SemiAnalysis: DeepSeek витратила більше, ніж заявляє

Згідно зі звітом технологічного сайту Tom’s Hardware, реальні витрати на розробку DeepSeek значно перевищують офіційно заявлені компанією, що ставить під сумнів її рекламовану ефективність.

DeepSeek стверджувала, що її AI-модель R1 була навчена менш ніж за 6 мільйонів доларів, використовуючи 2 048 графічних процесорів. Однак аналітична компанія SemiAnalysis оцінює, що реальні інвестиції компанії в серверну інфраструктуру перевищують 1 мільярд доларів, а загальні витрати на обчислення сягнули 1,6 мільярда доларів.

У звіті зазначається, що DeepSeek використовує велику мережу приблизно з 50 000 графічних процесорів серії Hopper, включаючи H800, H100 і H20, у різних локаціях для навчання AI-моделей та фінансового моделювання.

SemiAnalysis стверджує, що сума в 6 мільйонів доларів охоплює лише невелику частину витрат на попереднє навчання й не включає витрати на дослідження та розробку, придбання обладнання та експлуатаційні витрати.

Попри те, що DeepSeek позиціонується як гнучкий і революційний гравець у сфері AI, Tom’s Hardware застерігає, що її швидкий успіх може бути роздутий завдяки значному фінансуванню та інфраструктурі, подібній до інших провідних компаній галузі.

Знай свого суперника, знай себе: як правильно оцінити виклик з боку Китаю 1/2

З часів Другої світової війни США неодноразово переживали страх власного занепаду—спочатку через запуск радянського "Супутника", потім через економічний підйом Японії у 1980-х, а тепер через зростаючий вплив Китаю. Сучасні побоювання зосереджені на політичній поляризації та економічній стагнації в США, тоді як Китай розвиває свої технології, нарощує військову міць та будує потужну інфраструктуру. Він є світовим лідером у виробництві електромобілів, сонячних панелей та критично важливих мінералів.

Однак, попри швидке зростання, Китай стикається з серйозними проблемами: уповільнення економічного розвитку, криза на ринку нерухомості, зростаючий борг та міжнародний тиск, посилений централізацією влади в руках Сі Цзіньпіна. Його політика стримує інновації, відлякує іноземні інвестиції та викликає невдоволення серед молоді, яка стикається з безробіттям та відсутністю перспектив.

Водночас США зберігають ключові стратегічні переваги: гнучку економіку, найліквідніші фінансові ринки у світі, сильну мережу військових союзів та політичну систему, здатну до самокорекції. Хоча Китай досяг значних успіхів у штучному інтелекті, відновлюваній енергетиці та квантових технологіях, його зростання часто пояснюється недостатнім фінансуванням цих сфер у США, а не перевагою китайської моделі управління.

Протягом історії США схильні переоцінювати силу своїх суперників—як це було в період холодної війни, коли страх перед військовим домінуванням СРСР призвів до дорогих прорахунків, таких як війна у В’єтнамі. Водночас недооцінка загроз, як у випадку з нацистською Німеччиною або "Аль-Каїдою", також може мати серйозні наслідки. Тому необхідний збалансований підхід, який визнає досягнення Китаю, але також усвідомлює довготривалі переваги США у сфері технологій, економіки та міжнародного впливу.

Знай свого суперника, знай себе: як правильно оцінити виклик з боку Китаю 2/2

Економічні основи Китаю під тиском—темпи зростання сповільнюються, ринок нерухомості падає, а відтік капіталу посилюється. Іноземні інвестори втрачають довіру до Китаю, а транснаціональні корпорації переоцінюють свою присутність через жорсткі регуляції та політичну нестабільність. Водночас економіка США залишається найбільшою у світі, продовжуючи залучати капітал та таланти з усього світу.

У гонці штучного інтелекту США мають значну перевагу завдяки ринковим інноваціям і відкритій співпраці між індустрією та наукою. Китай також стикається з проблемами енергетичної безпеки, значно залежачи від імпорту, тоді як США майже досягли енергетичної незалежності, що зміцнює їхні геополітичні позиції. Долар залишається провідною світовою резервною валютою, що дає США фінансовий важіль впливу, якого Китай поки не може досягти.

Китай швидко розширює свої військові можливості, зокрема, розвиваючи передові озброєння та стратегію обмеження доступу до зон конфлікту в Індо-Тихоокеанському регіоні. Проте проблеми з корупцією, відсутність бойового досвіду та економічні слабкості можуть підірвати ефективність китайської армії. Водночас США зберігають глобальну військову перевагу та унікальну мережу союзників, зокрема НАТО та партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні, що створює для Китаю серйозний виклик.

