ЦЕНТУРІЯ РУБИТЬСЯ НА НОЖАХ У ЖИТОМИРІ

Житомирський осередок Центурії регулярно проводить тренування з ножового бою для молоді організації.

На цих заняттях ти навчишся працювати зі зброєю, загартуєш характер та подолаєш власні слабкості. Кожне тренування — це новий виклик, який ти приймаєш, щоб стати сильнішим та впевненішим.

Ножовий бій — це не лише техніка, це також дисципліна та готовність діяти у будь-якій ситуації.

Не гай часу, включайся та рубайся на ножах в Центурії!

Центурія в інших соціальних мережах:
▫️Facebook▫️YouTube
▫️Instagram ▫️TikTok▫️Сайт

ЩО РИМЛЯНИ СВЯТКУВАЛИ НА РІЗДВО

25 грудня, відзначався у давньому Римі, як день зимового сонцестояння та день народження Непереможного Сонця [Die Natalis Solis Invicti], і водночас був днем шанування Бога Мітри. Мітра - одне з центральних Божеств індоєвропейської релігійної традиції, відоме з іранського, індійського, римського та вірменського пантеонів. Мітру шанували від узбережжя Атлантичного до Індійського океану.

Першочергово мітраїзм був гілкою древнього іранського маздаїзму, який розвинувся з давньоарійської релігії. Саме звідти мітраїзм запозичив свій центральний мотив боротьби сил світла/добра з силами темряви/зла. В I ст. до н.е. разом із римськими легіонерами мітраїзм потрапив до Європи. До речі ім'я кількох володарів елліністичної держави Понтійського царства - Мітридат - в перекладі означало дарований Мітрою. До складу цієї держави входили українські землі Криму, Кубані та Подоння. Мітридат VI Євпатор закінчив своє життя в місті Пантікапей (сучасна окупована росіянами українська Керч).

Термін "мітраїзм" є сучасним. В Римі цю релігію називали "мітраїстськими містеріями" або "містеріями Мітри". Сучасні джерела інколи посилаються на греко-римську релігію, як на римський мітраїзм чи західний мітраїзм, щоб відокремити його від іранського культу Мітри. Римська версія значно відрізнялася від східного прообразу. Мітра в Римі став уособленням сили, світла і перемоги над темрявою, і його культ набув містичного характеру, тісно пов'язаного з таємними ритуалами й містеріями.

Мітраїзм проник до Риму в I ст. до н.е. Наприкінці ІІ ст. н. е. мітраїзм став офіційно визнаною релігією Імперії, а Мітра став її покровителем і захисником. Мітраїзм увібрав у себе також культ бога сонця Геліоса, шанованого як правитель і непереможна божественна сила. У III-IV ст. мітраїзм досяг піка своєї популярності, особливо серед римської військової еліти.

Мітра шанувався як захисник від зла, покровитель справедливості та порядку. Для римлян він мав особливе значення, оскільки вважалося, що він дарує перемогу в боях, що зробило культ популярним серед легіонерів і ветеранів. Мітраїзм був близький до їхнього мужнього і войовничого духу, і такі імператори, як Адріан, Марк Аврелій, Авреліан та Юліан були прихильниками цього культу.

На території Європи збереглися руїни багатьох святилищ (мітреумів). Лише в Римі їх налічувалося 37. У мітреумах проходили священні містерії, що включали в себе символічні жертвопринесення і культові трапези. Мітра, завжди зображується в іранському одязі та фригійському ковпаку. За легендою Мітра народжувався зі скелі: він з'являється на світ дорослим, тримаючи в руках смолоскип і меч. Навколо голови Мітри була Сонячна корона.

Мітреуми будувалися переважно під землею або в печерах, що підкреслювало їхній таємний характер. Всі вони були вкрай схожі між собою, являючи собою невелике приміщення з напівциліндричним склепінням. Вхід у такі святилища був дозволений тільки посвяченим. На території від Ірану до Шотландії археологами було знайдено руїни близько 420 мітреумів. Найкраще збережений мітреум знаходиться на території Вірменії у місті Ґарні. Один із мітреумів також було знайдено на території Криму.

Центральним елементом культу була тавроктонія (ταυροκτόνος) - сцена вбивства священного бика. Мітра зображувався в момент, коли він встромляє кинджал у бік бика. За однією з версій тавроктонія символізувала космогонічний акт жертвопринесення заради підтримання порядку у всесвіті.

З утвердженням християнства як державної релігії в IV ст. - культ Мітри поступово втрачає своє значення, а його святилища передаються християнам. Після загибелі Юліана - останнього римського імператора вірного традиції, мітреуми руйнуються, а ритуали та містерії забуваються.

Після встановлення християнства державною релігією Римської імперії - Церква призначила на 25 грудня день Різдва Христового, щоб надати цій події більшої святковості та пришвидшити поглинання культів Мітри та Сола.

#Ідеологія_Центурії
#Європейська_Традиція

Центурія в інших соціальних мережах:
▫️Facebook▫️YouTube
▫️Instagram ▫️TikTok▫️Сайт

ДИВИСЬ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРО ПОХІД ЦЕНТУРІЇ ДО ТРАХТЕМИРОВА

Представляємо вам повний випуск подорожі Центурії до славетного історичного козацького місця — Трахтемирова.

Як вперше молодь Центурії спалила солярний символ на Йольскі свята, заряджалась енергією та йшла вперед на харді попри складнощі — залітай та дивись на Youtube!

Якщо ти ще не в темі — включайся в Центурії!

Центурія в інших соціальних мережах:
▫️Facebook▫️YouTube
▫️Instagram ▫️TikTok▫️Сайт

ВІДПОВІДІ СТЕПАНА БАНДЕРИ НА СУЧАСНІ ВИКЛИКИ УКРАЇНСЬКОГО NАЦІОНАЛІЗМУ

Біографія Степана Бандери є доволі відомою, тим паче за життя він встиг власноруч написати автобіографію.

Сьогодні часто можна почути, що Український Nаціоналізм лякає західних союзників і "заважає" збудувати з ними міцні союзницькі стосунки через занадто нетолерантне обличчя Nаціоналізму для ліволіберальних еліт країн НАТО і ЄС.

Степан Бандера зіткнувся з тою ж проблемою, опинившись після 1945 р. керівником ОУN (революційної) на еміграції в Західній Європі. Переможці 2 світової війни особливо не відрізняли Nаціоналізм і нацизм, тому з'явилися українські голоси про те, що заради перемоги над СРСР варто відмовитися від Українського Nаціоналізму, або певних його складових. Лунали голоси про потребу переходу на позиції соціал-демократії або соціалізму.

Відповідь усім ним дав Степан Бандера в 1951 році у статті «Проти ідейного роззброювання визвольної боротьби»:

«На Заході однаково трактують кожний Nаціоналізм. Тут ідентифікують Nаціоналізм з шовінізмом, з тоталітаризмом, з диктатурою, з Nаціональною нетерпимістю, виключністю і вважають його за причину міжнародніх конфліктів. Всякий Nаціоналізм є
скомпромітований гітлеризмом…», — такі і цьому подібні арґументи зустрічаються на кожному кроці. Але всі вони є несерйозні тому, що в них наслідок поставлений за причину.

Це правда, що такі погляди поширюються на Заході всіма засобами пропаґанди і формування публічної опінії. Але кермуючі політичні кола, які це роблять, здають собі справу з фактичного стану. Вони знають, що гітлеризм є вже мертвий, що визвольний Nаціоналізм є за своєю природою іншим...

Справжньою причиною організованої в світовому масштабі нагінки на Naціоналізми, зокрема на визвольні Nаціоналізми, є намагання промостити дорогу для імперіялізмів, явних і замаскованих, політичних та економічних. Інспіратори цього хочуть відвернути увагу від cвоїх імперіялістичних намагань, зробити винуватими в усьому Nаціоналізм i знищити їх за те, що вони ставлять їм спротив.

Що ж вони протиставлять Nаціоналізмові?
Інтернаціоналізм, різного роду нівеляцію Nаціонально-політичних, культурних і економічних окремішностей. Все це нібито для вирівняння між Nародами, а в дійсності для простішої і легшої супрематії сильніших, більших Nацій над меншими й слабшими.

Головним спричинником та організатором протинаціоналістичної нагінки був і є найбільший загарбницький імперіялізм — російський большевизм, який веде свою працю не тільки безпосередньою формою, а й посередньо, з допомогою різних своїх аґентур і чужих, інспірованих ним, акцій. Інші учасники приєднуються будь то в намаганні знайти спільну мову й порозуміння з большевизмом, будь то з власних спонук і для власних цілей, розправляючись з Nаціоналізмами, як з перешкодою для їхньої проникнення серед чужих Nародів.

Для ілюстрації цих загальних стверджень вистачить згадати історію з міжнароднім бойкотом Еспанії. Хто ж може повірити, що Еспанію з урядом Франко поставили поза рамці міжнароднього життя за їхню диктатуру й монопартійну, чи тоталітарну систему, в той час, коли найгірша диктатура й тоталітаризм СССР і його сателітів не стоїть на індексі, навпаки, має одно з перших місць в системі ООН? Для кожного є очевидним, що бойкот Еспанії — це справа й досягнення большевицької Москви.

Ідеї сучасного визвольного руху України — це ідеї Українського Революційного Nаціоналізму, а сучасна визвольна боротьба — це реалізація його політичної концепції. Наші позиції витримали найтвердшу пробу життя, що її тільки може пройти революційний рух.
Nаші Ідеї — це наша найбільша сила, найуспішніша зброя, якою переможемо большевизм.
Жодний вояк не міняє своєї випробуваної зброї за таку, про яку знає, що вона вже не раз завела, виявилася непридатною у бою, хоч надається до паради».

Долучайся до Центурії - новітньої Організації Українських Nаціоналістів!

#Ідеологія_Центурії

Центурія в інших соціальних мережах:
▫️Facebook▫️YouTube
▫️Instagram ▫️TikTok▫️Сайт