#три_роки_війни

ЗАРАЗ БАГАТО РЕКЛАМУЮТЬ ''ПАТРІОТІВ" ХТО ВТІК З УКРАЇНИ В ПЕРШИЙ ДЕНЬ ВІЙНИ

Згадаємо істинних патріотів України, хто возлюбив ближніх та не зміг бути осторонь біди з перших днів війни:

#Банчени
#28_лютого_2022

БАНЧЕНСЬКИЙ МОНАСТИР ПРИЙНЯВ 5000 ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ
тут відкриті двері вдень і вночі

Свято-Вознесенський Банченський монастир УПЦ, поблизу Чернівців, приймає біженців з Харкова, Києва, Сум. Поселяють у будинку паломника, також переобладнали клініку під житло. Обитель забеспечує жінок та дітей, які врятувалися від війни всім необхідним: житлом, теплом, їжею.

Цілодобово при монастирі працює власна пекарня, випічку відправляють у регіони де ситуація з їжею - найважча.

Клініка св.Луки Кримського при монастирі стала притулком для найменших: там проживають дітки від двох місяців і старше, троє вагітних жінок готуються до пологів.

Джерело: https://www.tgoop.com/orthobuk/1208

Це справжнє інтелектуальне задоволення — читати такі тексти. Тут і глибокий аналіз, і любов до своєї справи, і повага до праці іншої людини. І обізнаність, небайдужість, професіоналізм, сміливість, відвертість.

Скажемо чесно, інколи складалося враження, що в умовах війни і всебічного тиску на Церкву церковна спільнота вже не матиме настрою вести подібного рівня дискусії.

Але менше слів.

Учений секретар Київської духовної академії та семінарії архімандрит Митрофан (Божко) уважно подивився на запропонований священником Юрієм Петролюком текст служби Собору святих Церкви Київської і на 14 сторінках виклав власні думки, які в нього підчас прочитання служби сформувалися.

Ділимося охоче. Тим більше що саме з публікацій Діалогу розпочалася нова хвиля обговорень і самої служби, і взагалі сучасної богослужбової творчості українського духовенства.

Цей прекрасний текст є на Діалог.ТУТ⬅

І в Telegraph ⤵ (відкривається в Україні).

‼️‼️ #Термінова_інформація

Сьогодні о 15:10 три найбільші православні святині Буковини перереєстровано на ім'я: Бодоряка Ярослава Івановича, мешканця Івано-Франківської області

Невідомі особи внесли зміни у Єдиний Державний Реєстр та призначили новим власником і новим керівником Свято-Миколаївського храму УПЦ, Свято-Духівського собору УПЦ та Петро-Павлівського храму УПУ особу Бородяка Ярослава.

Хто знає, хто ця людина і де здійснено перереєстрацію повідомте нам будь ласка:

telegram: @upc_cv
email: zupenybrexniu@proton.me

Отакі от справи😓
Новий власник трьох найбільших храмів УПЦ у Чернівцях — пан Ярослав Бодоряк.

Сусіди хочуть нашу землю.
Співгромадяни хочуть наших храмів.
Методи ті самі.

#кафедральний_собор_Чернівці

Царице моя преблагая, Надежда моя, Богородице...

Триває десята доба цілодобового молитовного стояння за Православну Віру вірних Української Православної Церкви.

Тримаймося за Господа, друзі🫂
З першим днем весни🌱

Перша седмиця Великого посту добігає кінця. Завершилося читання Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського.

Від завтра переходимо із молитовного в робочий режим. Дасть Бог, побачимось і почуємося😊
Мирного нам усім вечора під покровом Пресвятої Богородиці🙏

«Град Твой Киев сохраняй, Пречистая»🙏

Трохи незвичним видалося для нас це майже двотижневе мовчання. Але надто вже хочеться миру, і всі думки були прикуті до переговорних подій, всі молитви передпостові та першого тижня Великого посту просили миру Україні🙏

Однак не може публіцистичне життя зовсім завмерти, тому, не припиняючи молитов за мир, пропонуємо поговорити про мову, якою ми ці молитви підносимо.

Майже рік тому в нашому Телеграм-каналі ми провели опитування «Чи подобається вам ідея перейти на вашій парафії на богослужіння українською мовою?». Понад 100 читачів залишили тоді свої коментарі, в яких у тому числі висловлювалися за київський ізвод, хоча цього варіанту відповідей ми навіть не запропонували.

З часом дедалі частіше доводиться чути про так званий київський ізвод церковнослов’янської мови. Ми вирішили придивитися до нього й попросити поділитися досвідом тих, хто його практикує.

Наприклад, із Великого покаянного канону київським ізводом цього року розпочався Великий піст для священника Юрія Петролюка.

У чому полягають особливості київського ізводу, звідки він походить і як звучать у цій вимові богослужбові тексти, читайте сьогодні на Діалог.ТУТ👈

Та в Telegraf за посиланням, яке відкривається в Україні:

Як одначе тема гаряче пішла⤴️⤴️⤴️

Мабуть, потрібне продовження😏

До речі, в подкасті протоієрей Олександр Клименко відповідає на важливе запитання, чи благословив служити Київським ізводом Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Скільки всього ми з вами встигли за 3 роки на Діалозі сказати… Нещодавно поглянули вглиб сайту і здивувалися, якою продуктивною була наша редакція до всіх подій, що почалися з 12 березня минулого року.

Але попри все, хай діалог не припиняється.
Від сьогодні ми викладатимемо в Telegraph публікації, що виходили в нас на проєкті в цей день рівно рік, два чи три тому, і які через блокування нашого ресурсу в Україні поки що недоступні.

І першим стане інтерв’ю, яке побачило світ у день, коли Мінкульт оголосив про розірвання договору з Києво-Печерською Лаврою. Було це рівно 2 роки тому. Цілих два роки. Всього лиш два роки. Скільки за цей час пережито — нехай ці переживання не загубляться в історії.

У день, коли ми всі дізналися, що Лавру закриють, вийшов цей пророчий текст протоієрея Сергія Ющика.

Досі актуальними є всі його слова. Наприклад:

«Дивіться, ми вийшли з Радянського Союзу і мільйонами пішли в храм. Мільйонами. У 2000 році я став священником. Мій літургічний «рекорд», якщо можна так сказати, 1300 причасників за одну Літургію! А що було в 1992-1993 роках?

Так, ми пішли в храми мільйонами. Але Господь послав випробування, запитав — а ну, як ви вірите? І стався розкол, тому що дехто занадто захопився політичними гаслами.

Минув час, ми знову стали на ноги й закортіло з державною владою міцніше обійнятися. Тільки почали, як знов біда й потрясіння, і вся полова, яка наліпилася до Церкви, відпала. І так щоразу Господь сіє нас як добру пшеницю…»

Березень 2023 року.
Протоієрей Сергій Ющик — сьогодні знову на Діалог.ТУТ.

«Коли паства оточена вовками…»
Думали вже не турбувати вас сьогодні статтями. Але цим текстом неможливо не поділитися навіть у суботу ввечері.

«Ми — Тіло Христове. Тож перебування в храмі, сповідь (щира, справжня!) — це теж велика радість. Людина може сповідатись років десять, а на одинадцятий відкрити такі свої глибини, які ніколи не відкривала раніше. Тобто людина докладала зусиль, зростала — і от, просто вилила все, що в неї боліло. Це результат спільного життя у Христі і це найбільша втіха.

Митрополит Антоній Сурозький казав, що священник має бути зі своєю паствою. А паства може опинитися в різних обставинах. Вона навіть може бути оточена вовками — тобто в такій ситуації, коли священник точно нічого вдіяти не зможе. Але він завжди зможе бути з людьми до останнього».

15 березня рівно 2 роки тому вийшов цей відвертий, сміливий текст.
Багатство нашої Церкви — такі священики.
Протоієрей Степан Ярема: зустрічайте сьогодні знову на Діалог.ТУТ.

А ще… памʼятаєте, про що це фото?
Рівно 2 роки тому. І хоча зараз уже видно, що все було марно, але ні про що не жалкуємо 😏

Слава Богу за все🙏