В додатках саме до цього пункту Плану стійкості буде опрацьовано:
1. Українську політику щодо відновлення. Бо нам потрібне відновлення не просто тих чи інших будівель та обʼєктів, а життя людей.
2. Національний стандарт безбар’єрності. І це стосується не тільки інфраструктури. Українська політика цифровізації – це прибирання саме таких бар’єрів, які не просто зменшували доступ різних груп у нашому суспільстві до державних послуг, але й робили Україну більш розділеною. Цифровізація додає Україні рівноправ’я всіх громадян. Ми маємо й будемо це розвивати. Українська «Дія», українська «Мрія» та всі інші державні та громадські цифрові сервіси продовжать зміцнюватись.
3. Освіта. Нам потрібен новий та фактично надзвичайний підхід до освіти. Окрім всіх звичних функцій освітньої галузі, маємо забезпечити реалізацію ще одного завдання – збереження українських дітей, мільйонів українських дітей, які зараз перебувають у різних країнах, у полі української культури, українського національного буття. Від належного виконання цього завдання багато в чому залежить майбутнє нашої держави.
4. Потрібно модернізувати та зробити максимально дієвою нашу соціальну політику. Політика охорони здоров’я має бути спрямована на реальну досяжність національних цілей зі збереження життя людей і збільшення тривалості життя українців. Україні потрібна спеціальна політика дитинства – конкретні заходи, які допомагають батьківству в Україні, підтримують сім’ї та сімейне виховання, дають дитині змогу рости в безпечному та сучасному соціальному середовищі.
5. Наша політика щодо церкви та релігійних організацій. За умови збереження світського характеру державних інституцій ми маємо й можемо розвивати партнерство між державою та церквою, між державою та релігійними спільнотами. В Україні є глобально важливий інституційний приклад такої співпраці – Рада церков і релігійних організацій, і на базі цієї інституції сформовано діалог між державою та всіма релігійними спільнотами України. В межах цього діалогу можемо визначати, які моделі більшої співпраці здатні зміцнити Україну та українців, нашу духовну незалежність та соціальну роботу в Українській державі.

Звичайно, не йдеться про московську церкву. Час тих, хто освячує терор, закінчився.

Україні потрібен інститут множинного громадянства. Маємо визнати цю реальність: українці – це вже глобальна нація. І маємо не намагатися обмежити це, а спрямувати в інтересах України.
Україні потрібен перезапуск дипломатичної служби. Це стосується різних аспектів роботи нашої дипломатії – і фінансових, і персональних. Зараз опрацьовуємо це разом із міністром закордонних справ України.
До кінця року будуть проведені заміни в корпусі послів України. Особливу увагу приділяємо державам G7+. Заповнимо всі вакансії українських послів.

Також Україні потрібне інституційне посилення всієї політики щодо українців за кордоном – щодо наших людей з усіх хвиль міграції.
Маємо створити спеціальний орган центральної виконавчої влади – Міністерство об’єднання українців, яке буде займатися справами глобальної української спільноти не поміж інших справ, а цілеспрямовано.
До кінця року представимо на затвердження кандидатуру міністра.

Не забуваємо про дуже приземлені, конкретні, відчутні рішення, які допомагають людям кожного дня. Зокрема, цього року ми запровадили для всіх українських дітей із першого по четвертий клас школи безкоштовне харчування.
Я доручив уряду забезпечити в наступному році безкоштовне харчування для всіх українських школярів.

«Культурний суверенітет».
Ми опрацюємо цей пункт разом з українською культурною спільнотою.
Коли ми готували концептуальні основи Плану стійкості, провели серію зустрічей із різними українськими діячами. На одній із зустрічей було запропоновано формат, який може стати дуже продуктивним для оновлення української культурної політики. Фактично було запропоновано зібрати велику культурну коаліцію – на регулярній основі – усіх тих, хто має бачення для культурної політики в Україні, знає, які рішення можуть допомогти, і головне – своїм досвідом довів, що вміє бути результативним.
Ми обов’язково реалізуємо такий формат.

Загалом будемо додавати політиці Української держави щодо культури таких спільних сил. Потрібні партнерства. Як в Україні, так і на міжнародному рівні.
Ми реалізуємо формат «культурного Рамштайну» для України. Пан міністр Микола Точицький представить деталі.

Україні потрібен буквально календар заходів для української культури – в усіх регіонах світу, на весь рік, щоб ми могли на рівні держави цілеспрямовано та системно підтримувати український контент, український культурний продукт.
Нам потрібна культурна дипломатія – активне просування наших українських наративів через культурні та мистецькі проєкти за кордоном.

Потрібна побудова довготривалих професійних зв’язків та культурної кооперації з культурними інституціями країн-партнерів.
Потрібна підтримка перекладів українських авторів іншими мовами та інтеграція наших українознавчих студій в академічні кола світу, тобто фактично – системне сприяння створенню кафедр україністики у світових університетах.
Саме мовою культури можна досягти тих країн і спільнот, які недосяжні для нашої політики чи інформаційної сфери.

Створення сучасних культурних просторів і можливостей, перегляд та оновлення культурної інфраструктури.
Захист, пошук і повернення нашої української культурної та історичної спадщини. Збір доказів щодо злочинів проти культурної спадщини та забезпечення відповідальності.
Збереження наявних музейних колекцій, але й розвиток інфраструктури сучасного мистецтва.

І найочевидніше. Цілеспрямоване, системне створення нашого, українського контенту. Такого контенту, який здатен повністю замістити російський контент. Це інвестиції у створення українського культурного продукту для різних соціальних груп та вікових категорій. Передусім для дітей. І це питання – і про стійкість, і про безпеку.
Ми повинні переграти Росію і в цьому.

«Політика героїв».
Чи не найбільш відповідальний пункт із морального погляду.
Ми всі розуміємо, які речі потрібні. Врегулювання переходу з військової служби у статус ветерана. Залучення ветеранів на державну службу. Програми підтримки ветеранів та сімей наших воїнів. Повна інтеграція ветеранів у суспільне та економічне життя. Освіта для ветеранів. Підтримка в освіті дітей наших воїнів. Належна реабілітація після поранень, після полону. Належна комунікація із сім’ями полеглих воїнів та зниклих безвісти. Належна підтримка.
Все повинно дати інституційну гарантію того, що держава та суспільство завжди поруч із ветераном та його сім’єю. І це потрібно повністю, системно реалізувати.

Здоров’я ветеранів. Реабілітація. У кожній кластерній та надкластерній лікарні створюються реабілітаційні відділення та центри ментального здоров’я.
Завдання для урядовців, для місцевої влади: у 25-му році амбулаторні реабілітаційні відділення мають бути в кожній громаді, де є лікувальний заклад.
З наступного року запускається й додаткова оплата для сімейних лікарів за декларації, що укладені з ветеранами.

Завершені підготовчі роботи для запуску програми помічника ветерана.
Ухвалені необхідні нормативні акти, виділені в бюджеті кошти, у наступному році заплановано навчити та оплатити працю 11 тисяч фахівців із супроводу ветеранів.

Мережа ветеранських просторів. У кожному районі нашої країни має бути такий простір.
Щонайменше 80 нових ветеранських просторів будуть побудовані у громадах в наступному році.

Програми економічної та соціальної підтримки для ветеранів.
Одне з ключових питань – це свій дім.
За цей рік за всіх складнощів майже 4,5 тисячі сімей ветеранів були забезпечені допомогою на придбання житла. І окремо діє наша програма особливої шани до Героїв України. 274 сім’ї Героїв забезпечені квартирами.

Освітні програми. 2200 ветеранів здобули в цьому році нову освіту в центрах професійно-технічної освіти. В наступному році продовжимо такі програми навчання.
З першого січня нового року діятиме програма підтримки освіти для дітей ветеранів. І це дуже важливо.

Росія вбиває цивільних!

За 19 листопада росіяни поранили 3 жителів Донеччини: у Мирнограді, селі Миколаївка та Старій Миколаївці.

Загальна кількість жертв росіян на Донеччині подана без урахування Маріуполя та Волновахи.
__
Russia kills civilians!

On 19 November, the number of the victims of the Russians in Donetsk oblast increased by 3 injured.

Total number of victims of Russia in Donetsk oblast doesn't include killed and injured in Mariupol and Volnovakha.

#StopRussia
#RussiaKillsCivilians

5 березня 2022 року в Маріуполі російська армія відібрала життя Олексія Щербаня. Він загинув від уламкового поранення, яке отримав під час обстрілу вулиці Єдності у Лівобережному районі. За місяць до того Олексію виповнилося 37 років.

«Ми йшли вулицею: Олексій, я і мій чоловік, його батько. І тут щось вибухнуло. Олексій одразу впав. І все. Миттєва смерть», – пригадала мама загиблого Наталя.

Вона не могла ходити. Батько Олексія пішов до родичів. Разом із дочкою, та зятем принесли тіло під дім. Сусіди допомогли поховати Олексія під вікнами.

Олексій Щербань народився і виріс у Маріуполі. З дитинства цікавився електронікою. Закінчив Харківський інститут радіоелектроніки. Працював електриком. Любив подорожувати. За 10 днів до повномасштабного вторгнення разом із рідними повернувся з Єгипту.

Влітку 2022 року Олексія Щербаня перепоховали на Старокримському цвинтарі в Маріуполі.

О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал вшановують пам’ять убитих росіянами жителів Донеччини

Оперативна ситуація по області станом на ранок 20 листопада.

Покровський район. У Кураховому пошкоджено численні будинки, в Успенівці зруйновано адмінбудівлю, у Ганнівці пошкоджено 2 будинки. У Мирнограді поранено людину.

Краматорський район. У Закітному Лиманської громади зруйновано будинок, пошкоджено 9 будинків і адмінбудівлю. У Старій Миколаївці Іллінівської громади поранено людину, пошкоджено 8 об'єктів. У Миколаївці Костянтинівської громади поранено людину, пошкоджено 3 будинки.

Бахмутський район. У Сіверську пошкоджено 9 будинків. У Часовоярській громаді пошкоджені 10 приватних будинків, 2 багатоповерхівки і промислова будівля.

Всього за добу росіяни 11 разів обстріляли населені пункти Донеччини. З лінії фронту евакуйовано 158 людей, у тому числі 16 дітей.

2900 людей залишаються у Курахівській громаді, у тому числі 800 — у самому місті.

У 106 прифронтових населених пунктах Донеччини немає на електрики, ні газу, ні води. Решта територій області готова до опалювального сезону

Про ситуацію в області — в ефірі національного телемарафону.