Наступне приниження чекає нас у звіті про закупівлю, який «Україна» завантажує в «Прозорро» окремим пдф-файлом (другий скрін).

Тобто там взяли загальну суму угоди 232 мільйони гривень, поділили на кількість чогось, і з точністю до копієчки і прописом написали, що куплено щось по 138 384 гривні за штуку.

І додали більше слів у розшифровку предмету закупівлі: «якість повинна відповідати умовам договору».

Але ж договору нема. Зате є чемпіон «України» по рекурсії)))

І завершає цей фестиваль цинізму власна примітка «України», що у звіті про закупівлю без використання електронної системи «може зазначатися інша інформація».

Може. Зазначатися. Інформація. Про. Предмет. Закупівлі.

Але. Ми. Її. Не. Зазначимо.

Ха. Ха. Ха.

І щоб вже остаточно добити журналіста «Наших грошей» поліграфкомбінат проводить закупівлю яєць з використанням електронної системи – по процедурі «запит ціни пропозицій». Яка передбачає публікацію угоди з переможцем, а не жалюгідного звіту. І тут вже вивалюють і угоду з умовами поставки, і точну характеристику предмета закупівлі «яйця столові курячі вищої категорії», і зрозумілу ціну за одиницю – 5,40 грн/шт (Резніков, спиш?).

Але це угода всього на 48 600 гривень.

А угода на 232 485 120 гривень захищена від «Наших грошей» жалюгідним звітом. І не одна вона. Таких у «України» десятки - на мільярди гривень. І почалось це задовго до вторгнення...

Починають проявлятись результати неоднозначної реформи закупівель, проведеної урядом під час війни постановою 1178.

Система «Прозорро» була побудована на тому принципі, що замовники зазвичай рахують очікувану ціну з запасом – хто за звичкою зашиває підвищену маржу, хто просто страхується від різних коливань. Але потім в результаті конкуренції ціна падає до притомного рівня.

Але урядова новелла про дозвіл подавати на торги не дешевші, а дорожчі пропозиції - все ламає. Це поки що не супертренд, але останніми днями ми все частіше знаходимо такі кейси.

Харківська академія фізкультури вирішила замовити собі електроенергії на рік і порахувала що це коштуватиме приблизно 1,1 млн грн. Але хтось порадив академії про всяк випадок написати, що на тендер можна подавати і дорожчі на 20% пропозиції, мовляв це буде «прийнятним відсотком перевищення».

На тендер були подані дві заявки. Одна фірма як і годиться запропонувала енергію трохи дешевше від очікувань замовника. А друга задрала свою ціну відразу на 16%. Чому на стільки? Хто зна. Але замовник допоміг перемогти саме дорожчій заявці. Дешевшу фірму відхилили за низку формальних претензій, серед яких було навіть таке: в її тендерній пропозиції не була вказана країна походження товару, тобто не було написано, що електроенергія вироблена в Україні(((( А де ж ще?

А дорожчу пропозицію обрали без проблем. І контракт в результаті коштує не 1,1 млн грн, а на 200 тисяч дорожче.

Для більшої наочності ми також подивились почім замовляли енергію інші замовники Харкова. Якщо фізкультурники в результаті своїх кунштюків замовили по по 5,35 грн/кВт⋅год, то Обласна клінічна психіатрична лікарня №3 того ж дня замовила іншій фірмі енергію з передачею на 7% дешевше – по 4,98 грн/кВт⋅год. Обласна клінічна інфекційна лікарня законтрактувала по 4,70 грн/кВт⋅год. Міська дитяча поліклініка №7 - по 4,67 грн/кВт⋅год.

Сподіваємось, що Академія фізкультури хоча б не оплачуватиме рахунки по отриманій ціні, а знайде можливість платити по ринковій. Бо це якось не дуже прийнятно – на рівному місці взяти і завищити свої ж виплати на 16%.

Докладніше про цей кейс

Незадовго перед вторгненням європейці випустили огляд змов на закупівлях у різних країнах. Україна була представлена статтею державної уповноваженої Антимонопольного комітету Ольги Нечитайло. Вона розписала кейс про змову на закупівлях Міністерства оборони по послугам харчування.

Це була історія велетенської змови на перших харчових торгах Міноборони у «Прозорро» в 2016 році. Чотири угрупування поділили між собою підряди Міноборони на загальну суму 2,20 млрд грн. за географічним принципом.

Розслідування Антимонопольного комітету очолювала держуповноважена Агія Загребельська. Тоді було застосовано інноваційні підходи для доказування змов, аналіз економічної поведінки змовників зайняв 300 томів. І у 2019 році справа була завершена рекордним штрафом у сумі 869 млн грн.

Однак невдовзі після того новий президент Володимир Зеленський звільнив Агію Загребельську з АМКУ, та призначив нових держуповановажених. Нова Ольга Нечитайло вже і похвасталась на всю Європу інноваційним кейсом попередниці.

Однак на цьому історія не завершилась.
Серед звинувачених у змові фірм було ТОВ «Ректан», яке оштрафували на 1 млн грн.

Під час вторгнення ця фірма знову стала постачальником харчів для Міноборони. У контракті від 26 вересня 2022 року вказано, що вона мала постачати картоплю по 14,70 гривень за кілограм, тоді як її ринкова ціна не перевищувала 9 гривень у роздрібних магазинах. І капусту по 26, що було у півтора рази дорожче ринку.

Також «Ректан» фігурував у кримінальному провадженні з присвоєння коштів соціальної програми для харчування у 2018-2020 роках дітей Волинської та Рівненської областей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Скріни і документи за посиланням

Китай випереджає США у глобальній конкуренції за ключові технології, що розвиваються, повідомила агенція «Reuters».


Китай «приголомшливо лідирує» в 37 з 44 критично важливих і нових технологій, в той час як західні демократії програють глобальну конкуренцію за результати досліджень, заявив в четвер аналітичний центр з питань безпеки після відстеження оборонних, космічних, енергетичних і біотехнологій.

Австралійський інститут стратегічної політики (ASPI) заявив, що його дослідження показало, що в деяких галузях усі 10 провідних науково-дослідних інститутів світу розташовані в Китаї.

Дослідження, профінансоване Державним департаментом США, показало, що Сполучені Штати часто посідають друге місце, хоча вони очолюють світові дослідження в галузі високопродуктивних обчислень, квантових обчислень, малих супутників і вакцин.

«Західні демократії програють глобальну технологічну конкуренцію, в тому числі гонку за науково-дослідницькі прориви», - йдеться у звіті, який закликає уряди збільшувати інвестиції в наукові дослідження.

ASPI відстежила найбільш цитовані наукові роботи, які, за її словами, з найбільшою ймовірністю можуть призвести до отримання патентів. Несподіваний прорив Китаю у створенні гіперзвукових ракет у 2021 році був би виявлений раніше, якби були виявлені потужні китайські дослідження, йдеться в повідомленні.

«За останні п'ять років Китай створив 48,49% світових науково-дослідних робіт з високим рівнем впливу на передові авіаційні двигуни, включаючи гіперзвукові, і в ньому розташовано сім з 10 найкращих науково-дослідних установ світу», - йдеться у звіті.

У сфері фотонних сенсорів і квантового зв'язку дослідницька міць Китаю може призвести до того, що він стане «темним» для спостереження західних розвідок, включаючи «П'ять очей» Великобританії, США, Австралії, Канади і Нової Зеландії, йдеться в доповіді.

Також були відстежені національні потоки талантів дослідників і виявлені ризики монополії.

Китай, швидше за все, стане монополістом у 10 галузях, включаючи синтетичну біологію, де він проводить третину всіх досліджень, а також електричні батареї, 5G і нанотехнології.

Китайська академія наук, державний науково-дослідний орган, посідає перше або друге місце в більшості з 44 досліджуваних технологій, які охоплюють оборону, космос, робототехніку, енергетику, навколишнє середовище, біотехнології, штучний інтелект (ШІ), передові матеріали і квантові технології.

Китай посилює свої дослідження знаннями, отриманими за кордоном, і дані показують, що п'ята частина провідних китайських дослідників пройшла підготовку в країнах «П'яти очей», йдеться в дослідженні.

💲«Оператор газотранспортної системи України» замовив приладів для аналізу хімічного складу газу на 128 мільйонів гривень. Великий контракт супроводжував скандал.

Спочатку замовник не вимагав від учасників тендеру чогось особливого, ніяких особливих документів на програмне забезпечення для цих комплексів. Однак якась анонімна фірма попросила його додати або змінити вимоги щодо сертифікатів. Спочатку замовник відмовлявся, але згодом погодився вимагати сертифікати, які почали діяти лише з 1 січня. І тому отримати їх міг тільки той учасник ринку, який був впевнений, що ці сертифікати будуть вимагатись взагалі.
Відтак інша фірма написала замовнику, що «це лобіювання інтересів компанії, яка, ймовірно, отримала такий сертифікат і наразі намагається не допустити до участі в тендері конкурентів».

Зрештою так і вийшло. Фірма «Алсі-Хром» зрештою виграла цінові аукціони з пропозиціями на 28% дешевше від очікуваної суми. Однак її відхилили, оскільки вона не подала саме ті сертифікати, які замовник став вимагати на прохання анонімної фірми. І контракти відійшли фірмі «Хімлаборреактив» зі сміховинною знижкою 0,5%. Різниця між цими пропозиціями і склала 33 млн грн, які міг, але не зекономив державний «Оператор ГТС».

Докладніше за посиланням

13-16 хвилин
Справа була не лише в Credit Suisse. Швейцарія сама потребувала порятунку. Щоб укласти угоду, уряд Швейцарії відмовився від антимонопольного законодавства на тій підставі, що на кону стояла фінансова стабільність.

Автопереклад https://www.wsj.com/articles/ubs-credit-suisse-rescue-switzerland-banks-36abe8c4?mod=hp_lead_pos5

ЦЮРІХ - Минулого тижня голові правління найбільшого банку Швейцарії надійшов терміновий дзвінок. На іншому кінці дроту були три високопоставлені швейцарські чиновники, які поставили ультиматум, замаскований під пропозицію. UBS Group AG UBS -2,16% зниження; червоний трикутник, що вказує вниз був змушений рятувати свого конкурента, що зазнав краху, Credit Suisse CS -4,29% падіння; червоний трикутник, що вказує вниз Group AG.

Для будь-якої країни це була б надзвичайна фінансова ситуація. Для Швейцарії ставки межували з екзистенційними. Її економічна модель і національна ідентичність, що культивувалися століттями, були побудовані на збереженні світового багатства. Йшлося не лише про банк. Швейцарія сама потребувала порятунку.

Був четвер, лише 24 години після початку ескалації банківської кризи, і Credit Suisse втрачав депозити. 167-річна національна установа опинилася за кілька днів до банкрутства. Щоб врятувати її до вихідних, центральний банк збирався вчетверо збільшити кредитну лінію на суму понад 50 мільярдів доларів. Американські та британські регулятори зателефонували своїм швейцарським колегам, щоб переконатися, що вони не дозволять Credit Suisse обвалити світові ринки.

Міністр фінансів Карін Келлер-Суттер, голова центрального банку Томас Джордан і фінансовий регулятор Марлен Амстад зателефонували Колму Келлехеру, голові правління UBS, щоб представити два варіанти, які насправді були лише одним: Купити Credit Suisse без можливості повністю розібратися в його величезному і складному балансі - або дозволити йому розпастися в затяжному розплутуванні, яке, на думку керівництва UBS, може підірвати довіру до Швейцарії як до світового банківського центру.

Через WhatsApp швейцарські дипломати нервово запитували один одного, чи варто їм забирати свої депозити з Credit Suisse.

Після низки несамовитих дзвінків та організованих урядом зустрічей у Берні, UBS погодився поглинути Credit Suisse за 3,2 мільярди доларів. Щоб укласти угоду, уряд, який після кризи 2008 року пообіцяв більше ніколи не використовувати державні гроші для порятунку банку, поспішно застосував надзвичайні закони, щоб зробити саме це.

«Credit Suisse - це не лише швейцарська компанія. Це частина швейцарської ідентичності», - заявив Тьєррі Буркарт, голова правої партії лібералів, третьої за величиною в країні. «Банкрутство глобального швейцарського банку мало б негайний ефект у всьому світі. Швейцарії було б завдано довготривалої і важкої репутаційної шкоди», - сказав він.

Швидка смерть другого за величиною кредитора Швейцарії сколихнула фінансові ринки і додала глобального виміру банківській кризі, що спалахнула на західному узбережжі США після банкрутства банку Силіконової долини.

Досі далеко не ясно, чи вдалося швейцарцям повністю обмежити збитки. Наявність двох банків світового класу розглядалася як гарантія збереження позицій Швейцарії на світових ринках. Вимушений шлюб залишив її з одним і похитнув пересічних швейцарців та їхню віру в економічну і політичну модель країни.

«Якщо швейцарська банківська система - це один величезний банк, то що, як щось піде не так?» - каже Марк Піт, колишній керівник відділу по боротьбі з хабарництвом Організації економічного співробітництва та розвитку, який зараз працює в Базельському інституті управління. «Тоді вся країна та її фінансова стабільність опиняється під загрозою. Це дуже не по-швейцарськи».

Центральний банк і міністерство фінансів, а також Finma, головний фінансовий регулятор Швейцарії, не надали жодних коментарів, окрім своїх попередніх публічних заяв. Банкіри і швейцарські чиновники, які брали участь у переговорах, а також швейцарські та інші західні дипломати надають деталі порятунку.

Ця альпійська країна розглядає себе як особливий випадок у Європі: нейтральний посередник і тверезо керована демократія, чиї банки пропонують непомітну безпечну гавань для далеких інвесторів і світових багатіїв. Її банківська система в п'ять разів перевищує валовий внутрішній продукт і є більшою, ніж у більшості країн. UBS разом з Credit Suisse має баланс, що вдвічі перевищує швейцарську економіку.

Протягом багатьох років швейцарська винятковість руйнувалася. Після 2008 року США прийняли закони, що вимагають від швейцарських банків передавати інформацію про американських клієнтів до Служби внутрішніх доходів, що завдало нищівного удару по банківській таємниці.

Відносини з Європейським Союзом, найбільші держави якого оточують альпійську країну, що не має виходу до моря, загострилися після того, як Швейцарія відмовилася від багаторічних переговорів про тісніший зв'язок з торговельним блоком.

Вона намагається захистити свою 200-річну політику нейтралітету перед обличчям війни Росії з Україною. Минулого року Москва внесла Швейцарію до свого «Списку недружніх країн» після того, як країна, що не має виходу до моря, під тиском своїх великих сусідів і адміністрації Байдена, приєдналася до санкцій Європейського Союзу проти Владіміра Путіна та його найближчих союзників.

Крім того, країна відмовилася надати дозвіл Німеччині, Іспанії та Данії на експорт швейцарського військового обладнання в Україну, що викликало дискусію про те, чи не шкодить нейтралітет Швейцарії її репутації в Європі.

Країна - колись незамінний майданчик, де великі держави вели переговори про припинення конфліктів - була відсунута Туреччиною на другий план як посередник в українському конфлікті. Десятиліття економічних і дипломатичних зв'язків з Росією охололи в Москві, але стали зобов'язаннями для Заходу.

«Зараз перед нами стоїть дилема, великий виклик для Швейцарії, щоб її визнали стратегічним партнером», - сказала колишній президент Швейцарії Мішлін Кальмі-Рей. «Поки що це не так, і ми в шоці».

Минулого тижня посол США заявив, що Швейцарія зіткнулася з найсерйознішою кризою з часів Другої світової війни. Іноземні інвестори, які постраждали від банкрутства Credit Suisse, переосмислюють свою готовність інвестувати.

«Всього цього можна було уникнути. Минулого тижня нам казали, що все гаразд», - сказав Роджер Кеппель, редактор щотижневого журналу Die Weltwoche і член правої Швейцарської народної партії. «Реальність повернулася і дуже сильно б'є по Швейцарії».

Засновник Credit Suisse Альфред Ешер був промисловим хрещеним батьком сучасної Швейцарії. Бізнесмен і політик використовував кредитора, щоб застрахувати залізничні лінії Швейцарії, прокладаючи тунелі через Альпи, щоб з'єднати оточену горами країну з рештою Європи.

Починаючи з нацистського золота, Credit Suisse зберігав гроші підозрілих клієнтів поряд з першокласними мільярдерами, суверенними фондами та сім'ями. У 2014 році в рамках угоди з Міністерством юстиції США банк виплатив 2,6 мільярда доларів і визнав, що його банкіри передавали готівку і знищували документи, щоб допомогти американцям приховати неоподатковані статки.

Банкір у Лондоні брав хабарі за надання кредитів у Мозамбіку. Інший підробляв підписи клієнтів, через що вони втратили сотні мільйонів доларів. Зовсім недавно, у 2021 році, Credit Suisse втратив понад 5 мільярдів доларів, коли збанкрутував сімейний офіс Archegos Capital Management, що стало початком його падіння в UBS.

Попри скандали, швейцарські банки, і навіть Credit Suisse, все ж зберегли свій імідж фортець для багатих.

До останнього керівництва Credit Suisse увійшли кілька людей, які прийшли з UBS, зокрема голова правління Аксель Леманн та головний виконавчий директор Ульріх Кернер. За словами людей, знайомих з їхнім мисленням, вони пообіцяли очистити банк і вбачали в оздоровленні Credit Suisse форму національного служіння.

Навіть після залучення $4 млрд капіталу наприкінці минулого року для глибшої реструктуризації, Credit Suisse торгувався лише на рівні 20% від своєї балансової вартості. Минулої осені клієнти забрали з банку 120 мільярдів доларів під час інтернет-шаленства, пов'язаного зі станом здоров'я банку.

Неподалік від Credit Suisse в центрі Цюріха керівники UBS підготувалися на випадок, якщо їх попросять про допомогу. Протягом багатьох років керівники UBS та консультанти з питань управління розробляли сценарії розвитку подій і те, що UBS вимагатиме від уряду, як запобіжний захід.

UBS заборгував уряду. Він і раніше був проблемною дитиною Швейцарії.

У результаті злиття наприкінці 1990-х років між Swiss Bank Corp. та Union Bank of Switzerland, UBS стрімко зростав під час банківського буму 2000-х років, відкривши торговий майданчик, більший за футбольне поле, у Стемфорді, штат Коннектикут. Під час фінансової кризи 2008 року UBS потребував допомоги швейцарського уряду через збитки від токсичних цінних паперів. Покараний, він відійшов від торгівлі і зосередився на управлінні капіталом.

Голова правління і генеральний директор Credit Suisse побоювався дзвінка від швейцарської влади.

Акції банку пішли у вільне падіння після того, як голова найбільшого інвестора банку, Саудівського національного банку, виступаючи в телевізійному інтерв'ю на фінансовій конференції в Ер-Ріяді, заявив, що він не буде більше інвестувати в Credit Suisse: «Абсолютно ні», - сказав він, посилаючись на правила володіння банком, оскільки Саудівський національний банк вже володіє 9,9% акцій.

Ринок почув, що найбільший акціонер Credit Suisse не підтримає його. Пан Леманн на тій же конференції в Ер-Ріяді поспішив повернутися до Цюріха. Credit Suisse звернувся до Швейцарського національного банку та Finma, щоб заспокоїти ринки і висловити свою підтримку.

У середу ввечері Credit Suisse отримав від центрального банку лінію ліквідності на суму понад 50 мільярдів доларів, і регулятори заявили, що банк відповідає швейцарським вимогам щодо капіталу та ліквідності.

У четвер клієнти Credit Suisse продовжували забирати депозити. За словами пані Келлер-Саттер, міністра фінансів, влада вирішила надати банку додаткову ліквідність на суму понад 150 мільярдів доларів. Уряд не розголошував цей крок, сподіваючись зберегти Credit Suisse до вихідних, коли буде знайдено остаточне рішення.

Швейцарська влада, яка вже мала досвід порятунку UBS, розробила план порятунку великих банків, якщо вони потрапляють у стресову ситуацію. Щоб уникнути використання грошей платників податків, фінансовий регулятор країни швидко покладав би збитки на акціонерів і власників облігацій, якщо це було необхідно.

Таке рішення було відкинуто для Credit Suisse, який опинився в кризовій ситуації.

У п'ятницю в UBS відбулася коротка зустріч голів правління і генеральних директорів UBS і Credit Suisse з міністром фінансів, де їм повідомили, що вони підпишуть угоду до неділі.

Великі акціонери Credit Suisse в країнах Перської затоки, в тому числі Національний банк Саудівської Аравії, занепокоїлися, що можуть втратити всі свої інвестиції. Вони телефонували швейцарським чиновникам, зокрема голові центрального банку і міністрам уряду, і писали листи, стверджуючи, що їхні права ризикують бути розтоптаними, і що вони можуть запропонувати кращу угоду.

У суботу ввечері пан Келлехер зробив перерву за вечерею і зателефонував пану Леману з пропозицією в 1 мільярд доларів. Це було менше, ніж інвестиції Національного банку Саудівської Аравії в десяту частину банку в листопаді, коли пан Леманн виступав посередником в угоді.

З боку Credit Suisse керівники були стурбовані тим, чи зможуть вони укласти угоду через своїх акціонерів. Чверть акцій належала трійці інвесторів з країн Перської затоки. Уряд знайшов рішення. Він ухвалив закон, який дозволяв укладати угоди без голосування акціонерів. За словами людей, знайомих з цим питанням, урядовий чиновник зачитав новий закон керівникам Credit Suisse, не надавши їм його в письмовому вигляді.

У неділю вранці акціонери з країн Перської затоки - Qatar Investment Authority і Olayan Group, а також Саудівський державний інвестиційний фонд, співвласник Національного банку Саудівської Аравії, - зробили правлінню Credit Suisse останню пропозицію. Вони вклали б близько 5 мільярдів доларів, зберегли б стабільний швейцарський банк і з часом продали б інші його частини.

Пан Леманн зателефонував міністру фінансів Швейцарії. Йому сказали, що UBS - єдиний варіант, і лінія обірвалася.

Швейцарські чиновники з самого початку розглядали лише швейцарський варіант порятунку Credit Suisse, кажуть люди, знайомі з цим питанням. Вони відкинули неофіційну пропозицію американського гіганта з управління активами BlackRock, Inc. долучитися до справи, кажуть ці люди.

Правління Credit Suisse не погодилося на низьку ціну. Коли до оголошення залишалися лічені години, швейцарські чиновники попросили UBS докласти більше зусиль.

Пізно ввечері в неділю UBS погодився відкликати свою пропозицію і заплатити трохи більше 3 мільярдів доларів - менше половини ринкової вартості Credit Suisse у п'ятницю. Важливо, що швейцарські регулятори списали б 17 мільярдів доларів з найризикованішого типу облігацій Credit Suisse. Ринок цих облігацій, які зазвичай випускають європейські банки, сильно постраждав у понеділок. UBS також отримає лінію ліквідності від центрального банку на суму понад 200 мільярдів доларів і державну гарантію на суму понад 9 мільярдів доларів на випадок деяких потенційних збитків.

Щоб укласти угоду, уряд Швейцарії відмовився від антимонопольного законодавства на тій підставі, що на кону стояла фінансова стабільність.

«Будь-яке інше рішення дійсно спровокувало б фінансову кризу», - сказала пані Келлер-Саттер, міністр фінансів.

На недільній прес-конференції, на якій було оголошено про угоду, пан Келлехер сказав, що купівля UBS Credit Suisse в інтересах Швейцарії.

Лонгрід на 16-20 хвилин читання

На жаль, Сі розумніший від Пу. Китайський бонза відправив рашистського дурачка на мінні поля і подивився де бабахне. Бабахнуло санкціями. І звідси китаєць зробив висновок – спочатку справжнє імпортозаміщення, а потім військові дії. Щоб твоя промисловість не зупинилась і ти не випрашував у якогось Ірана пєрвобитні, але робочі шахеди.

Тобто Китай однозначно готується до війни проти демократичного світу. Питання лише у часі і форматі агресії.

Це перший висновок з ще одного лонгріду «The Economist», який я вам рекомендую у цей вихідний.

Другий – про змінення кордонів «вільної конкуренції». У тому то і річ, що Китай хоче похоронити світ заснований на правилах. Він хоче нового розділу на світ з доларом і світ з юанем. США діють у повній відповідності до цього тренду. Світ сегрегується на своїх і чужих. Без вільної торгівлі між цими світами. Виключно на основі регуляторних обмежень і секретних указів про якісь виключення та включення до санкційних списків.

Відтак завдання антимонопольних органів зміщується скоріше у контроль за цінами монополістів. Відмова від китайських товарів так чи інакше зменшить конкуренцію. Україна це вже пережила з відмовою від товарів з Роіссі. Скільки всякого подорожчало в секторах нафтогазу і залізниці. І нема на те ради. Все питання тільки у тому, на який процент мало б відбуватись подорожчання. І це є простір для роботи антитрастових органів влади.

І висновок з цих висновків такий: цей світ вже не буде таким як раніше. Прийміть це. Не чіпляйтесь за старий спосіб життя. Ми маємо інтегруватись у ланцюжки поставок демократичного світу. І першим безумовним правилом на вході в цей клуб є імпорт кращих правил правосуддя. Бо саме вони і захищають інвесторів і інвестиції від пограбунку з боку місцевих піратів.

Далі автопереклад https://www.economist.com/briefing/2023/03/30/americas-commercial-sanctions-on-china-could-get-much-worse ⬇️⬇️⬇️

Комерційні санкції Америки проти Китаю можуть значно погіршитися
І Китай може відповісти тим же.

Підозри китайського митника спочатку викликав розмір живота жінки. Вона сказала, що була лише на п'ятому-шостому місяці вагітності, але її живіт випирав так, наче вона вже була на межі пологів. Коли її обшукали, виявилося, що її живіт несправжній. В імпровізованій сумці вона перевозила не наркотики чи зброю, а комп'ютерні мікросхеми, аж 202 штуки. Відтоді, як минулого року Америка ввела заборону на продаж певних напівпровідників і пов'язаного з ними обладнання китайським компаніям, фірми в Китаї відчувають дефіцит. Імпорт різко впав (див. графік 1). Заповзятливі посередники (і жінки) вигадують усілякі схеми, щоб отримати бажані товари, а також уникнути митних зборів.

Наслідки санкцій відчувають на собі не лише дрібні оператори. До введення нових правил у жовтні Yangtze Memory Technologies Corp (YMTC), великий державний виробник мікросхем пам'яті, вважався китайською компанією, яка має найбільші шанси стати світовим лідером у виробництві чіпів. Однак в одну мить їй та всім іншим китайським фірмам було заборонено купувати обладнання, необхідне для виробництва найсучасніших чіпів. За словами аналітиків, нездатність YMTC закупити це обладнання, в свою чергу, завадила їй завершити розробку бізнес-плану на 2023 рік. Можливо, доведеться відкласти будівництво нового виробничого комплексу.

Вплив відбивається на ланцюгах поставок. YMTC не може будувати виробничі лінії з іноземними компонентами, а це означає, що їй доводиться скасовувати замовлення на китайське обладнання, яке могло б піти на ті ж самі лінії. Як повідомляється, вона скоротила замовлення від однієї місцевої фірми на 70%. З часом вона може виявитися неспроможною виконувати замовлення на мікросхеми від китайських клієнтів. У січні компанія почала звільняти працівників і попросила колишніх співробітників повернути щедрі житлові субсидії. Незадоволені колишні працівники стверджують, що компанія відчайдушно намагається заощадити гроші і що її проблеми пов'язані з санкціями.

Кінцевим наслідком усього цього стане занепад китайської індустрії мікросхем. Консалтингова компанія International Business Strategies раніше підрахувала, що до 2030 року китайські фірми вироблятимуть більше половини мікросхем, яких потребує країна. Після того, як американські санкції набули чинності, вона знизила цей прогноз до 33%.

Це саме те, чого хочуть американські політики. Останні санкції відрізняються від попередніх заходів проти Китаю, Росії та, за часів холодної війни, Радянського Союзу. Вони спрямовані на те, щоб відмовити Китаю в доступі не лише до передових озброєнь чи вузькоспеціалізованих технологій, але й підірвати цілі галузі промисловості. У вересневій промові Джейк Салліван, радник президента США з питань національної безпеки, пояснив, що уряд хоче обмежити можливості Китаю в «фундаментальних технологіях», таких як штучний інтелект, біотехнології та чиста енергетика, щоб дозволити Америці зберегти якомога більшу перевагу в цих сферах. Дехто називає цей план «доктриною Саллівана».

FDPRgy-bargy

Досі основним методом стримування китайської промисловості був експортний контроль за допомогою «правил прямих іноземних поставок» (FDPR). Ці розпорядження, видані Міністерством торгівлі, можуть бути використані для обмеження продажу не лише товарів, вироблених в Америці, але й будь-якого товару, виробленого будь-де з використанням американської інтелектуальної власності. Фірми, які порушують правила, ризикують бути притягнутими до відповідальності, якщо вони ведуть бізнес в Америці, і зазнати нищівних санкцій, навіть якщо вони цього не роблять.


Далі продовження⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️

FDPR, який стимулював контрабанду чіпів і підірвав YMTC, був виданий у жовтні. Відповідно до доктрини Саллівана, він намагається відрізати Китай від найсучасніших мікросхем, що використовуються в машинному навчанні, яке лежить в основі всього штучного інтелекту. Він також забороняє американським інженерам і навіть громадянам Китаю з американськими грін-картами працювати в багатьох китайських компаніях, що виробляють чіпи. Ця різка ескалація, за словами Йорга Вуттке з Торгової палати Європейського Союзу в Пекіні, рівнозначна «оголошенню технологічної війни».

Насправді, війна вже почалася. Америка з 2019 року бореться з китайською технологічною компанією Huawei, використовуючи різноманітну зброю, в тому числі і FDPR. Дональд Трамп, попередній президент, намагався змусити ByteDance, іншу китайську компанію, продати TikTok, додаток, який обожнюють підлітки по всьому світу. Але американський наступ явно посилюється. У Конгресі голосно обговорюється питання про заборону TikTok. Мандарини міністерства торгівлі та міністерства фінансів мають у рукавах ще багато потенційних санкцій. Китай, тим часом, не сидітиме склавши руки, поки його промисловість зазнає ударів. І, як у будь-якому конфлікті, в бій втягуються сторонні спостерігачі.

Як далеко зайде ескалація бойових дій і наскільки серйозними будуть збитки? Як мінімум, бойові дії призведуть до радикальної реорганізації ланцюгів поставок на ринку комп'ютерних чіпів вартістю 570 мільярдів доларів. Це цілком може перекинутися на інші галузі, такі як чисті технології, біотехнології і навіть сільське господарство. Це фактично розділить світ на два окремі і взаємовиключні блоки для багатьох продуктів, і таким чином зведе нанівець багато з досягнень, які принесла глобалізація. І це завдасть шкоди компаніям і країнам, які будуть змушені обирати між двома конкурентами.

Далі продовження⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️

Орієнтовані на переробку

Наступним залпом, швидше за все, стане посилення та розширення нових правил експорту. Нові правила щодо чіпів зосереджені на двох факторах: обчислювальній потужності та швидкості, з якою вони взаємодіють з іншими чіпами. Хоча теоретично китайські фірми могли б обійти ці подвійні обмеження, використовуючи багато менш складних чіпів, це зробило б навчання великих моделей ШІ дуже громіздким і дорогим. Але продуктивність чіпів постійно покращується, а алгоритми, що використовуються для навчання, стають все більш ефективними. Це означає, що санкції поступово втрачатимуть свою силу, оскільки можна буде зробити більше меншими засобами.

Такий прогрес може спонукати Америку змінити свої санкції щодо чіпів, вважає Білл Дрексель з Центру нової американської безпеки (ЦНАБ), аналітичного центру у Вашингтоні. Вона може вирішити зосередитися виключно на обчислювальній потужності чіпів. Це простіший підхід, ніж намагання знайти «золоту середину між обчислювальною потужністю і пропускною здатністю з'єднань», - каже пан Дрексель. Але це потягне за собою розширення обмежень на менш потужні чіпи. Це може поставити під загрозу графічні процесори, що використовуються в індустрії відеоігор - швидко зростаючому ринку, обсяг якого минулого року становив 40 мільярдів доларів. Постраждають як американські виробники чіпів, так і їхні китайські клієнти.

Міністерство торгівлі може також націлитися на інші галузі за допомогою FDPR. Китайська біофармацевтика, галузь з прогнозованим обсягом продажів понад $100 млрд до 2025 року, сильно залежить від американської інтелектуальної власності. Американські фірми постачають багато біологічних матеріалів, технічної інформації та лабораторного обладнання на китайські підприємства, які виробляють нові ліки і методи лікування, зазначає Аджай Кунтамуккала з юридичної фірми Hogan Lovells. Деякі з цих обмінів можуть бути заборонені. Однією з можливих цілей є розроблене американцями програмне забезпечення, яке китайські компанії використовують для виробництва ліків, що потім експортуються назад до Америки. Багато західних компаній також експортують дані до Китаю для розробки нових методів лікування. У майбутньому така передача даних також може бути обмежена, зазначає Емілі Бенсон з іншого аналітичного центру CSIS.

Ще одним варіантом, який розглядає американський уряд, є поширення FDPR на компанії. Тестовим прикладом для цього є компанія Huawei, яка продовжує працювати, незважаючи на низку американських санкцій. Одна з її дочірніх компаній, Kunpeng, виробляє сервери, що використовуються в центрах обробки даних, і ліцензує свої розробки центральних процесорів кільком китайським технологічним компаніям. Ці групи все ще можуть купувати комплектуючі у Intel і AMD, двох американських компаній, і чіпсети у TSMC, тайванського виробника мікросхем. Але Америка може додати цих постачальників Huawei до «списку суб'єктів» чорного списку фірм, що перешкоджатиме розширенню центрів обробки даних Huawei.

У боротьбу можуть бути втягнуті й інші великі китайські конгломерати з глобальними холдингами. На початку березня Міністерство сільського господарства США оголосило, що створить робочу групу для сприяння чесній конкуренції в насіннєвій галузі. Вартість облігацій, випущених китайською агропромисловою групою Sinochem, впала на цій новині через побоювання, що новий орган може рекомендувати обмеження на її насіння. Це страшна перспектива для China Inc, яка роками купувала технології за кордоном, а віднедавна приносить інтелектуальну власність в Америку та Європу. Санкції проти Sinochem можуть зруйнувати діяльність Syngenta, швейцарського гіганта агробізнесу, який він купив у 2017 році за 43 мільярди доларів.

Далі продовження⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️

Деякі галузі, які перебувають у полі зору пана Саллівана, буде важко зачепити за допомогою FDPR. Наприклад, китайські фірми, що зароджуються в галузі квантових обчислень, дуже мало покладаються на обладнання та інтелектуальну власність американського виробництва. Але китайські дослідники в цій галузі енергійно співпрацюють зі своїми американськими колегами. Американські фахівці з квантових обчислень пишуть більше робіт разом з китайськими, ніж з людьми з будь-якої іншої іноземної країни, зазначає Едвард Паркер, науковець з американського аналітичного центру RAND Corporation. Звідси випливає важливість ще однієї зброї міністерства торгівлі: контроль «передбачуваного експорту», який забороняє розкриття певних видів технічної інформації іноземним громадянам, навіть на американській території.

Америка також може накласти обмеження на потоки капіталу, намагаючись придушити певні галузі китайської промисловості. Вже зараз американським громадянам і компаніям заборонено надавати фінансування фірмам, підозрюваним у тісних зв'язках зі збройними силами Китаю. Але американські фінансові санкції можуть стати набагато жорсткішими. Казначейство навряд чи намагатиметься повністю відрізати Китай від використання долара, як, наприклад, Іран, - принаймні, якщо відносини не погіршаться набагато більше. Але американська влада намагається вдосконалити і розвинути використання долара як зброї в міжнародних відносинах. Оглядачі очікують, що незабаром Казначейство може спробувати заборонити використання доларів для інвестування в деякі передові технології в Китаї.

Всі ці заходи, однак, мають недоліки. Наприклад, заборона американцям співпрацювати з іноземцями в дослідженнях у галузі квантових обчислень відкине назад американську промисловість так само, як і китайську, оскільки позбавить її можливості наймати талановитих іноземців.

Так само обмеження американських інвестицій в китайські технології матиме лише обмежений ефект. Зростаюча ворожість між Китаєм і Америкою та закриття китайських кордонів майже на три роки під час пандемії вже призвели до скорочення потоку інвестицій (див. графік 2). Американські гроші вже не так важливі для венчурної індустрії Китаю, каже Александр Кремер з інвестиційної групи Picus Capital. У будь-якому разі, американським регуляторам буде важко запровадити масштабні фінансові обмеження. Моніторинг кожного доларового фонду, що базується в Гонконзі та в офшорних гаванях, таких як Кайманові острови, ймовірно, їм не під силу, принаймні без значного збільшення штату та ресурсів.

А ще є наслідки для американських фірм. Китайські авіакомпанії залежать від імпортних літаків і запчастин, багато з яких є американськими. Таким чином, Америка може довести авіацію в Китаї до повної зупинки за допомогою радикальної перемоги НФПР - перспектива, яка тривожить китайських чиновників. Але такий крок, ймовірно, також спровокує кризу в Boeing, гігантському американському авіавиробнику.


Далі продовження⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️

Спритні ухильники

Більше того, Китай також зрештою знайде способи обійти будь-які нові обмеження, які запроваджуватиме Америка. Фальшивий «пуп'янок» - це груба форма ухилення, але існують і більш витончені, кульмінацією яких є розвиток внутрішнього потенціалу, здатного замінити те, що не дозволили американські регуляторні органи. Хорошим прикладом є компанія Huawei. Її підрозділи з виробництва телекомунікаційного обладнання та смартфонів зазнали жорстоких ударів від регуляторного тиску. Але в нещодавньому виступі засновника компанії Рен Чженфея (Ren Zhengfei) було описано спробу компанії витіснити іноземну ІР зі своїх систем. Пан Рен стверджує, що компанія вже забезпечила внутрішні поставки 13 000 компонентів і переробила 4 000 друкованих плат. Найбільш вражаючим є те, що в квітні вона запустить власну систему планування ресурсів підприємства (ERP) - програмне забезпечення, яке лежить в основі діяльності всієї корпорації. (Досі вона використовувала систему, розроблену американською компанією Oracle).

За словами аналітиків інвестиційного банку Jefferies, нова система покликана «заткнути всі дірки», створені численними американськими обмеженнями для Huawei. ERP-система була розроблена паралельно з вітчизняною операційною системою, яка допомогла ще більше послабити зв'язки з іноземними постачальниками.

Розробка таких замінників коштує дорого, і вони можуть виявитися не такими хорошими, як системи, які вони замінюють. Але Комуністичну партію Китаю це не лякає. «Самодостатність» в науці і технологіях є одним з головних пріоритетів Сі Цзіньпіна, лідера Китаю. Його уряд вкладає кошти в розробку напівпровідників, серед інших технологій. Значна частина грошей була витрачена даремно - але не всі. Наприклад, Китай використовує багато схем SerDes, життєво важливих компонентів, які з'єднують мікросхеми, і які донедавна вироблялися переважно іноземними фірмами. Але місцеві виробники навчилися виготовляти їх відносно швидко, каже Гексігету з Sincere Capital, приватної інвестиційної компанії, що базується в Шанхаї. Американські санкції можуть в кінцевому підсумку стимулювати саме те, чому вони покликані перешкоджати: розвиток стратегічних галузей китайської промисловості.

Тим часом, чим жорсткішими стають американські обмеження, тим більше підприємств у всьому світі здригаються. Багато бізнесменів і деякі іноземні уряди скаржаться, що Америка переписує правила глобалізації за великі гроші і з малою вигодою для себе. Західні корпорації були змушені думати про свою діяльність у Китаї як про автономні, обгороджені кільцем підприємства з усе меншою кількістю зв'язків зі своїми дослідницькими підрозділами в інших країнах. Наближення загрози майбутніх санкцій означає, що керівники відкладають важливі рішення щодо інвестицій та найму персоналу. Китайські технологічні компанії, ймовірно, також відкладуть інвестиції та розширення в західних країнах, поки чекатимуть, що станеться з TikTok.

Америка рухається так швидко, що їй не завжди вдається переконати своїх союзників сформувати єдиний фронт. Наприклад, у жовтні було оголошено про введення санкцій проти КНДР до того, як вона заручилася підтримкою Нідерландів, Південної Кореї та Японії. А ці країни виробляють багато сучасних мікросхем і обладнання для їх виготовлення. Якщо вони не підуть назустріч новим американським правилам, спроба заблокувати Китай провалиться.


Далі продовження⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️

Після оголошення американські чиновники неохоче погодилися з урядами Нідерландів та Японії на запровадження аналогічних заходів, хоча вони будуть болючими для ASML, голландського виробника обладнання для виробництва мікросхем, та кількох великих японських фірм. Південнокорейські фірми отримали річну відстрочку, але, за повідомленнями, зрештою, будуть змушені дотримуватися цих вимог. Південна Корея експортує близько половини своїх мікросхем пам'яті до Китаю, зазначає Сем Хауелл з CNAS. Samsung і SK Hynix, два великі південнокорейські виробники мікросхем, інвестували мільярди доларів у виробничі потужності в Китаї. Вони ризикують отримати штрафні санкції з боку Америки, якщо не будуть дотримуватися вимог, і з боку Китаю, якщо будуть дотримуватися. Широка американська програма санкцій стикається з багатьма подібними перешкодами, зазначає пані Хауелл.

Китай поки що утримується від різких дій у відповідь. Його лідери раді бачити, що великі американські фірми, такі як Apple, розширюють свою діяльність у їхній країні. Під час свого першого за три роки візиту до Китаю виконавчий директор Apple Тім Кук намагався розвіяти побоювання щодо економічного розриву між Америкою і Китаєм. Виступаючи перед аудиторією в Пекіні 25 березня, він заявив, що «симбіотичні» відносини між двома країнами протягом останніх 30 років допомогли їм обом зростати.

Однак, кажуть, що міністерство торгівлі Китаю розглядає можливість заборони експорту деяких сучасних кремнієвих пластин, які використовуються в сонячних панелях, що завдасть шкоди багатьом американським фірмам. (Це також було б руйнівним для китайських експортерів.) Можливо, більш вірогідною мішенню є біотехнології, оскільки багато американських компаній мають «незручну залежність» від Китаю щодо фармацевтичних інгредієнтів і медичного обладнання, каже Рева Гужон з дослідницької фірми Rhodium. Наприклад, деякі інгредієнти, що використовуються в антитілах проти сибірської виразки, виробляються тільки в Китаї. Чим більше санкцій оголошує Америка, тим більший ризик циклу «око за око».

Критики американського підходу кажуть, що він не лише шкодить власним компаніям, але й перешкоджає розвитку технологій, які принесуть користь усьому людству. Це неодмінно призведе до зростання витрат компаній у постраждалих галузях. Санкційна кампанія також ризикує виставити Америку в ролі задираки. Заборона громадянам Китаю брати участь у квантових наукових дослідженнях високого рівня може сповільнити розвиток квантових обчислень у Китаї, зазначає пан Паркер, але це також розмиє поняття американської відкритості. «Я був абсолютно шокований, - каже китайський економіст, який дізнався про запроваджені в жовтні нові правила, - це йде врозріз з усім, що мені говорили: вільна торгівля, порядок, заснований на правилах, відкрита конкуренція». ■

Місяць тому поліція провела обшуки у Фісталя по справі щодо закупівлі карет «швидкої допомоги» на загальну суму 1,3 мільярда гривень, які так і не були поставлені «Медичним закупівлям України».

Два тижні тому Київська міська прокуратура подала до суду на його фірму «Автоспецпром» і хоче стягнути з нього 21 млн грн штрафних санкцій. Бо він поставив автомобілі швидкої неналежної якості, а частину автомобілів за договором взагалі не поставлено.

І після цього «Медзакупівлі України» знову укладають з фісталевський «Автоспецпромом» новий контракт на поставку нової партії швидких на 104 мільйони гривень.

Йожікі плакали, кололись, але продовжували жрати кактус тому, що самі загнали себе у ситуацію без вибору. Це класичний кейс монополізації ринку часів КТимошенка-Голика, наслідки якого ми вихаркуватиме ще довго.

Для лікування ринку «швидких» від цієї хвороби може стати закупівля з оцінкою по вартості життєвого циклу. Це коли критерієм оцінки є не просто «найдешевше і має чотири колеса». А скільки років може прослужити медичне устаткування, скільки коштує у обслуговуванні авто, шо там по ремонтам і тп. Умовно кажучи, мерседес з європейським медичним приладдям може прослужити набагато довше, ніж простіше шассі з китайським барахлом всередині. І тим самим це лихвою окупиться в довгостроковій перспективі. Бо через п’ять років вже не треба буде купляти знову нові барахолки на заміну.


Зараз першу в історії України закупівлю «по життєвому циклу» проводить Укрпошта. Там обрали простий предмет - ліхтарики, з якими є різниця скільки він прослужить - місяць чи рік. Сподіваємось, що наші тендерники зможуть зробити прорив у своїх власних правилах. Буде складно. Але як запускали монополістів в город, так треба і викорчовувати бур'ян. Криза - це можливість))))

https://nashigroshi.org/2023/04/19/fistaliu-zamovyly-shvydkykh-shche-na-104-mil-yony-doky-politsiia-rozsliduie-zryv-poperednikh-postavok-yoho-firmoiu/

"Енергоатом" знову змовився з Ахметівськими енергетиками і знову влаштували приватизацію прибутків за рахунок націоналізації збитків.

Упродовж березня на спотовому ринку електроенергії в Україні відбувалася «торгівля повітрям». Саме так свого часу назвали такий процес ЗМІ, коли 2020 року його здійснювала державна генкомпанія «Центренерго», яка тоді перебувала під контролем Ігоря Коломойського. Сьогодні вигодонабувачем цього процесу є ДТЕК Ріната Ахметова, написав Сергій Головньов у «Дзеркалі тижня».

Схема березня 2023 року працює так.

Державний оператор атомних електростанцій НАЕК «Енергоатом» на ринку на добу наперед свідомо ставить завищену ціну електроенергії. В результаті частина його ресурсу не продається і випадає на балансуючий ринок.

На балансуючому ринку цю електроенергію по 1 копійці за мегават-годину купує генерація ДТЕК Ріната Ахметова. Потім продає її споживачам за ринковою ціною — близько 3 000 грн/МВт·год.

Тож виходить, що державна компанія виробляє електроенергію, але не продає. А приватна — не виробляє, але продає. За нашими підрахунками, тільки в березні, коли обсяги неакцептованого ресурсу на балансуючому ринку були найбільшими, «Енергоатом» втратив близько 1 мільярда гривень, які заробила ДТЕК. Побічним наслідком цієї схеми було збереження високої ціни на електроенергію навіть у профіцитні години.

Вочевидь така схема не могла відбуватися без як мінімум мовчазного схвалення керівників галузі від держави. Серед них міністр енергетики Герман Галущенко, який раніше сам працював в «Енергоатомі» заступником діючого президента Петра Котіна, голова Нацкомісії з регулювання енергетики Костянтин Ущаповський і куратор галузі в офісі президента, заступник голови ОП Ростислав Шурма.

Показово, що наприкінці 2022 року керівник ДТЕК Максим Тимченко публічно критикував керівництво галуззю з боку держави. Найбільше обурення у холдингу викликала ідея Шурми перекласти частину спецобов'язків із компенсації пільгової ціни населенню на теплову генерацію. Тобто на ДТЕК.

У неформальних розмовах із журналістами представники ДТЕК прямо вказували, що «Шурма, Ущаповський і Галущенко розвалили енергосистему»: «Енергоатом» у збитках, видобуток державного вугілля критично впав, «Центренерго» — банкрут.

2023 року чергова інформаційна війна між ДТЕК і діючими енергетичними чиновниками закінчилася. Поки «Енергоатом» зазнає збитків на користь ДТЕК, енергосистема у мирі та спокої.

Компанія «Техно-буд-центр», яка домінує у рідній Тернопільській області (з моменту заснування «Прозорро» у 2016 році отримала тут підряди на 29 мільярдів гривень), під час вторгнення вирішила розповсюдити свій ареал на сусідню Чернівецьку.
Але бліц-криг на сусідню Буковину не вдався. Втрутились війна і Великдень.

Система «Прозорро» визначила пропозицію «ТБЦ» аномальною низькою у 0 годин 2 хвилини понеділка 17 квітня. Тобто через дві хвилини по завершенню доби, коли більшість України святкувала Пасху і у попередні роки завжди мала вихідний понеділок після алкоПасхальної неділі. У свою чергу закон визначає, що фірми мають один робочий день на обгрунтування аномальних пропозицій. Тобто відповідь мала б бути надана у перші хвилини після настання 18 квітня. Але «Техно-буд-центр» завантажив її у «Прозорро» лише о шостій вечора 18 квітня, вважаючи, що має час, бо понеділок після Пасхи завжди був вихідний. До того ж сама система «Прозорро» написала ось цю фразу зі згадкою 19 квітня.

Служба відновлення стала на позицію, що понеділок після Пасхи робочий, і всякі повідомлення у «Прозорро» мають нижчу вагу, ніж закон Верховної Ради про те, під час вторгнення в Україні не діє норма про перенос вихідного дня на наступний день після святкового.

Подробиці за посиланням

💲Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації замовило на цей рік електричну енергію на 25 млн грн по 5,1 гривень за кіловатгодину. Це на 1,2 грн (або 24%) дорожче, ніж у ці ж дні законтрактував енергію «Національний центр Олександра Довженка».

Враховуючи очікуваний обсяг постачання для шкіл Святошинського району Києва у розмірі більше 4,8 млн кіловат-годин, переплата Управління освіти може складати майже 6 млн грн за весь строк дії контракту.

Фірма «Євро трейд енерджі» забрала підряд з мізерною 2-відсотковою знижкою, бо була єдиним учасником торгів з такою високою очікуваною вартістю. Як так вийшло – дає розуміння невдала спроба конкурента потрапити на ці торги.

На цей тендер також хотіло потрапити ТОВ «РТЕ Юкрейн». Компанія помітила дискримінаційну вимогу замовника та оскаржила її в Антимонопольному комітеті. Йшлось про те, що Управління встановила таку норму:

«Ненадання Учасником будь – якого з документів, або надання документу який не відповідає вимогам тендерної документації, є підставою для відхилення пропозиції Учасника».

Це суперечить нормі закону про те, що замовник повинен надавати учасникам 24 години на виправлення помилок у наданих документах.

АМКУ погодився, що ця норма є дискримінаційною і зажадав аби Управління освіти її прибрало. У відповідь Управління прибрало це формулювання, але замінило його іншим:

«Ненадання переможцем торгів зазначених документів, або надання таких документів з порушенням вимог, визначених ТД, буде розцінене як відмова від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю».

Тобто замовник формально виконав вимогу АМКУ про внесення змін до ТД, але по суті дискримінація лишилась така сама. Відтак «РТЕ Юкрейн» більше не витрачало сили, гроші та час на оскарження. А «Євро трейд енерджі» залишилось єдиним учасником тендеру і забрало підряд з мізерною економією 2%.
Докладніше