Політична централізація в Китаї ускладнює процес прийняття рішень та робить політику більш реактивною, що обмежує здатність уряду адаптуватися до економічних змін. Попри те, що централізований контроль дозволяє Китаю швидко реалізовувати великі проєкти, він також стримує розвиток приватного сектору та інновацій, що може уповільнити його довготривалий прогрес. Водночас демократична система США, хоч і має свої вади, забезпечує адаптивність та періодичне оновлення, що дає країні стратегічну перевагу.

Замість того щоб зосереджуватися на страхах щодо зростання Китаю, США повинні використовувати власні сильні сторони—інвестувати в технології, зміцнювати альянси та зберігати лідерство у критичних галузях. Хоча Китай залишається серйозним викликом, справжньою загрозою для США може стати не стільки його зростання, скільки небажання розвивати власні конкурентні переваги у глобальному ландшафті.

"Чіндія" повертається: Індія та Китай готуються Трампотрясіння 1/2

Індія здійснює стратегічні коригування у відповідь на повернення Дональда Трампа до влади, зокрема зниження тарифів та згоду на депортацію 18 000 нелегальних індійських мігрантів зі США. Побоюючись можливого торговельного тиску з боку Трампа, який раніше критикував індійські мита, уряд Нарендри Моді намагається зміцнити відносини з Вашингтоном шляхом зниження мит на американські товари, такі як мотоцикли та смартфони.

Однак Індія також переглядає свої відносини з Китаєм, демонструючи ознаки потепління після кількох років напруженості, особливо після прикордонного зіткнення у 2020 році. Відродження концепції "Чіндії" стає очевидним на тлі зняття обмежень на китайські інвестиції, відновлення прямих авіарейсів і повернення Shein на ринок у партнерстві з Reliance Retail. Водночас уряд Моді уникає прямих відповідей у парламенті щодо останньої деескалації на кордоні з Китаєм, що викликає обвинувачення опозиції у поступках територією заради дипломатичних вигод.

Індія традиційно співпрацювала зі США для стримування Китаю, але мінливий глобальний ландшафт і непередбачувана політика Трампа змушують Нью-Делі диверсифікувати свою геополітичну стратегію. Економічні фактори відіграють тут ключову роль: прагнучи зміцнити виробництво, Індія все більше інтегрується у китайські ланцюги постачання, а не лише покладається на партнерства із Заходом. Попри попередні торговельні обмеження, Індія усвідомила свою залежність від китайського імпорту, особливо в електроніці та текстильній промисловості, і тепер спрощує видачу віз і сприяє інвестиціям китайських компаній.

На тлі змін у глобальних ланцюгах постачання Китай продовжує розширювати свої виробничі бази у країнах, що користуються перевагами політики переміщення виробництва до сусідів (nearshoring), що зміцнює його економічний вплив. Для Індії співпраця з Китаєм стає дедалі привабливішою, особливо в умовах найповільнішого економічного зростання за останні чотири роки та проблем із безробіттям.

США, зі свого боку, скорочують інвестиції в Індію, оскільки Трамп стимулює повернення виробництва на батьківщину. Його обіцянки запровадити високі податки на компанії, що розміщують виробничі потужності за кордоном, залишають мало можливостей для реалізації амбітної програми "Make in India", що робить китайські інвестиції ще більш привабливими.

"Чіндія" повертається: Індія та Китай готуються Трампотрясіння 2/2

Для Китаю зближення з Індією є способом пом’якшити наслідки американської політики стримування, оскільки партнерство з Нью-Делі відкриває доступ до величезного ринку саме тоді, коли економіка КНР сповільнюється. Індія, яка невдовзі може стати третьою за величиною економікою світу, є привабливим напрямком для китайських компаній, які шукають нові можливості зростання за межами перенасиченого внутрішнього ринку.

Водночас Індія залишається глибоко залученою у військове співробітництво зі США, зокрема в обороні та технологіях, але прагне більшої стратегічної автономії у формуванні глобального порядку. Незадоволеність країн, що розвиваються, західноцентричною міжнародною системою сприяє посиленню співпраці Індії з Китаєм через такі платформи, як BRICS.

