Привіт. Сьогодні я приніс тобі важливий анонс.
Презентувавши книжку «Наприкінці світла» у низці українських міст, я нарешті готую презентацію у рідному місті — у Львові.
Львівська презентація стане особливою — в її рамках буде запрезентовано і паперове видання книжки, і її аудіоверсію, що вийде у аудіовидавництві Audiostories та буде доступною у застосунку видавництва.
Також готую новий перформанс спеціально для домашньої презентації — «Відображення голосу». В його центрі будуть вже звичні для моїх перформансів теми — поетичний голос автора і голос літературних поколінь, які переплітаються воєдино, а також світло й контури, які воно оприявнює, і темрява, що є найкращим тлом для всякого голосу.
Модеруватиме презентацію книжки «Наприкінці світла» Юрко Прохасько — літературознавець, публіцист та перекладач.
🔦 Коли: 4 липня о 19:00
🔦 Де: гастропаб Довгі Бурхливі Оплески на Січових Стрільців, 3
🔦 Вхід вільний
Приходь. Буду радий тебе бачити. Тим паче, часи такі, що складно сказати, коли і де ще зможемо побачитись.
Подія у ФБ тут
Книжка тут
Презентувавши книжку «Наприкінці світла» у низці українських міст, я нарешті готую презентацію у рідному місті — у Львові.
Львівська презентація стане особливою — в її рамках буде запрезентовано і паперове видання книжки, і її аудіоверсію, що вийде у аудіовидавництві Audiostories та буде доступною у застосунку видавництва.
Також готую новий перформанс спеціально для домашньої презентації — «Відображення голосу». В його центрі будуть вже звичні для моїх перформансів теми — поетичний голос автора і голос літературних поколінь, які переплітаються воєдино, а також світло й контури, які воно оприявнює, і темрява, що є найкращим тлом для всякого голосу.
Модеруватиме презентацію книжки «Наприкінці світла» Юрко Прохасько — літературознавець, публіцист та перекладач.
🔦 Коли: 4 липня о 19:00
🔦 Де: гастропаб Довгі Бурхливі Оплески на Січових Стрільців, 3
🔦 Вхід вільний
Приходь. Буду радий тебе бачити. Тим паче, часи такі, що складно сказати, коли і де ще зможемо побачитись.
Подія у ФБ тут
Книжка тут
🎧 Моя книжка віршів «Наприкінці світла» відтепер доступна як аудіобук!
Усі вірші начитані мною. Передмову начитав її автор — Остап Сливинський. Обкладинка, як і в паперового видання, від Тараса Гайди. Запис і всі дотичні процеси — Володимир Ольшанський / Audiostories.
📌 Книжка доступна у застосунку Audiostories за покликанням: https://li.sten.to/kuzyk_poetry
#аудіо_без_нічого
Усі вірші начитані мною. Передмову начитав її автор — Остап Сливинський. Обкладинка, як і в паперового видання, від Тараса Гайди. Запис і всі дотичні процеси — Володимир Ольшанський / Audiostories.
📌 Книжка доступна у застосунку Audiostories за покликанням: https://li.sten.to/kuzyk_poetry
#аудіо_без_нічого
li.sten.to
Аудіореліз збірки віршів Ростислава Кузика "Наприкінці світла"
Аудіореліз збірки віршів Ростислава Кузика "Наприкінці світла" Links. Available on all popular platforms.
▫️ «Поезія, про яку сьогодні буде йтися, є така добра, і вона мене так переконала, що я вирішив спробувати говорити про поезію, навіть не вміючи цього робити», — Юрко Прохасько.
4 липня у Львові відбулась презентація моєї аудіокнижки «Наприкінці світла». А в рамках цієї події ми з Юрком Прохаськом, який модерував вечір, мали добру повільну розмову про поезію й поетичні досвіди, мову і виходи поза її межі, про виловлювання невловимого у темряві й світлі, про самі межі, виходи поза них, позамежжя меж і ще багато чого іншого.
