Покровський напрямок — один із найгарячіших на всій лінії фронту.

Присутність тут Президента — це потужний сигнал підтримки нашим захисникам.

Дякую всім, хто боронить Україну!

https://www.tgoop.com/V_Zelenskiy_official/12439

Якісні фортифікації — запорука ефективної оборони.

Президент України Володимир Зеленський перевірив хід зведення фортифікацій на Донеччині.

Область готова і спроможна оборонятися.

https://www.tgoop.com/V_Zelenskiy_official/12440

3 людини загинули і 2 поранені внаслідок сьогоднішніх обстрілів півночі Донеччини.

Костянтинівку росіяни обстріляли зі ствольної артилерії — там 2 людини загинули і 2 поранені, пошкоджено 2 багатоповерхівки і 2 автомобілі.

Ще 1 людину росіяни сьогодні вбили у Сіверську — місто також зазнало артилерійського обстрілу.

Не перетворюйте себе на мішені для росіян! Евакуюйтесь своєчасно!

Сьогодні – на фронті. Зараз – Куп’янськ. Вже був у Покровську. У наших бригадах. Привітав хлопців, дівчат – наших воїнів – із Днем сержанта. Сержанти – саме воїни, без яких не уявити нормальну роботу офіцерів і загалом наших підрозділів. Я вдячний усім сержантам, які справді є прикладом для солдата. Сила всієї нашої української армії – це люди, які служать, служать віддано, стійко. Сьогодні мав честь відзначити державними нагородами найкращих воїнів – тих, хто проявив себе в боях. Заслухав доповіді наших командирів. Також – доповіді щодо безпекової ситуації, соціальної ситуації на Донеччині та Харківщині. Тримаємо наші позиції! Дякую воїнам. 

Слава Україні!

Росія вбиває цивільних!

За 18 листопада росіяни вбили 3 жителів Донеччини: 2 у Костянтинівці і 1 у Сіверську.

Ще 7 людей в області за добу дістали поранення.

Загальна кількість жертв росіян на Донеччині подана без урахування Маріуполя та Волновахи.
__
Russia kills civilians!

On 18 November, the number of the victims of the Russians in Donetsk oblast increased by 3 killed, 7 injured.

Total number of victims of Russia in Donetsk oblast doesn't include killed and injured in Mariupol and Volnovakha.

#StopRussia
#RussiaKillsCivilians

5 квітня 2023 року російський обстріл обірвав життя 67-річної Ганни Монастирьової. Вона загинула на своїй присадибній ділянці в селищі Олексієво-Дружківка, отримавши смертельні уламкові поранення грудної клітки з ушкодженням правої легені.

Ганна Монастирьова народилась у селі Яблучне Великописарівського району Сумщини. Закінчила 8 класів місцевої школи. Після одруження переїхала до міста Костянтинівка. Тут закінчила вечірню школу.

Спочатку працювала в аптеці, потім влаштувалася на підприємство кольорової металургії. Була лаборанткою, кранівницею. У 2001 році, у віці 45 років, вийшла на пенсію. Любила працювати на присадибній ділянці, вирощувати квіти, сільськогосподарські культури. У вільний час читала книги, вишивала і в’язала гачком і спицями. Ганну Монастирьову поважали колеги та друзі.

«Вона була чесною, працьовитою, товариською, чуйною, доброзичливою, позитивною. Гарною людиною, люблячою дружиною і матір’ю», – сказала дочка Ірина.

О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.

1000 днів разом
1000 днів України
🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Оперативна ситуація по області станом на ранок 19 листопада.

Покровський район. У Кураховому поранено людину, у Дачному пошкоджено 5 будинків. У Мирнограді поранено людину, пошкоджено будинок.

Краматорський район. В Озерному Лиманської громади пошкоджено 4 будинки. В Зорі Іллінівської громади пошкоджено 4 об'єкти. У Костянтинівці 2 людини загинули і 5 поранено, пошкоджено 9 приватних будинків, 2 багатоповерхівки, крамницю, промислове приміщення, газогін і 6 транспортних засобів.

Бахмутський район. У Сіверську 1 людина загинула, пошкоджено 6 приватних будинків, 2 багатоповерхівки. У Часовоярській громаді пошкоджені 10 приватних будинків, багатоповерхівка і 2 нежитлові приміщення.

Всього за добу росіяни 15 разів обстріляли населені пункти Донеччини. З лінії фронту евакуйовано 251 людину, у тому числі 25 дітей.

Представлення Плану внутрішньої стійкості України. Дивитися.

За планом росіян, вони вже мали б 333 рази захопити Київ, але на їхньому шляху стали українці.

1000 днів, відколи вся Україна прокинулась від вибухів. 1000 днів, відколи світ нарешті помітив геноцидну війну росіян. 1000 днів, попри всі прогнози, ми продовжуємо стояти.

Велика сила і мужність українського народу зупинили те, що мало стати бліцкригом. З міжнародною підтримкою ми спроможні покласти край цій війні.

Дякую всім, хто вже понад 10 років війни і 1000 днів від повномасштабного вторгнення б’ється за нашу свободу — і готовий битися стільки, скільки буде необхідно для Перемоги.

https://youtu.be/hT08pOuOKJI

Головне – справжня стійкість для України.
Тисяча днів війни.
Тисяча днів, як українці дали Путіну по зубах.
Ми маємо закінчити цю війну – завершити її справедливо.
Але так, щоб навіть беззубим Путін в Україну не повернувся.
Ми це повинні забезпечити.

Сказав про це, представляючи План внутрішньої стійкості України.

Українці пройшли вже тисячу днів цієї війни. Не зламалися. Не здалися. Не втратили державності.
Українці пройшли тисячу днів повномасштабної війни. Це подвиг наших воїнів, усього українського народу. Мільйонів наших людей.
Кожен і кожна заслуговують на вдячність – велику вдячність.

Вчора я був у Покровську. Був у Куп’янську та на позиціях наших воїнів поблизу цих наших українських міст.
Протягом уже довгих місяців наші Покровськ і Куп’янськ – у тяжких випробуваннях, у справді важкій ситуації, в усіх новинах, усюди в житті.
Саме там і на суміжних оборонних напрямках на нашій українській Донеччині, на нашій Харківщині Росія пішла на найбільший рівень своїх втрат за цю війну. І ми всі маємо розуміти, за що ворог сплачує таку ціну.

Росія хоче руйнації нас, нашої держави, наших людей, руйнації нашої стійкості.
Українська стійкість на цій лінії від Куп’янська до Покровська й далі до Запоріжжя може забезпечити фундаментальні передумови для справедливого завершення цієї війни.
І це стійкість не лише наших воїнів.
Ніхто з нас не сумнівається у стійкості наших героїв, у стійкості наших воїнів. Вони дійсно справжні, міцні. Ми пишаємось кожним українським воїном. Ми пишаємося всією Україною. Всією державою. Всім суспільством. Завжди. Стійкість усієї України нам потрібна.

У вирішальні моменти – а вони будуть наступного року – ми маємо не допустити, щоб хтось у світі засумнівався у стійкості всієї нашої держави.
На цьому етапі війни вирішується, хто дотисне. Або ми ворога, або ворог нас, українців. І європейців. І всіх у світі, хто хоче жити, і жити вільно й не підпорядковано якомусь одному диктатору.

Ця битва – вона не тільки про Покровськ, Куп’янськ чи будь-яке наше українське місто, містечко, село. Не тільки про ту чи іншу нашу область. Ця битва – про всю Україну. Битва про всю Європу. Про порядок чи хаос для всього світу. І поки весь світ чекає на диво від Трампа, дай бог, ми з вами маємо не чекати, ми маємо не втрачати стійкості, ми маємо пахати. Треба працювати кожен день. Усім народом на стійкість усієї держави.

Порізно виграти в цій битві просто неможливо. У єдності – також непросто, але можливо. Це війна, у якій вирішується доля всієї нації. І ніхто не повинен і не зможе вирішити її за нас.
Україна була й буде незалежною державою, яка має свою долю. І самостійно Україна визначатиме, як жити зараз, як жити далі. Україна має право на це. Україна завоювала право на це.
Але, щоб змогти реалізувати це своє право, ми повинні зараз вистояти. Зараз не посипатися. Щоб не ми, а окупант посипався. Нам потрібна внутрішня стійкість.

Тисяча днів. Зрозуміло, ми всі змінилися.
Українці виправили історичну помилку поколінь, які боролися заради нашої держави в попередні часи. Ми не втратили єдності, не втратили нашої держави. Ми не стали битися одне з одним, конкурувати за Україну одне проти одного. І тому не стали внутрішньо слабкими. І тому Україна може перемогти Росію.

Єдність – це передусім люди.
На жаль, багатьох наших людей, багатьох найбільших носіїв української єдності, українського духу ми втратили.
Вони віддали своє життя заради нашого, заради життя України. І кожна така втрата забирала частинку від нашої України, від нашої консолідації. Від української впевненості.
Проте кожна втрата, кожна загибель наших героїв на полі бою додає незворотності українським змінам. Ми не можемо зрадити їх.
І це зобов’язує всіх нас робити значно більше, щоб компенсувати те, що вже не зроблять наші герої, полеглі герої України.