Тертя між Індією та США з питань демократії, прав людини та відносин Нью-Делі з Москвою також підштовхують Моді до пошуку альтернативних альянсів. Повернення Трампа дає можливість уникнути тиску Вашингтона на внутрішню політику Індії, оскільки праві кола США ідеологічно близькі до націоналістичних поглядів Моді, що зменшує ймовірність критики з боку Вашингтона.

Оскільки Моді наближається до свого, ймовірно, останнього терміну, зміцнення політичної спадщини та просування індуїстсько-націоналістичного порядку денного залишаються його головними пріоритетами. Трампова транзакційна дипломатія може дозволити Індії уникнути зовнішнього контролю над внутрішньою політикою, але економічні та геостратегічні виклики залишаються.

Нормалізація відносин із Китаєм дає Індії додатковий важіль у переговорах із США, дозволяючи балансувати між наддержавами та зберігати стратегічну гнучкість у майбутньому.

Китай висловив серйозне занепокоєння Панамі через її вихід з "Один пояс, один шлях" – МЗС КНР

Китай висловив глибокий жаль з приводу рішення Панами вийти з ініціативи "Один пояс, один шлях" (BRI). Помічник міністра закордонних справ КНР Чжао Чжиюань офіційно висловив протест панамському послу Мігелю Умберто Лекаро Барсенасу, наголосивши, що співпраця між Китаєм і Панамою в рамках BRI принесла реальні вигоди.

Чжао закликав Панаму переглянути своє рішення, враховуючи довгострокові двосторонні інтереси, і звинуватив США у втручанні у китайсько-панамські відносини шляхом тиску на Панаму з метою її виходу з ініціативи.

У відповідь посол Лекаро підтвердив відданість Панами двостороннім відносинам із Китаєм і пообіцяв передати занепокоєння китайської сторони своєму уряду.

Китай виступає проти пов’язування внутрішніх справ Канади з Китаєм — посольство про кампанію проти канадського політика

Посольство Китаю в Канаді заперечило причетність до нібито інформаційної кампанії проти кандидата у лідери Ліберальної партії Христі Фріланд, заявивши, що не має жодної інформації про такі дії.

Представник посольства відкинув звинувачення як безпідставні та розкритикував використання фальсифікованих заяв так званими експертами для дискредитації Китаю.

Він наголосив, що Китай не втручається у внутрішні справи інших країн і не має інтересу до канадських виборчих перегонів.

Крім того, посольство засудило спроби пов’язати Китай із політичними процесами в Канаді, застерігши, що подібні звинувачення можуть завдати шкоди двостороннім відносинам.

‼️Головні новини від УАК‼️
2 лютого — 9 лютого 2025 р.

🎋 Американо-китайське торговельне протистояння
▫️Китай засудив тариф Трампа
▫️Китай відповість співпрацею в ланцюгах постачання
▫️Китай вводить мита на американський СПГ і вугілля
▫️Китайські експортери переносять виробництва
▫️Шкода для Shein і Temu і допомога Amazon

🎋 Китайсько-американське технологічне суперництво
▫️Про "Made in China 2025" в американському конгресі
▫️Китай лідирує у фізичних дослідженнях
▫️DeepSeek: розбір реакції та оцінок від CFR

🎋 Панамське досьє
▫️Після Рубіо Панама не подовжить домовленостей із Китаєм
▫️Китай проти заяв США щодо Панамського каналу
▫️Китай висловив занепокоєння Панамі через її вихід з ОПОШ

🎋 Китай в контексті російської агресії проти України
▫️Як нафта Китаю може змусити росію шукати миру
▫️Китайсько-російський альянс витримує випробування

🎋 Стосунки Китаю із ЄС
▫️Лу Шає отримав нову посаду в Європі
▫️ЄС змінює риторику щодо Китаю
▫️Китайська електронна комерція в центрі уваги ЄС

🎋 Підбірка тижня: індійсько-китайські взаємозв'язки
▫️Боротьба Індії за економічну незалежність від Китаю
▫️Як Індія не витягує суперництво з Китаєм
▫️"Чіндія" повертається в очікуванні Трампотрясіння

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн несподівано заявила про можливість розширення торговельно-економічних відносин з Китаєм, що стало відходом від її попередньої жорсткої позиції щодо Пекіна. Однак цей сигнал не був узгоджений з іншими європейськими політиками та відбувся на тлі складних відносин між ЄС та США після повернення Дональда Трампа. Брюссель остерігається, що новий американський президент може укласти вигідну для Вашингтона угоду з Китаєм, залишивши Європу поза геополітичними рішеннями.

