course-start/.
🆘⁉️Коли підприємцям платити військовий збір?
Хотілось би уже розставити всі крапки над ℹ️, але маємо, що маємо🤷♂️…
А маємо поки так і непідписаний Президентом законопроєкт 9319, яким строки запровадження військового збору для всіх ФОП на єдиному податку переносяться з жовтня 2024 року на січень 2025 року.
Найбільш «тривожно» почувають себе, зокрема, ФОП на 2 групі, адже для них строк сплати військового збору встановлено авансовими платежами до 20-го числа кожного поточного місяця.
❓Що робити?
🧘♂️Поки просто зберігати спокій, та не спішити нічого платити.
❓А як в цілому із «виправленнями» колізій нового закону про підвищення податків?
Наведемо тези з допису Ніни Южаніної
Тема підвищення податків ніби й зникла з порядку денного (поки що), але не перестала бути актуальною.
✅ Законопроєкт зі змінами до нового закону про підвищення податків потрібно було прийняти швидко, і так, власне, й зробили.
Верховна Рада його ухвалила 4 грудня 2024 року, на підпис Президента він направлений 9 грудня і там поки що й знаходиться.
🙅♂️Мінфін і ДПС в один голос заявили про те, що підвищення податків заднім числом не буде.
🗓Але якщо до 20 грудня 2024 року закон не буде підписаний, то чинною залишиться дія військового збору для ФОПів саме з 1 жовтня 2024 року.
💳І тоді ФОПи першої, другої та четвертої груп повинні будуть відразу сплатити збір і за жовтень, і за листопад, і за грудень 2024 року, тобто за весь квартал.
⏳ Час ще є.
Та якось тривожно, зважаючи на нещодавню історію із підписанням закону 4015 про підвищення податків.
Хотілось би уже розставити всі крапки над ℹ️, але маємо, що маємо🤷♂️…
А маємо поки так і непідписаний Президентом законопроєкт 9319, яким строки запровадження військового збору для всіх ФОП на єдиному податку переносяться з жовтня 2024 року на січень 2025 року.
Найбільш «тривожно» почувають себе, зокрема, ФОП на 2 групі, адже для них строк сплати військового збору встановлено авансовими платежами до 20-го числа кожного поточного місяця.
❓Що робити?
🧘♂️Поки просто зберігати спокій, та не спішити нічого платити.
❓А як в цілому із «виправленнями» колізій нового закону про підвищення податків?
Наведемо тези з допису Ніни Южаніної
Тема підвищення податків ніби й зникла з порядку денного (поки що), але не перестала бути актуальною.
✅ Законопроєкт зі змінами до нового закону про підвищення податків потрібно було прийняти швидко, і так, власне, й зробили.
Верховна Рада його ухвалила 4 грудня 2024 року, на підпис Президента він направлений 9 грудня і там поки що й знаходиться.
🙅♂️Мінфін і ДПС в один голос заявили про те, що підвищення податків заднім числом не буде.
🗓Але якщо до 20 грудня 2024 року закон не буде підписаний, то чинною залишиться дія військового збору для ФОПів саме з 1 жовтня 2024 року.
💳І тоді ФОПи першої, другої та четвертої груп повинні будуть відразу сплатити збір і за жовтень, і за листопад, і за грудень 2024 року, тобто за весь квартал.
⏳ Час ще є.
Та якось тривожно, зважаючи на нещодавню історію із підписанням закону 4015 про підвищення податків.
💎🪩Блогери. Їх лакшері-життя. Та податки.
Про непрямі методи податкового контролю при визначенні доходів громадян, свого часу мова в Україні уже велась.
Але тоді виглядало це більше як "лякалка" для активізації процесу добровільної амністії капіталу.
І от здавалось тема себе вичерпала, але ні… метод для податківців цілком робочий.
Кейс від Данила Гетманцева
❓Багато хто запитує, яким чином держава відпрацьовує блогерів-промоутерів лакшері-життя, які вихваляючись рівнем доходів "забувають" сплатити з них податки.
👀Держава все бачить і реагує згідно закону.
Поясню на кейсі інста-блогера Андрія М. Олександровича, який через свою сторінку в інстаграм вчив 68 тисяч підписників як розбагатіти. Правду сказати, на відміну від своїх колег, що, як правило, вчать тому, що не вміють, Андрій зміг добряче, хоч і не у той спосіб, якому вчив підписників, заробити на своїй сторінці.
І все було б добре, якщо з цих заробітків були сплачені хоча б мінімально належні податки.
