Очевидно, коректура пішла нахуй

Рандомна думка але: допис про авторів, яких я вважаю переоціненими - да/ні (я обіцяю бути токсичною)

Мені подобається як ви всі вирішили, що їм дуже треба токсичненька Лорен х)
Прийнято

За місяць абсолютно їбобо нагрузки в мене набралось поговорити про:
- Бавдоліно ✅️
- Темне сходження✅️
- Шрам
- Бути окей
- Путівник по католицькій школі для лесбійок
- переоцінені автори
- (нове!) кейс про прибирання росні з книжок
(І ще великий список фанфіків(

Шо це таке

Випадкові наречені тупа навіть при тому, що моя планка до ромкомів лежить дуже низько. Але гг настільки дурепа, що вже не смішно

Іноді ти не плануєш щось читати, але доля вирішує за тебе

План на найближчі дві години

Якби це був фанфік, я б закрила його на третьому абзацф

Умберто Еко, "Бавдоліно"



Вдих видих згадуємо як складати слова у речення за два місяці не-письма. І згадуємо враження від Бавдоліно, бо я його читала десь на початку літа.

Я дуже люблю Умберто Еко. От прямо дуже. І як історика, і як літературознавця, і як письменника. Він собі сидить десь на півдорозі між жанровою літературою і високою полицею і робить це ну дуже вишукано. Моя повага.

Бавдоліно - це середньовічне фентезі. Це фентезі, дівчат. В гарненькій історичній обкладинці, але фентезі, альтенативна історія і таки це дуже веселе чтиво. Ну, веселе, якщо це ваш поріг входу, я кайфонула (хоча гуглити довелося багато - я не медієвістка все таки). Коли ти вловлюєш оцей вайб що гг тут пиздить як дихає, мислення в нього середньовічне, а двіж - гібрид бульдога з носорогом, себто хрестових походів з побрехеньками, а Італії з царством Пресвітера Іоанна (ну і стрьомне це царство!) то книжка стає чарівною і легкою. І от саме це поєднання легкої придурі з ґрунтовною історичною базою (бо, на відміну від мене, Еко якраз медієвіст) мені сподобалося. Книга, з якою можна відпочити, але при цьому вона дає тобі інтелектуальне навантаження? Ідеально, дайте ще.

Бавдоліно одночасно і в центрі історичних подій і персонажів, і трохи осторонь, сам собі персонаж. Еко - метамодерніст і автор, який не боїться грати з текстом і сюжетом, Бавдоліно - коробочка з сюпризом, історія в історії, нарратив в нарративі, оповідка про оповідача.

Можливо, не найкращий твір Еко, але однозначно хороший.

За дві години я ледь подолала 80 сторінок

Ірина Кацімон, "Доторкнутись до небес"

Рідкісний випадок: прочитала на наступний день як отримала, і навіть відгук напишу одразу

Так от: нє, цю книгу навіть лесбійки не врятували. Це просто погано.
Що там відбувається? Яка мотивація героїв? Занахуя вони це роблять? Що вони роблять? Що за срань тут коїться? Як працює цей світ? Що в головах у персонажів?
А хуй його знає.
Це погано написане третєсортне фентезі якому треба редактор. І альфа-рідер.
Та ну, я пишу краще.
Герої всі вийшли з паперопереробного комбінату. Світ тримається на хуй знає чому. Сюжетні повороти обусловлені бажанням авторки впхнути сюжетний поворот.
Ну і це просто погано написано, я кину кілька фото - і то, це не все.
Коротше, якби не випадковість (Книгоманські балачки мала відправити її Книжковій дегустаторці але випадково відправила мені), то я б не прочитала і нічого б не втратила.
З іншого боку, це зайняло мені дорогу Одеса-Миколаїв і частину дороги назад.
А тепер я піду травматизуватися дев'ятирічними дітьми на наркотичних оргіях.

Цей стікер підсумовує мої враження

Ладно, давайте я похвалю книжку. Малюночки перед главами симпатичні.