Привіт! Моя сімʼя зараз збирає на ремонт авто для саперів з бригади НГУ «Буревій». Хто пам’ятає, то навесні ми збирали для них на авто, проте все змінилось і тоді ми перенаправили усі зібрані кошти на лікування та реабілітацію пораненого бійця «Каховка». Про це ви також можете почути у зверненні.
На зборі вже є 40 тисяч, а це лишень третина збору, тому я збираю команду з друзів, знайомих та просто небайдужих людей, аби якнайшвидше змогти поремонтувати це авто.
Загальна ціль: 120 000₴
Ціль моєї допоміжної банки: 5000₴ (проте чим більше, тим краще).
Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/3ZzXTpSH1S
Прошу підтримати збір будь-яким донатом на зручну суму, а також поширенням допису та баночки🫂
Якщо ви бажаєте долучитись до збору своєю допоміжною баночкою на будь-яку зручну для вас суму, то пишіть за деталями мені (@mlnvsko).
На зборі вже є 40 тисяч, а це лишень третина збору, тому я збираю команду з друзів, знайомих та просто небайдужих людей, аби якнайшвидше змогти поремонтувати це авто.
Загальна ціль: 120 000₴
Ціль моєї допоміжної банки: 5000₴ (проте чим більше, тим краще).
Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/3ZzXTpSH1S
Прошу підтримати збір будь-яким донатом на зручну суму, а також поширенням допису та баночки🫂
Якщо ви бажаєте долучитись до збору своєю допоміжною баночкою на будь-яку зручну для вас суму, то пишіть за деталями мені (@mlnvsko).
софійка читає
Привіт! Моя сімʼя зараз збирає на ремонт авто для саперів з бригади НГУ «Буревій». Хто пам’ятає, то навесні ми збирали для них на авто, проте все змінилось і тоді ми перенаправили усі зібрані кошти на лікування та реабілітацію пораненого бійця «Каховка». Про…
Друзі, розіграш вашої книжкової бажанки!
Умови розіграшу:
1) Задонатити на цю банку https://send.monobank.ua/jar/3ZzXTpSH1S : 40 грн - 1 шанс; 80 - 2; 120 - 3 і ТД. ЗАЛИШАЙТЕ СВОЇ КОНТАКТИ В КОМЕНТАРІ.
2) Чекати на результати 15.09
3) Бюджет бажанки до 550 грн і обовʼязково українською/англійською без російських авторів. Нехай щастить🩷
Всі зібрані кошти з розіграшу йдуть на підсилення збору на ремонт авто для бригади
НГУ «Буревій».
Поширте, будь ласка🩷🩷
Умови розіграшу:
1) Задонатити на цю банку https://send.monobank.ua/jar/3ZzXTpSH1S : 40 грн - 1 шанс; 80 - 2; 120 - 3 і ТД. ЗАЛИШАЙТЕ СВОЇ КОНТАКТИ В КОМЕНТАРІ.
2) Чекати на результати 15.09
3) Бюджет бажанки до 550 грн і обовʼязково українською/англійською без російських авторів. Нехай щастить🩷
Всі зібрані кошти з розіграшу йдуть на підсилення збору на ремонт авто для бригади
НГУ «Буревій».
Поширте, будь ласка🩷🩷
Що ж друзі… Навчання та робота поглинули мене з кінцями настільки, що я навіть забулась про раніше заготовлений відгук. Проте перед його публікацією хотіла б поцікавитися: чи, можливо, вам би було цікаво час від часу слухати декілька кругликів з відгуками чи враженнями про книжки?
#відгукове “Солітер” Еліс Осман
Трохи вище ви можете знайти допис, де я ділилась, що розпочала її читати. І дочитала я її наступного дня. Перш за все, за цей спідран, треба віддати належне “Видавництву”, яке зробило нормальний розмір шрифту. Але й сам “Солітер” доволі затягнув, хоча й не був чимось новим і проривним у своєму жанрі.
Анотація звучить так:
Якщо вам цікаво, це не історія кохання.
Мене звуть Вікторія Спрінґ. Я люблю спати і вести блоґ. Минулоріч — до всієї цієї історії з Чарлі, до того, як мені довелося зіткнутися з суворими реаліями іспитів рівня А та вступу до університету, а також з тим, що колись мені справді доведеться почати розмовляти з людьми, — у мене були друзі. Тоді все було зовсім інакше, але тепер все в минулому.
Тепер є «Солітер». І Майкл Голден.
Я не знаю, що намагаються зробити у «Солітері», і мені байдуже до Майкла Голдена.
Справді не хвилює.
