Клінт Іствуд в свої 94 (!!) досі знімає кіно. Це головне, що вам треба прийняти в цій нотатці)..

І хоча «присяжний» видався мені одним із найслабших фільмів діда останніх років двадцяти, уваги він вартий. Хай і летить «галопом по європах» і ти не вельми встигаєш за цим начеб і емоційним схематизмом в реальну емпатію.

По факту, маємо старомодну юридичну драму про недосконалість судової системи в штатах й інституту присяжних. Один із присяжних, герой Ніколаса Голта, під час засідань починає підозрювати, що людина, якій збираються присудити довічне - невинна. Не виключено, що винен саме він…

А ще в фільмі є Тоні Коллетт (завжди топ!), Зої Дойч, Кіфер Сазерленд, Джонатан К. Сіммонс й притчева подачею ідея про те, що все потаємне рано чи пізно стає явним.

Можна!

#кіно #драма #клінтіствуд

Побратимчик Тарас Столяр повисів зі Стінгом. Через одне рукостискання знайомий з легендою 😛😎

і стояли дерева німі на осонні.. (с)

Тихої ночі ✨

Marc Cary - Blackanomics

Новий альбом довгожителя фʼюжн сцени Нью Йорка та визнаного в джазовому світі клавішника Марка Кері. Хороша, хоча й трохи душна фонова музика, яку я зазвичай можу слухати валяючись у гарячій ванні. Тихої ночі.

Стрімінги

#марккері #джаз #фюжн

З останнього прочитаного в 2024-му. Цьогоріч читав порівняно мало, але читав. І це вже +

Отже

З емоційного, ірраціонального

За майже двадцять років після виходу «Трохи пітьми» в 2006-му Любко Дереш видає «Погляд Медузи. Маленьку книга пітьми».

Герої нульових виросли, хоча це зовсім інші люди, в країні війна, кожен стався, але далеко не кожен певен, що це саме те.

Від першої сторінки до феєрично бурлескного фіналу не зникає відчуття, що герої Дереша - твоя фейсбучна бульбашка: дяді та тьоті під сорок, зі схожими із твоїми проблемами, досвідами, моральними дилемами. І це дуже робоча форма ефекту присутності читача в історії.

По суті

«Погляд Медузи» - історія компахи друзів юності, яку знову зводить до купи війна, Різдво, блекаути зими 22-23 і багаж минулого. В кожного - свій.

Славко - єдиний з тусовки, хто пішов воювати, і його повернення до цивільного життя після поранення супроводжується для кожного з героїв своєрідним переродженням.

Соломія, яка більше не впізнає Славка, свого коханого, Славко, який більше нічого до неї не відчуває, Лесь, якого гризе відчуття провини, що він не пішов воювати і тепер не знає як підступитися до давнього друга… + Львів під ракетами. Київ. На героїв от-от чекають глибокі метафізичні прозріння, за якими - щось справжнє, потужне, основоположне.

Загалом

«Погляд Медузи» видався мені різдвяною казкою для дорослих, яка - властиво для кросжанровості Любка - не цурається езотерики, мілофогії, гіперболізації, тлумачних вкраплень есеїстики і навіть ситуативних хеппі ендів, але при цьому - є цікавим настроєвим документом своєї епохи.

Можливо, мені дещо бракнуло розмаху, обсягу, аби герої розкрилися глибше, але вирішує тут як краще лише одна людина - автор.

#любкодереш #книги

В Євгенії Кузнєцової новий роман. Через проблеми з друком, першою вийшла електронна версія. Паперова очікується в березні.

#кузнєцова #книги #проза

Max Bien Kahn - Flowers

Листопадова платівка Макса Бʼєна Кана з Нового Орлеану - дорослий, зрілий дядя грає текстоцентричний фольк в дусі творінь Веса Андерсона про неминучість втрати близьких, улюблені вінілові записи, вікову депресуху та філософію вечірніх посиденьок на кухні.

Затишна розповідь про падіння в прірву часу, яке я так гостро переживаю останні місяці.

стрімінги

#альтфольк #індіфольк

в світ війни, що став без сну.. (с)

Друзі з Радіо Сковорода записали колядку на слова Григорія Сковороди.

Tom Misch - Six Songs EP

Нова іпіха від Тома Міша - соул під грамотні гітарки та стильові груви, фірмова читка Лойла Карнера в одному з треків + крапаль чіллового денсу і фанку, - душевна безжура в останні небезжурні дні року.

стрімінги

#томміш #соул

з прийдешнім!

дякую, що були тут цей рік.
і хоча Кеп досі радше контент-щоденник, а не майданчик для спілкування, сподіваюся, щось справді цінне для себе ви тут знаходили.

бажання з приводу нового в більшості з нас, думаю, спільні, тому - будьте щасливими і ефективними.

обіймахи!

з минулорічного, актуального

один з найлипучіших треків минулого року наживо… 🤓

#artemas #альтрок #лайв

Толік Тапольський і Гамлет перфомансують в Харкові 🫡

#лайв #dnb

​​Таки дістався британця Девіда Мітчелла. Почав (ще в грудні) з «Тисячі осеней Якоба де Зута» в красивому виданні «Жоржа» і перекладі Олени Любенко, яку ви можете знати, зокрема, за перекладами Кінга.

Локальних відгуків на роман я не зустрічав, а на пишномовні анотації про одного з кращих романістів сучасності вирішив не вестися)..

Отже

Консервативна Японія на межі 18-19 століть і бухгалтер Якоб де Зут, який прибуває на штучний острів Дедзіма в затоці Нагасакі, аби навести лад у рахунках корумпованої Голландської Ост-Індської компанії і закохується в місцеву акушерку.

(Цікаво, що сам Мітчелл свого часу жив у Японії, де викладав англійську мову, одружився на японці Кейко Йошіді і має з нею двох дітей)

Місцеві традиції та закони, очікувано, кенселять несміливу любов де Зута і Айбагави + кипучий котел політичних інтриг, владних розбірок, англійці, які хочуть захопити Дедзіму і таємничий настоятель монастиря, за стінами якого відбуються стрьомні речі і де зникає кохана де Зута…

Можливо, я почав не з того роману Мітчелла (можливо, варто було дочекатися «хмарного атласу», анонсованого на 2025-ий), але «тисяча осеней» іноді вимагала чималих зусиль, аби рухатися текстом.

(Антологічна) перевантаженість деталями і необовʼязковими героями, сюжетні лінії, які начеб мають розвʼязку, але доцільність їхньої присутності в книзі під питанням, неможливість сфокусуватися на якійсь темі чи конкретних персонажах (той випадок, коли про все і ні про шо)…

А можливо, Мітчелл, просто не мій автор, попри його ерудованість, поетичність прози і авантюрне прагнення охопити все).. Спробую ще.

#девідмітчелл #проза #історія

заінтригували після нинішнього «глобусу». почекаємо 🤓

#кіно #драма

Вкотре переконався, що Еггерс емоційно не мій режисер, яку б красиву (навіть поетичну!) картинку з декораціями і похмуру атмосферу він не вибудовував в своїх фільмах.

А ще мимохіть викупилося, що мені все складніше дивитися мейнстрімні історії з наперед відомим фіналом. Та це не означає, що «Носферату» не вдався.

Тут все ок з готикою, темним еротизмом, напівзогнилим графом Орлоком з майже козацькими вусами і оселедцем, румунськими Карпатами, трагікомічним Віллемом Дефо і саундтреками Керолана, - фільм одною лівою кладе на лопатки провампірське кіно останніх десятиліть.

Але

Субʼєктивно, перепрочитанню Еггерсом класичного сюжету бракує явної новизни + потужної горрор складової, - це робить фільм дещо вторинним, хоча й не позбавляє середньостатистичного юзера цікавого глядацького досвіду.

З другим «гладіатором», до слова, все набагато сумніше, але це вже зовсім інша історія…

#носферату #горрор #еггерс

на скромному, стильному

#twolanes #лайв