Але де там - зась! На це звернули увагу у Головному СУ Нацполу і разом з ДПС без особливих труднощів провели перевірку блогера та його кунаків-дроперів, які разом з фігурантом отримували доходи без декларування, донарахувавши їм (увага!) 70,7 млн.грн. недоїмки‼️.
При цьому, сума не остаточна, робота триває…
Про непрямі методи податкового контролю при визначенні доходів громадян, свого часу мова в Україні уже велась.
Але тоді виглядало це більше як "лякалка" для активізації процесу добровільної амністії капіталу.
І от здавалось тема себе вичерпала, але ні… метод для податківців цілком робочий.
Кейс від Данила Гетманцева
❓Багато хто запитує, яким чином держава відпрацьовує блогерів-промоутерів лакшері-життя, які вихваляючись рівнем доходів "забувають" сплатити з них податки.
👀Держава все бачить і реагує згідно закону.
Поясню на кейсі інста-блогера Андрія М. Олександровича, який через свою сторінку в інстаграм вчив 68 тисяч підписників як розбагатіти. Правду сказати, на відміну від своїх колег, що, як правило, вчать тому, що не вміють, Андрій зміг добряче, хоч і не у той спосіб, якому вчив підписників, заробити на своїй сторінці.
І все було б добре, якщо з цих заробітків були сплачені хоча б мінімально належні податки.
Але де там - зась! На це звернули увагу у Головному СУ Нацполу і разом з ДПС без особливих труднощів провели перевірку блогера та його кунаків-дроперів, які разом з фігурантом отримували доходи без декларування, донарахувавши їм (увага!) 70,7 млн.грн. недоїмки‼️.
При цьому, сума не остаточна, робота триває…
⚖️Військовий збір у грудні – платити чи ні?
За загальним правилом строк сплати військового збору, зокрема для ФОП на єдиному податку 2 групи – до 20-го числа поточного місяця.
🗓Сьогодні саме 20 грудня – то платити чи ні?
А ви оптиміст чи песиміст? – від цього власне і буде залежати відповідь.
Нелогічно, дивно, десь навіть абсурдно… але як є🤷♂️.
📑Законопроєкт 9319, яким, нагадаємо, переноситься початок сплати військового збору для платників єдиного податку на 2025 рік, спіткала така ж доля, що і сам закон, де з-поміж інших податкових змін, запроваджується той самий військовий збір для ФОП.
🖊09.12.2024 його відправили на підпис Президента. Але підпису все ще немає.
❓То що робити зі сплатою військового збору тим, кому його належить сплатити вже сьогодні – при чому сплатити відразу за жовтень, листопад та грудень?
Інсайт від Данила Гетманцева
Дуже багато запитань про підписання законопроєкту 9319 та норми щодо перенесення введення військового збору для платників єдиного податку з 1 січня 2025 року.
Перше.
Нагадаю всім, що я не підписую закони. Остаточне рішення щодо підписання або не підписання приймає виключно Президент.
Друге.
Я не впливаю на підписання або не підписання законопроєктів Президентом, але можу поділитися своїм прогнозом.
Мій прогноз, - законопроєкт буде підписаний (дату назвати не можу, бо не знаю), тобто зобовʼязання ФОПів із сплати військового збору виникнуть з 1 січня 2025 року.
Третє.
Рішення довіряти моїм прогнозам чи ні ви приймаєте самостійно. Поки що, ті хто мені довіряв, не скаржилися.
===
🎰То ж якщо ви більше оптиміст – спокійно очікуйте підписання. Натяків на інший сценарій наразі немає. І Мінфін, і представники податкової в один голос заявляли про те, що підвищення податків заднім числом не буде🤔.
💳Якщо ж ви песиміст, який приймає рішення платити, зверніть увагу, що сума для сплати з розрахунку встановленої на 1 січня 2024 року мінімальної заробітної плати – 710 грн/міс.
А ви оптиміст чи песиміст у цьому питанні?
❤️ - точно оптиміст
🥲 - більше песиміст
За загальним правилом строк сплати військового збору, зокрема для ФОП на єдиному податку 2 групи – до 20-го числа поточного місяця.
🗓Сьогодні саме 20 грудня – то платити чи ні?
А ви оптиміст чи песиміст? – від цього власне і буде залежати відповідь.
Нелогічно, дивно, десь навіть абсурдно… але як є🤷♂️.
