Інститут Економічного Лідерства
Водночас наприкінці лютого 2025 року тема мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму знову стала актуальною через повідомлення в медіа про реєстрацію у Верховній Раді законопроєкту, що передбачає значне підвищення цих показників у 2025 році. Якщо…
👉🏻 Чому підвищення МЗП — це популістичний крок, а не ефективний механізм соціального захисту громадян, і які можуть бути його негативні наслідки?
1️⃣ Збільшення податкового навантаження. Зростання мінімальної заробітної плати автоматично підвищує мінімальний страховий внесок ЄСВ. Це лягає додатковим тягарем на підприємців, особливо з урахуванням нещодавнього підвищення військового збору та рекордної кількості закриття ФОПів у січні 2025 року.
2️⃣ Вплив на ринок праці та економічну активність. Підвищення витрат на оплату праці може призвести до збільшення частки тіньової зайнятості, скорочення робочих місць або навіть закриття підприємств. Зокрема, це може негативно вплинути на найменш захищені категорії працівників, яких звільнятимуть у першу чергу.
3️⃣ Прискорення інфляції. Підвищення мінімальної заробітної плати збільшить купівельну спроможність населення, що спричинить додатковий інфляційний тиск. З огляду на те, що інфляція у січні 2025 року вже перевищила цільовий рівень Національного банку (12,9% проти запланованих 5%), це може ускладнити реалізацію монетарної політики регулятора. Зокрема, підвищення мінімальної зарплати може змусити Національний банк зберігати високий рівень облікової ставки та підвищувати її далі.
4️⃣ Зростання бюджетних видатків. Мінімальна заробітна плата є базовим показником для розрахунку багатьох соціальних виплат, зокрема пенсій та соціальної допомоги. В умовах обмежених ресурсів це може призвести до необхідності скорочення інших критично важливих видатків.
❗️Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум не є реальними показниками добробуту громадян і не відображають економічну ситуацію. В українських реаліях їх підвищення, скоріше, є політичним рішенням, що не враховує макроекономічні ризики та загрози для стабільності фінансової системи.
1️⃣ Збільшення податкового навантаження. Зростання мінімальної заробітної плати автоматично підвищує мінімальний страховий внесок ЄСВ. Це лягає додатковим тягарем на підприємців, особливо з урахуванням нещодавнього підвищення військового збору та рекордної кількості закриття ФОПів у січні 2025 року.
2️⃣ Вплив на ринок праці та економічну активність. Підвищення витрат на оплату праці може призвести до збільшення частки тіньової зайнятості, скорочення робочих місць або навіть закриття підприємств. Зокрема, це може негативно вплинути на найменш захищені категорії працівників, яких звільнятимуть у першу чергу.
3️⃣ Прискорення інфляції. Підвищення мінімальної заробітної плати збільшить купівельну спроможність населення, що спричинить додатковий інфляційний тиск. З огляду на те, що інфляція у січні 2025 року вже перевищила цільовий рівень Національного банку (12,9% проти запланованих 5%), це може ускладнити реалізацію монетарної політики регулятора. Зокрема, підвищення мінімальної зарплати може змусити Національний банк зберігати високий рівень облікової ставки та підвищувати її далі.
4️⃣ Зростання бюджетних видатків. Мінімальна заробітна плата є базовим показником для розрахунку багатьох соціальних виплат, зокрема пенсій та соціальної допомоги. В умовах обмежених ресурсів це може призвести до необхідності скорочення інших критично важливих видатків.
❗️Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум не є реальними показниками добробуту громадян і не відображають економічну ситуацію. В українських реаліях їх підвищення, скоріше, є політичним рішенням, що не враховує макроекономічні ризики та загрози для стабільності фінансової системи.
100 000 грн/на рік — в середньому стільки витрачає бізнес на адміністрування своєї діяльності
Чи є це проблемою?
Сплатити податки – це не лише раз у певний період віддати в державний бюджет 18% ПДФО або податку на прибуток. В українських реаліях нерідко це закінчується бюрократичною тяганиною з податковою.
❗️Найбільшою перепоною для українського бізнесу є не ставки оподаткування, а їхнє адміністрування. Це вкотре підтвердили результати опитування Світового Банку.
📌 Ключові цифри:
74,4 дні на рік витрачає середній бізнес на дотримання податкових вимог.
До 400 днів – стільки витрачають великі компанії через складність обліку та звітності.
100 000 грн/рік – середня вартість податкового адміністрування. Для малих підприємств ця сума сягає 3% річного обороту.
Постійні зміни законодавства щодо податків (як нещодавне підвищення і намагання запровадити сплату заднім числом) створюють неабиякі незручності для бізнесу – на них скаржаться 52% підприємців.
Українська податкова все ще лишається каральним органом: минулого року лише 54,6% перевірок супроводжувались офіційним наказом.
Відсутність наказу ускладнює оскарження перевірки та її результатів, що створює простір для зловживань та тиску на бізнес.
Понад 60% компаній, що отримали штрафи,
не оскаржували їх через складність процесу.
Податкова не зацікавлена у тому,
щоб допомагати бізнесу!
— 41% підприємців скаржиться на труднощі в отриманні консультацій у податкових органах,
— 32% бізнесів вважають, що податкова надає допомогу у надто формальному вигляді – без реального сприяння у вирішенні проблем.
— Лише 18% компаній задоволені якістю консультацій, які вони отримують від ДПС.
— 14% респондентів вказали, що податкова служба не відповідає на їхні запити або затягує процес надання інформації.
— 10% підприємців зазначили, що для отримання необхідної консультації або вирішення проблеми їм доводилося звертатися до посередників або неофіційно оплачувати «швидке вирішення питання».
✅ Українському бізнесу потрібна презумпція невинуватості платника податків.
Однак що це означає на практиці?
У першу чергу – зміну підходу податкової з карального на кооперативний. Він уже довів свою ефективність у Нідерландах, Канаді, Великобританії та інших країнах.
Податкові органи там надають консультації
та допомагають виправляти потенційні помилки.
Натомість компанії забовʼязуються прозоро звітувати та надавати повну інформацію про власну діяльність.
Враховуючи, що за даними Ради бізнес-омбудсмена, 99%+ податкових надходжень забезпечуються за рахунок добровільної сплати податків, припускаємо, що життя українського бізнесу сильно полегшало б.
Чи є це проблемою?
Сплатити податки – це не лише раз у певний період віддати в державний бюджет 18% ПДФО або податку на прибуток. В українських реаліях нерідко це закінчується бюрократичною тяганиною з податковою.
❗️Найбільшою перепоною для українського бізнесу є не ставки оподаткування, а їхнє адміністрування. Це вкотре підтвердили результати опитування Світового Банку.
📌 Ключові цифри:
74,4 дні на рік витрачає середній бізнес на дотримання податкових вимог.
До 400 днів – стільки витрачають великі компанії через складність обліку та звітності.
100 000 грн/рік – середня вартість податкового адміністрування. Для малих підприємств ця сума сягає 3% річного обороту.
Постійні зміни законодавства щодо податків (як нещодавне підвищення і намагання запровадити сплату заднім числом) створюють неабиякі незручності для бізнесу – на них скаржаться 52% підприємців.
Українська податкова все ще лишається каральним органом: минулого року лише 54,6% перевірок супроводжувались офіційним наказом.
Відсутність наказу ускладнює оскарження перевірки та її результатів, що створює простір для зловживань та тиску на бізнес.
Понад 60% компаній, що отримали штрафи,
не оскаржували їх через складність процесу.
Податкова не зацікавлена у тому,
щоб допомагати бізнесу!
— 41% підприємців скаржиться на труднощі в отриманні консультацій у податкових органах,
— 32% бізнесів вважають, що податкова надає допомогу у надто формальному вигляді – без реального сприяння у вирішенні проблем.
— Лише 18% компаній задоволені якістю консультацій, які вони отримують від ДПС.
— 14% респондентів вказали, що податкова служба не відповідає на їхні запити або затягує процес надання інформації.
— 10% підприємців зазначили, що для отримання необхідної консультації або вирішення проблеми їм доводилося звертатися до посередників або неофіційно оплачувати «швидке вирішення питання».
✅ Українському бізнесу потрібна презумпція невинуватості платника податків.
Однак що це означає на практиці?
У першу чергу – зміну підходу податкової з карального на кооперативний. Він уже довів свою ефективність у Нідерландах, Канаді, Великобританії та інших країнах.
Податкові органи там надають консультації
та допомагають виправляти потенційні помилки.
Натомість компанії забовʼязуються прозоро звітувати та надавати повну інформацію про власну діяльність.
Враховуючи, що за даними Ради бізнес-омбудсмена, 99%+ податкових надходжень забезпечуються за рахунок добровільної сплати податків, припускаємо, що життя українського бізнесу сильно полегшало б.
💰 Половина кандидатів на голову БЕБ мають високий ступінь корупційного ризику!
Про це свідчить проведене нами дослідження кандидатів і кандидаток на посаду голови БЕБ.
За підсумками моніторингу, лише у 5 кандидатів, що 15 березня визначили як таких, що мають професійний бекграунд, наявні відкриті фінансові дані та відсутні зв’язки зі «старою системою».
Якщо реформу БЕБ не реалізують належним чином, це загрожує подальшим погіршенням бізнес-клімату в Україні та зростанням втрат бюджетних надходжень через тіньову економіку.
Інститут Економічного Лідерства закликає громадськість, міжнародних партнерів та ЗМІ уважно слідкувати за процесом призначення нового очільника БЕБ, аби забезпечити реальне перезавантаження органу, а не заміну таблички на дверях.
👉🏻 Детальніше читайте у нашій публікації на Цензор.Нет
Про це свідчить проведене нами дослідження кандидатів і кандидаток на посаду голови БЕБ.
За підсумками моніторингу, лише у 5 кандидатів, що 15 березня визначили як таких, що мають професійний бекграунд, наявні відкриті фінансові дані та відсутні зв’язки зі «старою системою».
Якщо реформу БЕБ не реалізують належним чином, це загрожує подальшим погіршенням бізнес-клімату в Україні та зростанням втрат бюджетних надходжень через тіньову економіку.
Інститут Економічного Лідерства закликає громадськість, міжнародних партнерів та ЗМІ уважно слідкувати за процесом призначення нового очільника БЕБ, аби забезпечити реальне перезавантаження органу, а не заміну таблички на дверях.
👉🏻 Детальніше читайте у нашій публікації на Цензор.Нет
censor.net
Новий орган чи нова вивіска? Результати огляду кандидатів і кандидаток на посаду Голови БЕБ
Аналітичний центр Інститут Економічного Лідерства презентував результати дослідження, присвяченого аналізу кандидатів на посаду Голови Бюро економічної безпеки України (БЕБ). Аналітичний центр Інститут... ()
Інститут Економічного Лідерства розпочав ведення трекеру дерегуляції!
Згідно з Планом дерегуляції, передбачено проведення 147 змін, які покликані спростити ведення бізнесу в Україні. Ми уважно слідкуємо за виконанням цього Плану.
На жаль, за 2024 рік було виконано лише 20 заходів із запланованих 82.
👉🏻 Однією з важливих змін стало спрощення доступу до ринку операторів протимінної діяльності у сфері гуманітарного розмінування. Для цього було змінено Закон України «Про протимінну діяльність».
В цілому процес дерегуляції лишається загальмованим через небажання державних структур прощатися з тими галузями, де з бізнесу можна нескінченно тягнути хабарі й погрожувати перевірками.
З боку громадськості наголошуємо, що підприємницька діяльність має відбуватись без штучних перепон.
Ознайомитися з нашим трекером можете за посиланням. Будемо оновлювати його, як тільки фіксуватимемо нові кроки до виконання Плану дерегуляції.
Згідно з Планом дерегуляції, передбачено проведення 147 змін, які покликані спростити ведення бізнесу в Україні. Ми уважно слідкуємо за виконанням цього Плану.
На жаль, за 2024 рік було виконано лише 20 заходів із запланованих 82.
👉🏻 Однією з важливих змін стало спрощення доступу до ринку операторів протимінної діяльності у сфері гуманітарного розмінування. Для цього було змінено Закон України «Про протимінну діяльність».
В цілому процес дерегуляції лишається загальмованим через небажання державних структур прощатися з тими галузями, де з бізнесу можна нескінченно тягнути хабарі й погрожувати перевірками.
З боку громадськості наголошуємо, що підприємницька діяльність має відбуватись без штучних перепон.
Ознайомитися з нашим трекером можете за посиланням. Будемо оновлювати його, як тільки фіксуватимемо нові кроки до виконання Плану дерегуляції.
Інститут Економічного Лідерства
Трекер дерегуляції - Інститут Економічного Лідерства
Мінекономіки виконало лише близько 20% від виконаного плану (16 заходів: виконано 3, не виконано 13).
🗣 Запрошуємо на панельну дискусію про роль громадського сектору у боротьбі з корупцією!
Корупція — друга за важливістю проблема для українців після війни.
Вона гальмує економічний розвиток, спотворює конкуренцію, створює тиск на підприємців та підриває довіру до інституцій.
Проте найефективнішою зброєю проти корупції є громадський нагляд. Особливо в таких критичних сферах, як податкова та митна служби.
📌 Інститут Економічного Лідерства запрошує на панельну дискусію:
«Громадська участь як запорука боротьби з корупцією»
Ми поговоримо про:
• Успішні й провальні кейси громадського контролю
• Потенціал впливу громадських рад при державних органах
• Перспективи посилення громадської участі в антикорупційній політиці
У дискусії візьмуть участь:
— Катерина Бутко, Голова Громадської ради при НАЗК та Всеукраїнського об'єднання «Автомайдан»;
— Тарас Котов, Голова РГК БЕБ;
— Антон Микитюк, заступник Голови РГК НАБУ та член Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України.
Поговоримо про (не)успішні кейси та подальші перспективи громадського контролю при українських інституціях.
Коли? 26 квітня о 14:00
Де? м. Київ, Простір «Освіторія Хаб» (вул. вулиця Князів Острозьких, 2)
❗️Реєстрація за посиланням обов'язкова
Долучайтеся та дізнавайтеся, як саме ви можете боротися з корупцією в Україні!
Корупція — друга за важливістю проблема для українців після війни.
Вона гальмує економічний розвиток, спотворює конкуренцію, створює тиск на підприємців та підриває довіру до інституцій.
Проте найефективнішою зброєю проти корупції є громадський нагляд. Особливо в таких критичних сферах, як податкова та митна служби.
📌 Інститут Економічного Лідерства запрошує на панельну дискусію:
«Громадська участь як запорука боротьби з корупцією»
Ми поговоримо про:
• Успішні й провальні кейси громадського контролю
• Потенціал впливу громадських рад при державних органах
• Перспективи посилення громадської участі в антикорупційній політиці
У дискусії візьмуть участь:
— Катерина Бутко, Голова Громадської ради при НАЗК та Всеукраїнського об'єднання «Автомайдан»;
— Тарас Котов, Голова РГК БЕБ;
— Антон Микитюк, заступник Голови РГК НАБУ та член Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України.
Поговоримо про (не)успішні кейси та подальші перспективи громадського контролю при українських інституціях.
Коли? 26 квітня о 14:00
Де? м. Київ, Простір «Освіторія Хаб» (вул. вулиця Князів Острозьких, 2)
❗️Реєстрація за посиланням обов'язкова
Долучайтеся та дізнавайтеся, як саме ви можете боротися з корупцією в Україні!
📑 Податкова обіцяє «менше хаосу» — чи варто вірити?
Новий голова ДПС Руслан Кравченко обіцяє спростити систему блокування накладних, записати відеоінструкції й створити консультаційні центри. Але чи вирішують ці дії справжні проблеми податкової: свавілля, ручне керування і застарілі кадри?
🔍 Ми проаналізували всі анонсовані зміни, пояснили, чому вони — радше косметика, ніж реформа, і що потрібно змінити насправді.
Сьогодні ДПСУ — це:
• 70% помилкових блокувань податкових накладних;
• лише 7,8% бізнесу довіряє податковій;
• І жодної стратегії — лише латання дір.
Більше читайте у нашому матеріалі на Цензор.Нет
Новий голова ДПС Руслан Кравченко обіцяє спростити систему блокування накладних, записати відеоінструкції й створити консультаційні центри. Але чи вирішують ці дії справжні проблеми податкової: свавілля, ручне керування і застарілі кадри?
🔍 Ми проаналізували всі анонсовані зміни, пояснили, чому вони — радше косметика, ніж реформа, і що потрібно змінити насправді.
Сьогодні ДПСУ — це:
• 70% помилкових блокувань податкових накладних;
• лише 7,8% бізнесу довіряє податковій;
• І жодної стратегії — лише латання дір.
Більше читайте у нашому матеріалі на Цензор.Нет
Ви вже точно бачили дні відкритих дверей в університетах, проте як щодо днів відкритих дверей в громадській організації?
