Йой, отже — неділя. Завтра повертаємося до «роботи» у звичному режимі пошуку попкультурних скарбів. А сьогодні саме час нагадати про нещодавній реліз великого черепашачого лонґріду.

Там я розповідаю про п’ять абсолютно різних коміксів, які показують героїв з усіх можливих (і неможливих) боків. Кров, лірика, пригоди чи гумор? Черепахам доступно все 🤩

Рекомендую цей матеріал не як автор, а як фанат TMNT. Можливо, ви, як і я свого часу, вже намагалися знайти щось подібне. Тож спробуйте ще раз — бо цього разу воно точно знайдеться.

Final Fantasy від Disney, яку ми так і не побачили

У 90-х існувало неписане правило: якщо американці беруться адаптувати щось японське — чекай біди. Але тут навіть сумно, що не вигоріло.

Це промо-арт та обкладинка авторства Майка Міньйоли, майбутнього «батька» Геллбоя, до коміксу за мотивами Final Fantasy, реліз якого обіцяли у 1991 році. За сюжет мав відповідати Курт Бюзік — якого згодом назвуть одним із найкращих сценаристів індустрії. А всередині мали бути ілюстрації талановитого Делла Барраса, який просто обожнював фентезі.

Видавництвом займалися серйозні люди з Disney, що робить питання «що ж пішло не так?» тільки цікавішим. Головне — все було затверджено. А отже, десь таки існує більше матеріалів, а може й повноцінний перший випуск цього коміксу… десь, але не в інтернеті.

У них би точно вийшла химерна нісенітниця, без жодного натяку на атмосферу тієї самої Final Fantasy, проте зараз це був би чудовий артефакт епохи. Часів, коли турботливі бізнесмени на Заході боялися, що дурні глядачі, гравці чи читачі не зможуть осягнути всю широту японської душі 🍙

#PrintEraRevival #EssentialDinoPick