А відтак приніс тобі запис цієї розмови навздогін аудіокнижці.
▪️ Слухай тут: https://li.sten.to/kuzyk_prohasko_talk
4 липня у Львові відбулась презентація моєї аудіокнижки «Наприкінці світла». А в рамках цієї події ми з Юрком Прохаськом, який модерував вечір, мали добру повільну розмову про поезію й поетичні досвіди, мову і виходи поза її межі, про виловлювання невловимого у темряві й світлі, про самі межі, виходи поза них, позамежжя меж і ще багато чого іншого.
А відтак приніс тобі запис цієї розмови навздогін аудіокнижці.
▪️ Слухай тут: https://li.sten.to/kuzyk_prohasko_talk
🔥 Якщо будеш на цьогорічному «Файному місті» — приходь до мене на презентацію «Наприкінці світла».
Трохи поговоримо з Юрком Матевощуком, трохи почитаю.
2 серпня, 16:00, Амфітеатр.
#анонси_без_нічого
Трохи поговоримо з Юрком Матевощуком, трохи почитаю.
2 серпня, 16:00, Амфітеатр.
#анонси_без_нічого
(перед)чуття осені
У прочинене вікно несміливо вповзає дощовий ранок. Початок серпня. Літа немає. Є лише вологе, затаєне передчуття осені.
Перші ознаки вже давно тут. І тепер вони очевидні. Простір довкола повільно бронзовіє. Зелене буяння життя, уся ця антоничівщина, потрохи згасає. Дощі байдужіють. У пташиних голосах зростає тривога. І лише настояне вечірнє світло торкається шкіри невимовним, ще не забутим теплом. Це світло дозріє у вересні, коли відігріватиме нас від перших туманних світанків.
Та літо ще повернеться. Рум'яне, спрагле, достигле. Із запахом яблук і жита. Але вже буде не так. Голоси громів захрипнуть. Ріки сповільняться, вслухаючись у рухи темних риб'ячих зграй, які ще якийсь час будуть метушитись. Аж поки не зрозуміють, що трапилось.
Світ потроху сутулиться. Тьмяніє, мов старе золото. Завтра і післязавтра ще будуть сліпучі ранки й розігріті дні. Сонце здійматиметься високо, як завжди. Для більшості з нас нічого не змінилось. Поки.
І лише сонце, що виповзло на верхівку неба, бачитиме, як за горизонтом проявляються ледь помітні контури осені, що різкішатимуть з кожним днем. Чутиме напівпримарний і далекий крик журавлів. Знатиме про тумани, дощі та морок, готові прийняти його у свої обійми.
Так, спершу його, а потім всіх нас.
2021
У прочинене вікно несміливо вповзає дощовий ранок. Початок серпня. Літа немає. Є лише вологе, затаєне передчуття осені.
Перші ознаки вже давно тут. І тепер вони очевидні. Простір довкола повільно бронзовіє. Зелене буяння життя, уся ця антоничівщина, потрохи згасає. Дощі байдужіють. У пташиних голосах зростає тривога. І лише настояне вечірнє світло торкається шкіри невимовним, ще не забутим теплом. Це світло дозріє у вересні, коли відігріватиме нас від перших туманних світанків.
Та літо ще повернеться. Рум'яне, спрагле, достигле. Із запахом яблук і жита. Але вже буде не так. Голоси громів захрипнуть. Ріки сповільняться, вслухаючись у рухи темних риб'ячих зграй, які ще якийсь час будуть метушитись. Аж поки не зрозуміють, що трапилось.
Світ потроху сутулиться. Тьмяніє, мов старе золото. Завтра і післязавтра ще будуть сліпучі ранки й розігріті дні. Сонце здійматиметься високо, як завжди. Для більшості з нас нічого не змінилось. Поки.
