Кадри розстріляних мирних жителів були зроблені в селі Кореневе, Курська область. Кремлівські ЗМІ стверджують, що фото зроблені російськими воєнкорами, а населений пункт був звільнений українською армією на самому початку операції.

Але є нюанс: селище розташоване приблизно за 20 км від кордону і за 50 км від Суджі, де була сконцентрована основна військова міць України. Околиці Кореневого, де були зроблені кадри, ЗСУ майже не контролюють і понині.

@bisovnya

У соціальних медіа, особливо в ТікТок, уже другий рік популяризується іслам. Волею неволею але навіть православні піддаються обману якоїсь міфічної «мусульманської праведності». Гуляє думка, що мусульмани, мовляв, більш ортодоксальні, ніж представники інших релігій, зокрема православ'я.

Деякі йдуть в іслам, інші, не бажаючи зраджувати своїй релігії, створюють потворний симулякр: такий собі ісламо-християнський екуменізм. Від ісламу, варто сказати, дістався тільки візуал і антураж. Так ці нещасні нерідко вдаряються в дохалкідонське ассірійське православ'я, яке, варто сказати, «православ'ям» назвати складно, це скоріше вже «оrthodoxy».

Це виглядає трохи смішно і недоречно, але варто сказати, що це досить небезпечно, адже в такому стані це два кроки до виголошення шахади та іконоборства. Ісламізація зараз відбувається зсередини. Православ'я - дуже гарна релігія, чим більше ми його сповідуємо, тим більше наближаємо до нього людей.

@bisovnya

"Как правило, своих жертв махновцы умерщвляли самым жестоким образом. Им отрубали подбородки, штыками или шашками наносили по десятку ран, распарывали животы, выкалывали глаза, перерезали горла, отрубали пальцы, ноги и головы. Лишь изредка, благодаря счастливому стечению обстоятельств, попавшие в руки бандитов люди оставались живы. В с. Верхопенье (Белгородская область), махновцы убили 6 милиционеров во главе с начальником милиции Алтуниным и делопроизводителем Белецким, также были зарублены народный судья, учитель , красноармейцы и совработники".

На фото добровольці батальйону Київ-2 з махновським прапором, Волноваський район, АТО, зима 2014-15 років.

Дев'ять заповідей залізногвардійця з газети «Basarabia» - першої і найбільш радикальної в плані пропаганди націоналістичних ідей в Молдові.

1. Легіонер ні з ким не вступає в полеміку

2. Легіонер зневажає політичний світ і не спілкується з ним

3. Легіонер сіє добре насіння в чистих душах людей

4. Легіонер кожен момент запитує себе: «Що я зробив для Румунії?»

5. На своїй війні легіонер відзначає грішників для завтрашнього дня

6. Легіонер починає кожне завдання з думкою про Бога і дякує Йому після
досягнення мети

7. Легіонера дисциплінує його власна воля та совість

8. Легіонер боїться лише Бога, гріха і того моменту, коли його фізичні чи духовні сили виведуть його з бою

9. Легіонер любить смерть, тому що його кров послужить цементом для фундаменту легіонерської Румунії

Взято з каналу Last Europa Kiss

@bisovnya

Максим був нашим читачем. Вічная слава і Царство Небесне.

З лекції Ігоря Гаркавенка «Доброволець і Русь» часів АТО

Ви є добровольцями. Вони є найманцями. Серед них є ідейні люди, але їх не так багато, в основному там найманці. Найманець відрізняється від добровольця тим, що в нього є два нюанси, які відсутні в ідеаліста-добровольця. Це перший момент: господар. Другий момент: плата. Їхній господар нам цілком відомий і зрозумілий, це Володимир Володимирович Путін - це людина, яка володіє всіма якостями й особливостями ідеального і прекрасного господаря для своїх псів.

Коли ви протистоїте псу, ви маєте усвідомлювати, що ви цілком повинні володіти екзистенцією, змістом вовка. Коли повстанець, доброволець, вовк, бере в полон найманця, його цікавить тільки одне: його мобільний телефон, записна книжка, позивний, рація, хто ним керує і з якою метою він сюди прибув. Але якщо одного разу пси беруть у полон вовка, то їм нічого іншого не лишається окрім суто тактичних завдань, як справді вирвати в нього серце. Бо коли до них у полон потрапляє наша людина - у них відбувається розрив шаблону, особливо якщо вона поводиться мужньо. Тому що вони зі своїми світоглядними установками намагаються знайти в нього в тилу господаря. Вони його не знаходять. Порошенко (тоді ще чинний) за всіма ознаками не схожий на господаря, всі інші - теж. Вони намагаються виявити плату і дізнаються що ця людина нічого не отримує. І тоді їм нічого не залишається, окрім як поставити запитання... Ну, багато хто з вас застав СРСР, і хто бачив фільм «Електронік», там був такий момент: «Уррі, де у нього кнопка?». Там Електронік був, робот, створений технічним чином, і вони намагалися знайти в нього кнопку. Ось цим самим питанням задаються пси, коли до них у полон потрапляє вовк: де в нього кнопка, де його центр управління? Тому нічого іншого як вирвати його серце, бо саме там знаходиться його плата і господар, їм не залишається.