«Українські Студенти за Свободу» запрошують до себе на OpenDay!
🗓 19 квітня, 10:30 - 18:00
📍 м. Київ, вул. Хрещатик, 25
🎟 Участь безоплатна
Протягом цього заходу ви:
🔸 дізнаєтесь про історію УСС, бачення та цінності спільноти;
🔸 відвідаєте алею департаментів та регіональних осередків, отримаєте нагороди за проходження інтерактивів;
🔸 зможете взяти участь у благодійному аукціоні на підтримку військових спільноти.
👉🏻 Реєстрація на подію обов'язкова за посиланням: https://lu.ma/6filxk1n
💬 Якщо маєте питання щодо події, пишіть @studfreedom_info
«Українські Студенти за Свободу» запрошують до себе на OpenDay!
🗓 19 квітня, 10:30 - 18:00
📍 м. Київ, вул. Хрещатик, 25
🎟 Участь безоплатна
Протягом цього заходу ви:
🔸 дізнаєтесь про історію УСС, бачення та цінності спільноти;
🔸 відвідаєте алею департаментів та регіональних осередків, отримаєте нагороди за проходження інтерактивів;
🔸 зможете взяти участь у благодійному аукціоні на підтримку військових спільноти.
👉🏻 Реєстрація на подію обов'язкова за посиланням: https://lu.ma/6filxk1n
💬 Якщо маєте питання щодо події, пишіть @studfreedom_info
🇺🇦🇵🇱 Нещодавно світ побачило наше спільне з Warsaw Enterprise Institute дослідження
Разом ми проаналізували розвиток ключових сфер економіки у Польщі та Україні, дослідили легкість ведення бізнесу в обох державах та шукали ті сфери, у яких співпраця Польщі та України буде найефективнішою.
Тепер результати цього дослідження передано до відповідальних осіб з польського уряду. Сподіваємося на поглиблення співпраці між нашими державами та дякуємо експертам Warsaw Enterprise Institute за спільну роботу й зацікавленість до нашої аналітики!
👉🏻 Дослідження перебуває у відкритому доступі, тож запрошуємо до читання!
Разом ми проаналізували розвиток ключових сфер економіки у Польщі та Україні, дослідили легкість ведення бізнесу в обох державах та шукали ті сфери, у яких співпраця Польщі та України буде найефективнішою.
Тепер результати цього дослідження передано до відповідальних осіб з польського уряду. Сподіваємося на поглиблення співпраці між нашими державами та дякуємо експертам Warsaw Enterprise Institute за спільну роботу й зацікавленість до нашої аналітики!
👉🏻 Дослідження перебуває у відкритому доступі, тож запрошуємо до читання!
Інститут Економічного Лідерства
🇺🇦🇵🇱 Нещодавно світ побачило наше спільне з Warsaw Enterprise Institute дослідження Разом ми проаналізували розвиток ключових сфер економіки у Польщі та Україні, дослідили легкість ведення бізнесу в обох державах та шукали ті сфери, у яких співпраця Польщі…
💬 Також наша операційна менеджерка Уляна Костенко взяла участь у радіоефірі Польського радіо для України та разом із польським експертом коротко представила основні тези дослідження.
Запис ефіру слухайте за посиланням
Запис ефіру слухайте за посиланням
Spotify
ПРОФІТ. Гра, у якій немає переможених: сьогодні і завтра польсько-українських економічних відносин
Польське радіо для України · Episode
👤 Представляємо одного з учасників нашої панельної дискусії — Тараса Котова!
Пан Тарас — член «Демократичної Сокири», голова Ради громадського контролю при Бюро економічної безпеки України, магістр права.
З лютого 2022 року — член Асоціації сертифікованих спеціалістів із боротьби з відмиванням грошей. У своєму блозі на Facebook він багато пише про корупцію в Україні та її подолання.
👉🏻 Саме на плечі Тараса Котова лягла робота із офіційної реєстрації партії «Демократична Сокира», висування членів руху на вибори, а також суди з Київською територіальною виборчою комісією.
Завдяки очолюваній ним команді — суди було виграно!
Пан Тарас — відвертий і надзвичайно обізнаний у боротьбі з корупцією. Спілкування з ним допоможе вам зрозуміти, чому в Україні стільки корупції та у яких напрямках з нею необхідна реальна боротьба та зміни, а не симуляція.
❗️Приходьте!
