📈Отже, у грудні 2024 року річна споживча інфляція пришвидшилась до 12% (проти 5,1% у грудні 2023). Посилення інфляційного тиску пояснюються фундаментальними факторами, які штовхали угору базову інфляцію через зростання виробничих витрат на оплату праці, сировину, енергозабезпечення, імпортом інфляції через послаблення валютного курсу, а також сезонними (тимчасовими) чинниками, в т.ч. через несприятливі погодні умови, що призвели до погіршення врожайності та зменшення пропозиції с/г сировини/ окремих сирих продуктів харчування.

🔹Тенденція до пришвидшення інфляції збережеться на початку наступного року. Це посилюватиме аргументи для НБУ на найближчому своєму засіданні 23 січня щодо подальшого підвищення облікової ставки, яка наразі становить 13,5%.
У базовому сценарію споживча інфляція почне йти на спад ближче до середини цього року із вичерпанням ефекту гіршого врожаю та завдяки більш жорсткій монетарній політиці НБУ. Нацбанк, який відповідає за інфляцію, розраховує, що за підсумками цього року зростання цін становитиме 6,9%. Уряд є більш скептичним у своїх прогнозах (9,5%). Хто з них виявиться ближчим до істини, побачимо.

💁‍♂️Головне, що на третьому році повномасштабної війни ми продовжуємо захищати відносну вартість гривні, що є важливим для збереження макрофінансової стабільності в цілому та підтримки реальних доходів громадян.

👥🇩🇪У Німеччині пройшло 25-те засідання Контактної групи з питань оборони України, у який беруть участь понад півсотні держав світу.
Від початку повномасштабної війни учасники «Рамштайну» задекларували військову допомогу Україні на більш ніж 145 млрд. доларів, військову техніку та озброєння на понад 122 млрд. доларів вже передано нашій державі.

✔️Знакова подія, яка відбулась у рамках 25-го засідання Контактної групи – затвердження Дорожніх карт розвитку українських Сил оборони до 2027 року у рамках 8 «Коаліцій спроможностей» (авіація, протиповітряна оборона, морські спроможності, артилерія, броньована техніка, ІТ, безпілотні системи, розмінування), які забезпечать перехід від оперативного закриття першочергових потреб до середньо- та довгострокового планування посилення спроможностей ЗСУ.

Є і конкретні нові оголошення про підтримку від держав-союзників👇🏼

🔹США надають 74 транш військової підтримки у рамках Президентських повноважень з вивільнення запасів на загальну суму 500 млн. доларів, який передбачає передачу ракет AIM-7, RIM-7 і AIM-9M для протиповітряної оборони, ракет класу «повітря-земля», допоміжного обладнання для F-16, танкових мостоукладачів, засобів захищеного зв'язку, стрілецької зброї та боєприпасів, запасних частин, допоміжного обладнання тощо.

🔹Канада виділяє Україні новий пакет військової допомоги на 440 млн. канадських доларів (понад 305 млн. доларів США), з яких 200 млн. канадських доларів спрямують на «чеську ініціативу» із закупівлі та доставки великокаліберних артилерійських боєприпасів, 100 млн. канадських доларів – на закупівлю безпілотників українського виробництва за «данською моделлю», 64 млн. канадських доларів – на безпілотні камери високої роздільної здатності, 30 млн. канадських доларів – на зимове спорядження для військових.

🔹Від учасників коаліції безпілотних систем (Велика Британія, Данія, Нідерланди, Латвія та Швеція) в Україну надійде 30 тис. нових безпілотників на загальну суму 45 млн. фунтів стерлінгів.

🔹Норвегія виділить 700 млн. норвезьких крон для закупівлі дронів у рамках багатонаціональної ініціативи. У 2025 році країна спрямує Україні найбільшу військову допомогу у своїй історії – понад 2 млрд. євро, передбачивши кошти  у розмірі 43 млн. євро на інвестиції в наш ОПК та анонсувавши запуск власної «норвезької моделі» на доповнення до вже працюючої «данської»;

🔹Данія на 2025 рік зарезервувала 135 млн. євро для нових інвестицій в український ОПК за «данською моделлю», завдяки якій у 2024 році Сили безпеки і оборони України отримали озброєння та військову техніку на майже 538 млн. євро.

🔹Німеччина оголосила про передачу у 2025 році 6 систем ППО IRIS-T та постачання найближчим часом 50 ракет-перехоплювачів до цих систем.

🔹Ісландія заявила про виділення українському ОПК за механізмами «данської моделі» 2 млн. євро.

🤝🏻🇺🇦Вдячні усім партнерам і союзникам за послідовну підтримку та надання чергових пакетів допомоги, які посилять спроможності ЗСУ!

📈У 2024 році українська металургійна промисловість збільшила обсяги виробництва.
Такі оперативні дані наводить ОП «Укрметалургпром».

У січні-грудні виготовлення основних видів металургійної продукції зросло:
🔸чавуну – на 18,1% (з 6 003 тис. тонн до 7 090 тис. тонн);
🔸сталі – на 21,6% (з 6 228 тис. тонн до 7 575 тис. тонн);
🔸прокату – на 15,8% (з 5 372 тис. тонн до 6 222 тис. тонн).

Середньодобовий випуск чавуну збільшився з 16,4 тис. тонн у 2023 році до 19,4 тис. тонн у 2024 році, сталі – з 16,2 тис. тонн до 20,7 тис. тонн, прокату – з 14,7 тис. тонн до 17,0 тис. тонн.

Основний приріст виробництва був досягнений у перші десять місяців (за винятком прокату, де у вересні, листопаді та грудні зафіксоване падіння на 3,0%, 4,4% та 5,4% відповідно), у тому числі на тлі низької бази порівняння на початку минулого року, однак по мірі її збільшення все одно українським металургам вдалось за підсумками року вийти на двозначні показники зростання виробництва.

🏆За підсумками 11 місяців Україна зайняла 13 місце у світі серед 40 держав-виробників чавуну та 20 місце серед 71 країни-виробника сталі.

💁‍♂️Враховуючи умови та виклики, в яких доводилось працювати українським металургам, досягнутий результат є дуже гарним.

Проте, не можу не додати від себе декілька ремарок.

▪️Читаючи повідомлення про запровадження чергових пакетів санкцій, кожного разу згадую слова Президента В.Зеленського. Якби такі санкції були запроваджені до початку повномасштабної війни, у відповідь на ганебний та принизливий «ультиматум росії» до США та НАТО, оголошений у грудні 2021 року під виглядом пропозицій про «гарантії безпеки», або хоча були б анонсовані як жорстка та рішуча відповідь у разі ескалації з боку росії – то, можливо, події розвивались би іншим чином, ніж те, у чому ми живемо майже три роки.
Адже, якщо спиратись на розрахунки Великої Британії, за ці майже три роки вільної непідсанкційної діяльності лише тільки «Газпром нефть» та «Сургутнефтегаз» отримали майже 70 млрд. доларів, значна частина яких пішла на спонсорування розв’язаної росією війни та геноциду українців. А скільки ще таких масштабних бізнесів і досі не під санкціями…

▪️Відверто не вірю у «позитивну зміну поведінки». На це можна було б розраховувати у перші пару місяців від початку повномасштабного російського вторгнення, коли можна було б хоч щось списати за умови щирих вибачень на те, що «були дезорієнтовані», «приголомшені», «не розібралися». Навіть один рік – більш ніж достатній строк, щоб в усьому розібратися та «позитивно змінити поведінку». Особи, що нині, рік, два роки тому потрапили під санкції – свідомо прийняли для себе рішення про участь у війні: чи прямо, видобуваючи та постачаючи енергетичні, металургійні та інші ресурси для потреб російської армії, чи опосередковано – сплачуючи податки, які фінансують війну та виробництво зброї, підтримуючи різноманітними благодійними допомогами чи постачаючи гарматне м’ясо для армії загарбників (відносно бізнесів), чи приймаючи певні управлінські рішення, перебуваючи на державній службі чи на позиціях топ-менеджерів російських державних корпорацій.

▪️Будь-які запроваджені санкції, щоб вони були насправді дієвими – мають супроводжуватись ефективними системами контролю за їх дотриманням, попередження від їх ухилення, та жорсткими реальними покараннями за їх порушення. Адже не так і складно «перефарбувати» судно, зробивши йому нові документи, «нових власників», новий прапор реєстрації, новий порт приписки, як потім витрачати місяці, щоб упіймати його на гарячому та підвести під обмеження (а є ще серйозний резерв у сотні старих «танкерів у простої», які у разі чого можуть поповнити втрати «тіньового флоту» росії). А створити замість 30 «підсанкційних» трейдерів – 60 нових, тим більше у державах з ліберальними реєстраційними системами, які особливо не переймаються перевіркою ані поданих документів, ані джерел походження коштів «засновників» – взагалі легше простого.
Якщо не буде масового арешту та конфіскацій майна «спонсорів війни» (зокрема танкерів, нафти і нафтопродуктів, блокування рахунків трейдерів тощо), вилучення усіх знарядь та засобів такого «бізнесу» на користь України – зло ще довго почуватиме себе досить впевнено і не буде схильним до «позитивної зміни поведінки»…

🔻У 2024 році темпи нарощування кредитування бізнесу були утричі меншими, ніж населення
Нацбанк опублікував оперативні дані динаміки банківського кредитування за підсумками грудня і 2024 року у цілому.

Грудень став найгіршим місяцем для кредитування минулого року. Це єдиний місяць за 2024 рік, коли скорочувалось кредитування як бізнесу, так і домогосподарств, як у гривні, так і в іноземній валюті. Найбільш суттєво гривневе кредитування скоротилось у корпоративному сегменті – на 2,4% (-14,2 млрд. грн.).

📊В цілому за минулий рік кредитування відновлювалось, однак його динаміка у розрізі окремих сегментів і валют була неоднорідною:
▪ Кредити в гривні зросли на 14,1% (+102,3 млрд. грн.) до 828,7 млрд. грн., тоді як у валюті – скоротились на 5,7% (-0,38 млрд. дол.) до 6,28 млрд. дол.
▪ Темпи приросту гривневого кредитування у корпоративному сегменті були у 2,5 рази меншими, ніж у роздрібному. За 2024 рік кредити у гривні підприємствам зросли на 9,8% (+50,6 млрд. грн.), тоді як населенню – на 24,5% (+51,7 млрд. грн.). Із врахуванням скорочення валютного кредитування, темп приросту кредитного портфелю у всіх валютах у корпоративному сегменті був майже утричі меншим за роздрібний.
▪ Ставки за новими гривневими кредитами бізнесу (без овердрафту) мали тенденцію до скорочення. Середня ставка по року скоротилась із 19,3% у 2023 до 15,8% у 2024 році. Водночас під кінець року на тлі підвищення інфляції і облікової ставки НБУ, ставка за новими гривневими кредитами бізнесу зросла із 14,4% до 14,7%. Ставки за роздрібними кредитами (населенню) залишались стабільними протягом року на рівні 34%.

Отже, у порівнянні із 2022-2023 рр, коли кредитування по року скорочувалось або стагнувало, минулий рік став першим роком його повноцінного відновлення. Цьому сприяли декілька факторів:
✔️збереження стійкої роботи банківської системи, яка є належно капіталізованою, ліквідною і високоприбутковою;
✔️продовження економічного зростання і зростання реальних доходів громадян (що трансформується у покращення фінансового стану позичальників, насамперед у роздрібному сегменті);
✔️зменшення кредитних ставок,
✔️підтримка за  рахунок державних програм (портфельні гарантії, єОселя, 5-7-9, хоча вклад останньої скорочувався).

💁‍♂️Утім вкотре акцентую увагу, що темпи відновлення, насамперед, гривневого корпоративного кредитування є млявими і не достатніми для підтримки економіки під час війни.
Корпоративні кредити у гривні на кінець 2024 року були лише на 9,5% (+49,1 млрд. грн.) більшими, ніж на початку війни у лютому 2022. Загальний кредитний портфель бізнесу і населенню у всіх валютах на кінець 2024 року сягнув 1,1 трлн. грн. або близько 14,5% ВВП (що за оцінками НБУ/МВФ складе близько 7,6 трлн. грн.). Це менше ніж минулого року (15,3% ВВП) і набагато менше, ніж до війни (22,6% ВВП у 2020 році), хоча і до повномасштабної війни цей рівень був неоптимальним, враховуючи низький рівень розвитку інших сегментів фінансового ринку.

👨🏻‍💻На цьому каналі неодноразово розбирали причини, які стримують кредитування, в т.ч. щодо повільної розчистки непрацюючих кредитів бізнесу, затримки запуску Національної установи розвитку, повільного розвитку спеціалізованого кредитування (насамперед ОПК), прогалин у флагманській державній програмі «5-7-9» та ін. Сподіваюсь, що у нинішньому новому році принаймні частина з цих проблемних питань буде знята. Фінансовий стан банківської системи залишає місце для більш активного нарощування кредитного портфелю, зважаючи на потреби відновлення економіки та підтримки військових зусиль у довгостроковій перспективі.    
 

📈Минулого року банківські вклади продовжили зростати, але удвічі меншими темпами ніж у 2023 році
За оперативними даними НБУ, у 2024 році гривневі банківські вклади зросли на 15,8% (+257 млрд. грн.) до 1 885,3  млрд. грн., вклади у валюті зросли на 4,2% (+0,8 млрд. дол.) до 20,1 млрд. дол.

При цьому більшу половину приросту гривневих вкладів досягнуто у грудні, насамперед, за рахунок депозитів підприємств.

За підсумками року депозитний портфель поділено:
▪️У гривні (57,8% належить підприємствам, 42,2% - населенню);
▪️У валюті (50,4% належить підприємствам, 49,6% - населенню).
У 2024 році депозити підприємств зростали у півтори рази швидше за депозити населення.

Остаточні дані по строковості вкладів будуть трохи згодом, але по року частка строкових вкладів не сильно змінилась. Якщо у грудні 2023 року гривневі депозити на вимогу складали 67,8% всіх вкладів (решта – строкові депозити), то у листопаді 2024 року вклади на вимогу займали 68,3%.

🔻По року середня ставка за новими депозитами населення у гривні скоротилась до 10,8% (з 11,7% у 2023 році), за депозитами підприємств скоротилась до 9% (із 12,4% у 2023 році).

💁‍♂️Отже, у 2024 році банки продовжували користуватись стабільним приростом депозитної бази як свого головного джерела фондування. З початку війни депозити у гривні зросли більш ніж у два рази (див. графік).
Утім буде  вірним і те, що приріст банківських вкладів у 2024 році помітно (більш ніж у два рази) пригальмував порівняно із позаминулим роком. Частково це пов’язано із скороченням ставок по новим депозитам і зменшенням їх доходності, що особливо помітно по корпоративним вкладам, частково – із більшими середніми темпами девальвації гривні по року. Під кінець року, у грудні, на тлі підвищення облікової ставки НБУ ставки по новим депозитам відновили зростання, що має підтримати привабливість банківських вкладів.    

Багато хто питає… це дивно саме по собі, але відповім всім.

Чутки про мою кончину дещо перебільшені.
Чорти не дочекаються. Відпишіться від них. Особливо від тих дегенератів, які плутають фінансовий комітет з групою дружби з Ізраїлем.

А взагалі, якщо що, ви дізнаєтесь першими;).

Друзі, давайте розпочнемо ранок з правильних речей!
Дякую Starlight Media за дуже корисну справу, яку ви робите!

✅Підбито підсумки реалізації у 2024 році програми «Власна справа».
Цей проект – одна з перших у час повномасштабної війни ініціатив, запущених у рамках Плану відновлення України влітку 2022 року з метою підтримки підприємництва та створення нових робочих місць.

💳Він передбачає можливість отримання на безповоротній основі коштів у сумі від 50 тис. грн. до 250 тис. грн. на придбання або лізинг обладнання, оренду приміщення, купівлю матеріалів та сировини тощо. 👥Цими коштами можуть скористатися як вже працюючі підприємці, так і початківці, які тільки планують започаткувати свою власну справу і підготували для цього відповідний бізнес-план (для грантів на суму 75 тис. гривень і більше обов’язковою умовою є створення хоча б одного-двох робочих місць).

Торік за ініціативою Президента В.Зеленського було запущено молодіжну компоненту програми «Власна справа» – українці та українки віком до 25 років для ведення бізнесу повинні зареєструватись як ФОП без обов’язку створення робочих місць.  

✔️У 2024 році 11 тисяч заявників стали переможцями конкурсного відбору бізнес-планів, і разом вони отримають від держави на безповоротній основі 2,7 млрд. грн.
Усього ж від старту програми вже 23 тисячі підприємців одержали державну підтримку на створення та розвиток бізнесу на загальну суму 5,5 млрд. грн.
У результаті вже створено чи буде створено найближчим часом 43 тисячі нових робочих місць у всіх регіонах України.

💁‍♂️Враховуючи високу популярність програми, її реалізація продовжиться і у 2025 році – у Державному бюджеті України закладено 1,37 млрд. грн. на надання грантів для створення або розвитку бізнесу.

✅Затверджено Порядок оцінювання діяльності наглядових рад (НР) підконтрольних державі суб’єктів господарювання.
Зроблено ще один важливий крок в реалізації реформи корпоративного управління, яка стартувала минулого року.

Адже НР, до складу якої входять як призначені представники держави, так і відібрані на конкурентних засадах незалежні члени (останні повинні мати більшість), наділяється надзвичайно широкими повноваженнями – від визначення стратегії розвитку суб’єктів господарювання, які мають особливо важливе значення для економіки та безпеки держави (затвердження стратегічного плану розвитку та показників результативності, річного фінансового плану та звіту про його виконання, річного інвестиційного плану, інвестиційного плану на середньострокову перспективу) до реалізації кадрової політики, прийняття рішення про випуск і викуп усіх видів цінних паперів (окрім акцій) та про участь товариства в інших суб’єктах, формування системи аудиту за його діяльністю, розгляду звітів виконавчого органу та реалізації інших важливих повноважень.
По суті цей орган є головним провідником та гарантом реалізації політики держави у відповідній сфері через володіння стратегічними активами.
А отже, окрім наділення величезними повноваженнями, він має бути підзвітним, регулярно оцінюватись та нести відповідальність за досягнення цілей діяльності суб’єкта господарювання та очікувань власника, закріплених у відповідному Листі.
Не секрет, що раніше держава нерідко формально призначала певних осіб представляти свої інтереси у НР, наступного разу згадуючи про них у момент завершення терміну повноважень, коли їх або перепризначали на новий строк, або замінювали іншими особами, не вдаючись до подробиць – а як власне спрацювала НР і кожний її член особисто у визначену для них каденцію.

✔️Затверджений Урядом Порядок оцінювання діяльності НР визначає:
1) елементи оцінювання, щодо яких встановлюються результати (висновки) в рамках оцінювання;
2) види оцінювання;
3) критерії обов’язковості залучення незалежного консультанта для проведення оцінювання діяльності НР та порядок відбору незалежного консультанта;
4) порядок оформлення результатів оцінювання;
5) порядок, обґрунтування та підстави для прийняття органом, що виконує функції з управління підконтрольним державі суб’єктом господарювання, рішення за результатами оцінювання діяльності НР.

Окремо здійснюватиметься бальна оцінка (від 1 до 4) кожного елемента діяльності НР, зокрема:
1️⃣складу, структури, діяльності (ефективності організації роботи) НР як колегіального органу:
2️⃣відповідності членів НР вимогам до посади, визначеним законодавством та внутрішніми документами компанії, належного виконання обов’язків членів НР та ефективності кожного члена НР;
3️⃣оцінка діяльності комітетів НР;
4️⃣оцінка діяльності НР, виконання покладених на НР обов’язків та досягнення цілей.

👥📝З цього виводитиметься комплексна бальна оцінка щодо діяльності НР:
- «1» – у разі, коли виявлені за результатами оцінки НР обставини свідчать про ефективну її діяльність;
- «2» – у разі, коли виявлені за результатами оцінки НР обставини свідчать про загалом ефективну роботу НР, а виявлені недоліки не створюють суттєвих ризиків для діяльності компанії;
- «3» – у разі, коли виявлені за результатами оцінки НР обставини свідчать про значні недоліки в її роботі, які призвели до помірних негативних наслідків та/або можуть призвести до значних негативних наслідків для компанії;
- «4» – у разі, коли виявлені за результатами оцінки НР обставини свідчать про неефективну її роботу, яка призвела до негативних наслідків та/або може призвести до значних негативних наслідків для компанії.

Суб’єкт управління або загальні збори приймають рішення про визнання роботи НР незадовільною, якщо:
1) двом і більше елементам оцінювання діяльності НР присвоєно оцінку «3» або гірше;
2) елементу оцінювання «оцінка діяльності НР, виконання покладених на НР обов’язків та досягнення цілей» присвоєно оцінку «3» або гірше;
3) одному з елементів оцінювання діяльності НР присвоєно оцінку «4»;
4) загальній оцінці діяльності НР присвоєно оцінку «3» або гірше.

Далі – прийняття кадрових рішень щодо НР в цілому та її членів, з оприлюдненням Звіту про оцінку НР на сайті компанії та/або суб’єкта управління об’єктами державної власності (країна повинна знати своїх героїв).
📑Подробиці – у доданому файлі.

💰Приватизація у 2024 році принесла державі близько 10,5 млрд. грн.
Саме такою сумою поповнились державний та місцеві бюджети у результаті відчуження майна, що перебувало у державній та комунальній власності.
Державний бюджет отримав 9,6 млрд. грн. (заплановані надходження мали скласти 4 млрд. грн., і майже всі вони були закриті одним об’єктом великої приватизації – «Об’єднаною гірничо-хімічною компанією», за яку покупець сплатив майже 3,9 млрд. грн.).

✔️Окрім згаданого підприємства, у рамках великої приватизації, відновленої у ІІ півріччі минулого року, було реалізовано усього ще два об’єкти – готель «Україна» на Майдані Незалежності у Києві та конфіскований у підсанкційного російського власника виробник газобетонних виробів завод «Аерок» (кошти від продажу останнього мають цільове спрямування – до Фонду ліквідації наслідків російської агресії).

💸Найбільше доходів серед об’єктів малої приватизації (за стартовою вартістю за результатами оцінки – менше 250 млн. грн.) приніс також розташований на Майдані готель «Козацький» – 400 млн. грн.
Продаж об’єктів комунальної власності поповнив місцеві бюджети на понад 865 млн. грн. (рекордний виторг отримано від продажу нежитлового приміщення у Києві – більше 150 млн. грн.).

👥В середньому на один об’єкт державної чи комунальної власності претендувало більш ніж 3 учасники аукціонів, у результаті чого виставлені на продаж активи у середньому подорожчали у ході торгів у 1,5 рази (рекорд – цілісний майновий комплекс державного підприємства у Харкові, де в результаті змагань 34 учасників кінцева ціна на аукціоні зросла майже у 72 рази).

📑Результати проведених у 2024 році 140 аукціонів нині перебувають на стадії оформлення угод, і у разі успішного завершення цього процесу державний та місцеві бюджети можуть поповнитись додатково ще на суму близько 2,3 млрд. грн.

💁‍♂️У державному бюджеті на 2025 рік надходження від приватизації заплановано на рівні 3,2 млрд. грн., однак переконаний – за умови послідовності у реалізації політики виходу держави з володіння нестратегічними активами цей показник можна перевищити в рази.

💱У 2024 році продаж валюти банками на міжбанку збільшився більш ніж у два рази
Із початком повномасштабної війни Нацбанк був і залишається основним гравцем на валютному міжбанку. Обсяг валютних інтервенцій НБУ минулого року зріс на 22%, сягнувши 34,9 млрд. дол. Нацбанк здійснює інтервенції на міжбанку для покриття структурного дефіциту валюти і підтримки обмінного курсу гривні.  

Водночас, варто відмітити й іншу тенденцію щодо зростання операцій із купівлі - продажу валюти банками на міжбанку (поза межами інтервенцій НБУ). За даними валютної статистики Нацбанку, у 2024 році банки продали і купили іноземної валюти на міжбанку (без НБУ) на суму 29,5 млрд. дол. 🔺Це у 2,2 рази більше (+15,9 млрд. дол.) ніж у 2023 році.

Збільшення пропозиції валюти на міжбанку є прямим результатом відв’язки від фіксованого курсу, поступової валютної лібералізації і збільшення зацікавленості банків (і їх клієнтів) в таких операціях.  

📈Відповідно середньомісячний обсяг операцій банків на міжбанку (без НБУ) збільшився із 0,9 млрд. у період дії фіксованого курсу до 2,4 млрд. дол. після переходу до режиму керованої гнучкості у жовтні 2023 року.  При цьому у річному вимірі пропозиція валюти банками на міжбанку має тенденцію до зростання (у 4-му кварталі 2024 року вона була на 37% більшою, рік до року).
Нагадаю до повномасштабної війни обсяги торгівлі валютою банками на міжбанку складали близько 10 млрд. дол. на місяць.

💁‍♂️Отже, хоча ринок залишається далеким від самобалансування (як до лютого 2022 року), майже трикратне розширення пропозиції валюти банками на міжбанку після скасування фіксованого курсу є безперечно позитивною тенденцією. За інших рівних умов це зменшує тиск на резерви та прискорює адаптацію і поступове повернення до плаваючого курсу, що діяв до повномасштабної війни.