Не знаю наскільки типова, проте нормально написана підліткова книжка. Варто зазначити, що на початок книжки Осман додала застереження щодо наявності тригерів тут, тому перед придбанням пропоную вам все-таки звернути на них увагу, якщо їх маєте.Сама Вікторія як раз таки і підіймає у своїх думках тему самогубства, а також думає, й навіть робить спробу його вчинити. Певні моменти, які пов’язані більше з площиною, де події відбуваються, звісно, були не дуже реалістичними, але за замовчуванням я списувала це на різницю контекстів у яких ми зростали/-ємо.
Розв’язка з “Солітером” мене не вразила. Все доволі логічно й у моменті навіть банально стало на свої місця. Хоча я й не думаю, що пані Еліс мала на меті зробити з цього умовний детективний роман, ні. (і, до речі, саме це відрізнило для мене цю книжку від «Посібника» Джексон) Післясмаком “Солітера” або ж “на подумати” тут залишаються питання суспільства, зокрема сприйняття підлітка в ньому чи правило натовпа (читати як стада).
Оцінка: 3,5/5
Трохи вище ви можете знайти допис, де я ділилась, що розпочала її читати. І дочитала я її наступного дня. Перш за все, за цей спідран, треба віддати належне “Видавництву”, яке зробило нормальний розмір шрифту. Але й сам “Солітер” доволі затягнув, хоча й не був чимось новим і проривним у своєму жанрі.
Анотація звучить так:
Якщо вам цікаво, це не історія кохання.
Мене звуть Вікторія Спрінґ. Я люблю спати і вести блоґ. Минулоріч — до всієї цієї історії з Чарлі, до того, як мені довелося зіткнутися з суворими реаліями іспитів рівня А та вступу до університету, а також з тим, що колись мені справді доведеться почати розмовляти з людьми, — у мене були друзі. Тоді все було зовсім інакше, але тепер все в минулому.
Тепер є «Солітер». І Майкл Голден.
Я не знаю, що намагаються зробити у «Солітері», і мені байдуже до Майкла Голдена.
Справді не хвилює.
Не знаю наскільки типова, проте нормально написана підліткова книжка. Варто зазначити, що на початок книжки Осман додала застереження щодо наявності тригерів тут, тому перед придбанням пропоную вам все-таки звернути на них увагу, якщо їх маєте.
Розв’язка з “Солітером” мене не вразила. Все доволі логічно й у моменті навіть банально стало на свої місця. Хоча я й не думаю, що пані Еліс мала на меті зробити з цього умовний детективний роман, ні. (і, до речі, саме це відрізнило для мене цю книжку від «Посібника» Джексон) Післясмаком “Солітера” або ж “на подумати” тут залишаються питання суспільства, зокрема сприйняття підлітка в ньому чи правило натовпа (читати як стада).
Оцінка: 3,5/5
Доброго ранку, друзі! Діліться, що читаєте зараз🩷
А також радісно відповім на всі ваші питання як і книжкові, так і ні🦋
А також радісно відповім на всі ваші питання як і книжкові, так і ні🦋
От дивлюсь, як сюди додаються люди і аж соромно😁
Зараз можу написати лише відгук на конспекти з матаналізу, поки 0 з 10🙏🏻
Зараз можу написати лише відгук на конспекти з матаналізу, поки 0 з 10🙏🏻
Доброго ранку!! Не чекали? Я теж, якщо чесно. Але давайте трішки поговоримо про те, що я зараз читаю👇
Я одночасно читаю «Це не пропаганду» Померанцева та «Море спокою» Емілі Сент-Джон Мандел. І спойлер, обидві мені поки подобаються:)
Книжка Померанцева, щоправда, у деяких моментах справедливо видається трохи застарілою, але до цього я повернусь у #відгукове .
Аж самій не віриться, що я наважилась сюди щось запостити, але канікули вже близько, а у мене в планах повертати свою звичку читати по 50 сторінок щодня;)
А ви як там?
Книжка Померанцева, щоправда, у деяких моментах справедливо видається трохи застарілою, але до цього я повернусь у #відгукове .
Аж самій не віриться, що я наважилась сюди щось запостити, але канікули вже близько, а у мене в планах повертати свою звичку читати по 50 сторінок щодня;)
А ви як там?
Друзі, я рідко сюди щось викладаю, тому й збори сюди теж рідко долітають. Проте дуже прошу вас долучитись🩷
Кейсеваків треба більше і робити їх треба швидше, бо від цього залежить життя і здоров'я наших воїнів. Тому я стаю частиною великого збору, а моя банка допоможе швидше зібрати на два евакуаційних позашляховика. Один вже чекають у 5 ОШБр, а другий - у новій 16-й бригаді НГУ.
🎯Моя мета: 7000 ₴
🎯Загальна мета: 4 500 000.00 ₴
Посилання на баночку: https://send.monobank.ua/jar/4gQJc7uq8t
💳Номер картки банки (загальний збір)
4441 1111 2790 8873
ПРО КЕЙСЕВАКИ
Завдяки своїй прохідності кейсеваки можуть заїжджати у важкодоступні місця для виконання евакуації.
Наразі вартість одного повністю укомплектованого кейсевака - 2.25 млн. Кожна машина, що працює на лінії фронту за свій час експлуатації вивозить в середньому 300-500 поранених. Без перебільшення, кейсеваки - це одна із найвигідніших інвестицій в збереження життя і здоров’я бійців!
Щоб долучитись до збору пишіть @craf_ua.
Кейсеваків треба більше і робити їх треба швидше, бо від цього залежить життя і здоров'я наших воїнів. Тому я стаю частиною великого збору, а моя банка допоможе швидше зібрати на два евакуаційних позашляховика. Один вже чекають у 5 ОШБр, а другий - у новій 16-й бригаді НГУ.
🎯Моя мета: 7000 ₴
🎯Загальна мета: 4 500 000.00 ₴
Посилання на баночку: https://send.monobank.ua/jar/4gQJc7uq8t
💳Номер картки банки (загальний збір)
4441 1111 2790 8873
ПРО КЕЙСЕВАКИ
Завдяки своїй прохідності кейсеваки можуть заїжджати у важкодоступні місця для виконання евакуації.
Наразі вартість одного повністю укомплектованого кейсевака - 2.25 млн. Кожна машина, що працює на лінії фронту за свій час експлуатації вивозить в середньому 300-500 поранених. Без перебільшення, кейсеваки - це одна із найвигідніших інвестицій в збереження життя і здоров’я бійців!
Щоб долучитись до збору пишіть @craf_ua.
Прийшла до вас, аби трохи про прочитане за грудень поговорити, а потім бацнуло в голову, що вже ж треба підсумки року підводити:)
А поки я друкую, напишіть, яка книжка вам найбільше/найменше сподобалась цього року і що ви прям рекомендуєте до прочитання🙂↕️
А поки я друкую, напишіть, яка книжка вам найбільше/найменше сподобалась цього року і що ви прям рекомендуєте до прочитання🙂↕️
Перед тим, як підбити підсумки прочитаного у 2024 році хотілося б просто поговорити про цей канал та його подальшу долю. Ні, я не видаляю його, проте й не надумую собі, що буду постити тут щодня, як це роблять доволі багато інших блогерів.
і от справа як раз полягає у тому, що я не вважаю читання як те, що могло б у теорії стати моєю роботою, як це було раніше. Зараз це лишень хобі від якого я вчусь отримувати задоволення і не гнатись за кількістю прочитаних книжок за місяць / рік. Я змирилась з тим фактом, що мені доволі важко йдуть у написанні повноцінні й нормальні відгуки, бо я гублюсь в тому, що я насправді хочу написати. А особливо це випливало після купи прочитаних відгуків на goodreads.
Цей канал колись був доповненням мого тіктоку, з якого частина людей сюди прийшла. Він був новинним, подекуди були перші намагання написати гарний відгук. Потім, з часом, я закинула і те, й інше, а ще пізніше видалила всі свої акаунти з тіктоку.
Ви могли спостерігати тут обіцянки повертатись частіше, проте то навчання, то робота, то хвороби, то й просто інші справи. З часом до мене прийшло усвідомлення, що я створювала цей канал з метою отримувати задоволення, говорячи і пишучи про книжки, а вийшло якось навпаки.
Саме тому я хочу відійти від формату відгуків, а більше занотовувати сюди свої враження по ходу читання, а не опісля. Ну й відповідно не видавлювати з себе сухих відгуків. Бо я не критикиня, не блогерка, а просто читачка, яка б хотіла ділитись своїм досвідом з іншими людьми тут:)
Дякую, що залишаєтесь тут!✨🥹
і от справа як раз полягає у тому, що я не вважаю читання як те, що могло б у теорії стати моєю роботою, як це було раніше. Зараз це лишень хобі від якого я вчусь отримувати задоволення і не гнатись за кількістю прочитаних книжок за місяць / рік. Я змирилась з тим фактом, що мені доволі важко йдуть у написанні повноцінні й нормальні відгуки, бо я гублюсь в тому, що я насправді хочу написати. А особливо це випливало після купи прочитаних відгуків на goodreads.
Цей канал колись був доповненням мого тіктоку, з якого частина людей сюди прийшла. Він був новинним, подекуди були перші намагання написати гарний відгук. Потім, з часом, я закинула і те, й інше, а ще пізніше видалила всі свої акаунти з тіктоку.
