Трагікомедія в трьох актах:

- приїхав у Бердянськ з алушти вбивати наших людей.

- сдох

- мама отримала цвєточкі

Дійсно, навіщо ви їдете у наш Бердянськ ?

Підписатися | Надіслати новину

🇵🇱 Варшава не запросила премʼєра Орбана і посла Угорщини на церемонію початку головування Польщі в ЄС. Про це повідомляє Reuters з посиланням на заступницю міністра з європейських справ.

За інформацією видання, це повʼязано з тим, що Будапешт надав політичний притулок колишньому заступнику міністра юстиції Романовському, якого в Польщі звинувачують у зловживанні державними коштами.

Також під час виступу на церемонії прем'єр Туск критикував Орбана зокрема через проросійську позицію щодо України.

Донецька та Луганська області мають великі бюджети, проте посилення обороноздатності чи підтримка ВПО — не в пріоритеті, значна частина бюджету закладена на другорядні речі.

Про це розповіла Ольга Василевська-Смаглюк, нардепка, членкиня Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики

Це, мабуть, давно вже не велика новина, але. Яскраве підкреслення пріоритетів…

Мрія по велике повернення українців. Що з нею не так?

Президент буде повертати всіх. Всіх з закордону з евакуації. Одразу скажу, я щиро вірю в його наміри. Так саме, як він вірить в те, що це вдасться з посиленням ППО до закінчення гарячої фази війни або після миру з приходом інвестицій в Україну.

Нажаль, в своїй щирої вірі він не помиляється. Не обманюється. Він просто оперує хибними даними, які продають йому відповідальні особи. Хтось переконливо доводить цифрами, що це не просто можливо. А вже майже доведений факт. Здебільше, ті самі люди, яки не помічають тенденцій виїзду закордон протягом 2024 року на сотні тисяч українців. Які їдуть не через нестачу ППО, а через ігнорування проблем ВПО. Певен, що саме ці радники демонструють офіційну цифру в тисячу українців, які повернулись в окупацію замість озвучувати реальні цифри та тренди. Та точно ті, хто готував відповідь на петицію від ВПО з проханням не скасовувати виплату в дві тисячі мільйонам українців в евакуації або не виплачувати популістичну тисячу всім просто так.

Всі ці люди переконали президента, що українці готові масово повернутись і він в це щиро вірить. Так саме щиро, як ще нещодавно вірив та не соромився підтримувати штучне розділення на “ми” та “вони” серед українців в Україні та в евакуації закордоном.
Проте, було би дуже непогано відійти від віри та стати на землю. Озирнутись. Та побачити, що люди в евакуації памʼятають, як їх віднесли можновладці публічно до негромадян. Недоукраїнців. Та ще підкріпили це певними діями з боку консульських установ.
Або, як закликали виїхати закордон взимку 2023-го аби знизити навантаження на енергосистему України через перші нелюдські обстріли росіянами, а потім почали дорікати таким виїздом.

Задатись питанням щодо освіти наших дітей закордоном та, скоріш, її повним провалом. Бо вона тримається не на розумних рішеннях урядовців, а суто авторитеті освітян
У всього цього є одне велике спільне, яке стає на заваді поверненню більше за безпекові питання. Це - відчуття образи на державу в особі можновладців. Все це неї забуто і все це штовхало наших українців соціалізуватись там, де вони є. Тому, тут вже не про економіку. Тут набагато складніше та глибше. Та точно не про віру.
Натомість, чи все втрачено? Ні. Але потребує кардинальної зміни як в риториці, так і в діях. Треба якщо не вибачитись, то визнати публічно певну неправоту та перебільшену емоційність в зверненнях до українців в евакуації. Дати відчути їм, що вони “свої”. Попри все.

Треба робити кроки для повернення вже. Йти в контакти з чисельними асоціаціями українців, українськими домами та іншими громадськими неформальними обʼєднаннями та інфлюенсерами за кордоном. Відійти від декларувать, та почати демонструвати зацікавленість дією. Бо словам більше ніхто не повірить. Занадто велика образа людей і вони мають на неї право.
Лише після дій мрія по велике повернення українців стане реальною перспективою. Перспективою, яка поки настільки туманна та далека, що викликає більше песимізму, аніж надії на реалізацію.

Музична пауза на каналі. В настрій.
А що ви знаєте про Австралійську музику? Не в сенсі історичної, а щодо популярних груп / напрямів? Думаю, як і я - небагато. Проте, серед того, що я знаю є один дуже веселий гурт. Який грає щось. Це “щось” така собі суміш латинських ритмів, реггі та місцевої адаптації.
Попались вони мені досить давно через найвідоміший трек The Lost Song
Виходить досить чудово.
Тому, саме на часі трохи видихнути

https://www.youtube.com/watch?v=xOXUtu_q9qc