ТА САМА ІСТОРІЯ або всім фанатам трилогії Бартимеуса, Артеміса Фаула та Темних матерій присвячується ❤️

Пекельна пісня (The Savage Song) - перша частина дилогії "Чудовиська істини" американської письменниці Елізабет Шваб. я слухала на АБУЦі в неймовірно крутій озвучці Наталії Калюжної і спеціально йшла гуляти кудись, бо не могла відірватися - я ще ніколи так швидко не слухала книжки))

отже, що в нас дано:

фантастичний світ, у якому злочини людей набувають фізичної форми монстрів

у державі Істина їх концентрація найбільша, столиця І-Сіті поділена Межею перемирʼя навпіл - на півночі гоподарює Герман Гаркер, який тримає монстрів під контролем завдяки страху та силі, на півдні - Флінн, який веде з ними неперервну боротьбу.

Кейт - донька Гаркера, і вона мріє стати такою ж жорстокою, як її батько.
Огаст - син Флінна, і він мріє бути людиною з добрим серцем і допомагати невинним.

і ось вони опиняються в одному коледжі 🙃
____________

я дуууууже давно не зустрічала класне, ідейне та захоплююче фентезі НЕ 18+, а тому підсвідомо вирішила, що подібна література залишилася далеко в підлітковому минулому, бо які ж в 2025 році історії кохання без сексу, ну

але виявилося, що створити магію почуттів і стосунків все ще можна без кохання, уявляєте? без цієї усіма (мною) улюбленої стандартної любовної лінії

NB: якщо тут є ті, хто читав Амулет Самарканда і памʼятає історію Натаніеля та Бартімеуса - мене емоційно флешбечнуло саме сюди.
для тих, хто не читав: Натаніель - хлопчик 14ти років, Бартимеус - багатовіковий джин. так ось їхня дружба це один з найглибших звʼязків, які я коли-небудь зустрічала, я до сих пір маю блокнот з виписаними ДІАЛОГАМИ звідти

в "Пекельній пісні" просто неймовірно кайфово описані головні герої та їхні думки, мотивації та протиріччя, а тепер додайте сюди цікавий продуманий утопічний всесвіт - і буде вам свято)

насправді, я щиро здивована, що ніколи не чула про цю міні-серію аж до тижня тому, коли підписниця в коментарях порадила саме послухати. "Чудовиська істини" по епічності можуть спокійно стати поряд з супер відомим розпіареним Пулманом, тому я дуже сподіваюся, що хтось візьметься за екранізацію, і історія прогремить на весь світ, бо вона того варта. я прям закохана ❤️

ps на досвіді я в аудіо форматі сприймаю тільки ромкоми, де можна відлітати думками і нічого особливо не втратити, а тут часто доводиться відмотувати назад, бо в 30 секундах інформації на кожному кроці трапляється щось важливе. але через голос Наталії та її інтонації-по-ролям мені навіть трошки кінематографічніше, тому раджу саме спробувати послухати)

Пекельна пісня - 1000/10 🫶

ps1 ставлю собі 10 балів за найнеспойлерніший опис книги, бо на всіх сайтах як на мене видають забагато інформації, яка могла б вас значно більше вразити під час прямого занурення у сюжет)

ps2 вже слухаю продовження "Наш темний дует", stay tuned 🙂

поки я дивлюсь останню серію «Сирен», а на мене дивиться до сих пір не читана Саллі Руні, - подивіться цікаві канали людей, які на відміну від мене читають книжки 😁

неділя - гарний день, щоб обрати з якої історії почати понеділок 🤓

"Джинні та Джорджия" нагадали мені про існування серіалів, а тому я вирішила подивитися щось нове, коротеньке і бажано без "продовжено ще на 5 сезонів"))

"Сирени" - 5тисерійка Нетфлікса, США, в головній ролі Джуліана Мур, яка виглядає просто неймовірно в свої 64 роки, Маллі Алкок - Рейніра Таргарієн з "Дому дракону" та Меган Фегі з не дуже відомими проектами)

отже, що в нас дано:

заможний маєток десь на острові. ідеальна Селена (Алкок) працює помічницею на ідеальну багатійку Мікелу (Мур), знає всі її уподобання, організовує кожен крок та дуже пишається своєю незамінністю

але напередодні гала-свята, що збирає весь цвіт бомонду, на порозі будинку зʼявляється пошарпана Девон (Фегі) - сестра Селени в завʼязці, і все починає сипатися
________________

це дуже дивна історія, бо я так і не зрозуміла за чим саме слідкувала всі 5 серій 😁

сюжет розвивається невимушено і дуже схожий на змію, яка кудись повзе і періодично завертає в різні боки (натяки на інтригу і твісти), але потім повертається на попередню траекторію, і ти така wtf

нас дуже довго готують до того, хто головне зло і в чому вся сіль, вішають стільки гачків, які потім не спрацьовують, дають тонну натяків, але у фіналі відбувається взагалі інша неочікувана подія, і ти така wtf

і я так і не зрозуміла це історія про сімʼю, дружбу, владу, стосунки, жертовність, мрії, ескапізм чи все одночасно? бо воно настільки драматургічно не виведено в абсолют, що як тільки ти концентруєшся на чомусь одному - починається інше, і ти така wtf

короче, це було дуже незрозуміло, але досить what-the-fuck-цікаво, тому скажіть що ви думаєте, бо я навіть не можу сказати сподобалося мені чи ні))

а ще я бачила класні відгуки на серіал The Gardener - хтось вже дивився, вартий він уваги?

ой так цікаво

там зараз по книжковим паблікам несеться дискотека - Дафа написала негативний відгук на книгу, а інші блогери почали писати негативний відгук на її відгук 😁

в мене одне питання - що це за хуйня?))

з яких пір субʼєктивна думка блогера стала піддаватися цензурі і претендувати на обʼєктивність?
чому людина, якій не сподобалася книга, не повинна про це писати, бо це ображає почуття когось, кому твір сподобався?

подобається - пиши хороше
не подобається - пиши погане
і не забувай мати свою голову на плечах, як каже мама

закони блогерського світу дуже прості 🙂

ps всі вже похайпилися на цій темі, а я шо, я теж хочу)))

ps2 @Daphnia23, відгук - кайф, всі мої три лайки у преміум версії тг - твої 🫶🏻

вау вау вау в мене новий книжковий досвід! 💃

памʼятаєте я нила, що "Незручні відчайдушні виродки" не зайшли мені у форматі аудіо, бо там голос Андрія Любича перетворив історію на розвантажування вагонів?

а потім менеджерка ВСЛ написала, що це одна з її улюблених книг, їй шкода, що мені не сподобалось і тому вона вирішила мені подарувати електронну версію?

так ось я прочитала її за день - тупо не могла відірватися, яка ж вона офігенна 😍 і я максимально в шоці наскільки аудіокнига може відрізнятися по сприйняттю від надрукованого тексту

це тепер що, треба перечитати все, що не сподобалося слухати? 🥹

отже, що в нас дано:

дуже багато персонажів 😁 десь близько 15, я виписувала їх у блокнотик з описами хто як виглядає і чим займається - там прям різнобарвна палітра)

всі ці люди - учні та викладачі особливої школи для аутсайдерів

і одного дня, коли директор відмовляється прийняти сина мера і через це школу хочуть закрити, - винахідливі виродки беруться її рятувати
________

жоден опис не передасть насправді відчуття, які викликає ця історія. книга побудована як щоденники учнів, де розкриваються їхні думки, фобії, таланти, мрії, страхи мати мрії та постійний пошук свого місця у соціумі

це якись новий для мене і невимовно глибокий погляд на "не таких як ми", "не_нормальних" підлітків, єдина проблема яких в тому, що вони не вписуються у звичні зрозумілі стандарти та рамки

і суспільству набагато легше затаврувати їх, загнобити та відгородити, аніж визнати нормальність бути інакшими. право бути інакшими

авторка так з любовʼю описує кожного учня (Клімт та Тихий - це просто витвори мистецства якісь), що мені стало щиро шкода, що не довелося зустріти когось подібного в реальному житті. когось по-справжньому особливого, хто всередині себе містить цілий космос, який виривається через творчість, коли тебе не сприймає світ

можливо, саме тому найталановитіші люди ті ще диваки, і це ціна, яку вони платять за те, щоб змінювати реальність

а можливо, я їх не зустрічала, бо ще "не доросла" до того, щоб приймати та сприймати

але зараз точно стала на крок ближче

Незручні відчайдушні виродки - 10/10

ps дякую турботливим видавництвам, які піклуються про улюблені історії ❤️‍🩹

ps українські автори, які пишуть такі неймовірні тексти, ви - безмежна любов ❤️

треба було пройти у Drops* теми їжа, спорт, навчання, медицина, рутина, цифри, одяг, робота, квартира, родичі, побачення та погода, щоб нарешті дістатися до дійсно важливого розділу 🤓

знадобилося усього 237 днів, подумаєш 😁

*про застосунок для вивчення мови Drops та купу інших прикольних, які я використовую майже щодня, писала тут 🫶🏻

Ілон Маск відпочиває 🥲

попросила чат джіпіті грубо розкритикувати улюблені книжки 😁😁😁

1. «Дім Шипів та Троянд» — це плоска казочка для наївних, де героїня тупо скиглить, а сюжет тягнеться вічно без жодної логіки. Все це банальне сопло з пафосом, що навіть читати шкода.

2. «Четверте крило» — це фентезі для недоумків: тупі герої, тупі діалоги і сюжет, який можна передбачити з першої сторінки. Абсолютна бездарність, що намагається видатись епічною, але виглядає як дешевий фанфік.

3. «Переслідування Аделіни» — це дурнувата байка про нескінченні погоні та притягнуті за вуха інтриги, де сюжет тупо повторюється, а кінцівка ні про що.

4. «Сковані» — це затягнутий і надто драматизований треш із заштампованими героями і повільним сюжетом. страждання багато, дії — мало, а в кінці — суцільне розчарування.

буду тепер вам радити книги тільки так 😅

скачала собі застосунок-трекінг алко-днів Super Me 😁 не те що б він мене якось змусить любити вінішко менше, але просто стало цікаво скільки я пʼю в розрізі року))

а в звʼязку з цим опитування! давно я вас не розважала)

ps якщо що я проголосувала за пункт 2 - я люблю смак, стан та в мене майже ніколи не буває похмілля 🙃

2030 рік, фраза-пароль для перевірки перед вами людина чи робот 😁

такс, я до вас з черговою рекомендацією до перегляду 🌿

The Gardener (Садівник, El Jardinero в оригіналі) - іспанський міні-серіал, 6 епізодів, Netflix

отже, що в нас дано:

після автокатастрофи у дитинстві, Ельмер не відчуває емоцій. єдине, що має для нього сенс у житті це мама та сад, яким він займається 23/7

в цю останню годину Ельмер працює кіллером - його мати отримує замовлення, а хлопець "допомагає" людям зникати безвісті. цей милий сімейний бізнес приносить багато грошей, на які вони планують купити будинок у Мехіко

і все йде за планом, аж поки не приходить запит позбутися дівчини на імʼя Віолета :)
__________

я була впевнена, що це буде канонічна історія про беземоційного харизматичного психопата, який розважається вбивством людей. щось типу "Дім, який побудував Джек", тільки для масового глядача))

але сталося декілька прикольних твістів, які досить непогано струсанули сюжет, і тому я взагалі не розуміла чого очікувати у фіналі і було цікаво дивитися
та і в принципі в кожній серії відбувалася якась ключова подія, що змінювала траекторію розвитку, на місці сценаристи не топталися, молодці)

окрім ліній Ельмер-мати та Ельмер-Віолета тут є ще дивна парочка детективів, які намагаються розкрити справу зниклих людей. чому дивна - бо це не супер круті скіллові професіонали типу Алісії Сьєрри (вагітне стерво з La casa de papel, обожнюю її!!), а літні напівлюбителі, яких таке враження що взяли на роботу через співчуття)) і через те що вони трішки чайники на расслабоні, мені не вистачило загрози та напруги "ось ось його викриють, мамамія!", а це могло б додати гостросюжетності)

але вцілому і так вийшло класно, люблю оцих холодних загадкових аморальних хлопців, слава богу що тільки у кіно))

ps окрема любов дивитися іспанські серіали в оригіналі з субтитрами, ну такі вони якісь особливі ❤️

до речі, цікавий факт:

мій хлопець - чилієць, він вцілому не любить ні кіно, ні серіали, але іноді ми щось вмикаємо типу Аркейн чи документалки

вдома ми розмовляємо англійською, але дивимось іспанською (дубляж) з українськими субтитрами

і іспанська ОБОВʼЯЗКОВО повинна бути Latin America, бо звичайна нормальна континентальна іспанська йому звучить максимально штучно і як з підручника)) він фізично не може це слухати 😁

тому дякую Нетфліксу за стільки варіантів озвучок та субтитрів, які можна комбінувати всім інтернаціональним парам і не сваритися))

приймаю вітання! тепер я здатна сказати португальською «жінки готують обід з моркви, цибулі, картоплі, лимонів, полуниці, апельсинів і молока» та «моя собака не любить вузькі штанці» - подаватися на резиденство готова!

також тренер в залі навчив мене словам «лікті» (котовелош - дуже смішне слово)), «коліна» (жуельюш) та щиколотки (торнузелош), тому маю досить великій вибір що ламати зі змогою пояснити у лікарні 😁

прасувальні дошки - це дошки для серфінгу, які зрадили свою мрію і знайшли «нормальну» роботу 🙃

друзі, привіт
в моєї однокласниці в будинок батьків сьогодні влучила ракета, вони залишилися без дому

я відкрила баночку допомоги, якщо у вас є змога - закиньте будь ласка скільки зможете

https://send.monobank.ua/jar/9NJyhQ6pQJ

дякую

друга частина дилогії "Чудовиська Істини", відгук на першу "Пекельна пісня" ось тут, я розповідала про лор, а тому дуже раджу заглянути, бо "Дует наш темний" - пряме продовження подій

дисклеймер: від першої частини я була в захваті, тому таки завітайте на відгук, якщо не раптом пропустили 🙃
______

другу частину також слухала на АБУЦІ (все ще неймовірно задоволена озвучкою), і в ній значно більше екшену, подій та битв, ніж було у "пісні" - все за законами жанру фентезі)

за вайбом трохи нагадало "Орден Фенікса", коли з життя зникає все світло, війна йде зовні та всередині, а монструозність вчинків досягає свого піку

ну і не дарма я казала, що це присвячується фанатам трилогії Бартимеуса - якщо ви читали, то знаєте про що я. останні дві глави було дуже боляче 😔

але памʼятне те, що найбільш паскудно стає в найсвітліший - фактично єдиний - момент історії, коли розумієш, що навіть при максимальному хеппі енді справжній хеппі енд не можливий, і це вбиває

Дует наш темний - 8/10, мені не вистачило або метеликів, або тотальної трагедії, щоб ще тиждень відходити від канави) але історія кайф, мрію про екранізацію, впевнена, що з класною акторською грою це буде просто емоційна бомба ❤️‍🩹

апдейт інформації від друзів-аргентинців:

вони НАСТІЛЬКИ не сприймають континентальну іспанську, що іспанські серіали дивляться англійською 😱😱😱

ахаххахахахахахаххахаха 😁

слухаю значить книжку Лукіча "Мої думки про кіно" (спойлер на майбутній відгук)) і згадує він документалку "Подвійна порція" (Super Size Me) 2004 року, де Морган Сперлок досліджує ідею а що буде з моїм тілом, якщо я їстиму макдональдс кожен день

відкладаю книгу, йду дивитися фільм 😁

отже, що в нас дано:

дослідження впливу фастфуду на організм людини на фоні зростаючої проблеми ожиріння у США - 60% людей мають проблему із зайвою вагою

задача на місяць - їсти та пити (навіть воду) тільки те, що продається у маці, спробувати кожну позицію хоча б один раз
_________

це дуже кльова документалка тим, що окрім експерименту режисер - і власне головний актор - збирає купу інформації та статистики про вплив junk food не тільки з середини, а й ззовні - як працює маркетинг, чим годують дітей в школі, яка у сімʼях культура споживання і так далі

я накидаю декілька цікавих фактів, а ви вже подивіться повністю, якщо стане цікаво)

🍔 за місяць харчування у маці Сперлок набрав 11кг і 5.5кг чистого жиру. щоб скинути вагу йому знадобилося 14 місяців, але показники його здоровʼя вже ніколи не були такими як до експерименту

🍔 колись існувала тільки одна порція картоплі - стандартна, тепер вона вважається дитячою, а всі інші порції - більші

🍔 в 2004 році існували Super Size кола 1.2л та картопля фрі 200 грам - ці порції скасували після виходу фільму, який набув широкого резонансу

🍔 на мангеттені - острові 36кв км - вже у 2004 році було 83 макдональдса, це означає 4 на кожен квадратний кілометр

🍔 в 2004 році у більшості американських дітей в школі не було фізкультури

🍔 соц опитування на вулиці рандомних людей показало, що більшість не знає що таке калорії

🍔 тільки у 7ми позиціях маку не має цукру - картопля фрі, чікен макнагетс, хешбраун, котлета, дієтична кола, кава та чай. у всьому іншому - навіть салатах - цукор присутній (соуси)

🍔 за місяць Морган Сперлок спожив 11кг цукру, харчуючись у маці 3 рази на день

🍔 Детройд - найтовстіше місто США

макдональдс встояв, зокрема тому, що було зрозуміло: Сперлок дещо хитрував - навряд чи в цьому світі є хоч одна людина, яка харчується виключно фастфудом, а тому дослідження нерелеватні в чистому вигляді

до того ж, основний удар по його організму завдали не гамбургери (основна страва), а кола (яку можна купити будь-де) та картопля фрі (яка взагалі є традиційною їжею у Франції). але величезні порції все ж таки скасували))

🍔 Морган Сперлок помер у віці 53 роки від ускладнень після раку. це сталося через 20 років після експерименту і звʼязок ніяк не доведений, але who knows 🙃