Палац Потоцьких
Тульчин
Це була резиденція графа Станіслава Щенського-Потоцького, яку почали будувати 1782 року, а завершили у 1785 році.
«Тульчинський Версаль» – так називали його маєток. Навіть польський король Станіслав-Август, який гостював у Потоцького, був вражений багатством графа.
Стіни прикрашали прекрасні картини всесвітньо відомих митців: Рафаеля; Рембрандта; Тиціана; Рубенса; Ван-Дейка. Граф пишався своєю багатою колекцією нумізматики, живопису і порцеляни. У палаці була величезна бібліотека, де зберігалися найцінніші шедеври світової класики.
Багатство Потоцького, за деякими історичними джерелами, не поступалося імператорському. Нікому не вдавалось пояснити походження цих скарбів. За однією версією, палац мав підземні ходи, у яких ченці-алхіміки робили золото для графа. Кажуть, що одне із підземель з’єднувало палац і розташований на пагорбі костел. Тунель був настільки просторим, що Станіслав їздив ним до храму своєю каретою.
Архітектурний Гід
Тульчин
Це була резиденція графа Станіслава Щенського-Потоцького, яку почали будувати 1782 року, а завершили у 1785 році.
«Тульчинський Версаль» – так називали його маєток. Навіть польський король Станіслав-Август, який гостював у Потоцького, був вражений багатством графа.
Стіни прикрашали прекрасні картини всесвітньо відомих митців: Рафаеля; Рембрандта; Тиціана; Рубенса; Ван-Дейка. Граф пишався своєю багатою колекцією нумізматики, живопису і порцеляни. У палаці була величезна бібліотека, де зберігалися найцінніші шедеври світової класики.
Багатство Потоцького, за деякими історичними джерелами, не поступалося імператорському. Нікому не вдавалось пояснити походження цих скарбів. За однією версією, палац мав підземні ходи, у яких ченці-алхіміки робили золото для графа. Кажуть, що одне із підземель з’єднувало палац і розташований на пагорбі костел. Тунель був настільки просторим, що Станіслав їздив ним до храму своєю каретою.
Архітектурний Гід
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Монастир у Бердичеві
Візитівкою Бердичева на Волині досі залишаються масивні мури католицького монастиря Кармелітів Босих. Заснований майже 400 років тому, він був могутньою фортецею та великим економічним центром. Монастир (або кляштор) продовжує приваблювати паломників із різних країн.
Архітектурний Гід
Візитівкою Бердичева на Волині досі залишаються масивні мури католицького монастиря Кармелітів Босих. Заснований майже 400 років тому, він був могутньою фортецею та великим економічним центром. Монастир (або кляштор) продовжує приваблювати паломників із різних країн.
Архітектурний Гід
Каплиця Боїмів
Львів
«Перехожий, зупинись і подумай, чи твоє страждання є більшим, ніж моє», – саме такі слова написані у підніжжя статуї скорботного Ісуса на каплиці Боїмів. Збудована вона у 1609–1615 роках на міському цвинтарі, який на той час був біля Латинського кафедрального собору.
Георгій Боїм був протестантом, а коли переїхав до Львова, прийняв католицизм. Він й замовив будівництво родинної усипальниці, а закінчив будівництво вже його син Павло Боїм. У каплиці знайшли вічний спокій 14 членів родини Боїмів.
У другій половині 18 століття за розпорядженням австро-угорської влади всі поховання з центру міста було перенесено на нові цвинтарі, а ключі, за заповітом Георгія Боїма, передали на зберігання до катедри (Латинського собору).
Каплиця збудована у стилі нідерландського маньєризму. Цікавим та загадковим є інтер'єр каплиці: розп'яття Ісуса і Таємна вечеря зображена не у центрі каплиці. Напевно, коли створювали композицію інтер'єру, то вкладали у це глибокий зміст.
Архітектурний Гід
Львів
«Перехожий, зупинись і подумай, чи твоє страждання є більшим, ніж моє», – саме такі слова написані у підніжжя статуї скорботного Ісуса на каплиці Боїмів. Збудована вона у 1609–1615 роках на міському цвинтарі, який на той час був біля Латинського кафедрального собору.
Георгій Боїм був протестантом, а коли переїхав до Львова, прийняв католицизм. Він й замовив будівництво родинної усипальниці, а закінчив будівництво вже його син Павло Боїм. У каплиці знайшли вічний спокій 14 членів родини Боїмів.
У другій половині 18 століття за розпорядженням австро-угорської влади всі поховання з центру міста було перенесено на нові цвинтарі, а ключі, за заповітом Георгія Боїма, передали на зберігання до катедри (Латинського собору).
Каплиця збудована у стилі нідерландського маньєризму. Цікавим та загадковим є інтер'єр каплиці: розп'яття Ісуса і Таємна вечеря зображена не у центрі каплиці. Напевно, коли створювали композицію інтер'єру, то вкладали у це глибокий зміст.
Архітектурний Гід
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Будинок «Слово»
Харків
На початку 20-х років ХХ ст. харківські письменники жили в складних побутових умовах. Так виникла ідея кооперативного будинку для літераторів. Однак він не врятував письменників, а перетворився на «Будинок попереднього ув'язнення», як назвав його Іван Багряний. Більшість мешканців будинку «Слово» належать до покоління «Розстріляного відродження» — їх репресували в 30-х роках.
Архітектурний Гід
Харків
На початку 20-х років ХХ ст. харківські письменники жили в складних побутових умовах. Так виникла ідея кооперативного будинку для літераторів. Однак він не врятував письменників, а перетворився на «Будинок попереднього ув'язнення», як назвав його Іван Багряний. Більшість мешканців будинку «Слово» належать до покоління «Розстріляного відродження» — їх репресували в 30-х роках.
Архітектурний Гід
Замок Річарда Левове Серце в Києві – поетична назва будинку на Андріївському узвозі, унікальної пам’ятки архітектури у стилі британської неоготики початку 20 століття. Дім має вигляд старовинного замку, розташований він на схилі історичної гори Уздихальниці, неподалік від Андріївської церкви. Ліву частину споруди прикрашає висока вежа фортечного типу, а фасади оздоблені численними готичними елементами – баштами, шпилями, зубцями тощо.
Готичний будинок Річарда Левове Серце швидко здобув популярність як споруда, населена нечистою силою і привидами. Щоразу, коли здіймався сильний вітер, із пічних труб до помешкання долітали звуки моторошного виття, а мешканці відчували паралізуючий страх.
Проблему нечистої сили вирішив професор Київської духовної Академії Степан Голубєв. Провівши ревізію димоходу, він витягнув з труби яєчну шкарлупу, дірки в якій слугували резонатором і були джерелом потойбічних зітхань та виття.
Архітектурний Гід
Готичний будинок Річарда Левове Серце швидко здобув популярність як споруда, населена нечистою силою і привидами. Щоразу, коли здіймався сильний вітер, із пічних труб до помешкання долітали звуки моторошного виття, а мешканці відчували паралізуючий страх.
Проблему нечистої сили вирішив професор Київської духовної Академії Степан Голубєв. Провівши ревізію димоходу, він витягнув з труби яєчну шкарлупу, дірки в якій слугували резонатором і були джерелом потойбічних зітхань та виття.
Архітектурний Гід
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Шарівський палац
У селищі Шарівка на Слобожанщині розташований палац XIX ст. у стилі неоготика. Він має дві високі башти, три зали з понад 20-ма кімнатами. Колись він належав поміщику Ольховському, який програв його у карти. Після цього палац викупив і розбудував цукровий магнат Леопольд Кеніг, іменем якого місцеві мешканці нині називають будівлю.
Архітектурний Гід
У селищі Шарівка на Слобожанщині розташований палац XIX ст. у стилі неоготика. Він має дві високі башти, три зали з понад 20-ма кімнатами. Колись він належав поміщику Ольховському, який програв його у карти. Після цього палац викупив і розбудував цукровий магнат Леопольд Кеніг, іменем якого місцеві мешканці нині називають будівлю.
Архітектурний Гід
Художній музей
Одеса
У просторому особняку першої половини 19 століття розташувався Одеський художній музей. Будівлю зведено в традиціях російського класицизму.
Окрім грандіозних полотен, він може здивувати відвідувачів рукотворним гротом зі штучним водоспадом. Від нього ведуть підземні галереї, які виходили у великий сад на березі моря. Спочатку особняк належав графині Ользі Наришкіній (у дівоцтві – Потоцька). Потім його купив міський голова Одеси Григорій Маразлі. Цей меценат і передав будівлю місту під музей витончених мистецтв. Відкрили його 1899 року.
Архітектурний Гід
Одеса
У просторому особняку першої половини 19 століття розташувався Одеський художній музей. Будівлю зведено в традиціях російського класицизму.
Окрім грандіозних полотен, він може здивувати відвідувачів рукотворним гротом зі штучним водоспадом. Від нього ведуть підземні галереї, які виходили у великий сад на березі моря. Спочатку особняк належав графині Ользі Наришкіній (у дівоцтві – Потоцька). Потім його купив міський голова Одеси Григорій Маразлі. Цей меценат і передав будівлю місту під музей витончених мистецтв. Відкрили його 1899 року.
Архітектурний Гід