Реєстрація за посиланням
Чекаємо на вас 26 квітня о 14:00 в Києві, «Освіторія Хаб».
Пан Тарас — член «Демократичної Сокири», голова Ради громадського контролю при Бюро економічної безпеки України, магістр права.
З лютого 2022 року — член Асоціації сертифікованих спеціалістів із боротьби з відмиванням грошей. У своєму блозі на Facebook він багато пише про корупцію в Україні та її подолання.
👉🏻 Саме на плечі Тараса Котова лягла робота із офіційної реєстрації партії «Демократична Сокира», висування членів руху на вибори, а також суди з Київською територіальною виборчою комісією.
Завдяки очолюваній ним команді — суди було виграно!
Пан Тарас — відвертий і надзвичайно обізнаний у боротьбі з корупцією. Спілкування з ним допоможе вам зрозуміти, чому в Україні стільки корупції та у яких напрямках з нею необхідна реальна боротьба та зміни, а не симуляція.
❗️Приходьте!
Реєстрація за посиланням
Чекаємо на вас 26 квітня о 14:00 в Києві, «Освіторія Хаб».
👤 Розповідаємо про Катерину Бутко — ще одну учасницю панельної дискусії вже цієї суботи!
Пані Катерина — громадська активістка, голова Всеукраїнського об'єднання «Автомайдан», також очолює громадську раду при НАЗК
У 2013-2014 роках була активною учасницею Революції Гідності, керувала проєктами у ВО «Автомайдан».
З 2016 року керує проєктом PROSUD (Забезпечення прозорості та підзвітності судової системи).
📄 Веде активний блог на Українській Правді, багато пише про актуальні корупційні схеми в різних державних органах.
Її досвід у громадській діяльності та роботі з державними органами точно буде вам цікавим та допоможе зрозуміти, як навіть невеликі ГО мають змогу долучатися до реформування інституцій.
❗️Приходьте!
Реєстрація за посиланням
Чекаємо на вас 26 квітня о 14:00 в Києві, «Освіторія Хаб».
Пані Катерина — громадська активістка, голова Всеукраїнського об'єднання «Автомайдан», також очолює громадську раду при НАЗК
У 2013-2014 роках була активною учасницею Революції Гідності, керувала проєктами у ВО «Автомайдан».
З 2016 року керує проєктом PROSUD (Забезпечення прозорості та підзвітності судової системи).
📄 Веде активний блог на Українській Правді, багато пише про актуальні корупційні схеми в різних державних органах.
Її досвід у громадській діяльності та роботі з державними органами точно буде вам цікавим та допоможе зрозуміти, як навіть невеликі ГО мають змогу долучатися до реформування інституцій.
❗️Приходьте!
Реєстрація за посиланням
Чекаємо на вас 26 квітня о 14:00 в Києві, «Освіторія Хаб».
Центр Айн Ренд в Україні запрошує на конференцію-підбиття підсумків тримісячної програми про декомунізацію
Уже 8 травня Жовтневому палаці зберуться разом учасники та спікери програми для того, щоб обговорити виклики декомунізації в Україні, побачити напрацювання учасників щодо власних проєктів, а також обрати переможців призового фонду.
📅 8 травня, 15:00-20:00
📍 Жовтневий палац
👉🏻 Переходьте за посиланням, щоб зареєструватися на подію.
Уже 8 травня Жовтневому палаці зберуться разом учасники та спікери програми для того, щоб обговорити виклики декомунізації в Україні, побачити напрацювання учасників щодо власних проєктів, а також обрати переможців призового фонду.
📅 8 травня, 15:00-20:00
📍 Жовтневий палац
👉🏻 Переходьте за посиланням, щоб зареєструватися на подію.
БЕБ на роздоріжжі: випробування довірою, кураторами з ОП та гідністю інституції
Триває процедура обрання нового директора Бюро економічної безпеки.
Раніше ми досліджували, що лише 5 кандидатів з професійним бекграундом мають відкриті фінансові дані та не мають зв’язків зі «старою системою».
Невтішна статистика свідчить про те, що БЕБ перебуває в полі зацікавленості недоброчесних осіб як потенційний інструмент політичного тиску та незаконного збагачення.
До чого тут Олег Татаров?
Стратегічне значення БЕБ сьогодні –
це боротьба з «тіньовою економікою», яка становить понад 40% українського ВВП.
Ключову роль у запуску органу відігравав заступник керівника Офісу Президента Олег Татаров.
Саме Татарова називали неформальним куратором процесу добору кадрів до БЕБ, починаючи з конкурсної комісії та закінчуючи призначенням першого директора Вадима Мельника.
У 2025 році Україна розпочала новий конкурс на посаду директора БЕБ, за яким має послідувати повна переатестація чиновників. Конкурсна комісія складається з шести членів: трьох представників від України та трьох міжнародних експертів.
16 кандидатів успішно пройшли тестування, однак половина кандидатів мають ймовірні корупційні звʼязки. До прикладу, керівник підрозділу НАБУ Олександр Скомаров, що отримував щорічну зарплату понад 2 млн грн, але водночас оформив собі «матеріальну допомогу» на 152 тис. грн.
Новий директор БЕБ успадкує авгієві стайні!
Нині у органу розмиті повноваження, фрагментована команда, внутрішні неформальні ієрархії, слабкий авторитет у бізнес-середовищі та майже знищена довіра з боку громадянського суспільства.
❗️Успіх або провал БЕБ – це індикатор, за яким міжнародні партнери оцінюватимуть прогрес України у сфері верховенства права та доброчесного управління.
Більше читайте у нашому матеріалі на Цензор.Нет
Триває процедура обрання нового директора Бюро економічної безпеки.
Раніше ми досліджували, що лише 5 кандидатів з професійним бекграундом мають відкриті фінансові дані та не мають зв’язків зі «старою системою».
Невтішна статистика свідчить про те, що БЕБ перебуває в полі зацікавленості недоброчесних осіб як потенційний інструмент політичного тиску та незаконного збагачення.
До чого тут Олег Татаров?
Стратегічне значення БЕБ сьогодні –
це боротьба з «тіньовою економікою», яка становить понад 40% українського ВВП.
Ключову роль у запуску органу відігравав заступник керівника Офісу Президента Олег Татаров.
Саме Татарова називали неформальним куратором процесу добору кадрів до БЕБ, починаючи з конкурсної комісії та закінчуючи призначенням першого директора Вадима Мельника.
У 2025 році Україна розпочала новий конкурс на посаду директора БЕБ, за яким має послідувати повна переатестація чиновників. Конкурсна комісія складається з шести членів: трьох представників від України та трьох міжнародних експертів.
16 кандидатів успішно пройшли тестування, однак половина кандидатів мають ймовірні корупційні звʼязки. До прикладу, керівник підрозділу НАБУ Олександр Скомаров, що отримував щорічну зарплату понад 2 млн грн, але водночас оформив собі «матеріальну допомогу» на 152 тис. грн.
Новий директор БЕБ успадкує авгієві стайні!
Нині у органу розмиті повноваження, фрагментована команда, внутрішні неформальні ієрархії, слабкий авторитет у бізнес-середовищі та майже знищена довіра з боку громадянського суспільства.
❗️Успіх або провал БЕБ – це індикатор, за яким міжнародні партнери оцінюватимуть прогрес України у сфері верховенства права та доброчесного управління.
Більше читайте у нашому матеріалі на Цензор.Нет
censor.net
БЕБ на роздоріжжі: випробування довірою, кураторами з ОП та гідністю інституції
Триває процедура обрання нового директора Бюро економічної безпеки. У попередньому моніторингу аналітичний центр "Інститут Економічного Лідерства" зʼясував, що лише 5 кандидатів з професійним бекграундом мають... ()
💸 З весни цього року усі ФОП-и змушені платити військовий збір з усіх своїх доходів та витрат.
Військовий збір, не зважаючи на свою назву — це лиш ще один податок, який поповнює державний бюджет та йде на усі витрати, включно з пенсіями, освітою, дорогами тощо.
Проте це точно не той податок, яким зараз варто ускладнювати життя малому бізнесу!
✅ Ми проаналізували, чому військовий збір для ФОП-ів є поганою ідеєю і запропонували свої варіанти, як краще збільшувати дохідну складову бюджету так, аби не надто ускладнювати життя українському бізнесу.
Як саме? Дивіться у каруселі та підписуйтеся на соцмережі Інституту Економічного Лідерства @economicleadership й Українських Студентів за Свободу @studfreedom, аби дізнаватися про економіку більше!
Військовий збір, не зважаючи на свою назву — це лиш ще один податок, який поповнює державний бюджет та йде на усі витрати, включно з пенсіями, освітою, дорогами тощо.
Проте це точно не той податок, яким зараз варто ускладнювати життя малому бізнесу!
✅ Ми проаналізували, чому військовий збір для ФОП-ів є поганою ідеєю і запропонували свої варіанти, як краще збільшувати дохідну складову бюджету так, аби не надто ускладнювати життя українському бізнесу.
Як саме? Дивіться у каруселі та підписуйтеся на соцмережі Інституту Економічного Лідерства @economicleadership й Українських Студентів за Свободу @studfreedom, аби дізнаватися про економіку більше!
📄 Нещодавно Національне агентство з питань запобігання корупції опублікувало законодавчі пропозиції щодо посилення ролі Громадської ради при Державній митній службі України.
Відповідно до результатів опитування «Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність», митниця посідає перше місце за поширеністю корупції уже четвертий рік поспіль.
Чим більше нагляду та підзвітності, тим складніше красти.
Саме тому Інститут Економічного Лідерства адвокатує за надання Громадській раді повноважень впливати на обрання очільників митниці й брати участь у комісіях, де розглядаються дисциплінарні провадження проти митників.
Безумовними перевагами пропозицій є юридичне закріплення статусу Громадської ради в Митному кодексі України, а також врегулювання порядку формування Громадської ради шляхом рейтингового інтернет-голосування усіх громадян.
До цього склад ради обирався на закритих установчих зборах, що створювало ризики обрання лояльних до митниці представників і представниць. Законопроєктом унеможливлюється конфлікт інтересів осіб, що входять до складу ГР.
👉🏻 Законопроєктом також конкретизуються повноваження Громадської ради:
• заслуховуванням інформації про діяльність, виконання планів і завдань митниці;
• здійсненням моніторингу ефективності митниці;
• участю у розробленні проектів законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів центрального органу виконавчої влади, що стосуються митниці;
• участю в оцінці корупційних ризиків та вжитті заходів із запобігання корупції у діяльності митниці.
Наразі повноваження членів та членкинь ГР при ДМСУ зводяться до участі в засіданнях, на яких обговорюються питання митної політики, тому субʼєктність органу залежить виключно від доброї волі чиновників.
✅ Інститут Економічного Лідерства підтримує законодавчі пропозиції НАЗК.
Ми також наголошуємо на необхідності включення представників ГР до складу конкурсних та дисциплінарних комісій для того, щоби гарантувати незалежність при обранні голови ДМСУ та розгляду проваджень проти порушників правопорядку.
Відповідно до результатів опитування «Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність», митниця посідає перше місце за поширеністю корупції уже четвертий рік поспіль.
Чим більше нагляду та підзвітності, тим складніше красти.
Саме тому Інститут Економічного Лідерства адвокатує за надання Громадській раді повноважень впливати на обрання очільників митниці й брати участь у комісіях, де розглядаються дисциплінарні провадження проти митників.
Безумовними перевагами пропозицій є юридичне закріплення статусу Громадської ради в Митному кодексі України, а також врегулювання порядку формування Громадської ради шляхом рейтингового інтернет-голосування усіх громадян.
До цього склад ради обирався на закритих установчих зборах, що створювало ризики обрання лояльних до митниці представників і представниць. Законопроєктом унеможливлюється конфлікт інтересів осіб, що входять до складу ГР.
👉🏻 Законопроєктом також конкретизуються повноваження Громадської ради:
• заслуховуванням інформації про діяльність, виконання планів і завдань митниці;
• здійсненням моніторингу ефективності митниці;
• участю у розробленні проектів законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів центрального органу виконавчої влади, що стосуються митниці;
• участю в оцінці корупційних ризиків та вжитті заходів із запобігання корупції у діяльності митниці.
Наразі повноваження членів та членкинь ГР при ДМСУ зводяться до участі в засіданнях, на яких обговорюються питання митної політики, тому субʼєктність органу залежить виключно від доброї волі чиновників.
✅ Інститут Економічного Лідерства підтримує законодавчі пропозиції НАЗК.
Ми також наголошуємо на необхідності включення представників ГР до складу конкурсних та дисциплінарних комісій для того, щоби гарантувати незалежність при обранні голови ДМСУ та розгляду проваджень проти порушників правопорядку.