Ви могли спостерігати тут обіцянки повертатись частіше, проте то навчання, то робота, то хвороби, то й просто інші справи. З часом до мене прийшло усвідомлення, що я створювала цей канал з метою отримувати задоволення, говорячи і пишучи про книжки, а вийшло якось навпаки.
Саме тому я хочу відійти від формату відгуків, а більше занотовувати сюди свої враження по ходу читання, а не опісля. Ну й відповідно не видавлювати з себе сухих відгуків. Бо я не критикиня, не блогерка, а просто читачка, яка б хотіла ділитись своїм досвідом з іншими людьми тут:)
Дякую, що залишаєтесь тут!✨🥹
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#Прочитане2025
✨ "Біла кімната" Марія Маргуліс
Я не покладала жодних надій на цю книжку й, мабуть, це навіть добре.
Знаєте, от бувають книжки важкі для сприйняття чи то стилем написання, чи то темою, але читаються вони із задоволенням, навіть якщо нескінченно довго? Я прочитала цю книжку майже повністю за день. Проте вище написане не про неї. “Білу кімнату” я дочитала до кінця, лишень аби зрозуміти чи правильно я вгадала задум та кінцівку. Моментами у мені щось відгукувалось, але, якби це риторично не звучало і не було тавтологією, це були відгуки вражень від дочитаних того ж дня “Арабесків” Жадана.
“Це історія про горе” - перший, за словами авторки, задум цієї книжки. Проте для мене він виявився чи не єдиним помітним тут. Я співпереживала парі головних героїв й як раз таки лише їхні взаємодії подекуди викликали бажання не закидати цю книжку в dnf. Але навіть горе, яке умовно можна назвати центральним, і навколо якого будувався сюжет не викликало у мене ні суму, ні глибоких емоцій. Якщо ви вже читали, то зрозумієте, що я матиму під словами “та вчителька” й роздумами головної героїні про її майбутнє, бо це було єдиним, що я відчула. Хоча в моєму випадку, я можу сказати, що такі роздуми час від часу бувають близькими кожному з нас і от саме в період прочитання “кімнати” я мала на думці схожі переживання.
Окремим пунктом я виділю те, як ця книжка написана, бо здається, що через редактуру чи вичитування книжка не проходила. Речення занадто заплутано написані й ти продираєшся крізь них. (історія з реченням явно не забужківська)
У підсумку: мені на 2.5 / 5✨
Задум може ще куди не йшов, проте реалізація, на мою думку, далеко не найкраща. Скажімо так, не в кожній книжці має бути загадка чи неочікувана розвʼязка, проте тут же вона була…. Але як тільки ти розумієш у чому задум, зупинившись на відмітці у 20-30% книжки, читати далі стає нецікаво:(
Я не покладала жодних надій на цю книжку й, мабуть, це навіть добре.
Знаєте, от бувають книжки важкі для сприйняття чи то стилем написання, чи то темою, але читаються вони із задоволенням, навіть якщо нескінченно довго? Я прочитала цю книжку майже повністю за день. Проте вище написане не про неї. “Білу кімнату” я дочитала до кінця, лишень аби зрозуміти чи правильно я вгадала задум та кінцівку. Моментами у мені щось відгукувалось, але, якби це риторично не звучало і не було тавтологією, це були відгуки вражень від дочитаних того ж дня “Арабесків” Жадана.
“Це історія про горе” - перший, за словами авторки, задум цієї книжки. Проте для мене він виявився чи не єдиним помітним тут. Я співпереживала парі головних героїв й як раз таки лише їхні взаємодії подекуди викликали бажання не закидати цю книжку в dnf. Але навіть горе, яке умовно можна назвати центральним, і навколо якого будувався сюжет не викликало у мене ні суму, ні глибоких емоцій. Якщо ви вже читали, то зрозумієте, що я матиму під словами “та вчителька” й роздумами головної героїні про її майбутнє, бо це було єдиним, що я відчула. Хоча в моєму випадку, я можу сказати, що такі роздуми час від часу бувають близькими кожному з нас і от саме в період прочитання “кімнати” я мала на думці схожі переживання.
Окремим пунктом я виділю те, як ця книжка написана, бо здається, що через редактуру чи вичитування книжка не проходила. Речення занадто заплутано написані й ти продираєшся крізь них. (історія з реченням явно не забужківська)
У підсумку: мені на 2.5 / 5
Задум може ще куди не йшов, проте реалізація, на мою думку, далеко не найкраща. Скажімо так, не в кожній книжці має бути загадка чи неочікувана розвʼязка, проте тут же вона була…. Але як тільки ти розумієш у чому задум, зупинившись на відмітці у 20-30% книжки, читати далі стає нецікаво:(
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM