🎞 Пані та панове, запрошуємо на завершення програми "З коміксу на плівку", у кіноклубі Cinemadrom.
Що будемо дивитися?
«Історія насильства» (A History of Violence)
Режисери: Девід Кроненберґ
Країна: 🇨🇦
2005 р.
Жанр: Трилер, сімейна драма.
Переклад: 🇺🇦 дубляж
🎥
Після показу відбудеться обовʼязкове обговорення 🗣
🗺Де?
Арт-простір «Вежа», КПІ Корпус №1, Берестейський проспект, 37
🗓 Коли?
31.10.24 (четвер) о 18:00💬
🚦Вхід: за реєстрацією (обов'язково)
🎟 Форма для реєстрації.
(Реєструйтеся завчасно)
☝🏻Донат на збір для 53 ОМБр.
(Є можливість скористатися QR)
Cinemadrom • Вежа • Пломінь
Що будемо дивитися?
«Історія насильства» (A History of Violence)
Режисери: Девід Кроненберґ
Країна: 🇨🇦
2005 р.
Жанр: Трилер, сімейна драма.
Переклад: 🇺🇦 дубляж
🎥
Холоднокровний трилер за коміксами DC та перша картина у подальшому плідному режисерсько-акторському тандемі Девіда Кроненберґа та Вігго Мортенсена. Історія про те, що трапляється коли минуле наздоганяє тебе, як би гарно ти не замаскувався, нап'явши шкуру порядного громадянина й люблячого батька. Адже у кожного з нас є темна сторона, чи не так. Але чи готові ви поділитися нею з найріднішими?
Після показу відбудеться обовʼязкове обговорення 🗣
🗺Де?
Арт-простір «Вежа», КПІ Корпус №1, Берестейський проспект, 37
🗓 Коли?
31.10.24 (четвер) о 18:00💬
🚦Вхід: за реєстрацією (обов'язково)
🎟 Форма для реєстрації.
(Реєструйтеся завчасно)
☝🏻Донат на збір для 53 ОМБр.
(Є можливість скористатися QR)
Cinemadrom • Вежа • Пломінь
📃 Анотація: В ідилічному провінційному містечку Том Стол (Вігго Мортенсен) — свій хлопець і взагалі добра душа — розливає каву у своєму маленькому дайнері, а вдома на нього чекають розумники діти та красуня дружина (Марія Белло) та й загалом у вус не дує, так би мовити. Все, втім, руйнується того дня, коли в закусочну ввалюються два огидних грабіжника з пушками. Том, проявивши несподівану рішучість та вмілість, вбиває обох і стає місцевим героєм дня. Але невдовзі понад його будинком починає їздити темна машина із тонованим склом і номерами іншого штату. До дружини навідується незваний гість з понівеченим обличчям (Ед Харріс) та ще кілька головорізами, які звуть Тома - Джоуї та наполягають на тому, що в них з ним є невирішені справи. 🪁⛳️
Знаєте що за картина на першій світлині?
"Повернення блудного сина" Рембрандта ван Рейна
А знаєте, що на другій та третій?
Київський Будинок кіно, за адресою вул. Саксаганського, 6 та бар Вавилон у ньому.
Ви здогадуєтеся, що це значить, чи не так? 😏
🎉 Кіноклуб Cinemadrom повертається в Будинок Кіно! 📯
Чекаємо на вас, щосуботи о 18:00, у Малій Залі, як в старі добрі часи. Очікуйте на програму й слідкуйте за анонсами показів! 🗓
Cinemadrom • БК • Пломінь
А знаєте, що на другій та третій?
Ви здогадуєтеся, що це значить, чи не так? 😏
🎉 Кіноклуб Cinemadrom повертається в Будинок Кіно! 📯
Чекаємо на вас, щосуботи о 18:00, у Малій Залі, як в старі добрі часи. Очікуйте на програму й слідкуйте за анонсами показів! 🗓
Cinemadrom • БК • Пломінь
🎬 Представляємо листопадову програму кіноклубу Cinemadrom:
«Японський модернізм» 🎎🪭
1. 9.11.24 о 18:00 – «Патріотизм або Ритуал кохання і смерті» (1966), режисер: Юкіо Мішіма
2. 16.11.24 о 18:00 – «Страта через повішання» (1968), режисер: Наґіса Ошіма
3. 23.11.24 о 18:00 – «Жінка в пісках» (1964), режисер: Хіроші Тешіґахара
4. 30.11.24 о 18:00 – «Чуже обличчя» (1966), режисер: Хіроші Тешіґахара
До зустрічі в Будинку кіно! 📯
«Японський модернізм» 🎎🪭
1. 9.11.24 о 18:00 – «Патріотизм або Ритуал кохання і смерті» (1966), режисер: Юкіо Мішіма
2. 16.11.24 о 18:00 – «Страта через повішання» (1968), режисер: Наґіса Ошіма
3. 23.11.24 о 18:00 – «Жінка в пісках» (1964), режисер: Хіроші Тешіґахара
4. 30.11.24 о 18:00 – «Чуже обличчя» (1966), режисер: Хіроші Тешіґахара
"Адже
немає нічого дивного в тому, що змісту віддають перевагу, аніж зовнішній формі…
"
Кобо АбеДо зустрічі в Будинку кіно! 📯
Cinemadrom
🎬 Представляємо листопадову програму кіноклубу Cinemadrom: «Японський модернізм» 🎎🪭 1. 9.11.24 о 18:00 – «Патріотизм або Ритуал кохання і смерті» (1966), режисер: Юкіо Мішіма 2. 16.11.24 о 18:00 – «Страта через повішання» (1968), режисер: Наґіса…
⬆️⬆️⬆️
📖📖📖
Західні мистецтвознавці й культурологи невтомно ламають голови над європейським корінням напрямків, якими цвіло японське мистецтво з початком епохи Сьова (1926-1989), замість того аби прийняти той факт, що країна висхідного сонця має власну, автентичну генезу багатьох мистецьких явищ. Буває, що й у чергове, коли обраний митець знати не знає художнього твору, риси якого приписуються йому, чи то як джерело натхнення, чи то прямий закид в плагіаті, європоцентристи вимушені відступити кусаючи лікті.
🪭🪭🪭
Втім, як і належить, модернізм складався у Японії, радше як реакція мистецької інтелігенції на грандиозні потрясіння й катастрофи початку лихолітнього століття під двома хрестами. Небачений науково-технічний стрибок за декілька десятиліть зламав традиційний уклад й віковічні традиції унікальної далекосхідної культури. Боротьба між непохитною горою Фудзі й швидкоплинною рікою Сандзу – це була суперечність, необхідність розв’язання якої виснажувала Японію. Але в якій, водночас, митці модерністського спрямування вбачали виклик, привід для ревізії попередньої культури, неабияк сміливих експериментів з формою та пошуку власної ідентичності – особистої, а заразом й національної.
🪭🪭🪭
• Модерністи оголосили суб'єктивну перцепцію єдиною реальністю підвладною нашому розуму, вважаючи справді цінним лише суб'єктивне сприйняття світу, адже тільки суб'єктивне чуття, здатне по справжньому докопатися до сутності речей.
🪭🪭🪭
• Художник осмислює не світ, а лише своє сприйняття того, отже й мета митця – якнайповніше та яскравіше відображення внутрішніх станів, що безперервно змінюються.
🪭🪭🪭
Започаткований спершу в літературі Рюноске Акутаґавою, і надалі розбурханий руйнівною поразкою у Другій світовій та постанням на ядерному згарищі Хіросіми й Нагасакі оновленої, післявоєнної Японії, модернізм занурився у глибоку саморефлексію над минулим, майбутнім та теперішнім японської культури та ідентичності, породивши плеяду візіонерів та новаторів від світу літератури: Юкіо Мішіма, Осаму Дадзай, Кобо Абе.
🪭🪭🪭
З перенесенням творів та художніх принципів яких на срібний екран ми й пропонуємо вам ознайомитися в листопадовій програмі кіноклубу Cinemadrom "Японський модернізм" 🇯🇵
📖📖📖
Західні мистецтвознавці й культурологи невтомно ламають голови над європейським корінням напрямків, якими цвіло японське мистецтво з початком епохи Сьова (1926-1989), замість того аби прийняти той факт, що країна висхідного сонця має власну, автентичну генезу багатьох мистецьких явищ. Буває, що й у чергове, коли обраний митець знати не знає художнього твору, риси якого приписуються йому, чи то як джерело натхнення, чи то прямий закид в плагіаті, європоцентристи вимушені відступити кусаючи лікті.
🪭🪭🪭
Втім, як і належить, модернізм складався у Японії, радше як реакція мистецької інтелігенції на грандиозні потрясіння й катастрофи початку лихолітнього століття під двома хрестами. Небачений науково-технічний стрибок за декілька десятиліть зламав традиційний уклад й віковічні традиції унікальної далекосхідної культури. Боротьба між непохитною горою Фудзі й швидкоплинною рікою Сандзу – це була суперечність, необхідність розв’язання якої виснажувала Японію. Але в якій, водночас, митці модерністського спрямування вбачали виклик, привід для ревізії попередньої культури, неабияк сміливих експериментів з формою та пошуку власної ідентичності – особистої, а заразом й національної.
🪭🪭🪭
• Модерністи оголосили суб'єктивну перцепцію єдиною реальністю підвладною нашому розуму, вважаючи справді цінним лише суб'єктивне сприйняття світу, адже тільки суб'єктивне чуття, здатне по справжньому докопатися до сутності речей.
🪭🪭🪭
• Художник осмислює не світ, а лише своє сприйняття того, отже й мета митця – якнайповніше та яскравіше відображення внутрішніх станів, що безперервно змінюються.
🪭🪭🪭
Започаткований спершу в літературі Рюноске Акутаґавою, і надалі розбурханий руйнівною поразкою у Другій світовій та постанням на ядерному згарищі Хіросіми й Нагасакі оновленої, післявоєнної Японії, модернізм занурився у глибоку саморефлексію над минулим, майбутнім та теперішнім японської культури та ідентичності, породивши плеяду візіонерів та новаторів від світу літератури: Юкіо Мішіма, Осаму Дадзай, Кобо Абе.
🪭🪭🪭
З перенесенням творів та художніх принципів яких на срібний екран ми й пропонуємо вам ознайомитися в листопадовій програмі кіноклубу Cinemadrom "Японський модернізм" 🇯🇵
Wikipedia
Період Сьова
Період Сьова (яп. 昭和時代, сьова дзідай — дослівно «освічений мир») — період в історії Японії з 1926 по 1989 роки. Тривав від початку вступу на трон імператора Сьова до вступу на трон імператора Акіхіто.
🎞 Пані та панове, запрошуємо всіх на відкриття програми "Японський модернізм", у кіноклубі Cinemadrom.
Що будемо дивитися?
"
Режисер: Юкіо Мішіма
Країна: 🇯🇵
1966 р.
Жанр: Трагедія, артхаус, театр Но.
Переклад: 🇺🇦 субтитри
🎥 Перший і останній цілком авторський кінотвір неперевершеного Юкіо Мішіми, знятий у суворих правилах театру Но та заснований на відзвуках трагедії, що розлилася сторінками японської історії ХХ ст. "Патріотизм" розмиває межу між культурами Заходу та Сходу, так само як між творцем та його творінням, залишаючи тонкий, ледве помітний серпанок кіноекрана. Півгодинний Ритуал кохання і смерті, який ви не забудете ніколи...
Після показу відбудеться обов'язкове обговорення 🗣💬
🗺Де?
Будинок Кіно, Мала Зала
м. Київ, вул. Саксаганського, 6
(5 хв. пішки від Ⓜ️ Палац Спорту)
🗓 Коли?
09.11.24
🕰 О котрій?
18:00
🚦Вхід: за реєстрацією
🎟 Форма для реєстрації.
☝🏻Вхід за донат на збір від 100 грн.
(Є можливість скористатися QR на вході)
Cinemadrom • БК • Пломінь
Що будемо дивитися?
"
Патріотизм
" (憂國, Yūkoku) ⛩🎎Режисер: Юкіо Мішіма
Країна: 🇯🇵
1966 р.
Жанр: Трагедія, артхаус, театр Но.
Переклад: 🇺🇦 субтитри
🎥 Перший і останній цілком авторський кінотвір неперевершеного Юкіо Мішіми, знятий у суворих правилах театру Но та заснований на відзвуках трагедії, що розлилася сторінками японської історії ХХ ст. "Патріотизм" розмиває межу між культурами Заходу та Сходу, так само як між творцем та його творінням, залишаючи тонкий, ледве помітний серпанок кіноекрана. Півгодинний Ритуал кохання і смерті, який ви не забудете ніколи...
Після показу відбудеться обов'язкове обговорення 🗣💬
🗺Де?
Будинок Кіно, Мала Зала
м. Київ, вул. Саксаганського, 6
(5 хв. пішки від Ⓜ️ Палац Спорту)
🗓 Коли?
09.11.24
🕰 О котрій?
18:00
🚦Вхід: за реєстрацією
🎟 Форма для реєстрації.
☝🏻Вхід за донат на збір від 100 грн.
(Є можливість скористатися QR на вході)
Cinemadrom • БК • Пломінь
📜 Анотація: Історичним тлом для картини, як і для оригінального оповідання Мішіми 1961 р. за яким вона знята, виступили події відомі у японській історії як "інцидент 2.26.1936", в ході яких "рух молодих офіцерів" (від лейтенанта до капітана) здійснили спробу перевороту в ім'я Імператора та Японії проти "шкідників" у кабінетах, але попри свій роялізм, повстання було жорстоко придушене військами за наказом самого Імператора. Однак, головний герой "Патріотизму", лейтенант Такеяма, член цієї самої організації, волею долі опиняється у протилежному таборі. Виникає дилема: зрадити друзів чи Імператора? Як істинний самурай, Такеяма не замислюючись, обирає смерть. За ним прямує і його кохана дружина.
🎌 Аби ви, наші любі глядачі, були підковані у питанні мішімознавства та готові до дискусії після перегляду, пропонуємо докладніше ознайомилися з матеріалами від видавництва Пломінь та японознавця Сергія Капранова, присвяченими біографії й світоглядним принципам Юкіо Мішіми, як унікального митця та мислителя. ⛩
1. МІСІМА ЮКІО ЯК МИСЛИТЕЛЬ
(НА МАТЕРІАЛІ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИХ ПРАЦЬ
ПІЗНЬОГО ПЕРІОДУ). Сергій Капранов
2. Сергій Капранов: Юкіо Місіма - Останній Самурай (відеозапис лекції)
3. Юліус Евола. «Шлях самурая», Пер. з англ. Анна Врядник, Plomin.Club
1. МІСІМА ЮКІО ЯК МИСЛИТЕЛЬ
(НА МАТЕРІАЛІ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИХ ПРАЦЬ
ПІЗНЬОГО ПЕРІОДУ). Сергій Капранов
2. Сергій Капранов: Юкіо Місіма - Останній Самурай (відеозапис лекції)
3. Юліус Евола. «Шлях самурая», Пер. з англ. Анна Врядник, Plomin.Club
Юкіо Мішіма (справжнє ім'я Хіраока Кімітаке) (1925-1970) – японський письменник, драматург, актор та режисер театру і кіно і навіть диригент симфонічного оркестру. Автор сорока романів, близько двох десятків п’єс, величезної кількості есе та оповідань. Тричі претендент на Нобелівську премію з літератури та визнаний багатьма одним із найкращих прозаїків ХХ століття. Для когось – блискучий естет та денді, який прославляв культ тілесності; для когось – лицар духу, останній самурай Японії, що спробував повстати супроти вульгарності сучасного світу з його виключно матеріалістичними цінностями. Однак, жодний з чергових переліків занять та регалій Мішіми не здатен осягнути багатогранності цієї особи.
Мішіма та тіло.
Бувши доволі кволим юнаком, якого навіть наприкінці програшної для Японії Другої світової війни відмовлялися брати до армії, Мішіма взявся за радикальну перебудову власного тіла та став займатися культуризмом і присвятив цьому своєму захопленню ціле есе "Сонце і сталь". Також у мистецтві фехтування "Кендо" володів п'ятим даном і є автором передмови до "Хагакуре" – традиційного трактату про кодекс самурая "Бушідо".
Мішіма та дух.
У охопленій лівими та відверто прокомуністичним демонстраціями Японії 1960-х, прагнення відродити національні традиції підштовхнуло Мішіму до участі у військово-патріотичних виступах. У 1966 він публічно заявив про свою солідарність з ультраправими колами та вступив до японських Сил Самооборони. У 1968 ним було засновано парамілітарну студентську організацію Татенокай – "Товариство щита". Юкіо Мішіма був її лідером та утримував за власний кошт.
Мішіма та смерть.
25 листопада 1970 року, в результаті захоплення штаб-квартири Сил самооборони Японії та невдалої спроби підбурити залишки японської армії до здійснення консервативної революції, як справжній самурай, розуміючи свою поразку перед невіглаством мас, Мішіма вчиняє ритуальне самогубство – сеппуку. Відповідно до самурайських традицій він розстебнув мундир і заколов себе мечем. Потім меч узяв його сподвижник Моріта. За традицією він мав відсікти голову Мішіми, що вдалося лише з третьої спроби. Після цього Моріта також розпоров собі живіт, а його голову відтяв інший його товариш. Пізніше обряд сеппуку здійснили ще семеро послідовників Мішіми.