📑Законопроєкт 9319, яким, нагадаємо, переноситься початок сплати військового збору для платників єдиного податку на 2025 рік, спіткала така ж доля, що і сам закон, де з-поміж інших податкових змін, запроваджується той самий військовий збір для ФОП.
🖊09.12.2024 його відправили на підпис Президента. Але підпису все ще немає.
❓То що робити зі сплатою військового збору тим, кому його належить сплатити вже сьогодні – при чому сплатити відразу за жовтень, листопад та грудень?
Інсайт від Данила Гетманцева
Дуже багато запитань про підписання законопроєкту 9319 та норми щодо перенесення введення військового збору для платників єдиного податку з 1 січня 2025 року.
Перше.
Нагадаю всім, що я не підписую закони. Остаточне рішення щодо підписання або не підписання приймає виключно Президент.
Друге.
Я не впливаю на підписання або не підписання законопроєктів Президентом, але можу поділитися своїм прогнозом.
Мій прогноз, - законопроєкт буде підписаний (дату назвати не можу, бо не знаю), тобто зобовʼязання ФОПів із сплати військового збору виникнуть з 1 січня 2025 року.
Третє.
Рішення довіряти моїм прогнозам чи ні ви приймаєте самостійно. Поки що, ті хто мені довіряв, не скаржилися.
===
🎰То ж якщо ви більше оптиміст – спокійно очікуйте підписання. Натяків на інший сценарій наразі немає. І Мінфін, і представники податкової в один голос заявляли про те, що підвищення податків заднім числом не буде🤔.
💳Якщо ж ви песиміст, який приймає рішення платити, зверніть увагу, що сума для сплати з розрахунку встановленої на 1 січня 2024 року мінімальної заробітної плати – 710 грн/міс.
А ви оптиміст чи песиміст у цьому питанні?
❤️ - точно оптиміст
🥲 - більше песиміст
🏦🕵️♂️Банки запроваджують суворіші ліміти на перекази коштів. А ще посилюють контроль за операціями ФОП.
🆕 Нові ліміти стосуватимуться вихідних переказів та поширюватимуться на усі рахунки клієнта (як у гривні, так і в іноземній валюті), що відкриті у одному банку.
❓Про які обмеження йдеться?
💳Ми уже знаєм про ліміт НБУ у 150 тис. грн на місяць.
АЛЕ, такі ліміти поширюються лише на перекази з картки на картку.
Зараз же мова про обмеження, у тому числі, на перекази за реквізитами IBAN.
📋Оформлено таке обмеження в оригінальний спосіб – через підписання українськими банками так званого Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг.
📈До меморандуму приєдналися уже близько 30 банків та фінкомпаній.
ℹ️ Про що, тут варто знати.
Нові ліміти не є універсальними. Вони будуть залежати від ступеня ризику, присвоєного клієнту, та наявності у нього підтверджених джерел доходів.
Для високоризикових – це 50 тис. грн на місяць.
А для усіх інших без підтверджених доходів:
▪️з 1 лютого 2025 року – 150 тис. грн на місяць;
▪️з 1 червня 2025 року – 100 тис. грн на місяць.
❓Чи насправді все так погано?
Об’єктивно – ні. Розмір ліміту можна збільшити, маючи документи, що підтверджують джерела ваших доходів.
📑Які? Це, для прикладу:
▫️довідки ОК5 та ОК7, які можна сформувати у "Дії"
▫️податкові декларації
▫️зарплатні відомості
▫️підтверджені доходи членів родини
👀Побачимо як буде на практиці, але наразі, йдеться про те, що додаткові підтверджуючі документи про доходи окремо подавати не потрібно. Адже банки матимуть інформацію щодо наших зарплат, грошового утримання, пенсій чи соціальних виплат.
❓Для чого так складно?
Ціль таких обмежень – детінізація економіки та мінімізація зловживань через «дроп-схеми», шкода від діяльності яких мільярди податків, що не були сплачені до бюджету.
🗃НБУ навіть анонсував створення централізованого реєстру сумнівних клієнтів, зокрема з ознакою "дроп", як додаткове джерело інформації при вивченні клієнта під час встановлення/перегляду ділових відносин, доступ до якого матимуть усі банки.
🛜❗️Тепер щодо ФОПів.
