🌿15 ЖОВТНЯ – СВЯЩЕННОМУЧЕНИКА КИПРІАНА, МУЧЕНИЦЬ ІУСТИНИ ТА ФЕОКТИСТИ

У 3 столітті за царювання римського імператора Декія жив в Антіохії язичницький мудрець, знаменитий волхв Кипріан. Він умилостивив жертвами самого князя темряви, віддав йому у владу всього себе, і той дав йому в служіння полк бісів і обіцяв поставити князем після виходу з тіла. Багато хто звертався до нього у своїх потребах, і він допомагав їм бісівською силою. Звернувся до нього одного разу юнак на ім’я Аглаїд, син багатих і знатних батьків. Одного разу побачив він дівчину Іустину і був вражений її красою, і став відтоді шукати її прихильності й любові, вона ж відповідала йому відмовою: “Наречений мій – Христос; Йому я служу і заради Нього зберігаю мою чистоту”.

Озброївшись таємними знаннями і закликавши на допомогу нечистих духів, Кипріан тричі посилав їх спокусити Іустину. Вони навіювали їй погані думки, розпалювали в ній тілесну пристрасть, спокушали улесливими й лукавими промовами, але Іустина перемагала їх постом, молитвою і хресним знаменням. Осоромлені й залякані хрестом Господнім, вони втекли з ганьбою. Розлютився тоді Кипріан і став мстити Іустині за свою ганьбу. Він наслав мор і виразки на дім Іустини і на все місто, як колись диявол на праведного Іова. Вона ж старанно молилася, і бісівська мана припинилася. Після такої зміни люди стали прославляти Христа, а Кипріан, прозрівши, зрікся справ диявола, висповідав усе місцевому єпископу Анфиму, віддав йому на спалення всі свої книги й благав здійснити над ним Святе Хрещення.

Він цілком змінив своє життя, через сім днів після хрещення його поставили на читця, через двадцять днів – на іподиякона, через тридцять – на диякона, а через рік висвятили на ієрея. Незабаром він був поставлений єпископом і в цьому сані проводив таке святе життя, що зрівнявся з багатьма великими святими.
Під час гонінь на християн за часів імператора Діоклетіана Кипріяна та Іустину оббрехали, посадили до в’язниці, потім веліли повісити святого і стругати йому тіло, а Іустині – бити по вустах і очах. Після цього їх кинули в казан, але киплячий казан не заподіяв їм жодної шкоди. Зрештою їх засудили на усічення мечем.
Бачачи невинну смерть мучеників, воїн Феоктист оголосив себе християнином і був страчений разом із ними.

Священномученика Кипріана, святу мученицю Іустину і святого мученика Феоктиста вбили в Нікомідії 304 року.
Мощі святих перебувають на Кіпрі, в селі Меніко (20 км від Нікосії), у храмі, присвяченому святим. З 13 століття (з 1268 року), після падіння Антіохії, мощі були переправлені на Кіпр і сховані в маленькій каплиці.

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/10/15/15-zhovtnya-svyashchennomuchenyka-kypriana-muchenyts-iustyny-ta-feoktysty-2/

‼️Прийом керуючого єпархією
16 жовтня , у середу, архієпископ Рівненський та Острозький Пимен здійснюватиме прийом духовенства та мирян, початок о 10.00 .

🥰60 000 ГРН ДЛЯ ЗСУ ЗІБРАЛИ ВІРЯНИ УПЦ РІВНЕНСЬКОГО ПІВНІЧНОГО БЛАГОЧИННЯ

У Рівненській єпархії проходить благодійна акція “Під Покровом Богородиці”. У ній беруть участь різні парафії, організовуючи ярмарки, де реалізують домашню випічку. Вторговані гроші віряни передають на потреби Збройних Сил України. Рівненське Північне благочиння ярмаркувало у с. Бармаки, с. Великий Олексин, с. Олександрія, с. Великий Житин, с. Малий Житин, Новоукраїнка, с. Ходоси та с. Гориньград. Вдалося зібрати 60 000 грн. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

