Forwarded from Синодальна літургічна комісія УПЦ
Акафіст преподобному Варлааму.pdf
218.3 KB
Акафіст прп.Варлааму Печерському
Блаженніший Митрополит Володимир (+2014) про духовне значення Різдвяного посту:
«Різдвяний піст встановлений для того, щоб ми до Різдва Христового очистили себе покаянням, молитвою і постом, щоб з чистим серцем, душею і тілом могли благоговійно зустріти Сина Божого, який явився в світ, і щоб окрім звичайних дарів і жертв принести Йому наше чисте серце і бажання слідувати Його вченню. Піст тілесний без посту духовного нічого не приносить для спасіння душі, а навіть навпаки, може бути духовно шкідливим. Трапляється це тоді, коли людина, утримуючись від їжі, сповнюється відчуттям власної зверхності від усвідомлення того, що вона постить. Справжній піст пов’язаний з молитвою, покаянням і утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ».
#цитаты
«Різдвяний піст встановлений для того, щоб ми до Різдва Христового очистили себе покаянням, молитвою і постом, щоб з чистим серцем, душею і тілом могли благоговійно зустріти Сина Божого, який явився в світ, і щоб окрім звичайних дарів і жертв принести Йому наше чисте серце і бажання слідувати Його вченню. Піст тілесний без посту духовного нічого не приносить для спасіння душі, а навіть навпаки, може бути духовно шкідливим. Трапляється це тоді, коли людина, утримуючись від їжі, сповнюється відчуттям власної зверхності від усвідомлення того, що вона постить. Справжній піст пов’язаний з молитвою, покаянням і утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ».
#цитаты
Князь Жевахов — святой архиерей
Сегодня — память новомученика святителя Иоасафа Могилевского. По матери - внучатый племянник Иоасафа, Белгородского чудотворца. По отцу - потомок грузинских царей Джавахетии. Князь, миссионер, исповедник, строитель храмов и монастырей, возобновитель Зверинецкого скита, постриженник Ионинского, друг Св. Луки Крымского (познакомился с ним на Соловках), расстрелян за веру большевиками в Курске в кровавом 1937 году.
Сегодня — память новомученика святителя Иоасафа Могилевского. По матери - внучатый племянник Иоасафа, Белгородского чудотворца. По отцу - потомок грузинских царей Джавахетии. Князь, миссионер, исповедник, строитель храмов и монастырей, возобновитель Зверинецкого скита, постриженник Ионинского, друг Св. Луки Крымского (познакомился с ним на Соловках), расстрелян за веру большевиками в Курске в кровавом 1937 году.
5 декабря (22 ноября по старому стилю) - память святителя Каллиста II Ксанфопула, патриарха Константинопольского (XV; Греч.).
Святитель Каллист II, известный под именем Каллиста Ксанфопула, подвизался в монастыре Ксанфопулов на Святой Горе Афон - по-видимому, в обители Пантократора. В 1397 году он был возведен на Константинопольский патриарший престол и святительствовал при императоре Мануиле Палеологе.
Однако, вскоре оставив управление Константинопольской Церковью, святитель удалился в безмолвие. Вместе со своим сподвижником, Игнатием Ксанфопулом, святой составил Сто глав об умной молитве, помещенные во второй части славянского издания Добротолюбия. По утверждению их современника, святителя Симеона Солунского, святые Каллист и Игнатий Ксанфопулы были удостоены Божественного осияния, как апостолы на Фаворской горе, и их лица "казались блистающими солнцевидно".
Память 22 ноября и в Соборе Афонских преподобных.
Святитель Каллист II, известный под именем Каллиста Ксанфопула, подвизался в монастыре Ксанфопулов на Святой Горе Афон - по-видимому, в обители Пантократора. В 1397 году он был возведен на Константинопольский патриарший престол и святительствовал при императоре Мануиле Палеологе.
Однако, вскоре оставив управление Константинопольской Церковью, святитель удалился в безмолвие. Вместе со своим сподвижником, Игнатием Ксанфопулом, святой составил Сто глав об умной молитве, помещенные во второй части славянского издания Добротолюбия. По утверждению их современника, святителя Симеона Солунского, святые Каллист и Игнатий Ксанфопулы были удостоены Божественного осияния, как апостолы на Фаворской горе, и их лица "казались блистающими солнцевидно".
Память 22 ноября и в Соборе Афонских преподобных.
Интересный факт.
Что со времён султанши Маро (Марии) Бранкович- сербской принцессы, православной супруги Мурада и мачехи Мехмета Второго Завоевателя (которая принесла на Афон Дары Волхвов и другие святыни и скончалась в иноческом постриге), повелось, что вдовствующие валиде-ханум (султанши) оказывали особое покровительство православным иерархам. Выполняя роль своеобразного Совета по делам религий в Османской империи. В знак своего особого благоволения они дарили патриархам свои парадные халаты (см. - шуба с царского плеча или императорский саккос). Которые те тут же перешивали на облачения. Это был своего рода фирман-охранная грамота. Иногда даже споры между афонским монастырями разрешались в гареме вдовствующей султанши.
Фото - митрополит Корфу Антоний, 1880
Что со времён султанши Маро (Марии) Бранкович- сербской принцессы, православной супруги Мурада и мачехи Мехмета Второго Завоевателя (которая принесла на Афон Дары Волхвов и другие святыни и скончалась в иноческом постриге), повелось, что вдовствующие валиде-ханум (султанши) оказывали особое покровительство православным иерархам. Выполняя роль своеобразного Совета по делам религий в Османской империи. В знак своего особого благоволения они дарили патриархам свои парадные халаты (см. - шуба с царского плеча или императорский саккос). Которые те тут же перешивали на облачения. Это был своего рода фирман-охранная грамота. Иногда даже споры между афонским монастырями разрешались в гареме вдовствующей султанши.
Фото - митрополит Корфу Антоний, 1880
Forwarded from прεсвѷтεръ Юрїй
Акáѳiстъ_святѣ́й_великому́ченицѣ_Варва́рѣ_—_ЦСѦ_2024.pdf
7.8 MB
🕊 В день великомучениці Христової Єкатерини також і «Варвáру святýю почтҍ́мъ: врáжія бо сҍ́тu съкрушù, u ѩ́ко птúца, uзба́вuся ѿ нúхъ по́мощїю u ѽрýжїемъ Крестà, всечéстная» [тропáр, глас óсьмий].
📖 АКАФІСТ СВЯТІЙ ІЛІОПОЛЬСЬКІЙ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ ВАРВАРІ ВСЕХВАЛЬНІЙ 🌿
✍🏻 Написаний Синодальним ізводом одним із гімнографів Української Православної Церкви вже у нашому ХХІ ст. і на початку цього місяця [не автором] спеціально набраний ЦС шрифтом 🆎
_________________
Більш відомою та поширеною цього молитовного тексту є київська версія: «Акáѳїстъ святѣй великому́ченицѣ Варвáрѣ. — Кíевъ: Въ Тѵпогрáфїи Кіевопечéрской Лáѵры, 1757. — 52 об.». Тодішнє лаврське видання оздоблене багатьма гравюрами, одна із яких використана для першої сторінки доданого до допису файлу 🖼
📖 АКАФІСТ СВЯТІЙ ІЛІОПОЛЬСЬКІЙ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ ВАРВАРІ ВСЕХВАЛЬНІЙ 🌿
✍🏻 Написаний Синодальним ізводом одним із гімнографів Української Православної Церкви вже у нашому ХХІ ст. і на початку цього місяця [не автором] спеціально набраний ЦС шрифтом 🆎
_________________
Більш відомою та поширеною цього молитовного тексту є київська версія: «Акáѳїстъ святѣй великому́ченицѣ Варвáрѣ. — Кíевъ: Въ Тѵпогрáфїи Кіевопечéрской Лáѵры, 1757. — 52 об.». Тодішнє лаврське видання оздоблене багатьма гравюрами, одна із яких використана для першої сторінки доданого до допису файлу 🖼
Декомунізація, казали вони…
«Що було́, воно й бу́де, і що робилося, бу́де робитись воно, — і немає нічо́го ново́го під сонцем!» (Еккл. 1:9).
Але останнє слово залишається Богу. Впевнений, що суспільство, мʼяко кажучи, сприймає такі події однозначно. Невже немає залів, холів та престижних платформ для проведення подібних акцій?!
Одна особа колись смішила всю країну, а тепер через цючесну особу багатьом доводиться лити сльози.
Свідомі дії задля приниження релігійних почуттів багатьох українців і християн у всьому світі. Цинізм, нахабство і ті ж методи, які були у комуністів.
«Що було́, воно й бу́де, і що робилося, бу́де робитись воно, — і немає нічо́го ново́го під сонцем!» (Еккл. 1:9).
Але останнє слово залишається Богу. Впевнений, що суспільство, мʼяко кажучи, сприймає такі події однозначно. Невже немає залів, холів та престижних платформ для проведення подібних акцій?!
Одна особа колись смішила всю країну, а тепер через цю
Свідомі дії задля приниження релігійних почуттів багатьох українців і християн у всьому світі. Цинізм, нахабство і ті ж методи, які були у комуністів.
Forwarded from прεсвѷтεръ Юрїй
… Неділя називається також днем святим і нареченим, оскільки саме в цей день відбулися всі великі Господні свята. Отці Церкви вважають, що Благовіщення Богородиці, Різдво Христове і Воскресіння ― основні події життя Христа ― відбулися в один і той самий день тижня. Цього ж дня має відбутися і Друге Пришестя Христа і, звичайно ж, загальне воскресіння мертвих. Тому християни надають неділі такого великого значення і важливості, а також прагнуть її всіляко освячувати …
©️ грецький богослов митрополит Навпактський і Свято-Власіївський Ієрофей (Влахос). «Про Пасху у світлі Патрології та Літургійного передання»
©️ грецький богослов митрополит Навпактський і Свято-Власіївський Ієрофей (Влахос). «Про Пасху у світлі Патрології та Літургійного передання»
9 грудня - День пам'яті преподобного Стиліана Пафлагонського.
Преподобний Стиліан Пафлагонський, шанований у православній церкві як покровитель дітей та немовлят.
Народився у місті Адріанополі у Пафлагонії, у Малій Азії, у V столітті. Він був благословенний від утроби матері своєї, і чим старше ставав, тим більше з милості Божої Дух Святий оселявся в ньому. З дитячого віку він виявляв рідкісне стремління до святого життя.
Досягши повноліття, він роздав своє майно бідним. І коли нічого не залишилося від батьківської спадщини, сповнений полегшення та радості, сказав: “Я скинув важкий якір, який тримав мене на прив’язі бажань мого занепалого тіла. Відтепер відкрито переді мною шлях до справжнього життя”.
Після цього святий прийняв чернечий постриг в одному з малоазійських монастирів. Завдяки суворій аскезі він набув чесноти нестяжанності, чистоти та слухняності. Жодного майна в нього не залишилося, він жив у простоті та злиднях. Підкоряючи свою волю старцю, він успішно боровся зі спокусами від біса, мирського та плоті.
Потім, бажаючи ще ближче підійти до досконалості, він попрощався з братами і пішов у безлюдну пустелю, де оселився в печері. Дні та ночі він проводив у молитві та славослів’ї Бога.
Багато років подвижницького життя він провів у пустелі, перш ніж Господь вирішив явити людям цього “світильника світла”. Згодом в окрузі рознеслася чутка про святість пустельника і багато людей, з вірою та благочестям, потяглися до його печери.
Глибоко запали в душу святому Стіліану євангельські слова: “Істинно кажу вам, якщо не будете як діти, не ввійдете в Царство Небесне” (Мф. 18:1-4). Господь дарував йому благодать заступництва малюкам. Матері з довколишніх міст і сіл, здалеку приносили йому своїх хворих дітей, і святий зцілював їх.