І лише сонце, що виповзло на верхівку неба, бачитиме, як за горизонтом проявляються ледь помітні контури осені, що різкішатимуть з кожним днем. Чутиме напівпримарний і далекий крик журавлів. Знатиме про тумани, дощі та морок, готові прийняти його у свої обійми.
Так, спершу його, а потім всіх нас.
2021
Я боюся пустих ваз…
Я боюся пустих ваз,
флаконів,
келихів.
Боюся пустих стін,
пустих слів,
пустих років, днів, годин,
і пустих крісел,
ще й розхитаних…
Також боюся.
Пустим
може бути лише поле
– бо наповнене вітром
і моє тіло…
Ельжбета Ольшевська-Шиллінґ
/ Невелика добірка поезій Ельжбети Ольшевської-Шиллінґ, польської літераторки, журналістки та історикині, доступна на Посестрах у моїх перекладах.
Заходь почитати: https://posestry.eu/avtor/elzhbeta-olshevska-shylling
#переклади_без_нічого
Я боюся пустих ваз,
флаконів,
келихів.
Боюся пустих стін,
пустих слів,
пустих років, днів, годин,
і пустих крісел,
ще й розхитаних…
Також боюся.
Пустим
може бути лише поле
– бо наповнене вітром
і моє тіло…
Ельжбета Ольшевська-Шиллінґ
/ Невелика добірка поезій Ельжбети Ольшевської-Шиллінґ, польської літераторки, журналістки та історикині, доступна на Посестрах у моїх перекладах.
Заходь почитати: https://posestry.eu/avtor/elzhbeta-olshevska-shylling
#переклади_без_нічого
posestry.eu
Ельжбета Ольшевська-Шиллінґ | Посестри. Українська та польська лiтература
Польська літераторка, журналістка, історикиня, походить із Любліна. Авторка близько двох десятків прозових книжок.
прощання
нам ніч
обличчя забира
нам ніч
замешкує у тілі
розростається
довкруж імла
зникають
силуети
риси
тіні
вже доторки
нечутні й несуттєві
вже руки
не торкнуться рук
вже нас несуть
несуть безсило
сльозою скроплюючи
брук
і порушено
мовчання дзвону
й розвивається
на вітрі жаль
ще повертатися
комусь самому
у помешкання
пусту печаль
...і зібрано уже
колекцію облич
помалу ніч
завершила роботу
як засумуєш
тихо нас поклич
ми усміхнемося
тобі із фото
26.08-01.09.024
#поезії_без_нічого
нам ніч
обличчя забира
нам ніч
замешкує у тілі
розростається
довкруж імла
зникають
силуети
риси
тіні
вже доторки
нечутні й несуттєві
вже руки
не торкнуться рук
вже нас несуть
несуть безсило
сльозою скроплюючи
брук
і порушено
мовчання дзвону
й розвивається
на вітрі жаль
ще повертатися
комусь самому
у помешкання
пусту печаль
...і зібрано уже
колекцію облич
помалу ніч
завершила роботу
як засумуєш
тихо нас поклич
ми усміхнемося
тобі із фото
26.08-01.09.024
#поезії_без_нічого
🌧 Привіт. Прийшов запросити тебе на події в рамках XXXI Lviv Book Forum, в яких братиму участь.
▪️ Перша — це подія від «Грані», яка називається «Три кроки назустріч».
Разом з Анною Зотовою та Юрком Завадським будемо презентувати нові переклади, що вийшли у поетичній серії видавництва «Крок»: «112» Емілії Конверської, яку переклала Анна Зотова; «Параноя Бібоп» Аґати Пувальської, яку переклав Юрій Завадський і «(входження в ліс)» Пауліни Підзік, яку переклав я. Поговоримо про переклади і почитаємо поезій.
📌 Коли: 4 жовтня о 15:00
📌 Де: America House Lviv (вул. Академіка Гнатюка, 2 / другий поверх)
▪️ Друга подія — традиційна форумна Ніч поезії та музики.