🌸З благословіння архієпископа Рівненського та Острозького Пимена і за ініціативи соціального відділу єпарії благодійний ярмарок відбувся в Іоанно-Богословській парафії с.Бармаки. зібрали 8000 грн.
🌿Різдва-Богородична парафія с.Великий Олексин теж ярмаркувала та зібрала 13.100 грн. на потреби української армії.
🌸Космо-Даміанівська парафія с.Олександрія  під час ярмарку вторгувала 2 810 грн.
🌿Михайлівська парафія с.Великий Житин зібрала 7 670 грн.
🌸Також у ярмарку брали участь : Свято-Троїцька парафія с. Гориньград ( 2 500 грн.), Кирило-Мефодіївська парафія с.Малий Житин (1 300 грн.), парафія святого апостола Андрія Первозванного с.Ходоси ( 1 000 грн.).
🌿Провела масштабний ярмарок парафія на честь Казанської ікони Божої Матері с.Новоукраїнка  та зібрала 11 510 грн.

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/10/15/60-000-hrn-dlya-zsu-zibraly-viryany-upts-rivnenskoho-pivnichnoho-blahochynnya/

🙏СПОЧИВ У БОЗІ ОТЕЦЬ МИКОЛАЙ МОРОЗ

14 жовтня 2024 року на 86-му році життя спочив у Бозі протоієрей Миколай Мороз, уродженець села Дермань-І. Все його життя було присвячене служінню Господу, своїй родині та пастві.

Відспівування протоієрея Миколая відбулося у Свято-Троїцькому храмі села Дермань. Чин похорону очолив благочинний Здолбунівського благочиння прот. Василь Начев у співслужіння кліриків благочиння.
Прот. Миколай Мороз залишив по собі не лише родину, але й велику духовну спадщину, яка назавжди залишиться в серцях його парафіян.

Народившись 14 вересня 1939 року в простій селянській родині, він ще з юних років долучився до духовного життя — вже з 7-го класу співав у церковному хорі. Після закінчення восьмирічної школи та роботи в колгоспі, в 1974 році розпочав свій шлях церковного служіння, будучи призначеним псаломщиком у Хрестовоздвиженський храм села Спасів. Того ж року, 12 серпня, він був рукоположений в сан диякона архієпископом Даміаном, а вже в 1983 році отримав священиче служіння.

Протягом свого довгого служіння, протоієрей Миколай був настоятелем у кількох храмах Здолбунівського району, зокрема Різдво-Богородичного храму в селі Білашів, де прослужив понад десятиліття. Завершив своє активне служіння в Свято-Троїцькому Дерманському монастирі.

Протягом своєї духовної праці протоієрей Миколай був нагороджений усіма можливими церковними відзнаками за віддане та безкорисливе служіння. До останніх днів він залишався вірним своєму покликанню, служив у місцевих храмах, коли дозволяло здоров’я, та співав у церковному хорі.

Зі святими упокой, Господи, душу прот. Миколая ….

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/10/15/spochyv-u-bozi-otets-mykolay-moroz/

🌿16 ЖОВТНЯ – СВЯЩЕННОМУЧЕНИКА ДІОНІСІЯ АРЕОПАГІТА, ПРЕСВІТЕРА ПАРИЗЬКОГО РУСТИКА, ДИЯКОНА ЕЛЕФЕРІЯ

Священномучеників Діонісія Ареопагіта, єпископа Афінського, пресвітера Рустика і диякона Елевферія вбито в Галлійській Лютеції (давня назва Парижа) 96 року (за іншими даними – 110 року), під час гонінь за часів імператора Доміціана (81-96). Святий Діонісій жив у місті Афіни. Там же виховувався і здобув класичну еллінську освіту. Потім вирушив до Єгипту, де в місті Іліополі вивчав астрономію. Разом із другом Аполлофоном він був свідком сонячного затемнення в момент розп’яття на Хресті Господа Ісуса Христа. “Це або Бог, Творець усього світу, страждає, або цей світ видимий закінчується”, – сказав тоді Діонісій. В Афінах, куди він повернувся з Єгипту, його обрали членом ареопагу (верховного афінського суду).