Досягши печери, матері падали перед святим навколішки, славили Бога і благали про дитину. Святий Стіліан брав його на руки, зі сльозами просив у Бога зцілення, і Господь дарував його. Крім того, молитвами святого безплідні жінки ставали багатодітними матерями.
Преставився святий Стіліан до Господа у глибокій старості.
Вшанування преподобного Стіліана поширилося широко за межі рідної області і залишається сильним особливо у Церквах грецької традиції.
Як і в роки його земного життя, до нього особливо вдаються в молитвах про зцілення дітей та позбавлення від безпліддя. На іконах святий зображується з немовлям, що тримає на руках.
#стилиан
#стиліан
Преподобний Стиліан Пафлагонський, шанований у православній церкві як покровитель дітей та немовлят.
Народився у місті Адріанополі у Пафлагонії, у Малій Азії, у V столітті. Він був благословенний від утроби матері своєї, і чим старше ставав, тим більше з милості Божої Дух Святий оселявся в ньому. З дитячого віку він виявляв рідкісне стремління до святого життя.
Досягши повноліття, він роздав своє майно бідним. І коли нічого не залишилося від батьківської спадщини, сповнений полегшення та радості, сказав: “Я скинув важкий якір, який тримав мене на прив’язі бажань мого занепалого тіла. Відтепер відкрито переді мною шлях до справжнього життя”.
Після цього святий прийняв чернечий постриг в одному з малоазійських монастирів. Завдяки суворій аскезі він набув чесноти нестяжанності, чистоти та слухняності. Жодного майна в нього не залишилося, він жив у простоті та злиднях. Підкоряючи свою волю старцю, він успішно боровся зі спокусами від біса, мирського та плоті.
Потім, бажаючи ще ближче підійти до досконалості, він попрощався з братами і пішов у безлюдну пустелю, де оселився в печері. Дні та ночі він проводив у молитві та славослів’ї Бога.
Багато років подвижницького життя він провів у пустелі, перш ніж Господь вирішив явити людям цього “світильника світла”. Згодом в окрузі рознеслася чутка про святість пустельника і багато людей, з вірою та благочестям, потяглися до його печери.
Глибоко запали в душу святому Стіліану євангельські слова: “Істинно кажу вам, якщо не будете як діти, не ввійдете в Царство Небесне” (Мф. 18:1-4). Господь дарував йому благодать заступництва малюкам. Матері з довколишніх міст і сіл, здалеку приносили йому своїх хворих дітей, і святий зцілював їх.
Досягши печери, матері падали перед святим навколішки, славили Бога і благали про дитину. Святий Стіліан брав його на руки, зі сльозами просив у Бога зцілення, і Господь дарував його. Крім того, молитвами святого безплідні жінки ставали багатодітними матерями.
Преставився святий Стіліан до Господа у глибокій старості.
Вшанування преподобного Стіліана поширилося широко за межі рідної області і залишається сильним особливо у Церквах грецької традиції.
Як і в роки його земного життя, до нього особливо вдаються в молитвах про зцілення дітей та позбавлення від безпліддя. На іконах святий зображується з немовлям, що тримає на руках.
#стилиан
#стиліан
Действенный метод борьбы с коррупцией
митрополита Филарета (Дроздова).
Как-то утром владыка вышел до завтрака в гостиную и увидал бедного деревенского диакона, русоволосого, сильно загорелого, с лицом усталым и опечаленным.
— Что ты за человек? — спросил Филарет.
Владыка был в потертом халате, и диакон отвечал без стеснения:
— Да заблудился, батюшка, никого не найду. А хочу я броситься в ноги преосвященному. Добрые люди надоумили: пойди пораньше, да и попроси.
— Что за дело у тебя? – мягко спросил Филарет.
— Беда! Диакон я, имею семью большую в селе нашем, но теперь хотят определить другого на мое место. А меня угнать аж за пятнадцать верст. Версты-то ладно, а как же я со всем хозяйством моим тронусь? Пятеро деток, жена, теща да сестра вдовая с мальцом… И с чего бы — вины за мною, батюшка, никакой нет.
— Садись пока,— пригласил владыка,— Кого же ты просил?
— Да многих…— протянул диакон, смекая, не поможет ли новый знакомец и во сколько это обойдется.
— Правду говоря, батюшка, меня уж обобрали как липку. В канцелярии преосвященного дал писарю двадцать пять рублей, в консистории опять двадцать пять, здешнего прихода диакону семьдесят пять рублей… а дело стоит! Говорят, экзаменовать меня надобно.
— Это правда,— уже строго сказал Филарет.— Я экзаменатор.
Диакон неловко опустился с дивана к ногам митрополита.
— Батюшка, пожалей меня! Мне уж тридцать пять годов, что я помню!.. Вот осталось всего двадцать пять рублей у меня, пятнадцать-то я на дорогу отложил, а десять — возьми, батюшка, только сотвори ты мне эту милость!
Филарет глянул в глаза диакона, и так был чист простодушный и опечаленный взгляд, что владыка не мог ему не поверить.
— Давай мне свои десять рублей,— велел он,— и приходи завтра к девяти в эту комнату. Дело твое будет решено.
На следующее утро он явился к назначенному часу, и по приказанию владыки его пропустили в комнаты. В гостиной диакона ждал Филарет, облаченный в парадную рясу, с панагией, лентами и орденами, ибо собирался ехать в Страстной монастырь служить.
— Виноват, святый владыко! — воскликнул диакон и пал в ноги митрополиту.
— Встань! — приказал Филарет. – Дело твое мы покончим быстро.
Он позвонил в колокольчик и приказал позвать ранее вызванных писарей и здешнего диакона. Едва те переступили порог, владыка подчеркнуто смиренно обратился к ним:
— Каюсь перед всеми вами, братие, что вчера взял от этого диакона десять рублей. По словам Священного Писания, «аще дадите, воздастся вам четверицею», я вместо десяти даю ему сорок рублей,— и он протянул обомлевшему от изумления диакону несколько ассигнаций. — Ты взял двадцать пять рублей — дай ему сейчас сто, то же и ты сделай, а ты, духовное лицо, вместо семидесяти пяти дай ему триста.
Диакон прижал ворох ассигнаций к груди, губы его тряслись, и видно было, что бедный готов разрыдаться. С непередаваемым словами чувством он смотрел на митрополита, но тот поспешил прервать молчание:
— Ступай, отец, домой. Оставайся на своем месте. Буде нужда какая — относись прямо ко мне… А с вами, — обратился митрополит к взяточникам, — вечером разберусь.
митрополита Филарета (Дроздова).
Как-то утром владыка вышел до завтрака в гостиную и увидал бедного деревенского диакона, русоволосого, сильно загорелого, с лицом усталым и опечаленным.
— Что ты за человек? — спросил Филарет.
Владыка был в потертом халате, и диакон отвечал без стеснения:
— Да заблудился, батюшка, никого не найду. А хочу я броситься в ноги преосвященному. Добрые люди надоумили: пойди пораньше, да и попроси.
— Что за дело у тебя? – мягко спросил Филарет.
— Беда! Диакон я, имею семью большую в селе нашем, но теперь хотят определить другого на мое место. А меня угнать аж за пятнадцать верст. Версты-то ладно, а как же я со всем хозяйством моим тронусь? Пятеро деток, жена, теща да сестра вдовая с мальцом… И с чего бы — вины за мною, батюшка, никакой нет.
— Садись пока,— пригласил владыка,— Кого же ты просил?
— Да многих…— протянул диакон, смекая, не поможет ли новый знакомец и во сколько это обойдется.
— Правду говоря, батюшка, меня уж обобрали как липку. В канцелярии преосвященного дал писарю двадцать пять рублей, в консистории опять двадцать пять, здешнего прихода диакону семьдесят пять рублей… а дело стоит! Говорят, экзаменовать меня надобно.
— Это правда,— уже строго сказал Филарет.— Я экзаменатор.
Диакон неловко опустился с дивана к ногам митрополита.
— Батюшка, пожалей меня! Мне уж тридцать пять годов, что я помню!.. Вот осталось всего двадцать пять рублей у меня, пятнадцать-то я на дорогу отложил, а десять — возьми, батюшка, только сотвори ты мне эту милость!
Филарет глянул в глаза диакона, и так был чист простодушный и опечаленный взгляд, что владыка не мог ему не поверить.
— Давай мне свои десять рублей,— велел он,— и приходи завтра к девяти в эту комнату. Дело твое будет решено.
На следующее утро он явился к назначенному часу, и по приказанию владыки его пропустили в комнаты. В гостиной диакона ждал Филарет, облаченный в парадную рясу, с панагией, лентами и орденами, ибо собирался ехать в Страстной монастырь служить.
— Виноват, святый владыко! — воскликнул диакон и пал в ноги митрополиту.
— Встань! — приказал Филарет. – Дело твое мы покончим быстро.
Он позвонил в колокольчик и приказал позвать ранее вызванных писарей и здешнего диакона. Едва те переступили порог, владыка подчеркнуто смиренно обратился к ним:
— Каюсь перед всеми вами, братие, что вчера взял от этого диакона десять рублей. По словам Священного Писания, «аще дадите, воздастся вам четверицею», я вместо десяти даю ему сорок рублей,— и он протянул обомлевшему от изумления диакону несколько ассигнаций. — Ты взял двадцать пять рублей — дай ему сейчас сто, то же и ты сделай, а ты, духовное лицо, вместо семидесяти пяти дай ему триста.
Диакон прижал ворох ассигнаций к груди, губы его тряслись, и видно было, что бедный готов разрыдаться. С непередаваемым словами чувством он смотрел на митрополита, но тот поспешил прервать молчание:
— Ступай, отец, домой. Оставайся на своем месте. Буде нужда какая — относись прямо ко мне… А с вами, — обратился митрополит к взяточникам, — вечером разберусь.
Forwarded from Запитай у Філарета
Доброго ранку!🕊️
Третім запитанням, за рейтингом питань, які цікавлять наших підписників було: «Чому важливо хрестити дітей у ранньому віці?»
Хрещення дітей у ранньому віці є давньою практикою Церкви, яка має богословське, духовне та пастирське обґрунтування. Ось кілька ключових думок, зокрема з цитатами святителя Кирила Олександрійського, а також розгляд значення участі дітей у Євхаристії та інших Таїнствах.
Думки святителя Кирила Олександрійського:
Святитель Кирил Олександрійський підкреслював важливість Таїнства Хрещення як засобу спасіння та очищення від первородного гріха. Він писав:
“Вода Хрещення є джерелом нового життя, через яке душа очищується від усілякої плями і отримує благодать Святого Духа, без якої неможливе спасіння” (Тлумачення на Євангеліє від Іоанна).
Для дітей, які не мають особистих гріхів, хрещення є очищенням від первородного гріха, яким уражене все людство після гріхопадіння Адама. За словами святителя Кирила, Хрещення є початком входження у життя у Христі, яке не повинно відкладатися на потім.
Що ж нам дає Таїнство Хрещення?🤔
1. Хрещення відкриває двері до участі у найголовнішому Таїнстві Церкви — Євхаристії. Це надзвичайно важливо, адже через Причастя дитина з раннього віку з’єднується з Христом і отримує духовне зміцнення. Святитель Кирил підкреслював:
“Свята Євхаристія є джерелом життя для душі, і без єднання з Тілом і Кров’ю Христовою неможливо досягти вічного життя”.
2. Хрещення є початком духовного шляху, а участь у Таїнствах допомагає дитині зростати в благодаті та правді. Раннє хрещення забезпечує для дитини можливість бути вихованою у середовищі Божої благодаті, отримуючи підтримку Святого Духа із самого початку свого життя.
3. Через хрещення дитина стає членом Церкви. Це не лише духовний, а й еклезіологічний акт, який вводить людину в Христову спільноту – Церкву. Без хрещення дитина не може повноцінно брати участь у житті Церкви, включаючи Сповідь, Миропомазання та інші Таїнства.
Пастирські поради:
• Раннє хрещення є актом турботи батьків про духовне майбутнє дитини. Це демонстрація їхньої віри і довіри до Бога.
• Оскільки ніхто не знає тривалості свого життя, відкладання хрещення є ризиком залишити дитину поза благодаттю Божою та за бортом церковного корабля.
Який з цього слід зробити висновок?🤔
Хрещення у ранньому віці є надзвичайно важливим, оскільки вводить дитину в
життя у Христі, очищує від первородного гріха, дарує благодать Святого Духа і відкриває доступ до інших Таїнств, зокрема Євхаристії. Як наголошував святитель Кирил Олександрійський, без Хрещення та Євхаристії неможливе спасіння, а тому Церква закликає батьків не зволікати з цим священнодійством!
Третім запитанням, за рейтингом питань, які цікавлять наших підписників було: «Чому важливо хрестити дітей у ранньому віці?»
Хрещення дітей у ранньому віці є давньою практикою Церкви, яка має богословське, духовне та пастирське обґрунтування. Ось кілька ключових думок, зокрема з цитатами святителя Кирила Олександрійського, а також розгляд значення участі дітей у Євхаристії та інших Таїнствах.
Думки святителя Кирила Олександрійського:
Святитель Кирил Олександрійський підкреслював важливість Таїнства Хрещення як засобу спасіння та очищення від первородного гріха. Він писав:
“Вода Хрещення є джерелом нового життя, через яке душа очищується від усілякої плями і отримує благодать Святого Духа, без якої неможливе спасіння” (Тлумачення на Євангеліє від Іоанна).
Для дітей, які не мають особистих гріхів, хрещення є очищенням від первородного гріха, яким уражене все людство після гріхопадіння Адама. За словами святителя Кирила, Хрещення є початком входження у життя у Христі, яке не повинно відкладатися на потім.
Що ж нам дає Таїнство Хрещення?
1. Хрещення відкриває двері до участі у найголовнішому Таїнстві Церкви — Євхаристії. Це надзвичайно важливо, адже через Причастя дитина з раннього віку з’єднується з Христом і отримує духовне зміцнення. Святитель Кирил підкреслював:
“Свята Євхаристія є джерелом життя для душі, і без єднання з Тілом і Кров’ю Христовою неможливо досягти вічного життя”.
2. Хрещення є початком духовного шляху, а участь у Таїнствах допомагає дитині зростати в благодаті та правді. Раннє хрещення забезпечує для дитини можливість бути вихованою у середовищі Божої благодаті, отримуючи підтримку Святого Духа із самого початку свого життя.
3. Через хрещення дитина стає членом Церкви. Це не лише духовний, а й еклезіологічний акт, який вводить людину в Христову спільноту – Церкву. Без хрещення дитина не може повноцінно брати участь у житті Церкви, включаючи Сповідь, Миропомазання та інші Таїнства.
Пастирські поради:
• Раннє хрещення є актом турботи батьків про духовне майбутнє дитини. Це демонстрація їхньої віри і довіри до Бога.
• Оскільки ніхто не знає тривалості свого життя, відкладання хрещення є ризиком залишити дитину поза благодаттю Божою та за бортом церковного корабля.
Який з цього слід зробити висновок?
Хрещення у ранньому віці є надзвичайно важливим, оскільки вводить дитину в
життя у Христі, очищує від первородного гріха, дарує благодать Святого Духа і відкриває доступ до інших Таїнств, зокрема Євхаристії. Як наголошував святитель Кирил Олександрійський, без Хрещення та Євхаристії неможливе спасіння, а тому Церква закликає батьків не зволікати з цим священнодійством!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM