🥰Будьте як діти

🌸У своїй проповіді архієпископ Пимен наголосив на образі світильників, що не ставляться під спудом, а мають світити всім навколо. Він підкреслив, що святі землі Волинської подібні до тих світильників — своїм життям і вірою вони освітлювали шлях для інших, не ховалися у темряві, а несли світло Христове, яке і сьогодні продовжує сяяти через їхні молитви та приклад.

Архієпископ зауважив, що кожен із нас також покликаний бути світильником у цьому світі, не ховатися від викликів та труднощів, а, як святі, сміливо йти шляхом праведності, служити ближнім і тримати своє серце відкритим для Божої благодаті.

🙏Верую
Ствердно та голосно, піднесено і натхненно у храмі Всіх волинських святих лунало «Вірую». Цей урочистий момент об’єднав усіх присутніх в єдиній молитві, коли кожне слово символу віри набувало особливої сили. Віряни, духовенство разом проголошували віру в єдиного Бога, утверджуючи свою вірність християнським істинам.

🌸АРХІЄПИСКОП ПИМЕН ОЧОЛИВ БОГОСЛУЖІННЯ У ХРАМІ ВСІХ ВОЛИНСЬКИХ СВЯТИХ РІВНОГО

В одному з найбільших храмів Рівного, який названо на честь Всіх святих землі Волинської, відзначили престольне свято. Святкове богослужіння очолив архієпископ Рівненський та Острозький Пимен.

23 жовтня 2024 у храмі Всіх святих землі Волинської м. Рівного відбулася урочиста Божественна Літургія з нагоди престольного свята. Літургію очолив архієпископ Рівненський та Острозький Пимен. Його Високопреосвященству співслужили настоятель храму та благочинний Рівненського Центрального благочиння прот. Михаїл Жаровський, благочинний Корецького благочиння прот. Андрій Дячек, духовенство єпархії.
Престольне свято зібрало численних вірян, храм був наповнений благоговійною атмосферою, а присутні возносили свої молитви заступникам Волинської землі.

Це свято має особливе значення для жителів Волині, адже нагадує про величну духовну спадщину регіону та його святих заступників. Архієпископ Пимен у своїй проповіді закликав до молитви за мир, здоров’я та єдність.

У своїй проповіді владика наголосив на образі світильників, що не ставляться під спудом, а мають світити всім навколо.
“Святі землі Волинської подібні до тих світильників — своїм життям і вірою вони освітлювали шлях для інших, не ховалися у темряві, а несли світло Христове, яке і сьогодні продовжує сяяти через їхні молитви та приклад”, – сказав архіпастир.

Архієпископ зауважив, що кожен із нас також покликаний бути світильником у цьому світі, не ховатися від викликів та труднощів, а, як святі, сміливо йти шляхом праведності, служити ближнім і тримати своє серце відкритим для Божої благодаті.

Особливо зворушливою була присутність численних дітей у храмі. Вони з радістю та щирістю приступили до Святого Причастя, приймаючи Тіло і Кров Христові з дитячою довірою та вірою. Їхня участь у Таїнствах створила атмосферу надії на духовне відродження майбутніх поколінь.

На завершення свята архієрей подякував духовенству та усім пристунім за щирі молитви та закликав до особливої молитви за множення народу українського. Він наголосив, що у часи випробувань, коли Україна стикається з викликами війни, важливо молитися не лише за мир, а й за духовне відродження, єдність та зміцнення кожної української родини.

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/10/23/arkhiyepyskop-pymen-ocholyv-bohosluzhinnya-u-khrami-vsikh-volynskykh-svyatykh-rivnoho/

🌿24 ЖОВТНЯ – ПРЕПОДОБНОГО ФЕОФАНА НАЧЕРТАННОГО, ТВОРЦЯ КАНОНІВ

Преподобний Феофан народився від доброчесних батьків, що жили в Палестині і любили приймати подорожніх, мав він брата Феодора, котрий після страждання за святі ікони названий був Начертанним. Дбанням батьків Феофан із братом Феодором пізнав усілякі книжні премудрості, і були вони вправні філософи: розуміли світу цього непостійність та марноту, що минає образ його. 

Покинувши все, прийшли до лаври святого Сави і прийняли чернече життя. Брати перебували пості, в молитвах і в усіх чеснотах. Феофан був рукопокладений через його досконале життя у пресвітера. 

Настало в той час безбожне іконоборство. Багато тих, що шанували святі ікони, були гонимі та мучені, тоді й премудрі вчителі й захисники Православ’я були послані від Єрусалимського патріарха до царя Лева, вірменина, щоб викрити його злочестя. 
Брати, прийшовши, стали перед лицем богопротивника царя і дерзновенно викрили його злочестя. Цар наказав ув‘язнити Феофана та Феодора, брати вельми постраждали і не тільки від того одного царя, але й від інших, які були після нього, від Михайла Балби і від Феофіла, всілякі муки перетерпіли, рани й темниці, голод, спрагу, гоніння і на обличчях накреслення, і ув’язнення, і численні біди. 

Були брати – монахи гонимі й мучені через іконоборців вродовж двадцяти літ, і мучені, почавши від літа вісімсот сімнадцятого аж до вісімсот сорок другого, і в тих бідах святий Феодор помер. Звершуємо пам’ять його грудня у 27 день. Феофан же дочекався церковного примирення, Михайло, син Феофілів, прийнявши скіпетри Грецького царства, із матір’ю своєю Феодорою вніс святі ікони у Божу церкву і, поклонившись їм, усіх святих із ув’язнення звільнив і вельми пошанував. Тоді й Феофан святий звільнений був і поставлений митрополитом Никейської церкви за рукоположенням патріарха Мефодія, котрий знищив христоборчу єресь. 

Святий Феофан склав урочистого канона на честь святих ікон. Згодом численні канони й писання корисні Церкві Христовій залишив після себе преподобний Феофан, від тутешнього життя перейшов до Господа і після багатьох трудів поселився у небесному покої.

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/10/23/24-zhovtnya-prepodobnoho-feofana-nachertannoho-tvortsya-kanoniv-2/