V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив фокус-тему та нових учасників.

«Фокусну тему розкриватимемо через пʼять базових питань, а отже, й основних дискусій: що нас сформувало, який шлях ми пройшли, як втрачаємо і горюємо, про те, як перевинаходимо себе і як уявляємо своє майбутнє», — розповів куратор програми фестивалю Микита Москалюк.

Перелік учасників подаємо в новині.

#Фронтера #фестивалі #Луцьк

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

26 червня — День кримськотатарського прапора (Qırım bayrağı)

ℹ️ Вперше кримськотатарський прапор був прийнятий у 1917 році, але в радянські часи, коли кримськотатарський народ зазнав репресій, він не використовувався. Оновлений національний символ корінного народу Криму в 1991-му.

❤️ Дату 26 червня для вшанування кримськотатарського прапора в Україні на офіційному рівні започаткували у 2010 році.

🩵💛Кримськотатарський прапор — це полотнище блакитного кольору із жовтим гербом у верхньому лівому куті. Блакитний є традиційним кольором тюркських народів, а герб-гребінь — тарак-тамга є родовим знаком Ґіреїв, керівної династії Кримського ханства.

📌 Сьогодні пропонуємо вам дізнатися більше про корінний народ Криму, взаємодію кримськотатарської та української культур. Про це йдеться в матеріалі Читомо Знайомство з культурою киримли — «тест на нашу цивілізованість».

Окрім того, про кримськотатарську літературу та популяризацію кримськотатарської мови в інтерв'ю розповідав Мустафа Аметов — журналіст, очільник «Інституту розвитку кримськотатарської мови» та лавреат літературної премії «Кримський інжир».

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

Резонансні й мало кому відомі у нас книжки, але усіх їх об’єднує лише те, що написані вони про Україну.

Ганна Улюра започатковує серію матеріалів, де ми разом читатимемо романи, видані різними мовами й в різних країнах протягом останніх років.

І відразу починаємо з найскладнішого – роману росіянина, який живе за кордоном і позиціює себе як "європейський письменник", а разом з тим намагається задовільнити запит Заходу на "великий роман про війну". Про його роман багато говорили в англомовному світі, і зараз ми з'ясовуємо, що ж у тому тексті відбувається насправді.

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

Збірка оповідань Сергія Жадана вийшла польською мовою

Наразі книжку «Арабески» можна купити на сайті польського видавця у паперовому та електронному варіантах.

#переклади #Польща #Сергій_Жадан

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

Дмитро Лазуткін став переможцем премії імені Бориса Нечерди-2025

Літературна премія імені Бориса Нечерди вручається за новаторські пошуки в поезії, сміливі експерименти з мовою та формою, за оригінальні художні відкриття й утвердження нових поетичних напрямів в українській літературі.

Раніше лавреатами нагороди стали Власта Власенко, Сергій Жадан, Іван Андрусяк та інші.

#літпремії #лавреати

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

У столиці триває камерний фестиваль локального мистецтва «Культ Києва».

Відкрити для себе цьогорічну фокус-тему — «Київ шістдесятників» — команда фестивалю пропонує через театральні вистави, документальне кіно, поетичні читання, екскурсії містом, лекції, мистецькі майстерки та виставки.

Більше про програму подій читайте в анонсі.

#анонси #Київ

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

У Німеччині відновили надгробок на могилі поета Освальда-Еккарда Бурґгардта (Юрія Клена).

Юрій Клен народився 1891 року на Вінниччині, з 1931 року жив і працював у Німеччині. Був близьким до кола київських неокласиків, співпрацював із «Вісником» Дмитра Донцова. Викладав у Празі та Інсбруці, а з 1947 року до смерті очолював літературний журнал «Літаври», що виходив у Зальцбурзі. Помер 30 жовтня 1947 року в Німеччині в місті Авґсбурґ, похований на українській частині авґсбурзького цвинтаря Вестфрідгоф.

#Німеччина

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

Media Development Foundation (MDF) заморожує видання для медійників «Медіамейкер».

На припинення роботи медіа вплинув брак фінансування.

Щоби заповнити звільнену нішу, Дар’я Трапезнікова, яка була головною редакторкою «Медіамейкера», запустить авторський проєкт «Рівні медіа». Детальніше про принцип роботи «Рівні медіа» читайте у новині.

#медіа_під_час_війни

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

Нещодавно комік Фелікс Редька потрапив у скандал, заявивши, що знищення росією української мови — «пропагандистський штамп». Окрім того, свою позицію він підкріпив аргументом з ChatGPT про те що, мовляв, в СРСР українськомовних книжок видавали більше, ніж у незалежній Україні.

У відповідь на заяви Фелікса Редьки Читомо зібрало 16 фактів, що доводять хибність цих тверджень, на основі досліджень й аналітики з наших спецпроєктів «Путівник з історії утисків української мови», «Стирання слова», «До друку» та «Екземпляри ХХ».

Читайте наші аргументи тут.

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

Друзі, знайомимо вас зі словенською письменницею Юлією Луковняк!

Нещодавно вона приїздила на Книжковий Арсенал і мала перші перемовини з українськими видавцями завдяки програмі підтримки молодих авторів CELA. Про її враження від Києва та особливості словенського фентезі читайте у нашому інтерв'ю.

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

У Сакартвело змінили закон про свободу слова і спростили переслідування за наклеп.

Ключове нововведення у законі — тепер не потрібно доводити, що поширена інформація завдала шкоди: достатньо, аби вона «ганьбила ім’я».

#Сакартвело

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі