Австрійська мільйонерка за соціальну справедливість
Знайомтесь – Марлен Енгельхорн. Їй 32 роки і у 2012 році вона успадкувала від своєї бабусі багато мільйонів євро (скільки точно ми навіть не знаємо), які та в свою чергу отримала від родини, яка раніше володіла найбільшим у світі німецьким хімічним концерном BASF. Родина Енгельхорн продала акції і її статки тоді вартували 4 мільярди євро, але завдяки легальній юридичній реєстрації в офшорах податків в ЄС ті не платили. Окрім австрійського громадянства в пані Енгельхорн є і німецьке (для звичайних людей так не можна, але для особливих роблять виключення), але виросла і живе вона у Відні.
Австрія – країна контрастів. З одного боку – високі податки для населення і стрімко зростаюча кількість людей на межі бідності. З іншого – відсутність податку на спадщину та розкіш для небідних людей. Багаті стають більш заможними, а звичайним людям з кожним днем стає складніше. Не перестану повторювати, що швидке світ зупиниться, ніж австрійська влада введе якість додаткові «податки на багатство» до спонсорів «режиму» – фінансової еліти країни.
Марлен вважає такий порядок речей несправедливим і виступає в медіа, розповідаючи, що вона цього багатства не заслужила, її не питали, а інші багатії могли би добровільно віддати частину своїх статків на щось хороше. І взагалі систему оподаткування для багатих людей треба давно змінити, додавши нові податки аби трохи перерозподілити багатство. А ще вона приєдналася до міжнародної групи «Мільйонери для людства», де понад 100 мільйонерів і мільярдерів об'єднали зусилля для підвищення для них самих податків у світі.
Але пані Енгельхорн пішла далі і вирішила віддати 25 мільйонів власних євро в фонд, яким без її участі має розпоряджатися спеціально створена громадська рада. З десяти тисяч випадкових людей було відібрано 50 членів ради, які разом з експертами, науковцями та громадськими організаціями мають вирішити, як ці всі гроші конвертувати в щось хороше та корисне. В планах мільйонерки віддати таким чином 95% всіх своїх статків.
У березні 2024 рада вже розпочала свою роботу. Працювати вони будуть по вихідним, учасникам будуть оплачувати проїзд, догляд за дітьми на цей час і ще платити по 1200€ на руки.
Знайомтесь – Марлен Енгельхорн. Їй 32 роки і у 2012 році вона успадкувала від своєї бабусі багато мільйонів євро (скільки точно ми навіть не знаємо), які та в свою чергу отримала від родини, яка раніше володіла найбільшим у світі німецьким хімічним концерном BASF. Родина Енгельхорн продала акції і її статки тоді вартували 4 мільярди євро, але завдяки легальній юридичній реєстрації в офшорах податків в ЄС ті не платили. Окрім австрійського громадянства в пані Енгельхорн є і німецьке (для звичайних людей так не можна, але для особливих роблять виключення), але виросла і живе вона у Відні.
Австрія – країна контрастів. З одного боку – високі податки для населення і стрімко зростаюча кількість людей на межі бідності. З іншого – відсутність податку на спадщину та розкіш для небідних людей. Багаті стають більш заможними, а звичайним людям з кожним днем стає складніше. Не перестану повторювати, що швидке світ зупиниться, ніж австрійська влада введе якість додаткові «податки на багатство» до спонсорів «режиму» – фінансової еліти країни.
Марлен вважає такий порядок речей несправедливим і виступає в медіа, розповідаючи, що вона цього багатства не заслужила, її не питали, а інші багатії могли би добровільно віддати частину своїх статків на щось хороше. І взагалі систему оподаткування для багатих людей треба давно змінити, додавши нові податки аби трохи перерозподілити багатство. А ще вона приєдналася до міжнародної групи «Мільйонери для людства», де понад 100 мільйонерів і мільярдерів об'єднали зусилля для підвищення для них самих податків у світі.
Але пані Енгельхорн пішла далі і вирішила віддати 25 мільйонів власних євро в фонд, яким без її участі має розпоряджатися спеціально створена громадська рада. З десяти тисяч випадкових людей було відібрано 50 членів ради, які разом з експертами, науковцями та громадськими організаціями мають вирішити, як ці всі гроші конвертувати в щось хороше та корисне. В планах мільйонерки віддати таким чином 95% всіх своїх статків.
У березні 2024 рада вже розпочала свою роботу. Працювати вони будуть по вихідним, учасникам будуть оплачувати проїзд, догляд за дітьми на цей час і ще платити по 1200€ на руки.
Австрійські багатії
Ви не знайдете Австрію серед лідерів по кількості мільярдерів світу чи найдорожчих компаній. Об’єктивно це невеличка країна і взятися потрібній кількості капіталу нема звідки. Але багаті люди та дорогезні компанії в нас є.
Всього 11 австрійців контролюють капітал в 1 мільярд євро. А лише 1% австрійців контролює 50% загального багатства країни. При цьому дві третини всіх цих статків були успадковані.
Найдорожчі австрійські компанії виглядають так:
🔋 RedBull = 18,40 мільярди євро: виробник безалкогольних енергетичних напоїв та екстремального відео контенту
🎲 Novomatic = 3,45 млрд. €: виробник ігрових автоматів та оператор мережі азартних ігор під брендом Admiral
🛒 Spar = 2,52 млрд. €: мережа супермаркетів
💎 Swarovski = 2,18 млрд. €: штучні «діаманти», кристали та прикраси
🚆 ÖBB = 2,18 млрд. €: австрійська залізниця
💸 Erste = 2,17 млрд. €: хороший банк, яким користуюся сам багато років
📱 A1 = 2,10 млрд. €: телекомунікації і мобільний зв'язок
💩 Raiffeisen = 2,04 млрд. €: банк, який працює в рф і ігнорує цивілізованість
⚡️ Verbund = 1,57 млрд. €: найбільший постачальник енергії в країні та виробник майже всієї нашої гідроенергії
⛽️ OMV = 1,51 млрд. €: нафтогазова компанія та оператор однойменних заправок
🪂 Vienna Insurance Group = 1,40 млрд. €: страхова компанія
🛍 Billa = 1,20 млрд. €: мережа супермаркетів
☂️ Uniqa = 1,20 млрд. €: страхова компанія
🛵 Pierer Mobility = 1,15 млрд. €: виробник моноциклів під брендом KTM та інших
Окрім компаній в Австріє можна знайти ще й декілька багатих людей, які тим майном володіють:
Власник RedBull Марк Матешиц – найбагатша людина Австрії з особистими статками в 32,5 мільярди євро. Свій титул і статки успадкував від батька Дітріха, що заснував компанію в 1984 році і помер у 2022 році.
Інвестор і власник нерухомості Георг Штумпф на другому місці з 6,5 млрд. €. Ви можете знати його як власника хмарочосу і комплексу Millennium City у Відні.
Власник другої за капіталізацією компанії країни Novomatic Йоганн Граф на третьому місці з 5,7 млрд. €.
До недавнього часу зі своїми мільярдами у топі мав би бути інвестор і власник нерухомості Рене Бенко, але його концерн нещодавно гучно збанкрутував.
А от якщо рахувати родинами, то тут в лідерах родина Порше Піх зі статками в 38,8 млрд. €.
Ви не знайдете Австрію серед лідерів по кількості мільярдерів світу чи найдорожчих компаній. Об’єктивно це невеличка країна і взятися потрібній кількості капіталу нема звідки. Але багаті люди та дорогезні компанії в нас є.
Всього 11 австрійців контролюють капітал в 1 мільярд євро. А лише 1% австрійців контролює 50% загального багатства країни. При цьому дві третини всіх цих статків були успадковані.
Найдорожчі австрійські компанії виглядають так:
🔋 RedBull = 18,40 мільярди євро: виробник безалкогольних енергетичних напоїв та екстремального відео контенту
🎲 Novomatic = 3,45 млрд. €: виробник ігрових автоматів та оператор мережі азартних ігор під брендом Admiral
🛒 Spar = 2,52 млрд. €: мережа супермаркетів
💎 Swarovski = 2,18 млрд. €: штучні «діаманти», кристали та прикраси
🚆 ÖBB = 2,18 млрд. €: австрійська залізниця
💸 Erste = 2,17 млрд. €: хороший банк, яким користуюся сам багато років
📱 A1 = 2,10 млрд. €: телекомунікації і мобільний зв'язок
💩 Raiffeisen = 2,04 млрд. €: банк, який працює в рф і ігнорує цивілізованість
⚡️ Verbund = 1,57 млрд. €: найбільший постачальник енергії в країні та виробник майже всієї нашої гідроенергії
⛽️ OMV = 1,51 млрд. €: нафтогазова компанія та оператор однойменних заправок
🪂 Vienna Insurance Group = 1,40 млрд. €: страхова компанія
🛍 Billa = 1,20 млрд. €: мережа супермаркетів
☂️ Uniqa = 1,20 млрд. €: страхова компанія
🛵 Pierer Mobility = 1,15 млрд. €: виробник моноциклів під брендом KTM та інших
Окрім компаній в Австріє можна знайти ще й декілька багатих людей, які тим майном володіють:
Власник RedBull Марк Матешиц – найбагатша людина Австрії з особистими статками в 32,5 мільярди євро. Свій титул і статки успадкував від батька Дітріха, що заснував компанію в 1984 році і помер у 2022 році.
Інвестор і власник нерухомості Георг Штумпф на другому місці з 6,5 млрд. €. Ви можете знати його як власника хмарочосу і комплексу Millennium City у Відні.
Власник другої за капіталізацією компанії країни Novomatic Йоганн Граф на третьому місці з 5,7 млрд. €.
До недавнього часу зі своїми мільярдами у топі мав би бути інвестор і власник нерухомості Рене Бенко, але його концерн нещодавно гучно збанкрутував.
А от якщо рахувати родинами, то тут в лідерах родина Порше Піх зі статками в 38,8 млрд. €.
Застрахуйся і перестрахуйся
Австрія – країна, де ви точно будете мати страховку і з розвитком життя (робота, діти, вік, майно) їх буде ставати тільки більше. Навіть якщо раніше думали, що це марна трата кровно зароблених. Це тому, що будь-яка несподівана подія тут може коштувати багато грошей. Перевірено на власному досвіді.
Увага, я не страховий агент, нічого не продаю і не даю ніяких фінансових порад. Всі страховки нижче – мій власний суб’єктивний досвід. Аби розібратися в умовах страхування зверніться до страхового агенту.
Страховка здоров’я – Krankenversicherung
Вона автоматична і не платити її в Австрії не можна. Ви або працюєте і скидаєтеся разом з роботодавцем (ÖGK): частину платить він, частину – ви з вашої ЗП і це відбувається автоматично по типу податку. Якщо ви приватний підприємець, то платите її в залежності від прибутку і застраховані будете в іншому фонді (SVS). Ну або якщо ви на соц. забезпеченні, за вас платять інші платники податків. Так само автоматично з працюючих/підприємців відраховують страховку на випадок безробіття, від нещасного випадку на роботі та пенсійні відрахування.
Додатково до обов’язкової можна купити «преміум» пакет страховки, який включає, окрему палату в лікарні, приватних лікарів, стоматологію та інші опції. В мене такої немає, а в дружини і дитини є і вже мінімум тричі вона нам допомогла: пологи та два візити у стаціонар із дочкою. Така може стати в кілька сотень євро на місяць.
Не забудьте про страховку здоров’я для закордонних поїздок. Навіть в ЄС є певні особливості в різних країнах, а що говорити про якісь далекі держави.
Автомобільна страховка – Kfz-Versicherung
Разом із отриманням номерів для авто ваша відповідальність перед третіми особами одразу буде застрахована (Kfz-Haftpflicht або ОСАГО). Не купити її не можна, що добре для інших водіїв. Розраховується відповідно до потужності вашого авто, куди включається автомобільний податок. Я плачу 92€ на місць за мою дизельну Шкоду Superb на 110 PS: 60€ автоподатку + 32€ сама страховка.
Додатково можна придбати КАСКО (покриття витрат на ремонт і вашого авто): повне (Vollkasko) чи часткове (Teilkasko). Я плачу 63€ на місць за мою Шкоду 2018 року і це порівняно дуже хороша ціна, бо страховку і кредит на авто я брав в одному місці і вийшло зі знижками. Рахуйте самі, але одного разу наша довга Шкода невдало виїхала з вузького паркінгу, нормально так травмувавши дві двері, що потім стало в 12 тисяч євро, з яких я заплатив тільки франшизу 350€. Ніколи не був фанатом повного КАСКО, але став.
Страховка цивільної відповідальності перед третіми особами – Haftpflichtversicherung
На випадок, коли ви нанесете шкоду майну чи здоров’ю третіх осіб. Мова не тільки про вас дорослих і розумних, а й про ваших дітей, в яких є ненавмисна схильність до подібного. Випадково розбили вікно в готелі, дитина зламала смартфон однокласника, зіштовхнулися з кимось на схилі під час катання на сноуборді. В мене вона включена в страховку житла, про яку нижче.
Страховка житла – Haushaltsversicherung
Щось трапилось з вашим житлом (власним чи орендованим), розбили дорогі вікна чи зламався замок і ви терміново відкривали двері. Особливо актуально для орендованого житла чи для випадків, коли у житлі є щось дуже дороге і ви можете це зламати. Наприклад, в моїй квартирі це дорогезні панорамні скляні вікна. Така коштує мені 20€ на місяць.
Юридична страховка – Rechtsschutzversicherung
Допоможе, коли у вас виникне суперечка з кимось. Юристи в Австрії надзвичайно дорогі (треба було мені таки дотиснути навчання на місцевому юрфаку), тому краще мати до кого звернутися. Особливо якщо з того боку до вас вже звертається професійний юрист по страховці. Окрім вирішення всяких питань, можна отримувати консультації та допомогу з документами. Моя коштує 28€ на місяць.
Є окрема страховка юридичної відповідальності водія у разі ДТП. Її варто брати як частину пакету і в мене така коштує 4€ на місяць.
Це не всі страховки, далі буде…
Австрія – країна, де ви точно будете мати страховку і з розвитком життя (робота, діти, вік, майно) їх буде ставати тільки більше. Навіть якщо раніше думали, що це марна трата кровно зароблених. Це тому, що будь-яка несподівана подія тут може коштувати багато грошей. Перевірено на власному досвіді.
Увага, я не страховий агент, нічого не продаю і не даю ніяких фінансових порад. Всі страховки нижче – мій власний суб’єктивний досвід. Аби розібратися в умовах страхування зверніться до страхового агенту.
Страховка здоров’я – Krankenversicherung
Вона автоматична і не платити її в Австрії не можна. Ви або працюєте і скидаєтеся разом з роботодавцем (ÖGK): частину платить він, частину – ви з вашої ЗП і це відбувається автоматично по типу податку. Якщо ви приватний підприємець, то платите її в залежності від прибутку і застраховані будете в іншому фонді (SVS). Ну або якщо ви на соц. забезпеченні, за вас платять інші платники податків. Так само автоматично з працюючих/підприємців відраховують страховку на випадок безробіття, від нещасного випадку на роботі та пенсійні відрахування.
Додатково до обов’язкової можна купити «преміум» пакет страховки, який включає, окрему палату в лікарні, приватних лікарів, стоматологію та інші опції. В мене такої немає, а в дружини і дитини є і вже мінімум тричі вона нам допомогла: пологи та два візити у стаціонар із дочкою. Така може стати в кілька сотень євро на місяць.
Не забудьте про страховку здоров’я для закордонних поїздок. Навіть в ЄС є певні особливості в різних країнах, а що говорити про якісь далекі держави.
Автомобільна страховка – Kfz-Versicherung
Разом із отриманням номерів для авто ваша відповідальність перед третіми особами одразу буде застрахована (Kfz-Haftpflicht або ОСАГО). Не купити її не можна, що добре для інших водіїв. Розраховується відповідно до потужності вашого авто, куди включається автомобільний податок. Я плачу 92€ на місць за мою дизельну Шкоду Superb на 110 PS: 60€ автоподатку + 32€ сама страховка.
Додатково можна придбати КАСКО (покриття витрат на ремонт і вашого авто): повне (Vollkasko) чи часткове (Teilkasko). Я плачу 63€ на місць за мою Шкоду 2018 року і це порівняно дуже хороша ціна, бо страховку і кредит на авто я брав в одному місці і вийшло зі знижками. Рахуйте самі, але одного разу наша довга Шкода невдало виїхала з вузького паркінгу, нормально так травмувавши дві двері, що потім стало в 12 тисяч євро, з яких я заплатив тільки франшизу 350€. Ніколи не був фанатом повного КАСКО, але став.
Страховка цивільної відповідальності перед третіми особами – Haftpflichtversicherung
На випадок, коли ви нанесете шкоду майну чи здоров’ю третіх осіб. Мова не тільки про вас дорослих і розумних, а й про ваших дітей, в яких є ненавмисна схильність до подібного. Випадково розбили вікно в готелі, дитина зламала смартфон однокласника, зіштовхнулися з кимось на схилі під час катання на сноуборді. В мене вона включена в страховку житла, про яку нижче.
Страховка житла – Haushaltsversicherung
Щось трапилось з вашим житлом (власним чи орендованим), розбили дорогі вікна чи зламався замок і ви терміново відкривали двері. Особливо актуально для орендованого житла чи для випадків, коли у житлі є щось дуже дороге і ви можете це зламати. Наприклад, в моїй квартирі це дорогезні панорамні скляні вікна. Така коштує мені 20€ на місяць.
Юридична страховка – Rechtsschutzversicherung
Допоможе, коли у вас виникне суперечка з кимось. Юристи в Австрії надзвичайно дорогі (треба було мені таки дотиснути навчання на місцевому юрфаку), тому краще мати до кого звернутися. Особливо якщо з того боку до вас вже звертається професійний юрист по страховці. Окрім вирішення всяких питань, можна отримувати консультації та допомогу з документами. Моя коштує 28€ на місяць.
Є окрема страховка юридичної відповідальності водія у разі ДТП. Її варто брати як частину пакету і в мене така коштує 4€ на місяць.
Це не всі страховки, далі буде…
Страховка від нещасного випадку під час активного відпочину - Freizeit- und Unfallversicherung
Допоможе, коли ви каталися на сноуборді, впали високо в горах і коли дістати вас звідти можна тільки гелікоптером чи спецтранспортом. Або ж влітку пішли на трекінг, заблукали, а на ваші пошуки вислали загін рятувальніків чи техніку. Це не безкоштовно і якщо ваша страховка здоров’я покриває саме лікування, то от всякі рятувальні операції – за ваш рахунок і це не дешево.
Для місцевих є страховка від Альпійського товариства (Alpenverein), яка входить в річне членство за 69€. В мене особисто страховка від ÖAMTC, куди це включено. Для туристів варто брати туристичну страховку із додатковою спортивною опцією.
Страховка та сервіси Австрійського клубу автовласників
Частина пакету – послуги компанії по підписці (Mitgliedschaft), а інша – саме страховка (Schutzbrief), яка допоможе, коли з вами чи автомобілем щось сталося у дорозі та по багатьох інших питаннях. Це не про саме ДТП (тут працює автомобільна), а про все те, що відбувається навколо: евакуація, підмінний транспорт, готель десь в дорозі та інше. Розширений пакет діє за межами Австрії та навіть в Україні. Є дві схожі організації: ÖAMTC (користуюся сам багато років) і ARBÖ. Саме членство коштує 98€ на рік та страховка додатково 57€ на рік.
Страховки життя та від серйозних травм – Unfallversicherung та Lebensversicherung
Наприклад, ви лікар-хірург і страхуєте свої руки, бо раптом що з ними, ви без роботи. Або страхуєте життя і раптом з вами що станеться, ваша родина отримає гроші.
Професійні страховки відповідальності – Berufshaftpflichtversicherung
Наприклад, ви лікар чи юрист і від наслідків вашої роботи залежить доля людей. Інколи стаються професійні помилки чи спори, наслідки в яких дуже дорогі. Актуально не для всіх, але для когось майже необхідність.
Страховка для домашніх тварин – Haustierversicherung
Допоможе, коли ваші домашні киця чи песик захворіли. Правда, це актуально для тваринок до 9 років, що для моєї киці вже запізно.
Страховка для дрона – Drohnenversicherung
Якщо ви запускаєте дрон, то окрім документів, правил і правильного його оформлення (в мене на сайті є детальна стаття) вам треба мати страховку, яка допоможе, раптом ваш дрон нанесе комусь шкоду.
Дайте знати, раптом я не згадав якусь іншу важливу страховку.
Це ще не все, далі будуть поради по вибору страхової та як заощадити…
Допоможе, коли ви каталися на сноуборді, впали високо в горах і коли дістати вас звідти можна тільки гелікоптером чи спецтранспортом. Або ж влітку пішли на трекінг, заблукали, а на ваші пошуки вислали загін рятувальніків чи техніку. Це не безкоштовно і якщо ваша страховка здоров’я покриває саме лікування, то от всякі рятувальні операції – за ваш рахунок і це не дешево.
Для місцевих є страховка від Альпійського товариства (Alpenverein), яка входить в річне членство за 69€. В мене особисто страховка від ÖAMTC, куди це включено. Для туристів варто брати туристичну страховку із додатковою спортивною опцією.
Страховка та сервіси Австрійського клубу автовласників
Частина пакету – послуги компанії по підписці (Mitgliedschaft), а інша – саме страховка (Schutzbrief), яка допоможе, коли з вами чи автомобілем щось сталося у дорозі та по багатьох інших питаннях. Це не про саме ДТП (тут працює автомобільна), а про все те, що відбувається навколо: евакуація, підмінний транспорт, готель десь в дорозі та інше. Розширений пакет діє за межами Австрії та навіть в Україні. Є дві схожі організації: ÖAMTC (користуюся сам багато років) і ARBÖ. Саме членство коштує 98€ на рік та страховка додатково 57€ на рік.
Страховки життя та від серйозних травм – Unfallversicherung та Lebensversicherung
Наприклад, ви лікар-хірург і страхуєте свої руки, бо раптом що з ними, ви без роботи. Або страхуєте життя і раптом з вами що станеться, ваша родина отримає гроші.
Професійні страховки відповідальності – Berufshaftpflichtversicherung
Наприклад, ви лікар чи юрист і від наслідків вашої роботи залежить доля людей. Інколи стаються професійні помилки чи спори, наслідки в яких дуже дорогі. Актуально не для всіх, але для когось майже необхідність.
Страховка для домашніх тварин – Haustierversicherung
Допоможе, коли ваші домашні киця чи песик захворіли. Правда, це актуально для тваринок до 9 років, що для моєї киці вже запізно.
Страховка для дрона – Drohnenversicherung
Якщо ви запускаєте дрон, то окрім документів, правил і правильного його оформлення (в мене на сайті є детальна стаття) вам треба мати страховку, яка допоможе, раптом ваш дрон нанесе комусь шкоду.
Дайте знати, раптом я не згадав якусь іншу важливу страховку.
Це ще не все, далі будуть поради по вибору страхової та як заощадити…
Як обрати страхову компанію?
Можна піти на сайт durchblicker.at, ввести свій запит, порівняти пропозиції різних страхових та обрати там найдешевший варіант. Але я би так не робив.