Китай, у свою чергу, відповів призначенням Лу Шає – відомого своєю агресивною дипломатією – спеціальним представником у справах Європи, що у Брюсселі сприйняли як сигнал до жорсткішої позиції Пекіна. Попри заяви фон дер Ляєн про необхідність «справедливіших» відносин з Китаєм, ЄС продовжує посилювати обмеження: запроваджуються нові заходи щодо контролю за китайськими компаніями, обмежується їхній доступ до європейських ринків, а також ініціюються розслідування щодо порушень цифрового регулювання.

Паралельно Брюссель готується додати ще 25 китайських компаній до санкційного списку за сприяння обходу санкцій проти Росії. Попри заперечення Пекіна, ЄС вважає Китай основним джерелом постачання заборонених технологій для російського військово-промислового комплексу. Українська влада намагається балансувати, не бажаючи відкрито конфронтувати з Китаєм, який потенційно може відіграти роль у мирному врегулюванні. Очікується, що ці питання стануть ключовими на Мюнхенській конференції з безпеки, де відбудуться перші контакти нового керівництва ЄС з представниками Китаю та адміністрації Трампа.

Північнокорейські солдати: майбутні захисники китайського Поясу і шляху?

Північнокорейські війська, які беруть участь у війні проти України на боці Росії, виявилися значно ефективнішими, ніж передбачалося. Їхня висока дисципліна та бойові навички привернули увагу китайських військових аналітиків і приватних охоронних компаній. У Китаї вже обговорюють можливість використання північнокорейських ветеранів у секторі приватної безпеки, особливо для захисту китайських проєктів в межах «Один пояс, один шлях». Ідеологічно стійкі, політично надійні та готові до самопожертви, вони можуть стати новою силою на ринку найманців, який довгий час контролювали західні та російські компанії.

Попри це, офіційний китайський дискурс залишається стриманим. Хоча Пекін не критикує військову співпрацю Москви та Пхеньяна, у китайських соціальних мережах домінує скептицизм щодо ефективності північнокорейських бійців. Водночас Китай стурбований тим, що поглиблення військових зв’язків між Росією та КНДР може змінити баланс сил у регіоні. Посилення Пхеньяна через доступ до російських ракетних і супутникових технологій потенційно загрожує не лише США та Південній Кореї, а й самим стратегічним інтересам Китаю. Адже зміцнення Північної Кореї дає їй більше автономії у відносинах із Пекіном, який довгий час був головним покровителем режиму Кім Чен Ина.

У суботу в Лондоні сотні людей вийшли на протест проти розгортання посольства Китаю на новому місці, що зробило би китайське посольство у Британії найбільшим у Європі.

Китай викупив місце і має намір перетворити територію загальною площею близько 2 гектарів на своє найбільше посольство у Європі. У попередні роки ідею загальмували, але після приходу до влади Лейбористської партії Пекін знову звернувся з таким проханням і, за початковими сигналами, може отримати згоду. Втім, фінальне рішення ще не ухвалене.

Протестувальники, серед яких і багато втікачів з Гонконгу, висловлюють побоювання, що розширене посольство може використовуватися для стеження за китайськими громадянами і свавільних затримань дисидентів, а більша нова будівля дозволить влаштувати там «СІЗО» для них.

2025 рік розпочався з виклику для домінування США у сфері штучного інтелекту: китайська компанія DeepSeek представила модель, що конкурує з ChatGPT-4, поставивши під сумнів технологічну перевагу Вашингтона. Ця тенденція відображає ширший зсув балансу сил: Китай уже є найбільшою економікою світу за паритетом купівельної спроможності, а його військовий потенціал у разі конфлікту за Тайвань став серйознішим викликом для США. Однак головна перевага Америки — система союзів, яка охоплює 46 країн і включає більшість найбільших світових економік, — поки що залишається її головним стратегічним активом у стримуванні Китаю.

На відміну від США, Китай не має розгалуженої системи союзників. Проте Вашингтон ризикує втратити цю перевагу через політику президента Трампа, який загрожує союзникам митами та відкрито ставить під сумнів територіальну цілісність таких країн, як Канада та Данія. Така стратегія може підірвати довіру партнерів і змусити їх шукати баланс у відносинах із Пекіном. Якщо США не змінять підхід, їхні традиційні союзники можуть розглядати Китай як більш передбачуваного партнера, що стане серйозним ударом по американському впливу на глобальній арені.