Коли святий апостол Павло проповідував в афінському ареопазі, Діонісій прийняв це спасительне благовістя і став християнином. Протягом трьох років Діонісій був сподвижником святого апостола Павла в проповіді Слова Божого. Згодом апостол Павло поставив його єпископом міста Афін. У 57 році святий Діонісій був присутній при похованні Пресвятої Богородиці.
Ще за життя Матері Божої Діонісій Ареопагіт, який спеціально приїжджав до Єрусалима з Афін, щоб побачити Богоматір, писав своєму вчителеві апостолу Павлу: “Засвідчую Богом, що, крім Самого Бога, немає нічого у всесвіті, в такій мірі сповненого Божественної сили і благодаті.

Ніхто з людей не може осягнути своїм розумом те, що я бачив. Сповідую перед Богом: коли я Іоанном був приведений перед обличчям Пресвятої Діви, я пережив невимовне почуття. Переді мною заблищало якесь Божественне сяйво. Воно осяяло мій дух. Я відчував пахощі невимовних ароматів і був сповнений такого захвату, що ні тіло моє немічне, ні дух не могли перенести цих знамень і зачатків вічного блаженства і Небесної слави. Від Її благодаті знемогло моє серце, знеміг мій дух. Якби в мене не були в пам’яті твої настанови, я б вважав Її справжнім Богом. Не можна собі й уявити більшого блаженства, ніж те, яке я тоді відчув”.

Після смерті апостола Павла, бажаючи продовжити його справу, святитель Діонісій вирушив із проповіддю в західні країни, супроводжуваний пресвітером Рустиком і дияконом Елевферієм. Багатьох він навернув до Христа в Римі, а потім у Німеччині, Іспанії. У Галлії, під час переслідування християн язичницькою владою, всіх трьох сповідників схопили і кинули в темницю. Вночі святий Діонісій звершив Божественну літургію у співслужінні Ангелів Божих. На ранок мучеників було обезголовлено. Святий Діонісій узяв свою главу, пройшов із нею до храму і тільки там упав мертвий. Благочестива жінка Катулла поховала останки мученика.

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/10/16/16-zhovtnya-svyashchennomuchenyka-dionisiya-areopahita-presvitera-paryzkoho-rustyka-dyyakona-eleferiya-2/

🥰У РІВНЕНСЬКОМУ ПІВДЕННОМУ БЛАГОЧИННІ ВІДБУЛИСЯ ЗАХОДИ НА ПІДТРИМКУ ЗСУ

“Під Покровом Пресвятої Богородиці” у Рівненському Південному благочинні пройшли низка заходів, присвячених підтримці наших захисників та захисниць. Віряни, парафії та недільні школи об’єдналися, щоб допомогти нашим воїнам, які мужньо боронять Україну. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

В рамках заходів були проведені благодійні ярмарки, концерти недільних шкіл та парафіяльних хорів. Також у храмах звершувалися молебні за здоров’я та силу наших захисників і захисниць.

Завдяки спільним зусиллям вдалося зібрати значну суму — 92 000 гривень, гроші підуть на потреби Збройних Сил України.
Благочинний Рівненського Південного округу, прот. Валерій Капітанюк, висловив подяку всім, хто долучився до цієї важливої справи, та наголосив на необхідності продовжувати підтримку наших воїнів, молячись за їхнє здоров’я та перемогу України.

Віримо, що спільними зусиллями ми наближаємо нашу перемогу!

🌸Михайлівський храм с. Зоря на благодійному ярмарку – концерті зібрав 25.000 тис. грн.
🌿У Свято – Троїцькій парафії с.Колоденка зібрали – 20.000 грн. на підтримку ЗСУ.
🌸Іоанно- Богословський храм с. Біла Криниця зібрав. 5.000 грн. для украхнських воїнів.
🌿Різдва – Богородичний храм с. Ясениничі організував та провів благодвйний захід на якому віряни УПЦ пожертвували 15.000 грн. для ЗСУ.
🌸Успенський храм м. Рівне під ачс благодійного заходу зібрав 9.500 грн.

У Рівненському Південному благочинні повідомляють, що парафії, які не проводили благодійних заходів, ве одно долучилися до акції і пожертвували гроші на потреби української армії.

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/10/16/u-rivnenskomu-pivdennomu-blahochynni-vidbulysya-zakhody-na-pidtrymku-zsu/

🌿17 ЖОВТНЯ – МУЧЕНИЦІ ДОМНИНИ І ЇЇ ДОНЬОК ВЕРОНІКИ ТА ПРОСКУДІЇ

Мучениця Домнина та дочки її Вероніка (Віринея) та Проскудія (Просдока) жили у місті Антіохії у Сирії. За царювання імператора Діоклетіана, вони постраждали за Христа в 304 році.

Про їхній подвиг розповідає Євсевій Кесарійський:
“Була в Антіохії якась свята і дивна за своєю душевною чеснотою жінка, відома красою, багатством, родовитістю та доброю про себе славою. Двох своїх дочок виховала вона в правилах істинної віри; були вони у розквіті юності та краси. 
Часи були непростими, тому родина була змушена переховуватись. Злісні заздрісники з усіх сил намагалися вистежити їх. Дізнавшись, що мати з доньками живуть в іншій країні, їх хитрістю викликали в Антіохію, там вони потрапили в пастку, розставлену воїнами. 

Мати, бачачи у безвихідне становище стала готувати себе та дітей. Розповіла дочкам, які випробовування готують їм люди; найстрашнішою була загроза продажу їх у розпусний будинк. Вона сказала дочкам, що зрадити свою душу, віддавши її у рабство демонам страшніше за будь-яку смерть та гірше за всяку загибель. Мати запропонувала єдиний вихід – втеча до Господа. 

Дочки утвердилися в цій думці, пристойно огорнулися своїми плащами, на півдорозі попросили у варти дозволу відійти трохи вбік і кинулися в річку, що протікала поруч.”

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/10/16/17-zhovtnya-muchenytsi-domnyny-i-yiyi-donok-veroniky-ta-proskudiyi-2/

🥰У РІВНЕСЬКІЙ ЄПАРХІЇ ПРОДОВЖУЮТЬ ПРОВОДИТИ БЛАГОДІЙНІ ЗАХОДИ НА ПІДТРИМКУ ЗСУ
З благословіння керуючого Рівненської єпархією архієпископа Рівненського та Острозького Пимена у Рівненській єпархії УПЦ проходить благодійні ярмарки “Під Покровом Богородиці”. Ініціює акцію соціальний відділ при єпархії. Цими днями благодійні заходи пройшли у Корці, Рівному та с. Студянка Дубенського благочиння. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

🌸У Георгіївському храмі м.Корця  відбувся благодійний ярмарок «Під Покровом Богородиці». Захід організували з метою підтримати українських військових. Приготували різноманітні смаколики прихожани храму, а також вихованці недільної школи, які й реалізовували продукці.
Вдалося зібрати 18 970 гривень.

🌿У Борисо-Глібській парафії м.Рівне відбувся благодійний ярмарок. За словами настоятеля, прот. Павля Ляшека, найбільше потрудилися діти.  Зібрали 9 350 гривень на потреби української армії.

🌸Віярни Миколаївського храму с.Студянка Дубенського благочиння теж організували на подвір‘ї храму благодійний ярмарок. Вдалося зібрати 11 250 гривень для ЗСУ.

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/10/17/u-rivneskiy-yeparkhiyi-prodovzhuyut-provodyty-blahodiyni-zakhody-na-pidtrymku-zsu/

🙏АРХІЄПИСКОП ПИМЕН ЗДІЙСНИВ ЗАКЛАДКУ ХРАМУ У СТАРОМУ КОРЦІ

У Варварівському скиту с. Старий Корець буде домовий храм на честь святителя Луки Войно-Ясенецького. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

17 жовтня 2024 року архієпископ Рівненський і Острозький Пимен здійснив закладку домого храму на честь святого Луки Войно-Ясенецького у Варварівському скиту с. Старий Корець. Настоятелем цього скиту є архімандрит Михаїл Зущенко.

“Це значна подія для місцевої православної громади, адже святий Лука Войно-Ясенецький, відомий своїми подвигами як лікар і духовний наставник, є шанованим святим, особливо серед тих, хто служить у медицині та військовій сфері”, – розповів архієпископ Пимен.

Закладка храму у такий непростий час означає, що є прагнення зберігати православні традиції серед населення.