@bisovnya

29 серпня Православна церква відзначає перенесення Нерукотворного образу Ісуса Христа з Едесси до Константинополя, також відоме як Горіховий, Полотняний або Третій Спас. Свято нагадує про чудесний відбиток лику Христа на полотні, який зцілив царя Едесси Авгаря. Пізніше образ був перенесений до Константинополя 944 року і став символом захисту.

У народних традиціях Третій Спас називають Горіховим через збір лісових горіхів і Хлібним через випічку з борошна нового врожаю. Збереглися прикмети: горіхи освячують, готують із ними випічку, а за погодою і журавлями судять про зиму.

У православ'ї Нерукотворний Спас шанується понад десять століть і вважається символом захисту, особливо у воїнів. Прапори з образом супроводжували руських воїнів у боях, ікони з ликом Христа на білому полотні, що його утримують ангели, залишаються одними з найпоширеніших і найшанованіших.

@bisovnya

Став лайк якщо чекаєш православної революції в Україні

Або якщо чекаєш православної революції в Україні

Радуйся, Царице Небесная

Сьогодні вшановується чудотворний образ небесної цариці України Пресвятої Богородиці. Як відомо, є тільки чотири місця на Землі, які Пресвята Богородиця взяла під особливе Своє заступництво. Одним із них є митрополія Святої Русі - Золотоверхий Київ.

Богородиця завжди була надшанованою в Україні. Перший собор на Русі, зведений у Києві в 991-996 роках, був освячений на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Іконографія коронації з'явилася в українському мистецтві в XVII столітті. Свенська (Печерська) ікона Божої Матері, написана преподобним Аліпієм.

Образ Богородиці найдовгоживучіший. Він розвивався починаючи з Козацької Покрови, закінчуючи Богородицею «УНСОвською» і Богородицею «Русь Воскресаючої». Але завжди вона фігурувала як головна покровительця України та українців у всіх віках. Образ «Всецариці», між тим, має чудотворні властивості в допомозі зцілення раку. І за останніми новинами, напередодні цього дня, людство стоїть на порозі перемоги над цією хвор'ю.

@bisovnya

Невелике пророцтво щодо нашого ворога

У численних постах ми вже розкривали тему релігійного аспекту Московщини та чорну магію Кремля. Православ'я (та інші конфесії) там під забороною. Те, що ми називаємо РПЦ, експлуатують фактор втрати населення живого зв'язку з християнською вірою після десятка років держ.атеїзму і занепаду церкви. Грубо кажучи, у Московщині ніхто вже не пам'ятає, що таке православ'я. На цьому і вивозять гундяївці, називаючи християнством усе, що так чи інакше стосується путінської пропаганди.

Православ'я в Московщині мертве. Зате живе і процвітає іслам. І це проблема невимовної важливості для путінського режиму. Магомедянство - ворог путінізму. Дуже багато в чому вони схожі, а тому і конкурують. Не дарма в Кремлі все частіше з'являються божевільні заборони, що стосуються ісламу. І по інший бік кадирівці анонсують створення якихось потворних кадаврів на кшталт «Ісусової армії», що, мовляв, повинно об'єднати «православних» і мусульман.

Культ Магомеда, маючи атрибути культу Путіна, все ж претендують на божественну природу. Це вирішальний фактор в ісламізації магогитян. Путінізм як такий це абсолютно хтонічний культ смерті, але магомедянство так чи інакше - християнство, хоч і вкрай екзотичне, прямо кажучи єретичне.

Ймовірно, якщо іслам не повністю переможе в Московщині, то методом синкретизму породить щось таке, що матиме атрибути раніше небаченого жаху. Ми бачимо що партнери Кремля - спрош і поруч богоборці та ісламісти. Але їх не об'єднує нічого крім хтонічної природи. Ймовірно, для кращої співдружності, наприкінці часів, вони відкинуть усе крім цього аспекту їхньої ідеології.

Мусульмани, богоборці, язичники - всі об'єднаються навколо спільної ідеї абсолютної злократії. Ми вже бачимо перші спроби цього, далі більше. Крім іншого, ісламська діаспора сильно впливає на настрої, політичні та релігійні уподобання в Європі. Але ж там є і наша діаспора. Європейці із зачаруванням дивляться на православ'я, залишки їхньої християнської моралі, знищеної католицтвом, часто не дають їм змоги вимовити шахаду. Але іноді і це їм здається кращим за ту політику лібералізму, яка у них є.

Ви будете в реальному часі спостерігати все про що тут сказано. Але чи будете ви робити спроби впливати на хід подій? Ми стоїмо на порозі колосальних змін у світі, від нас потребується титанічно багато. Найменше, що ви можете зробити, - підтримувати наш журнал. Ми направлятимемо вас. Важливо допомагати фінансово нашим воїнам (збір у закрепі). Ви не захочете жити у світі, який нагряне, якщо ми програємо. Боротьба триває.

@bisovnya

Італійський письменник Умберто Еко бачив своє століття як реакцію на епоху Нового часу, коли відмова від Бога, натхненна філософією Ніцше, стала прапором прогресистів і революціонерів. Ця відмова призвела до глибоких криз і потрясінь, включно зі світовими війнами і тоталітарними режимами, такими як комунізм і нацизм, які прагнули створити «новий світ» без Бога. Модерністи вірили в науку і людський розум, витісняючи релігію з суспільного життя і вважаючи її непотрібним пережитком минулого.

Поступово релігія втратила своє значення в очах «освіченого» суспільства, поступившись місцем ідеологіям, які стали новими системами віровчень. Ідеології, обмежені за своєю природою, захопили уми, закликаючи відмовитися від релігійних переконань і моральних норм. У підсумку людство зіткнулося з катастрофами: війнами, революціями, тероризмом і репресіями, що наочно показало, як світ «зумів» жити без Бога.

Після Другої світової війни, налякане жахіттями, людство спробувало переосмислити себе, але вже було виховано не одне покоління людей, для яких релігія була лише «батьківською традицією». Поступово зародилася епоха постмодерну, в якій безбожжя проникло на культурний і соціальний рівні. Постмодерн характеризувався божевільною еклектикою та змішанням форм, а релігійні цінності замінювалися іронією та абсурдом. Людина перестала чути Бога і втратила ціннісні орієнтири, загрузнувши в матеріальному і поверхневому. Це спричинило глибоку кризу особистості, бо душа продовжувала конфліктувати з мирським розумом, зомбованим гріхом.

На рубежі тисячоліть з'явилася нова культурна епоха - метамодерн. Православні теоретики трактують її як повернення до пошуку Бога і вічних цінностей, звернення до православної філософської традиції, де релігія сприймається як останній крок перед вічністю. На відміну від постмодерністської безглуздості та відмови від Бога, метамодерн прагне до з'єднання з Ним, до духовних пошуків і відновлення втраченого зв'язку. Він пропонує людині мету - рух до недосяжного Царства Небесного, що докорінно протилежне культурі постмодерну.

Метамодерн розширює горизонти особистості, спрямовує її до вічності, визнаючи необхідність повернення до духовних витоків. Ця епоха ставить перед собою завдання примирити вічні християнські цінності з реальністю, що існує, відповідаючи на кризу особистості постмодерніста, який загруз у цинізмі та відчуженні. Відновлюється інтерес до віри, до духовних пошуків, коли людина визнає: «Я не можу без Бога, Він потрібен мені як повітря».

@bisovnya

На ґрунті мовних розбіжностей серед пастви, публікуємо вирізки з праці православного протоієрея тогочасної Кам'янець-Подільської Губернії Грекулевича Василя, що видана в Петрограді в 1852 році під назвою «Бесіди Катехичні».

Усе це ми робимо з умислом наочно показати те, що священнослужителі навіть два століття, навіть будучи частиною РПЦ, не соромилися у вживанні української мови. А ще просимо звернути увагу на використання літери Ѣ.

@bisovnya

В цей день, 1985 року помер великий український поет, літературознавець та правозахисник Василь Стус

Великий син індустріальної України, великий поет, великий свободолюбець. Тоді як і зараз таких людей не шкодує державний режим. Тим закономірніше, що відповідальний за смерть Стуса лише нещодавно перестав бути народним депутатом Верховної Ради.

***

Господи, гніву пречистого
благаю — не май за зле.
Де не стоятиму — вистою.
Спасибі за те, що мале

@bisovnya

Нашим поплічникам із братства «Рутенія», які проходять службу в збройних силах, потрібна наша підтримка

Йдеться про воїнів із позивними «Легат» та «Гетьманець», котрі несуть службу у 102 Бригаді ТрО та 30 ОМБр ім. Острозького відповідно.

Гроші потрібні на амуніцію та інструменти для лагодження службового транспорту. І прошу не зупинятися в пожертвах навіть тоді, коли збір набере потрібну суму, адже військові нерідко соромляться і більшість витрат беруть покривають самі.

Мета збору: 10.000 грн

Реквізити

Банку: https://send.monobank.ua/jar/4j3R4q2U18

Карта: 5375411220897842

Просимо всіх вчинити благочинно і підтримати воїнів у міру своїх можливостей.

@bisovnya