Не їжте що там у вас є. Воно минулорічне, ви шо.

Ну що? Як відчуття від 2025-го? Почали жити по новому? Оберт Землі змінив ваше життя?

Знаєте. Хочу зробити висновки 24-го року. Тому згодом зроблю пост зі списком озвучених і випущених проєктів, в яких я приймав участь. Самому цікаво, чи багато буде.

Почуєте жабу, то я квакав...

Здається в мене є ідея...

Забув показати, яку чудову каву мені учора зробив друг :)

Може і трошки раніше треба було зробити, та все ж...

Проєкти у яких я взяв участь і зробив у 2024 (деякі зі списку вийшли на новий рік, або довийдуть повністю згодом)

Батарея забуття (Kioto anime)
Мононоке: Каракаса (FutaShine)
Сутінки поза увагою (ОБЕРЕЖНО ЯОЙ - Kioto anime)
Відьма та чудовисько (Юіґень)
Компанія Санти (Kioto+UASPF)
Берсерк ненажерливості (Юіґень)
Вежа Бога (Kioto anime)
Персиковий хлопчик з іншого берега (Кioto anime, без посилання бо серії в яких я почав брати участь ще не вийшли)
х/ф Музей (Kioto anime)

На цьому майже все. Ще є проєкти, які не вийшли повністю, або мені в лом шукати - наприклад три лакорни. Крім того є кілька проєктів, що загнулись. А фільм Володарі Хаосу ще в розробці, проте трохи на паузі бо в мене міні-відпустка. Також озвучується Скайрим.

Ось такі висновки за минулий рік. Насправді половина з цього озвучена за півроку, з того моменту як я потрапив в Кіото. Після цього моменту в мене і трапився поступовий буст по кількості озвучуваних проєктів. На цей же рік в мене багато цікавих планів...

Ну і на останок. Як на мене то з першого погляду список не такий і великий. Проте та ж Вежа Бога виходила по серії в тиждень протягом кількох місяців, і може я і срочив інколи, проте це робилось зрештою кожного тижня. Протягом останніх півроку я щотижня сидів за мікрофоном, озвучував, шукав проєкти, думав над тим, що роблю, падав духом, надихався від процесу, озвучував у вимкнення світла, записував раптові і термінові правки коли був трохи не тверезим, плакав від історій що озвучував, плакав - щоб озвучити емоційно - сварився з рідними, почав вперше на цьому інколи заробляти, хотів покинути усе це, брав себе в руки та продовжував, знаходив нові знайомства, кохав і розбивав собі від цього серце, озвучував далі, знову кохав і жив, думав над новими проєктами та ідеями, переживав ремонт який змінював умови запису щодня, переживав депресію та стресс на роботі, зневірювався в тому чи варте це все цього і потім... Сідав та озвучував.

Це було важко, це не просто. Проте це те, що близько мені до душі. Це те, завдяки чому мене може почути безліч людей. І те, що допомагає людям ознайомитись з дивовижними творами. Тому, для тих хто не в темі, що з себе представляє озвучка - це важкий процес, який виконують в першу чергу люди. Для людей. Те, що я перечислив, це лише мала частина того, з чим стикаються дабери/перекладачі/редактори/звукарі. Але ми це робимо. Як і кожна людина, що одержима своєю справою.

І я не прошу УСІХ НАС дякувати і цінувати. Ні. Треба цінувати усіх людей за свою справу, що робиться задля інших. Цінувати своїх близьких та рідних. Офіціанта, що підніс каву чи бариста, який її приготував. Кухаря, який вже кілька годин чекає перекуру через завал, чи кравця, що пошив ваш одяг. Ми люди і наші справи та життя пов'язанні одне з одним. Усі ми знаходимось у перетені струн буття, і смикання кожної струни приводить до нових симфоній.
Тому, просто цінуйте людей та життя. І навіть якщо мелодія ваша зараз вкрай меланохлічна, то варто спробувати нові струни. Не усе залежить від нас, та те, що ми робимо, лише в наших руках.

Ще раз з новим роком. Сподіваюсь на нові, більш щасливі симфонії від людей. І на смерть русні, звісно.

Сьогодні мені 22.

22...