Матиму радість розділити сцену з топовими українськими поетами й поетками: Катериною Міхаліциною, Яриною Чорногуз, Іриною Цілик, Іриною Шуваловою, Юлією Мусаковською, Галиною Крук та Остапом Сливинським.
📌 Коли: 5 жовтня о 19:30
📌 Де: Нижній Зал у Театрі Ляльок (пл. Данила Галицького, 1)
Приходь — буду радий тебе бачити 🖤
#анонси_без_нічого
▪️ Перша — це подія від «Грані», яка називається «Три кроки назустріч».
Разом з Анною Зотовою та Юрком Завадським будемо презентувати нові переклади, що вийшли у поетичній серії видавництва «Крок»: «112» Емілії Конверської, яку переклала Анна Зотова; «Параноя Бібоп» Аґати Пувальської, яку переклав Юрій Завадський і «(входження в ліс)» Пауліни Підзік, яку переклав я. Поговоримо про переклади і почитаємо поезій.
📌 Коли: 4 жовтня о 15:00
📌 Де: America House Lviv (вул. Академіка Гнатюка, 2 / другий поверх)
▪️ Друга подія — традиційна форумна Ніч поезії та музики.
Матиму радість розділити сцену з топовими українськими поетами й поетками: Катериною Міхаліциною, Яриною Чорногуз, Іриною Цілик, Іриною Шуваловою, Юлією Мусаковською, Галиною Крук та Остапом Сливинським.
📌 Коли: 5 жовтня о 19:30
📌 Де: Нижній Зал у Театрі Ляльок (пл. Данила Галицького, 1)
Приходь — буду радий тебе бачити 🖤
#анонси_без_нічого
×××
І
щоночі
з неба віє
смертельний вітер
щоночі
іскряться
понад хмарами
не зорепади
а крилаті ракети
і здіймаються в димах огні
і здіймаються в огнях дими
і дахів колосся іржаве
зотнуте спада
на поснулі тіла
і вже темінь
світліша від дня
у загравах пожеж
а день од теміні чорніший —
у кіптяві і крові
ІІ
щоночі
з неба віє
смертельний вітер
а вранці
комунальники
збирають уламки
чиїхось життів
і хвилина мовчання
триває
роками
серпень-жовтень 024
#поезії_без_нічого
І
щоночі
з неба віє
смертельний вітер
щоночі
іскряться
понад хмарами
не зорепади
а крилаті ракети
і здіймаються в димах огні
і здіймаються в огнях дими
і дахів колосся іржаве
зотнуте спада
на поснулі тіла
і вже темінь
світліша від дня
у загравах пожеж
а день од теміні чорніший —
у кіптяві і крові
ІІ
щоночі
з неба віє
смертельний вітер
а вранці
комунальники
збирають уламки
чиїхось життів
і хвилина мовчання
триває
роками
серпень-жовтень 024
#поезії_без_нічого
🌘 «Збірка Ростислава Кузика не так універсальна, як всеохопна, — адже окреслює якраз-таки загальнолюдські універсалії: старіння життя, вмирання (саме вмирання, а не просто смерть), циклічність лінійності, розпадання й розчинення», — пише Ілля Рудійко у рецензії на «Наприкінці світла», яка вийшла на «Сенсорі».
Ця рецензія добирається до самого осердя книжки — автору вдалося відчитати у поезіях з «Наприкінці світла» те найглибше, що у них закладено. Дійти до найдальших закутків книжки, в яких царює темрява, але водночас — зароджується світло.
📌 Повна рецензія тут
#публікації_без_нічого
Ця рецензія добирається до самого осердя книжки — автору вдалося відчитати у поезіях з «Наприкінці світла» те найглибше, що у них закладено. Дійти до найдальших закутків книжки, в яких царює темрява, але водночас — зароджується світло.
📌 Повна рецензія тут
#публікації_без_нічого
Сенсор
Пишучи на грані темряви: рецензія на поетичну збірку «Наприкінці світла» Ростислава Кузика
Нова поетична збірка Ростислава Кузика від видавництва «Сумна вівця», світло, пітьма і зв’язок із Витісненим поколінням
🌨 Запрошую тебе на «Живу бібліотеку», що реалізується в рамках цьогорічного Мандрівного Docudays UA. Разом з Юлею Нагорною поговоримо в Мистецькій Бібліотеці про літературу, культуру та кіно.
«Жива бібліотека» правозахисної програми RIGHTS NOW! розвиває центральну тему 21 Мандрівного фестивалю Docudays UA і відкриється для своїх відвідувачів та відвідувачок в оновленому форматі. Замість індивідуальних «читань» (знайомств і розмов з «живими книгами») відбуваються публічні модеровані розмови, де «книгами» стають люди, об’єднані досвідом боротьби за збереження та відновлення нашої національної ідентичності.
📌 Коли: 17 листопада, о 18:00
📌 Де: Мистецька Бібліотека на Шота Руставелі, 8
📌 Вхід вільний
Подія у ФБ
#анонси_без_нічого
«Жива бібліотека» правозахисної програми RIGHTS NOW! розвиває центральну тему 21 Мандрівного фестивалю Docudays UA і відкриється для своїх відвідувачів та відвідувачок в оновленому форматі. Замість індивідуальних «читань» (знайомств і розмов з «живими книгами») відбуваються публічні модеровані розмови, де «книгами» стають люди, об’єднані досвідом боротьби за збереження та відновлення нашої національної ідентичності.
📌 Коли: 17 листопада, о 18:00
📌 Де: Мистецька Бібліотека на Шота Руставелі, 8
📌 Вхід вільний
Подія у ФБ
#анонси_без_нічого
голод
мати хліб спекла
й поставила на стіл
ріже
і земля сиплеться
ріже
і корінці ламаються
ріже
і листя сухе потріскує
а діти сидять
довкола столу
роззявивши роти
діти сидять
і дивляться
як каганець
просвічує їхні
кволі тіла
а мати все ріже
ріже і ріже хліб
з якого сиплеться земля
ось тобі синку
ось тобі доню
беріть беріть побільше
стане на всіх
кожному з нас
вистачить
на маленьку
могилку
#поезії_без_нічого
мати хліб спекла
й поставила на стіл
ріже
і земля сиплеться
ріже
і корінці ламаються
ріже
і листя сухе потріскує
а діти сидять
довкола столу
роззявивши роти
діти сидять
і дивляться
як каганець
просвічує їхні
кволі тіла
а мати все ріже
ріже і ріже хліб
з якого сиплеться земля
ось тобі синку
ось тобі доню
беріть беріть побільше
стане на всіх
кожному з нас
вистачить
на маленьку
могилку
#поезії_без_нічого
ГУ: Сперечатися сенсу немає: різні досвіди і більше того, різна мова, щоби ці досвіди описувати. Втім, питання поезії — це не питання досвідів, як на мене, а якраз питання мови. Погодишся?
РК: Для поезії мова — інструмент, а досвід — матеріал.
ГУ: А де тут переживання досвіду тоді?
РК: Переживання досвіду — це те, з якою силою ти працюєш інструментом з матеріалом. Власне сила.
/ Нещодавно для блоґу «Книголенду» розповів Ганні Улюрі про досвіди писання й неписання, про проєкти, книжку «Наприкінці світла» і трохи про особисте.
🌨 Читай наше інтерв’ю тут 🌨
#публікації_без_нічого
РК: Для поезії мова — інструмент, а досвід — матеріал.
ГУ: А де тут переживання досвіду тоді?
РК: Переживання досвіду — це те, з якою силою ти працюєш інструментом з матеріалом. Власне сила.
/ Нещодавно для блоґу «Книголенду» розповів Ганні Улюрі про досвіди писання й неписання, про проєкти, книжку «Наприкінці світла» і трохи про особисте.
🌨 Читай наше інтерв’ю тут 🌨
#публікації_без_нічого
Книголенд
Ростислав Кузик: «Коли не можеш писати і коли не можеш не писати — це два різні страждання»
редукція
тепер
пізнати в дзеркалі
себе несила —
щоразу
постає навпроти
хтось чужий
із оком гострим
ніби серп
тепер
стільки мариться
пливких облич
аж тонкими
тріщинами вкривається
чоло:
які із них ще тут
а які вже там
і де твоє
посеред них
на світанні
не розплющити очей —
набрякає в них доспіле скло
і покрива зіниці не більмо
а тьмяне срібло
ні не впізнати нам
усіх облич примарних —
тепер
очі наші
лише для сліз
круглих і гострих
немов серпи
8-10.01.025
#поезії_без_нічого
тепер
пізнати в дзеркалі
себе несила —
щоразу
постає навпроти
хтось чужий
із оком гострим
ніби серп
тепер
стільки мариться
пливких облич
аж тонкими
тріщинами вкривається
чоло:
які із них ще тут
а які вже там
і де твоє
посеред них
на світанні
не розплющити очей —
набрякає в них доспіле скло
і покрива зіниці не більмо
а тьмяне срібло
ні не впізнати нам
усіх облич примарних —
тепер
очі наші
лише для сліз
круглих і гострих
немов серпи
8-10.01.025
#поезії_без_нічого
×××
обличчя вивчене
як стара затерта мапа
схилитися й накреслити
любові останній маршрут:
поглядом погладити
вигини запалих щік
і вії похитнути —
подихом
та лише губами
торкнутися
холодного чола
і відпустити —
в путь із якої
немає вороття
23-27.01.025
#поезії_без_нічого
обличчя вивчене
як стара затерта мапа
схилитися й накреслити
любові останній маршрут:
поглядом погладити
вигини запалих щік
і вії похитнути —
подихом
та лише губами
торкнутися
холодного чола
і відпустити —
в путь із якої
немає вороття
23-27.01.025
#поезії_без_нічого
Forwarded from Грань
🔥 В суботу, 8 лютого, разом з Мистецькою Бібліотекою звемо тебе на поетичні читання біля п’єца. Це традиційна зимова подія, яку ми проводимо спільно з МБ.
«Поезія біля п’єца» — це поетичні читання без концептуальних нашарувань: лише ті, хто читає і ті, хто слухає. І потріскування вогню в печі на тлі.
Участь у події візьмуть:
Заза Пауалішвілі — лауреат літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» за збірку поезій «Реґіна Ольсен» (2015). Учасник українських та міжнародних літературних фестивалів, співорганізатор та ідеолог літературних заходів. Публікувався в українських і зарубіжних антологіях та періодиці. Стипендіат PEN Ukraine (2023), учасник BAZHAN residency (2024). Живе та працює в Києві.
Вікторія Краснікова — поетка, яка у 2023 стрімко увійшла до київської поетичної тусовки. Переможниця кількох Перших кав у «Купідоні». Готує до видання дебютну збірку. Навчається у Варшаві.
Максим Христенко — культуролог, поет, письменник. Спеціалізується на сходознавчих студіях (чайна культура, японістика). Має публікації в журналі «Легіт», співорганізатор літературних подій в Нижньому залі.
Ростислав Кузик — поет, перекладач і перформер. Автор двох поетичних книжок і чотирьох аудіопоетичних альбомів. Окремі вірші перекладено англійською, польською, французькою, хорватською та на іврит.
🎤 Також буде вільний мікрофон. Зголоситись до участі можна тут.
👉 8 лютого, 17:00. Мистецька Бібліотека на Шота Руставелі. 8 (синя брама, перший поверх). Вхід вільний, free donate на потреби війська вітається.
«Поезія біля п’єца» — це поетичні читання без концептуальних нашарувань: лише ті, хто читає і ті, хто слухає. І потріскування вогню в печі на тлі.
Участь у події візьмуть:
Заза Пауалішвілі — лауреат літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» за збірку поезій «Реґіна Ольсен» (2015). Учасник українських та міжнародних літературних фестивалів, співорганізатор та ідеолог літературних заходів. Публікувався в українських і зарубіжних антологіях та періодиці. Стипендіат PEN Ukraine (2023), учасник BAZHAN residency (2024). Живе та працює в Києві.
Вікторія Краснікова — поетка, яка у 2023 стрімко увійшла до київської поетичної тусовки. Переможниця кількох Перших кав у «Купідоні». Готує до видання дебютну збірку. Навчається у Варшаві.
Максим Христенко — культуролог, поет, письменник. Спеціалізується на сходознавчих студіях (чайна культура, японістика). Має публікації в журналі «Легіт», співорганізатор літературних подій в Нижньому залі.
Ростислав Кузик — поет, перекладач і перформер. Автор двох поетичних книжок і чотирьох аудіопоетичних альбомів. Окремі вірші перекладено англійською, польською, французькою, хорватською та на іврит.
🎤 Також буде вільний мікрофон. Зголоситись до участі можна тут.
👉 8 лютого, 17:00. Мистецька Бібліотека на Шота Руставелі. 8 (синя брама, перший поверх). Вхід вільний, free donate на потреби війська вітається.
опівнічна пісня
у опівнічний тьмяний час
зводимо до неба
наші спіщанілі очі
сяє понад містом
не попелястий місяць
і не колапсуюча зоря
— це вони це вони
встромили нам у небозвід
білі фосфорні дощі
у опівнічний тьмяний час
промокли ми з тобою
не до нитки а до рани
і тіні наші зайнялись
як бензинові плями на асфальті
у опівнічний тьмяний час
марніє ніч: наростає полум'я
і скляніють наші спіщанілі очі
чи побачимо ще ними
як дими згасають
поміж скверів та кварталів?
чи побачимо іще
як зростає із золи
загартоване залізо
для їхніх кволих тіл?
26.01–08.02.025
#поезії_без_нічого
у опівнічний тьмяний час
зводимо до неба
наші спіщанілі очі
сяє понад містом
не попелястий місяць
і не колапсуюча зоря
— це вони це вони
встромили нам у небозвід
білі фосфорні дощі
у опівнічний тьмяний час
промокли ми з тобою
не до нитки а до рани
і тіні наші зайнялись
як бензинові плями на асфальті
у опівнічний тьмяний час
марніє ніч: наростає полум'я
і скляніють наші спіщанілі очі
чи побачимо ще ними
як дими згасають
поміж скверів та кварталів?
чи побачимо іще
як зростає із золи
загартоване залізо
для їхніх кволих тіл?
26.01–08.02.025
#поезії_без_нічого
«Я часто думаю про те, як поезія стає способом осмислення світу»
Поезія як оптика. Поезія як спосіб спостереження. Як спосіб думання, осмислення, усвідомлення. Поезія як метод. Я часто про це думаю, так.
Трохи рідше — говорю про це. Ось як того разу — в листопаді 2024-го на події «Живої бібліотеки», що відбувалась в рамках мандрівного Docudays UA.
Ще говорилося про писання, трансформації стилю і переклади, було дві слові про Жадана і Воячека, про бібліотеки й поповнення ресурсів. Модерувала розмову Юлія Нагорна.
🗝 Прочитати її можна ось тут
#публікації_без_нічого
Поезія як оптика. Поезія як спосіб спостереження. Як спосіб думання, осмислення, усвідомлення. Поезія як метод. Я часто про це думаю, так.
Трохи рідше — говорю про це. Ось як того разу — в листопаді 2024-го на події «Живої бібліотеки», що відбувалась в рамках мандрівного Docudays UA.
Ще говорилося про писання, трансформації стилю і переклади, було дві слові про Жадана і Воячека, про бібліотеки й поповнення ресурсів. Модерувала розмову Юлія Нагорна.
🗝 Прочитати її можна ось тут
#публікації_без_нічого