І так, держава ще й платить за контрольні закупки та експертизу такого контенту —
https://epravda.com.ua/weeklycharts/yak-derzhava-vitrachaye-milyoni-na-kupivlyu-pornografiji-812596/

У І півріччі 2025 року банки задекларували 277,8 млрд грн доходів, що на 9% більше, ніж у 2024 р. Особливо відчутний ривок відбувся у ІІ кварталі — +30% до ІІ кварталу 2024 року.

Водночас податок на прибуток залишився на рівні минулого року — 20,6 млрд грн, та на 15,3 млрд грн більше, ніж у 2023-му.
Частка банків у загальних надходженнях з податку на прибуток склала 18%.

❗ Але попри збільшення доходів, рівень сплати податку впав: з 8,1% у 2024 році до 7,4% у 2025-му.

📌 Банки демонструють стабільне зростання доходів з певним падіння рівня сплати. Таке зниження є індикатором для аналізу податковими органами та контролем за повнотою оподаткування банківського сектору. Бюджет має отримувати справедливу частку з прибутків, що зростають.

Це тим більше справедливо у ситуації, коли:

- Найбільшим джерелом цього прибутку є не інновації, підвищення ефективності або суттєве розширення програм кредитування  бізнесу і населення, а операції з безризиковими державними цінними паперами, депозитними сертифікатами та ОВДП.

- Приведу простий приклад. Середньоденний залишок за депозитними сертифікатами НБУ у 2021 році був 145 млрд. грн., за 9 місяців 2025 року 506 млрд. грн. Тобто такі операції зросли більш ніж утричі, бо НБУ цю ліквідність, обумовлену насамперед значним дефіцитом державного бюджету, що покривається переважно міжнародною допомогою, треба стерилізувати.

- Зокрема частка депозитних сертифікатів в чистих активах банківської системи зросла із 10,4%  на кінець 2021 року до 15% на кінець першої половини 2025 року. Тоді як частка кредитів у чистих активах за цей час навпаки зменшилась із 36,1% до 26,3%.

Отже, в умовах, що складаються, банки мають можливість отримувати переважну частину свого чистого прибутку без підприємницького ризику. Водночас є життєва необхідність спрямовувати на сектор безпеки і оборони безпрецедентні 50-60% видаткової частини бюджету, а решта переважно йде на забезпечення і так аскетичних соціальних стандартів, до того ж заморожених у 2025 році.

Саме цим ми керувались, пропонуючи із колегами поправки до оподаткування прибутку банків за підвищеною ставкою 50% у 2026 році для зменшення непокритого розриву у фінансуванні дефіциту бюджету наступного року.

При цьому ще раз хочу звернути увагу, що банківській сектор демонструє операційну ефективність та прибутковість близьку до історичних максимумів, а його фінансовий стан і показники стійкості є навіть кращими ніж до початку повномасштабної війни.

- Рентабельність банківського капіталу на 1 вересня 2025 року склала 39,6%, що є помітно вищим, ніж до повномасштабної війни. Зокрема цей показник складав 32,3% на 1 вересня 2021 року, 23,8% - на 1 вересня 2020 року.  Для порівняння рентабельність банківського капіталу по країнах ЄС у 4-му кварталі 2024 року у середньому складала 10,5%, найбільша в Румунії – 22,4%, Угорщині – 20,9%, Кіпрі – 20,7%.

- Банки є адекватно капіталізованими. На 1 вересня 2025 року показник адекватності банківського капіталу складав 15% (при нормативі 10%), адекватності капіталу першого рівня – 14,7% (при нормативі 7,5%). Нормативи виконували усі банки, окрім невеликого PBC банку.

- Показники стійкості є кращими ніж до війни. Влітку Нацбанк відновив регулярне стрес-тестування найбільших банків, на які припадає 90% активів по системі. Результати показали, що банки мають достатній запас капіталу навіть за умови затяжної кризи і попри всі виклики є більш стійкими ніж до війни. Орієнтовна потреба в капіталі за результатами стрес-тестування з урахуванням несприятливого сценарію поточного року становить близько 5% від обсягу регулятивного капіталу банківської системи станом на початок цього року. Це майже втричі менше, ніж за результатами оцінки стійкості у 2021 році.