Спочатку зробіть список страховок, які потрібні вашій родині. Купувати страховки кожному індивідуально не має сенсу, бо більшість пакетів покривають всю родину.
Далі знайдіть свого страхового агента, з яким буде комфортно. Для мене важливо, аби він був на зв’язку, тому з моїм ми переписуємося у Вацапі, а у разі потреби через 10 хвилин можу заскочити до нього на каву. Він говорить тільки німецькою, але я далеко не одразу його знайшов і було достатньо негативного досвіду. Зараз я можу навіть переплатити за якусь страховку, аби працювати саме з ним.
Можете знайти того, хто говорить зрозумілою вам мовою. В мене немає для вас конкретного контакту, бо достатнього досвіду не було, але таких людей часто рекомендують у чатах і групах для українців.
Є різні фінансові консультанти, які беруть ваші потреби і далі, як агенти, підберуть для вас оптимальний варіант. Звертався одного разу і якихось мінусів не побачив.
Щодо надійності компаній можна бути спокійним, бо ринок сталий і зрегульований. Особисто я за можливості обираю серед великих компаній: UNIQUA, Wiener Städtische, Generali, Allianz.
Як заощадити на страховках?
1. Проведіть ревізію ваших страховок і потреб. Запишіть всі потреби і те, що вже є. Далі шукайте максимум комплексних пропозицій. Відмініть страховки, які вам не потрібні. В нас було так, що моя дружина і я купили в пакеті дві однакові страховки, бо не порадилися і до кінця не розібралися що там взагалі.
2. В купі страховки будуть дешевші, тому шукайте одну-дві компанії і пакети, які покривають максимум того, що вам треба. В мене поки так не вийшло і наразі у нашої родини 3 страхові, що не так зручно і точно дорожче.
3. Перевірте, аби страховка покривала всю родину (чоловік/дружина та діти). Десь додатково треба вказати, хто з вами там. Десь це вже автоматично в пакеті без доплати, а десь труба трохи доплатити. Це важливо, адже купувати кожному окрему страховку точно буде дорожче.
4. Розмір франшизи (часткового платежу з вашої кишені разом із страховою) сильно впливає на вартість страховки. Так, для КАСКО можна взяти і більшу франшизу, бо вона по суті на крайній випадок.
5. Якщо ви готові оплатити страховку на рік вперед, це зробить її відчутно дешевшою. Питання до вартості страховки і якусь не дуже дорогу має сенс платити на рік вперед, бо тут тільки плюси.
6. Порівнюйте тарифи, бо вони сильно різні. Якщо ви берете кредит на авто чи житло, то у банка і «кишенькової» страхової вже може бути вигідна пакетна пропозиція. Тарифи у маленьких страхових дешевші, ніж в великих. Страхові тарифи – предмет для торгу і обговорення. Особливо, якщо ви вже клієнт і щось там страхували. Чи готові перейти від однієї страхової до іншої.
7. Намагайтеся не допускати страхових випадків, бо вони впливають на збільшення тарифу. Інколи після підрахунку, беручи до уваги франшизу та умови страхування, може бути простішим заплатити самому, ніж залучати страхову і потім платити більше щомісяця.
Можна піти на сайт durchblicker.at, ввести свій запит, порівняти пропозиції різних страхових та обрати там найдешевший варіант. Але я би так не робив.
Спочатку зробіть список страховок, які потрібні вашій родині. Купувати страховки кожному індивідуально не має сенсу, бо більшість пакетів покривають всю родину.
Далі знайдіть свого страхового агента, з яким буде комфортно. Для мене важливо, аби він був на зв’язку, тому з моїм ми переписуємося у Вацапі, а у разі потреби через 10 хвилин можу заскочити до нього на каву. Він говорить тільки німецькою, але я далеко не одразу його знайшов і було достатньо негативного досвіду. Зараз я можу навіть переплатити за якусь страховку, аби працювати саме з ним.
Можете знайти того, хто говорить зрозумілою вам мовою. В мене немає для вас конкретного контакту, бо достатнього досвіду не було, але таких людей часто рекомендують у чатах і групах для українців.
Є різні фінансові консультанти, які беруть ваші потреби і далі, як агенти, підберуть для вас оптимальний варіант. Звертався одного разу і якихось мінусів не побачив.
Щодо надійності компаній можна бути спокійним, бо ринок сталий і зрегульований. Особисто я за можливості обираю серед великих компаній: UNIQUA, Wiener Städtische, Generali, Allianz.
Як заощадити на страховках?
1. Проведіть ревізію ваших страховок і потреб. Запишіть всі потреби і те, що вже є. Далі шукайте максимум комплексних пропозицій. Відмініть страховки, які вам не потрібні. В нас було так, що моя дружина і я купили в пакеті дві однакові страховки, бо не порадилися і до кінця не розібралися що там взагалі.
2. В купі страховки будуть дешевші, тому шукайте одну-дві компанії і пакети, які покривають максимум того, що вам треба. В мене поки так не вийшло і наразі у нашої родини 3 страхові, що не так зручно і точно дорожче.
3. Перевірте, аби страховка покривала всю родину (чоловік/дружина та діти). Десь додатково треба вказати, хто з вами там. Десь це вже автоматично в пакеті без доплати, а десь труба трохи доплатити. Це важливо, адже купувати кожному окрему страховку точно буде дорожче.
4. Розмір франшизи (часткового платежу з вашої кишені разом із страховою) сильно впливає на вартість страховки. Так, для КАСКО можна взяти і більшу франшизу, бо вона по суті на крайній випадок.
5. Якщо ви готові оплатити страховку на рік вперед, це зробить її відчутно дешевшою. Питання до вартості страховки і якусь не дуже дорогу має сенс платити на рік вперед, бо тут тільки плюси.
6. Порівнюйте тарифи, бо вони сильно різні. Якщо ви берете кредит на авто чи житло, то у банка і «кишенькової» страхової вже може бути вигідна пакетна пропозиція. Тарифи у маленьких страхових дешевші, ніж в великих. Страхові тарифи – предмет для торгу і обговорення. Особливо, якщо ви вже клієнт і щось там страхували. Чи готові перейти від однієї страхової до іншої.
7. Намагайтеся не допускати страхових випадків, бо вони впливають на збільшення тарифу. Інколи після підрахунку, беручи до уваги франшизу та умови страхування, може бути простішим заплатити самому, ніж залучати страхову і потім платити більше щомісяця.
Як жінці у Австрії захистити себе від насильства
Як волонтер я стикаюся з речами, яких просто не має існувати в нашому світі, як і багато іншої несправедливості, але це трапляється. Зараз мова про жінок, які зазнають домашнього насильства.
Психологічне насильство нічим не краще за фізичне. Інколи буває так чи так, а інколи все й одразу. Жінки з дітьми налякані і розгублені. Мало того, що ти у чужій країні де говорять незрозумілою мовою, так і поруч з тобою може бути людина, яка робить життя нестерпним.
Головне – пам’ятати, що вихід є. Австрія – то цивілізована країна, в якій жінок захищають від таких випадків. Є організації, які цим професійно займаються. Ще є волонтери, до яких можна звернутися за порадою на зрозумілій мові.
Мова не тільки про поради чи термінове звернення до поліції для захисту, а й про місця, де безкоштовно і без особливих деталей порадять, заспокоять, прихистять, наддадуть тимчасове житло та юридичну допомогу.
Почати можна із дзвінку на одну із безкоштовних гарячих ліній, де одразу порадять що можна зробити. Ось тут інформаційна пам’ятка українською. А ось тут – онлайн-чат.
Запишіть цілодобові номери:
0171719 – Frauennotruf
0800222555 – Frauenhelpline
133 або 112 з будь-якого оператора будь-якої країни безкоштовно – поліція
Окрім психологічної і консультаційної допомоги, в Австрії створені спеціальні будинки, де жінки можуть знайти тимчасове безпечне житло. Зараз їх 33 по всій країні. Адреси та контакти можна знайти на цьому сайті, або ж «Frauenhaus» для пошуку в інтернеті.
Чи бувало навпаки: чоловіків тут кривдили жінки? Так, сильно рідше, але інколи і таке в мене траплялося. Мова була не про фізичне, а моральне насильство: погрози, тиск, шатнаж.
Будьте у безпеці! Сподіваюся, це допоможе.
Як волонтер я стикаюся з речами, яких просто не має існувати в нашому світі, як і багато іншої несправедливості, але це трапляється. Зараз мова про жінок, які зазнають домашнього насильства.
Психологічне насильство нічим не краще за фізичне. Інколи буває так чи так, а інколи все й одразу. Жінки з дітьми налякані і розгублені. Мало того, що ти у чужій країні де говорять незрозумілою мовою, так і поруч з тобою може бути людина, яка робить життя нестерпним.
Головне – пам’ятати, що вихід є. Австрія – то цивілізована країна, в якій жінок захищають від таких випадків. Є організації, які цим професійно займаються. Ще є волонтери, до яких можна звернутися за порадою на зрозумілій мові.
Мова не тільки про поради чи термінове звернення до поліції для захисту, а й про місця, де безкоштовно і без особливих деталей порадять, заспокоять, прихистять, наддадуть тимчасове житло та юридичну допомогу.
Почати можна із дзвінку на одну із безкоштовних гарячих ліній, де одразу порадять що можна зробити. Ось тут інформаційна пам’ятка українською. А ось тут – онлайн-чат.
Запишіть цілодобові номери:
0171719 – Frauennotruf
0800222555 – Frauenhelpline
133 або 112 з будь-якого оператора будь-якої країни безкоштовно – поліція
Окрім психологічної і консультаційної допомоги, в Австрії створені спеціальні будинки, де жінки можуть знайти тимчасове безпечне житло. Зараз їх 33 по всій країні. Адреси та контакти можна знайти на цьому сайті, або ж «Frauenhaus» для пошуку в інтернеті.
Чи бувало навпаки: чоловіків тут кривдили жінки? Так, сильно рідше, але інколи і таке в мене траплялося. Мова була не про фізичне, а моральне насильство: погрози, тиск, шатнаж.
Будьте у безпеці! Сподіваюся, це допоможе.
Інвестиції в троянди
У центрі Відня у парку Фольксгартен красиво и затишно. Колись тут була міська фортифікація, а зараз парк із садом, який за наказом імператора був відкритий для публіки 200 років тому. На території можна знайти храм Тесея, фонтан та кілька пам’ятників, серед яких скульптура Сіссі – дружини імператора.
А ще там більше 3 тисяч троянд, які неймовірно квітнуть та пахнуть на початку червня. Якщо ви шукаєте крутезний фотоспот у столиці, вам туди. І ще ви маєте можливість стати спонсором куща квітів!
Ви можете обрати кущ троянд, заплатити 380 євро за 5 років, після чого офіційно станете його спонсором. Тут це називається партнерством. За вашим бажанням на рослину повісять табличку із особистою присвятою, а ви отримаєте спеціальний сертифікат.
Наразі 60 кущів мають своїх спонсорів. На табличках вказують різне: радісна подія, історія кохання, посвята людині або ж спогади про тих, кого вже з нами немає.
На ваші гроші за кущем будуть доглядати і зберігати табличку. Без вашої фінансової участі парк у будь-якому разі не закриється, адже все це частина державного підприємства «Австрійські федеральні сади».
В парку живе близько 400 різнокольорових троянд різноманітних сортів, частина з яких доволі стара і цінна. Таким сад був не завжди, адже колись був засаджений бузком і рододендронами. Лише після Другої світової війни його перетворили на прекрасний розаріум.
Вхід в парк безкоштовний для всіх, але на ніч його закривають. На жаль люди крадуть звідти квіти або просто псують цю красу. З тваринами туди не можна.
Квіти живуть там багато років, а на зиму їх закривають спеціальними мішками. Їх поливають, удобрюють та захищають від шкідників.
Деякі кущи сягають висоти в 1,5 метри. Але десь 500 кущів доводиться пересаджувати кожного року.
На рослинах можна знайти різні таблички. Окрім спонсорських посвят, там вказаний рік розведення, сорт та ботанічний опис.
У центрі Відня у парку Фольксгартен красиво и затишно. Колись тут була міська фортифікація, а зараз парк із садом, який за наказом імператора був відкритий для публіки 200 років тому. На території можна знайти храм Тесея, фонтан та кілька пам’ятників, серед яких скульптура Сіссі – дружини імператора.
А ще там більше 3 тисяч троянд, які неймовірно квітнуть та пахнуть на початку червня. Якщо ви шукаєте крутезний фотоспот у столиці, вам туди. І ще ви маєте можливість стати спонсором куща квітів!
Ви можете обрати кущ троянд, заплатити 380 євро за 5 років, після чого офіційно станете його спонсором. Тут це називається партнерством. За вашим бажанням на рослину повісять табличку із особистою присвятою, а ви отримаєте спеціальний сертифікат.
Наразі 60 кущів мають своїх спонсорів. На табличках вказують різне: радісна подія, історія кохання, посвята людині або ж спогади про тих, кого вже з нами немає.
На ваші гроші за кущем будуть доглядати і зберігати табличку. Без вашої фінансової участі парк у будь-якому разі не закриється, адже все це частина державного підприємства «Австрійські федеральні сади».
В парку живе близько 400 різнокольорових троянд різноманітних сортів, частина з яких доволі стара і цінна. Таким сад був не завжди, адже колись був засаджений бузком і рододендронами. Лише після Другої світової війни його перетворили на прекрасний розаріум.
Вхід в парк безкоштовний для всіх, але на ніч його закривають. На жаль люди крадуть звідти квіти або просто псують цю красу. З тваринами туди не можна.
Квіти живуть там багато років, а на зиму їх закривають спеціальними мішками. Їх поливають, удобрюють та захищають від шкідників.
Деякі кущи сягають висоти в 1,5 метри. Але десь 500 кущів доводиться пересаджувати кожного року.
На рослинах можна знайти різні таблички. Окрім спонсорських посвят, там вказаний рік розведення, сорт та ботанічний опис.
Хто буде захищати Австрію?
Австрія нейтральна позаблокова країна. Так склалося історично і про причини я вже писав. Опитування громадської думки та меседжі політиків стабільно показують, що так буде і далі. Навіть незважаючи на актуальну ситуацію у Європі.
В рамках дослідження Інсбруцького університету було вивчено громадську думку австрійців щодо зовнішньої та безпекової політики. Результати такі:
47% опитаних вважають, що Австрія повинна захищати себе військовим шляхом у разі нападу на країну
14% респондентів готові самі взяти до рук зброю для захисту і це один з найнижчих показників у Європі та загалом у світі
72% сказали, що очікують від інших країн ЄС військового захисту раптом що
14% погодилися, що країна своїми збройними силами повинна підтримати іншу країну ЄС у разі збройного на неї нападу
Про що нам кажуть ці результати? Оскільки Австрія є нейтральною та не є членом НАТО, а після Другої світової тут було відносно спокійно, то вже тривалий час країна на практиці не стикалася з питаннями безпеки і солідарності в плані захисту один одного. В реальності ж майже з усіх боків Австрію оточують країни-учасниці Північноатлантичного альянсу, а до кордону з Україною по землі від Відня лише 5,5 годин.
Університет Інсбруку названий на честь двох видатних імператорів Австрії – Леопольда I та Франца II. Обидва не були фанатами війни. Але на долю першого випало спустошливе вторгнення османів та доленосна облога Відня, що поставило під загрозу саме існування імперії. А другий був змушений боротися з Наполеоном, який фактично на певний час окупував Австрію, та перемогти якого допомогла ціла коаліція європейських країн.
Австрія нейтральна позаблокова країна. Так склалося історично і про причини я вже писав. Опитування громадської думки та меседжі політиків стабільно показують, що так буде і далі. Навіть незважаючи на актуальну ситуацію у Європі.
В рамках дослідження Інсбруцького університету було вивчено громадську думку австрійців щодо зовнішньої та безпекової політики. Результати такі:
47% опитаних вважають, що Австрія повинна захищати себе військовим шляхом у разі нападу на країну
14% респондентів готові самі взяти до рук зброю для захисту і це один з найнижчих показників у Європі та загалом у світі
72% сказали, що очікують від інших країн ЄС військового захисту раптом що
14% погодилися, що країна своїми збройними силами повинна підтримати іншу країну ЄС у разі збройного на неї нападу
Про що нам кажуть ці результати? Оскільки Австрія є нейтральною та не є членом НАТО, а після Другої світової тут було відносно спокійно, то вже тривалий час країна на практиці не стикалася з питаннями безпеки і солідарності в плані захисту один одного. В реальності ж майже з усіх боків Австрію оточують країни-учасниці Північноатлантичного альянсу, а до кордону з Україною по землі від Відня лише 5,5 годин.
Університет Інсбруку названий на честь двох видатних імператорів Австрії – Леопольда I та Франца II. Обидва не були фанатами війни. Але на долю першого випало спустошливе вторгнення османів та доленосна облога Відня, що поставило під загрозу саме існування імперії. А другий був змушений боротися з Наполеоном, який фактично на певний час окупував Австрію, та перемогти якого допомогла ціла коаліція європейських країн.
Погана безкоштовна австрійська медицина
Маю розказати про кілька важливих речей. Бо інколи чую про погану австрійську медицину, за яку пацієнт платить 0 євро 0 центів. Що чекати довго. Або лікар не посміхався. Чи не хоче говорити англійською. Коли не дослухався до рекомендацій самого пацієнта щодо лікування. І навіть відмовляється слідувати інструкціям українського колеги. Або ж виписав чай та спокій замість антибіотиків. Допишіть сюди щось своє…
В Австрії страхова солідарна система охорони здоров’я. Це означає, що всі платники податків платять в єдиний котел (касу), а потім всі користувачі системи отримують звідти медичні послуги та медикаменти. Однакової якості і незалежно від внеску. Для когось це і справді «безкоштовно», але по факту це нет так. На цю систему багато і важко працюють мільйони інших людей.
Лікарів спеціалістів в Австрії майже завжди не вистачає. Точніше вони ніби фізично є, але система організації і розподілення робочих місць для спеціалістів бюрократизована, складна та місцями не логічна. Є лікарі з інших країн, але їх беруть не автоматично, а спочатку вивчити мову та пройти підтвердження диплому. Місцеві ж не завжди хочуть витрачати багато років на складне навчання. Тому треба почекати, бо пацієнтів багато, а лікар – один.
Якщо не подобаються «безкоштовні» лікарі, завжди є доступ до приватних. Записуєшся, платиш за все з власної кишені (будете здивовані, як це все дорого порівняно з «безкоштовним» варіантом) і шукаєш свого ідеального лікаря. Все швидше, може бути привітніше і клієнтоорінтованіше. Або не платиш і приймаєш правила системи.
Державна мова в Австрії – німецька, а без мови тут нема ніякого майбутнього. Лікарі не мають говорити на рідній мові пацієнта чи англійській (лікар може не знати якусь термінологію чи почуває себе на цій мові невпевнено), а от пацієнт має знати німецьку аби зрозуміти суть процедур та дати на них свою згоду. Інколи деякі лікарі говорять іншими більш зрозумілими мовами, за що їм велика подяка.
В тандемі лікар-пацієнт в Австрії, на відміну від батьківщини, головній лікар. Він сам вирішує, як лікувати і які дослідження призначати. В якості альтернативи можна закінчити медичний університет і стати лікарем, або лікуватися вдома самостійно.
Хочеться преміум-медицини, страхової стоматології та окрему палату з панорамним вікном в лікарні? Можна придбати додаткову страховку і за кілька сотень євро на місяць мати все, що захочеться.
Швидка – це не таксі. В ній не їздять лікарі. За швидку можуть потім виставити рахунок. В багатьох випадках до лікарні можна дістатися самостійно. Якщо в транспорті довго чи некомфортно, можна викликати таксі.
Якщо нема впевненості що робити далі і нема загрози життю, можна подзвонити і проконсультуватися за номерами 1450 (будь-які медичні питання для розуміння, чи варто їхати до лікаря) та 141 (якщо ваш сімейний лікар недоступний, а його допомога потрібна).
Для того, аби задати лікарю будь-які абстрактні питання та попросити якісь бажані обстеження є щорічний медичний огляд. Він входить у страховку. Користуйтесь.
Чи є в Австрії погані лікарі? Впевнений, що так. Вони такі ж самі люди з реального світу. Але чи всі мають медичну освіту та достатній досвід, щоб це правильно оцінити, а не з позиції «подобається / не подобається»?
Маю розказати про кілька важливих речей. Бо інколи чую про погану австрійську медицину, за яку пацієнт платить 0 євро 0 центів. Що чекати довго. Або лікар не посміхався. Чи не хоче говорити англійською. Коли не дослухався до рекомендацій самого пацієнта щодо лікування. І навіть відмовляється слідувати інструкціям українського колеги. Або ж виписав чай та спокій замість антибіотиків. Допишіть сюди щось своє…
В Австрії страхова солідарна система охорони здоров’я. Це означає, що всі платники податків платять в єдиний котел (касу), а потім всі користувачі системи отримують звідти медичні послуги та медикаменти. Однакової якості і незалежно від внеску. Для когось це і справді «безкоштовно», але по факту це нет так. На цю систему багато і важко працюють мільйони інших людей.
Лікарів спеціалістів в Австрії майже завжди не вистачає. Точніше вони ніби фізично є, але система організації і розподілення робочих місць для спеціалістів бюрократизована, складна та місцями не логічна. Є лікарі з інших країн, але їх беруть не автоматично, а спочатку вивчити мову та пройти підтвердження диплому. Місцеві ж не завжди хочуть витрачати багато років на складне навчання. Тому треба почекати, бо пацієнтів багато, а лікар – один.
Якщо не подобаються «безкоштовні» лікарі, завжди є доступ до приватних. Записуєшся, платиш за все з власної кишені (будете здивовані, як це все дорого порівняно з «безкоштовним» варіантом) і шукаєш свого ідеального лікаря. Все швидше, може бути привітніше і клієнтоорінтованіше. Або не платиш і приймаєш правила системи.
Державна мова в Австрії – німецька, а без мови тут нема ніякого майбутнього. Лікарі не мають говорити на рідній мові пацієнта чи англійській (лікар може не знати якусь термінологію чи почуває себе на цій мові невпевнено), а от пацієнт має знати німецьку аби зрозуміти суть процедур та дати на них свою згоду. Інколи деякі лікарі говорять іншими більш зрозумілими мовами, за що їм велика подяка.
В тандемі лікар-пацієнт в Австрії, на відміну від батьківщини, головній лікар. Він сам вирішує, як лікувати і які дослідження призначати. В якості альтернативи можна закінчити медичний університет і стати лікарем, або лікуватися вдома самостійно.
Хочеться преміум-медицини, страхової стоматології та окрему палату з панорамним вікном в лікарні? Можна придбати додаткову страховку і за кілька сотень євро на місяць мати все, що захочеться.
Швидка – це не таксі. В ній не їздять лікарі. За швидку можуть потім виставити рахунок. В багатьох випадках до лікарні можна дістатися самостійно. Якщо в транспорті довго чи некомфортно, можна викликати таксі.
Якщо нема впевненості що робити далі і нема загрози життю, можна подзвонити і проконсультуватися за номерами 1450 (будь-які медичні питання для розуміння, чи варто їхати до лікаря) та 141 (якщо ваш сімейний лікар недоступний, а його допомога потрібна).
Для того, аби задати лікарю будь-які абстрактні питання та попросити якісь бажані обстеження є щорічний медичний огляд. Він входить у страховку. Користуйтесь.
Чи є в Австрії погані лікарі? Впевнений, що так. Вони такі ж самі люди з реального світу. Але чи всі мають медичну освіту та достатній досвід, щоб це правильно оцінити, а не з позиції «подобається / не подобається»?
Праві популісти проти європейського божевілля (і здорового глузду)
На вулицях великих міст та маленьких сіл Австрії з’явилася нова передвиборна агітація австрійських правих популістів з FPÖ. Про них я згадую вже не перший раз і вони один із сумних європейських трендів, коли нереальні, дурні, небезпечні та відверто популістські слогани збирають навколо себе солідний шмат електорату, що забув уроки історії та прогулював географію. Поміркована частина людства обурюється, а українське посольство вже направило офіційну ноту протесту.
На плакаті, що розвішують на вулицях та тиражується в інтернеті, український президент Зеленський цілується з головною людиною ЄС – німкенею Урсулою фон дер Ляєн. Головний меседж – зупинити європейське божевілля, а навколо пояснення: розпалювання війни, криза біженців, еко-комунізм та хаос з тією хворобою, що тривала два роки.
Що всередині програми? Зменшення впливу ЄС на країни-учасниці, за рахунок зменшення повноважень, бюджету та апарату. Закриття кордонів для біженців, їх надійна охорона та висилка тих, хто вже приїхав. Відмова від фінансування оборони України та мотивація до негайних переговорів з ворогом. Переосмислення подій з хворобою, що тривала в світі 2 роки та видача компенсацій постраждалим (так-так, вони ще й проти цього). Відмова від «зеленого» європейського курсу, який шкодить економіці. Повна свобода слова і відсутність моніторингу з боку держави (мабуть, аби простіше просувати свої божевільні меседжі).
На кого це розраховано? На зневірених, не дуже розумних та не сильно далекоглядних виборців. І тут сумна новина для всіх нас і майбутніх років Австрії: прямо зараз таких в нас 29% і з кожним днем їх стає більше. Це на 7% більше, ніж в наступних за ними конкурентів – правлячої партії консерваторів. Скоріш за все саме популісти виграють наші наступні вибори.
Поки мова про вибори до Європарламенту, але ж вже дуже скоро у вересні ми будемо обирати новий австрійський парламент і курс зрозумілий. Точніше це тільки початок, адже для цього божевілля фактично немає меж і прокачувати подібні наративи можна безкінечно аж до рівня радикальної «Альтернативи для Німеччини» і наскільки там ще дозволяє європейська свобода та толерантність.
На вулицях великих міст та маленьких сіл Австрії з’явилася нова передвиборна агітація австрійських правих популістів з FPÖ. Про них я згадую вже не перший раз і вони один із сумних європейських трендів, коли нереальні, дурні, небезпечні та відверто популістські слогани збирають навколо себе солідний шмат електорату, що забув уроки історії та прогулював географію. Поміркована частина людства обурюється, а українське посольство вже направило офіційну ноту протесту.
На плакаті, що розвішують на вулицях та тиражується в інтернеті, український президент Зеленський цілується з головною людиною ЄС – німкенею Урсулою фон дер Ляєн. Головний меседж – зупинити європейське божевілля, а навколо пояснення: розпалювання війни, криза біженців, еко-комунізм та хаос з тією хворобою, що тривала два роки.
Що всередині програми? Зменшення впливу ЄС на країни-учасниці, за рахунок зменшення повноважень, бюджету та апарату. Закриття кордонів для біженців, їх надійна охорона та висилка тих, хто вже приїхав. Відмова від фінансування оборони України та мотивація до негайних переговорів з ворогом. Переосмислення подій з хворобою, що тривала в світі 2 роки та видача компенсацій постраждалим (так-так, вони ще й проти цього). Відмова від «зеленого» європейського курсу, який шкодить економіці. Повна свобода слова і відсутність моніторингу з боку держави (мабуть, аби простіше просувати свої божевільні меседжі).
На кого це розраховано? На зневірених, не дуже розумних та не сильно далекоглядних виборців. І тут сумна новина для всіх нас і майбутніх років Австрії: прямо зараз таких в нас 29% і з кожним днем їх стає більше. Це на 7% більше, ніж в наступних за ними конкурентів – правлячої партії консерваторів. Скоріш за все саме популісти виграють наші наступні вибори.
Поки мова про вибори до Європарламенту, але ж вже дуже скоро у вересні ми будемо обирати новий австрійський парламент і курс зрозумілий. Точніше це тільки початок, адже для цього божевілля фактично немає меж і прокачувати подібні наративи можна безкінечно аж до рівня радикальної «Альтернативи для Німеччини» і наскільки там ще дозволяє європейська свобода та толерантність.
Як отримати безкоштовну земельну ділянку в Австрії, а на додачу дружину, дитину і будинок
Ви могли бачити в інтернеті новини, як в різних країнах Європи віддають безкоштовно старі будинки у віддалених регіонах, а деякі локації пропонують грошові бонуси за переїзд до них жити. І коли ви питали мене про Австрію, я казав, що нічого такого не тут немає. Але щось таки знайшлося.
Муніципалітет Раппоттенштайн на півночі Нижньої Австрії поділився цікавим і невідомим. 15 років тому вони стартували програму, згідно якої виділили 9 земельних ділянок, які можна отримати повністю безкоштовно. Станом на зараз залишилося лише 2 вакантні клаптики землі. Але є певні умови і вони, м’яко кажучи, підійдуть далеко не всім.
Ми всі живемо в реальному світі і нічого хорошого просто так задарма не віддають. Завжди є декілька але, які можуть все зіпсувати. Одне діло прочитати красиву новину, а інше розібратися і прийняти всі умови, що по факту змінюють твоє життя.
Площа безкоштовних ділянок в районі 800 квадратних метрів з можливістю будівництва. І це добре, бо вже є дорога і необхідні комунікації та документи. Вистачить для будинку, саду, басейну і що там ви собі запланували для щасливого життя. На сайті вказана ціна в 12 євро за квадратний метро, а це означає, що безкоштовно віддають доволі дешеві ділянки за 10 тисяч євро. Ну точно не та економія, заради якої ви все кинете і переїдете у регіон Вальдфіртель.
А далі цікаві умови. За наступні 10 років після отримання землі ви маєте одружитися, народити дитину і побудувати будинок. Якщо забути про всякі фінансово-бюрократичні перепони (будинок + кредит то не дешево і складно), уявити, що ви таки знайдете свою половинку, то от з дитиною складніше, бо тут фізично можуть бути різні моментики. Весь цей челендж аби заощадити 4 середні місячні австрійські заробітні плати.
Навіщо це все? За останні 140 років кількість населення в Раппоттенштайні сильно скоротилася та й було його відверто там не багато. Якщо у 1880 році в муніципалітеті проживало 2700 осіб, то сьогодні лише 1700. Ідея була в тому, що за рахунок такої програми вдасться стримати відтік населення, але марно.
Я прожив там поруч в місті Цветль більше трьох років. Чудові люди і непогане місце, аби жити. Але умови в регіоні так собі: мало населення, мало роботи, нема залізничного сполучення, а їхати кудись до цивілізації складно і довго.
Ви могли бачити в інтернеті новини, як в різних країнах Європи віддають безкоштовно старі будинки у віддалених регіонах, а деякі локації пропонують грошові бонуси за переїзд до них жити. І коли ви питали мене про Австрію, я казав, що нічого такого не тут немає. Але щось таки знайшлося.
Муніципалітет Раппоттенштайн на півночі Нижньої Австрії поділився цікавим і невідомим. 15 років тому вони стартували програму, згідно якої виділили 9 земельних ділянок, які можна отримати повністю безкоштовно. Станом на зараз залишилося лише 2 вакантні клаптики землі. Але є певні умови і вони, м’яко кажучи, підійдуть далеко не всім.
Ми всі живемо в реальному світі і нічого хорошого просто так задарма не віддають. Завжди є декілька але, які можуть все зіпсувати. Одне діло прочитати красиву новину, а інше розібратися і прийняти всі умови, що по факту змінюють твоє життя.
Площа безкоштовних ділянок в районі 800 квадратних метрів з можливістю будівництва. І це добре, бо вже є дорога і необхідні комунікації та документи. Вистачить для будинку, саду, басейну і що там ви собі запланували для щасливого життя. На сайті вказана ціна в 12 євро за квадратний метро, а це означає, що безкоштовно віддають доволі дешеві ділянки за 10 тисяч євро. Ну точно не та економія, заради якої ви все кинете і переїдете у регіон Вальдфіртель.
А далі цікаві умови. За наступні 10 років після отримання землі ви маєте одружитися, народити дитину і побудувати будинок. Якщо забути про всякі фінансово-бюрократичні перепони (будинок + кредит то не дешево і складно), уявити, що ви таки знайдете свою половинку, то от з дитиною складніше, бо тут фізично можуть бути різні моментики. Весь цей челендж аби заощадити 4 середні місячні австрійські заробітні плати.
Навіщо це все? За останні 140 років кількість населення в Раппоттенштайні сильно скоротилася та й було його відверто там не багато. Якщо у 1880 році в муніципалітеті проживало 2700 осіб, то сьогодні лише 1700. Ідея була в тому, що за рахунок такої програми вдасться стримати відтік населення, але марно.
Я прожив там поруч в місті Цветль більше трьох років. Чудові люди і непогане місце, аби жити. Але умови в регіоні так собі: мало населення, мало роботи, нема залізничного сполучення, а їхати кудись до цивілізації складно і довго.
Кліматичний бонус – гроші від австрійського уряду для всіх
Гроші кожному за просто так від австрійського уряду – тема, яка не перестане бути актуальною ніколи. Я вже багато про це писав і створив сторінку з відповідями на всі питання про омріяний Klimabouns.
Отже, для того, щоб якось допомогти нам пережити подорожання всього і взагалі непрості часи, австрійський уряд придумав геніальне – просто роздати людям трохи грошей. А потім повторювати це щороку. Радісна новина і крута ідея? Воно було би так, якби не закони ринкової економіки і інфляція, з якою Австрія останні роки бореться не дуже успішно.
Аби все не виглядало простим подарунком, уряд пояснює, що насправді це частина грошей, які той збирає у вигляді спеціального збору від бізнесу за викиди вуглецю (шкоду екології). Сподіваюся всі пам’ятають, що будь-які додаткові платежі для бізнесу – то насправді подорожчання для споживача. Кругообіг грошей в природі, не інакше.
Якщо перший транш у 2022 році був однаковим для всіх, то у 2024 році розмір бонусу залежить від того, наскільки, згідно статистичних даних, екологічне місце вашого проживання. Чим більша шкода, тим менше грошей дадуть. Перевірити ваш регіон можна на спеціальній мапі. Особливо драматично, коли різні райони одного міста отримають різний бонус.
Дають взагалі усім, незалежно від громадянства, статусу (головне – жити легально і не туристом), працевлаштування та інших індивідуальних параметрів. Все, що треба зробити, це прожити (а по факту бути прописаним) в Австрії 183 дні на час підрахування цього строку.
Цього року дорослим дадуть по 145-195-245-290€, а от неповнолітнім лише половину. Все відбувається автоматично: просто чекаєте, поки гроші прилетять на вашу картку чи прийдуть у сертифікатах листом додому. Заднім числом бонус не дають, тому хто встиг, того і гроші.