У підписаному меморандумі є окрема частина, яка стосується підприємців. Банки зобов'язалися вживати заходів, якщо виявлять у діяльності ФОП певні ризики, зокрема:
▪️різке збільшення операцій
▪️дроблення переказів, зокрема круглими сумами
▪️нульові залишки на початок та кінець кожного дня
🧩Також банки почнуть приєднувати ФОП до груп пов'язаних компаній з юридичними особами. Це допоможе краще розуміти, коли ФОП використовують для дроблення бізнесу з метою ухилення від сплати податків.
🆕 Нові ліміти стосуватимуться вихідних переказів та поширюватимуться на усі рахунки клієнта (як у гривні, так і в іноземній валюті), що відкриті у одному банку.
❓Про які обмеження йдеться?
💳Ми уже знаєм про ліміт НБУ у 150 тис. грн на місяць.
АЛЕ, такі ліміти поширюються лише на перекази з картки на картку.
Зараз же мова про обмеження, у тому числі, на перекази за реквізитами IBAN.
📋Оформлено таке обмеження в оригінальний спосіб – через підписання українськими банками так званого Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг.
📈До меморандуму приєдналися уже близько 30 банків та фінкомпаній.
ℹ️ Про що, тут варто знати.
Нові ліміти не є універсальними. Вони будуть залежати від ступеня ризику, присвоєного клієнту, та наявності у нього підтверджених джерел доходів.
Для високоризикових – це 50 тис. грн на місяць.
А для усіх інших без підтверджених доходів:
▪️з 1 лютого 2025 року – 150 тис. грн на місяць;
▪️з 1 червня 2025 року – 100 тис. грн на місяць.
❓Чи насправді все так погано?
Об’єктивно – ні. Розмір ліміту можна збільшити, маючи документи, що підтверджують джерела ваших доходів.
📑Які? Це, для прикладу:
▫️довідки ОК5 та ОК7, які можна сформувати у "Дії"
▫️податкові декларації
▫️зарплатні відомості
▫️підтверджені доходи членів родини
👀Побачимо як буде на практиці, але наразі, йдеться про те, що додаткові підтверджуючі документи про доходи окремо подавати не потрібно. Адже банки матимуть інформацію щодо наших зарплат, грошового утримання, пенсій чи соціальних виплат.
❓Для чого так складно?
Ціль таких обмежень – детінізація економіки та мінімізація зловживань через «дроп-схеми», шкода від діяльності яких мільярди податків, що не були сплачені до бюджету.
🗃НБУ навіть анонсував створення централізованого реєстру сумнівних клієнтів, зокрема з ознакою "дроп", як додаткове джерело інформації при вивченні клієнта під час встановлення/перегляду ділових відносин, доступ до якого матимуть усі банки.
🛜❗️Тепер щодо ФОПів.
У підписаному меморандумі є окрема частина, яка стосується підприємців. Банки зобов'язалися вживати заходів, якщо виявлять у діяльності ФОП певні ризики, зокрема:
▪️різке збільшення операцій
▪️дроблення переказів, зокрема круглими сумами
▪️нульові залишки на початок та кінець кожного дня
🧩Також банки почнуть приєднувати ФОП до груп пов'язаних компаній з юридичними особами. Це допоможе краще розуміти, коли ФОП використовують для дроблення бізнесу з метою ухилення від сплати податків.
✨Вітаємо вас із Різдвом Христовим!
Нехай Святвечір💫 принесе затишок і мир. Нехай новий рік подарує безліч радісних подій та здійснення найзаповітніших бажань🎄.
Теплих обіймів🫂, щасливих моментів з друзями та рідними🥂, а ще побільше посмішок навколо.
🌟Щасливих свят! Та не забуваймо підтримувати тих, кому усі ми завдячуємо можливістю продовжувати жити, створювати та працювати, зустрічати це Різдво вдома🕊🎅!
Нехай Святвечір💫 принесе затишок і мир. Нехай новий рік подарує безліч радісних подій та здійснення найзаповітніших бажань🎄.
Теплих обіймів🫂, щасливих моментів з друзями та рідними🥂, а ще побільше посмішок навколо.
🌟Щасливих свят! Та не забуваймо підтримувати тих, кому усі ми завдячуємо можливістю продовжувати жити, створювати та працювати, зустрічати це Різдво вдома🕊🎅!
🎄🎁Військовий збір для ФОП - 25 грудня Президент підписав законопроєкт 9319, яким скасовується підвищення податків «заднім числом».
🗓️ Тож тепер нові податкові зобовʼязання для ФОП відтерміновуються до 1 січня 2025 року.
📰 Маємо надію, що казусів із публікацією Закону не буде, і питання платити чи не платити військовий збір у грудні, врешті отримає однозначну відповідь - військовий збір у 2024 році сплачувати за ФОП не потрібно.
✨Все ж Різдво - це особливий час! Навіть закони підписуються💫. Може відразу так і було задумано🤔.
🙌З Різдвом всіх! Мрійте та плануйте! Рухаємось далі!
🗓️ Тож тепер нові податкові зобовʼязання для ФОП відтерміновуються до 1 січня 2025 року.
📰 Маємо надію, що казусів із публікацією Закону не буде, і питання платити чи не платити військовий збір у грудні, врешті отримає однозначну відповідь - військовий збір у 2024 році сплачувати за ФОП не потрібно.
✨Все ж Різдво - це особливий час! Навіть закони підписуються💫. Може відразу так і було задумано🤔.
🙌З Різдвом всіх! Мрійте та плануйте! Рухаємось далі!
📇💁♂️Декларування доходів фізичними особами за 2024 рік – яку ставку військового збору застосовувати?
❓Що маємо на цей момент.
📝Президент України підписав ухвалений Верховною Радою законопроєкт №9319, який, зокрема, містить норму, що фізичні особи не сплачуватимуть військовий збір «заднім числом».
📰25 грудня відповідний Закон №4113-IX опубліковано у газеті «Голос України».
📄Щодо оподаткування фізичними особами загального річного доходу за 2024 рік є у згаданому Законі окремий підпункт 1.16, яким власне доповнюються перехідні положення ПКУ:
«1.16. Річне податкове зобов'язання з військового збору з доходів платників, визначених пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов'язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка … ».
📢🙍♂️Так, хотілось би більш чітких формулювань, зокрема, щодо інвестиційних доходів, але наразі виходимо з того, як це коментує, зокрема, Міністерство фінансів України:
▪️Задекларований фізичними особами загальний річний дохід за 2024 рік оподатковуватиметься військовим збором за ставкою 1,5% (крім доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, які оподатковуються за ставкою 5% з 1 грудня 2024 року).
▪️Також інші доходи фізичних осіб (дохід від зарплати, оренди, виграшу, депозиту тощо) оподатковуються військовим збором у розмірі 5% з 1 грудня 2024 року.
▪️Ставка військового збору збільшиться до 5% для доходів, що вказуються в річній декларації, починаючи з 1 січня 2025 року.
▪️Водночас ОВДП, зокрема військові облігації, для фізичних осіб продовжують не оподатковуватися ні ПДФО, ні військовим збором.
▪️Соціальні виплати, пенсії, стипендії та інші доходи, що не підпадають під оподаткування ПДФО, також не оподатковуються військовим збором.
❓Що маємо на цей момент.
📝Президент України підписав ухвалений Верховною Радою законопроєкт №9319, який, зокрема, містить норму, що фізичні особи не сплачуватимуть військовий збір «заднім числом».
📰25 грудня відповідний Закон №4113-IX опубліковано у газеті «Голос України».
📄Щодо оподаткування фізичними особами загального річного доходу за 2024 рік є у згаданому Законі окремий підпункт 1.16, яким власне доповнюються перехідні положення ПКУ:
«1.16. Річне податкове зобов'язання з військового збору з доходів платників, визначених пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу за 2024 звітний (податковий) рік та остаточний розрахунок податкових зобов'язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у тому числі з іноземних доходів, визначається за ставкою військового збору у розмірі 1,5 відсотка … ».
📢🙍♂️Так, хотілось би більш чітких формулювань, зокрема, щодо інвестиційних доходів, але наразі виходимо з того, як це коментує, зокрема, Міністерство фінансів України:
▪️Задекларований фізичними особами загальний річний дохід за 2024 рік оподатковуватиметься військовим збором за ставкою 1,5% (крім доходу від операцій з майном, доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, які оподатковуються за ставкою 5% з 1 грудня 2024 року).
▪️Також інші доходи фізичних осіб (дохід від зарплати, оренди, виграшу, депозиту тощо) оподатковуються військовим збором у розмірі 5% з 1 грудня 2024 року.
▪️Ставка військового збору збільшиться до 5% для доходів, що вказуються в річній декларації, починаючи з 1 січня 2025 року.
▪️Водночас ОВДП, зокрема військові облігації, для фізичних осіб продовжують не оподатковуватися ні ПДФО, ні військовим збором.
▪️Соціальні виплати, пенсії, стипендії та інші доходи, що не підпадають під оподаткування ПДФО, також не оподатковуються військовим збором.