діти катарсису, як вам такі цінності?

Київ.
Автор меморіалу невідомий.
Діма залишив слід в серцях величезної кількості людей.

Цікава критика тенденції маркування поточного російського режиму як «фашистського». В цілому розділяю бачення автора. Але хочу зазначити ось що. Не дивлячись на відсутність чіткої ідеологічної платформи (мешап гарчання «обема блядь» та стогону «раааасія» такою не є) і суспільної мобілізації, що активується на її базі, все ж таки є щось, що змушує нас постійно вдаватися до подібних порівнянь. Сказано вірно: це маркер історичного зла, який ми використовуємо для посилення нашого засудження. Але це не єдиний фактор. Так, кремль не продукує сенсів, в які вірить сам. Проте навіть в розмитій декларації руського міра ми бачимо абстракцію великої ідеї, що блукає навколо рядків: «нове майбутнє — в новому минулому». Саме ця ідея була серцем реального фашизму (тоталітарна ідеологія більшовизму, наприклад, формулює свою наріжну тезу інакше). Історичний ресентимент вимагає визначення як політична концепція. За відсутності такого - ми завжди будемо шукати зігу римський салют.

P.S. В автора публікації продовження в коментарях.

ІПСО рашенів:
- потішний запуканий скрін із корявими панічними зойками про уранові бебри, погано перекладений українською

ІПСО України:
- оголошують евакуацію
- летять вертушки, падають вертушки
- стрілкотня, бетери
- підтягують 74 мотострілецьку бригаду

Публіка, що виступає проти кримськотатарської національно-територіальної автономії бо це «сепаратизм» абощо, створює самовтілюване пророцтво. Бо якщо ігнорувати й принижувати цілий народ, сепаратизм буде найпершим, за що він вчепиться.

Що таке ця автономія? Це не ганебна АРК, що була компромісом з російською іредентою на початку нашої незалежності.

Кримськотатарська автономія може існувати як дерусифікація топонімів, запровадження кримськотатарської на рівні з українською, легітимізація національних зборів як дорадчого органу, квоти в органи місцевого самоврядування в Кримській області тощо.

Автономія не дорівнює федеративному суб'єкту, бо може діяти в рамках основного закону в унітарній державі й лишень мати особливий статус для вирішення національних, культурних та інших питань.

Чому кримськотатарська автономія це історична справедливість? Представники кожної нацменшини в Україні мають свої національні держави за кордоном. Кримські татари ж — не меншина, а корінний народ, як і українці, але на відміну від нас не мають своєї держави.

Якщо ми не надамо кримським татарам права почуватися в Криму як на батьківщині — то не лише не будемо кращими за росіян, а ще й зробимо собі проблему на майбутнє.

Але ми — українці — добре знаємо, що таке національний гніт, культурне знецінення й геноцид. І ми будемо народом, який не допустить подібного у зоні своєї відповідальності — у нашій державі, а може навіть і за її межами.

@penultimate_resort

Власне, про історичний ревізіонізм. Найкомічніше в цій колгоспній олімпіаді з пошуку сучасних країн на мапах півтисячолітньої давності навіть не те, що діди в очі їбуться і не можуть знайти «Україну - Землю Козацьку», чи те, що замість росії там «Біла Русь - Московія» (до петровських потуг по переформатуванню Московського царства в Російську імперію залишалось пару десятиліть), чи те, що Крим зазначено татарським (яким він і був).

А те, що концепції політичної нації та відповідного сприйняття держави як репрезентації такої спільноти — не існувало до кінця 18 сторіччя. Vive la révolution!

В Середні Віки населення європейських країн не мало вираженої політичної субʼєктності. Натомість таку субʼєктність мали певні соціальні страти — аристократія, духовенство, купецтво. Земля не знаходилась в колективній власності навіть декларативно, вона мірялась наділами, які могли мігрувати від держави до держави відповідно до юридичного статусу володаря домену. Сама держава як така була власністю верховного правителя (L’état c’est moi). Та й люди, великою мірою, розглядалися через належність до монарха/феодала (звідси, наприклад, юридичний термін «підданий», що використовувався в Російській імперії).

Звичайно, процес формування і пошуку ідентичності в рамках певних соціокультурних просторів тривав навіть тоді. Але лише в період декларації національних держав він став чимось осяжним. Щоб дійти до цього етапу, потрібно було пройти через потужну філософську школу Просвітництва, формування та ослаблення системи абсолютизму. Тому весь цей самозакоханий дроч з пошуку «тегів» сучасних держав в горщиках минулого ілюструє нам кричуще нерозуміння історичних процесів. Той же Арестович, наприклад, мало відрізняється від путіна, коли з лупою шукає джерела українства на Русі.

Що до діда, то в мене для нього погані новини. Ходять чутки, що верховні правителі Монголії висловлюють суворе занепокоєння з приводу перегляду кордонів Ординського царства та відмову платити за ярлик. «Що це квазідержавне обʼєднання росія собі дозволяє? Я не бачу його на карті 14 сторіччя!» — прокоментували у відомстві великого хана.

До нашого збору долучили гіганти нашого сегменту телеграму. Так, нас прорекламував Мортіс та Ігаль, що не могло не дати гігантський буст! За шо їм величезна подяка.

Он лише на одній банці, бачите, вже 100К є, думаю приблизно така сама ситуація і на приваті, мені не видно. І це практично за добу! Просто кайф.

Не знаю які там плани у Тиску з їх авто, а мій пікап вже через 3 дні буде в Україні. Також ми таки заапрувили Паджерів з Норвегії і вже знайшли людей які за ним через тиждень поїдуть. Звичайно ці машинки ще вимагатимуть ремонту. Але загалом справи ідуть дуже добре. Думаю ми з цього збору (враховуючи накопичене) 2 машини доб'ємо.

Крім того нам вдалося знайти дуже дешево ті самі деталі на Краз Вовчанського заводу. Вже замовили і оплатили.

Гарно працюємо. Але розумієте, ще є куди рухатись. Донатьте)

Реквізити:
ПриватБанк — 4731 2196 4953 1229
Монобанк — Банка (5375 4112 0614)
PayPal — [email protected]

На медіазоні вийшов великий профайл Діми Петрова, про всі аспекти його активістського буття (там є і мої спогади). Дуже якісна праця.
Важливо пам'ятати!