Мішіма та життя
В Мішіми не було, як це називають недолугі обивателі, "життя", в нього був проект, втілення якого люди з усіх куточків світу переповідають дотепер.
Мішіма та тіло.
Бувши доволі кволим юнаком, якого навіть наприкінці програшної для Японії Другої світової війни відмовлялися брати до армії, Мішіма взявся за радикальну перебудову власного тіла та став займатися культуризмом і присвятив цьому своєму захопленню ціле есе "Сонце і сталь". Також у мистецтві фехтування "Кендо" володів п'ятим даном і є автором передмови до "Хагакуре" – традиційного трактату про кодекс самурая "Бушідо".
Мішіма та дух.
У охопленій лівими та відверто прокомуністичним демонстраціями Японії 1960-х, прагнення відродити національні традиції підштовхнуло Мішіму до участі у військово-патріотичних виступах. У 1966 він публічно заявив про свою солідарність з ультраправими колами та вступив до японських Сил Самооборони. У 1968 ним було засновано парамілітарну студентську організацію Татенокай – "Товариство щита". Юкіо Мішіма був її лідером та утримував за власний кошт.
Мішіма та смерть.
25 листопада 1970 року, в результаті захоплення штаб-квартири Сил самооборони Японії та невдалої спроби підбурити залишки японської армії до здійснення консервативної революції, як справжній самурай, розуміючи свою поразку перед невіглаством мас, Мішіма вчиняє ритуальне самогубство – сеппуку. Відповідно до самурайських традицій він розстебнув мундир і заколов себе мечем. Потім меч узяв його сподвижник Моріта. За традицією він мав відсікти голову Мішіми, що вдалося лише з третьої спроби. Після цього Моріта також розпоров собі живіт, а його голову відтяв інший його товариш. Пізніше обряд сеппуку здійснили ще семеро послідовників Мішіми.
Мішіма та життя
В Мішіми не було, як це називають недолугі обивателі, "життя", в нього був проект, втілення якого люди з усіх куточків світу переповідають дотепер.
🎞 Пані та панове, запрошуємо всіх на продовження програми "Японський модернізм", у кіноклубі Cinemadrom.
Що будемо дивитися?
Режисер: Наґіса Ошіма
Країна: 🇯🇵
1968 р.
Жанр: Драма, артхаус, чорна комедія
Переклад: 🇺🇦 субтитри
🎥 Не фільм, а парабола карально-пенітенціарного зразка, кіноексперимент на межі філософського есе й трагіфарсу, у фіналі котрого зовсім не очевидно кого варто було б засудити до страти, жертву чи ката? Знята за лекалами "епічного театру" Бертольда Брехта, картина в чергове засвідчує дотичність свого автора до часу, в який він жив і творив.
Після показу відбудеться обов'язкове обговорення 🗣
🗺Де?
Будинок Кіно, Мала Зала
м. Київ, вул. Саксаганського, 6
(5 хв. пішки від Ⓜ️ Палац Спорту)
🗓 Коли?
16.11.24
🕰 О котрій?
18:00
🚦Вхід: за реєстрацією
🎟 Форма для реєстрації.
☝🏻Вхід за донат на оренду Малої Зали від 100 грн.
(Є QR на вході)
P.S. Залишок піде на збір на авто для 3 ОШБ х НГУ "Хартія".
Cinemadrom • БК • Пломінь
Що будемо дивитися?
"Страта через повішення"
(絞死刑, Kōshikei)Режисер: Наґіса Ошіма
Країна: 🇯🇵
1968 р.
Жанр: Драма, артхаус, чорна комедія
Переклад: 🇺🇦 субтитри
🎥 Не фільм, а парабола карально-пенітенціарного зразка, кіноексперимент на межі філософського есе й трагіфарсу, у фіналі котрого зовсім не очевидно кого варто було б засудити до страти, жертву чи ката? Знята за лекалами "епічного театру" Бертольда Брехта, картина в чергове засвідчує дотичність свого автора до часу, в який він жив і творив.
Після показу відбудеться обов'язкове обговорення 🗣
🗺Де?
Будинок Кіно, Мала Зала
м. Київ, вул. Саксаганського, 6
(5 хв. пішки від Ⓜ️ Палац Спорту)
🗓 Коли?
16.11.24
🕰 О котрій?
18:00
🚦Вхід: за реєстрацією
🎟 Форма для реєстрації.
☝🏻Вхід за донат на оренду Малої Зали від 100 грн.
(Є QR на вході)
P.S. Залишок піде на збір на авто для 3 ОШБ х НГУ "Хартія".
Cinemadrom • БК • Пломінь
📄 Анотація: Молодий кореєць, якого всі звуть просто Р, засуджений до страти за вбивство та зґвалтування двох дівчат. Однак виконання вироку закінчується несподівано: повішений залишається живим і при цьому зовсім не пам'ятає, хто він і що скоїв. Організатори та учасники церемонії страти вирішують, що провести повторне повішення можна тільки після того, як Р згадає про свої діяння та розкається в них. Але як змусити його пригадати?
В основу стрічки був покладений справжній прецедент, який мав місце в Японії 60-х. Корейський студент Рі Чін У зґвалтував, а потім убив двох дівчат. В очікуванні суду, перебуваючи у в'язниці, він листувався з журналісткою-кореянкою, яка брала активну участь у його подальшій долі. Це листування було видано під назвою «Покарання, смерть і любов». З нього випливало, що злочинець мав гострий інтелект, складний психотип і глибоко емоційне світосприйняття. І тим жахливішим видається скоєний ним злочин. У листах до журналістки обвинувачений намагався розібратися в собі, оцінити свій злочин з погляду логіки, релігії та звичайного здорового глузду, що і послугувало поштовхом до творчої рефлексії Наґіси Ошіми в площині кіно.
❗️❗️❗️Увага❗️❗️❗️
Наступні два покази з програми "Японський модернізм" – 23 і 30 листопада, починаються на годину раніше, тобто о 17:00, через хронометраж стрічок й правила використання Малої Зали в Будинку Кіно.
Наступні два покази з програми "Японський модернізм" – 23 і 30 листопада, починаються на годину раніше, тобто о 17:00, через хронометраж стрічок й правила використання Малої Зали в Будинку Кіно.
🎞 Пані та панове, запрошуємо всіх на продовження програми "Японський модернізм", у кіноклубі Cinemadrom.
Що будемо дивитися?
Режисер: Хіроші Тешіґахари
Країна: 🇯🇵
1964 р.
Жанр: Драма, артхаус, еротика
Переклад: 🇺🇦 субтитри
🎥 Одна з найгучніших фестивальних сенсацій 60-х «Жінка в пісках» стала для багатьох відкриттям химерного та лячного світу режисера Хіроші Тешіґахари й письменника-сценариста Кобо Абе. Одна з найгостріших і відчутно еротичних битв статей у кіно, що розгорнулася на тлі з кафкіанського панно повсякденної сізіфової боротьби, за яку Тешіґахара отримав номінацію на премію «Оскар» за найкращу режисуру.
Після показу відбудеться обов'язкове обговорення 🗣
🗺Де?
Будинок Кіно, Мала Зала
м. Київ, вул. Саксаганського, 6
(5 хв. пішки від Ⓜ️ Палац Спорту)
🗓 Коли?
23.11.24
🕰 О котрій?
17:00
🚦Вхід: за реєстрацією
🎟 Форма для реєстрації.
☝🏻Вхід за донат на збір на авто для 3 ОШБ х НГУ "Хартія" від 100 грн.
(Є QR на вході)
Cinemadrom • БК • Пломінь
Що будемо дивитися?
"Жінка в пісках"
(砂の女, Suna no Onna) 🎎🍓🪰Режисер: Хіроші Тешіґахари
Країна: 🇯🇵
1964 р.
Жанр: Драма, артхаус, еротика
Переклад: 🇺🇦 субтитри
🎥 Одна з найгучніших фестивальних сенсацій 60-х «Жінка в пісках» стала для багатьох відкриттям химерного та лячного світу режисера Хіроші Тешіґахари й письменника-сценариста Кобо Абе. Одна з найгостріших і відчутно еротичних битв статей у кіно, що розгорнулася на тлі з кафкіанського панно повсякденної сізіфової боротьби, за яку Тешіґахара отримав номінацію на премію «Оскар» за найкращу режисуру.
Після показу відбудеться обов'язкове обговорення 🗣
🗺Де?
Будинок Кіно, Мала Зала
м. Київ, вул. Саксаганського, 6
(5 хв. пішки від Ⓜ️ Палац Спорту)
🗓 Коли?
23.11.24
🕰 О котрій?
17:00
🚦Вхід: за реєстрацією
🎟 Форма для реєстрації.
☝🏻Вхід за донат на збір на авто для 3 ОШБ х НГУ "Хартія" від 100 грн.
(Є QR на вході)
Cinemadrom • БК • Пломінь