Пройшло трохи більше місяця, і я таки змонтував відео лекції. Присилайте скріни ваших донатів, я вам вишлю посилання на ютуб.

Перших 6 людей вже мають посилання. Дуже вдячний цим людям ❤️

Графіті з Софії Київської, де згадються два тюркських імені: Кюш (це розпізнають як küç – сила) і Бякяч, він же Івануч (bökä – силач, богатир, герой).

Я так і не зрозумів до кінця суті. Але Кюш «втятъ», тобто зарізаний. А Бякяча Івануча (названого тільки по-батькові) винуватять, шо він «ялъ бабу» – «взяв бабу».

Цілий вечір читав Ярослава Дашкевича. Дуже цікаво, бо сміливий політ думки і гострі питання. Але дуже сумно, бо самому йому бракувало сили по-нормальному ці питання опрацювати. І бачиш якусь особливо цікаву деталь, йдеш за посиланням – а там зовсім не те.

Якби не комуністи, все було б по-иначому.

З таких цікавих деталей:
- "в Криму согдійська мова побутувала принаймні як літургійна, це згадується в Житії святого Константина" – насправді Константин просто перерахував відомі йому писемні мови, якими перекладена Біблія в його час – і серед них согдійська
- "в татарській мові Кодекса куманікуса є слова з кавказьких мов, це досліджував Ліґеті" – в Ліґеті буквально одна фраза без доказів, і далі список монгольських слів
- "перська мова Кодекса куманікуса – це мова кримських аланів" – але алани християни, а там мова сильно ісламізованого народу, до того ж є курдські слова
- "зате мова половців і мова татар не мають нічого спільного" – нормальне таке поєднання з попередньою тезою,
- "треба порахувати, скільки людей з України зловили як ясир, не можна довіряти ні завищеним числам, ні заниженим" – довіряє явно завищеним числам, які називають полемічні автори, і навіть числам від польського посла в Стамбулі.

Вибачте, мусив прокричатись.

Я нагадую, шо можу поділитись посиланням на лекцію в обмін на донат на Повернись живим чи інший збір на ваш вибір.

Ця лекція дасть вам базові знання про особливо характерні риси кримської традиційної музики. Це трохи історії, трохи географії – і звичайно зразки музики.

Поки я маю відгуки 2 людей, але обом дуже сподобалось.

Ше згадалась цікава деталь з Рубрука. Він прибув до Криму 21 травня 1253 року. І був здивований, шо в степу люди страшно не довіряють металічним грошам, нічого за них не продають, а за валюту там відрізи тканини. Очевидно, була проблема з фальшивими грошима і якість тканини на око легше було визначити, чим якість монет.

Інтерʼєр лазні в Бахчисараї, літографія з книжки Мері Голдернес 1823 року. За її описом лазня (по-кримськотатарськи ammam) має три кімнати:
- велика, в неї пару пускають з мідного казана, по трубах через віконця в куполі, які можна затуляти і відкривати, коли треба
- роздягальня
- кімната з басейном

На той час в Криму були і російські лазні типу сауни, з розпеченим камінням.

Давно хотів ту запостити. Унікальне для України видання: давньоєгипетська казка в оригіналі і перекладі разом. Такого має бути більше, і ви можете підтримати видання тим, шо купите книжку за попереднім замовленням.

https://platoscave.com.ua/shop/tproduct/347062750-101274436982-kniga-kazka-pro-poterplogo-vd-korabletro

Балачку видавця і перекладача можна послухати на ютубі.

https://youtu.be/AgF2FkfYjGU?si=_8c2CWObBChVnjYx

Вчора слухав запис лекції Даріуша Колодзєйчика ше з 2021 року про архів хотинського паші, розділений між Черніговом і Москвою.

З цікавого: чоловіки з Поділля ходили на заробітки в османський Хотин шоб варити яничарам брагу. Це те саме, шо буза/боза, я колись писав про неї.

Я знов нагадую, шо ви можете послухати лекцію про кримську традиційну музику за донат на прийнятну для вас суму.
Сьогодні неділя, вихідний, якраз пора для освітнього контенту.

Для реклами – танець хоран, про який буде мова в лекції, і танець Тим-тим, про який я писав уже в цьому блозі.

https://youtu.be/YeVJzNAwebs?si=W_Ip9d8iAzAiSvIz

Остання сторінка рукописної книжки початку 15 століття, і записи людей, шо нею користувались. Один з записів згадує бека Мамая, хана Золотої орди Джелядіна (Джеляла ад-Діна) і кримських Хаджі Ґерея і Менлі Ґерея.

Ше два записи тою ж рукою – список дарів, якими обмінялись з московським послом. Цікава деталь: набір подарків названий словом toquz (девʼятка). В кримськотатарській традиції девʼятками (doquzlıq, doquzlama) називають набір весільних подарків від молодої молодому.

Дуже цікаво, як весільні традиції зберігають суспільну і воєнну організацію минулих епох.

Ож'є Гіслен де Бусбек був послом австрійських монархів в Константинополі в 1550-60х роках. Його "Турецькі листи" пізніше не раз видавали книжками, бо в них було багато цінних для європейців відомостей про Туреччину. Серед особливо цікавого: він зустрівся з двома чоловіками з Криму, і записав від них невеликий словничок готської мови, яка ше трохи побутувала серед кримських християн. І крім того записав три рядочки "готської пісні" від живого гота.

Wara Wara ingdolou:
Scu te gira Galizu.
Hœmisclep dorbiza ea.

Як сказали ті чоловіки, на той час готи переходили на грецьку мову, бо вона була престижніша. Але в тексті пісні явно проглядаються слова чи то південного діалекту кримськотатарської мови, чи то турецька мова. Навіть ритм відповідає куплетам мане (хто слухав мою останню лекцію – має пам'ятати).

На жаль, не всі слова відчитані однозначно, може серед них справді є кілька готських. Але шо можна сказати впевнено: це один з найперших записів кримськотатарських пісень.

Чудесні ілюстрації до того посольства.