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/10/17/arkhiyepyskop-pymen-zdiysnyv-zakladku-khramu-u-staromu-kortsi/

🌿18 ЖОВТНЯ – ПРЕПОДОБНОГО МАТФЕЯ ПЕЧЕРСЬКОГО, ЧУДОТВОРЦЯ

Блаженний отець Матфей Печерський не тільки ім’ям мав першого євангеліста, але, як тому було дано бачити Ефіопську країну і викривати її в невірі, так і цей блаженний, перебував в іночестві в Печерському святому монастирі, в дні святих первоначальників святої обителі. За великі свої подвиги отримав від Бога обдарування — бачити ясно обличчя підземних ефіопів, бісів, викривати їх потаємні підступи і відкривати на велику користь тим, хто спасається.

Блаженний старець, стоячи один раз в церкві на своєму місці і охопивши поглядом всю братію, яка стояла і співала, побачив біса, який обходив їх в образі воїна; він на краях риз своїх носив липкі квіти, і кладучи на квітку щось зле, кидав її на кого-небудь. І якщо квітка прилипала до кого-небудь із співаючої братії, в тому після малого стояння слабшала увага і, знайшовши собі який-небудь привід, він виходив із церкви і йшов до своєї келії, де спав, не повертаючись більше до церкви на спів. Якщо ж кидав на кого, але квітка не приставала, той стояв міцно на співі, поки не відспівували утреню, і тоді відправлявся в свою келію. Бачивши це, старець розповів про те братії, і всі остерігалися виходити із церкви.

У цього старця був звичай останнім виходити із церкви після утрені, коли братія розходилася по келіях. Одного разу він вийшов і сів під церковним билом, бажаючи трохи заснути, тому що келія його була далеко від церкви. І він побачив, що великий натовп йде від монастирських воріт і, придивившись, побачив одного біса, що з гордістю сидить на свині, і безліч інших, що йдуть навколо нього. І запитав їх старець: «Куди ви йдете?» Біс, що сидить на свині, відповідав: «За Михайлом Тоболковичем». Старець же, осінивши себе хрестом, пішов до своєї келії — вже був світанок дня — і, зрозумівши видіння, сказав учневі своєму: «Піди запитай, чи в келії Михайло». Той пішов запитати, і йому відповідали: «Сьогодні після утрені він вийшов за монастирську огорожу».

Старець повідав видіння ігумену і найстаршій братії. Закликавши брата, ігумен запитав брата про його поведінку і, наставивши його словом повчання, відпустив його в
келію. Преподобний же Матфей, будучи прозорливий, і іншу братію з любов’ю навчав сидіти в келії, постійно згадувати Бога і молитися за свої гріхи.

При цьому преподобному Матфею преставився блаженний ігумен Феодосій, і Стефан став ігуменом на його місце, а після Стефана — Никон. При Никоні було Матфею таке видіння. Одного разу, стоячи за утренею, він підняв очі, бажаючи бачити ігумена, блаженного Никона, і побачив віслюка, що стояв на ігуменському місці; він зрозумів, що ігумен не прийшов до утрені, і розповів йому про те. Ігумен, прийнявши це одкровення як покарання, багато каявся, і з тих пір, відкладаючи не тільки лінощі, а й будь-яку необхідну монастирську справу, намагався перш за всіх приходити до церкви, так що після цього напоумлення він швидше досяг блаженної святості.

Також і багатьох інших видінь удостоївся цей блаженний старець і розповідав їх на користь братії. Досягнувши доброї старості, він почив у Бозі в доброму сповіданні; його чесні мощі лежать нетлінно в печері зі святими отцями, а сам він молиться за нас.
«Послання» Печерського ченця Полікарпа до свого ігумена Акиндина згадує також про участь преподобного Матфея з іншими подвижниками в зціленні св. Никити, який самовільно пішов в затвор і став жертвою бісівського зваблення, але згодом, виправившись, стяжав великі доброчесності і удостоївся бути єпископом Новгородським.
Мощі преподобного Матфея спочивають в Ближніх печерах, на картах яких вони відзначаються з 1638 року. З невідомої причини карти Ближніх печер 1638 і 1661 років вказують мощі преподобного Матфея двічі, в обох випадках називаючи подвижника володарем дару прозорливості.

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/10/18/18-zhovtnya-prepodobnoho-matfeya-pecherskoho-chudotvortsya-2/