Відбувається виплата не миттєво і треба почекати кілька місяців, що нервує отримувачів, які кожного дня питають у коментарях та особистих повідомленнях: коли прийде і що робити, коли не прийшло. Та й навіть в цьому випадку можна подзвонити і спитати або заповнити форму онлайн.
Гроші кожному за просто так від австрійського уряду – тема, яка не перестане бути актуальною ніколи. Я вже багато про це писав і створив сторінку з відповідями на всі питання про омріяний Klimabouns.
Отже, для того, щоб якось допомогти нам пережити подорожання всього і взагалі непрості часи, австрійський уряд придумав геніальне – просто роздати людям трохи грошей. А потім повторювати це щороку. Радісна новина і крута ідея? Воно було би так, якби не закони ринкової економіки і інфляція, з якою Австрія останні роки бореться не дуже успішно.
Аби все не виглядало простим подарунком, уряд пояснює, що насправді це частина грошей, які той збирає у вигляді спеціального збору від бізнесу за викиди вуглецю (шкоду екології). Сподіваюся всі пам’ятають, що будь-які додаткові платежі для бізнесу – то насправді подорожчання для споживача. Кругообіг грошей в природі, не інакше.
Якщо перший транш у 2022 році був однаковим для всіх, то у 2024 році розмір бонусу залежить від того, наскільки, згідно статистичних даних, екологічне місце вашого проживання. Чим більша шкода, тим менше грошей дадуть. Перевірити ваш регіон можна на спеціальній мапі. Особливо драматично, коли різні райони одного міста отримають різний бонус.
Дають взагалі усім, незалежно від громадянства, статусу (головне – жити легально і не туристом), працевлаштування та інших індивідуальних параметрів. Все, що треба зробити, це прожити (а по факту бути прописаним) в Австрії 183 дні на час підрахування цього строку.
Цього року дорослим дадуть по 145-195-245-290€, а от неповнолітнім лише половину. Все відбувається автоматично: просто чекаєте, поки гроші прилетять на вашу картку чи прийдуть у сертифікатах листом додому. Заднім числом бонус не дають, тому хто встиг, того і гроші.
Відбувається виплата не миттєво і треба почекати кілька місяців, що нервує отримувачів, які кожного дня питають у коментарях та особистих повідомленнях: коли прийде і що робити, коли не прийшло. Та й навіть в цьому випадку можна подзвонити і спитати або заповнити форму онлайн.
Almdudler – австрійська травʼяна «кола»
Якщо ви спитаєте австрійців про відомий всім місцевий газований напій, то скоріш за все почуєте у відповідь – Альмдудлер. Згідно опитувань цей бренд відомий 99% місцевих. Ну, ще звичайно можуть назвати Апероль шприц чи просто вино з газованою водою, але то вже з проміле, а ми сьогодні про безалкогольне. Відомий в межах країни, а от серед туристів майже ні, на відміну від тих самих Кульок Моцарта.
Альмдудлер – це австрійський трав’яний лимонад. Майже 70 років тому його створив підприємець з Відня Ервін Кляйн. Перша пляшка напою була весільним подарунком для дружини Інгрід. Назва походить від фрази "dudeln auf der Alm" – тобто співати традиційний австрійський йодль на полонині.
На етикетці пляшки зображена пара у традиційних австрійських костюмах на тлі гір, маленького міста та церкви – типової Австрії. В них навіть є імена: Маріанна та Якоб. Пляшка з тих пір не мінялася, але одяг пари інколи коригувалися в залежності від актуальної моди.
Рецепт напою – то секрет, як у відомих світових брендів газованої води. Але відомо, що оригінальний смак виникає завдяки суміші більше 30 альпійських трав, серед яких меліса, шавлія, тирлич, квіти бузини та ехінацеї. Трави збирають, сушать, потім розтирають в пюре і дають дозріти кілька тижнів. Далі отриманий ароматний екстракт змішується з джерельною водою, буряковим цукром і лимонною кислотою, газується і розливається в оригінальні пляшки. Напій сертифікований як веганський.
Виробник пишається, що там на 1/5 менше цукру, ніж в інших лимонадів, але у лінійці є й варіант взагалі без цукру. Компанія експериментує зі смаками, хоча самий популярний саме оригінал. На полицях можна знайти концентрат, який треба розбавляти з водою, а також енергетик на основі напою. За межами Австрії існує алкогольна версія лимонаду, а от в нас тільки без градусів. Оригінальна компанія, серед власників якої діти засновника, займається більше не виробництвом, а передачею за гроші прав на виробництво оригінального лимонаду іншим компаніям.
Мені особисто смак подобається і я відверто раджу напій туристам. Це смачний, цікавий і ні на що не схожий напій, який є одним із смачних символів Австрії.
Якщо ви спитаєте австрійців про відомий всім місцевий газований напій, то скоріш за все почуєте у відповідь – Альмдудлер. Згідно опитувань цей бренд відомий 99% місцевих. Ну, ще звичайно можуть назвати Апероль шприц чи просто вино з газованою водою, але то вже з проміле, а ми сьогодні про безалкогольне. Відомий в межах країни, а от серед туристів майже ні, на відміну від тих самих Кульок Моцарта.
Альмдудлер – це австрійський трав’яний лимонад. Майже 70 років тому його створив підприємець з Відня Ервін Кляйн. Перша пляшка напою була весільним подарунком для дружини Інгрід. Назва походить від фрази "dudeln auf der Alm" – тобто співати традиційний австрійський йодль на полонині.
На етикетці пляшки зображена пара у традиційних австрійських костюмах на тлі гір, маленького міста та церкви – типової Австрії. В них навіть є імена: Маріанна та Якоб. Пляшка з тих пір не мінялася, але одяг пари інколи коригувалися в залежності від актуальної моди.
Рецепт напою – то секрет, як у відомих світових брендів газованої води. Але відомо, що оригінальний смак виникає завдяки суміші більше 30 альпійських трав, серед яких меліса, шавлія, тирлич, квіти бузини та ехінацеї. Трави збирають, сушать, потім розтирають в пюре і дають дозріти кілька тижнів. Далі отриманий ароматний екстракт змішується з джерельною водою, буряковим цукром і лимонною кислотою, газується і розливається в оригінальні пляшки. Напій сертифікований як веганський.
Виробник пишається, що там на 1/5 менше цукру, ніж в інших лимонадів, але у лінійці є й варіант взагалі без цукру. Компанія експериментує зі смаками, хоча самий популярний саме оригінал. На полицях можна знайти концентрат, який треба розбавляти з водою, а також енергетик на основі напою. За межами Австрії існує алкогольна версія лимонаду, а от в нас тільки без градусів. Оригінальна компанія, серед власників якої діти засновника, займається більше не виробництвом, а передачею за гроші прав на виробництво оригінального лимонаду іншим компаніям.
Мені особисто смак подобається і я відверто раджу напій туристам. Це смачний, цікавий і ні на що не схожий напій, який є одним із смачних символів Австрії.
Пошук дебютантів на бал
За традицією Віденський оперний бал, який пройде у столичній опері в лютому наступного року, відкривають 150 пар дебютантів. Це молоді люди, які пройшли відбір, відповідають певним вимогам і будуть танцювати на початку балу, урочисто відкриваючи його.
До самої події більше півроку, але прийом заявок онлайн на сайті Віденської опери починається вже зараз від усіх бажаючих. Для участі маєте відповідати переліку вимог.
Треба вміти танцювати Віденський вальс. Це пришвидшена популярна версія класичного танцю. Раптом не навчилися, хутко записуйтеся до танцювальної школи!
Вік учасника на дань балу має бути від 18 до 26 років для дівчат та до 28 – для чоловіків. Дебютанти не можуть мати видимого пірсингу, татуювань чи помітно фарбованого волосся.
Дебютант має сам купити собі необхідний одяг (плаття, костюми, взуття, рукавички, прикраси, зачіска), що стане десь в тисячу євро на людину. Додатково треба придбати квиток за 140€.
Пари з Відня, Нижньої Австрії та Бургенланду мають пройти живе прослуховування у Віденській опері. Мешканці інших локацій можуть надіслати відео. А от якщо вас відберуть, то треба буде відвідати три обов’язкові живі репетиції у Відні.
Бути дебютантом на паркеті можна лише раз в житті, але пробувати можна поки ви підходите під вимоги. Заявка подається саме від танцювальної пари.
А ще існують сайти, де більше тонкощів по різних питаннях щодо дебютанстсва: танцювальні школи, правильні перукарні, тонкощі одягу та багато іншого. Ціла наука!
За традицією Віденський оперний бал, який пройде у столичній опері в лютому наступного року, відкривають 150 пар дебютантів. Це молоді люди, які пройшли відбір, відповідають певним вимогам і будуть танцювати на початку балу, урочисто відкриваючи його.
До самої події більше півроку, але прийом заявок онлайн на сайті Віденської опери починається вже зараз від усіх бажаючих. Для участі маєте відповідати переліку вимог.
Треба вміти танцювати Віденський вальс. Це пришвидшена популярна версія класичного танцю. Раптом не навчилися, хутко записуйтеся до танцювальної школи!
Вік учасника на дань балу має бути від 18 до 26 років для дівчат та до 28 – для чоловіків. Дебютанти не можуть мати видимого пірсингу, татуювань чи помітно фарбованого волосся.
Дебютант має сам купити собі необхідний одяг (плаття, костюми, взуття, рукавички, прикраси, зачіска), що стане десь в тисячу євро на людину. Додатково треба придбати квиток за 140€.
Пари з Відня, Нижньої Австрії та Бургенланду мають пройти живе прослуховування у Віденській опері. Мешканці інших локацій можуть надіслати відео. А от якщо вас відберуть, то треба буде відвідати три обов’язкові живі репетиції у Відні.
Бути дебютантом на паркеті можна лише раз в житті, але пробувати можна поки ви підходите під вимоги. Заявка подається саме від танцювальної пари.
А ще існують сайти, де більше тонкощів по різних питаннях щодо дебютанстсва: танцювальні школи, правильні перукарні, тонкощі одягу та багато іншого. Ціла наука!
Європейський вибір Австрії
В Австрії відбулися вибори! Щоправда, поки не в національний (вони будуть 29 вересня), а у Європейський парламент. Але це не менш важливо і показує, що буде далі.
Найбільше голосів отримали праві популісти з FPÖ. Загалом виборці розділили свої голоси +- порівну між правими (6 мандатів), консерваторами (5 мандатів) та соціалістами (5 мандатів) – по чверті голосів кожній силі. 3% голосів навіть віддали комуністам, але ті таки не пройшли. По 2 депутати будуть мати зелені та NEOS.
Місця у Європарламенті розподіляються відповідно до кількості населення і тут у Австрії не те щоб вирішальний вплив: всього 20 з 720 депутатів. Але наші праві посилять право популістське європейське крило, яке представлено в більшій мірі фракцією ID (58 голосів), але також не варто забувати про фракцію EKR (76 голосів).
І беремо до уваги результати різних виборів в інших країнах Європи, де також ультраправі або перемогли, або сильно укріпили свої позиції: Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Польща, Швеція.
Те, що відбулося зараз – репетиція майбутніх парламентських виборів в Австрії. І результат це не те щоби якийсь неочікуваний сюрприз. Якщо ви слідкуєте за опитуваннями виборців чи моїми постами, то про актуальний тренд і майбутніх переможців виборів я вже неодноразово писав.
Чи почне Австрія після перемоги правих популістів на національних виборах негайно висилати біженців чи забороняти їм в’їзд? Не думаю, адже це демократична соціальна країна, в якій є закони та інші політичні сили. Але умови і загалом відношення можуть з часом змінитися. І не варто забувати, що результати таких виборів це ще й волевиявлення народу, яке показує реальне відношення і бачення майбутнього.
В Австрії відбулися вибори! Щоправда, поки не в національний (вони будуть 29 вересня), а у Європейський парламент. Але це не менш важливо і показує, що буде далі.
Найбільше голосів отримали праві популісти з FPÖ. Загалом виборці розділили свої голоси +- порівну між правими (6 мандатів), консерваторами (5 мандатів) та соціалістами (5 мандатів) – по чверті голосів кожній силі. 3% голосів навіть віддали комуністам, але ті таки не пройшли. По 2 депутати будуть мати зелені та NEOS.
Місця у Європарламенті розподіляються відповідно до кількості населення і тут у Австрії не те щоб вирішальний вплив: всього 20 з 720 депутатів. Але наші праві посилять право популістське європейське крило, яке представлено в більшій мірі фракцією ID (58 голосів), але також не варто забувати про фракцію EKR (76 голосів).
І беремо до уваги результати різних виборів в інших країнах Європи, де також ультраправі або перемогли, або сильно укріпили свої позиції: Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Польща, Швеція.
Те, що відбулося зараз – репетиція майбутніх парламентських виборів в Австрії. І результат це не те щоби якийсь неочікуваний сюрприз. Якщо ви слідкуєте за опитуваннями виборців чи моїми постами, то про актуальний тренд і майбутніх переможців виборів я вже неодноразово писав.
Чи почне Австрія після перемоги правих популістів на національних виборах негайно висилати біженців чи забороняти їм в’їзд? Не думаю, адже це демократична соціальна країна, в якій є закони та інші політичні сили. Але умови і загалом відношення можуть з часом змінитися. І не варто забувати, що результати таких виборів це ще й волевиявлення народу, яке показує реальне відношення і бачення майбутнього.
Безкоштовна понаднормова робота в Австрії
Згідно даних Австрійської федерації профспілок (ÖGB) в минулому році працівники в Австрії відробили 47 мільйонів робочих годин безоплатно або без якоїсь іншої компенсації. Європейська цивілізована країна, як же так?
Коротке нагадування про те, як має бути. Звичайний робочий день в країні – 8 годин. Але за потреби працівник може відпрацювати на день аж 12 годин, але загалом не більше 60 годин на тиждень. Понаднормові години мають оплачуватися з надбавкою або можуть бути використані працівником у якості відгулу. За порушення цих правил відповідальність у вигляді порівняно невеликого штрафу має нести роботодавець.
Але в реальності величезна кількість годин понаднормової роботи не компенсується належним чином. Чверть всіх працівників тупо джобають понаднормово безкоштовно. На власному досвіді я стикався з самими різними форматами того, як роботодавець робить «магію», аби ви трудилися для нього частково безкоштовно.
Спосіб «Тупорилий». Роботодавець просто намахує вас за обліку ваших годин. По факту 20, але в записах буде 10. Можна вести запис самостійно, а потім сперечатися з наймачем.
Спосіб «Економний». Замість того, аби виплачувати вам понаднормові у подвійному розмірі, компанія дає вам ці години вихідними годинами та днями (які також мають рахуватися з підвищеним коефіцієнтом). Комусь ок, але хтось же вбивався на роботі саме за гроші.
Спосіб «Мотиваційний». Ви і роботодавець – одна родина! Ви ж в це вирите? А в родині взагалі то все роблять в першу чергу через відчуття любові і відданості, а не через ці ваші гроші. Скрутне економічне становище, бізнес ледве тримається, а тут ще ви зі своїми меркантильними думками…
Спосіб «Паушальний». У вашому контракті написано, що ніяких понаднормових бути не може. А якщо й так, то максимум 5 годин на місяць. А тут робота, проекти, дедлайни, замовники. Комусь це все робити треба. Ну а те, що ви не вкладаєтесь в обумовлену кількість годин на місць, то може й ваша проблема…
Спосіб «Затурканий». Роботи дуже багато і робити її треба вам. Роботодавець записує вам безкінечну кількість таких годин, але через те, що ситуація не стає кращою, ви просто не встигаєте відгуляти ці години вільним часом, а грошима не дають. З часом записані довгі місяці тому понаднормові години-дні-тижні просто зникають. Та й у такому ритмі ви й самі вже не пам’ятаєте скільки там їх було.
Спосіб «Підставний». Ви працюєте 22 години на день (деякі робочі зміні з мого минулого), але це дуже незаконно. Аби не порушувати закон та не переплачувати вам, роботодавець на паперах записує все це як 3 звичайні робочі дні без будь-яких понаднормових годин і оплачує відповідно. А потім дає вихідні, які ви проводите просто щоби відіспатися після такої роботи.
На кожен такий випадок логічно було би просто звільнитися, гримнувши дверима, і таке не терпіти. У ідеальному світі – так. Коли ви маєте безкінечну кількість пропозицій по роботі, ви затребуваний кадр, знаєте мову і маєте стабільність, аби спокійно прожити місяці без роботи. В реальності ж може бути інакше.
Згідно даних Австрійської федерації профспілок (ÖGB) в минулому році працівники в Австрії відробили 47 мільйонів робочих годин безоплатно або без якоїсь іншої компенсації. Європейська цивілізована країна, як же так?
Коротке нагадування про те, як має бути. Звичайний робочий день в країні – 8 годин. Але за потреби працівник може відпрацювати на день аж 12 годин, але загалом не більше 60 годин на тиждень. Понаднормові години мають оплачуватися з надбавкою або можуть бути використані працівником у якості відгулу. За порушення цих правил відповідальність у вигляді порівняно невеликого штрафу має нести роботодавець.
Але в реальності величезна кількість годин понаднормової роботи не компенсується належним чином. Чверть всіх працівників тупо джобають понаднормово безкоштовно. На власному досвіді я стикався з самими різними форматами того, як роботодавець робить «магію», аби ви трудилися для нього частково безкоштовно.
Спосіб «Тупорилий». Роботодавець просто намахує вас за обліку ваших годин. По факту 20, але в записах буде 10. Можна вести запис самостійно, а потім сперечатися з наймачем.
Спосіб «Економний». Замість того, аби виплачувати вам понаднормові у подвійному розмірі, компанія дає вам ці години вихідними годинами та днями (які також мають рахуватися з підвищеним коефіцієнтом). Комусь ок, але хтось же вбивався на роботі саме за гроші.
Спосіб «Мотиваційний». Ви і роботодавець – одна родина! Ви ж в це вирите? А в родині взагалі то все роблять в першу чергу через відчуття любові і відданості, а не через ці ваші гроші. Скрутне економічне становище, бізнес ледве тримається, а тут ще ви зі своїми меркантильними думками…
Спосіб «Паушальний». У вашому контракті написано, що ніяких понаднормових бути не може. А якщо й так, то максимум 5 годин на місяць. А тут робота, проекти, дедлайни, замовники. Комусь це все робити треба. Ну а те, що ви не вкладаєтесь в обумовлену кількість годин на місць, то може й ваша проблема…
Спосіб «Затурканий». Роботи дуже багато і робити її треба вам. Роботодавець записує вам безкінечну кількість таких годин, але через те, що ситуація не стає кращою, ви просто не встигаєте відгуляти ці години вільним часом, а грошима не дають. З часом записані довгі місяці тому понаднормові години-дні-тижні просто зникають. Та й у такому ритмі ви й самі вже не пам’ятаєте скільки там їх було.
Спосіб «Підставний». Ви працюєте 22 години на день (деякі робочі зміні з мого минулого), але це дуже незаконно. Аби не порушувати закон та не переплачувати вам, роботодавець на паперах записує все це як 3 звичайні робочі дні без будь-яких понаднормових годин і оплачує відповідно. А потім дає вихідні, які ви проводите просто щоби відіспатися після такої роботи.
На кожен такий випадок логічно було би просто звільнитися, гримнувши дверима, і таке не терпіти. У ідеальному світі – так. Коли ви маєте безкінечну кількість пропозицій по роботі, ви затребуваний кадр, знаєте мову і маєте стабільність, аби спокійно прожити місяці без роботи. В реальності ж може бути інакше.
Bundesmuseen Card — державні музеї Відня за одним абонементом
З 1 липня 2024 року у Відні можна придбати картку Bundesmuseen Card, яка дає змогу цілий рік без обмежень відвідувати 8 державних музеїв столиці. По факту більше, бо в складі деяких музеїв є кілька локацій, яких аж загалом 26.
Вартість абонементу — 99€ на рік, що копійки, порівняно з білетами для одного відвідання більшості музеїв. Та й відвідувати їх можна без обмежень, що, беручи до уваги розміри та колекції деяких установ, логічна пропозиція, бо подивитися все за один раз фізично не можливо.
Картка може бути цікава не тільки місцевим. Ви — турист, приїхали на кілька днів і плануєте відвідувати музеї міста. Візьмемо ціни на дорослий квиток перших пяти музеїв з переліку нижче: 21€ + 16€ + 18€ + 21€ + 16€ — і ось за рахунок картки ви вже заощадили пару євро. І в вас буде ще цілий рік повернутися і провести у Відні ще кілька днів, відвідуючи інші музеї.
Купити картку можна онлайн або на касі одного з музеїв. Абонемент дійсний за наявності документу з іменем і фото.
Мій особистий суб’єктивний рейтинг того, що входить в абонемент:
1) Музей історії мистецтв
2) Технічний музей
3) Музей природознавства
4) Бельведер
5) Скарбниця
6) Національна бібліотека
7) Альбертина
8) Дім історії
9) Музей сучасного мистецтв
10) Музей прикладного мистецтва
З 1 липня 2024 року у Відні можна придбати картку Bundesmuseen Card, яка дає змогу цілий рік без обмежень відвідувати 8 державних музеїв столиці. По факту більше, бо в складі деяких музеїв є кілька локацій, яких аж загалом 26.
Вартість абонементу — 99€ на рік, що копійки, порівняно з білетами для одного відвідання більшості музеїв. Та й відвідувати їх можна без обмежень, що, беручи до уваги розміри та колекції деяких установ, логічна пропозиція, бо подивитися все за один раз фізично не можливо.
Картка може бути цікава не тільки місцевим. Ви — турист, приїхали на кілька днів і плануєте відвідувати музеї міста. Візьмемо ціни на дорослий квиток перших пяти музеїв з переліку нижче: 21€ + 16€ + 18€ + 21€ + 16€ — і ось за рахунок картки ви вже заощадили пару євро. І в вас буде ще цілий рік повернутися і провести у Відні ще кілька днів, відвідуючи інші музеї.
Купити картку можна онлайн або на касі одного з музеїв. Абонемент дійсний за наявності документу з іменем і фото.
Мій особистий суб’єктивний рейтинг того, що входить в абонемент:
1) Музей історії мистецтв
2) Технічний музей
3) Музей природознавства
4) Бельведер
5) Скарбниця
6) Національна бібліотека
7) Альбертина
8) Дім історії
9) Музей сучасного мистецтв
10) Музей прикладного мистецтва
Підписники прислали інфу (дякую!) про штрафи, які отримали люди, що вербально образили такими словами якусь посадову особу (в основному поліцейських).
Буде корисним для розуміння, чого і кому казати не варто. І загалом аби відчути рівень вразливості і порівняти так би мовити з іншими реаліями.
Показати комусь язика (Die Zunge herausstrecken) = 150€
Агов, дівчинко (Du Mädchen) = 200€
Тупа корова (Dumme Kuh) = 300€
Пішов ти (Leck mich doch) = 300€
Тупа свиня (Du blödes Schwein) = 475€
Тупа дурепа, не знайшла чим зайнятись (Hast du blödes Weib nichts Besseres zu tun) = 500€
Чого тобі, пташко (Was willst du, du Vogel) = 500€
Соціопат (Asozialer) = 550€
Сонечко голівоньку напекло (Dir hat wohl die Sonne das Gehirn verbrannt) = 600€
Звернення на ти (Einen Polizisten duzen) = 600€
Придурок (Du Holzkopf) = 750€
Покрутити пальцем біля скроні (Einen Vogel zeigen / Bei dir piept‘s wohl) = 750€
Коли емоційно показуєш різне через лобове скло авто (Scheibenwischer-Geste) = 1000€
Ідіот (Idiot) = 1500€
Мудак (Arschloch) = 1600€
Шльондра (Schlampe) = 1900€
Бридка сучка (Fieses Miststück) = 2500€
Стара свиноматка (Alte Sau) = 2500€
Буде корисним для розуміння, чого і кому казати не варто. І загалом аби відчути рівень вразливості і порівняти так би мовити з іншими реаліями.
Показати комусь язика (Die Zunge herausstrecken) = 150€
Агов, дівчинко (Du Mädchen) = 200€
Тупа корова (Dumme Kuh) = 300€
Пішов ти (Leck mich doch) = 300€
Тупа свиня (Du blödes Schwein) = 475€
Тупа дурепа, не знайшла чим зайнятись (Hast du blödes Weib nichts Besseres zu tun) = 500€
Чого тобі, пташко (Was willst du, du Vogel) = 500€
Соціопат (Asozialer) = 550€
Сонечко голівоньку напекло (Dir hat wohl die Sonne das Gehirn verbrannt) = 600€
Звернення на ти (Einen Polizisten duzen) = 600€
Придурок (Du Holzkopf) = 750€
Покрутити пальцем біля скроні (Einen Vogel zeigen / Bei dir piept‘s wohl) = 750€
Коли емоційно показуєш різне через лобове скло авто (Scheibenwischer-Geste) = 1000€
Ідіот (Idiot) = 1500€
Мудак (Arschloch) = 1600€
Шльондра (Schlampe) = 1900€
Бридка сучка (Fieses Miststück) = 2500€
Стара свиноматка (Alte Sau) = 2500€
Якщо не мігранти, то хто?
Я думаю всі бачили нещодавні новини, що якісь молодики на німецькому острові Зюльт кричали про мігрантів, яким треба покинути Німеччину. А потім цей безглуздий трюк повторила австрійська молодь з півдня Австрії – Каринтії. І австрійські вболівальники вирішили підключитися до флешмобу на футбольному матчі проти Туреччини.
Не буду розглядати тут моральну чи протизаконну суть кричання про те, що когось треба кудись там відправити. Розберемося, чи зможе наша любима Австрія без мігрантів.
Наразі 27% населення Австрії має мігрантське походження. Це загалом 2,45 мільйони людей з 9,16 мільйони загального населення. З них більшість мігранти в першому поколінні і лише третина – у другому. Найбільші нації-донори: Німеччина (232 тисячі), Румунія (153), Туреччина (124), Сербія (122), Угорщина (107), Хорватія (106), Боснія і Герцеговина (99), Сирія (95), Україна (80) та Польща (67 тисяч).
У двохмільйонному Відні третина населення не має австрійських паспортів. У землях Зальцбург, Тіроль та Форарльберг таких 1/5 населення. А найменше іноземців у землі Бургенланд – всього 11%.
На ринку праці Австрії чверть всього працездатного населення – це іноземці і зараз на благо країни трудиться 893 тисячі робітників з інших країн. В таких сферах, як гастрономія, готелі та обслуговування туристів іноземних кадрів більше половини. В інших сферах бізнесу та обслуговування це чверть або третина. Особливо що стосується некваліфікованої роботи. У столиці 82% іноземних працівників зайняті на некваліфікованих позиціях. В середньому ринок праці Австрії залежний від іноземців на третину.
В Австрії стабільна недостача робочих рук. Тут і традиційно мігрантські сфери, як то туризм і обслуговування. І малокваліфікована робота. А також висококваліфіковані кадри.
При цьому рівень зайнятості населення з мігрантським походженням на 8% нижче, ніж у таких же повністю місцевих і зараз зайнята чимось корисним за гроші 2/3 мігрантського населення. Для третини молоді німецька мова взагалі не є рідною, а рівень грамотності молодого населення стабільно знижується. 45% всіх злочинів в країни вчиняються не громадянами Австрії.
Населення Австрії стабільно росте за рахунок міграції, а от з народжуваністю проблема. За підсумками минулого року людей в Австрії померло на 12 тисяч людей більше, ніж народилося. І це найвищий дефіцит народжуваності з часів Другої світової війни. Минулого року в нас народилося 77605 немовлят, що на 6% менше, ніж до того і тренд загалом негативний.
Висновки? Все просто: без мігрантів нема буде кому працювати і продовжувати славетний австрійський рід.
Я думаю всі бачили нещодавні новини, що якісь молодики на німецькому острові Зюльт кричали про мігрантів, яким треба покинути Німеччину. А потім цей безглуздий трюк повторила австрійська молодь з півдня Австрії – Каринтії. І австрійські вболівальники вирішили підключитися до флешмобу на футбольному матчі проти Туреччини.
Не буду розглядати тут моральну чи протизаконну суть кричання про те, що когось треба кудись там відправити. Розберемося, чи зможе наша любима Австрія без мігрантів.
Наразі 27% населення Австрії має мігрантське походження. Це загалом 2,45 мільйони людей з 9,16 мільйони загального населення. З них більшість мігранти в першому поколінні і лише третина – у другому. Найбільші нації-донори: Німеччина (232 тисячі), Румунія (153), Туреччина (124), Сербія (122), Угорщина (107), Хорватія (106), Боснія і Герцеговина (99), Сирія (95), Україна (80) та Польща (67 тисяч).
У двохмільйонному Відні третина населення не має австрійських паспортів. У землях Зальцбург, Тіроль та Форарльберг таких 1/5 населення. А найменше іноземців у землі Бургенланд – всього 11%.
На ринку праці Австрії чверть всього працездатного населення – це іноземці і зараз на благо країни трудиться 893 тисячі робітників з інших країн. В таких сферах, як гастрономія, готелі та обслуговування туристів іноземних кадрів більше половини. В інших сферах бізнесу та обслуговування це чверть або третина. Особливо що стосується некваліфікованої роботи. У столиці 82% іноземних працівників зайняті на некваліфікованих позиціях. В середньому ринок праці Австрії залежний від іноземців на третину.
В Австрії стабільна недостача робочих рук. Тут і традиційно мігрантські сфери, як то туризм і обслуговування. І малокваліфікована робота. А також висококваліфіковані кадри.
При цьому рівень зайнятості населення з мігрантським походженням на 8% нижче, ніж у таких же повністю місцевих і зараз зайнята чимось корисним за гроші 2/3 мігрантського населення. Для третини молоді німецька мова взагалі не є рідною, а рівень грамотності молодого населення стабільно знижується. 45% всіх злочинів в країни вчиняються не громадянами Австрії.
Населення Австрії стабільно росте за рахунок міграції, а от з народжуваністю проблема. За підсумками минулого року людей в Австрії померло на 12 тисяч людей більше, ніж народилося. І це найвищий дефіцит народжуваності з часів Другої світової війни. Минулого року в нас народилося 77605 немовлят, що на 6% менше, ніж до того і тренд загалом негативний.
Висновки? Все просто: без мігрантів нема буде кому працювати і продовжувати славетний австрійський рід.
Дефіцитні професії в Австрії
Кожного року профільне міністерство визначає перелік професій, яких в Австрії не вистачає. Це вакансії, на які менше 1,5 бажаючих працювати на одне місце. На практиці це дає відносно спрощене право на отримання посвідки на проживання, ну і загалом дозволяє зрозуміти ваші шанси щодо пошуку роботи.
При цьому різні вимоги до претендентів на вакансію щодо мови, профільної освіти, досвіду та іншого нікуди не діваються, навіть попри сумне становище із заповненістю кадрами. Рівно як і залишаються вимоги до отримання права на проживання.
Є загальнодержавний дефіцит, де зараз 110 процесій і це історичний максимум. А є локальні по федеральним землям, враховуючи місцеві особливості, в основному кількість населення та профіль економіки землі. Найбільша кількість таких професій в Верхній Австрії (може варто придивитися щодо життя та пошуку роботи там), а в деяких землях, типу Відня, Бургенланду і Каринтії взагалі нема таких переліків, але це зовсім не означає відсутність роботи чи дефіциту.
Професії дуже різні: для якихось треба вищу освіту, десь достатньо умовного ПТУ, а для частини вона взагалі не потрібна. Десь робота важка і платять мало, а десь все інакше.
Це не означає, що треба все кинути і перевчитися на одну з професій з переліку. Він все ж таки оновлюється кожен рік. Але те, що, наприклад, кадрів по догляду за хворими і літніми людьми не буде вистачати і дефіцит тільки збільшується – факт. Аналогічна історія з обслуговуванням туристів (ресторани, готелі) та професії, де треба працювати руками.
В нас тут не вистачає багато кого! Різних інженерів, токарів, електриків, слюсарів, лікарів, персоналу по догляду за людьми, теслярів, машиністів, бухгалтерів, ковалів, штукатурів, різних механіків, м’ясників, акушерок, бетонників, пічників, сажотрусів, деревообробників, кондитерів, малярів, пекарів, дитячих вихователів, склярів, перукарів, декораторів, столярів, каменярів, дієтологів, соціальних працівників, водіїв автобусів та трамваїв, офіціантів, юристів, садівників, продавців, рекламістів, та навіть журналістів. І список далеко не вичерпний.
Кожного року профільне міністерство визначає перелік професій, яких в Австрії не вистачає. Це вакансії, на які менше 1,5 бажаючих працювати на одне місце. На практиці це дає відносно спрощене право на отримання посвідки на проживання, ну і загалом дозволяє зрозуміти ваші шанси щодо пошуку роботи.
При цьому різні вимоги до претендентів на вакансію щодо мови, профільної освіти, досвіду та іншого нікуди не діваються, навіть попри сумне становище із заповненістю кадрами. Рівно як і залишаються вимоги до отримання права на проживання.
Є загальнодержавний дефіцит, де зараз 110 процесій і це історичний максимум. А є локальні по федеральним землям, враховуючи місцеві особливості, в основному кількість населення та профіль економіки землі. Найбільша кількість таких професій в Верхній Австрії (може варто придивитися щодо життя та пошуку роботи там), а в деяких землях, типу Відня, Бургенланду і Каринтії взагалі нема таких переліків, але це зовсім не означає відсутність роботи чи дефіциту.
Професії дуже різні: для якихось треба вищу освіту, десь достатньо умовного ПТУ, а для частини вона взагалі не потрібна. Десь робота важка і платять мало, а десь все інакше.
Це не означає, що треба все кинути і перевчитися на одну з професій з переліку. Він все ж таки оновлюється кожен рік. Але те, що, наприклад, кадрів по догляду за хворими і літніми людьми не буде вистачати і дефіцит тільки збільшується – факт. Аналогічна історія з обслуговуванням туристів (ресторани, готелі) та професії, де треба працювати руками.
В нас тут не вистачає багато кого! Різних інженерів, токарів, електриків, слюсарів, лікарів, персоналу по догляду за людьми, теслярів, машиністів, бухгалтерів, ковалів, штукатурів, різних механіків, м’ясників, акушерок, бетонників, пічників, сажотрусів, деревообробників, кондитерів, малярів, пекарів, дитячих вихователів, склярів, перукарів, декораторів, столярів, каменярів, дієтологів, соціальних працівників, водіїв автобусів та трамваїв, офіціантів, юристів, садівників, продавців, рекламістів, та навіть журналістів. І список далеко не вичерпний.