За нашими розрахунками, оподаткування за підвищеною ставкою принесе щонайменше 30 млрд. грн. до державного бюджету 2026 року (із врахуванням того, що податок на прибуток розщеплюється у пропорції 90% до держбюджету, 10% - до місцевих, тобто місцеві бюджети також додатково отримують 3,3 млрд. грн.).
Будемо реалістами – ця сума не закриє повністю непрофінансований розрив у бюджеті – 2026, який наразі Мінфін оцінює у 16 млрд. євро. Це ті кошти, які ще треба знайти з допомогою міжнародних партнерів. Але ця сума точно не буде зайвою, якщо, на жаль, реалізується сценарій із продовженням активних військових дій у 2026 році.

Про нашу повагу до освітян і те, як ми їх цінуємо, повинні говорити не обіцянки, а факти. Освіта наших дітей – це основа майбутнього України.

Отто Фон Бісмарк казав, що ворог приходить туди, де програє вчитель та священник. І сьогодні ця фраза звучить болюче актуально. Заробітна плата в освіті, наприклад, в 4 рази менша, ніж у фінансах. Коли середня заробітна плата вчителя становить близько 15 тис грн, молоді педагоги отримують 8 тис грн, а «на руки» – 6 тис грн, то ми, на жаль, фактично робимо все, аби наш учитель програв.

Вимагаємо суттєвого перегляду заробітних плат вчителів, вихователів та інших категорій освітян у Бюджеті-2026 року.

Без гідної оплати праці освітян не буде якісної системи освіти, без якісної освіти не буде сильної економіки, а без сильної економіки – сильної держави.
Підтримавши зараз освітян, ми інвестуємо в майбутнє нашої країни🇺🇦

Колись про те, як трималися наші міста-форпости, напишуть в книжках. А зараз про це — з перших вуст https://www.rbc.ua/rus/news/igor-terehov-tsya-zima-stane-nayvazhchoyu-1759938790.html
Попри всі складнощі — вони не здаються, працюють, розвиваються.

Маємо зробити все необхідне, щоб посилити їх.
Уже подав пропозиції щодо підтримки прифронтових територій до Бюджету-2026. Буду відстоювати їх врахування. Розумію важливість додаткових 4% ПДФО, будемо шукати рішення.

Важка ніч. Ворог бʼє по інфраструктурі, по цивільним обʼєктам.
Але світло завжди перемагає пітьму, і знову так буде. Силами наших захисників, рятувальників, енергетиків, силою стійкості всіх українців.

Одужання постраждалим.
На жаль, внаслідок ударів по Запоріжжю загинув маленький хлопчик. Вічна пам’ять.
Кожне обірване життя — непоправна втрата💔

Останніми днями мене все частіше запитують, чому тема миру і мирних перемовин зійшла з порядку денного. Багатьох це хвилює, адже ще декілька місяців тому йшли жваві обговорення можливостей припинення війни вже у цьому році. І людей цікавить, якими можуть бути перспективи миру зараз.
 
Я дуже добре пам’ятаю початок 2025-го. Високу динаміку дипломатичних контактів, зустрічей і перемовин. Перші обережні домовленості про досягнення «енергетичного примир’я», узгоджені наприкінці березня, коли на 30 діб було встановлено мораторій на удари по енергетичним об’єктам. Початок двосторонніх консультацій в Стамбулі, які відкрили шлях для інтенсифікації обміну полоненими. Дискусії щодо умов припинення вогню, та гарантій безпеки для України.
 
На жаль, зараз ми чуємо зі сторони агресора заяви, що  «імпульс до мирного врегулювання, наданий переговорами на Алясці, вичерпаний». Зростає ризик того, що вогнище бойових дій буде розростатись, аж до ймовірного початку широкомасштабної світової війни із непередбачуваними наслідками. «Дронові навали» на європейські міста, перетини кордонів країн ЄС російською бойовою авіацією, посилення ударів по українській енергетиці та інфраструктурі – підтверджують, що ймовірність такого розвитку подій далеко не нульова.
 
Як і всі, хто вболіває за мир і прагне зупинити кровопролиття, я з глибоким занепокоєнням ставлюся до такого сценарію. Шлях ескалації, навіть, якщо у підсумку, колись, він призведе до переговорів – украй небезпечний. Загроза того, що на певному етапі «підняття ставок» ескалація вийде з під контролю – максимальна.    
 
Вважаю, що запобігання такому розвитку подій є історичною місією України. Потрібно виводити ситуацію на шлях дипломатії і за рахунок перемовин знімати ризики, в першу чергу для нашої країни. Потрібно звертатись до країн-лідерів світу для попередження непоправного. Ініціювати дипломатичні контакти із КНР та Індією, які зараз є лідерами країн глобального Півдня. Економіки, що динамічно розвиваються не зацікавлені у світових війнах. Потрібно вести переговори із нашими союзниками про спільні відповіді на дії агресора та способи змусити його до продуктивних переговорів. Докладати зусиль для повернення адміністрації США до ролі посередника у перемовинах, щодо припинення вогню в Україні, поки війна не розповзлася нашим континентом. Якщо для цього потрібно буде підтримати чиюсь кандидатуру на Нобелевську премію миру, думаю і парламент, і вся Україна, в решті-решт, за це залюбки проголосують.
 
Шлях до мети часто не буває прямим. І там де є два кроки вперед, завжди може бути крок назад. Головне, щоб позаду не було прірви.    
     

Обнадійливі новини від БЕБ щодо детінізації ринку грального бізнесу.

За результатами останнього засідання нашого ТСК, де були розкриті численні порушення компанії ФАВБЕТ, Бюро економічної безпеки наприкінці вересня 2025 р. розпочало розслідування злочину за ознаками ухилення від сплати податків, зборів (ст. 212 Кримінального кодексу).

До слова, розслідування проводяться й щодо компаній СПЕЙСИКС, ВБЕТ УКРАЇНА, ГЕЙМДЕЙВ за ознаками злочинів — ухилення від сплати податків, зборів, легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

І щось мені підказує, що в цьому органі у звʼязку зі зміною його керівництва «порєшать», як завжди, вже не вийде.
Зі свого боку готую для передачі нові епізоди щодо протиправної діяльності ігровиків.

Дякую Бюро економічної безпеки за швидку реакцію щодо порушення законодавства представниками гральної індустрії.

Завершився ще один сесійний тиждень ВР, на якому клановій системі вдалося заблокувати винесення до зали законопроєкту про скасування кланових прокурорських пенсій.

🤦‍♂️Соромно за лицемірство тих, хто блокує прийняття цього очевидно обґрунтованого рішення.

❗️Але соромно також і за кількість підписів на петиції про розгляд законопроєкту #12278 - https://itd.rada.gov.ua/petitions/Petition/Index/13071

Поки ми не зрозуміємо, що знищення кланової системи - це наша спільна справа, кланова система буде продовжувати панувати в нашій країні, посміхаючись нам в обличчя.

Гостро і відверто про головні події тижня - https://youtu.be/kQEfnUd_Pl0
Все як вам подобається.

Виявляється у Андрія Матюхи, бенефіціара ФавБет, який разом із падкими на вигоду ломами та комерційними ЗМІ вже третій тиждень поспіль шукають плями на темній стороні Гетманцева, справжніх щирих «друзів» ще більше ніж в мене.

Але його друзі, на відміну від моїх, повідомляють про нього достовірну інформацію. Ми перевірили. Почнемо з малого.

Елітний маєток дружини в Хорватії площею 635 квадратів та басейном площею 101.

Щиро радію за успіхи ухилянта, але маю питання про:

▪️джерела коштів для придбання будинку;

▪️сплачені з цих джерел податки в український та/або інші бюджети;

▪️ознаки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом ним або його дружиною.

Поки ми всі разом шукаємо «мою» квартиру в Парижі, спрямовую запит до ДПС та фінмону.

Польща — в «клубі трильйонників».

Розібрав детально, як зростання рівня пенсійних накопичень та розвиток фондового ринку вплинули на економічний успіх нашого сусіда:
https://interfax.com.ua/news/blog/1111446.html

Користуючись недільним затишшям, хочу відповісти на заяву шановної власниці мережі ресторанів «Чорноморка» Ольги Копилової в інтерв’ю Forbes. Вона зазначила, що не розуміє, у чому полягають мої претензії до неї і, відповідно, до її прекрасної мережі ресторанів.

Поясню. Претензія не лише до неї та до мережі «Чорноморка». А до неї і всіх аналогічних великих бізнесів.

«Чорноморка»– великий бізнес, а вона – великий бізнесмен. Тому що волею Божою і власною працею має великий бізнес – більше 30 ресторанів. Такий по обсягам бізнес не передбачає використання ФОП на єдиному податку. Тому що єдиний податок – для малого бізнесу. А використання ФОП на єдиному податку великим бізнесом по суті є ухиленням  від оподаткування.

Це знаю я, це знаєте Ви, це знають всі. І тому моя претензія щодо ухилення від оподаткування - не привід «включати окуня», навіть якщо Ви вмієте готувати його дуже смачно.

Окремо зверну вашу увагу на рівень зарплат. У вас вони — від 8 до 9 тисяч, залежно від ресторану. Ви ж не стверджуватимете, що хтось у нашій країні зможе знайти на роботу офіціанта або повара на 9 тис. грн? На work.ua ви шукаєте хостес на зарплатню в 19,5 тис. грн, а офіціантів на 65 тис. грн. Тобто ви платите набагато більшу зарплату на руки, умисно не сплачуючи з неї податки, а це ухилення. Таким чином, «окуню» тут також не місце. А виправдання, що так роблять всі - не працює. Бо, по-перше не всі, а, по-друге, навряд чи ви робите щось у своєму житті тільки тому що так робить ваш сусід. Ви робите це тому що Вам вигідно, а моє завдання довести, що ні.

Разом з тим зазначу і Вашу готовність активно виправляти помилки минулих періодів, оформлюючи мережу на юрособу на загальній системі та припиняючи практики з ухилення.
Дякую Вам за розуміння. Дуже уважно стежу за Вашими успіхами та тримаю за Вас кулаки.
Міцно!

Серед усіх шедеврів антиподаткового мистецтва від цього отримав особливе задоволення.
Колега, який чомусь вважає себе останнім капіталістом, на повному серйозі розповідає про те, що детінзувати економіку непотрібно, бо податки завеликі та їх треба скасовувати. При цьому великі не скрізь, а лише в певних галузях. Тому, якщо підприємці вважають, що податки завеликі, то їх не сплачувати — ок. А тим, хто з галузі все ж хоче працювати в білу — нічого не поробиш, треба також ухилятися.
Бо у всьому винен… ясна річ, Гетманцев — він на обкладинці.

Дуже рекомендую для перегляду представникам самого бізнесу: рітейлу, нафтотрейдінгу, з торгівлі електронікою, інтернет-звʼязком, легкої промисловості, АСС, EBA, ФРУ, УРБ та багатьом іншим, хто неодноразово і абсолютно обґрунтовано публічно вимагає від нас, держави, врешті покласти край вакханалії з тінню та її другим імʼям — корупцією, що тримає нас у економічному середньовіччі подрібнення на сотні ФОПів, трьох чеків і зарплат в конвертах з мізерними пенсіями.
Щодо мізерних пенсій, зарплат вчителів та медиків — подивіться також, кому цікаво. Ось так вони, ті хто краде ваші гроші пояснюють своє на це право.

Рекомендую.

Згадалось, що про це колись влучно сказав сенатор Рассел Б. Лонг, голова податкового комітету Сенату США:
«Don’t tax you, don’t tax me, tax the fellow behind the tree».

Власне, з 1973 року нічого не змінилося. Хтось бореться за життя, хтось за свою державу, хтось за шматок хліба, а хтось, одночасно і в цій же країні, відстоює величину своєї нечесної маржі.