tgoop.com/babel/61660
Last Update:
🖌 Агресія в Україні, через яку росіяни вичерпали ресурс для воєнних операцій деінде, перекреслила їхні зусилля з побудови системи впливу на Глобальному Півдні, пише у Foreign Affairs росіянин, старший науковий співробітник євразійського підрозділу Карнегі-центру Олександр Баунов. Зараз він живе в Берліні. Баунов починає розповідь із цілей, яких росіяни прагнули досягти, розпочавши сирійську кампанію у 2015 році. По-перше, Путін намагався вийти з міжнародної ізоляції, куди потрапив через анексію Криму. По-друге, хотів зміцнити вплив Москви на Близькому Сході, який розвіявся після падіння СРСР. А по-третє, він бажав показати Росію як захисника християнства в регіоні ― перебрати цю роль від «ослаблого» Заходу. Коли Росія допомогла режиму Башара Ассада втриматись і навіть повернути під контроль частину втраченої території Сирії, вона бодай на якийсь час досягла всіх трьох цілей, пише Баунов. Що зрештою відчутно підвищило привабливість партнерства з Росією для різноманітних диктатур, особливо далеких від Заходу. Вони побачили, що росіяни можуть виступати певним гарантом безпеки ― а отже, на них можна покластися. Завдяки цій «історії успіху» Путін зміг розвинути взаємини, зокрема, з рядом африканських режимів.
Утім, зараз усі три цілі росіяни провалили. До влади в Сирії прийшли ісламісти ― а це геть не про захист християнства. Росія зараз у ще більшій ізоляції, ніж колись. А на Близькому Сході її як потугу вже не сприймають ― тим паче після того, як росіяни попросили Туреччину допомогти вивести із Сирії свої війська. Це не про силу, тож не факт, що інші уряди збережуть прихильність до такого партнера. Вони й раніше могли бачити, що Дамаску, навіть за відносної стабільності в Сирії, не вдалось залучити вагомих інвестицій у регіон. Обʼєднані Арабські Емірати чи Саудівська Аравія вкладатись в економіку країни-ізгоя не хотіли, попри безпекові гарантії Москви.
На стабільність російського режиму фіаско в Сирії навряд вплине, вважає Баунов. Це завжди була далека для російського обивателя війна, хіба що привід для гордості люмпенів за доволі ефективну операцію без активного залучення наземного контингенту. А війною в Україні можна відволікти цих обивателів від незручних питань ― наприклад, як російські спецслужби, що наразі фактично керують країною, змогли абсолютно хибно оцінити потенціал України та настрої людей, як вони пропустили заколот Євгенія Пригожина у 2023-му, чому втратили території на Курщині цьогоріч і куди пішли мільярди доларів, виділені на сирійську операцію. Путін напевно не може координувати кілька процесів одночасно, він цілковито поглинутий бажанням підкорити Україну. І це бодай на якийсь час насправді лише послабило позиції Росії в більшості регіонів.
Для України це навряд хороші новини, оскільки на тлі поразок деінде росіяни намагатимуться вкласти всі ресурси в перемогу над Києвом. А тоді можуть посилити свій вплив на Грузію чи якусь ще країну, знов спробувавши подати себе як вірного партнера диктаторів. Та поки росіяни цього не досягли, усі їхні заяви про бодай якийсь вплив на Близькому Сході будуть пустопорожніми.
#інозмі
@babel