This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Про цікавий технічний момент.
У "Щасті.." помітив "dolly zoom", чого раніше ніколи не бачив в українському кіно радянського періоду. Вікіпедія з посиланням на різні російські джерела пише, що вперше цей прийом у радянському кіно застосував Вадим Юсов у фільмі "Чорний монах" 1988 року. Тобто виходить, що за 5 років до "першості" Юсова це вже робив наш Віталій Зимовець.
З іншого боку тема явно слабко досліджена, тому якщо ви пригадуєте інші випадки "доллі зумів", пишіть.
У "Щасті.." помітив "dolly zoom", чого раніше ніколи не бачив в українському кіно радянського періоду. Вікіпедія з посиланням на різні російські джерела пише, що вперше цей прийом у радянському кіно застосував Вадим Юсов у фільмі "Чорний монах" 1988 року. Тобто виходить, що за 5 років до "першості" Юсова це вже робив наш Віталій Зимовець.
З іншого боку тема явно слабко досліджена, тому якщо ви пригадуєте інші випадки "доллі зумів", пишіть.
❤15
І останнє. Щодо "Щастя..." і Голодомору.
У фільмі білоруський селянин приїздить на Донбас у пошуках кращої долі у 1932 році. Власне коли на початку якийсь партійний промовець на вокзалі озвучує цю дату, на екрані з'являється череп з написом "ПОМНИ О КОЛЕСАХ". Згодом разом з героєм ми вперше потрапляємо під землю, де нас зустрічає вже конкретна дата 18 вересня 1932 року (через місяць після закону "про п’ять колосків") з тим самим черепом-плакатом поряд. У кінці фільму 1932 рік паралелиться з 1941 роком. Про голод у фільмі не згадується. Проте партія тут погрожує розправою селянам, називає їх сараною і дезертирами.
Навряд чи режисер, який у 1968 році міг говорити про голод і мати підтримку керівництва Кіностудії, відчував таку ж напівсвободу у 1983, але чи міг він обійти цю тему?
У фільмі білоруський селянин приїздить на Донбас у пошуках кращої долі у 1932 році. Власне коли на початку якийсь партійний промовець на вокзалі озвучує цю дату, на екрані з'являється череп з написом "ПОМНИ О КОЛЕСАХ". Згодом разом з героєм ми вперше потрапляємо під землю, де нас зустрічає вже конкретна дата 18 вересня 1932 року (через місяць після закону "про п’ять колосків") з тим самим черепом-плакатом поряд. У кінці фільму 1932 рік паралелиться з 1941 роком. Про голод у фільмі не згадується. Проте партія тут погрожує розправою селянам, називає їх сараною і дезертирами.
Навряд чи режисер, який у 1968 році міг говорити про голод і мати підтримку керівництва Кіностудії, відчував таку ж напівсвободу у 1983, але чи міг він обійти цю тему?
❤11
Forwarded from 🌻Довженко-Центр : Dovzhenko Centre🌻
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Друзі!
Потрібна допомога у зборі на ремонтну майстерню (мобільне СТО на колесах) на передову для батальйону ФОРПОСТ бригади БУРЕВІЙ НГУ, де проходить службу наш колега.
Деталі в інстаграмі батальйону.
🔗Посилання на банку
💳Номер картки банки
4441 1111 2167 4190
Потрібна допомога у зборі на ремонтну майстерню (мобільне СТО на колесах) на передову для батальйону ФОРПОСТ бригади БУРЕВІЙ НГУ, де проходить службу наш колега.
Деталі в інстаграмі батальйону.
🔗Посилання на банку
💳Номер картки банки
4441 1111 2167 4190
🔥6❤3👍3
У пошуках українських «доллі зумів».
Класне спостереження колеги і нагадування про великого Миколу Топчія.
Класне спостереження колеги і нагадування про великого Миколу Топчія.
❤2
Forwarded from субстанція кловська | югтг
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
нещодавно колега писав про ось такий цікавий момент з української/совєтської кіноісторії.
тепер маю чим продовжити тему.
за відсутністю (принаймні в нас) даних, які б заперечували це, «щастя никифора бубнова» (1983) справді можемо вважати першим осмисленим використанням доллі зуму в українському чи навіть совкіно.
але ось такий візуально інтересний кадр можна побачити в «дорогою ціною» (1957) марка донського, зафільмований одним із головних новаторів, та й просто кінооператорів української школи миколою топчієм.
психологічно-обгрунтованим прийомом це назвати складно, але технічно — це цілком і повноцінно доллі зум. його потреба тут зумовлена бажанням мати конкретне специфічне кадрування на початку і в кінці, будуючи при цьому все суто на внутрішньокадровому монтажі.
це було неможливим без зміни фокусної відстані. так у й без того насиченому видатними знахідками «дорогою ціною» народився, можливо таки перший доллі зум у союзі.
цікаво, що «вертіго» альфреда гічкока з'явився вже за рік по тому — саме з нього цей операторський прийом став культовим і увійшов до кінематографічного арсеналу митців світу.
щоправда, в таких, як у топчія-донського формі, він виникав і раніше — хоча б у «ребецці» (1944) того ж таки гічкока
тепер маю чим продовжити тему.
за відсутністю (принаймні в нас) даних, які б заперечували це, «щастя никифора бубнова» (1983) справді можемо вважати першим осмисленим використанням доллі зуму в українському чи навіть совкіно.
але ось такий візуально інтересний кадр можна побачити в «дорогою ціною» (1957) марка донського, зафільмований одним із головних новаторів, та й просто кінооператорів української школи миколою топчієм.
психологічно-обгрунтованим прийомом це назвати складно, але технічно — це цілком і повноцінно доллі зум. його потреба тут зумовлена бажанням мати конкретне специфічне кадрування на початку і в кінці, будуючи при цьому все суто на внутрішньокадровому монтажі.
це було неможливим без зміни фокусної відстані. так у й без того насиченому видатними знахідками «дорогою ціною» народився, можливо таки перший доллі зум у союзі.
цікаво, що «вертіго» альфреда гічкока з'явився вже за рік по тому — саме з нього цей операторський прийом став культовим і увійшов до кінематографічного арсеналу митців світу.
щоправда, в таких, як у топчія-донського формі, він виникав і раніше — хоча б у «ребецці» (1944) того ж таки гічкока
❤13